переходити від дерева до дерева в режимі роботи двигуна, коли пиляльний ланцюг не рухається;
заборонено передавати управління бензопилою іншим особам, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці та не отримали від роботодавця завдання для роботи з нею;
не допускати охолоджування двигуна водою або снігом;
обслуговування, ремонт бензопили, заправлення її паливом та налаштування натягу ланцюга необхідно виконувати тільки за вимкненого двигуна;
місце заправлення повинно бути не ближче ніж 10 м від місця відпочинку працівників, відкритого вогню, розміщення технічних засобів, інших працівників.
Заправляти, обслуговувати бензопили необхідно у спеціальних місцях (приміщеннях) на килимку з непроникного покриття. Зберігати паливно-мастильні матеріали потрібно у спеціальних ящиках. Заводити бензопилу в місці заправки забороняється. Заборонено пиляння дерева пилкою із затупленим ланцюгом, а також виконання пиляння, перебуваючи на драбині, на гілках дерев чи на інших нестійких предметах.
25. Перед початком спилювання дерев працівник повинен переконатися у відсутності в небезпечній зоні звалювання сторонніх людей (крім помічника), а перед падінням дерева необхідно подати гучний сигнал.
У разі звалювання дерев одним працівником його помічник повинен залишити небезпечну зону.
У небезпечній зоні дозволяється перебувати суддям у разі проведення змагань вальників лісу. При цьому вони повинні перебувати в місці, протилежному від передбачуваного напрямку звалювання дерева.
Необхідність перебування інших осіб у небезпечній зоні звалювання дерев повинна бути обов'язково погоджена з працівником, що здійснює валку лісу. У разі появи в небезпечній зоні людей за інших обставин, а також тварин, звалювання дерев слід призупинити і забезпечити виведення їх за межі небезпечної зони.
На схилах крутістю понад 15° усім працівникам, що задіяні у звалювальному процесі, необхідно перебувати на схилі не нижче від дерев, що приземляються.
26. Не дозволяється одночасне звалювання дерев шляхом збивання одного або декількох підпиляних завислих дерев іншим падаючим деревом, оскільки при цьому є ризик травмування працівника та/або його помічника.
27. На схилах крутістю до 15° напрям звалювання дерев повинен визначати керівник лісосічних робіт залежно від їх нахилу і способу трелювання деревини на лісосіці.
На схилах крутістю понад 15° напрямок розроблення лісосік визначається від підошви до вершини, а напрям звалювання дерев - верхівкою до підніжжя схилу або під кутом не більше ніж 45° до його вертикалі.
Дерева, які мають нахил більше ніж 5° у бік вершини схилів крутістю до 15°, дозволяється звалювати в бік їх нахилу на звільнену від лісу територію. На схилах більшої крутості необхідно вжити додаткових заходів щодо безпечного виконання звалювальних робіт незалежно від діаметра дерев (вивалювання або зламування дерев у бік їх нахилу за допомогою канатів, технологічних транспортних засобів чи моторних лебідок, які встановлюються вище схилом від дерева, що приземляється, тощо).
28. Під час роботи з бензопилами рекомендується застосовувати виключно способи звалювання дерев, передбачені в експлуатаційній документації до інструмента. У разі виконання роботи іншими способами працівники повинні бути навчені безпечним методам роботи, а самі методи виконання повинні бути зазначені в інструкціях з охорони праці та картах технологічного процесу.
29. Під час звалювання дерев бензопилами дозволяється пиляння з використанням як нижньої, так і верхньої частини шини, а також врізання шини в глибину стовбура.
30. Прямостоячі з рівномірно розвинутою та/або вкритою снігом кроною дерева діаметром більше ніж довжина шини, але менше ніж подвійна її довжина, необхідно звалювати в такій послідовності:
спочатку виконується підпилок з боку обраного напрямку звалювання дерева;
потім кінець шини врізається з одного чи іншого боку в стовбур і повертанням шини вправо-вліво випилюється ніша і залишається недопилок;
після цього повертанням бензопили навколо стовбура виконується заключне пропилювання із залишенням недопила;
перед завершенням спилювання дерева його утримують від можливого нахилу в бік працівника, який здійснює валку лісу за допомогою звалювальної вилки, лопатки, клинків або інших звалювальних засобів.
31. Звалювання прямостоячих дерев, діаметр яких більше подвійної довжини шини, необхідно виконувати в такій послідовності:
виконується підпилок;
потім бензопила нижнім боком шини, щоб уникнути зворотного її викиду, поступово вводиться в центр підпилка і методом "тарана" виконується пропилювання середини дерева;
після цього спилювання дерева виконується відповідно до вимог безпеки із залишенням недопила ширшим встановлених норм, щоб компенсувати пропил дерева під час протаранювання його середини.
32. Під час звалювання великих дерев з нахилом, однобічним розвитком крони чи однобічним вкриттям її снігом (льодом) виникає небезпека розколювання стовбура.
Звалювання дерев, товщина яких не перевищує довжину шини, з метою попередження розколювання стовбура, необхідно виконувати в такій послідовності:
виконується підпилок з боку обраного напрямку звалювання;
після цього робиться наскрізний пропил через усе дерево введенням кінця шини бензопили з одного чи обох боків стовбура і повертанням її вправо-вліво таким чином, щоб після цього залишився недопилок і невелика частина недопиляного стовбура товщиною 1/8 - 1/10 діаметра в місці спилювання з протилежного боку відносно підпилка, яка б тимчасово утримувала дерево від падіння;
бензопила виймається з внутрішнього пропилка і нижньою частиною шини здійснюється навскісне пропилювання недопиляної залишеної зовнішньої частини стовбура, під час якого працівнику слід міцно стояти на землі і бути готовому до відходу від падаючого дерева.
33. Звалювання дерев, стовбури яких зрослися у відземковій частині, необхідно виконувати окремо по одному в бік їх природного нахилу. Якщо дерева зрослися на висоті більше ніж 1,3 м від землі, то такі дерева звалюють одночасно під прямим кутом до осі, що проходить через центр ваги їх крон.
34. Звалювати нахилені дерева діаметром до 40 см дозволяється шляхом виконання двох підпилків V-подібного типу з пересіченням їх у вершині кута, яка вказує напрямок падіння дерева. Під час виконання валки лісу цим методом основний звалювальний пропил повинен виконуватися таким чином, щоб залишився клиновидний недопилок, який з боку наміченого падіння дерева мав би кут близько 90°.
35. Для запобігання розколюванню і розщепленню відземкової частини товстомірних дерев з внутрішньою гнилизною або надколеними відземками необхідно відземкову частину стовбура бандажувати прядив'яним канатом товщиною не менше ніж 15 мм або ланцюговим бандажем. При бандажуванні стовбура в нижній його частині потрібно стиснути бандажну обв'язку забиванням між нею і стовбуром щонайменше двох клинків.
Бандажування потрібно виконувати також під час звалювання грубих нахилених дерев, дерев з однобічним розвитком крони або одностороннім вкриттям її снігом (льодом).
36. Дрібні дерева із заплетеною із сусідніми деревами кроною потрібно звалювати першочергово, у разі несуцільних рубок - у проміжки між іншими деревами, використовуючи звалювальну вилку, а за необхідності - також лебідку. Навішування троса лебідки на стовбур повинно здійснюватися звалювальною вилкою, багром чи жердиною із спеціальним гаком або іншою насадкою на кінці тощо. Під час натягування верхівки дерева лебідкою працівникам не дозволяється перебувати поруч з тросом та у вертикальній площині натягнутого тросу.
37. Під час розроблення вітровально-буреломних лісосік, пожарищ, а також під час проведення вибіркових санітарних рубок звалювати дерева необхідно переважно в бік основного напрямку їх вивалювання (зламування), враховуючи можливий вплив на лісосічні роботи рельєфу місцевості, напрямку нахилу дерев, ступеня захаращеності лісосік, намічених способів і засобів трелювання.
Спочатку необхідно звалювати найбільш небезпечні дерева та стягувати (струшувати) злами, що можуть створити небезпеку працівникам під час їх самовільного падіння. Перед звалюванням таких дерев необхідно перевірити надійність з'єднання зламів із стовбуром, а дерева за допомогою бензопили приземляти відповідно до таких вимог:
якщо дерево має невідокремлений завислий злам на висоті менше ніж 1 м від землі і зламана частина не може бути відокремлена лебідкою, трактором, конем або вручну від стоячої відземкової частини, працівник, який здійснює валку лісу, повинен відпиляти зламану частину стовбура від пенька в місці, де закінчується злам, закріпивши його попередньо підкладками. Відпилювання слід починати зверху до початку затискування шини, потім знизу на відстані 2 - 3 см від площини першого різу в бік відземкової частини стовбура;
у разі якщо дерево має невідокремлений напівзавислий злам на висоті більше ніж 1 м від землі, який не піддається відокремлюванню його лебідкою, звалювання стоячої відземкової частини дерева необхідно виконувати разом із зламом під кутом 90° до осі зламаної верхівкової частини стовбура, використовуючи лебідку;
заборонено виконувати підруби небезпечних дерев.
38. Якщо злам відділений від стоячої відземкової частини дерева, то звалювання пенька "ламанця" слід виконувати згідно з вимогами безпеки для звалювання стоячого дерева.
39. У вивернених і щільно прилеглих до землі дерев стовбур повинен відпилюватись від кореневої брили після попереднього закріплення брили спеціальними підпірками, до яких кріпиться канат. Перший різ необхідно виконувати зверху на глибину не менше ніж 1/2 діаметра, а другий - знизу, ближче до брили на відстані 2 - 3 см від площини першого різу. Якщо пиляння лісу виконується на схилах, то під час відпилювання кореневої брили працівник, який здійснює валку лісу, та інші особи, які беруть участь у лісосічних роботах, повинні перебувати з нагірного боку. Після відокремлення брили необхідно технологічним транспортним засобом (лебідкою) за допомогою канату прибрати підпірки і поставити брилу на місце попереднього розміщення її на території або витрелювати за межі лісосіки.
40. Відземкову частину вивернутих дерев, стовбур яких має випуклу форму щодо поверхні землі, перед перепилюванням потрібно закріпити канатом з протилежного боку від місця перебування працівника, підкласти підкладки під кутом 90° до повздовжньої осі дерева і встановити підпірки під кореневу брилу.
41. Звалювання зігнутих дерев, верхівки яких притиснені до землі снігом, землею чи деревиною, дозволяється лише після вивільнення їх верхівок за допомогою канату трактора чи лебідки, які повинні встановлюватись перпендикулярно до вертикальної площини, створеної нагнутим деревом, на відстані, що перевищує щонайменше на 5 м його висоту.
42. Звалювання дерев з вигнутими, зміщеними відносно відземка стовбурами і кроною (шаблеподібні, місяцеподібні, гакоподібні, гвинтоподібні) слід здійснювати під кутом 45 - 60° до напрямку вгнутості (зміщення), що сприяє спрямуванню відземкової частини і верхівки дерева до землі прямолінійним шляхом, зменшує ймовірність додаткових, непередбачуваних переміщень стовбура після дотику його до землі. Такі дерева потрібно звалювати останніми (на зруб або в проміжки поміж деревами).
43. Перед звалюванням дерев діаметром більше ніж 1 м з метою запобігання травмуванню працівника трісками під час падіння таких дерев необхідно підготувати із хмизу, гілок, верхівок настил завширшки 2 м і заввишки 1 м у напрямку очікуваного падіння дерева.
44. В усіх випадках на початку падіння дерева працівник, що здійснює валку лісу, і його помічник повинні негайно відійти підготовленими доріжками в безпечне місце на відстань не менше ніж 5 м.
45. Керівник робіт, а в разі його відсутності - бригадир (ланковий) повинен не допускати залишення на лісосіці підпиляних, недопиляних, підрубаних та завислих під час звалювання дерев.
46. У разі зависання дерева робота в небезпечній зоні, що створюється за його можливого падіння, а також під час падіння дерева, підтримуючого зависле, повинна бути призупинена до приземлення завислого дерева.
47. Стягування завислих дерев дозволяється виконувати трактором або лебідкою в протилежному зависанню напрямку або під кутом не більше ніж 90° від вертикальної площини, створеної завислим деревом, відраховуючи кут від розташування відземка завислого дерева. При цьому слід використовувати сталевий канат завдовжки 35 м, але не коротший за висоту дерева. Напрямок та технологію стягування слід підбирати таким чином, щоб запобігти притисненню відземкової частини дерева до пенька або іншої перешкоди.
48. Кожне зависле дерево повинно зніматися окремо.
49. Під час зняття завислих дерев заборонено:
стягування завислого дерева руками;
спилювання того дерева, на яке спирається зависле;
ходіння в місцях можливого падіння завислого дерева та дерева, що підтримує зависле;
обрубування гілок, на які спирається зависле дерево;
збивання завислого дерева іншими деревами;
стягування одночасно кількох завислих дерев;
підрубування коріння або відземка завислого дерева та дерева, що підтримує зависле;
відпилювання чурбаків від відземкової частини завислого дерева;
розгойдування завислого дерева руками з метою його зняття;
знімання завислого дерева трактором одночасно з набиранням пачки дерев (деревних хлистів, довгоття, сортиментів);
стягування завислих дерев, якщо кабіна трактора відчинена, за відсутності скла на дверцятах кабіни, у момент висовування тракториста з кабіни;
знімання завислого дерева трелювальним гідрозахоплювачем або маніпулятором;
перебування людей у вертикальній площині натягнутого канату, а також на відстані, що не досягає двох висот дерева, яке стягується трактором, моторною лебідкою, а під час стягування дерева на невкриту лісом землю - на відстані менше ніж висота дерева, збільшена на 5 м.
50. Висота пня дерев діаметром до 30 см не повинна перевищувати 10 см, а дерев діаметром понад 30 см - не більше ніж 1/3 діаметра дерева (крім випадків, що передбачені в карті технологічного процесу).
4. Вимоги щодо безпечного обрубування гілок та сучків
1. Обрубувати гілки на рівнині дозволяється за межами небезпечної зони звалювання дерев та/або на відстані не менше ніж 50 м від місця їх звалювання. На схилах ця відстань повинна становити не менше ніж 60 м. На куті нахилу схилу понад 15° обрубування гілок дозволяється здійснювати лише на одній горизонталі з місцем виконання інших операцій або після їх закінчення.
2. Перед початком обрубування гілок працівники повинні впевнитися, що дерева розміщені в стійкому положенні.
3. Заборонено обрубувати гілки на одному дереві кільком працівникам. У рівнинних умовах і на схилах з кутом нахилу до 15° мінімальна відстань між двома працівниками, які зайняті на обрубуванні гілок з хвойних і м'яколистяних дерев, повинна становити не менше ніж 10 м, у твердолистяних - не менше ніж 15 м, а на схилах з кутом нахилу понад 15° - 30 м.
4. Перед початком роботи працівник повинен:
одягти спецодяг, спецвзуття, окуляри та інші ЗІЗ;
одержати від керівника робіт завдання на виконання робіт із зазначенням місця їх проведення відповідно до вимог карти технологічного процесу;
оглянути місце виконання робіт і за необхідності розчистити шляхи підходу до звалених дерев, визначити черговість дій з обрубування, збирання і спалювання гілля;
зайняти стійке положення з протилежного боку стовбура відносно гілок, що обрубуються;
до початку обрубування гілок закріпити дерева, які повалені вздовж схилу з кутом нахилу більше ніж 20°. Повалені дерева в напрямку поперек схилу потрібно закріплювати при куті нахилу схилу більше ніж 15° і обрубування гілок здійснювати, перебуваючи з нагірного боку щодо дерева;
упевнитися, що в небезпечній зоні обрубування гілок та на схилах з кутом нахилу схилу понад 15° і нижче схилом немає людей.
5. Перед початком обрубування гілок необхідно перевірити справність лісорубної сокири, лезо її повинно бути загостреним, а п'ятки затуплені. Сокира не повинна мати тріщини, повинна бути міцно насаджена на гладеньке топорище із сухої та міцної деревини, з потовщенням на кінці для надійного утримування в руках і розклиненням у місці насадки сокири. Кут насадки сокири повинен бути в межах 84 - 86°, довжина топорища обирається з урахуванням зросту працівника.
6. Обрубування гілок повинно здійснюватися в напрямку від відземка до верхівки дерева.
7. Під час роботи заборонено:
обрубування гілок сокирою із тріснутим топорищем;
переміщення працівника на поваленому дереві, сідлання його або перебування з боку розташування гілок, які підлягають обрубуванню;
виконання роботи на нестійко лежачих деревах без попереднього закріплення їх;
збивання сухих сучків обухом сокири;
перебування на пачках та штабелях дерев без попереднього їх розкочування;
обрубування сучків на деревах, натягнутих на щит трактора або на лісовозному транспорті.
8. У разі обрубування товстих гілок декількома попарними ударами для відокремлення трісок перший удар повинен наноситись у напрямку верхівки поваленого дерева, другий - у напрямку, близькому до вертикального.
9. Напружені гілки дозволяється обрубувати після очищення стовбура від сусідніх з ними гілок. При цьому працівник повинен перебувати з боку увігнутої частини гілки, яка звільняється від напруги, або стояти під кутом 90° до площини, що нею створюється.
10. У місцях концентрованого обрубування і накопичення гілок слід передбачити їх систематичне прибирання, щоб не допускати захаращеності робочих місць. Під час прибирання і складання гілок у купи заборонено тримати сокиру в руках або за поясом.
5. Вимоги щодо безпечного очищення дерев від гілок та сучків моторним інструментом
Під час очищення дерев від гілок працівнику дозволяється за один прохід відпилювати гілки з верхньої та бокових сторін стовбура, а також частини гілок, на які спирається дерево, дотримуючись таких вимог:
переконатись у тому, що стовбур займає стійке положення. Для безпечного положення під час зрізання гілок з верхньої та бокових частин стовбура ступні ніг повинні бути на відстані 10 - 12 см від поваленого дерева, а відстань між ступнями повинна становити 30 - 40 см;
не змінювати положення ніг до закінчення циклу зрізання гілки, якщо шина бензопили розміщена між стовбуром (гілкою) і працівником;
не перехилятися через стовбур під час зрізання гілок з його протилежного боку. Для збереження рівноваги в ногах дозволяється спиратись коліном на безсучкову частину стовбура дерева;
стовбур дерева необхідно використовувати як підпірку для корпусу бензопили;
гілки, які мають внутрішню напругу, необхідно зрізати за два прийоми. Спочатку слід перерізати гілку в місцях найбільшого напруження волокон, після чого зрізати гілку врівень із стовбуром. Під час підрізання напружених волокон гілок слід уникати випадків перебування працівника в зоні можливого руху шини бензопили в напрямку "на себе";
для попередження відкидання бензопили слід уникати зрізання гілок кінцевим елементом шини бензопили;
нижні гілки, на які спирається дерево, потрібно зрізати таким чином, щоб це не призвело до переміщення стовбура і падіння його на ноги. Ноги в цьому разі повинні бути на відстані не менше ніж 30 - 40 см від стовбура дерева;
зрізання гілок з боку стовбура, де перебуває працівник, повинно виконуватися верхньою частиною шини рухом бензопили "на себе". Товсті гілки дозволяється зрізати нижньою частиною шини рухом бензопили "зверху вниз", уникати випадків зрізання таких гілок рухом бензопили "на себе";
щоб уникнути затискання шини бензопили в пропилі, довгі гілки повинні зрізатися спочатку на відстані 1 - 1,5 м від стовбура, а потім - урівень з ним;
для натискання на бензопилу слід використовувати зусилля рук, а не масу всього тіла.
6. Вимоги щодо безпечного розкряжування дерев та деревних хлистів на лісосіках
1. Місце розкряжування дерев після їх звалювання та очищення від гілок повинно визначатися картою технологічного процесу розроблення лісосіки за умови трелювання деревної сировини на верхні склади.
2. Працівники повинні бути забезпечені роботодавцем справним інструментом та допоміжними засобами (бензопилами, аншпугами, кондаками, клинками), а для роботи на схилах - додатково прядив'яними (сталевими) канатами або ланцюгами для прив'язування дерев, хлистів, довгоття та відповідними ЗІЗ.
3. Розкряжування деревини дозволяється проводити на місці звалювання за умови тимчасового припинення робіт зі звалювання дерев у періоди, коли на лісосіці потрібно виконувати інші операції.
4. Перед розкряжуванням деревини на лісосіках потрібно:
оглянути місце проведення робіт, оцінити стан прилягання стовбурів до землі, вирубати врівень із землею кущі, прибрати гілки, ломаччя деревини та інші перешкоди, які можуть заважати виконанню цієї операції;
переконатися в стійкості положення стовбура і за необхідності закріпити його підпірками або підкладками з деревини. Для приведення стовбура в стійке положення дозволяється використовувати такі допоміжні засоби, як кондаки, багри, прядив'яні канати, ланцюги;
закріпити дерева або частини дерев, які лежать уздовж схилу крутістю понад 20°, надійно прив'язавши їх до пеньків, дерев, виступів скель тощо;
розкряжовувати дерева, що лежать уздовж схилу крутістю понад 20°, слід у напрямку від верхівки до відземка, що дозволяє уникнути накочування сортиментів на працівника, який перебуває нижче схилом;
дерева, які лежать поперек схилу, слід закріплювати при крутості його понад 15°, а під час їх розкряжування працівник повинен перебувати з нагірного боку;
у разі якщо дерево вивернене разом з корінням, розкряжовувати його дозволяється після попереднього закріплення кореневої брили дерев'яними підпірками.
5. Під час розкряжування деревини слід уникати випадків:
утримання стовбура ногою працівника;
розкряжовування деревини в штабелях і пачках без попереднього розкочування хлистів (довгоття), а також стоячи на них.
6. Для того щоб пиляльний ланцюг не спадав та не рвався, початок і кінець пиляння необхідно виконувати плавно, без ривків.
7. Вивільняти затиснуту в різі шину бензопили слід під час вимкнутого двигуна.
8. Переходити від дерева до дерева потрібно після загальмування пиляльного ланцюга.
9. Під час роботи необхідно стояти таким чином, щоб забезпечити стійкість і надійність робочого положення, а тіло не перебувало в площині обертання пиляльного ланцюга, а під час відпилювання верхівки - також у площині можливого руху звільненої від верховіття частини хлиста.
10. Розпочинати розкряжування слід тільки після надійного зчеплення зубчастої опори бензопили з деревиною. Виймати бензопилу з деревини дозволяється тільки тоді, коли її пиляльний ланцюг не обертається.
11. Розкряжування хлистів, які щільно прилягають до поверхні ґрунту і не перебувають під напругою, дозволяється виконувати одноразовим пилянням.
12. Якщо хлист у місці його розкряжування стиснутий знизу, а розтягнутий зверху, перший різ на глибину однієї третини його діаметра слід робити знизу від землі, а другий зверху в зоні розтягнення. У разі розтягнення хлиста знизу перше пропилювання необхідно робити зверху в зоні стиснення, а друге знизу.
13. Під час розкряжування дерев з боковим тиском розкряжувальник повинен перебувати з внутрішнього боку, навпроти стисненої частини стовбура.
14. Після закінчення виконання лісосічних операцій з використанням бензопили необхідно:
очистити бензопилу від тирси і бруду;
зняти пиляльний ланцюг, промити і покласти у ванну з мастилом;
промити повітряний фільтр карбюратора та очистити сітку повітряного вентилятора бензопили;
зібрати розкряжувальні прилади, перевірити їх справність, заточити ланцюг.
7. Вимоги щодо безпечного трелювання деревини тракторами та безчокерними машинами
1. Трелювання деревини тракторами та безчокерними машинами необхідно здійснювати на трелювальних волоках. Під час підготовки таких волоків дерева і пеньки повинні зрізатись урівень із землею. Необхідно прибрати велике каміння, сухі дерева, вирубати чагарник і підріст, вирівняти урівень із землею купини, засипати ями, вимостити гіллям перезволожені ділянки, спланувати бульдозерами волоки на косогорах. Якщо підготовка волоків для використання гусеничних тракторів здійснюється поза косогорами, пеньки звичайної висоти дозволяється розрізати пилками вертикально на частини, кожна з яких тяжіла б до поверхневого кореня. Такі пеньки після переїздів по них тракторів швидко ламаються, деревина вдавлюється в землю, покращуючи якість волоків.
2. Ширина підготовленого волока для трелювання технологічними транспортними засобами з тяговим зусиллям 6 - 29 кН повинна дорівнювати максимальній ширині трактора, збільшеній на 1 м, але не менше ніж 3 м на рівнині і не менше ніж 5 м на косогорах. За ширину коридору повинна прийматись просіка, очищена від гілок і сучків до висоти, що перевищує як мінімум на 0,3 м висоту трактора. Для трелювання деревини технологічними транспортними засобами з тяговим зусиллям 30 - 60 кН волоки (під'їзні шляхи, технологічні коридори) необхідно прокладати завширшки не менше ніж 5 м на рівнині та не менше ніж 7 м на косогорах.
3. Трелювальні волоки, які прокладені поряд з крутоярами (річками, тіснинами, каньйонами) за відсутності з їх підгірного боку поруч з крутоярами дерев, повинні бути огороджені через 2,5 м стовпами заввишки не менше ніж 0,8 м над поверхнею землі. Замість стовпів дозволяється використовувати пеньки такої самої висоти від щойно звалених живих дерев. Волок дозволяється використовувати, якщо відстань від його межі до берега або обриву перевищує щонайменше на 1 м їх глибину. У разі якщо волок (під'їзний шлях) доводиться прокладати на менших відстанях від відкосів названих елементів гідрографічної сітки, необхідно попередньо проводити вишукувальні роботи та обґрунтування, а за необхідності будувати підпірні стінки, дренажі або інші укріплення. Не слід прокладати трелювальні волоки та трелювати деревину на відстані ближче ніж 2 м від крайки відкосу та на ґрунтах за наявності зсувів, оскільки існує загроза сповзання або перекидання технологічного транспортного засобу.
4. Якщо натягування деревини робитиметься технологічним транспортним засобом, який стоїть на косогірному волоці, вздовж цього волока необхідно тимчасово залишати з підгірного боку відбійні дерева або пеньки заввишки близько 0,8 м на відстанях, що не перевищують 1/3 довжини пачок дерев (хлистів), які трелюються. У разі відсутності з підгірного боку косогірних волоків, названої кількості відбійних дерев або пеньків слід укладати з їх підгірного боку відбійні колоди. Трелювання дерев, хлистів або довгоття на косогірних волоках за відсутності з їх підгірного боку відбійних дерев або відбійних пеньків повинно здійснюватися відземками уперед.
5. Профілю знов підготовленого волока на косогорі повинен надаватися нахил у нагірний бік у межах бокової стійкості завантаженого технологічного транспортного засобу. Переміщення трелювального технологічного транспортного засобу з деревиною на волоках, відвальний ґрунт яких природно чи штучно не закріплений, допускається лише у виїмці, ширина якої повинна перевищувати щонайменше на 1 м ширину технологічного транспортного засобу.
6. Після машинного звалювання дерев трелювання деревини слід здійснювати волоками з горизонтальним поперечним профілем, які до цього були маршрутом для проходження звалювальної машини. Під час руху технологічного транспортного засобу з пачкою деревини необхідно обминати круті повороти та об'їжджати високі пеньки, валуни, ями та інші перешкоди. Якщо перешкоду обминути не можливо, рух трактора може здійснюватися лише на першій передачі. Переїжджати через дерева, що лежать, і колоди технологічним транспортним засобом необхідно одночасно обома гусеницями (колесами) під прямим кутом, а через канаву та рівчак - під кутом 15 - 20°.
7. Трелювання гусеничними та колісними технологічними транспортними засобами і трелювальними машинами на схилах поза косогірними волоками дозволяється в межах параметрів на підіймання і спускання, передбачених в експлуатаційній документації заводів-виробників. У разі відсутності в документації такої інформації дозволяється трелювання деревини гусеничними тракторами на косогірних волоках та волоках уздовж схилів з повздовжнім ухилом не більше ніж 15° протягом усього року і від 16° до 25° улітку, коли волок сухий. Трелювання деревини колісними тракторами дозволяється здійснювати на спуск при повздовжньому ухилі волока не більше ніж 13° протягом усього року і не більше ніж 17° улітку в разі сухого ґрунту. Трелювання деревини колісними технологічними транспортними засобами на підйом дозволяється на волоках з поздовжніми ухилами не більше ніж 7°.
У разі відсутності на схилах достатньої кількості природних терас для розворотів колісних технологічних транспортних засобів та трелювальних машин необхідно влаштовувати горизонтальні майданчики в таких місцях, де відсутні пеньки та інші перешкоди.
8. Технологічний транспортний засіб або безчокерна трелювальна машина повинні працювати поза зоною звалювання дерев та/або спускання деревини.
9. На волоках, як і на тимчасових під'їзних (порожнякових) шляхах з повздовжнім ухилом понад 7° після закінчення переміщень деревини, через кожні 10 - 15 м слід укладати купи гілля, придавлювати його камінням, неліквідною деревиною, ґрунтом або вживати інших надійних протируйнівних заходів. Волоки з меншим повздовжнім нахилом, що на косогорах, слід зберігати для майбутніх переїздів колісної техніки, для чого запобігати їх руйнуванню шляхом організації водовідводів через бокові та нагірні канави, перепускні лотки або дренажні влаштування (системи) тощо.
10. Під час трелювання технологічними транспортними засобами із чокерним оснащенням потрібно дотримуватися таких вимог:
чокерувати дерева (хлисти, довгоття) на відстані 0,5 - 0,7 м від відземкового зрізу або на відстані 0,9 - 1,2 м від верхівкової частини, працюючи в рукавицях. Для забезпечення натягу чокера чокерування дерев, хлистів слід здійснювати методом "на удавку";
установлювати трактор на волоці для збирання пачки деревини таким чином, щоб його повздовжня вісь збігалася з напрямком руху пачки (дерев, хлистів, сортиментів), яка натягується на щит, або відхилення не перевищувало 15°;
під час розмотування вантажного канату залишати на барабані лебідки щонайменше три його витки;
перед збиранням пачки скидати щит, подавати технологічний транспортний засіб назад, заглиблювати щит у землю, після чого загальмовувати обидві гусениці (колеса);
переходити поверх канату, виправляти зчеплення дерев та їх частин, відчіпляти і причіпляти дерева (хлисти), а також чокери, які зачепилися за перешкоди, лише після зупинки технологічного транспортного засобу, послаблення та опускання на землю вантажного канату лебідки;
відчіплювати дерева та круглі лісоматеріали після скидання пачки на землю і послаблення вантажного канату лебідки технологічного транспортного засобу;
перебувати поза зоною можливого маневрування технологічного транспортного засобу під час вирівнювання ним торців пачки, розвертань;
користуватися справними чокерами (без обірваних дротиків, тріщин у металі тощо);
під час чокерування і руху деревини на схилах працівникам перебувати з нагірного боку;
виконувати ремонт, змащення, очищення вузлів і механізмів після зупинки двигуна технологічного транспортного засобу;
вмикати лебідку і розпочинати натягування деревини на щит після сигналу чокерівника та виходу його з небезпечної зони;
у всіх випадках розпочинати рух технологічного транспортного засобу після подання звукового сигналу;
трелювати деревні хлисти та довгоття верхівками вперед, а також їх штабелювати за відсутності в їх стовбуровій частині двох і більш невідпиляних верхівок;
на волоках з повздовжнім ухилом понад 6° спускати технологічний транспортний засіб з деревиною на передачі, не вище третьої.
11. Не дозволяти під час трелювання перебування чокерівника та інших працівників на щиті технологічного транспортного засобу, на деревах (хлистах, довготті, сортиментах), оскільки існує загроза їх падіння і травмування.
12. Машиністу (оператору) заборонено підтримувати тяговим канатом лебідки завантажені автомобілі під час їх спускання на слизьких дорогах або під'їзних шляхах з недопустимими для переміщення автотранспорту повздовжніми схилами, а також підтягувати транспортні засоби шляхом намотування канату на барабан лебідки.
13. Самостійне підтягування колісного технологічного транспортного засобу, що забуксував, після прикріплення його тягового канату за відземок здорового дерева допускається за відсутності можливості використання для цього живих пеньків. Відстань між технологічним транспортним засобом і деревом, що утримує канат, під час намотування канату на барабан лебідки повинна перевищувати висоту дерева на 5 м, але бути не менше ніж 35 м. У гірській та горбистій місцевостях для прив'язування канату слід використовувати дерева, які розташовані на схилі не вище горизонталі, на якій розташований технологічний транспортний засіб. Прикріплювати канат до дерева слід біля землі, до пеньків у зрубах. Дрібні дерева, що можуть бути звалені під час можливого падіння дерева, що утримує канат, слід попередньо приземлити. Перед увімкненням барабана лебідки машиніст (оператор) повинен переконатись у відсутності людей та тварин у вертикальній площині натягнутого канату та в зоні можливого падіння дерева, що утримує канат, подати звуковий сигнал.
14. У разі якщо на щит технологічного транспортного засобу із чокерним оснащенням натягуються заздалегідь підготовлені пачки деревини, кожна з них повинна обв'язуватись не менше ніж двома витками тягового канату технологічного транспортного засобу.
15. Під час самостійного підтягування технологічного транспортного засобу, трелювання, руху в порожняковому напрямку необхідно працювати із зачиненими дверима кабіни, машиністу (оператору) заборонено виставляти частини свого тіла в бокове вікно.
16. Перед підтягуванням деревини до технологічного транспортного засобу або підтрельовуванням її до волока чи проміжного лісовантажного пункту волочінням одночасно з рухом трактора чокерівникам необхідно виходити з небезпечної зони, що створюється, під кутом 40 - 50° до вертикальної площини натягнутого канату в бік, протилежний руху деревини, на схилах у бік водорозділу. Відходити слід на відстань, що перевищує 10 м від деревини, яка рухається верхівками вперед, і на відстань більше ніж 5 м від довжини деревини, що рухається торцями вперед. Виходити з небезпечної зони необхідно заздалегідь розчищеною доріжкою, спостерігаючи за рухом деревини.
17. Трелювання деревини торцями вперед методом волочіння заборонено.
18. Трелювати деревину необхідно за межами небезпечної зони звалювання дерев (на відстані не менше ніж 50 м на рівнинах і 60 м у гірських умовах від місця їх звалювання).
У разі якщо працівники, які здійснюють валку лісу, виконують функції чокерівників, машиніст (оператор) повинен зупинити технологічний транспортний засіб на межі перед небезпечною зоною звалювання дерев та подати сигнал, і лише після закінчення звалювання чергового дерева за сигналом працівника, який здійснює валку лісу, можна здійснювати роботи з трелювання деревини.
19. Під час трелювання деревини машинами маніпуляторного типу заборонено:
піднімати вантаж під час руху машини, різко гальмувати, робити круті повороти з піднятим гідроманіпулятором;
перебувати під стрілою, гідрозахоплювачем та/або піднятою ним деревиною;
здійснювати повертання стріли, коли захват заглиблений у навантажуваний лісоматеріал, відривати захоплювачем маніпулятора дерева, деревні хлисти, довгоття та сортименти, які примерзли до землі, вивільняти вручну деревину, що знаходиться в гідрозахоплювачі.
Деревину, що примерзла до землі або під ґрунтом, необхідно відділяти за допомогою відвалу.
20. Під час трелювання безчокерними машинами в темну пору доби на робочій території бригади повинно працювати не менше ніж два працівники.
21. Технологічне оснащення безчокерних трелювальних машин під час холостого пробігу повинно бути в транспортному положенні.
22. Під час трелювання в темну пору доби оператори (машиністи, а також інші особи, які працюють на території верхнього лісоскладу) повинні бути забезпечені автономними засобами освітлення.
23. У разі проведення лісосічних та трелювальних робіт на одній території лісосіки (ділянці) працівниками різних суб'єктів господарювання необхідно забезпечити організацію та безпечне трелювання деревини відповідно до карти технологічного процесу трелювання деревини (додаток 4 до цих Вимог), що розробляється і затверджується у встановленому роботодавцем порядку. У карту технологічного процесу включаються технологічна схема процесу, порядок та спосіб виконання робіт, опис безпечних способів праці під час виконання операцій технологічного процесу.
8. Вимоги щодо безпечного трелювання канатними установками
1. Монтаж канатних установок повинен здійснюватися відповідно до вимог експлуатаційної документації та карти технологічного процесу розроблення лісосіки, яка обслуговується установкою. Нижню станцію, якщо трелювання ведеться на спуск, слід облаштовувати за межами підгірної небезпечної зони.
У карті технологічного процесу розроблення лісосіки з використанням багатопрольотних канатних установок додатково повинні міститися такі дані: стан траси, повздовжній профіль канатної установки, розрахункові тягові зусилля, провисання несучого канату, навантаження на опори, опорні пристрої, короткий опис улаштування опор, кріплення несучого канату, влаштування верхньої та нижньої станцій.
2. Канати і матеріальна частина канатних установок за своїми габаритами, якістю і комплектацією повинні відповідати технічним вимогам заводу-виробника.
3. Перед монтажем канатної установки необхідно визначити вид зв'язку між монтажниками (радіо- чи телефонний зв'язок, гучномовець, сигнальні прапорці) та забезпечити його налагодження. Для роботи під час трелювання деревини між оператором лебідки та чокерівниками повинен бути забезпечений безперебійний зв'язок.
4. Під опори в канатних трелювальних установках дозволяється використання дерев або колод без гнилизни і тріщини. Діаметр опор (стояків) у верхньому відрубі повинен становити не менше як чотирикратний запас міцності.
5. Привід мобільної канатної установки або лебідка встановлюється на горизонтальному майданчику. При цьому лебідка повинна бути на відстані не менше ніж 40 довжин вантажного барабана, але не ближче ніж за 20 м від головної опори.
Привід мобільної канатної установки або лебідка закріплюється за пні (якорі) діаметром не менше ніж 30 см за допомогою чотирьох розтяжок - двох бокових і двох задніх таким чином, щоб не допустити зміщення установки (лебідки) під час роботи. Діаметр канату розтяжок повинен бути не менше ніж діаметр тягового канату установки. Лебідку необхідно центрувати за допомогою талрепів.
6. Природні та штучні опори слід закріпляти трьома тросовими розтяжками, довжина кожної тросової розтяжки повинна становити понад півтори висоти опори без урахування довжини, яка необхідна для закріплення розтяжки на опорі та якорі. Коли робоча висота опор є більше ніж 16 м, закріплення слід проводити на висоті, що дорівнює 2/3 їх довжини, додатковим поясом розтяжок.
7. Несучий канат трелювальної установки, розтяжки опор і наземні блоки потрібно кріпити до здорових пнів, з непошкодженою кореневою системою діаметром не менше ніж 25 см і заввишки від 0,3 до 0,5 м, а також до палевих або закладних якорів.
8. Під час піднімання штучної опори потрібно дотримуватися таких вимог:
поруч з місцем установлення опори на здоровому дереві діаметром понад 24 см на відстані 6 - 8 м від ґрунту зрізати всі гілки та сучки і на висоті 5 - 7 м прикріпити спеціальні костилі з блоком відповідної вантажопідіймальності, через який пропустити канат трактора або лебідки;
закріпити дерево двома розтяжками з боку, протилежного підвішеному блоку;
закріпити канатом нижній кінець опори з метою попередження ковзання його під час підіймання, закріпити канат трактора (лебідки) на верхньому кінці опори.
9. Несучий канат і розтяжки повинні кріпитися до пнів не вище 0,5 м від ґрунту. Кількість витків канату навколо пня становить не менше ніж три. Вільний кінець канату необхідно прикріплювати до основного канату не менше ніж трьома затискачами.
Діаметр канатів у кожному конкретному випадку необхідно визначати відповідно до зусилля, яке сприймається скобою блока, із забезпеченням коефіцієнта запасу міцності не менше ніж 3.
10. Блоки і вертлюги слід прикріпити до опор або пнів відрізками канату або чокером з петлями на кінцях. Відрізок канату необхідно намотувати без натягу не менше ніж чотири рази навколо пня або стояка опори, при цьому кінець відрізка повинен обвиватися не менше ніж три рази навколо двох верхніх витків. Чокер слід обмотувати навколо пня, якоря або вертлюга не менше ніж три рази. Скобу блока або вертлюга потрібно навішувати на нижні два витки відрізка канату. За умови застосування чокера для прив'язування блоків його треба намотувати не менше ніж три рази навколо пня, якоря або стояка, а скобу блока надягати за обидві петлі.
11. Блоки, що розміщені на ґрунті та поруч з якими виконують роботу працівники, потрібно огороджувати запобіжними стовпами, нахиленими в бік блоків, та/або захисними петлями, а блоки на опорі захисною петлею, завдовжки не менше ніж 5 м. Один кінець цього канату необхідно закріплювати на опорі, а другий - на розтяжці опори.
12. У разі монтажу штучних опор на крутому схилі біля основи опорного стояка необхідно підготувати горизонтальний майданчик, мінімальні розміри якого повинні бути 1 х 1 м.
13. Підіймання штучних опор потрібно здійснювати за допомогою тягача, трактора, моторної лебідки або ручної лебідки. Допоміжні споруди для підіймання штучних опор повинні розміщуватися на відстані не менше ніж 1,5 висоти опори.
14. Під час підготування природних опор до оснащення і монтажу на них канатно-блочного обладнання необхідно:
дерево, яке вибране під природну опору, очистити від гілок і сучків на висоту не менше ніж 2 м вище зони розтяжок;
сухі гілки завтовшки понад 1 см потрібно зрізати за всією висотою дерева;
обрізування гілок і сучків на висоті потрібно виконувати за допомогою ручної пилки;
підіймати із ґрунту блоки, канати та інше обладнання потрібно за допомогою шнура або канату через монтажний блок, закріплений на опорі;
вести постійне спостереження за безпекою виконання робіт монтажником установки, який працює на опорі; при цьому мати в наявності запасний монтажний пояс і комплект пристроїв для підіймання на опору.
15. Гілки та сучки на природних опорах необхідно відпилювати, а не зрубувати. Під час обрізування гілок і сучків працівникам слід перебувати на відстані понад 15 м від дерева, на якому ведуться монтажні роботи.
16. До виконання робіт з оснащення природних опор слід допускати досвідчених працівників, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці за програмами для монтажників лісозаготівельного устаткування 5-го розряду. Вони повинні використовувати монтажні пояси та лази для підіймання на дерево, костилі, які забивають у стовбур у шаховому порядку на відстані 35 - 45 см один від одного, чи інші пристрої, за допомогою яких здійснюється безпечне підіймання і фіксація працівників на висоті.
17. У разі відсутності живих дерев для природних опор і неможливості встановлення штучних опор несучий канат канатної установки дозволяється кріпити до колод, що закопуються в землю на протилежному схилі. Розміри колод та глибина їх закопування визначається роботодавцем залежно від навантаження на канат і типу ґрунтів.
18. Несучий канат двоканатних установок потрібно розмотувати з котушки за допомогою тягового або монтажного канату із швидкістю не більше ніж 1 м/с.
19. Після підняття несучого канату на опори в місцях найбільшого провисання необхідно поставити підтримувальні ролики, щоб запобігти торканню тяговим канатом землі.
20. Під час роботи канатної установки проїзд і прохід ділянкою лісової дороги, що знаходиться в небезпечній зоні, повинні бути призупинені. Над частиною автомобільної дороги загального користування в разі перетинання її трасою канатної установки необхідно спорудити огородження у вигляді навісу, який повинен запобігти падінню деревини на дорогу.
21. Монтаж канатних установок повинен здійснюватися відповідно до експлуатаційно-технічної документації заводу-виробника. Лебідка канатної установки повинна бути надійно закріплена до початку її роботи. Для захисту лебідки від атмосферних опадів над нею повинен бути встановлений навіс, що не обмежує огляд робочої зони.
22. Несучий канат та привід канатної установки повинні бути обладнані захистом від блискавки. Рами лебідки, корпус генератора і електродвигуна необхідно заземлювати. Натяг несучого канату потрібно контролювати за допомогою динамометра.
23. Канатна установка після завершення монтажних робіт, шляхом оформлення відповідного акту спеціальної комісії суб'єкта господарювання повинна бути перевірена на безпеку її експлуатації.
Пуск установки в експлуатацію дозволяється лише після усунення усіх зауважень спеціальної комісії та проведення випробувань на статичне навантаження з перевищенням розрахункового на 25 % і динамічного на 10 % від номінального.
24. Оператор, відповідальний за безпечну експлуатацію канатної установки, повинен постійно контролювати безпеку всіх її систем та агрегатів, а також безпеку виконання робіт працівниками, задіяними в технологічному процесі, пов'язаному з транспортуванням.
25. Намотування і розмотування канатів потрібно здійснювати таким чином, щоб унеможливити перебування працівників під канатами, між канатами та під вивішеним вантажем.
Працівники, які працюють на схилах з лісоматеріалами за допомогою ручного інструменту, повинні знаходитись з нагірного боку і постійно контролювати стан безпеки на схилі вище від себе. Під час підтягування тягового канату до вантажу необхідно тримати кінець канату чи петлю в рукавицях. Не слід намотувати канат на будь-які частини тіла.
26. Не дозволяється переходити через натягнуті і навантажені канати та переміщуваний вантаж, а також перебувати всередині внутрішнього кута канатів під час їх руху, а також у небезпечній зоні канатів і петель.
27. Місця вивантажування деревини стріловою канатною установкою необхідно вчасно звільняти для наступного приймання круглих лісоматеріалів під час повторного руху каретки з вантажем. Під час наближення каретки з вантажем до місця вивантажування в зоні можливого руху канатів та деревини слід припиняти будь-які роботи.
Роботи зі спускання (підіймання) деревини слід організовувати таким чином, щоб унеможливити перебування людей і виконання робіт під трасою канатної установки в межах усієї ширини просіки, за винятком працівників, які обслуговують канатно-блочне обладнання.
28. Працівники, які відповідальні за безпечну роботу канатної установки, повинні щодня контролювати стан канатів, опор і анкерних пристроїв. Не рідше ніж один раз у три місяці канатна установка повинна перевірятися відповідальною посадовою особою суб'єкта господарювання із записом у відповідному журналі реєстрації результатів перевірки.
9. Вимоги щодо безпечного трелювання з використанням лісоспусків
1. Трелювання деревини за допомогою лісоспусків необхідно здійснювати відповідно до режиму, що зазначений у картці технологічного процесу на проведення відповідних робіт.
Проводити трелювання деревини за допомогою лісоспусків у темну пору доби заборонено.
2. Ширина небезпечної зони вздовж лісоспусків повинна становити:
60 м (по 30 м з кожного боку) - на схилах з кутом нахилу до 15°;
120 м (по 60 м з кожного боку) - на схилах з кутом нахилу 16 - 30°;
на всю ширину схилу - якщо кут нахилу понад 30°.
3. З метою забезпечення безпеки та здоров'я працівників на роботі під час лісоспусків між працівниками, які за допомогою вказівних та світлових знаків або звукових сигналів, вербального спілкування або сигналів, поданих за допомогою рук, установлюють заборону щодо вчинення небезпечних дій або дій, що можуть спричинити небезпеку, або дають вказівки щодо здійснення заходів безпеки та здоров'я, або попередження про наявність ризику чи небезпеки, або зобов'язання до виконання певних дій, у разі відсутності візуального контакту повинна бути встановлена мобільна, звукова або інша сигналізація.
Під час використання візуальної сигналізації перед початком виконання робіт працівники, які виконують функції сигнальників, повинні знаходитись на безпечній відстані від лісоспуску. У разі відсутності зв'язку між цими працівниками спускання деревини слід негайно припинити.
4. Спуск колод потрібно здійснювати після отримання сигналу від працівника нижнього майданчика про прибуття попередньої колоди і готовність до приймання наступної, а також у разі відсутності в небезпечній зоні людей, машин, механізмів, устаткування, тварин.
5. Трелювання деревини лісоспуском зі схилів, на яких у межах небезпечної зони нависають гірські породи або пласти снігу, заборонено до усунення ризику їх обвалу.
6. У разі розміщення лісоспуску вище дороги проїзд нею на час спускання деревини повинен бути призупинений.
7. Переміщення працівників через зону проведення лісоспуску і у прилеглій небезпечній зоні заборонено.
8. У разі розкочування хлистів (колод) на верхньому майданчику найближчі до лісоспуску хлисти (колоди) повинні бути закріплені.
9. Спуск деревини потрібно розпочинати зверху зрубаної частини пасіки. Під час проведення робіт необхідно:
спускати хлисти і колоди з обрубаними (обпиляними) на рівні з поверхнею стовбура гілками і сучками, а також не більше одного хлиста за один прийом;
не залишати хлисти і колоди на лісоспусках після закінчення роботи та під час обідньої перерви.
10. Перед початком спуску хлистів і колод у зимовий період лотки повинні бути очищені від снігу.
11. У разі утворення в лотку завалу хлистів або колод спускання повинно бути призупинене, а завал необхідно розчистити. Розчистку завалу дозволяється розпочинати лише після закріплення канатами хлистів і колод, які розміщені вище тих, що повинні бути першочергово приведені в рух.
12. Товщина колод для борту дерев'яного лісоспуску (лотка), який призначений для переміщення деревних хлистів і колод, повинна бути не менше ніж 30 см. Несучі і направляючі (бокові) колоди (дошки) конструкції лотка повинні бути міцно скріплені між собою.
