Про затвердження Інструкції зі складання проєктів та кошторисів на проведення геологорозвідувальних робіт

11) витрати на транспортування вахт і вантажів авіатранспортом розраховуються за формою таблиці 17 додатка 23 до цієї Інструкції, які здійснюються в розрізі витрат на перевезення вахт та вантажів.

При визначенні витрат на транспортування вахт залізничним, річковим і морським транспортом у складі вахт передбачаються працівники, які зайняті в проведенні ГРР під час спорудження свердловин.

Витрати на топографо-геодезичні роботи розраховуються згідно таблиці 18 додатка 23 до цієї Інструкції. Розрахунок виконується за нормами ЗУКН;

12) витрати на виплату польового забезпечення, одноразових винагород, виплат за пересувний характер роботи, виплат за роботу в безводних районах, харчування працівників, які зайняті на роботах у морі і інших виплат при визначенні кошторисної вартості спорудження свердловин розраховується на основі звітних даних про фактичні витрати, які мали місце за попередні 2 роки і віднесені до кошторисної вартості виконаного обсягу робіт за цей період (підсумок розділів 1-4 зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР).

При розрахунку відсотка додаткових витрат враховуються ці виплати для всього складу працівників, які брали участь у спорудженні свердловин, включаючи обслуговуючі виробництва, незалежно від їх галузевої належності. Одержаний відсоток використовується при встановленні лімітних витрат для цієї мети від підсумку розділів 1-3 зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР. У разі відсутності даних про фактичні витрати за 2 роки допускається цей відсоток визначити розрахунковим шляхом за всіма видами виплат або окремо за кожним видом;

13) розмір витрат на підрядні роботи, необхідність виконання яких виникає безпосередньо перед виконанням та в процесі виконання ГРР на об’єкті та для його обслуговування, визначається на підставі укладеного договору в установленому порядку;

14) ліміт витрат на проведення лабораторних робіт за видами аналізів визначається Виконавцем робіт, виходячи з обсягів буріння свердловини по глибинах і цілях буріння (опорні, параметричні, пошукові, перші розвідувальні свердловини на нових площах, розвідувальні). Для визначення ліміту застосовуються відсотки на лабораторні роботи за цілями буріння свердловини: розвідувальні свердловини - 0,3 відсотка; розвідувальні свердловини на нових площах - 0,6 відсотка (перші 3 свердловини); пошукові свердловини - 1,5 відсотка; параметричні свердловини - 3,0 відсотки; опорні свердловини - 5,0 відсотків.

В ліміті не враховуються витрати на утримання польових лабораторій з розробки рецептур приготування і обробки промивальної рідини;

15) витрати на транспортування вахт наземним, в тому числі залізничним, а також річковим і морським транспортом визначаються в таблицях 1, 5, 9, 11, 13 додатка 23 до цієї Інструкції з перенесенням отриманих значень до зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР.

4. До переліку робіт і витрат, які зазначаються у зведеному кошторисному розрахунку вартості ГРР, включаються:

1) роботи, які виконуються власними силами: роботи та витрати підготовчого (передпольового) періоду; складання ПКД; польові роботи; організація та ліквідація польових робіт; лабораторні і технологічні дослідження; камеральні та видавничі роботи; тематичні, картоскладальні, дослідно-методичні та дослідні роботи; роботи з наукового супроводження всіх видів ГРР; зведення споруд і будівель у місцях проведення ГРР; транспортне обслуговування ГРР; інші роботи та витрати, які виконуються власними силами; відрахування на соціальні заходи; ПДВ;

накладні (загальновиробничі, адміністративні) витрати та нормативний прибуток розраховуються у складі витрат за видами робіт. Витрати, які компенсуються за фактичними затратами, польове забезпечення, доплати і компенсації розраховуються у складі інших робіт та витрат, які виконуються власними силами;

2) роботи, які виконуються підрядним способом;

3) резерв на непередбачувані роботи та витрати;

4) витрати на придбання спеціального устаткування.

5. При роботах під час спорудження свердловин на нафту і газ додатково до зведеного кошторисного розрахунку вартості ГРР на нафту і газ вводяться підготовчі роботи до спорудження свердловин, вибір майданчиків.

1. ПКД на проведення ГРР на об’єкті повинна бути засвідчена підписом керівника проєкту.

2. В окремих обґрунтованих випадках при зміні в процесі проєктування погоджених рішень, при виборі майданчика (траси), а також при відступленні від умов приєднання до інженерних мереж і комунікацій, Замовник проєкту за участю проєктної організації (підрозділу) погоджує ці зміни і відступи в проєктних рішеннях з відповідними територіальними органами Державної служби України з питань праці в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб та іншими зацікавленими організаціями.

1. ПКД на весь обсяг ГРР на об’єкті, які проводяться за кошти державного бюджету, після розгляду проєкту НТР Замовника підлягає державній експертизі геологічних проєктів та кошторисів, після якої, без перезатвердження геологічного (технічного) завдання, не переглядається протягом строку проведення робіт. Після отримання Виконавцем експертного висновку ПКД надається ним для затвердження Замовнику.

ПКД, розрахунки, вихідні дані для проєктування та матеріали державної експертизи геологічних проєктів та кошторисів підлягають архівному зберіганню проєктною організацією відповідно до законодавства.

2. Нова геологічна інформація, яку отримано в процесі проведення ГРР на об’єкті, а також зміни кон’юнктури та інші причини можуть призвести до зміни Замовником геологічного (технічного) завдання, перескладання проєкту та кошторису.

Переглянуті проєкти затверджуються в порядку, який встановлено для нових розроблених проєктів.

3. ВКР на непередбачувані роботи і витрати, які виникають при проведенні ГРР на об’єкті, що не залежать від виконавців робіт і не передбачені проєктом, підлягають експертизі і затверджуються в тому ж порядку, що і ПКД на об’єкт ГРР.

4. Перезатвердження ПКД на проведення ГРР у зв’язку зі збільшенням кошторисної вартості, яке викликане уточненням гірничо-геологічних умов проводки, заміною обладнання, спеціальної техніки, інструменту і матеріалів на імпортні або на більш дорогі, проведенням консервації, реконсервації і пробної експлуатації нафтових і газових свердловин, проводиться в порядку, встановленому для нових розроблених проєктів.

5. Збільшення кошторисної вартості окремих видів ГРР, у межах загальної вартості проєкту, в зв’язку з уточненням гірничо-геологічних умов, проведенням консервації і реконсервації, пробної експлуатації, виникнення непередбачуваних робіт, а також зі змінами цін на матеріали, обладнання, інструмент та розцінок на послуги, не потребує перезатвердження ПКД.

6. ПКД підписується посадовими особами відповідно до додатків 6 та 21 до цієї Інструкції.

1. При розрахунку проєктної тривалості спорудження свердловин застосовуються норми діючих ЗУКН.

2. Проєктна тривалість будівельно-монтажних робіт (t рс ), а також вартості експлуатації і амортизації вагон-будинків і пересувних електростанцій визначається, виходячи з трудомісткості цих робіт (Т рс ) і кількісного складу вишкомонтажної бригади (N бр ) за наступними формулами:

При п’ятиденному графіку роботи

в одну зміну:

3. Календарна тривалість робіт під час спорудження свердловин для розрахунку витрат на транспортування вишкомонтажних бригад визначається при п’ятиденному графіку роботи в одну зміну - за формулою (1); при 12-годинній роботі - за формулою (3); при роботі в дві зміни - за формулою (2,4); при роботі в три зміни - за формулою (5).

При семиденному графіку роботи незалежно від кількості змін необхідно користуватися формулою (1).

В коефіцієнтах формул (1)-(5) врахований коефіцієнт 1,05.

4. Проєктна тривалість підготовчих робіт до буріння приймається для свердловин глибиною:

до 1500 м (включно) - 2 доби; до 2500 м (включно) - 3 доби; до 3500 м (включно) - 4 доби; до 4500 м (включно) - 5 діб; до 5500 м (включно) - 6 діб; понад 5500 м - 7 діб.

Під час спорудження свердловин на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України до тривалості підготовчих робіт до буріння застосовується коефіцієнт непогоди, який визначається у встановленому порядку.

Тривалість підготовчо-заключних робіт з установлення СПБУ, НПБУ, бурових суден на точці буріння і підготовки до буріння визначається за кошторисними нормами часу на підготовчо-заключні роботи.

5. Проєктна тривалість буріння і кріплення свердловин і проєктна швидкість буріння розраховується, виходячи з прогресивних технічних, технологічних, конструктивних і організаційних рішень, прийнятих у проєкті, на підставі діючих норм часу на буріння, а на роботи, норми часу на виконання яких відсутні в ЗУКН - галузевими або місцевими нормами часу, нормами часу для аналогічних робіт. Тривалість допоміжних робіт розраховується за елементними кошторисними нормами.

Допускається визначати тривалість промислово-геофізичних досліджень за УКН.

6. Тривалість буріння і кріплення визначається з розділенням за інтервалами глибин, при цьому першочергово проводиться розділення інтервалів за кількістю колон, а потім розділення проходки в межах інтервалу буріння під кожну колону за ознакою однорідності геолого-технічних умов проводки свердловини (діаметр долота, обробка розчину хімічними реагентами, застосування обважнювачів і інше).

При роботі вибійними двигунами визначається тривалість буріння секційними турбобурами і електробурами за інтервалами глибин. Тривалість буріння і кріплення свердловини з урахуванням ремонтних робіт корегується на поправочний коефіцієнт, затверджений підприємством за цілями буріння. Вказаний коефіцієнт розраховується шляхом диференціювання коефіцієнта, затвердженого Замовником для Виконавців, які проводять розвідувальне буріння. Коефіцієнт враховує перерви в роботі з незалежних від Виконавця робіт причин, а також перерви, пов’язані з ліквідацією аварій, які виникли не з вини виконавців робіт.

7. Поправочний коефіцієнт розраховується за цілями буріння на підставі даних статистичного звіту за 2 роки, що передують року розрахунку поправочного коефіцієнта, за формулою:

Затверджений поправочний коефіцієнт діє не більше трьох років. Змінений поправочний коефіцієнт застосовується для розробки нових проєктів. Додатковий час, одержаний за рахунок застосування поправочного коефіцієнта, розподіляється за інтервалами буріння і кріплення пропорційно до їх тривалості. За розрахованою тривалістю буріння і кріплення визначається проєктна швидкість буріння. Швидкість буріння розраховується, виходячи з проєктної глибини свердловини, яка визначається від поверхні стовбура ротора. Проєктна тривалість буріння і кріплення приводиться в цілому по свердловині і інтервалах при бурінні під подовжений напрям, водоізолюючу колону, кондуктор, проміжні колони і експлуатаційну колону; кріплення подовженим напрямом, водоізолюючої колоною, кондуктором, проміжними колонами і експлуатаційною колоною. Проєктна тривалість випробування пластів в процесі буріння випробувачем пластів на бурильних трубах і на кабелі, а також відбору проб, визначається у відповідності до обсягів робіт, передбачених проєктом, включаючи роботи з перфорації, інтенсифікації припливу пластового флюїду, а також проєктна тривалість випробування об’єктів в експлуатаційній колоні. Тривалість додаткових робіт визначається за нормами на випробування свердловин, а на континентальному шельфі та в межах виключної (морської) економічної зони України - з урахуванням коефіцієнта, передбаченого в збірнику кошторисних норм часу на випробування. На роботи, на які відсутні норми ЗУКН, приймаються галузеві або місцеві норми. Для визначення проєктної тривалості випробування об’єктів в експлуатаційній колоні при роботі в дві, півтори або одну зміну до діючих кошторисних норм застосовуються відповідні коефіцієнти ЗУКН. Розрахунок проєктної тривалості випробування в процесі буріння і в експлуатаційній колоні здійснюється за нормами ЗУКН.

8. У робочому проєкті за кожним видом підготовчих робіт приймаються середні показники на одну свердловину. Якщо до робочого проєкту включені свердловини, під час спорудження яких застосовуються різні види енергії головного приводу бурових установок, то приймаються опосередковані дані з обсягів підготовчих робіт з урахуванням різних видів енергії.

1. Витрати часу (В чвр ) визначаються за формулою:

При використанні норм виробітку замість норм часу формула приймає вид:

Витрати часу не розраховуються для окремих видів робіт, які не мають норм часу та норм виробітку (наприклад, зведення будівель і споруд).

2. Виходячи зі строку проведення ГРР на об’єкті та календарного графіка проведення робіт і витрат часу визначається необхідна кількість бригад, виробничих груп, загонів.

Розрахунок витрат праці ІТП і робітників у людино-днях здійснюється за посадами ІТП та за професіями (тарифними розрядами) робітників, з урахуванням виду робіт та розрахункової групи, за формулою:

Для окремих різновидів ГРР норми витрат праці ІТП та робітників розраховані на фізичну одиницю виміру обсягу. При цьому в формулі (9) показник В чвр (витрати часу) замінюється показником Оф ві, тобто кількістю фізичних одиниць виміру в-того виду робіт і-тої розрахункової групи.

3. Розрахунок витрат виробничого транспорту, який обслуговує ГРР, в машино-змінах по видах і розрахункових групах робіт з врахуванням різновидів транспортних засобів здійснюється за формулою:

Для видів робіт, що мають тільки фізичні одиниці обсягу, показник В чві замінюється показником Оф ві, тобто обсягом робіт у фізичному вимірі.

4. Розрахунок маси вантажів, необхідних для виконання ГРР і-тої розрахункової групи в-того виду робіт здійснюється за формулою:

При визначенні витрат часу, витрат праці ІТП і робітників, витрат транспорту та маси вантажів повинні використовуватися норми ЗУКН на ГРР.

1. Розробка ТПКН здійснюється в таких випадках:

у разі необхідності проєктування та обчислення кошторисної вартості ГРР, не передбачених ЗУКН;

у разі необхідності проєктування та обчислення кошторисної вартості ГРР, які передбачені ЗУКН, але виконуються в умовах, які суттєво відрізняються від умов, врахованих чинними нормами, що призводить до підвищення кошторисної вартості робіт одного виду на 10 і більше відсотків у порівнянні з вартістю тих самих робіт, розрахованою за нормами ЗУКН;

при проєктуванні та визначенні кошторисної вартості ГРР, які передбачені ЗУКН, але виконуються із застосуванням більш досконалої техніки, технології та організації робіт (не пізніше, як через 2 роки після впровадження), що призводить до зростання продуктивності праці, а також до зменшення кошторисної вартості цього виду робіт на 10 і більше відсотків у порівнянні з вартістю тих самих робіт, розрахованою за нормами ЗУКН.

2. При зміні методики, техніки, технології та організації окремих видів ГРР або при використанні більш дорогих матеріалів і устаткування, якщо це не призвело до зростання продуктивності праці, зниження вартості робіт або підвищення якості кінцевих геологічних результатів, застосування ТПКН не допускається. В цих випадках при складанні ПКД та визначенні вартості фактично виконаних робіт слід використовувати норми ЗУКН без корегування.

3. Строк дії ТПКН - 2 роки, після чого вони повинні бути переглянуті та подані на затвердження Замовником. У тих випадках, коли застосування ТПКН призводить до зниження кошторисної вартості даного виду робіт, вони подаються на затвердження не пізніше ніж через 2 роки після їх введення.

За видами робіт, проєктування яких здійснюється за ТПКН, підприємства повинні вести окремий облік фактичних витрат.

4. До складу ТПКН повинні входити:

укрупнені норми часу у станко-змінах (бригадо-змінах) або інших розрахункових одиницях на натуральну одиницю виміру обсягу робіт. Норми часу можуть бути замінені нормами виробітку;

норми витрат праці за посадами ІТП і професіями робітників, з урахуванням категорій кваліфікації та тарифних розрядів, у людино-днях на одну розрахункову одиницю або на фізичну (натуральну) одиницю виміру обсягу робіт;

норми використання виробничого транспорту в машино-змінах за видами та марками транспортних засобів на одну розрахункову або фізичну одиницю виміру обсягу робіт;

норми прямих витрат на одну розрахункову або на одну натуральну (фізичну) одиницю виміру обсягу робіт з урахуванням діючих посадових окладів ІТП, тарифних ставок робітників і поточних цін на матеріальні ресурси;

норми маси вантажів за видами (устаткування, інструмент, спорядження, ПММ, вода тощо) на одну бригаду, загін, групу, установку або на одного виконавця та, крім того, на 1 місяць (10 змін, 100 змін) роботи бригади, загону, групи, установки або виконавця;

норми витрат матеріалів у натуральних (фізичних) одиницях виміру;

норми зносу малоцінних швидкозношуваних предметів (у відсотках);

норми використання устаткування, апаратури, приладів і спорядження, що відносяться до основних фондів;

укрупнені норми часу (виробітку), що розробляються на базі діючих у Виконавця цих робіт місцевих норм або з використанням чинних норм інших міністерств, відомств та Виконавців аналогічних робіт.

При наявності необхідно використовувати матеріали фото хронометражних спостережень, дослідно-статистичні дані про витрати часу на виконання певного виду ГРР, що нормуються (за останній календарний рік роботи), а також розрахункові дані, які визначаються, виходячи з технічних характеристик устаткування та технології виконання робіт.

Витрати праці ІТП і робітників розраховуються, виходячи з трудомісткості робіт, встановлених норм часу та середньої тривалості робочого дня.

Норми виробничого транспорту приймаються аналогічно відповідним нормам, наведеним у ЗУКН.

5. Кошторисні норми прямих витрат складаються з таких статей:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

6. Розробка ТПКН здійснюється з додержанням положень про визначення кошторисної вартості та складання кошторисів на ГРР, викладених у розділі III цієї Інструкції, а також положень відповідних розділів ЗУКН.

При визначенні окремих норм (норм часу, норм виробітку, норм витрат праці ІТП і робітників, норм використання виробничого транспорту, маси вантажів, норм витрат матеріалів, норм зносу малоцінних швидкозношуваних предметів) використовуються відповідні аналогічні норми певних розділів ЗУКН з обґрунтуваннями, а при потребі, змін зазначених норм або застосування до них поправочних коефіцієнтів.

7. Протягом місяця після затвердження, зброшуровані ТПКН надсилаються Виконавцем у двох примірниках за формою, наведеною у додатку 25 до цієї Інструкції, Замовнику на реєстрацію у такому складі:

організаційно-технічні умови проведення робіт;

склад (зміст) робіт;

склад виконавців робіт із зазначенням посад і категорій кваліфікації ІТП та професій і тарифних розрядів робітників;

норми часу (виробітку) на проведення (додаток 26 до цієї Інструкції);

норми витрат праці на проведення (додаток 27 до цієї Інструкції);

норми використання виробничого транспорту (додаток 28 до цієї Інструкції);

кошторисні норми за статтями прямих витрат (додаток 29 до цієї Інструкції);

маса вантажів, необхідних при проведенні (додаток 30 до цієї Інструкції);

норми витрат матеріалів на проведення (додаток 31 до цієї Інструкції);

норми зносу малоцінних швидкозношуваних предметів, при проведенні (додаток 32 до цієї Інструкції);

перелік устаткування, апаратури, приладів і спорядження, які відносяться до основних засобів, при проведенні (додаток 33 до цієї Інструкції).

8. На основі узагальнення практики застосування ТПКН Виконавці розробляють проєкт УКН, які надсилаються на затвердження Замовником.

9. Проєкт УКН комплектується відповідно до глави 1 розділу II цієї Інструкціїі надсилається на затвердження Замовнику в трьох примірниках не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії ТПКН. Разом з проєктом УКН в одному примірнику подаються:

захисні матеріали, що включають дані, покладені в основу розроблених норм для проєктування (фотохронометражні спостереження, дослідно-статистичні, розрахункові дані, розрахунки витрат праці та виробничого транспорту) і розрахунки норм за статтями основних витрат з переліками матеріалів, устаткування, приладів, інструменту, малоцінного інвентарю та спорядження;

довідка про обсяги та вартість виконаних робіт (додаток 34 до цієї Інструкції);

довідка про рівень освоєння ТПКН часу (виробітку) на проведення та довідка про фактичні витрати (за елементими) розрахункової (фізичної) одиниці виміру обсягу (додатки 35 та 36 до цієї Інструкції).

10. Після затвердження Замовником один примірник УКН повертається Виконавцю, який їх подав на затвердження, один примірник передається для проведення експертизи, один примірник разом із захисними матеріалами залишається для включення затверджених норм до відповідного розділу ЗУКН.

11. Обґрунтування ТПКН базуються на основі даних, наведених у додатках 25-36 до цієї Інструкції.

1. Норми ТЗВ (у відсотках) являють собою відношення суми видатків обігу ТЗВ до обсягу обороту в діючих цінах, яким коригується кошторисна вартість матеріальних витрат і амортизація при складанні кошторисів на проведення ГРР.

Оборот - це сумарна вартість матеріальних цінностей, одержаних підприємством для ведення ГРР.

До складу ТЗВ входять:

оплата витрат на транспортування й доставку матеріалів та устаткування для забезпечення ГРР від постачальників до складу підприємства, складу експедиції або прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії. Прирейковий (пристань, порт) склад - це перший на шляху проходження вантажів склад, який належить одержувачу вантажу, пристосований для приймання залізничних вагонів (суден);

оплата витрат на утримання складів підприємств, експедицій, прирейкових (пристань, порт) складів геологорозвідувальних партій, включно з витратами на зберігання та відправлення матеріалів й устаткування стороннім організаціям (крім тих затрат на утримання складів, що відносяться до накладних витрат);

витрати на оплату націнок (надбавок), комісійних винагород, які виплачуються постачальникам, зовнішньоекономічним підприємствам, вартості послуг товарних бірж (включно з брокерськими послугами), митні збори.

До витрат на доставку матеріалів і устаткування від постачальників до складу підприємства, складу експедиції або прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії належать:

оплата фрахту всіх видів транспорту, зазначених у рахунках постачальників, за розцінками, які діють у встановленому порядку;

збори транспортних організацій, у тому числі власних, за діючими тарифами;

витрати, пов’язані з навантажувальними та розвантажувальними роботами в дорозі, на станціях залізниць, у річкових (морських) портах, включно з виробничими послугами зі сторони;

витрати постачальників матеріальних ресурсів на пакування вантажів, придбання, виготовлення та знос тари, за виключенням вартості цієї тари за ціною її можливого використання, якщо вартість тари встановлена понад вартість матеріальних ресурсів; у тих випадках, коли вартість тари включена до ціни одержаного від постачальника вантажу, із загальної суми витрат на його придбання вилучається вартість зворотних відходів;

витрати на сепарацію вантажів, а також перевантаження в морі із суден великого каботажу на малі та доставка на пристань;

портовий та комісійний збори;

оплата за рихтування вантажів (обробка кінців троса);

доплата за ширину вантажів.

2. До ТЗВ включаються витрати на доставку вантажів до прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії як безпосередньо від виробника, так і від посередників.

Якщо склад на базі (у місці розташування) геологорозвідувальної партії (експедиції) об’єднано з прирейковим (пристань, порт) складом, він розглядається як прирейковий.

3. До витрат на утримання складу підприємства, експедиції або прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії належать:

оплата праці всіх працівників спискового та неспискового складу, які беруть участь у складських роботах, виходячи з розрядних розцінок, тарифних ставок і посадових окладів у відповідності до прийнятих на підприємстві систем оплати праці, крім тих, які відносяться до накладних витрат;

надбавки та доплати до тарифних ставок і посадових окладів зазначеним працівникам, які виплачуються у відповідності до встановленого порядку, премії за виробничі результати, оплата згідно з діючим законодавством чергових і додаткових відпусток та відрахування на соціальні заходи;

витрати на утримання адміністративно-технічного персоналу складу підприємства, експедиції та прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії, крім тих, які відносяться до накладних витрат;

витрати на утримання та всі види ремонтів складських приміщень підприємства, експедиції, прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії, які не враховано нормами накладних витрат;

витрати на утримання складів матеріалів другої групи;

витрати на утримання навантажувально-розвантажувальної техніки, естакад, причалів (крім морських, витрати на утримання яких враховуються у вартості судно-доби утримання морських суден), виробничого інвентарю, контейнерів та тари багаторазового використання, залізничних під’їзних колій, внутрішньо складських шляхів і майданчиків та інших будівель і споруд, які не враховані нормами накладних витрат;

плата за оренду земельних ділянок, будівель, споруд та устаткування, які призначені для перероблення вантажів і зберігання матеріалів та устаткування;

витрати на заходи щодо здійснення охорони навколишнього середовища на території зберігання товарно-матеріальних цінностей;

витрати на комплектацію, сортування, виготовлення тари, пакування, перепакування та внутрішньо-складські переміщення вантажів за виключенням витрат на оплату праці, яка врахована в цьому пункті;

плата за зберігання вантажів на станціях залізниць (у межах встановлених норм часу), переадресування та розкредитування вагонів;

плата за користування водою та іншими природними ресурсами;

вартість розвантажувальних та навантажувальних робіт безпосередньо на базах і станціях залізниць, в аеропортах, річкових (морських) портах при відправленні вантажів;

оплата подачі та прибирання вагонів;

вартість кріпильних матеріалів і бірок;

сума нестач і втрат матеріальних цінностей у межах норм природних втрат, які виникають при доставці вантажів та зберіганні матеріальних цінностей на базах і складах підприємств;

платежі з обов’язкового страхування майна, яке знаходиться на складах підприємства, не враховані нормами накладних витрат.

Якщо склад на базі (в місці розташування) геологорозвідувальної партії (експедиції) об’єднаний з прирейковим (пристань, порт) складом, витрати на його утримання включаються в транспортно-заготівельні витрати та, відповідно, не враховуються нормами накладних витрат.

4. До витрат на оплату націнок та послуг постачальницьких, збутових, посередницьких і зовнішньоекономічних підприємств та промислових підприємств - виробників продукції належать:

націнки постачальницьких, збутових, посередницьких і зовнішньоекономічних підприємств, включаючи транзитні та мито;

витрати на рекламу встановлених норм;

оплата послуг товарних бірж, включаючи брокерські послуги;

платежі по відсотках за кредити банків на оплату постачальникам товарно-матеріальних цінностей у межах встановлених норм.

Витрати на оплату націнок та послуг постачальницьких, збутових, зовнішньоекономічних підприємств і промислових підприємств включаються до складу ТЗВ незалежно від того, ким одержуються матеріальні цінності, в тому числі при одержанні їх безпосередньо геологорозвідувальними партіями.

5. Не включаються до ТЗВ:

витрати на доставку матеріалів і устаткування, пакування, знос тари, а також навантажування та розвантажування матеріальних цінностей у дорозі від складу підприємства, експедиції або від прирейкового (пристань, порт) складу геологорозвідувальної партії до бази (місця розташування) партії чи дільниці робіт, які повинні враховуватися розрахунками кошторисної вартості транспортного обслуговування ГРР на конкретному об’єкті робіт;

штрафи, пеня, непродуктивні втрати та позареалізаційні витрати, за винятком передбачених абзацом двадцять другим підпункту 12 пункту 13 глави 2 розділу III цієї Інструкції;

втрати та нестачі матеріальних цінностей понад норми природних втрат;

збитки від розкрадання, якщо винуватців за рішенням суду не встановлено;

втрати від зниження цін виробничих запасів;

втрати від операцій з тарою.

6. Норми ТЗВ окремо для матеріалів, малоцінних швидкозношуваних предметів, та окремо для устаткування, апаратури, приладів і спорядження, які належать до основних фондів, розраховуються на підставі фактичних даних за один або за два минулих роки, що передують року проведення розрахунків. Фактичні дані вибираються з усіх первинних документів (рахунків, накладних), включно з тими, в яких ТЗВ окремим рядком (окремими рядками) не зазначені, а саме: на електричну енергію, теплову енергію, стисле повітря, воду та місцеві матеріали, одержані від сторонніх суб’єктів господарювання.

Фактичні витрати на утримання власних складів, крім тих, які враховані нормами накладних витрат, у разі відсутності даних бухгалтерського обліку, визначаються прямими розрахунками.

Розрахунок ТЗВ наведено у додатку 37 до цієї Інструкції.

При заповненні таблиці стосовно розрахунку ТЗВ додатка 37 до цієї Інструкції рядки бажано згрупувати за ознаками груп товарно-матеріальних цінностей: труби, кабельна продукція, хімікати, коронки, лісоматеріали - та в хронологічному порядку.

Графи 10-13 додатка 37 до цієї Інструкції заповнюються тільки з первинних документів.

Підсумок витрат на утримання складів підприємств (крім врахованих нормами накладних витрат) розділяється в графі 13 додатка 37 до цієї Інструкції пропорційно підсумкам вартості товарно-матеріальних цінностей у графі 9 цього ж додатка на ті, що відносяться до матеріалів, сировини, малоцінних предметів, та ті, що відносяться до основних фондів.

Норма ТЗВ (Н тзві ) розраховується для і-того різновиду матеріальних ресурсів (матеріали, енергія, основні фонди, малоцінні предмети) у відсотках за формулою:

Норми ТЗВ затверджуються керівниками Виконавців ГРР після узгодження із Замовником.

7. Норми прямих витрат зі зносу у грошовому виразі на 1 зміну або на 1 місяць розраховуються, виходячи з нормативної середньої кількості робочих змін на рік або на місяць за формулою:

8. Прямі витрати на оплату щорічних і додаткових відпусток ІТП і робітникам розраховуються у відсотках від суми витрат на оплату праці (основної і додаткової без витрат на відпустки). Норматив для визначення витрат на оплату відпусток розраховується підприємством згідно із Законом України "Про відпустки" для певних категорій працюючих, виходячи з тривалості щорічної і додаткової відпусток, кількості неробочих днів в кожному році, за формулою:

Наприклад: Дв = 30 днів, Ду = 2 дні, Дсв = 10 днів, тоді:

Нов = [(30 + 2) x 100]: [365,25 – (30 + 10)] = 9,8

Норматив для визначення витрат на оплату відпусток у відсотках до оплати праці розраховується в кожному випадку окремо самим Виконавцем робіт, оскільки:

кількість календарних днів тривалості щорічної основної та додаткової відпусток розраховується підприємством відповідно до умов колективного договору та згідно з законодавством;

кількість неробочих днів в кожному році може змінюватися відповідно до того, чи співпадають свята з вихідними днями;

середня кількість неробочих днів в розрахунку на одного працюючого на рік, пов’язаних з виконанням державних і суспільних обов’язків - величина змінна і береться до розрахунку за фактичними даними по підприємству.

9. Норми прямих витрат за статею "Амортизація" в грошовому виразі на 1 зміну або на 1 місяць розраховуються, виходячи з очікуваного нормативного річного фонду робочого часу з урахуванням змінності, сезонності ГРР і можливості використання основних засобів протягом року на декількох об’єктах, за формулою:

Норма прямих витрат за статтею "Амортизація" в грошовому виразі на фізичну одиницю виміру обсягу робіт розраховується за формулами:

1. Повне найменування / власне ім’я, прізвище та місцезнаходження / місце проживання Замовника.

2. Повне найменування / власне ім’я, прізвище та місцезнаходження / місце проживання Виконавця ГРР.

3. Основні дані і вимоги завдання:

3.1. Номер свердловини, на яку повинен бути складений індивідуальний робочий проєкт, номери свердловин, на спорудження яких повинен бути розроблений груповий проєкт, або номери свердловин, найменування площ, на які повинен бути розроблений робочий проєкт.

3.2. Площа або спеціально присвоєна назва майданчика для спорудження свердловини.

3.3. Підстави для проєктування.

3.4. Адміністративно-територіальна одиниця, де планується спорудження свердловин.

3.5. Призначення свердловини і мета буріння.

3.6. Горизонт.

3.7. Глибина свердловини по вертикалі і стовбуру, відхилення від вертикалі при похило-спрямованому бурінні.

3.8. Геолого-технічна інформація (припустимий розріз, фізико-механічні властивості порід, нафтогазоносність розрізу, можливі ускладнення тощо).

3.9. Обсяг підготовчих робіт до спорудження свердловин (лінії електропередач, комунікації та інше).

3.10. Тип (шифр) бурової установки, вид спорудження (первинне, повторне).