АДМІНІСТРАЦІЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ СПЕЦІАЛЬНОГО ЗВ’ЯЗКУ ТА ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
| 30.03.2022 № 88 |
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 квітня 2022 р.
за № 384/37720
Про затвердження Інструкції про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України
Відповідно до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 550-XIV та з метою удосконалення організації поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, що додається.
2. Директору Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України забезпечити подання в установленому порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України відповідно до розподілу обов’язків.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
| Голова Служби бригадний генерал | Ю. Щиголь |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Адміністрації
Державної служби
спеціального зв’язку
та захисту інформації України
30 березня 2022 року № 88
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 квітня 2022 р.
за № 384/37720
ІНСТРУКЦІЯ
про організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України
1. Ця Інструкція визначає порядок дій посадових осіб Держспецзв’язку щодо організації поховання загиблих (померлих) військовослужбовців Держспецзв’язку.
2. Відповідальність за організацію поховання військовослужбовців, які загинули (померли) під час проходження військової служби в Держспецзв’язку, несуть особисто керівники/начальники структурних підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку, її територіальних органів, територіальних підрозділів, Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку та підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку, закладів і установ Держспецзв’язку (далі - підрозділи Держспецзв’язку).
У разі загибелі (смерті) керівника/начальника підрозділу Держспецзв’язку відповідальність за організацію його поховання несе заступник Голови Держспецзв’язку (щодо безпосередньо підпорядкованих підрозділів згідно з розподілом обов’язків), начальник Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку (щодо підрозділів урядового фельд’єгерського зв’язку Держспецзв’язку), директор Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Держспецзв’язку (щодо інших підрозділів Держспецзв’язку).
3. Начальник підрозділу Держспецзв’язку, якому стали відомі достовірні відомості про загибель (смерть) підпорядкованого йому військовослужбовця, у разі якщо сім’я (близькі родичі або інші близькі особи) проживає за місцем розташування підрозділу Держспецзв’язку, зобов’язаний:
у той самий день, особисто (за можливості в присутності лікаря чи психолога) сповістити їх про загибель (смерть) військовослужбовця;
передати членам сім’ї (близьким родичам або іншим близьким особам) загиблого (померлого) військовослужбовця сповіщення про смерть, за формою наведеною у додатку;
узгодити з родичами чи іншими близькими особами, які взяли на себе зобов’язання поховати загиблого (померлого) військовослужбовця, рішення щодо проведення військового поховального ритуалу загиблого (померлого) військовослужбовця. У разі відсутності родичів чи інших близьких осіб рішення про проведення військового поховального ритуалу приймається начальником підрозділу Держспецзв’язку;
поінформувати членів сім’ї, батьків та утриманців загиблого (померлого) військовослужбовця щодо пільг, передбачених законами та іншими нормативно-правовими актами;
роз’яснити порядок порушення клопотання про призначення пенсії (допомоги) сім’ї загиблого (померлого) військовослужбовця;
повідомити начальника гарнізону за місцем проведення поховання, а у разі проведення поховання у населеному пункті, який не входить до гарнізону,- відповідного керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки про загибель (смерть) військовослужбовця із зазначенням її причин, а також про прийняте родичами чи іншими близькими особами, які взяли на себе зобов’язання поховати загиблого (померлого) військовослужбовця, щодо проведення військового поховального ритуалу.
4. У разі якщо члени сім’ї (близькі родичі або інші близькі особи) загиблого (померлого) військовослужбовця проживають не за місцем розташування підрозділу Держспецзв’язку, начальник підрозділу Держспецзв’язку зобов’язаний невідкладно повідомити про загибель (смерть) військовослужбовця відповідного керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який територіально розміщується за місцем проживання членів сім’ї (близьких родичів або інших близьких осіб), за допомогою засобів зв’язку, а в подальшому надіслати на його адресу електронною поштою листа із зазначенням відомостей про обставини загибелі (смерті) військовослужбовця та клопотання щодо інформування членів сім’ї (близьких родичів або інших близьких осіб) загиблого (померлого) військовослужбовця.
Якщо смерть настала з вини військовослужбовця (необережність, самогубство, унаслідок дії з ознаками злочину), про це обов’язково вказується у листі.
5. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який територіально розміщується за місцем проживання близьких родичів військовослужбовця, який загинув (помер), у день отримання листа, за клопотанням начальника підрозділу Держспецзв’язку організовує (за можливості в присутності лікаря чи психолога) повідомлення членів сім’ї (близьких родичів або інших близьких осіб) про смерть (загибель) військовослужбовця, узгоджує з родичами чи іншими близькими особами, які взяли на себе зобов’язання поховати загиблого (померлого) військовослужбовця, рішення щодо проведення військового поховального ритуалу.
Про прийняте родичами рішення він інформує начальника підрозділу Держспецзв’язку, підлеглий якого загинув (помер).
6. Для організації та проведення поховання військовослужбовця, який загинув (помер), наказом підрозділу Держспецзв’язку призначається комісія, до складу якої включаються заступник начальника підрозділу Держспецзв’язку, представники кадрового підрозділу, підрозділу матеріально-технічного забезпечення (в Адміністрації Держспецзв’язку - Департаменту забезпечення Держспецзв’язку) та військовослужбовці підрозділу, в якому проходив військову службу загиблий (померлий) військовослужбовець.
Для транспортування та супроводження труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця до місця поховання додатково призначається поховальна група з чотирьох - восьми військовослужбовців. Старшим поховальної групи, як правило, призначається заступник начальника підрозділу Держспецзв’язку.
7. У разі прийняття родичами чи іншими близькими особами, які взяли на себе зобов’язання поховати загиблого (померлого) військовослужбовця, рішення щодо проведення військового поховального ритуалу, зі складу комісії для організації та проведення поховання призначається посадова особа, відповідальна за організацію військового поховального ритуалу.
Повноваження посадової особи, відповідальної за організацію військового поховального ритуалу, визначені у пункті 5 Порядку проведення військового поховального ритуалу , встановленого у додатку 18 до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 550-XIV.
8. Начальник підрозділу Держспецзв’язку і старший поховальної групи зобов’язані:
узгодити з начальником гарнізону чи керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки заходи щодо організації поховання загиблого (померлого) військовослужбовця з дотриманням військового поховального ритуалу чи поховання;
організувати взаємодію з питань оповіщення відповідних посадових осіб органів місцевого самоврядування про час прибуття труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця до населеного пункту, де призначено проведення військового поховального ритуалу чи поховання, а також про час і місце проведення військового поховального ритуалу чи поховання;
затвердити корінець повідомлення про смерть з відміткою дати і місця поховання підписом та печаткою із зображенням Державного Герба України територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
9. У разі якщо військовий поховальний ритуал чи поховання проводяться не за місцем розташування підрозділу Держспецзв’язку, старший поховальної групи при собі зобов’язаний мати сповіщення про смерть (додаток) та інші необхідні документи про обставини смерті.
10. Особисті речі загиблого (померлого) військовослужбовця передаються членам сім’ї (близьким родичам або іншим близьким особам) загиблого (померлого) військовослужбовця.
11. Транспортування труни з тілом загиблого (померлого) військовослужбовця здійснюється силами та засобами підрозділу Держспецзв’язку, в якому проходив військову службу загиблий (померлий) військовослужбовець, а щодо військовослужбовців Адміністрації Держспецзв’язку силами та засобами Департаменту забезпечення Держспецзв’язку.
12. Якщо військовослужбовець помер від особливо небезпечної інфекції, то труп для поховання не видається. Порядок поховання у таких випадках регулюється відповідно до законодавства.
13. Поховання загиблого (померлого) військовослужбовця проводиться в костюмі літньому польовому, білизні натільній, шкарпетках і взутті або в парадно-вихідній формі одягу (за наявності), які йому належали. У разі якщо комплект форми одягу загиблого (померлого) військовослужбовця у непридатному стані, видається новий комплект форми одягу та взуття.
У разі сильно виражених гнилісних змін трупа обмундирування укладається поверх небіжчика.
14. Під час організації поховання загиблого (померлого) військовослужбовця за рахунок підрозділу Держспецзв’язку виготовляється Державний Прапор України, який використовується під час військового поховального ритуалу та який після поховання передається членам сім’ї (близьким родичам або іншим близьким особам) загиблого (померлого) військовослужбовця.
Також закуповуються предмети ритуальної належності: труна або труна оцинкована (за потреби), подушка, санітарний (патолого-анатомічний) мішок (за потреби), транспортувальний ящик (за потреби).
Крім того закуповуються похоронне покривало, надгробний хрест та ритуальний вінок, а для поховання загиблого (померлого) військовослужбовця мусульманського віросповідання замість зазначених вище у цьому абзаці речей закуповується 9 метрів білої ситцевої матерії.
15. Підрозділ Держспецзв’язку може оплачувати інші ритуальні послуги (виготовлення надписів на надгробних хрестах, написи на траурних стрічках ритуальних вінків, послуги кремації).
16. У випадках поховання військовослужбовців Адміністрації Держспецзв’язку транспортування труни з тілом загиблого (померлого) та оплата витрат на поховання, зазначених у пунктах 14-15 цієї Інструкції, здійснюються Департаментом забезпечення Держспецзв’язку.
17. Поховання військовослужбовців, які загинули (померли), здійснюється з дотриманням військового поховального ритуалу відповідно до Порядку проведення військового поховального ритуалу, встановленого у додатку 18 до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 550-XIV.
18. Військовий поховальний ритуал не проводиться під час поховання військовослужбовців, які загинули (померли) внаслідок вчинення ними злочину.
19. Облік загиблих (померлих) військовослужбовців здійснюється згідно з діючими правилами обліку особового складу.
| Директор Департаменту кадрової роботи та управління персоналом Адміністрації Держспецзв’язку полковник | Ю. Печенюк |
Додаток
до Інструкції про організацію
поховання військовослужбовців,
які загинули (померли)
під час проходження військової служби
в Державній службі спеціального зв’язку
та захисту інформації України
(пункти 3 та 9)
СПОВІЩЕННЯ ПРО СМЕРТЬ
( Див. текст )