обов’язки всіх зацікавлених сторін, зокрема операторів потужностей, уповноважених лабораторій, інших юридичних осіб незалежно від форми власності і підпорядкування та фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, спеціалістів ветеринарної медицини, органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
4) опис та розмежування географічних та адміністративних одиниць, у межах яких буде впроваджено План моніторингу;
5) показники для оцінки стану виконання Плану моніторингу;
6) діагностичні методи, що будуть використовуватися, кількість зразків, що підлягають лабораторним дослідженням (випробуванням), а також періодичність та схеми відбору зразків, визначені відповідно до вимог підрозділу 5 цього розділу;
7) фактори ризику, які слід ураховувати під час формування цільового ризик-орієнтованого спостереження.
2. Форма та структура Плану моніторингу затверджуються компетентним органом.
3. План моніторингу розробляється окремо щодо кожної хвороби або групи хвороб тварин категорії "E" відповідно до вимог цього підрозділу.
4. План моніторингу може бути щорічним або багаторічним (строком до 5 років) з обов’язковим щорічним переглядом.
5. Компетентний орган вносить зміни до Плану моніторингу з урахуванням змін епізоотичної ситуації, чисельності тварин та кількості потужностей.
6. Компетентний орган може включати плани моніторингу, що розроблені та виконуються власниками тварин, до Плану моніторингу за умови їх відповідності вимогам пункту 1 цього підрозділу.
7. Компетентний орган забезпечує виконання Плану моніторингу в межах наявного фінансування шляхом організації здійснення передбачених заходів, визначення відповідних виконавців, збору та аналізу інформації, контролю за виконанням заходів, а також підготовки щорічного звіту про виконання Плану моніторингу.
8. Фінансування заходів щодо виконання Плану моніторингу здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
9. Компетентний орган організовує отримання та узагальнення інформації про виконання Плану моніторингу від усіх зацікавлених сторін.
III. Моніторинг зоонозів
1. Моніторинг зоонозів, за винятком зоонозів, що належать до хвороб тварин категорії "E"
1. Моніторинг зоонозів, за винятком зоонозів, що належать до хвороб тварин категорії "E", здійснюється шляхом:
1) збору, опису та аналізу інформації щодо заходів та досліджень, які здійснюються відповідно до законодавства про безпечність харчових продуктів, громадського здоров’я, ветеринарну медицину та благополуччя тварин; або
2) виконання національних програм контролю або програм контролю щодо окремих зоонозів.
2. Моніторинг зоонозів, за винятком зоонозів, що належать до хвороб тварин категорії "E", здійснюється на тій стадії або стадіях харчового ланцюга, що є найбільш релевантними (актуальними) для відповідного зоонозу, а саме:
1) на рівні первинного виробництва; та/або
2) інших етапах харчового ланцюга, включно з кормами та харчовими продуктами тваринного походження.
3. Моніторинг зоонозів, за винятком зоонозів, що належать до хвороб тварин категорії "E", може охоплювати такі зоонози, як:
1) бруцельоз та його збудники;
2) кампілобактеріоз та його збудники;
3) ехінококоз та його збудники;
4) лістеріоз та його збудники;
5) сальмонельоз та його збудники;
6) трихінельоз та його збудники;
7) туберкульоз, спричинений Mycobacterium bovis;
8) веротоксинпродукуюча кишкова паличка (verotoxigenic Escherichia coli, VTEC).
4. Компетентний орган із залученням заінтересованих органів виконавчої влади, науковців та експертів (за згодою) приймає рішення про включення (доповнення) до переліку хвороб тварин, визначеного в пункті 3 цього підрозділу, та виключення з нього зоонозів на основі таких критеріїв:
1) поширеність збудника хвороби тварин у популяціях тварин, серед людей, а також у кормах та харчових продуктах;
2) рівень несприятливого впливу на людей;
3) економічні наслідки для охорони здоров’я людей та тварин, а також для операторів ринку кормів та харчових продуктів;
4) епізоотичні тенденції в популяціях тварин, серед людей, а також у кормах та харчових продуктах.
5. Залежно від епідеміологічної та епізоотичної ситуації, а також наявності наукових обґрунтувань моніторинг зоонозів може охоплювати також такі захворювання:
1) каліцівірус;
2) вірус гепатиту A;
3) вірус грипу;
4) сказ;
5) віруси, що передаються членистоногими;
6) бореліоз та його збудники;
7) ботулізм та його збудники;
8) лептоспіроз та його збудники;
9) псітакоз та його збудники;
10) туберкульоз, за винятком спричиненого Mycobacterium bovis;
11) вібріоз та його збудники;
12) ієрсиніоз та його збудники;
13) анізакідоз та його збудники;
14) криптоспоридіоз та його збудники;
15) цистицеркоз та його збудники;
16) токсоплазмоз та його збудники;
17) інші хвороби тварин, що підлягають повідомленню, зоонози та інші хвороби тварин.
6. Для цілей моніторингу зоонозів, за винятком зоонозів, що належать до хвороб тварин категорії "E", компетентний орган визначає кількість зразків, що підлягають відбору, з урахуванням рівня ймовірності, очікуваної превалентності, методів діагностики, вимог щодо валідації та інтерпретації результатів лабораторних досліджень (випробувань) відповідно до вимог, установлених підрозділом 5 розділу II цього Порядку.
7. Вимоги до уповноважених лабораторій, які здійснюють лабораторні дослідження (випробування) у межах моніторингу зоонозів, повинні відповідати вимогам пункту 2 підрозділу 5 розділу II цього Порядку.
2. План моніторингу зоонозів, за винятком зоонозів, що належать до хвороб тварин категорії "E"
1. Форма та структура Плану моніторингу зоонозів, за винятком зоонозів, що належать до хвороб тварин категорії "E" (далі - План моніторингу зоонозів), визначаються та затверджуються компетентним органом.
2. План моніторингу зоонозів щодо кожного зоонозу або групи зоонозів розробляється відповідно до підрозділу 1 цього розділу та затверджується компетентним органом.
3. План моніторингу зоонозів може бути щорічним або багаторічним (строком до 5 років) з обов’язковим щорічним переглядом.
4. Компетентний орган вносить зміни до Плану моніторингу зоонозів з урахуванням змін епідеміологічної та епізоотичної ситуації.
5. Компетентний орган може включати плани моніторингу зоонозів, що розроблені та виконуються власниками тварин, до Плану моніторингу зоонозів за умови їх відповідності вимогам цього розділу.
6. Компетентний орган забезпечує виконання Плану моніторингу зоонозів у межах наявного фінансування шляхом організації здійснення передбачених заходів, визначення відповідних виконавців, збору та аналізу інформації, контролю за виконанням заходів та підготовки щорічного звіту про виконання Плану моніторингу зоонозів.
7. Фінансування заходів щодо реалізації Плану моніторингу зоонозів здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
IV. Моніторинг інших хвороб тварин
1. Моніторинг інших хвороб тварин, ніж хвороби, які не підпадають під вимоги, передбачені для підпунктів 1 і 2 пункту 1 розділу I цього Порядку, може здійснюватися:
1) власниками тварин;
2) у межах Плану моніторингу інших хвороб тварин за умови виконання вимог пункту 2 цього розділу.
2. Хвороби тварин, визначені в пункті 1 цього розділу, можуть бути включені до Плану моніторингу інших хвороб тварин за умови відповідності щонайменше двом з таких критеріїв:
1) хвороба тварин становить особливу загрозу для здоров’я тварин та у відповідних випадках для здоров’я людей на всій території України, а також може мати серйозні економічні наслідки для сільського господарства (фермерів) та економіки в цілому;
2) хвороба тварин чутлива до еволюції профілю хвороби тварин, зокрема щодо ризику для здоров’я людей та тварин;
3) заражені дикі тварини становлять особливу загрозу занесення хвороби тварин на всю територію України або окрему її частину;
4) здійснення моніторингу є необхідним для регулярного отримання та оновлення інформації про еволюцію циркуляції та характеристику збудника хвороби тварин з метою оцінки ризиків та відповідної адаптації заходів щодо зменшення ризиків;
5) хвороба має суттєве значення для міжнародної торгівлі.
3. До хвороб тварин, які за результатами оцінки, проведеної компетентним органом, відповідають критеріям, визначеним пунктом 2 цього розділу, застосовуються вимоги та правила моніторингу, встановлені цим Порядком.
4. Для цілей моніторингу інших хвороб тварин, що не підпадають під вимоги підпунктів 1 і 2 пункту 1 розділу I цього Порядку, компетентним органом визначається кількість зразків, що підлягають відбору, з урахуванням рівня ймовірності, очікуваної превалентності, методів діагностики, що будуть використовуватися, а також вимог до валідації та інтерпретації результатів лабораторних досліджень (випробувань) відповідно до вимог, установлених підрозділом 5 розділу II цього Порядку.
5. Вимоги до уповноважених лабораторій, які здійснюють лабораторні дослідження (випробування), повинні відповідати вимогам підрозділу 5 розділу II цього Порядку.
6. Компетентний орган забезпечує виконання Плану моніторингу інших хвороб тварин у межах наявного фінансування шляхом організації здійснення передбачених заходів, визначення відповідних виконавців, збору та аналізу інформації, контролю за виконанням заходів та підготовки щорічного звіту про виконання Плану моніторингу інших хвороб тварин.
7. Фінансування заходів щодо реалізації Плану моніторингу інших хвороб тварин здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.
V. Аналіз отриманих результатів
1. Компетентний орган здійснює аналіз даних, отриманих у ході моніторингу, та щороку узагальнює їх у вигляді звіту, який містить інформацію про тенденції поширення та джерела хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин.
2. Звіт про стан виконання Плану моніторингу хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин повинен містити окремо для кожної хвороби таку інформацію:
1) опис системи моніторингу, включаючи стратегію відбору зразків, частоту відбору зразків, тип зразків, підтвердження спалаху хвороби, а також методи діагностики, що використовувалися;
2) інформація про застосування вакцинації та здійснення інших профілактичних заходів;
3) опис механізмів контролю та за наявності програми контролю;
4) заходи, що застосовуються в разі отримання позитивних результатів, у тому числі поодиноких випадків;
5) наявність та характеристика системи оповіщення;
6) історія поширення відповідних хвороб тварин на території України;
7) дані щодо популяцій сприйнятливих тварин із зазначенням дати, станом на яку надається інформація, кількості стад, загальної кількості тварин та методів виробництва;
8) кількість і загальний опис лабораторій та установ, що беруть участь у здійсненні моніторингу;
9) інформація про зміни в системі моніторингу та їх наслідки;
10) інформація про зміни в методах здійснення моніторингу та їх наслідки;
11) результати епізоотичних та епідеміологічних досліджень, подальшої типізації або інших методів визначення характеристик збудників у лабораторіях (з наданням інформації окремо за кожною категорією);
12) аналіз тенденцій щодо поширення хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин, їх збудників, а також джерел виникнення інфекцій на території України;
13) оцінка актуальності хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин, їх збудників;
14) опис системи управління ризиками щодо запобігання або мінімізації передачі збудників хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин від тварин до людей;
15) заходи, вжиті компетентним органом з урахуванням епізоотичної або епідеміологічної ситуації.
3. У звіті зазначається кількість позитивних результатів лабораторних досліджень (випробувань), що підтверджують спалах хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин. Такі результати подаються у формі, що відображає географічне поширення хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин.
4. Компетентний орган забезпечує оприлюднення на своєму офіційному вебсайті не пізніше 01 квітня, що настає за звітним періодом, зведеного звіту про тенденції та джерела зоонозів, зоонозних збудників.
5. Оператори ринку харчових продуктів та оператори потужностей у разі отримання результатів лабораторних досліджень (випробувань), проведених з метою перевірки відповідності харчових продуктів встановленим критеріям безпечності, та підтвердження наявності у харчових продуктах або на будь-якому етапі харчового ланцюга збудників хвороб тварин, що підлягають повідомленню, зоонозів та інших хвороб тварин, зобов’язані:
1) повідомляти компетентний орган про результати таких лабораторних досліджень (випробувань) та/або надавати відповідні ізоляти на його запит;
2) забезпечити зберігання результатів лабораторних досліджень (випробувань) та організувати збереження відповідних ізолятів протягом строку, визначеного компетентним органом;
3) вжити заходів щодо встановлення джерела походження збудників хвороб та недопущення ризику для здоров’я людей та тварин.
( Порядок в редакції Наказу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України № 4803 від 07.04.2026 )
| Директор Департаменту державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів | А. Пивоваров |
