ІНСТРУКЦІЯ з виявлення, локалізації та ліквідації раку картоплі

1. Ця Інструкція визначає комплекс фітосанітарних заходів щодо виявлення, локалізації та ліквідації раку картоплі.

2. Ця Інструкція є обов’язковою для державних фітосанітарних інспекторів, органів державної влади та осіб.

1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

вегетаційний період - період року, у якому рослини активно ростуть у даній зоні, місці виробництва або на ділянці виробництва;

збудник раку картоплі - гриб Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival (далі - S. endobioticum), синоніми - Chrysophlycti sendobiotica Schilbersky, Synchytrium solani Massee;

рак картоплі - небезпечна хвороба, збудником якої є гриб S. endobioticum;

регульована (буферна) зона - зона, яка встановлюється по зовнішній межі карантинної зони та межує або оточує карантинну зону;

рослина-господар - рослина, у якій проходить життєвий цикл збудника раку картоплі (картопля, томати, дикорослі рослини родини пасльонових (Solanaceae)).

2. Інші терміни в цій Інструкції вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про карантин рослин" (далі - Закон), "Про насіння і садивний матеріал" та Порядку проведення інспектування, огляду, фітосанітарної експертизи (аналізів), повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи (аналізів), нагляду, обстеження, моніторингу, знезараження об’єктів регулювання, оформлення сертифікатів, передбачених Законом України "Про карантин рослин", контролю за проведенням огляду в частині відбору зразків та вибіркового контролю за проведенням фітосанітарної експертизи (аналізів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2019 року № 1177 (далі - Порядок), Методичних вимогах у сфері насінництва щодо збереження сортових та посівних якостей насіннєвої картоплі, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12 липня 2019 року № 384, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2019 року за № 829/33800.

1. Морфологічні особливості S. endobioticum.

Найхарактернішою ознакою раку картоплі є утворення наростів на бульбах, столонах, кореневій шийці, рідше на стеблі, листках і квітках. При цьому корені ніколи не уражуються.

Найбільш сприятливі умови для розвитку збудника раку картоплі - середньомісячна температура ґрунту в липні від +18 °C до +21 °C і збільшена кількість опадів у цей період (за норми 700-800 мм).

У збудника раку картоплі виражено сортову спеціалізацію щодо основної рослини-господаря - картоплі.

2. Біологічні особливості S. endobioticum.

Збудником раку картоплі є гриб, внутрішньоклітинний облігатний паразит, який не має грибниці, але має спорангії, що містять рухливі зооспори. Літні спорангії тонкостінні та недовговічні, утворюються на уражених тканинах картоплі і призводять до нового інфікування зооспорами. Літні зооспорангії відрізняються від зимових забарвленням і будовою оболонок: вони сірі та мають одношарову оболонку, а також добре виражену дрібну зернистість. Зимові спорангії товстостінні, вкриті тришаровою оболонкою золотистого кольору, що є характерною ознакою.

За несприятливих умов (зниження температури повітря, відсутність вологи тощо) гриб не розвиває літні зооспорангії, а закладає лише зимуючі. Останні виявити досить важко, оскільки вони закладаються в темно-коричневі, малопомітні маленькі бородавки та не призводять до формування характерних наростів.

Бульби картоплі вражаються збудником раку в період їх утворення, у другій половині червня та липні. Зооспори проникають в епідермальні клітини картоплі та утворюють нарости раку. У верхніх шарах клітин паразит закладає літні зооспорангії, які за літо дають від 12 до 17 генерацій зооспор. Зимові зооспорангії розвиваються в більш глибоких шарах епідермальних клітин, за літо дають два покоління зооспор.

3. Виявлення S. endobioticum здійснюється шляхом проведення інспектування, огляду, у тому числі відбору зразків, фітосанітарної експертизи (аналізів), обстеження та/або моніторингу відповідно до законодавства України.

4. Хвороба проявляється вогнищами у вигляді розростання тканин - наростів з горбистою поверхнею, що нагадують цвітну капусту, на бульбах, столонах, кореневій шийці, інколи на стеблі, листках і навіть квітах. Розмір наростів буває різним - від невеликої горошини до розмірів, які перевищують розмір бульби. Нарости, які формуються в ґрунті,- білого кольору, на надземних частинах - зелені. До закінчення вегетації картоплі нарости темнішають і загнивають. У подальшому ракові нарости можуть розвиватися на бульбах у сховищах під час зберігання, якщо врожай вирощено на зараженій земельній ділянці (полі). Коренева система не уражується, тому в період вегетації хворі рослини зовнішньо не відрізняються від здорових. Збудник зберігається в ґрунті у вигляді зооспорангій у стані спокою до 40 і більше років.

5. Шляхами поширення S. endobioticum є:

заражені бульби картоплі;

перенесення і розповсюдження дощовими червами;

заражений ґрунт і будь-який рослинний матеріал, вирощений у вогнищі зараження (бульби квітів, цибулини, коренеплоди, саджанці плодових, чагарників, розсада тощо, які містять частинки зараженого ґрунту);

сільськогосподарські машини, обладнання і тара, не очищені від зараженого ґрунту.

Також S. endobioticum може поширюватися талими, дощовими водами, а також водою, що використовується під час зрошення.

Поширення S. endobioticum у природних умовах відбувається дуже повільно. У разі занесення S. endobioticum на поле він швидко накопичується в ґрунті і через два або три роки вражає більшість рослин картоплі, унаслідок чого бульби стають непридатними для споживання.

6. Обстеження та/або моніторинг, відбір зразків для фітосанітарної експертизи (аналізів), фітосанітарна експертиза (аналізи), повторна фітосанітарна (арбітражна) експертиза (аналізи) здійснюються відповідно до Порядку.

7. Обстеження та/або моніторинг шляхом візуального огляду картоплиння і бульб, а також відбір зразків ґрунту проводяться з такою періодичністю:

два рази на рік - у карантинних зонах, пунктах карантину рослин і на прилеглій до них території (трикілометрова зона), у місцях виробництва або на виробничих ділянках, вільних від S. endobio-ticum;

щороку - на насіннєвих насадженнях картоплі з імпортного та вітчизняного матеріалу, на сортодослідних станціях, інтродукційно-карантинних розсадниках, місцях зберігання картоплі та томатів, на територіях регульованих (буферних) зон;

один раз на два роки - на територіях, де здійснюються виробництво і переробка картоплі, та на прилеглих до них територіях.

Обстеження та/або моніторинг проводять у терміни:

перше - у період масового цвітіння рослин;

друге - під час або після збору врожаю шляхом відбору зразків бульб картоплі.

8. Обстеження та/або моніторинг насаджень картоплі та ґрунту, на якому вона вирощується, проводять з урахуванням схем маршруту під час обстеження та/або моніторингу насаджень картоплі, що проводиться протягом вегетаційного періоду згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, та схем відбору зразків ґрунту на незасаджених полях згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

Обстеження та/або моніторинг проводиться в період масового цвітіння рослин картоплі по діагоналі земельної ділянки (поля) для перевірки картоплі та інших рослин, які можуть бути рослинами-господарями раку картоплі. При цьому оглядається не менше ніж 5 відсотків рядків (оглядають два рядки, проходячи між ними).

Для обстеження бульб картоплі на земельних ділянках (полях) площею до 0,33 га викопується п’ять - десять кущів по рівномірній сітці з кожних 0,1 га.

З метою обстеження земельних ділянок (полів) площею більше ніж 0,33 га викопується 10 кущів з 1 га при проходженні по діагоналі.

Для встановлення зараженості ґрунту S. endobioticum навесні перед садінням картоплі та восени після збору врожаю проводиться відбір ґрунтових проб. З кожної земельної ділянки (поля) по рівномірній сітці відбирається 50 проб ґрунту об’ємом близько 5 куб. см кожний і об’єднується в зразок об’ємом 250 куб. см.

Ґрунтові проби відбираються з орного шару ґрунту (10-20 см) буром, щупом або совком. Крайні проби відбираються на відстані 0,5-2 м від межі земельної ділянки (поля).

При переході з однієї земельної ділянки (поля) на іншу інвентар, який використовувався під час відбору проб, і взуття необхідно ретельно очистити (відмити) від ґрунту.

9. Для встановлення зараженості ґрунту збудником раку картоплі на земельних ділянках (полях), прилеглих до виробничих насаджень картоплі, відбір зразків ґрунту проводиться у весняно-осінній період згідно зі схемами відбору зразків ґрунту на незасаджених полях згідно з додатком 2 до цієї Інструкції.

10. У разі виникнення обґрунтованої підозри щодо зараженості партії картоплі збудником раку картоплі від партій, які транспортуються або зберігаються насипом, або від упакованих бульб здійснюється відбір зразків для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) відповідно до законодавства.

11. Зразки, відібрані відповідно до вимог цього розділу, направляються до фітосанітарної лабораторії для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) для встановлення фітосанітарного стану.

12. Після проведення обстеження та/або моніторингу однієї або декількох земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля, складається документ відповідно до пункту 83 Порядку .

1. Фітосанітарна експертиза (аналізи) з метою виявлення та діагностики збудника раку картоплі проводиться відповідно до методів, зазначених у ДСТУ 4180:2003 "Карантин рослин. Методи мікологічної експертизи підкарантинних матеріалів", стандарті Європейської та Середземноморської організації захисту рослин (ЄОЗР) щодо фітосанітарних заходів РМ 7/28 "Synchytrium endobioticum", інших міжнародних, регіональних, галузевих або національних стандартах, рекомендованих виробниками обладнання або тест-систем, описаних у відповідних наукових статтях чи журналах, інших аналогічних придатних і оцінених методиках, з урахуванням положень законодавства України про карантин рослин.

1. У разі підтвердження наявності за результатами фітосанітарної експертизи (аналізів) S. endobioticum державний фітосанітарний інспектор уживає необхідних заходів для проведення додаткових обстежень з метою уточнення площі, на якій виявлено вогнище хвороби та на якій потрібно запроваджувати карантинний режим.

Вогнищем раку картоплі може бути будь-яке місце вирощування, на якому виявлено симптоми раку картоплі принаймні на одній рослині, незалежно від площі.

2. Залежно від ступеня зараження та розміру вогнищ раку картоплі розрізняють такі статуси територій:

вільні від S. endobioticum;

часткового (обмеженого) поширення хвороби, де зараження виявлено на менше ніж 50 % площі;

значного поширення хвороби, де зараження виявлено на більше ніж 50 % площі.

3. За результатами встановлення статусу територій та уточнення площі, на якій виявлено вогнище, державний фітосанітарний інспектор невідкладно вносить подання до органу, що приймає рішення про запровадження карантинного режиму, відповідно до статті 33 Закону.

4. Орган, що приймає рішення про запровадження карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях та на офіційній вебсторінці Держпродспоживслужби.

5. У рішенні про запровадження карантинного режиму обов’язково зазначаються:

обставини, що спричинили виникнення раку картоплі;

дата запровадження карантинного режиму;

межі карантинної зони;

межі регульованої (буферної) зони;

фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію вогнищ раку картоплі із затвердженням плану заходів з локалізації та ліквідації S. endobioticum.

У рішенні про запровадження карантинного режиму може бути зазначена інша інформація, пов’язана зі здійсненням фітосанітарних заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію вогнищ раку картоплі.

6. Карантинний режим запроваджується на:

одну або декілька земельних ділянок (полів), на яких вирощується картопля;

один або декілька населених пунктів, районів;

адміністративно-територіальну одиницю в цілому.

7. Фітосанітарні заходи, спрямовані на локалізацію та ліквідацію вогнищ раку картоплі, здійснюються відповідно до вимог статті 34 Закону та мають враховувати особливості виявленого патотипу S. endobioticum.

8. Регульована (буферна) зона встановлюється за поданням державного фітосанітарного інспектора для мінімізації ймовірності поширення S. endobioticum за межі карантинної зони.

Межі регульованої (буферної) зони встановлюються з урахуванням біологічних особливостей S. endobioticum, інших наукових даних щодо щільності популяції S. endobioticum та фітосанітарних заходів, які вживаються для його локалізації та ліквідації.

До фітосанітарних заходів, які здійснюються в регульованій (буферній) зоні щодо запобігання поширенню S. endobioticum, належать заходи, зазначені в пункті 11 цього розділу цієї Інструкції.

Обстеження та/або моніторинг для візуального виявлення симптомів раку картоплі в регульованій (буферній) зоні проводиться державним фітосанітарним інспектором щороку.

9. У регульованій (буферній) зоні можуть вирощуватися:

культури, які не є рослинами-господарями раку картоплі;

картопля сортів, стійких до патотипів раку картоплі, виявлених у карантинній зоні.

Для визначення сортів картоплі, стійких до S. endobioticum, можуть використовуватися інформаційно-довідкові ресурси, розміщені на офіційних вебсайтах Інституту картоплярства Національної академії аграрних наук України та Українського інституту експертизи сортів рослин.

Сорт картоплі вважається стійким до певного патотипу S. endobioticum, якщо він реагує на зараження патогенним збудником цього виду таким чином, що небезпека вторинного зараження відсутня.

10. Локалізація та ліквідація раку картоплі здійснюються передусім агротехнічними заходами. Такі агротехнічні заходи можуть включати:

використання здорового садивного чи сортового матеріалу картоплі;

вирощування сортів картоплі, стійких до патотипу S. endobioticum, який виявлено на зараженій земельній ділянці (полі);

здійснення не рідше ніж один раз на п’ять років сортозаміни на відповідній земельній ділянці (полі) сортами картоплі, стійкими до S. endobioticum;

промивання бульб перед висаджуванням слаболужним розчином у випадку вирощування на присадибних земельних ділянках та земельних ділянках (полях);

дотримання сівозміни (вирощування зернових, зернобобових, технічних та інших культур за винятком пасльонових);

недопущення залуження земельних ділянок (полів) та вирощування багаторічних трав, що консервують вогнища хвороби;

внесення органічних добрив.

11. Картопля заражена S. endobioticum підлягає знищенню відповідно до Порядку.

12. Забороняється:

вирощувати насіннєвий матеріал картоплі в карантинній та регульованій (буферній) зонах протягом двадцяти років із дати запровадження карантинного режиму;

зберігати заражені S. endobioticum бульби;

зберігати живі культури S. endobioticum;

вивозити та/або реалізовувати картоплю з території, де запроваджено карантинний режим;

вивозити та використовувати органічні добрива (гній), що походять із господарств, розташованих на території, на якій запроваджено карантинний режим.

13. Відхилення від заходів, зазначених у пункті 12 цього розділу цієї Інструкції, може бути дозволене для наукових цілей, випробувань та селекційних робіт, за умови, що такі відхилення від зобов’язань не завдають шкоди контролю над раком картоплі та не створюють ризик поширення цієї хвороби.

14. На підставі здійснення заходів із локалізації та ліквідації раку картоплі, результатів інспектування та фітосанітарної експертизи (аналізів) державний фітосанітарний інспектор може встановлювати коротший період щодо заходів, зазначених у пункті 1 розділу VI цієї Інструкції.

1. Скасування карантинного режиму здійснюється за поданням державного фітосанітарного інспектора відповідно до статті 33 Закону за умов:

повної ліквідації вогнищ раку картоплі;

спливу двадцяти років із дати запровадження карантинного режиму, крім випадків, передбачених цією Інструкцією.

Заходи із локалізації та ліквідації раку картоплі, або для запобігання його поширення припиняються лише у випадку, якщо S. endobioticum більше не виявлено.

2. У поданні про скасування карантинного режиму обов’язково зазначається:

підстава-обґрунтування щодо скасування карантинного режиму;

площа або територія, стосовно якої скасовується карантинний режим;

час, із якого скасовується карантинний режим.

3. На територіях, на яких було скасовано карантинний режим, обстеження та/або моніторинг має проводитися протягом наступних трьох років.

4. При повторному виявленні раку картоплі державний фітосанітарний інспектор відновлює весь комплекс фітосанітарних заходів відповідно до статті 33 Закону та цієї Інструкції.

5. Карантинний режим скасовується органом, що прийняв рішення про його запровадження, за поданням державного фітосанітарного інспектора.

6. Орган, що приймає рішення про скасування карантинного режиму, протягом доби оприлюднює таке рішення в офіційних друкованих виданнях і на офіційній вебсторінці Держпродспоживслужби.

__________

Примітка:

------ маршрут проходження через ділянку з насадженнями картоплі.

1. Відбір і збір зразків ґрунту по діагоналях поля за "зірчастою" схемою.

2. Відбір і збір зразків ґрунту по зиґзаґу.

3. Відбір і збір зразків ґрунту за "решітчастою" схемою.

4. Відбір зразків здійснюється з кожної земельної ділянки (поля) - 1 зразок на площу приблизно 100 кв. м. Приклад: якщо необхідно відібрати 100 зразків з 1 га, то за відстані 1 м між рядами потрібно відібрати по 10 зразків ґрунту з кожного з 10 рядів, таким чином у разі квадратного поля слід відібрати зразки з рядів через кожні 10 метрів.