Про затвердження Порядку проведення медичного огляду кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у закладах охорони здоровя Міністерства внутрішніх справ України

Відповідно до статті 14, частини п’ятої статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України", статті 50 Закону України "Про Національну поліцію", пункту 39 розділу I переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138, та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Порядок проведення медичного огляду кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у закладах охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України, що додається.

2. Департаменту публічного права Міністерства юстиції України (Кравченко Л.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу в межах компетенції покласти на заступників міністрів відповідно до розподілу обов’язків і повноважень.

1. Цей Порядок визначає механізм проведення медичного огляду кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - ДКВС України) у медичних (військово-лікарських) комісіях (далі - ВЛК) Міністерства внутрішніх справ України (МВС).

2. Направленню для проходження медичної експертизи у закладах охорони здоров’я МВС з метою визначення придатності до служби в ДКВС України та причинного зв’язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) підлягають:

особи, які є кандидатами на навчання до закладів освіти, що здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України;

кандидати на службу до ДКВС України;

особи рядового і начальницького складу, які переміщуються по службі (за потреби);

особи, які закінчили навчання у закладах освіти і призначаються на посади, що заміщуються особами рядового або начальницького складу;

особи рядового і начальницького складу, які часто та довготривало хворіють або в них виявлені хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом;

особи, які звільняються зі служби в ДКВС України;

колишні особи рядового і начальницького складу ДКВС України.

1. Направлення осіб, які є кандидатами на навчання до закладів освіти, які здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України, кандидатів на службу, осіб рядового і начальницького складу ДКВС України (у тому числі колишніх) на медичний огляд для проведення медичної експертизи за формою (додаток 1) до ВЛК МВС, здійснюють підрозділи по роботі з персоналом ДКВС України.

Проведення медичної експертизи з психіатричним, психологічним та психофізіологічним обстеженням таких осіб у закладах охорони здоров’я МВС здійснюється за договорами з фізичними особами та юридичними особами державної форми власності відповідно до переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138.

Визначення стану психічного здоров’я та встановлення діагнозу психічного розладу здійснюються відповідно до статті 7 Закону України "Про психіатричну допомогу".

2. У направленні зазначаються мета і питання, які підлягають вирішенню ВЛК, та надається така інформація:

щодо осіб, які є кандидатами на навчання до закладів освіти, які здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України, вказується назва закладу освіти;

щодо кандидатів на службу до ДКВС України, осіб рядового і начальницького складу, які переміщуються по службі, щодо осіб, які закінчили навчання у закладах освіти і призначаються на посаду, зазначаються посада та графа Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в ДКВС України (додаток 2) (далі - Перелік захворювань), згідно з якою необхідно проводити експертизу;

щодо осіб, які звільняються зі служби, зазначаються вислуга років і мотиви звільнення, термін проходження служби в ДКВС України, участь у бойових діях, інших заходах в умовах особливого періоду, воєнних конфліктах;

щодо колишніх осіб рядового і начальницького складу ДКВС України для визначення причинного зв’язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі, що спричинили смерть (загибель), зазначаються вислуга років, дата і причина звільнення зі служби, займана посада перед звільненням, термін проходження служби в ДКВС України, участь у бойових діях, інших заходах в умовах особливого періоду, воєнних конфліктах.

3. Якщо в направленні не зазначені всі необхідні відомості для вирішення експертного питання, ВЛК має право не допустити таку особу до проходження медичної експертизи.

4. Якщо особи рядового й начальницького складу ДКВС України впродовж року більше 4-х місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов’язків через захворювання (травми, поранення), часто та довготривало хворіють, вони зобов’язані за направленням підрозділу по роботі з персоналом пройти медичну експертизу для визначення придатності до подальшого проходження служби в ДКВС України.

До осіб, що часто та довготривало хворіють, належать ті особи, у яких за останні 12 місяців було 4 та більше випадків захворювань і 40 днів непрацездатності за однорідними захворюваннями або 6 і більше випадків захворювань та 60 і більше днів непрацездатності за неоднорідними захворюваннями.

5. Особи, які проходять медичний огляд, надають лікарям - членам ВЛК оригінал документа, що посвідчує особу (паспорт, службове посвідчення, військовий квиток).

6. У разі виникнення необхідності уточнення діагнозу захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) ВЛК може запропонувати особі, що проходить медичну експертизу, амбулаторне або стаціонарне обстеження в закладах охорони здоров’я МВС.

У випадках, коли проведення необхідного дослідження стану здоров’я у закладах охорони здоров’я МВС неможливе, стаціонарне або амбулаторне обстеження може проводитись в інших закладах охорони здоров’я (за їх згодою).

7. До направлення ВЛК на стаціонарне обстеження додається Акт дослідження стану здоров’я (додаток 3) (далі - Акт дослідження).

Після проведеного обстеження заповнений Акт дослідження завіряється підписами керівника закладу охорони здоров’я і лікаря, що проводив обстеження, та скріплюється печаткою цього закладу.

Акт дослідження розглядається з урахуванням усіх даних про стан здоров’я і фізичного розвитку та є додатковим матеріалом при прийнятті остаточного експертного рішення ВЛК щодо придатності особи до служби або навчання.

8. Дані амбулаторного медичного огляду ВЛК заносяться до Акта медичного огляду (додаток 4), який заповнюється у такому порядку:

особа, що проходить медичний огляд, власноруч заповнює частину анкетних даних, зазначаючи автобіографічні, паспортні дані та іншу інформацію, передбачену Актом медичного огляду, та завіряє зазначене власним підписом і надає письмову згоду на проведення медичної експертизи;

розділи медичної частини Акта медичного огляду заповнюються лікарями-спеціалістами - членами ВЛК;

детальний клініко-експертний анамнез, дані об’єктивного обстеження записуються в послідовності, зазначеній у формі Акта медичного огляду;

кожний лікар-спеціаліст заносить до Акта медичного огляду анамнестичні та об’єктивні дані, які обґрунтовують діагноз, ступінь прояву функціональних порушень, стадію, форму захворювання, робить власний висновок щодо придатності особи до служби відповідно до графи та статті Переліку захворювань з урахуванням Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в ДКВС України (додаток 5) (далі - Пояснення щодо застосування Переліку захворювань), вказує дату проведення медичного огляду та завіряє запис власним підписом;

зазначені в Акті медичного огляду діагнози повинні підтверджуватись даними об’єктивного обстеження.

9. До Акта медичного огляду додаються:

результати спеціальних (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних тощо) обстежень;

протокол попереднього та періодичного психіатричних оглядів за формою № 122-1/0 (додаток 2 до Інструкції про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 2002 року № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 року за № 94/6382), який заповнює лікар-психіатр закладу охорони здоров’я МВС;

висновок за результатами психологічного обстеження (додаток 6);

протокол психофізіологічного обстеження (додаток 7), заповнений лікарем-психофізіологом;

довідки про раніше проведені щеплення (кандидатам на службу та навчання до закладів освіти);

витяг з медичної карти амбулаторного хворого з місця медичного обслуговування;

витяги з медичних карт стаціонарного хворого;

інші документи, що можуть підтверджувати експертну постанову.

10. Постанова (додаток 8) щодо придатності (непридатності) особи до служби в ДКВС України, яка приймається за результатами медичного огляду, заноситься до Акта медичного огляду, Книги обліку документації ВЛК (додаток 9) і оформлюється Довідкою (додаток 10) або Свідоцтвом про хворобу (додаток 11).

11. Формулювання постанов ВЛК за ступенем придатності осіб:

щодо кандидатів на навчання до закладів освіти, які здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України, можуть бути прийняті такі постанови:

"Придатний до вступу (вказати назву закладу освіти)";

"Непридатний до вступу (вказати назву закладу освіти)";

щодо кандидатів на службу до ДКВС України приймаються такі постанови:

"Придатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді (вказати посаду)";

"Непридатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України";

щодо осіб рядового і начальницького складу приймаються такі постанови:

"Придатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді (вказати назву посади)";

"Придатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, непридатний до служби на посаді (вказати назву посади);

"Непридатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України".

У воєнний час щодо осіб рядового і начальницького складу може прийматися постанова із таким формулюванням:

"Непридатний до служби в Державній кримінально-виконавчій службі України з повторним медичним оглядом через _____ місяців" (із зазначенням строку).

12. Якщо особа, яка проходить медичний огляд, під час проведення їй медичної експертизи відмовляється чи ухиляється від необхідного для визначення придатності до служби в ДКВС України обстеження, відсутні необхідні документи, які підтверджують наявність і характер захворювання, наслідків травми чи поранення, то постанова ВЛК не приймається.

Відмова від медичного огляду може бути оформлена рапортом (заявою) цієї особи чи відповідним актом ВЛК.

Про прийняте рішення ВЛК інформує відповідний підрозділ по роботі з персоналом.

13. У разі незгоди особи, яка проходила медичний огляд, із постановою ВЛК вона може оскаржити її у Центральній медичній (військово-лікарській) комісії МВС, яка визначає за необхідності порядок додаткового обстеження та повторної медичної експертизи.

1. Медичний огляд кандидатів на службу до ДКВС України здійснюється в порядку, визначеному у розділі II цього Порядку.

2. Кандидати на службу до ДКВС України надають витяги з медичних карт амбулаторного хворого, що ведуться у лікувально-профілактичних установах за місцем проживання, роботи, навчання або служби, виписки з медичних карт стаціонарного хворого, дані диспансерного обстеження і лікарського нагляду, висновки лікарів, відомості про обов’язкові профілактичні щеплення, а також довідки із закладів з надання психіатричної допомоги (за потреби з протитуберкульозних, венерологічних диспансерів та інших лікувальних установ), інші медичні документи, що характеризують стан здоров’я особи не менше ніж за останні п’ять років.

3. Кандидати на службу, які були раніше звільнені за станом здоров’я зі служби в ДКВС України, правоохоронних органах та військових формуваннях, особисто подають до ВЛК копію відповідної постанови ВЛК (Свідоцтва про хворобу).

Медична експертиза у такому випадку проводиться після стаціонарного обстеження зазначених осіб у закладах охорони здоров’я МВС.

4. Висновки лікарів-спеціалістів і постанови ВЛК щодо придатності (непридатності) кандидатів на службу до ДКВС України приймаються на підставі відповідних граф Переліку захворювань.

Кандидати на службу до ДКВС України на посади осіб рядового та начальницького складу підрозділів відомчої пожежної охорони підлягають додатковому обстеженню відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

5. Кандидати на службу до ДКВС України проходять психофізіологічне обстеження (за потреби) та обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності у закладах охорони здоров’я МВС за відповідними пунктами Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу ДКВС України (додаток 12) (далі - Таблиця вимог).

6. Постанова ВЛК про придатність кандидата до служби, яка приймається за результатами медичного огляду, оформлюється Довідкою, яка разом з Висновком за результатами психологічного обстеження передається до підрозділу по роботі з персоналом у порядку, зазначеному в направленні.

7. У разі виникнення змін в стані здоров’я особи, що відбулися до реалізації постанови ВЛК, проводиться повторна медична експертиза.

1. Медичний огляд кандидатів на навчання до закладів освіти здійснюється відповідно до вимог проведення медичної експертизи кандидатам на службу до ДКВС України.

2. Дані про медичну експертизу заносяться до Картки медичного обстеження кандидата на навчання до закладу освіти (додаток 13).

3. Кандидати на навчання, які на момент вступу є особами рядового і начальницького складу ДКВС України, подають до ВЛК медичну карту амбулаторного хворого з даними медичних обстежень і звернень за медичною допомогою не менше ніж за останні три роки та витяг із зазначеної документації.

4. Висновки лікарів-спеціалістів і постанови ВЛК про придатність кандидатів на навчання приймаються за відповідною графою Переліку захворювань.

5. Якщо в особи рядового і начальницького складу ДКВС України виявлено захворювання, яке згідно з Переліком захворювань передбачає індивідуальне рішення, він може бути визнаним ВЛК придатним до навчання в закладі освіти за умови, що діагностоване захворювання не перешкоджає проходженню служби в ДКВС України.

6. Постанова ВЛК про результати проведення медичної експертизи кандидатам до вступу на навчання до закладів освіти заноситься до Книги обліку документації ВЛК, оформлюється Довідкою, яка разом з Картою медичного обстеження кандидата на навчання до закладу освіти передається до відповідного підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України.

7. У разі виникнення змін в стані здоров’я особи, яка є кандидатом до вступу на навчання, що відбулися до реалізації постанови ВЛК, проводиться повторна медична експертиза.

1. Медична експертиза особам рядового і начальницького складу ДКВС України здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у розділі II цього Порядку.

2. Разом з направленням на медичний огляд підрозділ по роботі з персоналом надає ВЛК службову характеристику особи рядового і начальницького складу ДКВС України, в якій зазначається інформація про випадки звільнення від службових обов’язків у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

3. За наявності в особи рядового і начальницького складу ДКВС України травм (поранення, контузії, каліцтва), у тому числі, що спричинили смерть (загибель), підрозділ по роботі з персоналом надає ВЛК акт про нещасний випадок, складений за встановленою формою відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06 серпня 2012 року № 1166/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2012 року за № 1345/21657 (далі - Акт про нещасний випадок), а в необхідних випадках - висновок службового розслідування.

4. Згідно з Актом про нещасний випадок та відповідною медичною документацією, складеною за результатами лікування особи, яка отримала травми (поранення, контузію, каліцтво), у тому числі, що спричинили смерть (загибель) особи рядового і начальницького складу ДКВС України, ВЛК може прийняти постанову про їх причинний зв’язок.

5. У випадку, коли в особи рядового і начальницького складу ДКВС України під час проведення йому медичної експертизи діагностуються хронічні захворювання, що можуть перешкоджати проходженню служби в ДКВС України, та неможливо під час амбулаторного огляду прийняти експертний висновок, ВЛК направляє на стаціонарне обстеження до закладу охорони здоров’я МВС з подальшим проведенням медичної експертизи.

Особи рядового і начальницького складу ДКВС України, які за направленням ВЛК проходять стаціонарне обстеження, звільняються від службових обов’язків на період його проведення, про що у встановленому порядку видається листок непрацездатності (інший документ, виданий згідно з законодавством).

6. Якщо в особи рядового і начальницького складу ДКВС України під час обстеження виявлено гостре захворювання, загострення хронічного захворювання, наслідки травми (поранення), що потребують лікування (динамічного нагляду), постанова про придатність до подальшого проходження служби в ДКВС України приймається після закінчення необхідного лікування за його результатами та визначеними наслідками цього захворювання, травми (поранення).

Якщо за результатами проведеного обстеження та лікування особа додатково потребує медико-психологічної реабілітації, ВЛК зазначає про це у своїй постанові.

7. Постанова ВЛК про ступінь придатності для подальшого проходження служби в ДКВС України осіб рядового і начальницького складу ДКВС України приймається за графами Переліку захворювань відповідно до посад, на які вони призначаються.

8. У випадку, коли в особи рядового і начальницького складу ДКВС України при переміщенні по службі діагностується патологія, що підпадає під дію статті Переліку захворювань, яка передбачає непридатність для подальшого проходження служби в ДКВС України на зазначеній посаді, то за узгодженням з підрозділом по роботі з персоналом розглядається питання щодо її придатності до подальшого проходження служби в ДКВС України на посадах, умови служби яких найбільше відповідають стану здоров’я особи на цей час, враховуючи вік, тривалість служби та фактичну спроможність виконувати відповідні службові обов’язки.

9. Психофізіологічне обстеження осіб рядового і начальницького складу ДКВС України проводиться за відповідними пунктами Таблиці вимог, з урахуванням Пояснень щодо застосування пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності кандидатів на службу та осіб рядового і начальницького складу ДКВС України (додаток 14).

10. У разі встановлення непридатності особи рядового і начальницького складу ДКВС України для подальшого проходження служби на посаді за індивідуальними психофізіологічними особливостями ВЛК одночасно з погодженням керівників органів і установ ДКВС України, яким згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами надано право призначати та звільняти з посад, розглядає питання щодо її придатності до служби в ДКВС України на посаді, не вказаній у Таблиці вимог, у порядку, визначеному пунктом 8 цього розділу.

11. Колишні особи рядового і начальницького складу ДКВС України можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби в ДКВС України за станом здоров’я на час звільнення зі служби та причинного зв’язку їх захворювань, травм (поранення, контузії, каліцтва). У такому випадку вони звертаються до підрозділу по роботі з персоналом за місцем колишнього проходження служби для отримання направлення на проведення медичної експертизи до ВЛК за місцем проживання.

12. Особи, зазначені в пункті 11 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу.

13. Причинний зв’язок захворювань, травм (поранення, контузії, каліцтва) особам рядового і начальницького складу ДКВС України встановлюється ВЛК у всіх випадках встановлення їм відповідного діагнозу.

1. Постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювань, травми (поранення, контузії, каліцтва) особам рядового і начальницького складу ДКВС України (у тому числі колишнім) приймаються з такими формулюваннями:

1) "Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, отримана під час виконання службових обов’язків у період участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України" - якщо травму (поранення, контузію, каліцтво) одержано за зазначених обставин;

2) "Травма (поранення, контузія, каліцтво), ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків" - якщо травму (поранення, контузію, каліцтво) одержано під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань ДКВС України;

3) при ураженнях, зумовлених термічними факторами (опіки, обмороження), впливом радіоактивних речовин, інших джерел іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерел електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникають під час виконання службових обов’язків, приймається постанова: "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків";

4) "Травма (поранення, контузія, каліцтво) одержана в результаті нещасного випадку, ТАК, пов’язана з проходженням служби в ДКВС України" - якщо травму (поранення, контузію, каліцтво) одержано в період проходження служби за обставин, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків;

5) "Захворювання, ТАК, пов’язане з проходженням служби в ДКВС України" - якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в ДКВС України або до служби, а в період служби досягло розвитку, що призвело до прийняття рішення про непридатність для подальшого проходження служби в ДКВС України;

6) "Захворювання, НI, не пов’язане зі службою в ДКВС України" - якщо захворювання, діагностовано до вступу на службу і служба в ДКВС України не вплинула на його перебіг;

7) "Захворювання, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків з ліквідації наслідків аварії" (вказується АЕС, ядерний об’єкт, ядерна енергетична установка тощо);

8) "Захворювання, ТАК, пов’язане з наслідками ядерної катастрофи (зазначити якої) у період проходження служби" - якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення внаслідок аварії (АЕС чи інший ядерний об’єкт);

9) "Захворювання, ТАК, одержане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення" - якщо захворювання виникло під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призвело до непридатності до служби, а також у разі хронічних, повільно прогресуючих захворювань, якщо їх перші прояви належать до періоду участі в антитерористичній операції, що підтверджується медичними документами про початок захворювання (погіршення стану здоров’я) в той період;

10) "Захворювання, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків". Зазначена постанова виноситься в разі захворювання при інфікуванні під час виконання службових обов’язків в осередках особливо небезпечних інфекцій.

Постанова в такому формулюванні приймається за наявності відповідного Акта про нещасний випадок.

2. Постанова ВЛК про причинний зв’язок захворювання, травми, їх наслідки (поранення, контузії, каліцтва), що призвело до смерті особи рядового чи начальницького складу ДКВС України, приймається в редакції одного з формулювань, вказаних у підпунктах 1-10 пункту 1 цього розділу. Встановлення зазначеного причинного зв’язку проводиться ВЛК за направленням відповідного підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України.

3. Якщо в особи рядового чи начальницького складу ДКВС України, що проходить медичний огляд, виявлено декілька захворювань, травм, поранень, що отримані за різних обставин, то постанови про їх причинний зв’язок приймаються ВЛК в окремих формулюваннях залежно від обставин їх виникнення.

4. Установлення причинного зв’язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), що призвели до смерті особи рядового чи начальницького складу ДКВС України (у тому числі колишнім), проводиться ВЛК з урахуванням раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювань, травм (поранення, контузії, каліцтва) (за її наявності), висновку патолого-анатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Медична довідка про причину смерті (без проведення патолого-анатомічного дослідження) може бути врахована ВЛК, як виняток, у разі підтвердження діагнозу медичною документацією, складеною за життя цієї особи.

5. Причину інвалідності звільнених зі служби осіб рядового та начальницького складу ДКВС України установлюють медико-соціальні експертні комісії (далі - МСЕК) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи" та з урахуванням висновку ВЛК про причинний зв’язок їх захворювань, травм (поранення, контузії, каліцтва).

6. Постанова ВЛК про причинний зв’язок травм, травматичних уражень, зумовлених радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникли у осіб рядового та начальницького складу ДКВС України у зв’язку із виконанням службових обов’язків у мирний час, приймаються за участю радіолога-токсиколога.

7. Для розгляду питань причинного зв’язку захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва) звільнених зі служби осіб рядового та начальницького складу ДКВС України з участю в бойових діях до ВЛК необхідно надати відомості щодо їх медичного огляду у ВЛК перед вступом на службу до ДКВС України та в під час проходження служби, довідку про час та місце служби, дату та причину звільнення, період участі у бойових діях, медичні документи щодо лікування під час служби, посвідчення учасника бойових дій, документи про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), додаткові документи, що підтверджують цей факт: висновок судово-медичної експертизи, службові характеристики тощо.

Щодо осіб рядового та начальницького складу ДКВС України, які не проходили медичний огляд у ВЛК при звільненні, крім зазначених вище документів, до ВЛК надаються направлення, складені підрозділами по роботі з персоналом ДКВС України із зазначенням мети проведення експертизи.

8. Для встановлення характеру і давності очевидних тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефект кісток черепа, рубці після поранень, наявність сторонніх тіл) у спірних випадках учасники бойових дій за направленням підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України підлягають огляду судово-медичним експертом. Результати зазначеної експертизи заносяться до акта судово-медичного дослідження.

На підставі акта судово-медичного дослідження та інших документів ВЛК приймає постанову про причинний зв’язок поранення чи каліцтва, яка разом із довідкою про проходження служби, участі у бойових діях та іншими необхідними документами подається закладом охорони здоров’я за місцем медичного нагляду до МСЕК (для встановлення причинного зв’язку інвалідності у випадку її настання).

9. Якщо в документі, на підставі якого ВЛК раніше прийняла постанову про причинний зв’язок захворювання, травми (поранення, контузії, каліцтва), діагноз сформульовано неточно, ВЛК, враховуючи дані складеної під час служби в ДКВС України медичної документації, вказує уточнений діагноз і приймає постанову в новій редакції, чинній на цей час.

10. Якщо раніше складене свідоцтво про хворобу втрачено, додатковою документацією для прийняття постанови про причинний зв’язок захворювання (поранення) можуть бути записи в архівних документах (книзі протоколів засідань ВЛК, історії хвороби, медичній довідці) лікувально-профілактичного закладу, який надавав медичну допомогу особі під час проходження нею служби.

11. Якщо у медичних документах, складених у період участі в бойових діях, є згадки про поранення або в цих самих документах зазначені тільки окремі його наслідки, ВЛК може враховувати ці дані та висновки розслідування нещасного випадку для встановлення його причинного зв’язку.

12. Покази свідків не є підставою для встановлення в осіб рядового та начальницького складу ДКВС України факту перенесеного захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва).

13. При здійсненні медичної експертизи і встановленні причинного зв’язку захворювань з ліквідацією наслідків аварії (ядерної катастрофи) ВЛК розглядає такі документи: направлення підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України чи заяву особи, довідку про час роботи особи в зоні радіоактивного забруднення (за наявності), копію посвідчення особи, що потерпіла від зазначеної катастрофи, витяг з медичної карти амбулаторного хворого, копію Свідоцтва про хворобу, складеного щодо особи на час звільнення зі служби в ДКВС України (у випадку його складення).

1. Постанови ВЛК, прийняті за результатами медичної експертизи, записуються:

1) щодо кандидатів на службу до ДКВС України - до Акта медичного огляду, Книги обліку документації ВЛК, Довідки;

2) щодо осіб, які є кандидатами на навчання до закладів освіти, що здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України,- до Картки медичного обстеження кандидата на навчання до закладу освіти, Довідки та Книги обліку документації ВЛК;

3) щодо осіб рядового та начальницького складу ДКВС України (у тому числі колишніх) за результатами медичного огляду - до Акта медичного огляду, Довідки або Свідоцтва про хворобу, медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, Книги обліку документації ВЛК, Книги протоколів засідань ВЛК (за необхідності).

2. Свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання осіб рядового та начальницького складу ДКВС України непридатними до служби в ДКВС України. В усіх інших випадках постанова ВЛК оформлюється довідкою або постановою.

3. Свідоцтво про хворобу складається у чотирьох примірниках. Один примірник Свідоцтва про хворобу передається до відповідного підрозділу по роботі з персоналом ДКВС України, два примірники - видаються особі, що пройшла медичний огляд, один примірник - залишається у справах комісії.

4. Постанова ВЛК про придатність особи рядового чи начальницького складу ДКВС України до служби в ДКВС України може бути реалізована у термін, що не перевищує один рік від часу проведення їм медичного огляду.

Постанови ВЛК про придатність кандидатів на навчання до закладів освіти, що здійснюють підготовку фахівців за державним замовленням для потреб ДКВС України, кандидатів на службу до ДКВС України можуть бути реалізовані у термін, що не перевищує 6 місяців від часу проведення їм медичного огляду.

Якщо в цей період відбулися суттєві зміни в стані здоров’я особи (за її заявою або за висновком лікарів), вона потребує повторного медичного огляду у ВЛК.

5. Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо осіб рядового та начальницького складу ДКВС України, які визнані непридатними для подальшого проходження служби в ДКВС України, реалізуються невідкладно.

Стаття 1. Стаття передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань (черевного тифу, паратифу, лептоспірозу, дифтерії, малярії, сальмонельозної інфекції тощо) з ускладненнями, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню. За наслідками цих захворювань у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення щодо ступеня придатності до служби в ДКВС України слід приймати з урахуванням відповідних статей Переліку захворювань.

У разі затяжного, рецидивного перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом 2 місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, формуються різноманітні ускладнення, особам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування медичний огляд проводиться за пунктом "а". За цим самим пунктом проводиться медичний огляд осіб, у яких за даними стаціонарного обстеження виявлено хронічний перебіг інфекційного або паразитарного захворювання зі значним або помірним порушенням функцій, що знижують працездатність.

До пункту "б" належать наслідки перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань, хронічні захворювання за наявності стійких незначних порушень функцій, що виявляються протягом року та більше.

До пункту "в" належать стани після перенесених гострих інфекційних, паразитарних захворювань за наявності тимчасових функціональних розладів, коли після завершення стаціонарного лікування у хворих залишаються загальна астенізація, занепад сил, розлади харчування (протягом року після захворювання).

Медичний огляд кандидатів на службу в ДКВС України та навчання до закладів освіти ДКВС України, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби (незалежно від ступеня тяжкості), проводиться за результатами стаціонарного обстеження не раніше ніж через шість місяців після завершення курсу лікування. У разі якщо при стаціонарному обстеженні осіб, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, стаття 1 не застосовується.

Стаття 2. До пункту "а" належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням, розпадом легеневої тканини (або без них) з вираженими симптомами інтоксикації, що унеможливлюють проходження служби в ДКВС України;

генералізований (міліарний) туберкульоз з переважним ураженням легень та плеври;

фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів із виділенням мікобактерій;

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, що супроводжуються значними порушеннями функції зовнішнього дихання;

наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, рубцеві зміни легень та плеври зі зміщенням легень та міжстіння, які супроводжуються значними або помірними порушеннями функції зовнішнього дихання, за неефективного лікування або відмови від його продовження.

Питання щодо придатності осіб рядового і начальницького складу ДКВС України до служби в ДКВС України вирішується при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) лікування захворювання, загальний термін якого, ураховуючи госпітальний та санаторний періоди, може сягати 12 місяців (але не менше 3 місяців). Медичний огляд проводиться не раніше ніж через 3 місяці повного курсу лікування.

До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври або наслідки радикального хірургічного лікування без виділення мікобактерій, без розпаду легеневої тканини з помірно вираженими клінічними симптомами.

До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли в результаті тривалого госпітального та санаторно-курортного лікування досягнуто зникнення клініко-рентгенологічних симптомів хвороби: симптоми інтоксикації зникли, інфільтративні зміни в легенях переважно розсмоктались, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. За цим самим пунктом оглядаються особи із великими залишковими змінами, з неактивними комбінованими змінами в межах 3 і більше сегментів, а також особи в найближчі 3 роки після клінічного вилікування із залишковими змінами унаслідок перенесеного туберкульозного ексудативного плевриту, наслідками хірургічного лікування при незначному порушенні або без порушення функції зовнішнього дихання.

Медичний огляд осіб, які перенесли туберкульозний плеврит понад 3 роки тому і не мають рентгенологічних змін в легенях, здійснюється за статтею 48 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції зовнішнього дихання.

До пункту "г" належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанного) туберкульозу легень без порушень функцій.

За поєднання двох і більше ознак, характерних для малих залишкових змін, слід розцінювати ці залишкові зміни як великі.

Повторний медичний огляд осіб, вилікуваних від туберкульозу легень, з метою медичної та професійної реабілітації проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 3 роки після клінічного вилікування.

Особи, які контактні по туберкульозу та яким проводиться специфічна профілактика, визнаються непридатними до служби в ДКВС України та вступу на навчання до завершення курсу специфічної профілактики.

Стаття 3. До пункту "а" належать:

туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;

генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, сукупним ураженням різних органів і систем (легень, плеври, периферичних лімфатичних залоз, мозкових оболонок, очеревини, кишечника, сечостатевих органів, кісток і суглобів, очей, шкіри тощо) незалежно від результатів лікування;

активний прогресуючий туберкульоз хребта, кісток і суглобів з розладами функцій у вигляді значних паралічів і парезів, напливними абсцесами чи норицями;

туберкульоз сечостатевих органів з розпадом та/або бациловиділенням;

туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зору;

розповсюджені і спотворювальні форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини і внутрішньочеревних лімфатичних залоз шлунка, кишечника, печінки, селезінки, ЛОР-органів;

метатуберкульозний нефросклероз;

залишкові зміни, наслідки перенесеного туберкульозу сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів зі значними порушеннями функцій (рубцеві зміни сечового міхура зі значними розладами сечовипускання, стан після двосторонньої кастрації внаслідок туберкульозу) та ХНН другої - третьої стадій.

До пункту "б" належать активний обмежений туберкульоз хребта, кісток і суглобів, сечостатевих органів та інших позагрудних локалізацій у стадії згасання без натічників і нориць; залишкові зміни чи наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи, стани після хірургічного лікування туберкульозу нирок і сечовивідних шляхів із ХНН першої стадії чи помірними розладами сечовипускання, стан після хірургічного лікування інших органів з помірними розладами функції.

До цього пункту належить активний згасаючий туберкульоз позагрудної локалізації після закінчення основного курсу специфічної терапії протягом 3-5 років.

До пункту "в" належить туберкульоз позагрудних локалізацій після клінічного вилікування (через 3 роки, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через 5 років).

Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації повинен бути підтверджений цитологічними, мікробіологічними, гістологічними, імунологічними та іншими методами. Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз триває, не менше 9-12 місяців (сечостатевої системи - не менше 4-6 місяців).

Повторний медичний огляд осіб рядового і начальницького складу ДКВС України, вилікуваних від туберкульозу хребта, великих кісток та суглобів, з метою медичної та професійної реабілітації проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 5 років після клінічного вилікування.

Стаття 4. Передбачає стани після перенесених гострих та хронічні вірусні гепатити, діагнози яких встановлені після обстеження крові на маркери гепатитів, консультації інфекціоніста (за можливості - гематолога).

Придатність до служби осіб рядового і начальницького складу ДКВС України визначається залежно від ступеня порушень функцій печінки та їх стійкості. Виявлення у осіб рядового і начальницького складу ДКВС України антигенів вірусного гепатиту "B" або "C" є основою для ретельного обстеження з метою виключення хронічного захворювання печінки. Експертне рішення приймається після обстеження в стаціонарі.

До пункту "а" належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, після закінчення якого зберігаються стійкі (протягом року) значно виражені порушення функцій печінки, інших органів, систем.

Пункт "б" передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, встановлених у стаціонарі після проведення курсу лікування зі стійкими помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ у 5-10 разів понад норму).

До пункту "в" належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього з незначним порушенням функції печінки або мінімальною активністю. До цього пункту також належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування за відсутності порушення функції печінки.

Кандидати на службу в ДКВС України та навчання в заклади освіти ДКВС України у разі виявлення антигенів вірусного гепатиту "B" або "C", діагностування у них хронічних вірусних гепатитів або вірусоносійства, незалежно від ступеня порушення функції печінки, визнаються непридатними до служби (навчання) в ДКВС України за відповідними пунктами цієї статті.

Кандидати, які перенесли гострий вірусний гепатит, за відсутності у них порушень функцій печінки і шлунково-кишкового тракту можуть бути визнані придатними до служби (навчання) в ДКВС України не раніше ніж через 12 місяців після закінчення лікування.

Стаття 5. Передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками МКХ B20 - B24, та безсимптомне носійство ВІЛ - Z21.

Діагноз має підтверджуватись результатами імунологічного дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ та за необхідності визначення рівнів CD4 клітин. Тестування на наявність антитіл до ВІЛ у крові обстежуваного має базуватися та проводитись відповідно до принципів ДКТ, регламентованих ВООЗ. Позитивний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує обов’язкового підтвердження методом імунного блоту або ПЛР крові.