5. Копія висновку службового розслідування за фактом самогубства (спроби самогубства) засудженим/ув'язненим надсилається Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
VI. Організація навчання персоналу УВП/СІЗО
1. Навчання персоналу з питань профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув'язнених, який під час службової діяльності безпосередньо взаємодіє із цими особами, здійснюється під час спеціальної професійної підготовки, підвищення кваліфікації та службової підготовки, а також у межах роботи школи психолого-педагогічної майстерності персоналу відділу (сектору, групи) соціально-виховної та психологічної роботи чи інших навчальних заходів.
( пункт 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства юстиції України від 16.04.2025 р. № 1058/5, від 15.07.2026 р. № 1917/5 )
2. Орієнтовний перелік тем для проведення навчання персоналу визначається Міністерством юстиції України.
VII. Контроль за організацією роботи з профілактики та попередження випадків самогубств серед засуджених/ув'язнених
1. Контроль за організацією роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув'язнених покладається на начальників міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, начальників управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному та південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань, начальників УВП/СІЗО.
2. Стан організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених/ув'язнених перевіряється персоналом міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному та південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань під час здійснення перевірок УВП/СІЗО.
3. Під час перевірки посадові особи зобов'язані звернути увагу на організацію роботи щодо діагностики суїцидального ризику; проведення заходів з профілактики самогубств; своєчасність проведення службових розслідувань у випадках вчинення самогубств засудженими/ув'язненими; якість підготовки матеріалів службових розслідувань; навчання персоналу різних служб УВП/СІЗО щодо діагностики, профілактики та попередження самогубств.
4. Виявлені під час перевірок недоліки обов'язково розглядаються на нарадах міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному та південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань; доповідаються начальникам управлінь для вжиття заходів щодо негайного їх усунення. На нарадах проводиться заслуховування кожного начальника УВП/СІЗО, де було допущено випадки самогубств.
5. Департаментом з питань виконання кримінальних покарань щокварталу здійснюється контроль за реалізацією Плану заходів з профілактики та попередження скоєння самогубств серед засуджених/ув'язнених в УВП/СІЗО, який щороку складається/корегується Департаментом з питань виконання кримінальних покарань та надсилається для виконання до міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, управлінь з питань забезпечення діяльності у центральному та південному регіонах Департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
6. Департаментом з питань виконання кримінальних покарань постійно здійснюється контроль за своєчасним та якісним проведенням службових розслідувань за кожним випадком самогубства засудженим/ув'язненим.
| Директор Департаменту публічного права | Людмила КРАВЧЕНКО |
Додаток 1
до Порядку організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, взятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах
(підпункт 3 пункту 4 розділу II)
ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДІАГНОСТИКИ СУЇЦИДАЛЬНОГО РИЗИКУ
ЗАСУДЖЕНИХ/УВ'ЯЗНЕНИХ
| Державна установа "________________________________" (найменування) |
____________
* Приклад заповнення електронного журналу.
Додаток 2
до Порядку організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, взятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах
(підпункт 8 пункту 4 розділу II)
_______________________________________________________
(найменування установи виконання покарань / слідчого ізолятора)
| Місце для фото |
Психологічна картка
роботи із засудженим/ув'язненим, який перебуває на профілактичному обліку як схильний до самогубства
| Розпочато ____________________ Закінчено ____________________ Відомості про переміщення особи під час перебування в УВП/СІЗО |
| Дата прибуття | Найменування УВП/СІЗО | Власне ім'я та ПРІЗВИЩЕ психолога УВП/СІЗО | N відділення | Дата та підстави вибуття |
| N з/п | Прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) | Посада | Заходи, що проводились |
| Засуджені/ув'язнені, які мають позитивний вплив на особу, яка перебуває на профілактичному обліку |
| N з/п | Прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) |
| План психологічної підтримки |
| N з/п | Заходи | Термін | Відмітка про виконання | Примітки |
| Дата | Час | Зміст | Хто проводив |
| Дата, посада, власне ім'я, ПРІЗВИЩЕ та підпис особи, що інспектує | Зміст пропозицій та зауважень |
Додаток 3
до Порядку організації роботи з профілактики та попередження самогубств серед засуджених, осіб, взятих під варту, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах
(підпункт 16 пункту 4 розділу II)
Пам'ятка для персоналу УВП/СІЗО
1. Найбільш поширені причини, що впливають на прийняття рішення про самогубство:
1) очікування винесення вироку за скоєний злочин;
2) складнощі в адаптації до умов попереднього ув'язнення та позбавлення волі;
3) втрата соціально корисних зв'язків та соціально важливих орієнтирів, відчуття безвихідної життєвої ситуації;
4) різке неприйняття провини або, навпаки, самозасудження;
5) труднощі у взаємовідносинах з адміністрацією УВП/СІЗО, відчуття упередженого ставлення;
6) конфліктні ситуації, загроза чи факт приниження або зґвалтування;
7) збіг негативних життєвих обставин, кризова життєва ситуація (втрата близької людини, соціального становища, роботи, можливості навчання, напружені стосунки з рідними чи близькими, значні матеріально-фінансові втрати тощо);
8) тяжкі соматичні або психічні захворювання (розлади) (онкологічні, венеричні захворювання, алкогольна чи наркотична залежність, вірус імунодефіциту людини, синдром набутого імунодефіциту тощо);
9) наявність боргових зобов'язань;
10) наближення звільнення (для осіб, які можуть мати взаємообумовлені психологічні, соціально-побутові та фінансові складнощі на волі).
2. До суїцидонебезпечної категорії належать особи, які:
вчиняли суїцидальні спроби, самокалічення або рідні і близькі яких скоювали самогубство;
втратили соціально корисні зв'язки (особи, які не мають родичів, а особливо ті, чиї родинні зв'язки були втрачені під час їхнього перебування в місцях позбавлення волі);
мають життєві складнощі, пов'язані із втратою рідних, близьких чи значними матеріально-фінансовими втратами;
засуджені вперше до тривалих строків позбавлення волі;
мають порушення у сфері міжособистісних стосунків (у тому числі перебувають у конфліктних стосунках з іншими особами) та відхилення у поведінці;
перебувають в УВП/СІЗО перші півроку, мають проблеми в адаптації або соціально дезадаптовані;
до засудження мали високий соціальний статус;
визнані особами з інвалідністю I і II груп та особами похилого віку з тяжкими захворюваннями;
хворі на тяжкі соматичні або психічні захворювання (розлади), страждають від наркотичної чи алкогольної залежності;
поміщені в дисциплінарний ізолятор, карцер, одиночну камеру та переведені в приміщення камерного типу;
тривалий час перебувають у депресивному стані;
піддаються віктимізації з боку інших засуджених чи ув'язнених;
яким продовжено строк покарання (тримання під вартою) або зазнали невдачі при поданні апеляції або касації;
вчинили злочини проти особистості (особливо вбивство близької людини);
мають загрозу чи факт приниження або зґвалтування, належать до ЛГБТ спільноти.
3. Характерні суїцидальні прояви у засуджених/ув'язнених, які перебувають в УВП/СІЗО:
1) розмови про самогубство або погрози його вчинення;
2) нереальні висловлювання про зникнення (наприклад: "Завтра Ви мене тут не побачите");
3) постійне доведення оточуючим своєї вини та переживання з цього приводу;
4) різкі зміни в поведінці;
5) підвищена тривожність або агресивність;
6) розмови про втрату соціально важливих орієнтирів життя, безнадійність, хвилюючі спогади;
7) безпідставний збір та пакування особистих речей, роздавання або дарування власного майна, збирання лікарських засобів, пошук та зберігання отруйних речовин тощо;
8) смуток (зневіра), песимістичні висловлювання про майбутнє.
4. Фактори, які знижують ризик формування суїцидальних намірів:
1) наявність доступу до медичної та психологічної допомоги;
2) підтримувальні стосунки (надання психологічної підтримки з боку персоналу, інших засуджених/ув'язнених, членів родини тощо);
3) навички вирішення проблем; здатність до самодопомоги; врегулювання конфліктів та ненасильницьких способів розв'язання суперечок, техніки самоконтролю тощо;
4) підтримування культуральних переконань (цінності різноманітних культур) та релігійних концепцій, що заперечують самогубство і заохочують самозбереження;
5) короткострокові психотерапевтичні втручання, психоосвітні заходи.
____________
