Про затвердження Гігієнічних вимог до виробництва та обігу харчових продуктів тваринного походження

1) не були джерелом забруднення;

2) зберігались у спосіб, що виключає ризик їх забруднення;

3) якщо використовуються повторно, піддавались легкому чищенню і, в разі необхідності, дезінфекції.

1. Ємності, що в них зберігають свіжі рибні продукти під льодом, мають бути водонепроникними та виключати контакт рибних продуктів із талою водою.

2. Свіжі, розморожені неперероблені рибні продукти, а також приготовані (термічно оброблені) та охолоджені рибні продукти, вироблені із ракоподібних та молюсків, зберігають за температури, близької до температури танення льоду.

3. Заморожені рибні продукти зберігають за температури не вище -18° C в усіх частинах продукту.

4. Цілі рибини, заморожені в сольовому розчині (тузлук), призначені для виробництва консервованих харчових продуктів, зберігають за температури не вище -9° C.

5. Живі рибні продукти зберігають за температури та у спосіб, що не справляють шкідливого впливу на їх життєздатність та безпечність.

1. Транспортування рибних продуктів здійснюють з дотриманням таких температурних режимів:

1) свіжі, розморожені неперероблені рибні продукти, а також приготовані (термічно оброблені) та охолоджені рибні продукти, вироблені з ракоподібних та молюсків, утримують за температури, близької до температури танення льоду. У разі використання тришарових поліетиленових контейнерів, наповнених водою та льодом, для транспортування цілих або патраних свіжих рибних продуктів, лід повинен бути присутнім протягом усього періоду зберігання/транспортування, яке повинне здійснюватися за контрольованої температури. Тривалість періоду транспортування та зберігання цілих та патраних свіжих рибних продуктів в тришарових поліетиленових контейнерах, наповнених водою та льодом, не повинна перевищувати трьох днів;

2) заморожені рибні продукти, крім цілих рибин, заморожених у сольовому розчині (тузлук) і призначених для виробництва консервованих харчових продуктів, під час транспортування утримують за сталої температури не вище -18° C в усіх частинах продукту, із можливими короткими коливаннями температури в сторону її збільшення не більше ніж на 3° C;

3) якщо під час транспортування свіжих рибних продуктів застосовують суперохолодження, зазначені рибні продукти дозволяється транспортувати в ящиках (контейнерах) без льоду за умови, що на таких ящиках (контейнерах) чітко зазначено, що вони містять суперохолоджені рибні продукти. Під час транспортування температура в товщі суперохолоджених рибних продуктів повинна підтримуватись на рівні від -0,5° C до -2° C. Тривалість періоду транспортування та зберігання суперохолоджених рибних продуктів не повинна перевищувати п'яти днів.

2. Пункт 2 глави 11 розділу VIII виключено

2. Рибні продукти, що їх утримують під льодом, зберігають у спосіб, що виключає їх контакт із талою водою.

3. Рибні продукти, призначені для введення в обіг живими, транспортують у спосіб, що не справляє шкідливого впливу на їх життєздатність та безпечність.

1. Під час знаходження на потужності з виробництва і до моменту продажу споживачам яйця зберігають чистими, сухими, без сторонніх запахів, належним чином захищають від пошкоджень, ударів і від прямих променів сонця.

2. Зберігання та транспортування яєць до моменту їх продажу кінцевим споживачам здійснюють за постійної температури, що найкраще забезпечує оптимальне зберігання їх гігієнічних властивостей.

3. Яйця доставляють споживачам не пізніше, ніж через 28 днів після знесення.

4. Мінімальний термін придатності яєць, отриманих від курей виду Gallus Gallus, не повинен перевищувати 28 днів, що відраховуються з дати знесення яєць або, якщо вказується період знесення, від першого дня зазначеного періоду.

1. Потужності з виробництва яєчних продуктів мають відповідати вимогам цієї глави.

2. Конструкція, планування і розташування виробничих приміщень, а також технологічне обладнання потужностей з виробництва яєчних продуктів мають забезпечувати розмежування наведених нижче операцій:

1) миття, сушіння та дезінфекція брудних яєць (у разі здійснення зазначених операцій);

2) розбивання яєць, збирання їх вмісту, видалення шкаралупи і підшкаралупних оболонок;

3) інших операцій, крім операцій, зазначених у підпунктах 1 - 2 цього пункту.

1. Шкаралупа яєць, що їх використовують у виробництві яєчних продуктів, має бути повністю сформованою, а також цілою та непошкодженою, крім випадку, зазначеного в пункті 2 цієї глави.

2. Тріснуті яйця можна використовувати для виробництва рідких яєць або яєчних продуктів, якщо потужності з виробництва або потужності з пакування яєць постачають їх безпосередньо на потужності, на які видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів на здійснення діяльності з виробництва рідких яєчних продуктів, або на потужності з переробки, де їх необхідно розбити якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок).

3. Рідкі яйця, вироблені на потужності, на яку видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів на здійснення цього виду діяльності, можна використовувати в якості сировини для виробництва яєчних продуктів.

Рідкі яйця виробляють відповідно до вимог пунктів 1 - 5 та 8 глави 4 цього розділу.

1. Всі операції, пов'язані з виробництвом, поводженням і зберіганням яєчних продуктів, здійснюють у спосіб, що виключає їх забруднення.

2. Дозволено розбивати лише чисті та сухі яйця.

3. Яйця розбивають у спосіб, що мінімізує їх забруднення, зокрема, шляхом забезпечення належного розмежування операцій з розбивання яєць від інших операцій. Тріснуті яйця переробляють якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок).

4. Яйця, крім яєць курей, індичок або цесарок, обробляють та переробляють окремо. Перед переробкою яєць курей, індичок і цесарок все обладнання чистять та дезінфікують.

5. Заборонено отримувати вміст яєць шляхом їх центрифугування або трощення. Центрифугування також заборонено використовувати для отримання залишків білків із пустих шкаралуп для споживання людиною.

6. Після розбивання всі частини рідких яєць переробляють якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок) з метою усунення мікробіологічних небезпечних факторів або зменшення їх до прийнятного рівня.

Недостатньо перероблені партії відразу піддають повторній переробці на цій самій потужності, якщо повторна переробка робить таку партію придатною для споживання людиною.

Партії, визнані непридатними для споживання людиною, денатурують із метою унеможливлення споживання їх людиною.

7. Яєчні білки, призначені для виробництва сушеного або кристалізованого альбуміну, який в подальшому піддаватимуть термічній обробці, не потребують переробки.

8. Якщо переробку не здійснюють відразу після розбивання, рідкі яйця зберігають замороженими або за температури не вище 4° C. Період зберігання рідких яєць перед їх переробкою за температури 4° C не має перевищувати 48 годин. Вимоги цього пункту не застосовують до яєчних продуктів, із яких екстрагують цукор, якщо процес знецукрення здійснюють якнайшвидше (без необґрунтованих та невиправданих затримок).

9. Яєчні продукти, що їх не було стабілізовано для зберігання за кімнатної температури, охолоджують до температури не вище 4° C. Призначені для заморожування яєчні продукти заморожують безпосередньо після їх переробки.

1. Концентрація 3-гідроксибутанової кислоти не має перевищувати 10 мг/кг у перерахунку на суху речовину немодифікованого яєчного продукту.

2. Вміст молочної кислоти в сировині для виробництва яєчних продуктів не має перевищувати 1 г/кг у перерахунку на суху речовину.

Для ферментованих яєчних продуктів зазначене в абзаці першому цього підпункту значення вмісту молочної кислоти має дорівнювати значенню, встановленому перед початком процесу ферментації.

3. Кількість залишків яєчної шкаралупи, підшкаралупних оболонок, а також будь-яких інших частинок у переробленому яєчному продукті не має перевищувати 100 мг/кг яєчного продукту.

1. Забій жаб та/або равликів здійснюють на потужностях, конструкція, планування та розташування, а також технологічне обладнання яких призначені для зазначених цілей.

2. Потужності, на яких здійснюють приготування жаб'ячих лапок, призначених для споживання людиною, мають бути обладнані виробничими приміщеннями, призначеними для зберігання та миття живих жаб, а також для їх забою та знекровлення.

3. Виробничі приміщення, зазначені в пункті 2 цієї глави, мають бути фізично відокремленими від виробничих приміщень, призначених для приготування жаб'ячих лапок.

4. Вимоги пункту 1 цієї глави поширюються на виробництво:

1) усіх равликів, призначених для споживання людиною, що належать до родин Helicidae, Hygromiidae та Sphincterochilidae;

2) жаб'ячих лапок, призначених для споживання людиною, отриманих з тварин, що належать до роду Pelophylax родини Ranidae та родів Fejervarya, Limnonectes та Hoplobatrachus родини Dicroglossidae.

5. Вимоги пунктів 2 - 3 цієї глави поширюються на виробництво жаб'ячих лапок, призначених для споживання людиною, отриманих з тварин, що належать до роду Pelophylax родини Ranidae та родів Fejervarya, Limnonectes та Hoplobatrachus родини Dicroglossidae.

1. Для виробництва жаб'ячих лапок та равликів, призначених для споживання людиною, забороняється використання сировини, отриманої з тварин, що не були забиті на потужностях, зазначених в пункті 1 глави 1 цього розділу.

2. Жаб та равликів піддають органолептичному дослідженню, що проводиться оператором ринку шляхом відбору зразків. Якщо за результатами органолептичного дослідження встановлено, що жаби та равлики можуть становити загрозу для життя та/або здоров'я людини, їх використання для споживання людиною забороняється.

3. Безпосередньо після завершення процесу приготування жаб'ячі лапки ретельно промивають проточною питною водою та негайно охолоджують до температури, близької до температури танення льоду, заморожують або переробляють.

4. Після завершення процесу забою гепатопанкреас равликів, що може становити загрозу для життя та/або здоров'я людини, видаляють та не використовують для споживання людиною.

5. Вимоги пунктів 1 - 2 та 4 цієї глави поширюються на виробництво усіх равликів, призначених для споживання людиною, що належать до родин Helicidae, Hygromiidae та Sphincterochilidae.

6. Вимоги пунктів 1 - 3 цієї глави поширюються на виробництво жаб'ячих лапок, призначених для споживання людиною, отриманих з тварин, що належать до роду Pelophylax родини Ranidae та родів Fejervarya, Limnonectes та Hoplobatrachus родини Dicroglossidae.

1. Потужності зі збирання сировини для виробництва топлених тваринних жирів та шкварок та транспортні засоби, призначені для її транспортування до потужностей з переробки, мають бути обладнані холодильними камерами (установками) для зберігання зазначеної сировини за температури не вище 7° C.

2. Потужності з переробки сировини мають бути обладнані такими приміщеннями, обладнанням та установками:

1) холодильними камерами (установками);

2) відвантажувальним цехом, крім випадків, коли топлені тваринні жири відвантажують (відправляють) з потужності виключно в цистернах;

3) обладнанням, призначеним для виробництва продуктів, до складу яких входять суміші топлених тваринних жирів та інших харчових продуктів та/або спецій (у разі необхідності).

3. Наявність холодильних камер (установок), зазначених у пункті 1 та підпункті 1 пункту 2 цієї глави, не є обов'язковою, якщо зберігання та транспортування сировини здійснюється без застосування активного охолодження виключно у випадку, визначеному абзацом другим підпункту 4 пункту 1 глави 2 цього розділу.

1. Сировина для приготування топлених тваринних жирів та шкварок має відповідати таким вимогам:

1) походити від тварин, які були забиті на бійні та туші яких за результатами передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною;

2) складатися з жирових тканин або кісток, вільних від крові та домішок;

3) походити з потужностей, що зареєстровані або на які видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;

4) транспортуватися та зберігатися перед витоплюванням із дотриманням гігієнічних вимог та з застосуванням активного охолодження, що забезпечує внутрішню температуру сировини не вище 7° C.

Сировину дозволено транспортувати та зберігати без застосування активного охолодження у випадку витоплювання зазначеної сировини протягом 12 годин з дня її отримання.

2. Використання розчинників під час процесу витоплювання заборонено.

3. Топлені тваринні жири, призначені для рафінування, що відповідають вимогам пункту 4 цієї глави та вироблені з дотриманням вимог пунктів 1 - 2 цієї глави, можуть піддаватись рафінуванню на тій самій потужності, на якій їх було вироблено, або на іншій потужності з метою покращення їх фізико-хімічних характеристик.

4. Топлені тваринні жири мають відповідати фізико-хімічним та органолептичним характеристикам для топлених тваринних жирів, встановленим додатком 3 до цих Вимог.

1. Сировина для виробництва оброблених шлунків, міхурів та кишок має походити від тварин, забитих на бійні та туші яких за результатами передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною.

2. Шлунки, міхури та кишки піддають солінню, термічній обробці або сушінню.

3. Після здійснення поводження, зазначеного в пункті 2 цієї глави, оператором ринку мають застосовуватись заходи, що запобігають повторному забрудненню шлунків, міхурів та кишок.

4. Оброблені шлунки, міхури та кишки, не придатні для зберігання за температури навколишнього середовища, перед їх відвантаженням (відправленням) зберігають охолодженими на призначених для цього потужностях.

Не посолені або не висушені оброблені шлунки, міхури та кишки зберігають за температури не вище 3° C.

1. Сировина для виробництва нижчезазначених високоочищених продуктів тваринного походження повинна піддаватись обробці методами, що виключають будь-яку загрозу для життя та/або здоров'я людини та/або тварини:

1) хондроїтин сульфату;

2) гіалуронова кислота;

3) інші гідролізовані хрящові продукти;

4) хітозан;

5) глюкозамін;

6) сичужний фермент;

7) риб'ячий клей;

8) амінокислоти, що є харчовими добавками, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;

9) ароматизатори, які підлягають державній реєстрації відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів;

10) продукти переробки жиру.

2. Сировина для виробництва високоочищених продуктів тваринного походження, зазначених в пункті 1 цієї глави, повинна походити від:

1) тварин (включаючи їх пір'я), які були забиті на бійні та м'ясо яких за результатами передзабійного та післязабійного огляду визнане придатними для споживання людиною;

2) рибних продуктів, вироблених відповідно до вимог розділу VIII цих Вимог;

3) топлених тваринних жирів та шкварок, які відповідають вимогам розділу XI цих Вимог, або від вовни, за умови, що зазначені продукти піддані одному з таких методів переробки:

трансестерифікація або гідроліз за температури не нижче 200° C та відповідного тиску протягом щонайменше 20 хв (гліцерин, жирні кислоти та ефіри);

омилення (сапоніфікація) з використанням NaOH 12M: в рамках періодичного процесу (процесу переробки партіями) - за температури 95° C протягом трьох годин; або в рамках безперервного процесу - за температури 140° C, 2 бар (2000 гПа) протягом 8 хв;

гідрогенізація за температури 160° C, 12 бар (12000 гПа) протягом 20 хв.

3. Для виробництва амінокислот заборонено використовувати волосся людини.

1. Для виробництва желатину, призначеного для споживання людиною (далі - желатин), дозволяється використовувати таку сировину:

1) кістки, крім ризикового матеріалу, шкури та шкіри жуйних тварин, вирощених на фермі, шкіри свиней та птиці, сухожилля та м'язи;

2) шкури та шкіри диких тварин, туші яких визнані придатними для споживання людиною;

3) шкіра та кістки риб.

2. Для виробництва желатину заборонено використовувати шкури та шкіри, піддані процесу дублення (незалежно від того, чи цей процес було завершено).

3. Сировина для виробництва желатину, зазначена в підпункті 1 пункту 1 цієї глави, має походити від тварин, які були забиті на бійні та туші яких за результатами передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною.

4. Сировина для виробництва желатину, для збереження якої не використовувалися жодні інші процеси, крім охолодження, заморожування або швидкого заморожування, має походити з зареєстрованих потужностей або з потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

5. Для виробництва желатину дозволяється використовувати таку оброблену сировину:

1) кістки, крім ризикового матеріалу, що походять з потужностей, які знаходяться під контролем компетентного органу та внесені до відповідних реєстрів, що ведуться компетентним органом відповідно до законодавства, та які піддані одному з таких методів обробки:

подрібнення на шматки (частки), приблизний розмір яких становить 15 мм, і знежирення гарячою водою за температури не нижче 70° C протягом не менше 30 хв, не менше 80° C упродовж не менше 15 хв або не менше 90° C протягом не менше 10 хв, далі відокремлення та подальше промивання й сушіння впродовж щонайменше 20 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі не нижче 350° C чи протягом 15 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі вище 700° C;

сушіння на сонці впродовж щонайменше 42 днів за середньої температури не нижче 20° C;

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня pH у товщі продукту менше шести протягом щонайменше однієї години перед сушінням;

2) шкури та шкіри жуйних тварин, вирощених на фермі, шкіри свиней та птиці, а також шкури та шкіри диких тварин, що отримані на потужностях, які знаходяться під контролем компетентного органу та внесені до відповідних реєстрів, що ведуться компетентним органом відповідно до законодавства, та які піддані одному з таких методів обробки:

обробка лугом, що забезпечує досягнення рівня pH > 12 у товщі з подальшим солінням упродовж щонайменше семи днів (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

сушіння протягом щонайменше 42 днів за температури не нижче 20° C (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня pH менше п'яти у товщі впродовж щонайменше 1 години;

обробка всього продукту лугом, що забезпечує досягнення рівня pH > 12 протягом щонайменше 8 годин;

3) кістки, крім ризикового матеріалу, шкури та шкіри жуйних тварин, вирощених на фермі, шкіри свиней та птиці, шкури риб, шкури та шкіри диких тварин, що піддані обробці методами, іншими ніж ті, що зазначені в підпунктах 1 - 2 цього пункту та походять з зареєстрованих потужностей або з потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

6. Оброблена сировина, зазначена в підпунктах 1 - 2 пункту 5 цієї глави, має походити від свійських та вирощених на фермі жуйних тварин, свиней та птиці, які були забиті на бійні та туші яких за результатами передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною або забитих диких тварин, туші яких за результатами післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною.

1. Сировину для виробництва желатину транспортують та зберігають охолодженою або замороженою. Зазначена вимога не застосовується до сировини, що її переробляють впродовж 24 годин після її відправлення, знежирених та висушених кісток або осеїну, солених, висушених та оброблених вапном шкур, а також шкур та шкір, оброблених лугом або кислотою, які дозволяється транспортувати та зберігати за температури навколишнього середовища.

2. Вантажі з сировиною для виробництва желатину, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та супроводжуються міжнародним сертифікатом, після здійснення передбачених законодавством заходів державного контролю на кордоні транспортують безпосередньо на потужність призначення.

3. З метою недопущення ризику поширення хвороб серед тварин під час транспортування та зберігання сировини для виробництва желатину оператор ринку зобов'язаний вживати запобіжні заходи, встановлені законодавством, зокрема щодо поводження з побічними продуктами тваринного походження, відходами, невикористаними або надлишковими матеріалами тваринного походження.

1. Процес виробництва желатину має включати такі стадії:

1) увесь кістковий матеріал, отриманий з жуйних тварин, народжених, вирощених або забитих у країні чи зоні з контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (ВРХ) відповідно до вимог Міжнародного епізоотичного бюро (Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин) (далі - МЕБ), піддають процесу, що забезпечує ретельне подрібнення усього кісткового матеріалу та його знежирення гарячою водою, й обробці розчином соляної кислоти (з концентрацією не менше 4 % та pH < 1,5) протягом не менше двох діб, після чого матеріал піддають такій обробці: лужна обробка насиченим розчином вапна (pH > 12,5) упродовж щонайменше 20 днів із нагріванням до температури 138° C протягом не менше 4 с, або кислотна обробка (pH < 3,5) упродовж щонайменше 10 годин з нагріванням до температури 138° C протягом не менше 4 с, або обробка одночасно високою температурою і тиском - насиченою парою за температури вище 133° C та більше 3 бар упродовж щонайменше 20 хв, або будь-який інший еквівалентний за ефектом метод, рекомендований Кодексом здоров'я наземних тварин МЕБ.

2) сировину, іншу ніж та, що зазначена в підпункті 1 цього пункту, піддають обробці кислотою або лугом із подальшим одноразовим або багаторазовим промиванням. Показник pH має бути відповідним чином скоригований. Желатин екстрагують одно- або багатократним послідовним нагріванням з подальшим очищенням шляхом фільтрації та термічної обробки.

2. Оператори ринку можуть виробляти та зберігати желатин, призначений для споживання людиною, та желатин, не призначений для споживання людиною, на одній і тій самій потужності за умови, що сировина та процес виробництва відповідають вимогам, встановленим для желатину, призначеного для споживання людиною.

1. Для виробництва колагену, призначеного для споживання людиною (далі - колаген), дозволяється використовувати таку сировину:

1) кістки, крім ризикового матеріалу, шкури та шкіри жуйних тварин, вирощених на фермі, шкіри свиней та птиці;

2) сухожилля та м'язи;

3) шкури та шкіри диких тварин, туші яких визнані придатними для споживання людиною;

4) шкіра та кістки риб.

2. Для виробництва колагену заборонено використовувати шкури та шкіри, піддані процесу дублення (незалежно від того, чи цей процес було завершено).

3. Сировина для виробництва колагену, зазначена в підпункті 1 пункту 1 цієї глави, має походити від тварин, які були забиті на бійні та туші яких за результатами передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною.

4. Сировина для виробництва колагену, для збереження якої не використовувалися жодні інші процеси, крім охолодження, заморожування або швидкого заморожування, має походити з зареєстрованих потужностей або з потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

5. Для виробництва колагену дозволяється використовувати таку оброблену сировину:

1) кістки, крім ризикового матеріалу, що походять з потужностей, які знаходяться під контролем компетентного органу та внесені до відповідних реєстрів, що ведуться компетентним органом відповідно до законодавства, та які піддані одному з таких методів обробки:

подрібнення на шматки (частки), приблизний розмір яких становить 15 мм, і знежирення гарячою водою за температури не нижче 70° C протягом не менше 30 хв, не менше 80° C упродовж не менше 15 хв або не менше 90° C протягом не менше 10 хв, далі відокремлення та подальше промивання й сушіння впродовж щонайменше 20 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі не нижче 350° C чи протягом 15 хв у потоці гарячого повітря при початковій температурі вище 700° C;

сушіння на сонці впродовж щонайменше 42 днів за середньої температури не нижче 20° C;

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня pH у товщі продукту менше шести протягом щонайменше однієї години перед сушінням;

2) шкури та шкіри жуйних тварин, вирощених на фермі, шкіри свиней та птиці, а також шкури та шкіри диких тварин, що отримані на потужностях, які знаходяться під контролем компетентного органу та внесені до відповідних реєстрів, що ведуться компетентним органом відповідно до законодавства, та які піддані одному з таких методів обробки:

обробка лугом, що забезпечує досягнення рівня pH > 12 у товщі з подальшим солінням упродовж щонайменше семи днів (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

сушіння протягом щонайменше 42 днів за температури не нижче 20° C (строк обробки може включати час, необхідний для транспортування);

обробка кислотою, що забезпечує підтримання рівня pH менше п'яти у товщі впродовж щонайменше 1 години;

обробка всього продукту лугом, що забезпечує досягнення рівня pH > 12 протягом щонайменше 8 годин;

3) кістки, крім ризикового матеріалу, шкури та шкіри жуйних тварин, вирощених на фермі, шкіри свиней та птиці, шкури риб, шкури та шкіри диких тварин, які піддані обробці методами, іншими ніж ті, що зазначені підпунктами 1 - 2 цього пункту та які походять з зареєстрованих потужностей або з потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл відповідно до вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

6. Оброблена сировина, зазначена в пункті 5 цієї глави, має походити від свійських та вирощених на фермі жуйних тварин, свиней та птиці, які були забиті на бійні та туші яких за результатами передзабійного та післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною або забитих диких тварин, туші яких за результатами післязабійного огляду визнані придатними для споживання людиною.

1. Сировину для виробництва колагену транспортують та зберігають охолодженою або замороженою. Зазначена вимога не застосовується до сировини, що її переробляють впродовж 24 годин після її відправлення, знежирених та висушених кісток або осеїну, солених, висушених та оброблених вапном шкур, а також шкур та шкір, оброблених лугом або кислотою, які дозволяється транспортувати та зберігати за температури навколишнього середовища.

2. Вантажі з сировиною для виробництва колагену, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України та супроводжуються міжнародним сертифікатом, після здійснення передбачених законодавством заходів державного контролю на кордоні транспортують безпосередньо на потужність призначення.

3. З метою недопущення ризику поширення хвороб серед тварин під час транспортування та зберігання сировини для виробництва колагену оператор ринку зобов'язаний вживати запобіжні заходи, встановлені законодавством, зокрема щодо поводження з побічними продуктами тваринного походження, відходами, невикористаними або надлишковими матеріалами тваринного походження.

1. Процес виробництва колагену має включати такі стадії:

1) увесь кістковий матеріал, отриманий з жуйних тварин, народжених, вирощених або забитих у країні чи зоні з контрольованим або невизначеним ризиком щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ відповідно до вимог МЕБ, піддають процесу, що забезпечує ретельне подрібнення усього кісткового матеріалу та його знежирення гарячою водою, й обробці розчином соляної кислоти (із концентрацією не менше 4 % та pH < 1,5) протягом не менше двох діб, після чого матеріал піддають обробці шляхом коригуванням показника pH з використанням кислоти чи лугу з подальшим одним або кількома промиваннями, а також обробляють з використанням одного з таких методів: фільтрація, подрібнення, екструзія чи будь-який інший еквівалентний за ефектом метод, рекомендований Кодексом здоров'я наземних тварин МЕБ;

2) сировину, іншу ніж та, що зазначена в підпункті 1 цього пункту, піддають обробці, що включає миття, коригування показника pH з використанням кислоти або лугу, після чого матеріал піддають одному або кільком промиванням, а також обробляють з використанням одного з таких методів: фільтрація, подрібнення, екструзія чи будь-який інший еквівалентний за ефектом метод, рекомендований Кодексом здоров'я наземних тварин МЕБ.

2. Після здійснення обробок, зазначених в пункті 1 цієї глави, колаген можуть піддавати сушінню.

3. Оператори ринку можуть виробляти та зберігати колаген, призначений для споживання людиною, та колаген, не призначений для споживання людиною, на одній і тій самій потужності за умови, що сировина та процес виробництва відповідають вимогам, встановленим для колагену, призначеного для споживання людиною.

4. Для виробництва харчових продуктів, що їх отримують з колагену, використовується виключно колаген, що відповідає вимогам цього розділу.

 

 

 

-2 Максимально допустима температура поверхні станом на момент завантаження та після завантаження в найтовстішій частині туші, напівтуш, четвертин або шматків.

-3 Максимально допустимий час від моменту забою до досягнення максимально допустимої температури поверхні станом на момент завантаження.

-4 Максимально допустима температура повітря, за якої дозволено утримувати м'ясо від моменту початку завантаження та протягом всієї тривалості транспортування.

-5 Максимальна середньодобова кількість аеробних колоній мікроорганізмів в туші на бійні із використанням 10-ти тижневого ковзного (рухомого) інтервалу, допустимого для туш відповідних видів тварин, розрахованого оператором ринку в рамках процедур відбору зразків та проведення досліджень (випробувань) відповідно до розділу VI та пунктів 1.1, 1.2 розділу I додатка 2 до Мікробіологічних критеріїв для встановлення показників безпечності харчових продуктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 липня 2012 року № 548, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 серпня 2012 року за № 1321/21633.

-6 Максимально допустима температура м'яса в товщі на момент завантаження та після завантаження.

 

-2 Топлений тваринний жир, отриманий з жирових тканин свиней.