Про затвердження Порядку здійснення лісовпорядкування

Способи створення лісових культур, обробіток ґрунту, схеми змішування і доповнення культур, тривалість і кратність агротехнічних доглядів наводяться у технологічних схемах, які додаються до таксаційного опису, а в узагальненому вигляді - у пояснювальній записці.

89. Створення лісових культур у насадженнях, які підлягають реконструкції, проектується у малоцінних молодняках і ділянках, зайнятих чагарниками, у низькоповнотних насадженнях і похідних молодняках, що ростуть у невідповідних їм лісорослинних умовах.

90. Природне поновлення проектується на лісосіках, де проводяться поступові рубки.

Після закінчення встановленого строку відновлювального періоду ділянки, де природне поновлення після кінцевого прийому поступової рубки не відбулося, підлягають відновленню штучним шляхом.

Крім ділянок, на яких проводяться поступові рубки, під природне поновлення проектуються:

лісові ділянки, на яких створення лісових культур неможливе або недоцільне з технічних і економічних причин (площі з високим рівнем радіоактивного забруднення, заболочені зруби або невеликі за площею ділянки);

зруби деревостанів, де забезпечується успішне насіннєве, порослеве і насінно-порослеве поновлення, а вирощені молодняки відповідатимуть цільовому призначенню лісів.

91. Заходи із сприяння природному поновленню проектуються на не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках за наявності умов, що забезпечують їх ефективність. На таких ділянках може проектуватися механізований обробіток (рихлення) ґрунту, огороджування.

На лісосіках проектного періоду основним заходом із сприяння природному поновленню є збереження підросту під час рубок та догляд за ним. Захід проектується в деревостанах, де є необхідна кількість життєздатного підросту деревних порід відповідно до Правил рубок головного користування в гірських лісах Карпат, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2008 р. № 929 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 81, ст. 2735), та Правил рубок головного користування, затверджених наказом Держкомлісгоспу від 23 грудня 2009 р. № 364.

92. За результатами здійснення лісовпорядкування доступні для лісорозведення деградовані і порушені землі, які не використовуються, заносяться до фонду лісорозведення.

93. Ураховуючи запроектований обсяг робіт з відтворення лісів на землях постійного лісокористувача (власника лісів), що впорядковуються, а також на землях інших користувачів, схем змішування лісових культур, у пояснювальних записках наводиться розрахунок щорічної потреби у садивному матеріалі за породами для створення лісових культур та їх доповнення, закладення шкіл і плантацій, у разі потреби також розрахунок площі посівного та шкільного відділень розсадника і щорічної потреби у насінні.

94. До постійної лісонасіннєвої бази входять лісонасінні плантації, постійні лісонасіннєві ділянки, плюсові деревостани і плюсові дерева, лісові генетичні резервати. Постійна лісонасіннєва база може бути організована з урахуванням потреби у генетично цінному насінні кількох постійних лісокористувачів (власників лісів), які розташовані в одному лісонасіннєвому районі.

Якщо постійна лісонасіннєва база не забезпечує поточної потреби у лісовому насінні, виділяються тимчасові лісонасінні ділянки у стиглих і пристиглих нормальних в селекційному відношенні деревостанах.

У матеріалах лісовпорядкування наводиться селекційна оцінка пристиглих, стиглих і перестійних деревостанів, можливість використання нормальних деревостанів для збору насіння.

На підставі розрахунку потреби у насінні лісових порід визначається необхідна кількість об'єктів лісонасіннєвої бази, їх розрахункова кількість порівнюється із наявною кількістю на рік лісовпорядкування і проектуються заходи із створення і формування нових об'єктів постійної лісонасіннєвої бази.

95. Розрахована площа розсадників порівнюється з наявною площею на рік лісовпорядкування. Лісовпорядною організацією у разі необхідності збільшення площі розсадників, зміни місць їх розташування розробляються пропозиції щодо розширення, концентрації та спеціалізації розсадників, створення тепличного господарства.

96. Лісорозведення не проектується на лучних ділянках, вкритих вологолюбивою трав'янистою багаторічною (злаковою, осоковою) рослинністю з домінуванням кореневищних рослин, та степових ділянках.

97. Плани протипожежних заходів розробляються відповідно до положень, визначених Порядком організації охорони і захисту лісів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2022 р. № 612 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 45, ст. 2452), та з урахуванням ландшафту, кліматичних даних, близькості населених пунктів, рекреаційного і антропогенного навантаження та інших факторів, які можуть вплинути на виникнення та поширення лісових пожеж.

98. Ураховуючи існуючий розподіл території власника лісів, постійного лісокористувача, його філії, представництва, відділення чи іншого відокремленого підрозділу на лісогосподарські дільниці та обходи, територіальні зміни, а також існуючу пожежну небезпеку лісів, характер і обсяги робіт з охорони лісів, які запроектовані на наступний проектний період, складається проект розподілу території власника лісів, постійного лісокористувача, його філії, представництва, відділення чи іншого відокремленого підрозділу на лісогосподарські дільниці та обходи.

99. Заходи щодо захисту лісів від шкідників і хвороб проектуються відповідно до положень, визначених Порядком організації охорони і захисту лісів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2022 р. № 612 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 45, ст. 2452).

100. У матеріалах лісовпорядкування проектуються заходи, спрямовані на профілактику виникнення осередків шкідників і хвороб лісу, їх локалізацію і ліквідацію.

101. У матеріалах лісовпорядкування проектуються заходи, спрямовані на забезпечення збереження, охорону та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, до регіональних (обласних) переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні на таких територіях, поліпшення середовища їх перебування (зростання), створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення.

102. Збереженню біорізноманіття та посиленню природоохоронної ролі лісів повинні сприяти всі запроектовані лісогосподарські заходи.

103. Лісівнича ефективність проведеного осушення і потреба осушувальних систем у ремонті або реконструкції, можливість здійснення заходів повторного заболочення осушених боліт визначається рішенням першої лісовпорядної наради.

104. Заходи з реконструкції осушувальної мережі не проектуються на ділянках, де проведені осушувальні роботи призвели до погіршення природних умов. Заходи з осушення боліт, крім повторного осушення, не проектуються.

105. У випадку, якщо 80 відсотків лісових ділянок у межах меліорованої території належать до не вкритих лісовою рослинністю, проектуються заходи з повторного заболочування або осушення боліт.

106. Ефективність запроектованих заходів оцінюється за змінами в якісному стані лісового фонду і обсягом лісокористування на кінець проектного періоду.

У пояснювальній записці зазначаються відомості про зміни у розподілі загальної площі за основними категоріями земель; у розподілі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за панівними породами; у продуктивності лісів і обсязі користування на 1 гектар лісових ділянок, зокрема рубок головного користування.

Усі дані про стан лісового фонду наводяться в цілому для об'єкта на початок і кінець проектного періоду.

107. Показники стану лісового фонду на кінець проектного періоду визначаються з урахуванням здійснення заходів, що прийняті другою лісовпорядною нарадою.

108. Під час здійснення чергового базового лісовпорядкування інформація щодо реалізації попереднього проекту, якості та ефективності здійснених заходів, відхилення від матеріалів попереднього лісовпорядкування наводиться у відповідному розділі пояснювальної записки.

109. Проектування лісогосподарських заходів при ділянковому методі лісовпорядкування проводиться з урахуванням вимог цього Порядку.

110. Об'єктом проектування лісогосподарських заходів при ділянковому методі є постійна господарська ділянка - лісова ділянка, виділена в межах кварталу, однорідна за природними лісорослинними умовами і родючістю ґрунтів. У межах господарської ділянки проектуються лісогосподарські заходи, спрямовані на вирощування цільових деревостанів, однакових за продуктивністю, складом і формою.

111. Незалежно від природних і економічних особливостей об'єктів лісовпорядкування, які впорядковуються за ділянковим методом, враховуються такі вимоги:

об'єднання дрібних виділів у постійні господарські ділянки повинно здійснюватися на основі однакових типів лісу (типів лісорослинних умов) і цільових деревостанів;

на постійних господарських ділянках має бути забезпечений єдиний підхід до об'єднання виділів на основі тотожності цільових деревостанів, відносної рівності їх віку (різниця не більше одного класу віку). Допускається приєднання до ділянок стиглих деревостанів, суміжних з ними пристиглих деревостанів, якщо до віку головної рубки їм залишилося не більше п'яти років.

112. Деревостани, які не відповідають типу лісорослинних умов, підлягають заміні деревостанами цільових порід.

113. Після закінчення камеральних лісовпорядних робіт лісовпорядна організація надсилає матеріали лісовпорядкування постійному лісокористувачу (власнику лісів) та територіальному органу Держлісагентства.

114. Територіальні органи Держлісагентства в двотижневий строк після отримання матеріалів лісовпорядкування складають графік їх розгляду на лісовпорядній нараді.

Узгоджені графіки доводяться до постійних лісокористувачів (власників лісів).

У лісовпорядній нараді беруть участь:

представник територіального органу Держлісагентства - головуючий;

представник лісовпорядної організації - секретар;

представник структурного підрозділу з питань екології та природних ресурсів місцевої держадміністрації;

розробник матеріалів лісовпорядкування;

представник постійного лісокористувача (власника лісів).

Протокол лісовпорядної наради затверджується територіальним органом Держлісагентства та засвідчується печаткою. Зауваження і пропозиції щодо матеріалів лісовпорядкування додаються до протоколу.

У випадку наявності розбіжностей між положеннями протоколів першої та другої лісовпорядних нарад з матеріалами лісовпорядкування учасниками лісовпорядної наради може вимагатися надання додаткових матеріалів лісовпорядкування або проведення натурної перевірки.

Після завершення розгляду матеріалів лісовпорядкування на другій, а у разі розроблення матеріалів лісовпорядкування, які проектують плановану діяльність, що потребує оцінки впливу на довкілля, - третій лісовпорядній нараді, територіальний орган Держлісагентства протягом 30 днів подає на погодження до Міндовкілля матеріали лісовпорядкування та протокол лісовпорядної наради в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади.

У разі коли за результатами лісовпорядкування лісовпорядною організацією здійснюється поділ лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок відповідно до Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 р. № 733 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1483), або вносяться зміни до нього, після прийняття рішення про віднесення лісів до відповідної категорії територіальний орган Держлісагентства протягом 30 днів подає на погодження до Міндовкілля матеріали лісовпорядкування та протокол лісовпорядної наради в електронній формі з використанням системи електронної взаємодії органів виконавчої влади.

115. Міндовкілля протягом 20 робочих днів розглядає отримані матеріали лісовпорядкування та погоджує їх або приймає обґрунтоване рішення про відмову в їх погодженні.

116. Підставою для відмови в погодженні матеріалів лісовпорядкування є невідповідність вимогам законодавства, подання неповного пакета документів, подання завідомо неправдивої інформації, необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів громадського обговорення, порушення порядку погодження матеріалів лісовпорядкування.

117. Матеріали лісовпорядкування затверджуються наказом територіального органу Держлісагентства.

Наказ територіального органу Держлісагентства про затвердження матеріалів лісовпорядкування визнається таким, що втратив чинність, наказом територіального органу Держлісагентства після закінчення 15-річного строку з дня затвердження матеріалів базового лісовпорядкування або під час затвердження матеріалів базового лісовпорядкування на новий проектний період.

Наказ територіального органу Держлісагентства про затвердження матеріалів лісовпорядкування визнається таким, що втратив чинність, наказом територіального органу Держлісагентства після закінчення 15-річного строку з дня затвердження матеріалів базового лісовпорядкування для постійних лісокористувачів (власників лісів) площею 100 гектарів і більше та після закінчення 20-річного строку з дня затвердження матеріалів базового лісовпорядкування для постійних лісокористувачів (власників лісів) площею до 100 гектарів або під час затвердження матеріалів базового лісовпорядкування на новий проектний період.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування попередніх проектних періодів використовуються постійними лісокористувачами для підтвердження права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення відповідно до Лісового кодексу України.

118. У випадку внесення змін до матеріалів лісовпорядкування, зокрема зміни фондів рубок, фонду лісових ділянок та нелісових земель, які не підлягають залісенню, розрахункової лісосіки, поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, розроблення таких змін проводиться відповідно до пунктів 14 - 35 цього Порядку, а погодження - відповідно до пунктів 114 - 116 цього Порядку.

119. Зміни до матеріалів лісовпорядкування затверджуються наказом територіального органу Держлісагентства.

120. Після затвердження матеріалів лісовпорядкування або змін до них, якими проектується здійснення рубок головного користування, постійний лісокористувач (власник лісів) подає до територіального органу Держлісагентства:

проект розрахункової лісосіки для постійних лісокористувачів (власників лісів), обчислення якої проведено в порядку, визначеному статтею 43 Лісового кодексу України (додаток);

інформацію щодо реквізитів наказу про затвердження матеріалів лісовпорядкування або змін до них.

121. Протягом 10 робочих днів територіальний орган Держлісагентства погоджує подані матеріали і подає їх до Міндовкілля для затвердження розрахункової лісосіки.

122. Протягом 20 робочих днів Міндовкілля розглядає зазначені матеріали та приймає рішення про її затвердження в порядку, визначеному статтею 43 Лісового кодексу України.

123. Розрахункові лісосіки для постійних лісокористувачів (власників лісів) затверджуються наказом Міндовкілля у розмірі, визначеному матеріалами лісовпорядкування.

124. Затверджена відповідно до статей 43, 44 Лісового кодексу України розрахункова лісосіка для кожного постійного лісокористувача і власника лісів є чинною на період дії відповідного наказу Міндовкілля про затвердження розрахункової лісосіки.

Наказ може бути визнаним таким, що втратив чинність, у разі:

припинення права користування лісами відповідно до статті 22 Лісового кодексу України;

зміни поділу лісів залежно від основних виконуваних ними функцій, які в результаті такої зміни не належатимуть до лісів, у яких дозволено проведення рубок головного користування згідно з пунктом 4 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 39, ст. 1550);

затвердження нової розрахункової лісосіки.

Розрахункова лісосіка, затверджена до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112 "Про затвердження Порядку здійснення лісовпорядкування", діє відповідно до наказу Міндовкілля про затвердження розрахункової лісосіки, який визнається таким, що втратив чинність, з підстав, визначених цим пунктом.

125. Затверджена розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів (власників лісів) та наказ про її затвердження доводяться до відома Держлісагентства та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій для контролю та керівництва в роботі.

126. Держлісагентство доводить затверджені розрахункові лісосіки до відома територіальних органів Держлісагентства та лісовпорядні організації для керівництва в роботі.

127. Розрахункові лісосіки вводяться в дію з дня затвердження їх наказом.

128. Перегляд розрахункової лісосіки здійснюється у випадку:

прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких розташовані лісові ділянки, на яких передбачається проведення рубок головного користування, або про виділення особливо захисних лісових ділянок з режимом обмеженого лісокористування;

прийняття рішення про створення територій природно-заповідного фонду на площі, яка становить 30 відсотків і більше загального обсягу лісових ділянок, які входять до фонду рубок головного користування;

внесення інших змін, що призвели до зміни обсягу запланованого фонду рубок головного користування на 30 відсотків і більше (стихійні лиха, зміна площі або реорганізація постійного лісокористувача), крім випадку, передбаченого в пункті 138 цього Порядку.

129. Крім випадків, передбачених у пункті 128 цього Порядку, перегляд розрахункової лісосіки може бути здійснено за ініціативою постійного лісокористувача (власника) лісів у разі внесення змін, що призвели до зміни розрахункової лісосіки за господарськими секціями деревних порід на 15 відсотків і більше затвердженого наказом об'єму, але не раніше ніж на п'ятий рік дії розрахункової лісосіки.

130. Для перегляду розрахункової лісосіки постійний лісокористувач (власник лісів) зобов'язаний звернутися із заявою до лісовпорядної організації для внесення змін у матеріали лісовпорядкування.

131. Після внесення змін у матеріали лісовпорядкування розрахункова лісосіка затверджується відповідно до пунктів 121 - 124 цього Порядку.

132. Держлісагентство протягом 10 календарних днів з дати затвердження матеріалів лісовпорядкування оприлюднює на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті публічну інформацію, яка міститься в матеріалах лісовпорядкування, у формі відкритих даних.

133. У випадку внесення змін у матеріали лісовпорядкування публічна інформація, яка міститься в матеріалах лісовпорядкування, оновлюється на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Держлісагентства протягом 10 календарних днів з дати затвердження матеріалів лісовпорядкування.

134. Розрахункові лісосіки оприлюднюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Міндовкілля у формі відкритих даних протягом 10 календарних днів після їх затвердження.

135. У випадку внесення змін до розрахункових лісосік оновлені розрахункові лісосіки у формі відкритих даних оприлюднюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на офіційному веб-сайті Міндовкілля протягом 10 календарних днів після їх затвердження.

136. Держлісагентство забезпечує створення метаданих для набору геопросторових даних матеріалів лісовпорядкування, їх постійне оновлення та відображення на національному геопорталі відповідно до вимог, визначених Законом України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних".

137. Матеріали лісовпорядкування, затверджені відповідно до статті 48 Лісового кодексу України, є чинними на період дії відповідного наказу Держлісагентства (його територіального органу) про затвердження матеріалів лісовпорядкування, який визнається таким, що втратив чинність, у разі затвердження матеріалів лісовпорядкування на новий проектний період або після закінчення 15-річного строку з дня їх затвердження.

Матеріали лісовпорядкування, затверджені до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2023 р. № 112 "Про затвердження Порядку здійснення лісовпорядкування", є чинними відповідно до наказу Держлісагентства (його територіального органу) про затвердження матеріалів лісовпорядкування, який визнається таким, що втратив чинність, з підстав, визначених цим пунктом.

138. Розрахункова лісосіка для постійного лісокористувача, до складу якого в результаті злиття або приєднання увійшла повністю територія іншого лісокористувача, визначається як сума діючих розрахункових лісосік, затверджених для попередніх постійних лісокористувачів чи власників лісів, і діє в межах встановленого для них фонду рубок.

139. У разі зміни постійного лісокористувача чи власника лісів ведення лісового господарства може здійснюватися на основі розроблених для попереднього постійного лісокористувача чи власника лісів матеріалів лісовпорядкування, поділу лісів на категорії, виділення особливо захисних лісових ділянок, розрахункових лісосік до завершення строку їх дії.

140. У разі створення території або об'єкта природно-заповідного фонду, управління якими здійснюється спеціальною адміністрацією відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", на земельних ділянках, що вилучаються у землекористувача, ведення лісового господарства в межах таких ділянок може здійснюватися на основі матеріалів лісовпорядкування, розроблених для постійного лісокористувача, у якого вилучаються земельні ділянки, що залишаються чинними до завершення строку їх дії.