Про затвердження Порядку проведення окремих видів робіт на об’єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану

Відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", статті 16 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення окремих видів робіт на об’єктах культурної спадщини в умовах воєнного стану, що додається.

2. Рекомендувати виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, а в разі їх відсутності військовим адміністраціям вжити заходів, передбачених Порядком, затвердженим цією постановою.

1. Цей Порядок визначає механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та уповноважених органів охорони культурної спадщини, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням об’єктів культурної спадщини, на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій.

Цей Порядок поширюється на протиаварійні, невідкладні консерваційні та ремонтні роботи на об’єктах культурної спадщини, які пошкоджені внаслідок воєнних дій у період збройної агресії Російської Федерації проти України, на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій, відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" та державних будівельних норм.

2. Виконання протиаварійних, невідкладних консерваційних та ремонтних робіт на об’єктах культурної спадщини, які пошкоджені внаслідок воєнних дій у період збройної агресії Російської Федерації проти України, здійснюється з урахуванням таких особливостей:

1) на період воєнного стану в Україні та протягом одного року з дня припинення чи скасування воєнного стану:

протиаварійні роботи та/або невідкладні консерваційні роботи на об’єкті культурної спадщини проводяться для забезпечення безпечної експлуатації об’єкта культурної спадщини на період, необхідний для виконання науково-дослідних робіт, розроблення науково-проектної документації та виконання реставрації;

до протиаварійних та/або невідкладних консерваційних робіт належать роботи, спрямовані на влаштування консерваційного дахового покриття, влаштування тимчасових кріплень та риштовань, влаштування тимчасових накриттів, закладення отворів, доповнення мурувань, влаштування захисних щитів, інші роботи з ліквідації аварійного стану, що не змінюють та не погіршують стан автентичних конструкцій, матеріалів, деталей об’єкта культурної спадщини;

до поточного ремонту належать роботи, спрямовані на заміну та укріплення частково пошкоджених елементів та частин будівлі чи споруди об’єкта культурної спадщини, що не є автентичними і не належать до предмета охорони (ділянок дахового покриття, частин водостоків, засклення віконних заповнень вікон і дверей, віконних рам, ділянок підлоги, ділянок стін, елементів освітлення), інші ремонтні роботи, що не впливають на предмет охорони і не змінюють та не погіршують стан автентичних конструкцій, матеріалів, архітектурних елементів об’єкта культурної спадщини;

до капітального ремонту належать роботи, спрямовані на заміну та укріплення пошкоджених інженерних систем, конструктивних елементів та частин будівлі чи споруди об’єкта культурної спадщини, що не є автентичними і не належать до предмета охорони об’єкта культурної спадщини;

до ремонту (реставраційного) належать роботи, спрямовані на ремонт покрівель, водостоків; ремонт вікон, дверей, печей, скління віконних заповнень, перетирання тиньку, відновлення пофарбування стін інтер’єрів та фасадів; влаштування систем інженерного забезпечення та роботи, що не змінюють існуючих конструкцій, матеріалів, деталей об’єкта культурної спадщини;

роботи на об’єкті культурної спадщини повинні проводитися без зміни притаманних йому властивостей, які є предметом охорони об’єкта культурної спадщини, та не повинні призвести до втрати, часткового або повного зникнення предмета охорони об’єкта культурної спадщини;

роботи допускається проводити після перевірки та підтвердження очищення території та об’єктів від вибухонебезпечних предметів згідно із законодавством;

2) виконання відповідного виду робіт на об’єктах культурної спадщини визначається за результатами обстежень згідно із встановленими категоріями пошкоджень:

об’єкти, які за результатами попереднього візуального огляду визначені як частково пошкоджені та такі, що можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту пошкоджених елементів, частин та деталей об’єкта культурної спадщини, що не є предметом охорони;

об’єкти, що зазнали значних пошкоджень і можуть бути відновлені шляхом капітального ремонту інженерних систем, конструктивних елементів та частин об’єктів культурної спадщини, що не є предметом охорони;

об’єкти, які за результатами попереднього візуального огляду визначені як незначно пошкоджені та такі, на яких автентичні конструкції, матеріали та деталі можуть бути відновлені шляхом ремонту (реставраційного);

об’єкти, що зазнали значних пошкоджень і потребують протиаварійних чи невідкладних консерваційних робіт.

3. Обстеження пошкоджених об’єктів культурної спадщини проводиться за рішенням власника або уповноваженого ним органу, користувача об’єкта, або за рішенням виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад або у випадках, передбачених законодавством, військовими адміністраціями (далі - уповноважений орган). Таке рішення оформлюється відповідним розпорядчим документом.

З метою забезпечення обстеження пошкоджених об’єктів уповноваженим органом утворюється комісія, до складу якої залучаються представники органів охорони культурної спадщини, уповноважені представники власника або управителя (балансоутримувача) об’єкта, спеціалісти з вищою освітою за такими спеціальностями в галузі знань "Архітектура та будівництво": "Архітектура та містобудування", "Будівництво та цивільна інженерія", а також інші спеціалісти (за потреби).

Результатом такого обстеження є акт огляду технічного стану об’єкта культурної спадщини, який пошкоджений внаслідок воєнних дій у період збройної агресії Російської Федерації проти України (далі - акт огляду технічного стану), складений за формою згідно з додатком 1, в якому описово зазначається інформація щодо отриманих пошкоджень на об’єкті культурної спадщини внаслідок воєнних дій, надаються висновки та рекомендації щодо проведення робіт.

За результатами огляду комісія приймає рішення щодо можливості виконання протиаварійних, невідкладних консерваційних робіт чи ремонтних робіт за однією або кількома із зазначених категорій, про що зазначається у висновку в акті огляду технічного стану, складеного за результатами комісійного огляду об’єкта.

У разі коли за результатами обстеження зроблений висновок про можливість виконання поточного ремонту, зазначається, чи наявні підстави для виконання таких робіт на підставі затверджених уповноваженим органом дефектного акта згідно з додатком 2 та кошторисною документацією. Для об’єктів, які можуть бути відновлені шляхом поточного ремонту, обсяги робіт визначаються на підставі акта огляду технічного стану і можуть бути представлені у формі дефектного акта.

Роботи з капітального ремонту об’єктів культурної спадщини, пошкоджених в результаті воєнних дій, допускається проводити на підставі проектної документації у складі дефектного акта, у якому визначаються фізичні обсяги робіт, пояснювальної записки, в якій зазначаються умови виконання робіт, та кошторисної документації, про що зазначається у висновку в акті огляду технічного стану. Такий проект має розроблятися на підставі звіту про результати обстеження, розробленого відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 257 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 33, ст. 1045). Звіт повинен містити висновок про технічний стан об’єкта, відомість пошкоджених (зруйнованих) конструкцій, інженерних систем (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень, їх технічного стану), а також рекомендовані заходи з відновлення експлуатаційної придатності об’єкта. Рішення щодо обсягу проектної документації (можливості розроблення проекту у складі дефектного акта, пояснювальної записки та кошторисної документації) приймається головним архітектором проекту та/або головним інженером проекту за погодженням із замовником, що зазначається у завданні на проектування.

Склад та зміст науково-проектної документації на ремонт (реставраційний) визначається згідно з державними будівельними нормами А.2.2-14-2016 "Склад та зміст науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування". Склад та зміст розділів робочого проекту з ремонту (реставраційного) об’єктів може змінюватися залежно від технічної та технологічної складності робіт і визначається в реставраційному завданні.

За результатами візуального огляду комісія приймає рішення щодо можливості виконання протиаварійних чи невідкладних консерваційних робіт без розроблення науково-проектної документації, про що зазначається у висновку вакті огляду технічного стану.

У разі коли за результатами обстеження зроблений висновок про можливість виконання зазначених робіт без розроблення науково-проектної документації, такі роботи виконуються на підставі затверджених уповноваженим органом дефектного акта згідно з додатком 2 та кошторисною документацією.

4. У разі прийняття комісією рішення щодо можливості виконання протиаварійних та/або невідкладних консерваційних робіт без розроблення науково-проектної документації для виконання цих робіт дозвіл МКІП або органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до їх повноважень, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини", надається на підставі висновку в акті огляду технічного стану та супровідних документів згідно з цим Порядком.

Дозвіл на виконання поточного та капітального ремонту надається МКІП або органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до їх повноважень, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини", на підставі погодженої ними проектної документації, склад якої визначений цим Порядком.

Дозвіл на виконання ремонту (реставраційного) надається МКІП або органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій відповідно до їх повноважень, визначених Законом України "Про охорону культурної спадщини", на підставі погодженої ними науково-проектної документації.

Дозвіл на виконання робіт з ремонту (реставраційного) або капітального ремонту надається ДІАМ у порядку, визначеному законодавством.

5. Рішення про надання чи ненадання погодження проектної документації на виконання ремонтних, протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на пам’ятці культурної спадщини та/або щойно виявленому об’єкті культурної спадщини, які пошкоджені внаслідок воєнних дій у період збройної агресії Російської Федерації проти України, приймається відповідним органом охорони культурної спадщини протягом п’яти робочих днів з дня отримання зазначених документів від надавача.

Рішення про надання чи ненадання дозволу на виконання ремонтних, протиаварійних та невідкладних консерваційних робіт на пам’ятці культурної спадщини та/або щойно виявленому об’єкті культурної спадщини, які пошкоджені внаслідок воєнних дій у період збройної агресії Російської Федерації проти України, приймається відповідним органом охорони культурної спадщини протягом трьох робочих днів з дня отримання зазначених документів від надавача.

6. Поточний ремонт, протиаварійні та невідкладні консерваційні роботи, ремонтно-реставраційні роботи на об’єкті культурної спадщини в умовах воєнного стану можуть проводитися господарським способом згідно з пунктом 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2021 р. № 590 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 48, ст. 2974).

7. Після виконання робіт виконавець подає інформаційний звіт про виконані роботи з фотофіксацією до органу охорони культурної спадщини, який надав дозвіл на проведення робіт.