Деякі питання надання безоплатної психологічної допомоги особам, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам сімей таких осіб та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни і членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”

Відповідно до абзацу восьмого пункту 1 статті 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок та умови надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, що додаються.

3. Установити, що:

отримання психологічної допомоги другого рівня відповідно до пункту 39 Порядку та умов, затверджених цією постановою, може бути здійснене за умови наявності відповідної технічної можливості в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни;

технічна можливість в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни, передбачена абзацом другим цього пункту, виникає з дати оприлюднення в установленому порядку на веб-сайті Міністерства у справах ветеранів інформації про початок роботи Єдиного державного реєстру ветеранів війни та відповідне розширення його функціональних можливостей, які передбачені технічними вимогами, затвердженими зазначеним Міністерством.

Реєстр постачальників послуг із психологічної реабілітації для ветеранів і членів їх сімей перетворюється на Реєстр суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів і членів їх сімей згідно із статтею 27 Закону України "Про публічні електронні реєстри";

перетворення Реєстру постачальників послуг із психологічної реабілітації для ветеранів і членів їх сімей на Реєстр суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів і членів їх сімей здійснюється після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2023 р. № 1270 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 497 і від 29 листопада 2022 р. № 1338";

суб’єкти, які були включені до Реєстру постачальників послуг із психологічної реабілітації для ветеранів і членів їх сімей, мають право подати документи для включення до Реєстру суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів і членів їх сімей за умови виконання вимог пункту 29 Порядку та умов, затверджених цією постановою;

Міністерство у справах ветеранів забезпечує видалення відомостей з Реєстру постачальників послуг із психологічної реабілітації для ветеранів і членів їх сімей у місячний строк після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2023 р. № 1270 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 497 і від 29 листопада 2022 р. № 1338";

реєстрова інформація в паперовій формі про суб’єктів надання послуг, включених до Реєстру постачальників послуг з психологічної реабілітації для ветеранів і членів їх сімей, зберігається держателем протягом трьох років;

інформування громадськості про перетворення реєстрів здійснюється у двотижневий строк після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2023 р. № 1270 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 12 липня 2017 р. № 497 і від 29 листопада 2022 р. № 1338" шляхом оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства у справах ветеранів.

5. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

6. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2023 року.

1. Ці Порядок та умови визначають механізм надання безоплатної психологічної допомоги особам, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам сімей таких осіб (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки), постраждалим учасникам Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни і членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон).

2. Терміни, що вживаються у цих Порядку та умовах, мають таке значення:

замовник послуг - центральний або місцевий орган виконавчої влади, або орган місцевого самоврядування, або державна установа, що здійснює залучення на договірній основі суб’єктів надання послуг для задоволення потреб отримувачів послуг у наданні психологічної допомоги за рахунок бюджетних коштів;

кейс-менеджер із надання психологічної допомоги - член мультидисциплінарної команди, відповідальний за координацію дій такої команди щодо надання отримувачу послуг у повному обсязі послуг із психологічної допомоги відповідно до його індивідуальних потреб, зокрема за проведення первинного психодіагностичного обстеження, визначення цілей та планування заходів для їх досягнення, проведення оцінки результатів психологічної допомоги;

кейс-менеджмент ("ведення випадку") - метод організації надання психологічної допомоги, який передбачає проведення оцінки ситуації та визначення потреб отримувача послуг, визначення цілей та планування заходів для їх досягнення, проведення моніторингу та оцінки результатів психологічної допомоги;

мультидисциплінарна команда - функціонально виокремлена група фахівців суб’єкта надання послуг, які об’єднані спільними метою та завданнями щодо надання психологічної допомоги;

отримувач послуг - особа, яка звернулася за психологічною допомогою;

послуги із психологічної допомоги - система послуг, у тому числі реабілітаційних, які можуть бути частиною медичних чи соціальних послуг або окремими послугами, які надаються суб’єктами надання послуг отримувачу послуг, та оплачуються їх замовником відповідно до цих Порядку та умов;

психічне здоров’я - стан благополуччя, за якого кожна особа може реалізувати свій власний потенціал, впоратися із життєвими стресами, продуктивно та плідно працювати, а також робити внесок у життя своєї спільноти;

психологічна допомога - діяльність, що провадиться на трьох рівнях, визначених цими Порядком та умовами, спрямована на професійну допомогу особі, яка має ризик розвитку розладів психіки та поведінки, сприяння особі у психосоціальній адаптації до зміненої життєвої ситуації, осмисленні її досвіду, розширенні самоусвідомлення та можливостей самореалізації, а також допомогу з метою розв’язання психологічних проблем, зумовлених складними життєвими обставинами, кризовим станом, надзвичайною ситуацією та/або катастрофою, воєнними діями;

психологічна реабілітація - діяльність, спрямована на відновлення та підтримку функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сфері із застосуванням методів психологічної та психотерапевтичної допомоги у формі психотерапії, психологічного консультування або першої психологічної допомоги;

Реєстр суб’єктів надання послуг із психологічної допомоги для ветеранів і членів їх сімей (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення реєстрових даних щодо суб’єктів надання послуг і їх фахівців з надання послуг із психологічної допомоги, які мають право надавати послуги із психологічної допомоги отримувачам послуг відповідно до цих Порядку та умов;

суб’єкт надання послуг - юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, фізична особа - підприємець, з якими перебувають у трудових відносинах фахівці, або фізична особа - підприємець, яка відповідає вимогам до фахівця;

фахівець з надання послуг із психологічної допомоги (далі - фахівець) - особа, яка безпосередньо надає психологічну допомогу, за своїм рівнем освіти, кваліфікацією, компетентністю та досвідом практичної роботи має право провадити практичну діяльність в обсягах та на умовах, передбачених цими Порядком та умовами.

Термін "середовище інформаційної системи" вживається у значенні, наведеному в Положенні про інформаційну систему "Програмна платформа для розгортання та супроводження державних електронних реєстрів", затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2023 р. № 356 "Деякі питання створення та функціонування державних електронних платформ для ведення публічних електронних реєстрів" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 45, ст. 2399).

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Основах законодавства України про охорону здоров’я, Законах України "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", "Про психіатричну допомогу", "Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я", "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" та інших законодавчих актах.

3. Метою надання психологічної допомоги є:

1) збереження та відновлення психічного здоров’я, профілактика/запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів отримувачів послуг;

2) подолання складних життєвих обставин;

3) зниження частоти та тяжкості наслідків травматичних подій для психічного здоров’я особи;

4) запобігання інвалідності.

4. Психологічна допомога передбачає:

1) діагностику психологічного стану отримувача послуг психометричними методами, які є валідними;

2) підтримку та відновлення функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній сфері;

3) психотерапію психічних та поведінкових розладів та станів, які виникли внаслідок хвороби/травми, участі у бойових діях, надзвичайних ситуацій, полону, відбування покарання тощо;

4) психологічну просвіту та інформування, психосоціальну підтримку отримувача послуг та членів його сім’ї.

5. Психологічна допомога передбачає надання таких видів послуг із психологічної допомоги:

1) групова робота - проведення психологічних тренінгів, занять із психологічної просвіти та інформування, надання психологічної допомоги у групах підтримки із застосуванням стандартизованих процедур, спрямованих на саморозкриття учасників таких груп, актуалізацію наявного досвіду і пошук шляхів розв’язання власних психологічних проблем, формування навичок самопізнання та саморозвитку, опанування нових комунікативних і поведінкових стратегій;

2) перша психологічна допомога - сукупність заходів з психологічної підтримки та практичної допомоги особам відразу після настання травматичних подій з метою зменшення симптомів стресу, сприяння коротко- та довгостроковим стратегіям функціонування і подолання особами стресової ситуації;

3) психологічна діагностика - проведення оцінки актуального психологічного стану та індивідуально-психологічних особливостей отримувача послуг, здійснення контролю за його психічним станом, визначення потреби та оптимальних методів психологічної допомоги;

4) психологічна просвіта та інформування (психоедукація) - проведення інформаційно-просвітницької роботи фахівцями з метою профілактики та запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів, формування загального розуміння про власне психічне здоров’я та навичок турботи про нього;

5) психологічне консультування - цілісне, свідоме та планомірне застосування науково-обґрунтованих методів психологічної допомоги особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, пережили надзвичайні події, мають емоційні, поведінкові проблеми, що не відповідають діагностичним критеріям психічних розладів, а також можуть бути супутніми під час виникнення психічних розладів;

6) психотерапія - цілісне, свідоме та планомірне застосування науково-обґрунтованих методів психотерапії з метою профілактики та/або подолання психічних та поведінкових розладів, розв’язання особистісних та міжособистісних проблем, відновлення або компенсації психічних функцій та покращення якості життя отримувача послуг.

6. Послуги із психологічної допомоги можуть надаватися у такій формі:

індивідуальній - за відсутності сторонніх осіб;

сімейній - разом із особами, що перебувають у родинних стосунках або проживають однією сім’єю;

груповій - у групі з іншими отримувачами послуг у складі не більш як 10 осіб.

Вибір форми надання послуг залежить від виду послуги, мети, завдань, етапу та шляхів надання психологічної допомоги.

7. Надання психологічної допомоги здійснюється з урахуванням таких принципів етичної та безпечної поведінки:

повага до прав людини, честі та гідності;

компетентність, наукова обґрунтованість застосування методів психологічної та психотерапевтичної допомоги;

добровільність, що передбачає неможливість надання послуг із психологічної допомоги без добровільної згоди отримувача послуг;

конфіденційність, що передбачає гарантування особистісної та соціальної безпеки отримувача послуг і збереження в таємниці всіх відомостей, отриманих під час надання психологічної допомоги.

Збирання та обробка персональних даних суб’єктами надання послуг із психологічної допомоги здійснюється з дотриманням вимог Законів України "Про захист персональних даних", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах" та відповідно достатті 6 Закону України "Про психіатричну допомогу".

8. Надання психологічної допомоги здійснюється на таких рівнях:

перший рівень, що включає соціально-психологічну підтримку та надання соціальних послуг, зокрема соціального супроводу, соціальної адаптації, консультування;

другий рівень, що включає психологічну допомогу;

третій рівень, що включає комплексну медико-психологічну допомогу.

9. Рівень, на якому отримувачу послуг повинні бути надані послуги із психологічної допомоги, визначається за результатами психологічної діагностики з урахуванням життєвих обставин отримувача послуг та стану його здоров’я, психічного стану.

Психологічна просвіта, психологічна діагностика, групова робота, психологічне консультування здійснюються на всіх рівнях, змінюється лише їх наповнення, а психотерапія проводиться на другому і третьому рівні.

Психологічна діагностика обов’язково проводиться на початку та наприкінці надання психологічної допомоги, а також за потреби у процесі її надання відповідно до стану отримувача послуг. Психологічна діагностика проводиться із застосуванням психометричних методів, які є валідними.

Перелік валідних методів психологічної діагностики, які можуть використовуватися для проведення психологічної діагностики та оцінки якості психологічної допомоги, затверджується МОЗ.

На кожному рівні отримувачі послуг можуть потребувати екстреної (кризової) психологічної допомоги (комплекс заходів, що здійснюються у разі гострої стресової реакції чи гострого переживання кризи) з метою стабілізації психічного стану, відновлення попереднього рівня функціонування, запобігання розладам адаптації.

10. Надання психологічної допомоги першого рівня має на меті сприяння соціальній адаптації (реадаптації) отримувачів послуг, їх соціально-психологічну підтримку та надання соціальних послуг, зокрема соціального супроводу, консультування, та передбачає сприяння психічному здоров’ю та психосоціальному благополуччю, а також здійснення профілактичних заходів щодо груп, сімей та окремих осіб, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх факторів.

11. Соціально-психологічна підтримка надається помічниками ветерана, надавачами соціальних послуг, зокрема фахівцями із соціальної роботи, соціальними працівниками, які не є фахівцями у сфері психічного здоров’я, але пройшли відповідну підготовку, в межах проведення соціальної роботи та надання соціальних послуг відповідно до законодавства.

Для надання психологічної допомоги першого рівня можуть залучатися особи, які не є фахівцями у сфері психічного здоров’я, але пройшли відповідну підготовку, зокрема члени громадських об’єднань ветеранів та осіб з інвалідністю, працівники закладів охорони здоров’я та закладів освіти, працівники органів військового обліку, зокрема центрів комплектування та соціальної підтримки, соціальних служб, інші громадські та благодійні організації відповідного напряму діяльності, релігійні організації.

Надання психологічної допомоги на першому рівні зазначеними особами і організаціями здійснюється за рахунок коштів, передбачених у місцевих бюджетах, та інших не заборонених законодавством джерел у порядку, встановленому законодавством.

12. На другому рівні психологічна допомога спрямована на розв’язання актуальних або специфічних психологічних проблем отримувача послуг, які виникли, зокрема, внаслідок психологічного травмування в екстремальних ситуаціях (участі у бойових діях, перебування у полоні, відбування покарання тощо), в надзвичайних ситуаціях (пожежі, руйнування будинків тощо), в кризових ситуаціях (розлучення, смерть близьких людей тощо).

Робота з отримувачем послуг спрямована на відновлення відчуття безпеки, стабілізацію; побудову корисних стратегій подолання; опрацювання та осмислення психотравматичного досвіду; зменшення інтенсивності емоційного переживання; сприяння посткризовому зростанню.

На другому рівні психологічної допомоги передбачено проведення профілактичних та лікувальних заходів для осіб і сімей, які мають психологічний стрес, а також осіб із підвищеним ризиком розвитку психічних розладів.

Психологічна допомога із застосування методів психологічного консультування проводиться для осіб, стан яких не відповідає діагностичним критеріям психічних та поведінкових розладів, але які мають підвищений ризик їх формування.

У такому разі отримувачам послуг надаються індивідуальні та/або сімейні консультації. Зазначені консультації є завершеною формою роботи з отримувачем послуг.

13. Психологічна допомога другого рівня надається (без утворення мультидисциплінарної команди) фахівцями суб’єктів надання послуг, вимоги до яких визначені пунктами 22-25 цих Порядку та умов, крім тих, які мають ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій із НСЗУ.

14. Психологічна допомога із застосування методів психотерапії проводиться для осіб:

1) в яких за результатами психологічної діагностики та/або психіатричного огляду встановлено психічні та поведінкові розлади та які не перебувають у невідкладному або гострому стані;

2) які мають психосоматичні розлади, важкі хвороби (онкологія, туберкульоз, гепатит, діабет, нефрит тощо), але у момент звернення не потребують або відмовляються від медичної допомоги;

3) які мають психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та не перебувають у невідкладному або гострому стані (делірій, абстинентний синдром тощо);

4) з агресивними проявами;

5) які отримали поранення, травми, контузію та щодо яких застосовано оперативне втручання;

6) з інвалідністю;

7) які є жертвами катувань та жорстокого поводження;

8) які були жертвами чи свідками насильства;

9) які притягувалися до відповідальності за агресивні дії, вчиняли домашнє насильство, мали суїцидальні наміри або спроби;

10) яким під час психологічної допомоги першого рівня проведене кризове втручання.

15. Індивідуальна психотерапія проводиться одним і тим же фахівцем регулярно та безперервно, крім випадків, якщо отримувач послуг побажав змінити фахівця.

До заходів із психотерапії доцільно залучати членів сім’ї, якщо це погоджено з отримувачем послуг.

Кількість необхідних консультацій визначається станом отримувача послуг, видом розладу та клінічним протоколом. Психотерапія проводиться із застосуванням специфічного методу, рекомендованого міжнародними клінічними настановами та протоколами.

16. Психологічна допомога другого і третього рівня надається суб’єктами надання послуг та фахівцями із надання послуг, інформація про яких включена до Реєстру.

Реєстр ведеться з метою забезпечення збору, накопичення, захисту, обліку, відображення, оброблення реєстрових даних щодо суб’єктів надання послуг і їх фахівців з надання послуг із психологічної допомоги (організаційно-правової форми господарювання; коду виду економічної діяльності (КВЕД) та банківських реквізитів; місцезнаходження/адреси задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування); контактних даних; переліку послуг із психологічної допомоги; місця надання послуг; інформації про матеріально-технічне забезпечення суб’єкта надання послуг; інформації про окремий структурний підрозділ, працівники якого виконують роботу на підставі трудового або цивільно-правового договору (за наявності); інформації про кабінет для надання індивідуальної психологічної допомоги тощо).

Реєстр створюється та функціонує у середовищі інформаційної системи "Програмна платформа для розгортання та супроводження державних електронних реєстрів".

Об’єктами Реєстру є інформація про:

фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та фізичних осіб - фахівців з надання послуг із психологічної допомоги;

сертифікати, ліцензії, інші документи дозвільного характеру щодо впровадження діяльності з надання психологічної допомоги;

матеріально-технічне забезпечення діяльності з провадження діяльності з надання психологічної допомоги.

Власником Реєстру та виключних майнових прав на його програмне забезпечення є держава в особі Мінветеранів.

Держателем та адміністратором Реєстру є Мінветеранів.

Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру затверджується Мінветеранів.

17. Психологічна допомога третього рівня надається мультидисциплінарною командою із використанням кейс-менеджменту як комплексна медико-психологічна допомога, що передбачає терапію розладів психічного здоров’я за комплексною програмою із застосуванням психологічних, психотерапевтичних, у разі потреби медикаментозних методів та методів фізичної реабілітації.

Робота з отримувачами послуг на цьому рівні спрямована на відновлення або компенсацію порушених психічних функцій, особистісних властивостей і системи стосунків отримувачів послуг, створення умов для повноцінного виходу із психологічної кризи з метою збереження їх здоров’я, відновлення боєздатності або працездатності, психічних і соціальних механізмів адаптації, що впливає на ефективність соціальної поведінки та якість життя, та сприяння їх посткризовому зростанню.

18. Комплексна медико-психологічна допомога проводиться мультидисциплінарною командою для надання психологічної допомоги отримувачам послуг:

із психосоматичними розладами;

з невиліковними або хронічними захворюваннями в стадії декомпенсації;

із сильним болем;

які побажали отримати психологічну допомогу одночасно із стаціонарним лікуванням;

з високим ризиком суїцидальної, агресивної поведінки, самоушкодження та рецидиву;

з онкозахворюваннями, ВІЛ/СНІДом, іншими соціально небезпечними хворобами.

19. До третього рівня психологічної допомоги відносять також психологічну допомогу як складову частину комплексних або спеціалізованих реабілітаційних послуг, які надаються реабілітаційними закладами та закладами охорони здоров’я амбулаторно/стаціонарно, крім тих закладів охорони здоров’я, які уклали договори про медичне обслуговування населення з НСЗУ.

20. Отримувачами послуг є особи, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки), постраждалі учасники Революції Гідності та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України (далі - отримувачі послуг).

На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування до отримувачів послуг належать також військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, СБУ, розвідувальних органів, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби, військовослужбовці Управління державної охорони, Держспецзв’язку, співробітники Служби судової охорони, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та члени їх сімей (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки).

21. Отримувачі послуг мають право:

відмовитися від певних або всіх видів послуг із психологічної допомоги із зазначенням причини такої відмови;

вибирати та змінювати суб’єкта надання послуг;

отримувати інформацію про послуги із психологічної допомоги, зокрема про результати психологічної діагностики, мету та зміст психологічної допомоги;

отримати послуги із психологічної допомоги належної якості.

22. Фахівці, які надають психологічну допомогу другого і третього рівня, повинні відповідати таким кваліфікаційним вимогам:

мати вищу освіту за спеціальністю "Психологія", "Медична психологія" або "Медицина" (спеціалізація за фахом "Медична психологія", "Психотерапія", "Психіатрія", "Психофізіологія");

мати досвід практичної роботи в закладах охорони здоров’я та/або реабілітаційних закладах не менше одного року та/або досвід практичної роботи за фахом не менше двох років;

повинні пройти атестацію відповідно до законодавства та/або формальне чи неформальне професійне навчання протягом останніх двох років.

23. У разі психотерапії депресивних, тривожних, адаптаційних, гострих стресових та посттравматичних стресових розладів, які виникли внаслідок хвороби/травми, участі у бойових діях або надзвичайних ситуаціях, полону, перебування в місцях позбавлення волі, інших станів здоров’я, що можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування, фахівець повинен мати обов’язкову додаткову спеціалізацію (сертифікацію) за одним з методів психотерапії з доведеною ефективністю, що мають сильну доказову базу міжнародних досліджень та рекомендовані міжнародними протоколами, або проходять навчання за одним з таких методів психотерапії під супервізією.

Перелік методів психотерапії з доведеною ефективністю затверджується МОЗ.

24. Проходження фахівцями супервізії є обов’язковою умовою надання ними послуг із психологічної допомоги.

25. Суб’єктом надання послуг другого рівня є юридична особа незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, фізична особа - підприємець, з якими перебувають у трудових відносинах фахівці, або фізична особа - підприємець, яка відповідає вимогам до фахівця.

Суб’єкт надання послуг повинен мати кабінет (кабінети) для надання індивідуальної/сімейної/групової психологічної допомоги або обладнане робоче місце у разі дистанційного надання послуг.

26. Суб’єктами надання послуг третього рівня можуть бути юридичні особи незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, фізичні особи - підприємці, які:

1) провадять діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;

2) мають структурний підрозділ (центр психологічної реабілітації та/або травматерапії, або відділення медико-психологічної реабілітації тощо), укомплектований працівниками, що виконують роботу на підставі трудового договору (контракту) або за цивільно-правовими договорами, який забезпечує проведення мультидисциплінарною командою стаціонарної та/або амбулаторної, та/або дистанційної психологічної допомоги;

3) мають щонайменше один кабінет для прийому отримувачів послуг членами мультидисциплінарної команди та обладнане робоче місце у разі дистанційного надання послуг.

27. До складу мультидисциплінарної команди повинні входити щонайменше чотири особи, а саме: лікар-психіатр (щонайменше одна особа на підрозділ), лікар-психолог або лікар-психотерапевт, або психолог (щонайменше три особи).

Фахівці, що залучені до надання комплексної медико-психологічної допомоги, не можуть входити до складу більш як однієї мультидисциплінарної команди.

У період тимчасової відсутності члена мультидисциплінарної команди у зв’язку з відпусткою, хворобою чи іншими обставинами, що зумовлюють тимчасову неможливість надання послуги, суб’єкт надання послуг здійснює заміну відсутнього члена мультидисциплінарної команди на працівника з відповідною кваліфікацією на весь період такої відсутності.

28. Суб’єкти надання послуг, що надають комплексну медико-психологічну допомогу, можуть створювати мережу, що складається з основного суб’єкта (закладу охорони здоров’я) та одного або кількох суб’єктів другого рівня (фахівців, що працюють віддалено від закладу на рівні районів/територіальних громад), які залучаються для задоволення потреб отримувачів послуг у послугах із психологічної допомоги на місцевому рівні.

У разі виникнення ускладнень, які вимагають втручання, що виходять за рамки послуг, що надаються на другому рівні психологічної допомоги, отримувачі послуг направляються до суб’єкта надання послуг, який надає психологічну допомогу третього рівня.

29. Для включення до Реєстру юридична особа, фізична особа - підприємець (далі - заявник) подає Мінветеранів:

1) заяву про включення до Реєстру за формою згідно з додатком 1;

2) інформацію про найменування юридичної особи та її організаційно-правову форму або прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серію та номер паспорта громадянина України (для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відмітку відповідного контролюючого органу в паспорті); місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця; фактичну адресу надання послуг (зазначається у разі, коли місце провадження підприємницької діяльності відрізняється від місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця); номери контактних телефонів; адресу електронної пошти; адресу веб-сайту або іншого інформаційного ресурсу (за наявності) та довідку про те, що веб-сайт відповідає ДСТУ ISO/IEC 40500:2015 "Інформаційні технології. Настанова з доступності веб-контенту W3C (WCAG) 2.0" не нижче рівня АА, або ДСТУ EN 301 549:2022 (EN 301 549 V3.2.1 (2021-03), IDT) "Інформаційні технології. Вимоги щодо доступності продуктів та послуг ІКТ"; банківські реквізити для перерахування бюджетних коштів;

3) перелік послуг із психологічної допомоги для осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей таких осіб, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, які має право надавати суб’єкт надання послуг, їх зміст та обсяг, умови і порядок отримання за формою згідно з додатком 2;

4) інформацію та копії документів, що підтверджують відповідність кваліфікації фахівців заявника вимогам, визначеним пунктом 22 цих Порядку та умов, а саме: найменування посад та персональні дані фахівців (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), освіта/кваліфікація, стаж роботи за фахом, інформація про післядипломну освіту, атестацію, формальне та/або неформальне професійне навчання та супервізію протягом останніх двох років) та інформацію про включення відомостей про них до Реєстру;

5) інформацію про наявність кабінету (кабінетів) для надання індивідуальної/групової психологічної допомоги та про рівень забезпечення доступності даного приміщення та будівлі для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Заявники, які надають психологічну допомогу третього рівня, додатково подають інформацію про наявність ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики; структурного підрозділу (центру психологічної реабілітації та/або травматерапії, або відділення медико-психологічної реабілітації тощо), який забезпечує надання мультидисциплінарними командами психологічної допомоги.

30. Заяви з необхідними документами приймаються у разі надсилання їх засобами поштового зв’язку або за наявності технічної можливості в електронній формі (через офіційний веб-сайт Мінветеранів, інтегровані з ним інформаційні системи органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування або Єдиний державний вебпортал електронних послуг).

Мінветеранів у строк, що не перевищує десяти календарних днів із дати надходження заяви разом із документами від заявника, розглядає їх та приймає рішення про включення або відмову у включенні заявника до Реєстру.

Мінветеранів протягом трьох робочих днів після прийняття рішення про включення або відмову у включенні заявника до Реєстру інформує його про це шляхом надсилання повідомлення на зазначену в заяві заявника адресу електронної пошти або його поштову адресу.

31. Відомості про суб’єктів надання послуг, включених до Реєстру, оприлюднюються протягом трьох робочих днів на офіційному веб-сайті Мінветеранів, а також розміщуються та оновлюються на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних.

Суб’єкт надання послуг після включення до Реєстру повідомляє Мінветеранів про будь-які зміни в його облікових даних, зокрема зміни в кадровому складі фахівців чи матеріально-технічному забезпеченні, що можуть призвести до невідповідності суб’єкта надання послуг вимогам, визначеним пунктом 22 цих Порядку та умов, протягом п’яти робочих днів з дня їх виникнення з наданням документів, що підтверджують такі зміни, із зазначенням дати, характеру та підстав для зміни таких даних.

32. Мінветеранів приймає рішення про виключення суб’єкта надання послуг із Реєстру у разі:

1) надходження заяви суб’єкта надання послуг;

2) зміни в кадровому складі фахівців чи матеріально-технічному забезпеченні, що призвели до невідповідності суб’єкта надання послуг вимогам, визначеним пунктом 22 цих Порядку та умов;

3) встановлення факту неналежного надання послуг, зокрема порушення умов договору про відшкодування вартості наданих послуг із психологічної допомоги (далі - договір) або надання суб’єктом надання послуг недостовірної інформації про надані послуги, що підтверджено актом перевірки, проведеної Мінветеранів відповідно до порядку, передбаченого договором, або результатами щорічної оцінки якості послуг;

4) відмови суб’єкта надання послуг від проведення перевірки Мінветеранів, зокрема недопущення до перевірки та/або ненадання відповідних матеріалів і документів;

5) припинення діяльності суб’єкта надання послуг або набрання законної сили судовим рішенням щодо заборони провадити відповідну діяльність.

33. Суб’єкт надання послуг здійснює перенаправлення отримувачів послуг до інших суб’єктів надання послуг, інформація про яких є в Реєстрі, у такому разі:

зазначений суб’єкт не може відповідно до своєї компетенції, зокрема, через відсутність у нього права надавати послуги певного рівня або відсутність необхідної спеціалізації, або через стан отримувача послуг чи з інших умотивованих причин надати йому послуги із психологічної допомоги необхідного виду та рівня;

подання особистої заяви отримувачем послуг про бажання отримувати послуги із психологічної допомоги від іншого суб’єкта надання послуг.

Суб’єкт надання послуг перенаправляє отримувача послуг до іншого суб’єкта надання послуг, який письмово, електронною поштою або в телефонній розмові підтвердив суб’єкту надання послуг, який перенаправляє отримувача послуг, свою готовність надати отримувачу послуг психологічну допомогу необхідного йому рівня.

Перед видачею направлення суб’єкт надання послуг, який здійснює перенаправлення, визначає суб’єкта надання послуг, до якого буде направлено, та узгоджує з ним місце надання послуг, зокрема за місцезнаходженням суб’єкта надання послуг чи за місцем проживання (перебування) отримувача послуг, а також узгоджує дату та час прибуття отримувача послуг до суб’єкта надання послуг або суб’єкта надання послуг до отримувача послуг.

34. Якщо суб’єкт надання послуг достроково припиняє надання послуг із психологічної допомоги отримувачам послуг, зокрема у зв’язку з припиненням своєї діяльності, зазначений суб’єкт не пізніше ніж за п’ять календарних днів до дня такого припинення організовує перенаправлення отримувачів до інших суб’єктів надання послуг.

35. Потребу у послугах із психологічної допомоги, які надаються суб’єктом надання послуг на першому рівні психологічної допомоги, визначають районні в мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад за місцем проживання (перебування) отримувачів послуг.

Суб’єктами, які забезпечують замовлення послуг із психологічної допомоги для отримувачів послуг та оплачують зазначені послуги, є:

за рахунок бюджетних коштів - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які є розпорядниками бюджетних коштів, передбачених у державному або місцевому бюджеті для надання психологічної допомоги;

за рахунок небюджетних коштів - міжнародні організації, благодійні організації, юридичні та фізичні особи, які фінансують надання послуг із психологічної допомоги отримувачам послуг.

36. Потребу в послугах із психологічної допомоги, які надаються на другому і третьому рівні психологічної допомоги, визначає Мінветеранів, яке:

1) забезпечує формування і ведення Реєстру;

2) координує надання послуг із психологічної допомоги, які надаються на другому і третьому рівні психологічної допомоги, проводить моніторинг та оцінку якості послуг, що надаються суб’єктами надання послуг, реагує на скарги щодо якості наданих послуг та аналізує якість їх надання;

3) веде облік отримувачів послуг.

38. Для отримання психологічної допомоги першого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг, визначеного пунктом 11 цих Порядку та умов, структурного підрозділу з питань ветеранської політики та/або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, центру надання адміністративних послуг.

39. Для отримання психологічної допомоги другого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг або за наявності технічної можливості звернутися до Мінветеранів із заявою в електронній формі через Єдиний державний реєстр ветеранів війни або Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи його мобільний додаток (Дія).

40. Підставою для отримання послуг із психологічної допомоги, яка надається суб’єктом надання послуг на другому та третьому рівні психологічної допомоги, є:

направлення лікаря з надання первинної медичної допомоги, якому отримувач послуг подав декларацію про вибір лікаря, або направлення лікуючого лікаря в разі надання психологічної допомоги одночасно з наданням медичної допомоги в стаціонарних умовах;

особисте звернення отримувача послуг.

Направлення до суб’єктів надання послуг лікарем здійснюється за результатами первинного психологічного скринінгу отримувача послуг.

Порядки направлення осіб, зазначених в абзаці другому пункту 20 (крім членів їх сімей (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки) цих Порядку та умов, для отримання послуг із психологічної допомоги другого та третього рівня на період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування затверджуються відповідними уповноваженими державними органами згідно із законодавством.

41. Інформація про суб’єктів надання послуг, які надають послуги із психологічної допомоги на другому і третьому рівні психологічної допомоги, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінветеранів. Суб’єкт надання послуг вживає заходів до інформування отримувачів послуг та/або їх законних представників про послуги із психологічної допомоги, порядок та умови їх надання. Інформація для отримувачів послуг розміщується на спеціальних стендах у приміщенні суб’єкта надання послуг, на його веб-сайті, інших доступних місцях.

42. Під час першого звернення до суб’єкта надання послуг (крім звернення за екстреною психологічною допомогою, психологічною допомогою першого рівня) отримувач послуг звертається з письмовою заявою, яка складається ним у довільній формі, або надає направлення та пред’являє оригінали таких документів:

1) паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон або е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон;

2) реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта громадянина України з відміткою відповідного контролюючого органу);

3) посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності або посвідчення члена сім’ї загиблого, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України (у разі наявності);

4) свідоцтва про народження учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачем послуг є батько або мати);

5) свідоцтва про шлюб (у разі, коли отримувачем послуг є дружина (чоловік) учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);

6) свідоцтва про народження дитини (у разі, коли отримувачем послуг є дитина учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);

7) свідоцтва про смерть учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачами послуг є члени сім’ї).

Звертатися до суб’єкта надання послуг та виконувати інші дії і вчиняти правочини, пов’язані з отриманням психологічної допомоги, мають право законні представники отримувачів послуг.

43. Під час вибору суб’єкта надання послуг, до якого направляється отримувач послуг, послідовно визначаються:

рівень, на якому отримувачу послуг повинні бути надані послуги із психологічної допомоги;

спеціалізація суб’єкта надання послуг необхідного рівня;

місце надання послуг із психологічної допомоги;

умови архітектурної доступності для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Під час визначення необхідного рівня психологічної допомоги враховується нижченаведене:

отримувачі послуг, які вперше звертаються за психологічною допомогою або мають соціальні проблеми (інвалідність, алкогольну залежність або залежність від психоактивних речовин, схильність до насилля) і не заявляють про їх наявність, направляються до суб’єктів надання послуг, що надають психологічну допомогу першого рівня;

у разі наявності в отримувача послуг спеціальних потреб він направляється до суб’єкта надання послуг, що надає психологічну допомогу другого рівня, при цьому пріоритетним є вибір суб’єкта надання послуг, який спеціалізується на наданні послуг із психологічної допомоги отримувачам послуг із визначеною потребою.

44. Перед початком надання психологічної допомоги необхідна інформована згода отримувача послуг відповідно до вимог законодавства. Суб’єкт надання послуг інформує отримувача послуг про мету та зміст процесу надання психологічної допомоги, а також про те, що інформація щодо надання психологічної допомоги є конфіденційною і її незаконне поширення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У разі згоди на отримання психологічної допомоги суб’єкт надання послуг укладає з отримувачем послуг угоду про надання психологічної допомоги.

45. Психологічна допомога другого рівня надається суб’єктами надання послуг амбулаторно, зокрема шляхом організації виїзного обслуговування, та/або дистанційно за бажанням отримувача послуг у разі наявності можливості суб’єкта надання послуг.

46. Обсяг послуг із психологічної допомоги, який суб’єкт надання послуг зобов’язується надавати за договором із замовником послуг відповідно до індивідуальних потреб отримувача послуг, включає:

1) проведення первинного психодіагностичного обстеження;

2) визначення психологічної проблеми або психічного розладу, рівня психосоціальної дезадаптації, можливості чи необхідності отримання послуг із психологічної допомоги амбулаторно та/або дистанційно;

3) формування із залученням отримувача послуг та/або його законного представника індивідуального плану надання психологічної допомоги (далі - індивідуальний план) з використанням специфічних для конкретних проблем/розладів міжнародних стандартизованих інструментів обстеження та оцінки (шкали/тести/опитувальники);

4) визначення прогнозу за результатами психодіагностичного обстеження для переведення отримувача послуг до суб’єкта надання послуг, який надає психологічну допомогу іншого рівня;

5) надання отримувачам послуг амбулаторно, зокрема шляхом організації виїзного обслуговування (за бажанням отримувача послуг) відповідно до складеного індивідуального плану та проведення поточного моніторингу стану отримувача послуг;

6) надання психологічної допомоги отримувачам послуг дистанційно (із застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій);

7) проведення необхідних психодіагностичних тестів у динаміці;

8) застосування методів психологічного впливу та/або психотерапевтичних інтервенцій;

9) формування висновку - прогнозу психологічної допомоги, що містить інформацію про надані послуги із психологічної допомоги та подальші рекомендації.