Про внесення змін до Статуту Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Збільшити у строк до 31 грудня 2023 р. статутний капітал Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві на суму 535686000 гривень за рахунок коштів, передбачених у Законі України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", із коефіцієнтом відношення суми збільшення 3,67843, встановивши запланований розмір статутного капіталу 735686000 гривень.

2. Внести зміни до Статуту Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 125 "Про створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 975, № 87, ст. 5396), виклавши його в редакції, що додається.

1. Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (далі - Фонд) є небанківською фінансовою установою з особливим статусом, яка створена в організаційно-правовій формі товариства з обмеженою відповідальністю.

2. Засновником Фонду є держава в особі Кабінету Міністрів України.

3. Найменування Фонду:

українською мовою: повне - товариство з обмеженою відповідальністю "Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві", скорочене - ТОВ "ФЧГКСГ";

англійською мовою: повне - Limited Liability Company "Partial Credit Guarantee Fund in Agriculture", скорочене - "PCGF LLC".

4. Місцезнаходження Фонду: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24.

5. Основною метою діяльності Фонду є забезпечення підтримки суб’єктів мікропідприємництва, малих і середніх суб’єктів підприємництва, що провадять діяльність у сільському господарстві, шляхом часткового гарантування виконання зобов’язань таких суб’єктів за кредитними договорами.

6. Єдиним предметом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов’язаннями суб’єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.

7. Фонд набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.

8. Відносини, що виникають у зв’язку з функціонуванням Фонду, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", іншими законами та нормативно-правовими актами з питань регулювання небанківських фінансових послуг з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві", а також цим Статутом.

9. Фонд має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням, веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність відповідно до законодавства.

10. Фонд не несе відповідальності за зобов’язаннями держави, а держава не несе відповідальності за зобов’язаннями Фонду.

11. Фонд має право в установленому законодавством порядку укладати договори, набувати майнових та особистих немайнових прав, бути позивачем і відповідачем у судах України та інших держав.

12. Фонд не належить до категорії державних цільових фондів, набуває статусу фінансової установи та право провадити діяльність з надання фінансових послуг після включення його до Державного реєстру фінансових установ, ведення якого здійснює Національний банк, та отримання ліцензії у порядку, встановленому законом і нормативно-правовими актами Національного банку.

13. Фонд провадить зовнішньоекономічну діяльність відповідно до законодавства, мети і предмета діяльності, визначених цим Статутом.

14. Майно Фонду становлять основні фонди та оборотні активи, інші активи, вартість яких відображається у фінансовій звітності Фонду.

15. Фонд не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним чи фізичним особам, крім передбачених законом випадків.

16. Джерелами формування майна Фонду є:

1) кошти, передані до статутного капіталу Фонду;

2) дохід від провадження фінансово-господарської діяльності;

3) кошти, отримані від третіх осіб на поворотній та/або безповоротній основі, зокрема кредити та гранти, у тому числі кошти міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги;

4) бюджетні кошти в разі передбачення їх законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

5) облігації внутрішньої державної позики;

6) інші джерела, не заборонені законодавством.

17. Статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законом.

18. Розмір статутного капіталу Фонду становить 735686000 гривень (сімсот тридцять п’ять мільйонів шістсот вісімдесят шість тисяч гривень). Частка держави у статутному капіталі Фонду на дату державної реєстрації становить 100 відсотків.

Учасник Фонду повинен повністю внести свою частину у статутний капітал протягом 18 місяців з дати державної реєстрації Фонду.

19. Розмір статутного капіталу Фонду може бути змінено виключно за рішенням загальних зборів учасників Фонду (далі - загальні збори).

20. Мінімальна частка держави у статутному капіталі Фонду становить 51 відсоток.

21. Мінімальна частка держави у статутному капіталі Фонду не підлягає відступленню, приватизації, продажу та відчуженню в будь-який інший спосіб.

22. Збільшення статутного капіталу Фонду може здійснюватися шляхом внесення до статутного капіталу Фонду облігацій внутрішньої державної позики.

23. Статутний капітал Фонду може бути збільшений шляхом сплати внесків учасниками Фонду або сплати внесків міжнародними фінансовими організаціями або іншими юридичними особами, які мають намір стати учасниками Фонду.

24. Учасник Фонду має право продати або відступити в будь-який інший спосіб свою частку або її частину у статутному капіталі Фонду державі, одній або кільком міжнародним фінансовим організаціям або іншим юридичним особам. Держава має право продати або відступити в будь-який інший спосіб частину своєї частки у статутному капіталі Фонду з дотриманням вимог пункту 20 цього Статуту.

25. Учасники Фонду користуються переважним правом купівлі частки іншого учасника або її частини пропорційно розмірам своїх часток, якщо домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення цього права. Купівля здійснюється за ціною та на умовах, на яких частка або її частина пропонувалася для продажу третім особам. Якщо учасники Фонду не скористаються своїм переважним правом протягом 30 днів з дати повідомлення про намір учасника продати свою частку або її частину, частка учасника або її частина може бути відчужена третій особі.

26. Фонд має право зменшити свій статутний капітал за рішенням загальних зборів.

27. У разі зменшення статутного капіталу Фонду співвідношення номінальної вартості часток учасників Фонду повинно зберігатися незмінним.

28. Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу Фонду правління Фонду протягом 10 днів зобов’язане повідомити кожному кредитору, вимоги якого до Фонду не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.

29. Учасник, частка якого у статутному капіталі Фонду становить менше 50 відсотків, має право вийти з Фонду в будь-який час без згоди інших учасників, письмово повідомивши про це раді Фонду.

30. Учасник вважається таким, що вийшов з Фонду, з дня державної реєстрації його виходу.

31. Учаснику, який виходить з Фонду, виплачується вартість його частки.

32. Не пізніше ніж протягом 30 днів з дня, коли Фонд дізнався чи повинен був дізнатися про вихід учасника, він зобов’язаний повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання ним відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

33. Фонд зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації виходу учасника Фонду виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки.

34. Вартість частки учасника Фонду визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників Фонду пропорційно розміру частки такого учасника.

35. За погодженням учасника, який вийшов з Фонду, та Фонду зобов’язання із сплати коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна.

36. Фонд виплачує учаснику, який вийшов з Фонду, вартість його частки або передає майно лише пропорційно розміру оплаченої частини частки такого учасника.

37. Фонд зобов’язаний надавати учаснику, який вийшов з Фонду, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

38. У разі коли протягом 30 днів до складу учасників Фонду не вступить новий учасник, викупивши у Фонду частку учасника, який вийшов з Фонду, або частка учасника, який вийшов з Фонду, не буде викуплена у Фонду учасником Фонду, загальні збори приймають рішення про зменшення статутного капіталу Фонду.

39. Учасниками Фонду можуть бути держава, міжнародні фінансові організації та інші юридичні особи.

40. З метою вступу до Фонду міжнародна фінансова організація або інша юридична особа подає до ради Фонду заяву про вступ за встановленою радою Фонду формою. Питання про збільшення статутного капіталу та про вступ нового учасника розглядається на найближчому засіданні ради Фонду.

Особа, яка має намір стати учасником Фонду або збільшити розмір своєї частки, у випадках та порядку, передбачених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та нормативно-правовими актами Національного банку, зобов’язана отримати погодження на набуття (збільшення) істотної участі з огляду на наявність у Фонду статусу фінансової установи.

Учасники та власники істотної участі Фонду повинні мати бездоганну ділову репутацію та відповідати іншим вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

41. У разі прийняття радою Фонду позитивного рішення щодо збільшення статутного капіталу Фонду та про вступ нового учасника рада Фонду вносить таку пропозицію на найближчі загальні збори для прийняття відповідного рішення.

42. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо збільшення статутного капіталу та вступу нового учасника голова ради Фонду у триденний строк з дати прийняття такого рішення повідомляє такому учаснику про необхідність сплатити кошти до статутного капіталу Фонду.

43. Статус нового учасника Фонду виникає з моменту набуття права власності на частку.

44. Учасники Фонду мають право:

1) брати участь в управлінні Фондом у порядку, передбаченому Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві";

2) отримувати інформацію про фінансово-господарську діяльність Фонду;

3) брати участь у розподілі прибутку, одержаного в результаті провадження фінансово-господарської діяльності Фонду;

4) відступити свою частку або її частину у статутному капіталі Фонду з дотриманням вимог статті 3 Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" щодо мінімального розміру частки держави у статутному капіталі Фонду;

5) отримати у разі ліквідації Фонду частину майна, що залишилося після проведення розрахунків з кредиторами, або його вартість.

45. Учасники Фонду зобов’язані:

1) виконувати рішення загальних зборів та ради Фонду;

2) виконувати обов’язки, встановлені законом та цим Статутом;

3) не розголошувати інформації з обмеженим доступом, яку отримано від Фонду та його учасників, а також від суб’єктів підприємництва, з якими Фонд уклав договори про співпрацю.

46. Органами управління Фонду є загальні збори, рада Фонду та правління Фонду.

47. Загальні збори є вищим органом управління Фонду.

48. Рада Фонду є органом управління Фонду.

49. Правління Фонду є виконавчим органом Фонду.

50. До виключної компетенції загальних зборів належить:

1) внесення змін до цього Статуту;

2) зміна розміру статутного капіталу Фонду та ухвалення рішення про вступ нових учасників до Фонду за пропозицією ради Фонду;

3) визначення основних (стратегічних) напрямів діяльності Фонду;

4) схвалення розробленої та затвердженої радою Фонду стратегії розвитку Фонду на три роки;

5) визначення цільової групи суб’єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування Фондом виконання зобов’язань за кредитними договорами;

6) припинення Фонду;

7) розподіл чистого прибутку, одержаного в результаті провадження фінансово-господарської діяльності Фонду;

8) затвердження розміру річних дивідендів;

9) затвердження річного звіту Фонду;

10) розгляд та затвердження звіту ради Фонду;

11) прийняття рішень з питань порядку денного проведення загальних зборів;

12) вирішення інших питань, що належать до компетенції загальних зборів відповідно до законодавства.

51. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Фонду, крім тих, що належать до виключної компетенції ради Фонду відповідно до Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" або цього Статуту.

52. Кожен учасник загальних зборів має кількість голосів, пропорційну розміру його частки у статутному капіталі Фонду.

53. Учасники Фонду мають право брати участь у загальних зборах через свого керівника або іншого представника, який діє на підставі довіреності. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк.

54. Загальні збори скликаються не рідше ніж один раз на рік та вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники Фонду, частки яких сукупно становлять більш як 50 відсотків статутного капіталу Фонду.

55. Фонд зобов’язаний проводити щороку чергові загальні збори (річні загальні збори) не пізніше 30 червня. Усі інші загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Річні загальні збори скликаються протягом шести місяців року, наступного за звітним періодом. До порядку денного річних загальних зборів обов’язково виносяться питання, передбачені підпунктами 7-10 пункту 50 цього Статуту.

56. Позачергові загальні збори скликаються головою ради Фонду:

1) за власною ініціативою;

2) на вимогу ради Фонду;

3) за ініціативою правління Фонду;

4) на вимогу Національного банку;

5) на вимогу учасників Фонду, які на день подання вимоги сукупно є власниками 10 і більше відсотків статутного капіталу Фонду;

6) в інших випадках, встановлених законодавством.

57. Порядок організації скликання та проведення загальних зборів визначається відповідним положенням, затвердженим загальними зборами.

58. Рішення з питань порядку денного загальних зборів приймаються простою більшістю голосів від загальної кількості голосів учасників Фонду, крім рішення про припинення Фонду, яке приймається щонайменше двома третинами голосів учасників Фонду.

59. Якщо держава є єдиним учасником Фонду, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів, приймаються засновником Фонду.

60. Рада Фонду є колегіальним органом управління Фонду, що відповідно до своєї компетенції здійснює управління Фондом, а також контролює та регулює діяльність правління Фонду з метою реалізації стратегії розвитку Фонду. Рада Фонду діє в інтересах Фонду.

61. Рада Фонду утворюється у складі п’яти осіб, з яких дві особи є представниками держави, а три - незалежними.

62. Представники держави у раді Фонду призначаються Кабінетом Міністрів України.

63. Строк повноважень членів ради Фонду становить чотири роки.

64. Одна особа не може займати посаду члена ради Фонду більш як два строки підряд.

65. Учасник Фонду або група учасників Фонду (інші, ніж держава або учасники, частка держави у статутному капіталі яких становить не менше 50 відсотків), частка яких у статутному капіталі Фонду становить більше 25 відсотків, має право призначити до складу ради Фонду свого представника.

66. Члени ради Фонду повинні відповідати вимогам, визначеним Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" та нормативно-правовими актами Національного банку, щодо професійних вимог керівників фінансових установ та вимог до ділової репутації.

67. Незалежні члени ради Фонду обираються шляхом проведення конкурсного відбору у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Члени ради Фонду вступають на посаду з моменту їх призначення (обрання).

68. Повноваження члена ради Фонду можуть бути припинені достроково виключно з підстав, передбачених частиною чотирнадцятою статті 8 Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві", в порядку, встановленому у частині п’ятнадцятій зазначеної статті.

69. Повноваження члена ради Фонду припиняються з моменту прийняття рішення про дострокове припинення його повноважень або з моменту настання обставин, що є підставою для дострокового припинення його повноважень.

70. До виключної компетенції ради Фонду належить:

1) розроблення та затвердження стратегії розвитку Фонду на три роки відповідно до основних (стратегічних) напрямів діяльності Фонду, подання її для схвалення загальними зборами;

2) затвердження бюджету Фонду та бізнес-плану розвитку Фонду;

3) розроблення та затвердження стратегії і політики управління ризиками, процедури управління ризиками, а також переліку ризиків і їх граничних розмірів;

4) забезпечення функціонування системи внутрішнього контролю Фонду, здійснення контролю за ефективністю її функціонування;

5) здійснення контролю за ефективністю функціонування системи управління ризиками;

6) визначення організаційної структури Фонду;

7) внесення до загальних зборів пропозицій щодо зміни розміру статутного капіталу Фонду та вступу нових учасників до Фонду;

8) здійснення контролю за діяльністю правління Фонду, внесення пропозицій щодо підвищення її ефективності;

9) затвердження звіту правління Фонду про діяльність Фонду за звітний рік та заходів за результатами розгляду відповідного звіту;

10) затвердження положення про раду Фонду та правління Фонду;

11) затвердження положення про політику інвестування у фінансові активи, систему внутрішнього контролю Фонду, систему управління ризиками та внутрішній аудит Фонду;

12) визначення кількісного складу правління Фонду, призначення на посаду та звільнення з посади голови та членів правління Фонду, ризик-менеджера та внутрішнього аудитора Фонду;

13) затвердження умов цивільно-правових, трудових договорів, що укладаються з головою та членами правління Фонду, ризик-менеджером та внутрішнім аудитором Фонду, встановлення розміру їх винагороди, у тому числі заохочувальних та компенсаційних виплат;

14) встановлення критеріїв визначення зовнішнього аудитора Фонду;

15) визначення щороку зовнішнього аудитора Фонду для проведення аудиту Фонду, затвердження умов договору, що укладається із зовнішнім аудитором Фонду, встановлення розміру оплати його послуг;

16) здійснення контролю за діяльністю внутрішнього аудитора Фонду;

17) розгляд висновків щодо проведення зовнішнього та внутрішнього аудиту Фонду, затвердження заходів за результатами розгляду відповідних висновків;

18) здійснення контролю за усуненням недоліків, виявлених Національним банком, іншими органами державної влади та органами управління, які відповідно до компетенції здійснюють нагляд за діяльністю Фонду;

19) затвердження положення про порядок надання гарантій Фондом;

20) визначення додаткових критеріїв щодо кредитоспроможності суб’єктів підприємництва, які мають право на часткове гарантування Фондом виконання зобов’язань за кредитними договорами;

21) встановлення критеріїв щодо фінансових установ, перед якими здійснюється гарантування за кредитними зобов’язаннями;

22) надання згоди на вчинення правочину Фондом, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом правочину, за даними останньої річної фінансової звітності, становить 10 і більше відсотків вартості власного капіталу Фонду;

23) визначення переліку інформації для опублікування на офіційному веб-сайті Фонду, забезпечення своєчасного опублікування Фондом такої інформації;

24) скликання загальних зборів, підготовка порядку денного та прийняття рішення про дату проведення загальних зборів;

25) вирішення інших питань, що належать до компетенції ради Фонду відповідно до законодавства.

71. Рада Фонду може вирішувати питання, що належать до її компетенції, згідно із Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" та цим Статутом.

72. Раду Фонду очолює голова, який обирається радою Фонду з числа її незалежних членів. До обрання голови його обов’язки виконує член ради Фонду, який призначений Кабінетом Міністрів України.

73. Голова ради Фонду призначає заступника голови з числа членів ради Фонду.

74. Формою роботи ради Фонду є засідання. Засідання ради Фонду проводяться в разі потреби з періодичністю не рідше ніж один раз на квартал.

75. Засідання ради Фонду скликаються за ініціативою голови ради Фонду або на вимогу члена ради Фонду, правління Фонду або інших осіб, передбачених цим Статутом. Ініціатори засідання ради Фонду вносять питання до порядку денного такого засідання.

76. Засідання ради Фонду є правоможним за умови участі в ньому не менше двох третин членів ради Фонду.

77. Рішення ради Фонду приймається простою більшістю голосів членів ради Фонду, які беруть участь у засіданні. Кожен член ради Фонду має один голос. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови ради Фонду.

Рішення з питання, зазначеного у підпункті 21 пункту 70 цього Статуту, приймається не менш як чотирма голосами членів ради Фонду.

78. Член ради Фонду зобов’язаний виконувати свої обов’язки особисто і не може передавати свої повноваження іншій особі.

79. Порядок організації скликання та проведення засідань ради Фонду визначається відповідним положенням, затвердженим радою Фонду.

80. Рада Фонду має право отримувати від правління Фонду будь-яку інформацію про діяльність Фонду, необхідну для здійснення її повноважень.

81. Члени ради Фонду мають право на винагороду своєї діяльності за рахунок Фонду, якщо інше не передбачено законодавством. Оплата діяльності членів ради Фонду здійснюється у безготівковій формі у національній валюті. Порядок виплати винагороди визначається на підставі цивільно-правового договору в порядку, передбаченому Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві". Такий договір укладається з членом ради Фонду, який підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами.

82. Правління Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду, підзвітне раді Фонду.

83. До компетенції правління Фонду належить:

1) забезпечення виконання рішень загальних зборів, а також ради Фонду;

2) розроблення планів діяльності Фонду та подання їх на затвердження ради Фонду;

3) підготовка річного звіту про діяльність Фонду та подання його на затвердження ради Фонду;

4) укладення договорів про співпрацю з фінансовими установами від імені Фонду;

5) вирішення всіх питань, пов’язаних з управлінням поточною діяльністю Фонду, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів та ради Фонду.

84. Правління Фонду діє від імені Фонду в межах, встановлених Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" та цим Статутом.

85. Рада Фонду визначає кількісний склад правління Фонду та призначає голову та членів правління Фонду.

Кандидати на посади голови та членів правління Фонду визначаються на умовах конкурсного відбору, зокрема з працівників Фонду, в порядку, встановленому радою Фонду.

86. Голова та члени правління Фонду повинні відповідати вимогам, визначеним Законами України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" та нормативно-правовими актами Національного банку, щодо професійних вимог до керівників фінансових установ та вимог до ділової репутації.

87. Голова та члени правління Фонду вступають на посаду з моменту їх призначення (обрання). До призначення голови правління Фонду орган, який здійснює управління корпоративними правами держави у статутному капіталі Фонду, призначає виконуючого обов’язки голови правління Фонду.

88. Від імені Фонду контракт з головою правління Фонду підписує голова ради Фонду.

89. Голова правління Фонду:

1) керує поточною діяльністю Фонду, видає розпорядчі документи, обов’язкові для виконання всіма працівниками Фонду;

2) приймає рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Фонду;

3) несе відповідальність за виконання рішень органів управління Фонду;

4) представляє Фонд у відносинах з третіми особами;

5) вчиняє правочини, в тому числі видає довіреності та укладає договори в межах, встановлених Законом України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" та цим Статутом;

6) розробляє і передає для затвердження правління Фонду організаційну структуру та штатний розпис Фонду на кожен рік у межах кошторису Фонду;

7) визначає розміри та умови оплати праці працівників Фонду, крім членів правління Фонду, ризик-менеджера та внутрішнього аудитора Фонду, в межах кошторису Фонду;

8) організовує роботу з ведення бухгалтерського обліку та звітності Фонду;

9) відповідає за формування та виконання бюджету Фонду, своєчасну сплату податків, зборів, інших платежів за результатами діяльності Фонду;

10) розпоряджається майном Фонду відповідно до Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві", цього Статуту та внутрішніх документів Фонду;

11) виконує в межах своїх повноважень інші функції відповідно до мети та предмета діяльності Фонду.

90. Розподіл повноважень між членами правління Фонду здійснюється відповідно до рішення правління Фонду.

91. Кожен член правління Фонду має право вимагати проведення засідання правління Фонду та вносити питання до його порядку денного.

92. Засідання правління Фонду проводяться в разі потреби, але не рідше ніж один раз на місяць.

93. Порядок скликання і проведення засідань, голосування, прийняття і оформлення рішень правління Фонду визначаються цим Статутом та положенням про правління Фонду.

94. Правління Фонду має право приймати рішення, якщо на засіданні присутні не менш як дві третини його членів від фактично призначеного складу правління Фонду.

95. Кожен член правління Фонду на засіданні має один голос. Рішення правління Фонду приймаються простою більшістю голосів його членів, які беруть участь у засіданні. Голова правління Фонду у разі рівного розподілу голосів під час голосування має вирішальний голос.

96. Рішення правління Фонду є обов’язковими до виконання для всіх працівників Фонду.

97. Повноваження правління Фонду припиняються за рішенням ради Фонду з одночасним прийняттям рішення про призначення нового голови правління Фонду.

98. Фонд має право здійснювати виплату дивідендів учасникам Фонду один раз на рік за підсумками календарного року за рахунок чистого прибутку звітного року, що залишається в розпорядженні Фонду.

99. Виплата дивідендів здійснюється особам, які були учасниками Фонду на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно розміру їх часток.

100. Рішення про виплату дивідендів та затвердження розміру річних дивідендів приймають загальні збори.

101. Рішення про виплату дивідендів повинно відповідати вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку.

102. Фонд не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів протягом двох років з дня державної реєстрації Фонду як юридичної особи.

103. Фонд не має права приймати рішення про виплату дивідендів або/та виплачувати дивіденди, якщо майна Фонду недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

104. Фонд не має права виплачувати дивіденди учаснику Фонду, який не вніс вклад до статутного капіталу Фонду в повному обсязі.

105. Фонд не має права приймати рішення про виплату дивідендів учасникам Фонду та/або виплачувати дивіденди у разі, коли рішення про виплату дивідендів не відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку.

106. Фонд виплачує дивіденди коштами.

107. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шести місяців з дня прийняття рішення про їх виплату.

108. Фонд веде відповідно до законодавства оперативний, бухгалтерський та інший облік результатів провадження своєї господарської діяльності.

109. Фінансові результати провадження господарської діяльності Фонду визначаються на підставі річної фінансової звітності.

110. Фонд забезпечує подання статистичної інформації та фінансової звітності органам державної статистики в обсягах та строки, передбачені законодавством.

111. Фонд веде облік своїх операцій та подає звітність відповідно до вимог законодавства та цього Статуту.

112. У Фонді проводиться внутрішній аудит.

113. Внутрішній аудит Фонду проводить внутрішній аудитор, який призначається на посаду та звільняється з посади радою Фонду. Внутрішній аудитор Фонду у своїй діяльності підпорядкований та підзвітний раді Фонду.

114. Внутрішній аудитор Фонду виконує функції, визначені Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

115. Внутрішній аудитор Фонду має право на ознайомлення з усією документацією Фонду та здійснює нагляд за діяльністю будь-якого підрозділу Фонду. Внутрішній аудитор Фонду уповноважений вимагати письмові пояснення від посадових осіб Фонду з питань, що виникають під час проведення внутрішнього аудиту та за його результатами.

116. Внутрішній аудитор Фонду несе відповідальність за обсяги та достовірність звітів, які подаються раді Фонду, з питань, що належать до його компетенції.

117. Внутрішній аудитор Фонду має право ініціювати скликання позачергових засідань ради Фонду, якщо виникла загроза істотним інтересам Фонду або виявлені зловживання посадових осіб органів управління Фонду.

118. Внутрішній аудитор Фонду подає звіти про проведення внутрішнього аудиту Фонду станом на 1 січня та 1 липня до ради Фонду з висновками та пропозиціями з питань, що належать до його компетенції, не пізніше ніж протягом одного місяця з дня настання відповідного строку. Такі звіти підлягають затвердженню радою Фонду.

119. Внутрішній аудитор Фонду діє на підставі положення про нього, затвердженого радою Фонду.

120. Внесення змін до цього Статуту належить до виключної компетенції загальних зборів.

121. Зміни до цього Статуту підлягають державній реєстрації та набирають чинності з дня їх державної реєстрації.

122. Фонд припиняється шляхом його реорганізації або ліквідації. Припинення Фонду здійснюється за рішенням загальних зборів з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок припинення діяльності з надання фінансових послуг, а у визначених законом випадках - за рішенням суду.

123. Припинення Фонду здійснюється відповідною комісією, утвореною в порядку, встановленому законом. З дня призначення комісії до неї переходять повноваження з управління справами Фонду.

124. Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, використовується за рішенням загальних зборів.

125. Припинення Фонду вважається завершеним, а Фонд таким, що припинився, з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.