Про затвердження Порядку організації надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах

Відповідно до Закону України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1268, абзаців шістдесят шостого, шістдесят сьомого підпункту 10 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою забезпечення населення необхідною реабілітаційною допомогою, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах, що додається.

2. Керівникам державних та комунальних закладів охорони здоров’я, в яких надається реабілітаційна допомога при травмах спинного мозку, травмах головного мозку, ампутаціях кінцівок та складних скелетних травмах забезпечити організацію навчання лікуючих лікарів (зокрема із залученням міжнародної технічної допомоги) практичному використанню інструментів функціонального оцінювання, необхідних для прийняття рішення щодо направлення пацієнта на наступний етап реабілітаційної допомоги.

3. Директорату високотехнологічної медичної допомоги та інновацій (Василю Стрілці) забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Олександра Комаріду.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає організацію надання реабілітаційної допомоги на реабілітаційних маршрутах особам з обмеженнями повсякденного функціонування та особам, у яких захворювання, травми, вроджені порушення або інші стани здоров’я можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування або стійкого обмеження життєдіяльності (далі - особи, які потребують реабілітації), протягом гострого, післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів.

2. Цей Порядок поширюється на надавачів реабілітаційної допомоги державної та комунальної форм власності, які в установленому законом порядку одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що передбачає здійснення реабілітації у сфері охорони здоров’я.

3. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Законах України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", "Основи законодавства України про охорону здоров’я", постанові Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1268 "Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров’я" та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я та реабілітації.

4. До реабілітаційних маршрутів осіб, які потребують реабілітації, відносяться:

1) реабілітаційний маршрут при травмах спинного мозку, наведений у додатку 1 до цього Порядку;

2) реабілітаційний маршрут при травмах головного мозку, наведений у додатку 2 до цього Порядку;

3) реабілітаційний маршрут при опіках, наведений у додатку 3 до цього Порядку;

4) реабілітаційний маршрут при ампутаціях, наведений у додатку 4 до цього Порядку;

5) реабілітаційний маршрут при складних скелетних травмах, наведений у додатку 5 до цього Порядку.

5. Надання реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації протягом гострого реабілітаційного періоду, здійснюється в мобільному режимі фахівцями з реабілітації, які входять до складу мультидисциплінарної реабілітаційної команди стаціонарного відділення післягострої та довготривалої реабілітації (відділення фізичної та реабілітаційної медицини) закладу охорони здоров’я, який надає цим особам медичну допомогу.

6. При відсутності в закладі охорони здоров’я, який надає медичну допомогу особам, які потребують реабілітації, стаціонарного відділення післягострої та довготривалої реабілітації, організація надання реабілітаційної допомоги в гострому реабілітаційному періоді має бути забезпечена відповідно до пункту 24 Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1268 (далі - Порядок організації надання реабілітаційної допомоги).

7. Обсяг реабілітаційної допомоги протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів в стаціонарних умовах повинен бути високим.

Високий обсяг реабілітаційної допомоги визначається абзацом другим пункту 5 Порядку організації надання реабілітаційної допомоги.

Кількісна потреба у фахівцях з реабілітації для цього вираховується відповідно до пунктів 29-32 Порядку організації надання реабілітаційної допомоги та пункту 7 Типового положення про мультидисциплінарну реабілітаційну команду, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1268.

8. Реабілітаційна допомога особам, які потребують реабілітації, протягом довготривалого реабілітаційного періоду надається у вигляді періодичної підтримуючої реабілітаційної допомоги.

9. При наданні реабілітаційної допомоги особам, які потребують реабілітації, протягом усіх реабілітаційних періодів забезпечується надання психологічної допомоги.

10. Реабілітаційні маршрути, зазначені в пункті 4 розділу I цього Порядку, використовуються при організації направлення громадян України для лікування за кордон відповідно до Критеріїв направлення громадян України для лікування за кордон на період дії воєнного стану, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 05 квітня 2022 року № 574, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2022 року за № 414/37750, та при організації направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, відповідно до Порядку направлення осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на лікування за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 року № 411.

Реабілітаційні маршрути також використовуються при поверненні до України громадян України та осіб із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, після отримання реабілітаційної допомоги за кордоном.

11. Якщо особа, яка потребує реабілітації, має стійке обмеження життєдіяльності, то одночасно із наданням реабілітаційної допомоги відбувається організація проходження експертизи стійкого обмеження життєдіяльності з подальшим встановленням статусу "особа з інвалідністю" або "дитина з інвалідністю".

1. Реабілітаційні маршрути, зазначені в пункті 4 розділу I цього Порядку, стосуються станів здоров’я з гострим початком.

2. Лікуючим лікарем особи, яка потребує реабілітації, протягом гострого реабілітаційного періоду є лікар-спеціаліст відповідно до основної патології.

Лікуючим лікарем особи, яка потребує реабілітації, протягом післягострого та довготривалого реабілітаційних періодів є лікар фізичної та реабілітаційної медицини.

3. Початок надання реабілітаційної допомоги визначено в абзацах першому та другому пункту 24 Порядку організації надання реабілітаційної допомоги.

За результатами реабілітаційного обстеження лікуючий лікар особи, яка потребує реабілітації, визначає її реабілітаційний маршрут відповідного до якого їй буде надаватися реабілітаційна допомога.

4. Направлення осіб, які потребують реабілітації, між реабілітаційними періодами до іншого місця надання реабілітаційної допомоги відбувається за наявності обмежень повсякденного функціонування.

Для прийняття рішення щодо застосування реабілітаційного маршруту та направлення особи, яка потребує реабілітації на наступний етап реабілітаційної допомоги, лікуючий лікар використовує інструменти функціонального оцінювання, необхідні для прийняття рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації на наступний етап реабілітаційної допомоги, зазначені у додатку 6 до цього Порядку.

При відсутності у особи обмежень повсякденного функціонування, надання реабілітаційної допомоги завершується.

5. Реабілітаційна допомога протягом гострого реабілітаційного періоду надається одночасно з медичною допомогою та потребує профілактики ускладнень, пов’язаних з знерухомленням (пролежні, пневмонії, контрактури суглобів, тромбози тощо).

6. Наявність у особи, яка потребує реабілітації пролежнів чи застійної пневмонії наприкінці гост-рого реабілітаційного періоду є показником відсутності надання, або неякісного надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду.

7. Керівник закладу охорони здоров’я, в який поступила особа, яка потребує реабілітації, протягом трьох робочих днів інформує Національну службу здоров’я України за формою, наведеною в додатку 7 до цього Порядку, про факт поступлення особи, яка потребує реабілітації з пролежнями та/або застійною пневмонією, з метою збору інформації для використання під час здійснення моніторингу при перевірці дотримання надавачами медичних послуг умов договорів про медичне обслуговування населення.

8. У разі, якщо медична допомога з приводу гострої травми надавалась в закладі охорони здоров’я, що відноситься до сфери управління сил безпеки та оборони, заповнена форма, вказана в додатку 7 до цього Порядку, направляється органу, до сфери управління, якого належить заклад охорони здоров’я, з якого виписано особу, яка потребує реабілітації, з метою збору інформації щодо дотримання стандартів у сфері охорони здоров’я.

9. При наявності пролежнів та/або застійної пневмонії, які унеможливлюють надання реабілітаційної допомоги високого обсягу в стаціонарних умовах, особа, яка потребує реабілітації забезпечується лікуванням ускладнень, зазначених вище, зокрема у нереабілітаційному відділенні цього закладу охорони здоров’я.

10. Загальними для всіх реабілітаційних маршрутів критеріями завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду є:

1) у особи, яка потребує реабілітації відсутні інфіковані рани або рани, для яких триває загоєння вторинним натягом, пов’язаних з первинною травмою та/або проведеним хірургічним втручанням;

2) проведено зовнішню стабілізацію сполучених скелетних травм (за наявності) та надано письмові рекомендації щодо подальшої медичної допомоги при усіх інших сполучених травматичних ураженнях (за наявності);

3) надано письмові рекомендації щодо подальшої медичної допомоги, пов’язаної із будь-якою клінічно значущою супутньою соматичною патологією;

4) особа, яка потребує реабілітації не потребує цілодобового догляду лікаря-спеціаліста нереабілітаційного профілю.

11. У разі відсутності виконання усіх критеріїв, зазначених у пункті 10 розділу II цього Порядку, особі, яка потребує реабілітації, продовжують надавати медичну допомогу.

1. Реабілітаційний маршрут при травмах спинного мозку, зазначений у додатку 1 до цього Порядку, складається з:

1) етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду;

2) етапу надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду;

3) етапу надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду;

4) етапу надання реабілітаційної допомоги протягом довготривалого реабілітаційного періоду.

2. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду при травмах спинного мозку, лікуючий лікар приймає рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації на етап надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 8 цього Порядку.

3. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду при травмах спинного мозку, лікуючий лікар приймає рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації при травмах спинного мозку на етап надання реабілітаційної допомоги протягом довготривалого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 9 до цього Порядку.

4. Після надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду при досягненні функціонального стану, що відповідає критеріям направлення на етап надання допомоги в амбулаторних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду, особа, яка потребує реабілітації, продовжує отримувати реабілітаційну допомогу протягом післягострого реабілітаційного періоду в амбулаторних умовах або в умовах санаторних закладів.

5. Реабілітаційний маршрут при травмах головного мозку, наведений у додатку 2 до цього Порядку, складається з:

1) етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду;

2) етапу надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду;

3) етапу надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду;

4) медсестринського догляду;

5) етапу надання реабілітаційної допомоги протягом довготривалого реабілітаційного періоду.

6. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду при травмах головного мозку, лікуючий лікар приймає рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації при травмах головного мозку, на етап надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 10 до цього Порядку.

7. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду при травмах головного мозку, лікуючий лікар приймає рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації при травмах головного мозку, на етап надання реабілітаційної допомоги протягом довготривалого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Порядку.

8. Після надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду при досягненні функціонального стану, що відповідає критеріям направлення на етап надання допомоги в амбулаторних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду, особа, яка потребує реабілітації може продовжувати отримувати реабілітаційну допомогу протягом післягострого реабілітаційного періоду в амбулаторних умовах або в умовах санаторних закладів.

Якщо особа, яка потребує реабілітації, отримує медсестринський догляд та реабілітаційну допомогу низького обсягу, визначену абзацом четвертим пункту 5 Порядку організації надання реабілітаційної допомоги, досягає функціонального стану, що відповідає критеріям етапу надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних або амбулаторних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду, то така особа може бути направлена для подальшого надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду відповідно в стаціонарних або амбулаторних умовах.

9. Реабілітаційний маршрут при опіках, наведений у додатку 3 до цього Порядку, складається з:

1) етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду;

2) етапу надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду;

3) етапу надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду.

10. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду при опіках, лікуючий лікар приймає рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації при опіках, на етап надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 12 до цього Порядку.

11. Впродовж етапу надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду при опіках, лікуючим лікарем приймається рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації при опіках, до профільних закладів охорони здоров’я та повернення особи, яка потребує реабілітації при опіках, до гострого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 13 до цього Порядку.

12. Після надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду при досягненні функціонального стану, що відповідає критеріям направлення на етап надання допомоги в амбулаторних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду, особа, яка потребує реабілітації продовжує отримувати реабілітаційну допомогу протягом післягострого реабілітаційного періоду в амбулаторних умовах або в умовах санаторних закладів.

13. Реабілітаційний маршрут при ампутаціях, наведений у додатку 4 до цього Порядку, складається з:

1) етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду;

2) етапу надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду;

3) етапу надання реабілітаційної допомоги протягом довготривалого реабілітаційного періоду.

14. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду при ампутаціях, лікуючий лікар приймає рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації при ампутаціях, на етап надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 14 до цього Порядку.

15. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду при ампутаціях, лікуючий лікар приймає рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації при ампутаціях, на етап надання реабілітаційної допомоги протягом довготривалого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 15 до цього Порядку.

16. Реабілітаційний маршрут при складних скелетних травмах, наведений у додатку 5 до цього Порядку, складається з:

1) етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду;

2) етапу надання реабілітаційної допомоги в стаціонарних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду;

3) етапу надання реабілітаційної допомоги в амбулаторних умовах протягом післягострого реабілітаційного періоду.

17. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом гострого реабілітаційного періоду при складних скелетних травмах, лікуючий лікар приймає рішення щодо направлення особи, яка потребує реабілітації при складних скелетних травмах, на етап надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого періоду, за формою, наведеною у додатку 16 до цього Порядку.

18. Після завершення етапу надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду при складних скелетних травмах, лікуючий лікар приймає рішення щодо завершення надання реабілітаційної допомоги протягом післягострого реабілітаційного періоду, за формою, наведеною у додатку 17 до цього Порядку.

19. У разі наявності сполучених травм, рішення щодо застосування реабілітаційного маршруту для направлення особи, яка потребує реабілітації, приймається відповідно до наступного алгоритму:

1) у разі поєднання травми спинного мозку та інших травм (за виключенням опіків, які потребують госпіталізації на другий та третій рівень надання комбустіологічної допомоги) використовується реабілітаційний маршрут при травмах спинного мозку, наведений в додатку 1 до цього Порядку;

2) у разі поєднання травми головного мозку та інших травм:

при наявності важкої травми головного мозку (рівень п’ять та нижче за шкалою Ранчо Лос Амігос) та інших травм використовується реабілітаційний маршрут при травмах головного мозку, наведений в додатку 2 до цього Порядку;

при наявності травми головного мозку з рівнем шість та вище за шкалою Ранчо Лос Амігос та інших травм використовується реабілітаційний маршрут при домінуючій патології;

3) у разі поєднання опіків та інших травм:

при наявності опіків, які потребують госпіталізації на другий та третій рівень надання комбустіологічної допомоги та інших травм використовується реабілітаційний маршрут при опіках, наведений в додатку 3 до цього Порядку;

при наявності опіків, які не потребують госпіталізації на другий та третій рівень надання комбустіологічної допомоги та інших травм використовується реабілітаційний маршрут при домінуючій патології;

4) у разі поєднання ампутацій кінцівок, складних скелетних травм та травм спинного мозку та/або травм головного мозку та/або опіків використовуються принципи, зазначені у підпунктах першому, другому та третьому пункту 19 цього Порядку.

20. Направлення дітей, які потребують реабілітаційної допомоги при опіках, травмах спинного мозку, травмах головного мозку, ампутаціях, складних скелетних травмах, відбувається аналогічно до відповідного маршруту для дорослих.