Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування

Замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів. У разі внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме - в оголошенні про проведення відкритих торгів таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів.

Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у новій редакції зазначених документації та/або оголошення додатково до їх попередньої редакції. Замовник разом із змінами до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення.

У разі несвоєчасного надання замовником відповіді на звернення електронна система закупівель автоматично зупиняє проведення відкритих торгів.

Для поновлення проведення відкритих торгів замовник повинен розмістити відповідь в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менше ніж на чотири дні.

55. Оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей.

56. Скарга до органу оскарження подається суб’єктом оскарження у формі електронного документа через електронну систему закупівель.

Якщо оскаржуються умови тендерної документації, разом із скаргою повинно бути завантажене документальне підтвердження/докази.

За подання скарги до органу оскарження справляється плата через електронну систему закупівель.

У разі коли орган оскарження за результатами розгляду скарги приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої скарги, залишає її без розгляду у випадку, якщо замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі, або приймає рішення про припинення розгляду скарги у випадку, якщо замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі, плата за подання скарги повертається суб’єкту оскарження, а в інших випадках - перераховується до Державного бюджету України.

57. Після здійснення оплати скарга автоматично вноситься до реєстру скарг і формується її реєстраційна картка, яка разом із скаргою автоматично оприлюднюється в електронній системі закупівель.

Реєстраційна картка формується щодо:

відкритих торгів, включаючи всі лоти (у разі їх наявності), якщо суб’єктом оскарження подається скарга на умови тендерної документації, рішення, дію або бездіяльність замовника, що стосуються відкритих торгів в цілому, а не окремої частини предмета закупівлі (лота/лотів);

окремої частини предмета закупівлі (лота/лотів), якщо суб’єктом оскарження подається скарга на умови тендерної документації, рішення, дію або бездіяльність замовника, що стосуються окремої частини предмета закупівлі (лота/лотів).

58. Суб’єкт оскарження несе відповідальність за точність та достовірність інформації, що оприлюднюється ним в електронній системі закупівель.

59. Скарги, що стосуються тендерної документації, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів, але не пізніше ніж за три дні до кінцевого строку подання тендерних пропозицій, установленого до внесення змін до тендерної документації.

Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, встановленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися протягом чотирьох днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але не пізніше ніж за три дні до встановленого на момент прийняття такого рішення, дії чи бездіяльності замовника кінцевого строку подання тендерних пропозицій.

Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки тендерних пропозицій учасників, подаються протягом п’яти днів з дати, коли суб’єкт оскарження дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, але до дня укладення договору про закупівлю.

Скарга, що стосується прийнятого замовником рішення щодо відміни відкритих торгів відповідно до пункту 50 цих особливостей, подається протягом 10 днів з дати оприлюднення замовником рішення про відміну відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом).

Після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим цього пункту, скарги можуть подаватися лише щодо змін до тендерної документації, внесених замовником, протягом п’яти днів з моменту оприлюднення таких змін на веб-порталі Уповноваженого органу, але не пізніше ніж за три дні до дати, встановленої для подання тендерних пропозицій, яка була встановлена під час внесення таких змін.

60. Якщо до тендерної документації замовником вносилися зміни, після закінчення встановленого для подання скарг строку, передбаченого абзацом першим пункту 59 цих особливостей, положення тендерної документації, до яких зміни не вносилися, не підлягають оскарженню.

Якщо до органу оскарження було подано скаргу (скарги) щодо оскарження положень тендерної документації, за результатами якої (яких) органом оскарження було прийнято одне чи кілька рішень по суті, після закінчення строку, встановленого для подання скарг, не підлягають оскарженню ті положення тендерної документації, щодо яких скаргу (скарги) до закінчення цього строку суб’єктами не було подано.

У разі порушення строків, зазначених у пункті 59 цих особливостей, скарги автоматично не приймаються електронною системою закупівель (крім скарг, що стосуються тендерної документації у разі внесення замовником змін до неї).

61. Скарги щодо укладених договорів про закупівлю та їх недійсності відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей, у тому числі вимоги про відшкодування збитків суб’єкту оскарження внаслідок порушення вимог Закону з урахуванням цих особливостей, розглядаються в судовому порядку.

62. Орган оскарження у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати внесення скарги до реєстру скарг, повинен розмістити в електронній системі закупівель рішення про прийняття скарги до розгляду із зазначенням дати, часу і місця розгляду скарги або обґрунтоване рішення про залишення скарги без розгляду.

В електронній системі закупівель автоматично оприлюднюються прийняті органом оскарження рішення та розсилаються повідомлення суб’єкту оскарження та замовнику.

63. Орган оскарження залишає скаргу без розгляду в разі, коли:

1) суб’єкт оскарження подає скаргу щодо того самого порушення, у тих самих відкритих торгах та з тих самих підстав, що вже були предметом розгляду органу оскарження і щодо яких органом оскарження було прийнято відповідне рішення;

2) скарга не відповідає вимогам частини п’ятої статті 18 Закону, пунктам 56, 59 і 60 цих особливостей;

3) замовником відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей усунуто порушення, зазначені в скарзі;

4) до моменту оприлюднення скарги замовником прийнято рішення про відміну відкритих торгів, крім випадку оскарження такого рішення.

64. Орган оскарження приймає рішення про припинення розгляду скарги в разі, коли обставини, зазначені в підпунктах 1-4 пункту 63 цих особливостей, установлені органом оскарження після прийняття скарги до розгляду.

65. Датою початку розгляду скарги є дата оприлюднення реєстраційної картки скарги в електронній системі закупівель.

Строк розгляду скарги органом оскарження становить сім робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 12 робочих днів.

66. Замовники, учасники процедури закупівлі, контролюючі органи, Уповноважений орган, інші особи протягом двох робочих днів з дня отримання запиту органу оскарження, але не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги, повинні подати до органу оскарження шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель відповідні інформацію, документи та матеріали щодо проведення відкритих торгів.

67. Після оприлюднення в електронній системі закупівель скарги електронна система закупівель автоматично зупиняє початок електронного аукціону (якщо відкриті торги проводяться із застосуванням електронного аукціону)/не розкриває інформацію, зазначену в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформацію про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій) (якщо відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону) та не оприлюднює рішення замовника про відміну відкритих торгів, договір про закупівлю і звіт про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель.

Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.

У разі усунення замовником порушень, зазначених у скарзі, замовник протягом одного робочого дня з моменту усунення порушення повинен повідомити про це органу оскарження та розмістити підтвердження в електронній системі закупівель.

Укладення договору про закупівлю під час оскарження забороняється.

Розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і абзацом четвертим пункту 49 цих особливостей.

Перебіг зазначених строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.

Після прийняття органом оскарження за результатами розгляду скарги рішення про відмову в задоволенні скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду електронна система закупівель автоматично, не раніше ніж через два дні з дня розміщення такого рішення в електронній системі закупівель, визначає дату і час проведення електронного аукціону та розсилає повідомлення особам, які подали тендерні пропозиції.

Після прийняття органом оскарження за результатами розгляду скарги рішення про відмову в задоволенні скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду електронна система закупівель автоматично розкриває всю інформацію (крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей), зазначену в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформацію про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій), якщо відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону.

68. Закупівлі енергосервісу здійснюються відповідно до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей.

69. Для проведення процедури закупівлі енергосервісу базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається як усереднене значення в натуральних показниках обсягів річного та помісячного споживання за 2019 та 2021 роки паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг об’єктом енергосервісу із зазначенням обсягів споживання кожного виду паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг.

Якщо на об’єкті енергосервісу комісією, утвореною виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності), центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності), виявлено недотримання повітряно-теплового режиму, рівня освітлення, інших вимог утримання будівель, що визначені санітарними нормами та правилами в галузі організації праці, утримання будинків, будівель, споруд, базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається відповідно до методики, затвердженої Мінінфраструктури.

Якщо починаючи з 1 січня 2019 р. та до закінчення 90 днів з дня припинення або скасування дії правового режиму воєнного стану в Україні на об’єкті енергосервісу замовником енергосервісу зафіксовано (розпорядчими документами, інформативними листами) порушення режиму функціонування об’єкта енергосервісу (простій, зупинення роботи, зміна функціонального призначення) на період, який перевищує три календарні місяці сумарно протягом календарного року, базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг визначається відповідно до енергетичного сертифіката об’єкта енергосервісу. Річний базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг дорівнює відповідному річному показнику енергоспоживання будівлі, що визначений за результатами сертифікації енергетичної ефективності об’єкта енергосервісу. Значення помісячних показників базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг є результатом розподілення відповідного річного показника енергоспоживання будівлі, що визначений за результатами сертифікації енергетичної ефективності об’єкта енергосервісу, пропорційно до обсягів фактичного споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг у середньому між 2019 та 2021 роками. Для проведення процедури закупівлі енергосервісу базовий рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, що визначений за результатом сертифікації енергетичної ефективності об’єкта енергосервісу, переводиться у натуральні показники паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, що фактично споживаються об’єктом енергосервісу із використанням установлених перевідних коефіцієнтів одиниць енергетичної величини. Енергетичний сертифікат, що використовується для розрахунку базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг, підлягає незалежному моніторингу на підставі звернення замовника енергосервісу до Держенергоефективності відповідно до Порядку незалежного моніторингу енергетичних сертифікатів, затвердженого наказом Мінрегіону від 18 жовтня 2018 р. № 276.

Базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг не затверджується виконавчим органом відповідної місцевої ради або місцевим органом виконавчої влади (щодо об’єктів комунальної власності) та не затверджується центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить замовник енергосервісу (щодо об’єктів державної власності). Рішення про закупівлю енергосервісу приймається замовником енергосервісу.

Відповідальність за проведення закупівлі, правильність та достовірність розрахунків, а також спосіб визначення базового рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг несуть замовники енергосервісу.

70. Тендерна документація, енергосервісний договір повинні містити, крім складових, що визначені законодавством, базовий річний рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг в цілому за календарний рік та кожний місяць у натуральних показниках та у грошовій формі за цінами (тарифами), чинними на дату оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі або на дату укладення енергосервісного договору, якщо закупівля енергосервісу здійснюється шляхом укладення енергосервісного договору без застосування відкритих торгів.

71. У разі проведення процедури відкритих торгів для укладення енергосервісного договору замовник енергосервісу може не оприлюднювати в електронній системі закупівель інформацію з обмеженим доступом або інформацію, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці і порядку. Перелік такої інформації визначається відповідно до Законів України "Про доступ до публічної інформації" та "Про державну таємницю".

72. Крім способів, передбачених частиною першою статті 3 Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", закупівлі енергосервісу можуть здійснюватися шляхом укладення енергосервісного договору без застосування відкритих торгів за наявності одночасно двох таких підстав:

1) закупівля енергосервісу здійснюється для впровадження комплексу робіт (енергоефективних заходів) на об’єкті енергосервісу із рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не менш як 50 відсотків відносно базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг за енергосервісним договором. Комплекс робіт (енергоефективних заходів) та розрахунок рівня скорочення споживання відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг за енергосервісним договором повинні відповідати рекомендаціям та розрахункам, що містяться в енергетичному сертифікаті або у звіті з енергоаудиту об’єкта енергосервісу;

2) виконавець енергосервісу має досвід виконання енергосервісного договору із рівнем скорочення споживання та/або витрат на оплату відповідних паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг не менш як 50 відсотків відносно базового річного рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та/або житлово-комунальних послуг із підтвердженням досягнення зазначеного показника скорочення споживання шляхом представлення актів виконання зобов’язань за енергосервісним договором та відповідних розрахунків за один календарний рік.

73. Замовник енергосервісу після прийняття рішення про намір укласти енергосервісний договір з учасником-переможцем не подає на затвердження Держенергоефективності (щодо об’єктів державної власності), Верховній Раді Автономної Республіки Крим, відповідній місцевій раді (щодо об’єктів комунальної власності) істотні умови енергосервісного договору. Замовник енергосервісу не відміняє тендер через незатвердження істотних умов енергосервісного договору.

Розпорядники бюджетних коштів, в оперативному управлінні або господарському віданні яких перебувають об’єкти, щодо яких здійснюється закупівля енергосервісу, мають право брати довгострокові зобов’язання за енергосервісом без затвердження Держенергоефективності (щодо об’єктів державної власності), Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою (щодо об’єктів комунальної власності) істотних умов енергосервісних договорів.

74. Замовник енергосервісу укладає енергосервісний договір з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі енергосервісу, у строки, що визначені частиною шостою статті 33 Закону.

75. За результатами закупівлі енергосервісу без застосування відкритих торгів замовник енергосервісу оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, енергосервісний договір та всі додатки до нього не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.

76. Замовник енергосервісу після укладення енергосервісного договору надає кожного півріччя Держенергоефективності інформацію про результати його виконання за формою, визначеною Держенергоефективності.