• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 20 жовтня 2022 року № 813 та затвердження Вимог до окремих показників якості для м’яса свійської птиці

Міністерство аграрної політики та продовольства України | Наказ, Критерії, Методика, Схема, Перелік, Вимоги від 27.03.2023 № 625
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Критерії, Методика, Схема, Перелік, Вимоги
  • Дата: 27.03.2023
  • Номер: 625
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство аграрної політики та продовольства України
  • Тип: Наказ, Критерії, Методика, Схема, Перелік, Вимоги
  • Дата: 27.03.2023
  • Номер: 625
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Таблиця 3
Перелік назв фуа-гри
№ з/п Назва Опис
А 1 2
1. Фуа-гра Печінка гусок або качок видів Cairina muschata або Cairina muschata x Anas platyrhynchos, які відгодовувалися у такий спосіб, щоб викликати жирову гіпертрофію клітин печінки.
Птахи, з яких така печінка видаляється, повинні повністю стекти кров’ю, а печінка повинна бути однорідного кольору.
Печінка повинна мати таку масу нетто: печінка качки - не менше 300 г; печінка гуски - не менше 400 г.
Додаток 2
до Вимог до окремих показників
якості для м’яса свійської птиці
(пункт 3 глави 1 розділу II)
ГРАФІЧНІ СХЕМИ
проведення розрізів по суглобах
1. Розріз, що відокремлює стегно/ніжку від спини. Окреслення кульшового (тазостегнового) суглоба:
2. Розріз, що відокремлює стегно та гомілку. Окреслення колінного суглоба:
Додаток 3
до Вимог до окремих показників
якості для м’яса свійської птиці
(підпункт 1 пункту 1 глави 1 розділу V)
КРАПЕЛЬНИЙ МЕТОД (МЕТОДИКА)
для визначення втрати води під час розморожування
1. Предмет, мета та принцип крапельного методу (методики)
1. Крапельний метод (методика) використовують для визначення кількості води, яка втрачається під час розморожування заморожених та швидкозаморожених туш курчат.
2. Якщо зазначена в пункті 1 цієї глави втрата води виражена у відсотковому співвідношенні до маси туші курчат (включаючи потрухи, які містяться в упаковці) перевищує гранично допустимі значення, встановлені в пункті 3 глави 4 цього додатка, вважається, що під час обробки туш курчат ними було увібрано надлишкову воду.
3. Втрату води визначають у відсотковому співвідношенні до загальної маси замороженої або швидкозамороженої туші курчати (включаючи потрухи (у разі їх наявності)).
4. Заморожену та швидкозаморожену тушу курчати (включаючи потрухи (у разі їх наявності)) розморожують згідно з контрольованими умовами, які дозволяють вирахувати масу втраченої води.
2. Апаратура для визначення втрати води під час розморожування
1. Для визначення втрати води під час розморожування використовують таку апаратуру:
1) засоби вимірювальної техніки для визначення маси до 5 кг з точністю до 1 г;
2) міцні водонепроникні пластикові пакети, придатні для тримання туш курчат та надійного закріплення;
3) контрольований водяний термостат, обладнаний таким чином, щоб тримати туші курчат відповідно до пунктів 5, 6 глави 3 цього додатка;
4) фільтрувальний папір або інші абсорбуючі паперові рушники.
2. Контрольований водяний термостат, зазначений в підпункті 2 пункту 1 цієї глави, повинен вміщувати об’єм води, який щонайменше у вісім разів перевищує об’єм курчат, що підлягають перевірці, та повинен бути здатним підтримувати температуру води на рівні 42 ± 2оC.
3. Метод (методика) визначення втрати води під час розморожування
1. Для визначення втрати води під час розморожування з загальної кількості туш курчат, які підлягають перевірці, вибірково відбирають 20 туш курчат, які складають зразок.
До моменту проведення процедур, визначених пунктами 2-11 цієї глави, відібрані туші курчат зберігають за температури не вище -18оC.
2. З зовнішньої поверхні упаковки витирають поверхневий лід та воду. Упаковку з її вмістом зважують з точністю до грама: одержана маса становить М0.
3. Тушу курчати та всі потрухи, які пропонуються до реалізації разом з зазначеною тушею, виймають з первинної упаковки. Первинну упаковку висушують та зважують з точністю до грама: одержана маса становить М1.
4. Маса замороженої туші курчати та потрухів є різницею між значеннями М1 та М0.
5. Тушу курчати разом з потрухами поміщають у міцний водонепроникний пластиковий пакет таким чином, щоб черевна порожнина була обернута до дна закритого краю пакета. Пакет повинен бути достатньо довгим для його надійного фіксування у контрольованому водяному термостаті, але не настільки широким, щоб туша курчати могла рухатись у вертикальній площині.
6. Частину пакета, який містить тушу курчати та потрухи, повністю занурюють у контрольований водяний термостат та залишають відкритою, аби вийшло якомога більше повітря.
Пакет повинен триматися вертикально, за необхідності за допомогою поміщених у нього напрямних стержнів або додаткових тягарів, таким чином, щоб до нього не потрапляла вода з контрольованого водяного термостата. Індивідуальні пакети не повинні торкатися один одного.
7. Пакет залишається у контрольованому водяному термостаті, у всіх частинах якого підтримується стала температура на рівні 42 ± 2оC.
Пакет постійно переміщується по контрольованому водяному термостату або здійснюється постійне перемішування води, поки термальний центр туші курчати (найглибша частина грудних м’язів біля грудної кістки у курчат без потруху або середина потруху у курчат з потрухом) не досягне температури принаймні 4оC, виміряної у двох вибірково відібраних тушах курчат.
Туші курчат не повинні знаходитися у контрольованому водяному термостаті довше, ніж це необхідно для досягнення ними температури 4оC.
Необхідний період занурення для туш курчат, яких зберігають за температури -18оC, наведений в таблиці 1.
Таблиця 1
№ з/п Клас маси, г Маса туші курчати та потрухів, г Індикативний час занурення, хв
Курчата без потрухів Курчата з потрухами
А 1 2 3 4
1. < 800 < 825 77 92
2. 850 825-874 82 97
3. 900 875-924 85 100
4. 950 925-974 88 103
5. 1000 975-1024 92 107
6. 1050 1025-1074 95 110
7. 1100 1075-1149 98 113
8. 1200 1150-1249 105 120
9. 1300 1250-1349 111 126
10. 1400 1350-1449 118 133
Для туш курчат масою більше 1 400 г для кожних наступних 100 г необхідне збільшення часу на сім хвилин. Якщо необхідний період занурення минув, а температура двох перевірених туш курчат не досягнула +4оC, процес розморожування продовжують, допоки температура в термальному центрі не досягне +4оC.
8. Пакет з його вмістом виймають з контрольованого водяного термостата, після чого знизу пакет проколюють для стікання води, що утворилась під час розморожування. Пакет з його вмістом залишають для стікання води на одну годину при температурі навколишнього середовища від +18оC до +25оC.
9. Розморожену тушу курчати виймають із пакета, а упаковку з потрухами (у разі наявності) виймають із черевної порожнини. Тушу курчати висушують всередині та зовні фільтрувальним папером або паперовими рушниками. Упаковку з потрухами проколюють. Після стікання води упаковку та розморожені потрухи якомога ретельніше висушують.
10. Загальна маса розмороженої туші курчати, потрухів та упаковки визначається з точністю до грама та становить М2.
11. Маса упаковки, у якій містилися потрухи, визначається з точністю до грама та становить М3.
4. Розрахунок результатів та їх оцінка
1. Кількість води, яка втрачається під час розморожування, виражену у відсотковому співвідношенні до маси замороженої або швидкозамороженої туші курчати (включаючи потрухи), розраховують за такою формулою:
((M0 - M1 - M2 ) / (M0 - M1 - M3 )) x 100.
2. Якщо середня втрата води під час розморожування для 20 туш курчат, що складають зразок, перевищує гранично допустимі значення, зазначені в пункті 3 цієї глави, вважається, що під час обробки туш курчат ними було увібрано надлишкову воду.
3. Гранично допустимі значення, зазначені пункті 2 цієї глави, становлять:
1) для повітряного охолодження: 1,5 %;
2) для повітряно-крапельного (гідроаерозольного) охолодження: 3,3 %;
3) для водяного охолодження: 5,1 %;
4) для іншого способу охолодження або комбінації двох та більше способів охолодження, зазначених в підпунктах 1-3 цього пункту: 1,5 %.
Додаток 4
до Вимог до окремих показників
якості для м’яса свійської птиці
(підпункт 2 пункту 1 глави 1 розділу V)
ХІМІЧНИЙ МЕТОД (МЕТОДИКА)
для визначення загального вмісту води у заморожених та швидкозаморожених тушах курчат
1. Предмет, мета та принципи хімічного методу (методики)
1. Хімічний метод (методику) використовують для визначення загального вмісту води у заморожених та швидкозаморожених тушах курчат.
2. Хімічний метод (методика) передбачає визначення вмісту води та білка у зразках, відібраних від гомогенізованих туш курчат.
3. Визначений загальний вміст води порівнюють з гранично допустимим значенням, яке розраховують за формулою відповідно до пунктів 5-8 глави 4 цього додатка. За результатами зазначеного порівняння встановлюють, чи під час обробки туш ними було увібрано надлишкову воду.
4. Особа, яка проводить оцінку результатів порівняння, зазначеного в пункті 3 цієї глави, вживає необхідні запобіжні заходи у разі наявності підозри щодо присутності будь-якої речовини, яка може вплинути на зазначену оцінку.
5. Для цілей цього додатка:
1) тушею курчати вважається все тіло курчати з кістками, хрящами та будь-якими потрухами;
2) потрухами вважаються печінка, серце, другий шлунок та шия.
6. Гранично допустимий загальний вміст води у тушах курчат визначається з вмісту білка у таких тушах, який може бути пов’язаний з фізіологічно обумовленим вмістом води.
2. Апаратура та реактиви для визначення загального вмісту води
1. Для визначення загального вмісту води використовують таку апаратуру та реактиви:
1) засоби вимірювальної техніки для визначення маси туш курчат та первинних упаковок з точністю до 1 г;
2) сокира або пилка для розрізання туш курчат на частини відповідного розміру для їх поміщення в м’ясорубку;
3) м’ясорубка та блендер, придатні для гомогенізації заморожених та швидкозаморожених частин туш курчат;
4) апаратура та реактиви, зазначені в ДСТУ ISO 1442:2005 (ISO 1442:1997) "М’ясо та м’ясні продукти. Метод визначення вмісту вологи (контрольний метод)" (далі - ДСТУ ISO 1442:2005);
5) апаратура та реактиви, зазначені в ДСТУ ISO 937:2005 (ISO 937:1978) "М’ясо та м’ясні продукти. Визначення вмісту азоту (контрольний метод)" (далі - ДСТУ ISO 937:2005), для визначення вмісту білка.
2. М’ясорубка, зазначена в підпункті 3 пункту 1 цієї глави, повинна мати потужність, що є достатньою для подрібнення замороженого та швидкозамороженого м’яса курчат та кісток для отримання такої гомогенізованої (однорідної) суміші, яку можна отримати у разі використання м’ясорубки, оснащеної диском із отворами діаметром 4 мм.
3. Метод (методика) для визначення загального вмісту води
1. Від загальної кількості туш курчат, які підлягають перевірці, вибірково відбирають сім туш курчат, які зберігають замороженими до початку проведення досліджень (випробувань), визначених пунктами 3-9 цієї глави.
2. Дослідження (випробування), зазначені в пунктах 3-9 цієї глави, дозволяється проводити щодо кожної із семи туш курчат окремо або щодо усього зразка, який складається з семи туш курчат (далі - комбінований зразок).
3. Підготовка розпочинається протягом однієї години після виймання туш курчат з морозильника.
4. З зовнішньої поверхні упаковки витирають поверхневий лід та воду.
Кожну тушу курчати зважують та виймають з первинної упаковки.
Після розрізання туші курчати на менші частини будь-яка первинна упаковка, що міститься навколо потрухів,- вилучається. Загальну масу туші курчати (включаючи потрухи та лід, приморожений до туші курчати) визначають з точністю до грама, віднявши масу усіх вилучених первинних упаковок. Отримане значення становить P1.
5. Якщо дослідження (випробування) проводять щодо комбінованого зразка,- необхідно визначити загальну масу семи туш курчат, підготовлених відповідно до пункту 4 цієї глави. Отримане значення становить P7.
6. Усю тушу курчати, маса якої становить P1, подрібнюють в м’ясорубці, зазначеній в главі 2 цього додатка (у разі необхідності, подрібнений матеріал також перемішують блендером), для отримання гомогенізованої (однорідної) суміші, від якої відбирають зразок, який є репрезентативним для кожної туші курчати.
7. Якщо дослідження (випробування) проводять щодо комбінованого зразка,- усі сім туш курчат, маса яких становить P7, подрібнюють в м’ясорубці, зазначеній в главі 2 цього додатка (у разі необхідності, подрібнений матеріал також перемішують блендером), для отримання гомогенізованої (однорідної) суміші, від якої відбирають два зразки, які є репрезентативними для всіх семи туш курчат. Зазначені два зразки піддають дослідженню (випробовуванню) відповідно до пунктів 8, 9 цієї глави.
8. Зразок, відібраний від гомогенізованої (однорідної) суміші, якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) використовують для визначення вмісту води відповідно до ДСТУ ISO 1442:2005. Одержане значення вмісту води вказується як "а %".
9. Зразок, відібраний від гомогенізованої (однорідної) суміші, інший ніж той, що зазначений в пункті 8 цієї глави, якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) використовують для визначення вмісту азоту відповідно до ДСТУ ISO 937:2005. Вміст азоту конвертують у вміст сирого білка "b %" шляхом множення його на коефіцієнт 6,25.
4. Розрахунок результатів та їх оцінка
1. Маса води (W) у кожній туші курчати має значення aP1 /100, а маса білка (RP) - bP1 /100, обидва значення виражаються у грамах. Визначаються суми мас води (W7 ) і мас білка (RP7 ) у семи тушах курчат.
2. Якщо дослідження (випробування) проводять щодо комбінованого зразка для одержання "a %" та "b %" визначається середній вміст води та білка з двох зразків. Маса води (W7 ) у семи тушах курчат має значення aP7 /100, а маса білка (RP7 ) - bP7 /100, обидва значення виражаються у грамах.
3. Середня маса води (WА ) та білка (RPА ) розраховується діленням відповідно W7 та RP7 на сім.
4. Теоретичний фізіологічно обумовлений вміст води у грамах розраховують за такою формулою (1):
курчата: 3,53 x RPA + 23. (1)
5. У разі використання повітряного охолодження:
враховуючи, що мінімальний технічно обумовлений вміст води, увібраної під час підготовки (обробки), становить 2 % (розраховують відносно маси туші курчати без урахування увібраної води), гранично допустиме значення загального вмісту води (WG) (у грамах) розраховують за такою формулою (2) (включаючи довірчий інтервал):
курчата: WG = 3,65 x RPA + 42. (2)
6. У разі використання повітряно-крапельного (гідроаерозольного) охолодження:
враховуючи, що мінімальний технічно обумовлений вміст води, увібраної під час підготовки (обробки), становить 4,5 % (розраховують відносно маси туші курчати без урахування увібраної води), гранично допустиме значення загального вмісту води (WG) (у грамах) розраховують за такою формулою (3) (включаючи довірчий інтервал):
курчата: WG = 3,79 x RPA + 42. (3)
7. У разі використання водяного охолодження:
враховуючи, що мінімальний технічно обумовлений вміст води, увібраної під час підготовки (обробки), становить 7 % (розраховують відносно маси туші курчати без урахування увібраної води), гранично допустиме значення загального вмісту води (WG) (у грамах) розраховують за такою формулою (4) (включаючи довірчий інтервал):
курчата: WG = 3,93 x RPA + 42. (4)
8. У разі використання іншого способу охолодження або комбінації двох та більше способів охолодження, зазначених в пунктах 5-7 цієї глави:
враховуючи, що мінімальний технічно обумовлений вміст води, увібраної під час підготовки (обробки), становить 2 % (розраховують відносно маси туші курчати без урахування увібраної води), гранично допустиме значення загального вмісту води (WG) (у грамах) розраховують за такою формулою (5) (включаючи довірчий інтервал):
курчата: WG = 3,65 x RPA + 42. (5)
9. Якщо значення WA у семи тушах курчат, розраховане відповідно до вимог пункту 3 цієї глави, не перевищує значення WG, розрахованого відповідно до пунктів 5-8 цієї глави, туші курчат, що підлягають перевірці, вважаються такими, що не увібрали надлишкову воду.
Додаток 5
до Вимог до окремих показників
якості для м’яса свійської птиці
(пункт 1 глави 2 розділу V)
МЕТОД (МЕТОДИКА) БІЙНІ
для перевірки вбирання води на потужності з виробництва
1. Щонайменше один раз на восьмигодинну робочу зміну вибірково відбирають 25 туш птиці із лінії потрошіння. Зазначені туші птиці відбирають безпосередньо після потрошіння, видалення потрухів і жиру та перед першим миттям.
2. У разі необхідності, видаляють шию шляхом відрізання, залишаючи при цьому шкіру шиї на туші птиці.
3. Кожну тушу птиці ідентифікують та зважують з точністю до грама. Масу кожної туші птиці (в грамах) реєструють.
4. Відібрані туші птиці повертають на лінію потрошіння для проведення звичайних виробничих процесів (зокрема, миття, охолодження, стікання).
5. Ідентифіковані туші птиці вилучають в кінці лінії стікання. З моменту вилучення ідентифікованих туш птиці вода з них не повинна стікати довше, ніж це за звичайних умов допустимо для туш птиці з партії, від якої відібрано зразок.
6. Зразок складається з перших 20 вилучених ідентифікованих туш птиці. Зазначені туші птиці повторно зважують точністю до грама. Масу кожної туші птиці (в грамах) реєструють та записують навпроти відповідного першого зважування кожної туші птиці, зазначеного в пункті 3 цього додатка.
Результати дослідження (випробування) вважаються не дійсними, якщо його проведено щодо зразка, який складається з менш ніж 20 ідентифікованих туш птиці.
7. Засоби, якими ідентифіковано туші птиці, які складають зразок, вилучають (знімають), після чого щодо зазначених туш проводять звичайні процеси пакування.
8. Для цілей цього додатка замість ручного процесу зважування можуть використовуватися автоматичні лінії зважування.
9. Значення вбирання води визначають шляхом віднімання від початкової загальної маси туш птиці (до миття) їх маси після миття, охолодження та стікання; різниця ділиться на початкову масу та множиться на 100.
10. Значення вбирання води, визначене відповідно до пункту 9 цього додатка, не повинно перевищувати таких гранично допустимих значень відносно початкової маси туші птиці:
1) для повітряного охолодження: 0 %;
2) для повітряно-крапельного (гідроаерозольного) охолодження: 2,0 %;
3) для водяного охолодження: 4,5 %;
4) для іншого способу охолодження або комбінації двох та більше способів охолодження, зазначених в підпунктах 1-3 цього пункту: 0 %.
Додаток 6
до Вимог до окремих показників
якості для м’яса свійської птиці
(пункт 1 глави 3 розділу V)
ХІМІЧНИЙ МЕТОД (МЕТОДИКА)
для визначення загального вмісту води у шматках
1. Предмет, мета та принципи хімічного методу (методики)
1. Хімічний метод (методику) використовують для визначення загального вмісту води у шматках.
2. Хімічний метод (методика) передбачає визначення вмісту води та білка у зразках, відібраних від гомогенізованих шматків.
3. Визначений загальний вміст води порівнюють з гранично допустимим значенням, яке розраховують відповідно до пунктів 5, 6 глави 4 цього додатка. За результатами зазначеного порівняння встановлюють, чи під час підготовки (обробки) шматків ними було увібрано надлишкову воду.
4. Особа, яка проводить оцінку результатів порівняння, зазначеного в пункті 3 цієї глави, вживає необхідні запобіжні заходи у разі наявності підозри щодо присутності будь-якої речовини, яка може вплинути на зазначену оцінку.
5. Розміри зразків, що відбираються, мають щонайменше відповідати таким вимогам:
1) куряча грудинка: половина грудинки;
2) філе курячої грудинки: половина грудинки без кісток та шкіри;
3) грудинка індика, філе грудинки індика, м’ясо ніжки індика без кістки: порції, масою приблизно 100 г;
4) для інших шматків - відповідно до опису, наведеного втаблиці 2 додатка 1 до цих Вимог.
6. У разі насипних (не поміщених в індивідуальну упаковку) заморожених та швидкозаморожених шматків, групова упаковка, від якої відбиратимуться зразки, може зберігатися за температури 0°C до моменту вилучення з неї окремих шматків.
7. Гранично допустиме значення загального вмісту води у шматках визначається з вмісту білка у таких шматках, який може бути пов’язаний з фізіологічним вмістом води.
2. Апаратура та реактиви для визначення загального вмісту води
1. Для визначення загального вмісту води використовують таку апаратуру та реактиви:
1) засоби вимірювальної техніки для визначення маси шматків та первинних упаковок з точністю до 1 г;
2) сокира або пилка для розрізання шматків на частини відповідного розміру для їх поміщення в м’ясорубку;
3) м’ясорубка та блендер, придатні для гомогенізації заморожених та швидкозаморожених шматків або частин;
4) апаратура та реактиви, зазначені в ДСТУ ISO 1442:2005 (ISO 1442:1997) "М’ясо та м’ясні продукти. Метод визначення вмісту вологи (контрольний метод)" (далі - ДСТУ ISO 1442:2005) для визначення вмісту води;
5) апаратура та реактиви, зазначені в ДСТУ ISO 937:2005 (ISO 937:1978) "М’ясо та м’ясні продукти. Визначення вмісту азоту (контрольний метод)" (далі - ДСТУ ISO 937:2005), для визначення вмісту білка.
2. М’ясорубка, зазначена в підпункті 3 пункту 1 цієї глави, повинна мати потужність, що є достатньою для подрібнення замороженого та швидкозамороженого м’яса птиці та кісток для отримання такої гомогенізованої (однорідної) суміші, яку можна отримати у разі використання м’ясорубки, оснащеної диском із отворами діаметром 4 мм.
3. Метод (методика) для визначення загального вмісту води
1. Від загальної кількості шматків, які підлягають перевірці, вибірково відбирають п’ять шматків, які зберігають охолодженими або замороженими до початку проведення досліджень (випробувань), визначених пунктами 4-10 цієї глави.
2. Зразки, відібрані від насипних заморожених та швидкозаморожених шматків, зазначених в пункті 6 глави 1 цього додатка, можуть зберігатися за температури 0°C до моменту початку проведення досліджень (випробувань).
3. Дослідження (випробування), зазначені в пунктах 4-10 цієї глави, дозволяється проводити щодо кожного з п’яти шматків окремо або щодо усього зразка, який складається з п’яти шматків (далі - комбінований зразок).
4. Підготовка розпочинається протягом однієї години після виймання шматків з морозильника або холодильника.
5. З зовнішньої поверхні упаковки витирають поверхневий лід та воду.
Кожен шматок зважують та виймають з первинної упаковки.
Після розрізання шматків на менші частини загальну масу шматка визначають з точністю до грама, віднявши масу усіх вилучених первинних упаковок. Отримане значення становить P1.
6. Якщо дослідження (випробування) проводять щодо комбінованого зразка,- необхідно визначити загальну масу п’яти шматків, підготовлених відповідно до пункту 5 цієї глави. Отримане значення становить P5.
7. Увесь шматок, маса якого становить P1, подрібнюють в м’ясорубці, зазначеній в главі 2 цього додатка (у разі необхідності, подрібнений матеріал також перемішують блендером), для отримання гомогенізованої (однорідної) суміші, від якої відбирають зразок, який є репрезентативним для кожного шматка.
8. Якщо дослідження (випробування) проводять щодо комбінованого зразка,- усі п’ять шматків, маса яких становить P5, подрібнюють в м’ясорубці, зазначеній в главі 2 цього додатка (у разі необхідності, подрібнений матеріал також перемішують блендером), для отримання гомогенізованої (однорідної) суміші, від якої відбирають два зразки, які є репрезентативними для всіх п’яти шматків.
Два зразки піддають дослідженню (випробовуванню) відповідно до пунктів 9, 10 цієї глави.
9. Зразок, відібраний від гомогенізованої (однорідної) суміші, якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) використовують для визначення вмісту води відповідно до ДСТУ ISO 1442:2005. Одержане значення вмісту води вказується як "а %".
10. Зразок, відібраний від гомогенізованої (однорідної) суміші, інший ніж той, що зазначений в пункті 9 цієї глави, якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) використовують для визначення вмісту азоту відповідно до ДСТУ ISO 937:2005. Вміст азоту конвертують у вміст сирого білка "b %" шляхом множення його на коефіцієнт 6,25.
4. Розрахунок результатів та їх оцінка
1. Маса води (W) у кожному шматку має значення aP1 /100, а маса білка (RP) - bP1 /100, обидва значення виражаються у грамах. Визначаються суми мас води (W5 ) і мас білка (RP5 ) у п’яти шматках.
2. Якщо дослідження (випробування) проводять щодо комбінованого зразка для одержання "a %" та "b %" визначається середній вміст води та білка з двох зразків. Маса води (W5 ) у п’яти шматках має значення aP5 /100, а маса білка (RP5 ) - bP5 /100, обидва значення виражаються у грамах.
3. Середня маса води (WА) та білка (RPА) розраховується діленням відповідно W5 та RP5 на п’ять.
4. Середнє фізіологічне співвідношення маси води (W) до маси білка (RP) (далі - співвідношення W/PR) становить:
1) філе курячої грудинки: 3,19 ± 0,12;
2) курячі ніжки та задні четвертини: 3,78 ± 0,19;
3) філе грудинки індика: 3,05 ± 0,15;
4) ніжка індика: 3,58 ± 0,15;
5) м’ясо ніжки індика без кістки: 3,65 ± 0,17.
5. Враховуючи, що мінімальний технічно обумовлений вміст води, увібраної під час підготовки (обробки), становить 2 %, 4 % або 6 % (розраховано на основі шматка без урахування увібраної сторонньої води; для філе та м’яса ніжки індика без кістки (без шкіри) це значення складає 2 % для кожного способу охолодження):
залежно від типу шматка та використаного способу охолодження, гранично допустиме значення співвідношення W/RP повинно відповідати значенням, наведеним в таблиці.
Таблиця

з/п
Тип шматка Повітряне охолодження Повітряно-крапельне
(гідроаерозольне) охолодження
Водяне охолодження
А 1 2 3 4
1. Філе курячої грудинки; без шкіри 3,40 3,40 3,40
2. Куряча грудинка; зі шкірою 3,40 3,50 3,60
3. Курячі стегна, гомілки, ніжки, ніжки з частиною спини, задні четвертини; зі шкірою 4,05 4,15 4,30
4. Філе грудинки індика; без шкіри 3,40 3,40 3,40
5. Грудинка індика; зі шкірою 3,40 3,50 3,60
6. Стегна, гомілки, ніжки індиків; зі шкірою 3,80 3,90 4,05
7. М’ясо ніжки індика без кістки; без шкіри 3,95 3,95 3,95
6. У разі використання способу охолодження, іншого ніж ті, що зазначені в таблиці до пункту 5 цієї глави, або у разі використання комбінації двох та більше способів охолодження, зазначених в таблиці до пункту 5 цієї глави:
враховуючи, що мінімальний технічно обумовлений вміст води, увібраної під час підготовки (обробки), становить 2 %, гранично допустиме значення співвідношення W/RP повинно відповідати значенням для повітряного охолодження, наведеним в таблиці до пункту 5 цієї глави.
7. Якщо середнє співвідношення WA /RPA п’яти шматків, розраховане на основі значень, зазначених в пункті 3 цієї глави, не перевищує співвідношення, зазначені в пунктах 5, 6 цієї глави, шматки, що підлягають перевірці, вважаються такими, що не увібрали надлишкову воду.
Додаток 7
до Вимог до окремих показників
якості для м’яса свійської птиці
(пункт 1 глави 4 розділу VI)
ДОПУСТИМІ ВІД’ЄМНІ ВІДХИЛЕННЯ
для фасованих одиниць
№ з/п Номінальний вміст (г) Допустимі від ’ємні відхилення (г)
туші шматки
А 1 2 3
1. Менше 1 100 25 25
2. Від 1 100 до 2 400 50 50
3. 2 400 та більше 100 50
Додаток 8
до Вимог до окремих показників
якості для м’яса свійської птиці
(пункт 1 глави 5 розділу VI)
КРИТЕРІЇ
прийняття та неприйняття партій залежно від кількості невідповідних фасованих одиниць
№ з/п Розмір зразка
(кількість фасованих одиниць)
Кількість невідповідних фасованих одиниць
критерій прийняття-1критерій неприйняття-2
А 1 2 3
1. 30 2 3
2. 50 3 4
3. 80 5 6
__________
-1 Партія вважається прийнятною, якщо кількість виявлених невідповідних фасованих одиниць, що складають зразок, менша або дорівнює критерію прийняття.
-2 Партія вважається неприйнятною, якщо кількість виявлених невідповідних фасованих одиниць, що складають зразок, дорівнює чи більша критерія неприйняття.
Додаток 9
до Вимог до окремих показників
якості для м’яса свійської птиці
(пункт 2 глави 5 розділу VI)
КРИТЕРІЇ
прийняття партій залежно від середнього фактичного вмісту
№ з/п Розмір зразка
(кількість фасованих одиниць)
Критерії прийняття-1
А 1 2
1. 30 x - більше або дорівнює Qn - 0,503 s
2. 50 x - більше або дорівнює Qn - 0,379 s
3. 80 x - більше або дорівнює Qn - 0,295 s
де: x - середній фактичний вміст;
Qn - номінальний вміст;
s - розрахункове стандартне відхилення фактичного вмісту партії, яке розраховують відповідно до вимог, встановлених Технічним регламентом щодо деяких товарів, які фасують за масою та об’ємом у готову упаковку
, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1193.
__________
-1 Партія вважається прийнятною, якщо середній фактичний вміст фасованих одиниць, що складають зразок, є більшим за критерій прийняття.