Якщо стійкість у ґрунті та/або донних відкладеннях оцінюється як висока (час деградації 90 % від початкової концентрації сполуки становить більше одного року), враховують потенціал накопичення.
Визначаються концентрації кормових добавок (або їх метаболітів), що спричиняють суттєві несприятливі наслідки для різних трофічних рівнів у компартментах довкілля, що є предметом дослідження (випробування). Ці тести є переважно гострими і повинні відповідати документам ОЕСР або подібним чітко встановленим рекомендаціям. Дослідження (випробування) для наземного середовища включають: токсичність для дощових черв’яків; трьох наземних рослин; ґрунтових мікроорганізмів (наприклад, вплив на фіксацію азоту). Дослідження (випробування) для водного середовища включають: токсичність для риб; "Daphnia magna"; водоростей; і організмів, що мешкають в донних відкладеннях. Для морських кліток досліджують три види різних таксонів організмів, що мешкають в донних відкладеннях.
Розрахунок значення ПКБП повинен проводитися для кожного компартменту. ПКБП, як правило, виходить із найнижчого значення токсичності, що спостерігається у вищезазначених дослідженнях (випробуваннях), і ділиться на коефіцієнт безпечності, який дорівнює щонайменше 100, залежно від кінцевої точки та кількості використовуваних випробуваних видів.
Потенціал біоакумуляції можна оцінити за допомогою коефіцієнта розподілу n-октанол/вода, Log KOw. Значення більше або дорівнює 3 вказують на те, що речовина має властивість біоакумуляції. Для оцінки ризику вторинного отруєння вирішують питання доцільності проведення дослідження (випробування) коефіцієнту біоконцентрації (КБК) на фазі IIB.
3.4.2.2. Фаза IIB (більш докладні екотоксикологічні дослідження (випробування)).
Для тих кормових добавок, у яких після оцінки в рамках фази IIA неможливо виключити екологічний ризик, потрібна додаткова інформація про вплив на біологічні види в компатрменті довкілля, де дослідження (випробування) фази IIA вказують на можливе занепокоєння. У цій ситуації необхідні подальші тести для визначення хронічного та більш специфічного впливу на відповідні види мікробів, рослин та тварин. Ця додаткова інформація дозволить застосувати нижчий коефіцієнт безпечності.
Відповідні додаткові дослідження (випробування) на екотоксичність описані в ряді публікацій, наприклад, в керівництвах ОЕСР. Ретельний вибір таких досліджень (випробувань) необхідний для того, щоб вони відповідали ситуації, коли кормова добавка та/або її метаболіти можуть вивільнятися та поширюватися в довкіллі. Уточнення оцінки впливу на ґрунт (ПКБП ґрунт) може базуватися на дослідженнях (випробуваннях) хронічного впливу на дощових черв’яків, додаткових дослідженнях (випробуваннях) ґрунтової мікрофлори та ряді відповідних видів рослин, дослідженнях (випробуваннях) на пасовищних безхребетних (включаючи комах) та диких птахів.
Уточнення оцінки впливу на воду та/або донні відкладення може базуватися на тестах хронічної токсичності для найбільш чутливих водних та/або бентосних організмів, ідентифікованих в оцінці в рамках фази IIA.
Дослідження (випробування) біоакумуляції, за необхідності, проводять відповідно до керівництва ОЕСР 305 (щодо дослідження (випробування) біоакумуляції).
Розділ IV. ДОСЛІДЖЕННЯ (ВИПРОБУВАННЯ) ЕФЕКТИВНОСТІ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ
Дослідження (випробування) повинні надати підтвердження ефективності кормової добавки відповідно до сфери її застосування і відповідати хоча б одній із вимог, визначених частиною п’ятою статті 17 Закону, і відповідно до категорій та функціональних груп кормових добавок, зазначених в статті 16 Закону.
Схема досліджень (випробувань) повинна відповідати сфері застосування кормової добавки, видам та категоріям тварин. У випадку використання тварин, дослідження (випробування) повинні відбуватися в умовах, що забезпечуватимуть відсутність впливу стану здоров’я тварин та умов їх утримання на інтерпретацію результатів. Позитивні та негативні ефекти, як технологічні, так і біологічні, повинні бути описані для кожного експерименту. Також подаються дані щодо відсутності негативної дії на якість харчових продуктів тваринного походження. Дослідження (випробування) повинні відповідати критеріям, встановленим визнаною на міжнародному рівні системою забезпечення якості. За відсутності такої системи надається підтвердження проведення досліджень (випробувань) кваліфікованим персоналом з відповідальним керівником дослідження (випробування), а також щодо використання відповідних засобів та необхідного обладнання.
Протокол дослідження (випробування) складається його керівником та повинен містити загальну описову інформацію, зокрема, щодо методів (методик) дослідження (випробування), обладнання та матеріалів, що використовуються, даних стосовно видів, порід тварин, їх кількості, умов утримання та годівлі. Для всіх досліджень (випробувань) з використанням тварин повинна надаватись інформація щодо умов експерименту згідно п. 3.1.1.3. Підсумкові звіти, вихідні дані, плани досліджень (випробувань) та інформація щодо досліджуваних ідентифікованих і характеризованих речовин архівується для подальшого використання.
Дослідження (випробування) повинні бути сплановані так, щоб забезпечувати доведення ефективності мінімальної рекомендованої дози кормової добавки шляхом порівняння показників чутливості з результатами негативної та, по бажанню, позитивної контрольних груп. Такі дослідження (випробування) також повинні включати визначення максимальної рекомендованої дози, за наявності відповідних рекомендацій. Вимоги до уніфікованої схеми досліджень (випробувань) не визначені. Заявник може застосовувати гнучкий підхід, який забезпечуватиме наукове обґрунтування структури та порядку проведення досліджень (випробувань).
Необхідно звернути особливу увагу на дослідження (випробування) відомої та можливої біологічної та хімічної взаємодії кормової добавки з іншими кормовими добавками та/або ветеринарними препаратами, іншими компонентами раціону, що здатні вплинути на її ефективність (наприклад, сумісність мікробіологічної кормової добавки з кокцидіостатиками та гістомоностатиками або органічними кислотами).
4.1. Дослідження (випробування) in vitro.
Для всіх технологічних та деяких сенсорних кормових добавок, що впливають на характеристики кормів, ефективність повинна бути доведена відповідними результатами лабораторних досліджень (випробувань). Лабораторні дослідження (випробування) повинні включати репрезентативний спектр матеріалів, до яких вводитиметься кормова добавка. Бажана оцінка результатів за допомогою непараметричних методів (методик), які повинні доводити очікувані зміни з ймовірністю P менше або дорівнює 0,05.
Дослідження (випробування) in vitro, зокрема ті, що моделюють умови шлунково-кишкового тракту, можуть проводитись для інших категорій кормових добавок з метою підтвердження їх ефективності. Ці дослідження (випробування) повинні бути заплановані і проведені у спосіб, що забезпечує можливість їх статистичної оцінки.
4.2. Короткострокові дослідження (випробування) ефективності на тваринах.
Дослідження (випробування) біодоступності можуть бути використані для доведення того, наскільки нова форма або джерело поживної речовини чи барвника може замінити еквівалентну кормову добавку, що вже була зареєстрована.
Дослідження (випробування) засвоюваності та/або балансу можуть бути використані для досліджень (випробувань) ефективності для тварин з метою підтвердження механізму дії кормової добавки. В деяких випадках, зокрема, за наявності екологічних переваг, ефективність може бути доведена результатами досліджень (випробувань) балансу, які мають перевагу над довготривалими дослідженнями (випробуваннями) ефективності. В таких експериментах використовують таку кількість та види та/або категорії тварин, що відповідають умовам застосування кормової добавки.
Довгострокові дослідження (випробування) ефективності з використанням тварин можуть бути замінені на інші короткотермінові дослідження (випробування) на тваринах за умови докладного обґрунтування таких заходів.
4.3. Довгострокові дослідження (випробування) ефективності на тваринах.
Дослідження (випробування) мають проводитись як мінімум у двох різних місцях.
Дослідження (випробування) повинні забезпечувати належну статистичну достовірність та враховувати ризики типу 1 та типу 2. Протокол досліджень (випробувань) повинен бути достатньо чутливим для виявлення будь-яких впливів кормової добавки при введенні мінімальної рекомендованої дози (ризик типу 1 альфа, P менше або дорівнює 0,05 для загальних цілей і P менше або дорівнює 0,1 - для жуйних тварин, мінорних видів, домашніх та непродуктивних видів тварин та мати достатню статистичну достовірність, що забезпечує відповідність протоколу меті дослідження (випробування). Ризик типу 2 бета повинен бути нижчим або рівним 20 % для загальних цілей та 25 % і менше - для експериментів за участю жуйних тварин, мінорних видів, домашніх та непродуктивних видів тварин. Відповідно статистична достовірність (1 - бета) повинна становити 80 % і більше (75 % для жуйних тварин, мінорних видів, домашніх та непродуктивних видів тварин).
Загальновизнано, що властивості деяких кормових добавок ускладнюють визначення експериментальних умов, за яких можна досягти оптимальних результатів. Отже, коли кількість доступних досліджень (випробувань) перевищує три, рекомендовано використання мета-аналізу. З цією метою при проведенні всіх досліджень (випробувань) необхідно використовувати однакові форми протоколів досліджень (випробувань) з метою подальшої перевірки даних на однорідність та їх об’єднання (якщо цього потребують умови дослідження (випробування)) для здійснення статистичної оцінки на рівні P менше або дорівнює 0,05.
4.4. Тривалість довгострокових досліджень (випробування) ефективності на цільових тваринах.
Як правило, тривалість досліджень (випробувань) ефективності повинна відповідати заявленому періоду, вказаному в заявці.
Дослідження (випробування) ефективності проводяться відповідно до звичайної сільськогосподарської практики, а їх мінімальна тривалість повинна відповідати вимогам, встановленим в додатку 3 до цього Порядку.
Якщо кормова добавка використовується протягом певного коротшого періоду, ніж визначено для відповідної категорії тварин, її вводять згідно запропонованих умов застосування. Період спостереження повинен становити не менше 28 днів і включати відповідні кінцеві точки (наприклад, для свиноматок - кількість живонароджених поросят при дослідженні (випробуванні) супоросного періоду або кількість та масу відлучених поросят при дослідженні (випробувані) періоду лактації).
Для інших видів або категорій тварин, для яких у додатку 3 до цього Порядку не встановлено мінімальної тривалості досліджень (випробувань), період застосування кормової добавки визначається відповідно до запропонованих умов її застосування.
4.5. Вимоги до ефективності згідно категорій добавок та функціональних груп.
Для всіх кормових добавок, що здійснюють вплив на тварин, необхідно проводити дослідження (випробування) in vivo.
Для зоотехнічних кормових добавок, кокцидіостатиків та гістомоностатиків ефективність доводиться щонайменше трьома довгостроковими дослідженнями (випробуваннями) ефективності. Для деяких зоотехнічних добавок та інших категорій кормових добавок, що впливають на тварин, прийняті результати короткотермінових досліджень (випробувань) ефективності за умови однозначного доведення ефективності таких кормових добавок.
Для інших категорій кормових добавок, що не мають прямого впливу на тварин, повинно бути проведено щонайменше одне дослідження (випробування) ефективності in vitro.
4.6. Дослідження (випробування) якості харчових продуктів тваринного походження, при відсутності заявленої дії.
З метою доведення відсутності негативної чи незаявленої іншої дії кормової добавки на органолептичні та поживні (гігієнічні чи технологічні) характеристики харчових продуктів, отриманих від тварин, що вживали кормову добавку (при відсутності заявленої дії), відповідні зразки повинні бути взяті під час одного із досліджень (випробувань) ефективності. Для контролю береться дві групи тварин: група, що не отримує кормову добавку та група, що отримує максимальну запропоновану дозу кормової добавки. Описані в цьому абзаці дослідження (випробування) повинні бути заплановані і проведені у спосіб, що забезпечує можливість їх статистичної оцінки. Відмова від проведення таких досліджень (випробувань) повинна бути належним чином аргументована.
Розділ V. ПЛАН ПОСТРЕЄСТРАЦІЙНОГО МОНІТОРИНГУ
Відповідно до пункту 7 частини четвертої статті 18 Закону для окремих категорій кормових добавок надається проєкт плану постреєстраційного моніторингу з метою відстеження та виявлення будь-яких прямих чи опосередкованих, негайних, відстрочених або непередбачених наслідків для здоров’я людей, тварин чи довкілля внаслідок застосування кормової добавки, залежно від характеристик відповідних продуктів.
План постреєстраційного моніторингу повинен розроблятися індивідуально для кожної добавки і містити докладний опис всіх заходів та визначати осіб (наприклад, заявник та/або користувачі), які відповідальні за виконання цих заходів, а також передбачати порядок інформування компетентного органу та Національної установи про всі виявлені негативні випадки.
У випадках, коли діюча речовина є також визнаним антибіотиком і його застосування у кормах призводить до появи стійких бактеріальних штамів, в рамках постреєстраційного моніторингу проводяться польові дослідження (випробування) з метою спостереження за виникненням бактеріальної резистентності до кормової добавки.
Для кокцидіостатиків та гістомоностатиків необхідне проведення польового моніторингу резистентності відповідно на "Eimeria spp." та "Histomonas meleagridis". Бажано, щоб цей моніторинг проводився в другій половині періоду проведення державної реєстрації кормової добавки.
Додаток 2
до Порядку формування
реєстраційного досьє
(пункт 9)
СПЕЦІАЛЬНІ ВИМОГИ
до досьє для окремих категорій кормових добавок або окремих випадків
Розділ I. ТЕХНОЛОГІЧНІ КОРМОВІ ДОБАВКИ
1.1. Загальні вимоги до Досьє.
Застосовується весь Розділ I додатка 1 до Порядку формування реєстраційного досьє (далі - Порядок).
1.2. Ідентифікація, характеристика та умови використання кормової добавки; методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань).
Розділ II додатка 1 до Порядку застосовується наступним чином:
а) для кормових добавок, для яких не вказується власник реєстрації, застосовуються підпункти 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.4.2, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.4, і пункти 2.5, 2.6;
б) до інших кормових добавок, для яких вказується власник реєстрації, застосовується весь Розділ II.
1.3. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки.
Пункти 3.1, 3.2 та 3.4 Розділу III додатка 1 до Порядку не застосовуються до силосних кормових добавок щодо яких можна довести наступне:
а) в кінцевому кормі неможливо встановити жодної кількості діючої речовини або відповідних метаболітів, або активного агента;
б) діюча речовина та/або агент є нормальними складовими силосу, а використання кормової добавки істотно не збільшує їх концентрацію порівняно з силосом, виготовленим без використання кормової добавки (тобто у випадках, де суттєві зміни у впливі відсутні).
В інших випадках застосовується весь розділ III додатка 1 до Порядку.
1.3.1. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для цільових тварин.
Для ксенобіотичних речовин: застосовується весь пункт 3.1 Розділу III додатка 1 до Порядку.
1.3.1.1. Дослідження (випробування) на переносимість для цільових видів.
Для силосних добавок:
а) продукт повинен бути доданий до основного раціону та результати порівнюють з негативним контролем при тому ж раціоні. Основний раціон може містити єдине джерело силосу, приготованого без використання кормової добавки;
б) доза, обрана для досліджень (випробувань) на переносимість, повинна бути кратною концентрації, присутньої в силосованому матеріалі під час звичайного використання (у випадках, коли це можна однозначно встановити). Особливу увагу приділяють продукту, що містить життєздатні мікроорганізми, та їх здатність до виживання і розмноження під час силосування.
Дослідження (випробування) переносимості зазвичай можуть бути обмежені жуйними тваринами, як правило, молочними коровами. Дослідження (випробування), що стосуються інших видів, потрібні тільки тоді, коли природа силосованого матеріалу робить його більш доцільним для використання для нежуйних тварин.
Інші речовини: для інших речовин щодо яких передбачається реєстрація як технологічних кормових добавок, які ще не зареєстровані для використання у кормі, повинна бути доведена відсутність шкоди для тварин на найвищому запропонованому рівні. Таке доведення може обмежуватися одним експериментом для одного найбільш чутливого цільового виду або для одного виду лабораторних тварин.
1.3.1.2. Мікробіологічні дослідження (випробування).
Застосовується весь підпункт 3.1.2 додатка 1 до Порядку.
1.3.2. Дослідження (випробування) безпечності кормової добавки для споживачів.
1.3.2.1. Дослідження (випробування) метаболізму та залишків.
Метаболічні дослідження (випробування) та дослідження (випробування) залишків не вимагаються у наступних випадках:
1) речовина або її метаболіти відсутні у кормі під час годування;
2) речовина виділяється в незміненому вигляді, або доведено, що її метаболіти не засвоюються;
3) речовина засвоюється у вигляді фізіологічних сполук;
4) активний компонент кормової добавки складається тільки з мікроорганізмів або ферментів.
Метаболічні дослідження (випробування) також непотрібні, якщо речовина природно присутня у значних кількостях у харчових продуктах або у кормах, або речовина є нормальною складовою рідин або тканин організму. У цих випадках необхідно проводити дослідження (випробування) залишків, які можуть бути обмежені порівнянням рівнів в тканинах та/або харчових продуктах тваринного походження у групі, яка не отримувала кормову добавку, та у групі, яка отримувала найбільшу рекомендовану дозу.
1.3.2.2. Токсикологічні дослідження (випробування).
Токсикологічні дослідження (випробування) не вимагаються у наступних випадках:
1) речовина або її метаболіти відсутні у кормі під час годування;
2) речовина поглинається у вигляді фізіологічної сполуки (сполук);
3) продукт складається з мікроорганізмів, які зазвичай зустрічаються в силосованих матеріалах або тих, які вже використовуються в харчових продуктах; або
4) продукт складається з ферментів з високим ступенем чистоти, що виникають з мікроорганізмів з документально підтвердженого історією безпечного використання.
Для мікроорганізмів та ферментів, не зазначених вище, необхідні дослідження (випробування) генотоксичності (включаючи мутагенність) та дослідження (випробування) субхронічної пероральної токсичності. Дослідження (випробування) генотоксичності не повинні проводитися за наявності живих клітин.
До ксенобіотичних речовин, що не зазначені вище, застосовується весь підпункт 3.2.2 Розділу III додатка 1 до Порядку.
Для інших речовин застосовується індивідуальний підхід з урахуванням рівня та способів впливу.
1.3.2.3. Оцінка безпечності для споживачів.
Весь підпункт 3.2.3 додатка 1 до Порядку застосовується до кормових добавок для продуктивних тварин.
1.3.3. Дослідження (випробування) безпеки використання кормової добавки для користувачів та/або працівників.
Застосовується весь пункт 3.3 додатка 1 до Порядку. Кормові добавки, що містять ферменти та мікроорганізми, вважаються респіраторними сенсибілізаторами, якщо не наведено переконливих доказів протилежного.
1.3.4. Дослідження (випробування) безпеки використання кормової добавки для довкілля.
Застосовується весь пункт 3.4 додатка 1 до Порядку. Для силосних кормових добавок враховують їх вплив на утворення стічних вод із силосних споруд під час силосування.
1.4. Дослідження (випробування) ефективності кормової добавки.
Технологічні кормові добавки призначені для поліпшення або стабілізації характеристик кормів, але, як правило, не мають прямого біологічного впливу на тваринництво. Доведення ефективності кормової добавки повинно бути здійснено за допомогою відповідних критеріїв, встановлених у визнаних прийнятних методах (методиках), за передбаченими практичними умовами використання порівняно з відповідними контрольними кормами.
Ефективність оцінюється за допомогою досліджень (випробувань) in vitro за винятком речовин для контролю радіонуклідного забруднення. Відповідні кінцеві точки вказані в нижченаведеній таблиці для різних функціональних груп кормових добавок.
Таблиця 1. Кінцеві точки для технологічних кормових добавок
Силосні кормові добавки.
Проводяться окремі дослідження (випробування) з метою доведення заявленого ефекту на процес силосування. Дослідження (випробування) проводяться на одному прикладі із кожної з наступних категорій (де задіяні всі або залучено неспецифіковані корми):
а) корм легко піддається силосуванню: > 3 % розчинних вуглеводів у свіжому матеріалі (наприклад, цільна кукурудза, райграс, бромова трава або м’якоть цукрових буряків);
б) силосування корму середньої складності: 1,5-3,0 % розчинних вуглеводів у свіжому матеріалі (наприклад, лугова трава, вівсяниця або в’яла люцерна);
в) складний для силосування корм: <1,5 % розчинних вуглеводів у свіжому матеріалі (наприклад, садова трава або бобові рослини).
Якщо заява обмежуються підкатегоріями кормів, описаними через суху речовину, діапазон значень сухої речовини повинен бути чітко вказаний. Необхідно провести три дослідження (випробування) з матеріалом, що репрезентує відповідні підкатегорії, використовуючи, де це можливо, зразки різного ботанічного походження.
Для певних кормів необхідні спеціальні дослідження (випробування).
Тривалість дослідження (випробування) повинна становити 90 днів або довше при постійній температурі (рекомендований діапазон 15 до 25 °C). Можливість проведення дослідження (випробування) з меншою тривалістю допускається за умови надання відповідного обґрунтування.
Як правило, проводять лабораторні дослідження (випробування) таких параметрів порівнюючи їх з результатами негативного контролю, а саме:
а) сухих речовин та розрахункових втрат сухої речовини (із корекцією для летючих речовини);
б) зниження рН;
в) концентрації летких жирних кислот (наприклад, оцтова, масляна та пропіонова кислоти) та молочної кислоти;
г) концентрації спиртів (етанол);
ґ) концентрації аміаку (г/кг загального азоту) та
д) вмісту гідророзчинних вуглеводів.
Також повинні бути включені інші мікробіологічні та хімічні параметри для обґрунтування відповідного твердження про властивості корму, призначеного для особливих поживних цілей (наприклад, кількість дріжджів, що засвоюють лактат, кількість клостридії, кількість лістерії та біогенних амінів).
Ефект, спрямований на зменшення стічних вод, буде оцінюватися за загальним об’ємом стоків, що утворюються протягом усього експериментального періоду, з урахуванням ймовірного впливу на довкілля (наприклад, екотоксичність стоків або біологічна потреба в кисні). Повинно бути доведено скорочення виробництва стічних вод. Здатність силосу повинна бути достатньою, щоб забезпечити викид стічних вод під тиском. Тривалість дослідження (випробування) становить 50 днів. Інший період тривалості повинен бути обґрунтованим.
Підвищена аеробна стабільність повинна бути доведена порівняно з негативним контролем. Дослідження (випробування) аеробної стійкості повинні тривати щонайменше сім днів після впливу повітря і повинні наведені докази стійкості принаймні на два дні довше, ніж стійкість, отримана без застосування кормової добавки. Рекомендується проводити експеримент при температурі довкілля 20 °C і підйомі температури 3 °C або більше над значенням, визначеним як показник нестабільності. Вимірювання температури може бути замінено вимірюванням виробництва CO2.
1.5. План постреєстраційного моніторингу.
Цей розділ застосовується до плану постреєстраційного моніторину тільки для добавок, які є ГМО або виробляються з ГМО.
Розділ II. СЕНСОРНІ КОРМОВІ ДОБАВКИ
2.1. Барвники.
2.1.1. Загальні вимоги до Досьє.
Застосовується весь Розділ I додатка 1 до Порядку.
2.1.2. Ідентифікація, характеристика та умови використання кормової добавки; методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань).
Розділ II додатка 1 до Порядку застосовується у такий спосіб:
а) для кормових добавок, для яких власник реєстрації не визначений, застосовуються підпункти та пункти: 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.4.2, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.4, 2.5, 2.6;
б) до інших кормових добавок, для яких визначений власник реєстраційного досьє, застосовується весь Розділ II додатка 1 до Порядку.
2.1.3. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки.
Пункт 3.3 додатка 1 до Порядку застосовується повністю для кожної кормової добавки.
До речовин, які внаслідок годування ними тварин створюють забарвлення харчових продуктів тваринного походження, пункти 3.1, 3.2 та 3.4 Розділу III додатка 1 до Порядку застосовуються повністю.
До речовин, які додають або відновлюють забарвлення кормів, дослідження (випробування), описані в пункті 3.1 Розділу III додатка 1 до Порядку, проводяться на тваринах, які отримують кормову добавку у рекомендованій дозі. Докази також можна надавати шляхом посилання на наукові публікації. Застосовуються пункти 3.2 і 3.4 Розділу III додатка 1 до Порядку.
Для речовин, які позитивно впливають на забарвлення декоративної риби або птахів, надають дослідження (випробування) згідно пункту 3.1 розділу Розділу III додатка 1 до Порядку, що проводяться на тваринах, які отримують кормову добавку в рекомендованій дозі. Докази також можна надати шляхом посилання на наукові публікації. Надання інформації згідно пунктів 3.2 та 3.4 Розділу III додатка 1 до Порядку не вимагається.
2.1.4. Дослідження (випробування) ефективності кормової добавки.
Застосовується весь Розділ IV додатка 1 до Порядку.
Для речовин, які внаслідок згодовування тваринам спричиняють забарвлення харчових продуктів тваринного походження: зміни кольору харчових продуктів, вироблених від тварин, які отримують кормову добавку відповідно до рекомендованих умов використання, повинні вимірюватися, використовуючи відповідну методологію. Необхідно довести, що застосування кормової добавки не чинить негативний вплив на стабільність або на органолептичні і поживні якості харчових продуктів. Якщо вплив певної речовини на склад та/або характеристики харчових продуктів тваринного походження достатньо задокументований, інші дослідження (наприклад, дослідження біодоступності) можуть надати належні докази ефективності.
Для речовин, що додають або відновлюють колір у кормах: докази ефективності забезпечуються відповідними лабораторними дослідженнями (випробуваннями), що відображають передбачувані умови використання порівняно з контрольними кормами.
Для речовин, які сприятливо впливають на забарвлення декоративних риб та птахів: дослідження (випробування), що демонструють ефект, повинні проводитися на тваринах, які отримують кормову добавку відповідно до рекомендованих рівнів використання. Зміни забарвлення вимірюються за допомогою відповідного методу (методики). Докази ефективності можуть бути також надані іншими експериментальними дослідженнями (випробуваннями) (наприклад, біодоступність) або посиланням на наукові публікації.
2.1.5. План постреєстраційного моніторингу.
Цей розділ застосовується до плану постреєстраційного моніторингу тільки для кормових добавок, які є ГМО або вироблені з ГМО.
2.2. Ароматизатори.
2.2.1. Загальні вимоги до Досьє.
Застосовується весь Розділ I додатка 1 до Порядку.
2.2.2. Ідентифікація, характеристика та умови використання кормової добавки; методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань).
Загалом, групи "натуральних продуктів": цілі рослини, тварини та інші організми та їх частини або продукти, отримані внаслідок дуже обмеженої обробки, наприклад подрібнення, помолу або сушіння (наприклад, багато трав і спецій), не вважаються такими, що підпадають під функціональну групу ароматизаторів категорії сенсорних добавок.
Для оцінки застосування цих продуктів ароматизатори класифікуються наступним чином:
1. Натуральні продукти:
1) Натуральні продукти - ботанічно визначені.
2) Натуральні продукти - не рослинного походження.
2. Натуральні або відповідні синтетичні хімічно визначені ароматизатори.
3. Штучні речовини.
Визначається відповідна група, до якої належить продукт як об’єкт заявки. У випадку, якщо продукт не входить до жодної з перерахованих груп, це зазначають та доводять.
2.2.2.1. Характеристика діючої речовини та/або агента.
Застосовується весь пункт 2.2 Розділу II додатка 1 до Порядку.
Додатково:
Для всіх груп ароматизаторів наводиться, у разі наявності, відповідний ідентифікаційний номер (наприклад, FLAVIS, Ради Європи, ОЕКХД ФАО/ВОЗ, CAS або іншої міжнародно визнаної системи нумерації), що використовується спеціально для ідентифікації ароматизаторів кормів і харчових продуктів.
1) натуральні продукти - ботанічно визначені.
Характеристика натуральних ботанічно визначених продуктів повинна включати наукову назву рослини походження, її ботанічну класифікацію (сімейство, рід, вид та, а у разі наявності - відповідний підвид та сорт) і загальні назви та синоніми (наприклад, місце (місця) вирощування чи походження), також якщо вони є. Зазначаються частини використовуваної рослини (листя, квіти, насіння, плоди, бульби тощо), а для менш відомих рослин - місце вирощування, критерії ідентифікації та інші відповідні характеристики цих рослин. Основні компоненти екстракту повинні бути ідентифіковані та кількісно визначені, і зазначений діапазон їх варіабельності. Особлива увага повинна приділятися домішкам, вимоги до оцінки яких встановлені в підпункті 2.1.4. додатка 1 до Порядку. Зазначаються концентрації речовин рослинного екстракту, які викликають токсикологічне занепокоєння для людей або тварин.
Фармакологічні або споріднені властивості рослини походження, її частин або похідних продуктів повинні бути повністю досліджені та описані.
2) натуральні продукти - нерослинного походження.
Може застосовуватися еквівалентний до натуральних ботанічно визначених продуктів підхід.
3) натуральні або відповідні синтетичні хімічно визначені ароматизатори.
Окрім загальних вимог підпункту 2.2.1.1 додатка 1 до Порядку, необхідно вказувати походження ароматизатора.
2.2.2.2. Спосіб виробництва та виготовлення.
Застосовується весь пункт 2.3 додатка 1 до Порядку.
Що стосується хімічно невизначених натуральних продуктів, як правило, складних сумішей багатьох сполук, отриманих методом екстрагування, надається докладний опис процесу екстрагування. Рекомендується використовувати в описі відповідну термінологію, таку як ефірна олія, абсолют, настоянка, екстракт та споріднені терміни, які широко використовуються для ботанічно визначених ароматизаторів для опису процесу екстрагування. Необхідно зазначити розчинники, що використовувалися для екстракції, заходи, які вживалися для уникнення залишків розчинників, та рівні залишків розчинників, які викликають токсикологічне занепокоєння внаслідок неможливості їх уникнення. Терміни, що використовуються для характеристики екстракту, можуть включати посилання на методику екстрагування.
2.2.2.3. Методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань).
1) для натуральних продуктів (ботанічно визначених або не рослинного походження), які не містять речовин, що викликають токсикологічне занепокоєння для людей або тварин, замість методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань), що відповідають вимогам пункту 2.6 додатка 1 до Порядку, можуть застосовуватися більш прості якісні методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань), що підходять для основних або характерних компонентів продукту.
2) для природних або відповідних синтетичних хімічно визначених ароматизаторів, які не викликають токсикологічного занепокоєння для людей або тварин, замість методів (методик) лабораторних досліджень (випробувань), що відповідають вимогам пункту 2.6. додатка 1 до Порядку, можуть застосовуватися більш прості якісні методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань), що відповідають поставленому завданню.
Весь пункт 2.6 додатка 1 до Порядку застосовується до всіх інших ароматизаторів, таких як натуральні екстракти, що містять речовини, які викликають токсикологічне занепокоєння, натуральні або відповідні синтетичні хімічно визначені ароматизатори, які є речовинами токсикологічного занепокоєння, та штучні ароматизатори.
2.2.3. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки.
Для всіх ароматизаторів визначають вплив на тварин та розрахунок їх надходження в організм внаслідок природного впливу та ці ж самі показники внаслідок додавання ароматизатора до корму.
Для ароматизаторів, що не належать до групи натуральних ароматизаторів, застосовується весь Розділ III додатка 1 до Порядку.
2.2.3.1. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для цільових тварин.
1) натуральні продукти (ботанічно визначені або нерослинного походження).
Безпечність цих продуктів може бути оцінена на основі їх основних та характерних компонентів, а також з урахуванням відомих речовин, що викликають токсикологічне занепокоєння. Якщо основні або характерні компоненти не дозволені в якості хімічно визначених ароматизаторів або кормових добавок, необхідно перевірити, чи є вони речовинами, що викликають токсикологічне занепокоєння для людей чи тварин, а їх токсикологічні властивості повинні бути зазначені відповідно до пункту 3.1 Додатка 1 до Порядку.
2) натуральні або відповідні синтетичним хімічно визначені ароматизатори.
Якщо ці речовини є дозволеними ароматизаторами для людини, безпечність для цільових видів може бути оцінена за допомогою порівняння рівня споживання цільових видів із корму, запропонованого заявником, з рівнем споживання людиною з харчових продуктів. Необхідно надати дані про метаболізм та токсикологію, за якими оцінено споживання людиною.
У всіх інших випадках, відмінних від випадків, коли обидва рівні споживання однакові, наприклад, коли рівень споживання цільовою твариною, зазначений заявником, істотно вищий, ніж людиною з харчових продуктів або коли речовина не дозволена для харчових продуктів, безпечність для цільових тварин можна оцінити, приймаючи до уваги такі дані: принцип порогу токсикологічного занепокоєння, наявні токсикологічні та метаболічні дані щодо відповідних сполук.
Дослідження (випробування) переносимості потрібні тільки в тому випадку, коли порогові значення токсикологічного занепокоєння перевищені або їх неможливо визначити.
2.2.3.2. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для споживачів.
Потрібно надати докази того, що метаболіти ароматизатора не призводять до накопичення в тварині продуктів, що викликають токсикологічне занепокоєння для споживачів. У випадку, якщо використання ароматизатора внаслідок його додавання до кормів призводить до залишків у харчових продуктах тваринного походження, надається докладний розрахунок впливу на людину.
а) метаболічні дослідження (випробування) та дослідження (випробування) залишків.
1) натуральні продукти (ботанічно визначені або нерослинного походження).
Доведення безпечності цих продуктів для споживачів при використанні ароматизаторів у кормі стосовно їх метаболізму може ґрунтуватися на метаболізмі цільової тварини та дослідженнях (випробуваннях) залишків їх основних та характерних компонентів і відсутності речовин, що викликають токсикологічне занепокоєння в екстракті.
Якщо основні або характерні компоненти не дозволені як хімічно визначені ароматизатори або якщо рівень споживання цільовими тваринами з кормів істотно вищий, ніж людиною з харчовими продуктами, застосовується весь підпункт 3.2.1 Додатка 1 до Порядку.
2) натуральні або відповідні синтетичним, хімічно визначені ароматизатори.
Якщо ці продукти не дозволені як ароматизатори для споживачів або якщо рівень споживання цільовою твариною з корму, як запропоновано заявником, істотно вищий, ніж у людини з харчовими продуктами, необхідно надавати дані про метаболічний шлях та використовувати оцінку потенційного накопичення в їстівних тканинах та харчових продуктах тваринного походження згідно з підпунктом 3.2.1 додатка 1 до Порядку.
б) токсикологічні дослідження (випробування).
Натуральні продукти (ботанічно визначені або нерослинного походження).
Безпечність цих продуктів для споживачів при використанні в якості ароматизаторів у кормах може базуватися на токсикологічних даних про їх основні чи характерні компоненти та відсутності в екстракті речовин, що викликають токсикологічне занепокоєння.
Токсикологічний пакет необхідний, коли метаболічні дослідження (випробування) основних або характерних сполук показують, що в тканинах або продуктах тварини спостерігається їх накопичення і перевищується поріг токсикологічного занепокоєння для цільової тварини. Цей токсикологічний пакет містить дослідження (випробування) генотоксичності, включаючи мутагенність та дослідження (випробування) субхронічної пероральної токсичності відповідно до підпункту 3.2.2 додатка 1 до Порядку.
Природні або відповідні синтетичні хімічно визначені ароматизатори.
Застосовується токсикологічний пакет, що включає дослідження (випробування) генотоксичності, включаючи мутагенність та дослідження (випробування) субхронічної пероральної токсичності, відповідно до підпункту 3.2.2 Додатка 1 до Порядку, коли метаболічні дослідження (випробування) цих продуктів показують, що в тканинах тварин чи харчових продуктах тваринного походження спостерігається їх накопичення і для них перевищений поріг токсикологічного занепокоєння.
2.2.3.3. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для користувачів та/або працівників.
Застосовується весь пункт 3.3 додатка 1 до Порядку.
2.2.3.4. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для довкілля.
Застосовується весь пункт 3.4 додатка 1 до Порядку.
2.2.4. Дослідження (випробування) ефективності кормової добавки.
Докази ароматизуючих властивостей, як правило, формуються на основі наявних публікацій. Також доказами ароматизуючих властивостей можуть бути результати звичайного використання кормової добавки, а якщо вони відсутні - результати досліджень (випробувань) на тваринах.
У разі якщо кормова добавка має інші функції у кормі, для тварини або в харчовому продукті тваринного походження, ніж встановлені законодавством про корми щодо ароматизаторів, такі функції повинні бути докладно досліджені і повідомлено про результати такого дослідження (випробування).
2.2.5. План постреєстраційного моніторингу.
Цей розділ застосовується до плану постреєстраційного моніторингу тільки для кормових добавок, які є ГМО або вироблені з ГМО.
Розділ III. ПОЖИВНІ КОРМОВІ ДОБАВКИ
3.1. Загальні вимоги до Досьє.
Застосовується весь розділ I додатка 1 до Порядку.
3.2. Ідентифікація, характеристика та умови використання кормової добавки; методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань).
Розділ II Додатка 1 до Порядку застосовується таким чином:
а) для кормових добавок, для яких не зазначається власник реєстрації, застосовуються підпункти 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4, 2.1.4.2, 2.2, 2.3.1, 2.3.2, 2.4.1, 2.4.2, 2.4.4 та пункти 2.5, 2.6;
б) до інших кормових добавок, для яких зазначається власник реєстрації, застосовується весь Розділ II.
3.3. Дослідження (випробування) безпечності кормових добавок.
3.3.1. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для цільових видів.
3.3.1.1. Дослідження (випробування) на переносимість для цільових видів.
Непотрібно проводити дослідження (випробування) для сечовини, амінокислот, їх солей та аналогів, а також для сполук мікроелементів і вітамінів, провітамінів та хімічно визначених речовин, що мають аналогічну дію, якщо вони не мають потенціалу для накопичення і зареєстровані як кормові добавки.
Для тих кормових добавок, які належать до функціональної групи "вітаміни, провітаміни та речовини з встановленим хімічним складом із схожою дією" і мають потенціал для накопичення, переносимість доводять тільки для тих сполук, для яких очікується такий потенціал або було доведено, що він відрізняється від наявного у добре вивченого вітаміну (вітамінів). У деяких випадках елементи тесту на переносимість (структура або критерії) можуть поєднуватися з одним із досліджень (випробувань) ефективності.
Переносимість доводиться для похідних сечовини, аналогів амінокислот та сполук мікроелементів, якщо вони ще не були зареєстровані. Обов’язковим є доведення переносимості продуктів бродіння, окрім випадків, коли діюча речовина відокремлена від продукту бродіння та високоочищена, або продукуючий організм має історію безпечного використання та добре відомі його біологічні властивості, які надають підстави виключити можливість виробництва токсичних метаболітів.
Якщо заява на державну реєстрацію кормової добавки стосується всіх видів та/або категорій тварин, достатньо одного дослідження (випробування) переносимості найбільш чутливих видів (або, навіть, відповідних лабораторних тварин).
3.3.1.2. Мікробіологічні дослідження (випробування).
Застосовується весь підпункт 3.1.2 додатка 1 до Порядку.
3.3.2. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для споживачів.
3.3.2.1. Метаболічні дослідження (випробування) та дослідження (випробування) залишків.
Метаболічні дослідження (випробування) зазвичай не вимагаються. Що стосується похідних сечовини, метаболізм руміналу повинен бути вивчений у дослідженнях (випробування) ефективності кормової добавки.
Дослідження (випробування) залишків або осаду необхідні тільки для тих кормових добавок, які належать до функціональної групи "вітаміни, провітаміни та хімічно визначені речовини, що мають аналогічну дію", які мають потенціал накопичення в організмі та для функціональної групи сполук мікроелеменів з підвищеною біодоступністю. У цьому випадку процедура, описана в підпункті 3.2.1 додатка 1 до Порядку, не застосовується. Зазначена в цьому абзаці вимога обмежується порівнянням рівнів у тканинах або продуктах між групою, якій надано найвищу дозу заявленої речовини та позитивним контролем (референсна сполука).
3.3.2.2. Токсикологічні дослідження (випробування).
Токсикологічні дослідження (випробування) проводяться для продуктів бродіння та ще не зареєстрованих кормових добавок. Для продуктів бродіння повинні бути передбачені дослідження (випробування) генотоксичності та субхронічної токсичності, якщо:
а) діюча речовина відокремлюється від сирого продукту бродіння і піддається високій очистці; або
б) виробничий організм має історію очевидного безпечного використання та наявні достатні знання з його біологічних властивостей, які надають підстави для виключення потенціалу виробництва токсичних метаболітів.
Якщо виробничий організм належить до групи, стосовно якої відомо про наявність в ній деяких штамів, що продукують токсини, їх присутність цілеспрямовано виключається.
3.3.2.3. Оцінка безпечності для споживачів.
Застосовується весь підпункт 3.2.3 Додатка 1 до Порядку.
3.3.3. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для користувачів та/або працівників.
Застосовується весь пункт 3.3 додатка 1 до Порядку.
3.3.4. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для довкілля.
Застосовується весь пункт 3.4 додатка 1 до Порядку для нових діючих речовин, що належать до сполук мікроелементів.
3.4. Дослідження (випробування) ефективності кормової добавки.
Дослідження (випробування) ефективності не потрібні для сечовини, амінокислот, амінокислотних солей та аналогів, які дозволені в якості кормових добавок, сполук мікроелементів, дозволених як кормові добавки та вітаміни, провітаміни та хімічно визначені речовини, що мають дію, яка аналогічна вже зареєстрованим кормовим добавкам.
Необхідне короткочасне дослідження (випробування) для доведення ефективності таких речовин, які не були зареєстровані як кормові добавки:
а) похідні сечовини;
б) амінокислотні солі та їх аналоги;
в) сполуки мікроелементів;
г) вітаміни, провітаміни та хімічно визначені речовини, що мають аналогічну дію.
Для інших речовин із заявленою поживною дією проводиться хоча б одне довготривале дослідження (випробування) ефективності відповідно до положень Розділу IV додатка 1 до Порядку.
У відповідних випадках дослідження (випробування) повинні довести здатність кормової забезпечувати потреби тварин у поживних речовинах. Дослідження (випробування) повинні включати тестову групу з раціоном, що містить поживні речовини в концентраціях, нижче за необхідні. Уникають випробувань із застосуванням контрольної групи, яка отримує значно меншу кількість речовин, ніж це необхідно. В більшості досліджень (випробувань), зазначених у цьому абзаці, достатньо доведення ефективності для одного виду або категорії тварин, включаючи лабораторні тварини.
3.5. План постреєстраційного моніторингу.
Цей розділ застосовується до плану постреєстраційного моніторингу тільки для кормових добавок, які є ГМО або вироблені з ГМО.
Розділ IV. ЗООТЕХНІЧНІ КОРМОВІ ДОБАВКИ
4.1. Зоотехнічні кормові добавки, крім ферментів та мікроорганізмів.
4.1.1. Загальні вимоги до Досьє.
Застосовується весь Розділ I додатка 1 до Порядку.
4.1.2. Ідентифікація, характеристика та умови використання кормової добавки; методи (методики) лабораторних досліджень (випробувань).
Застосовується весь Розділ II додатка 1 до Порядку.
4.1.3. Дослідження (випробування) безпечності кормових добавок.
4.1.3.1. Дослідження (випробування) безпечності використання кормової добавки для цільових тварин.
Застосовується весь пункт 3.1 Розділу III додатка 1 до Порядку.
4.1.3.2. Дослідження (випробування) безпечності кормової добавки для споживачів.
1) Дослідження (випробування) метаболітів та залишків.
Дослідження (випробування) метаболітів та залишків не вимагаються, якщо:
а) доведено, що речовина або її метаболіти виділяються в незміненому вигляді і фактично не засвоюються;
б) речовина поглинається у фізіологічній формі та на фізіологічному рівні сполуки (сполук).
Метаболічні дослідження (випробування) не потрібні, якщо речовина природно присутня у значних кількостях у харчових продуктах або у кормах, або речовина є нормальною складовою рідин або тканин організму. У цих випадках необхідно проводити дослідження (випробування) залишків, які можуть бути обмежені порівнянням рівнів в тканинах та/або харчових продуктах тваринного походження у групі, яка не отримувала кормову добавку, та у групі, яка отримувала найбільшу рекомендовану дозу.
У всіх інших випадках застосовується весь підпункт 3.2.1 Розділу III додатка 1 до Порядку.