Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

1. Професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу (далі - комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу.

У разі потреби до роботи комісії залучаються спеціалісти (представники) закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, підприємства, робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня).

2. Голова комісії в установленому порядку повинен пройти підготовку з питань професійної патології, одержати відповідний документ, мати досвід роботи у сфері професійної патології та стаж роботи за фахом не менш як п'ять років.

3. Рішення про зв'язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у:

копії трудової книжки, - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів;

виписці з амбулаторної картки (форма 025/у);

історії хвороби за весь період спостереження;

направленні хворого на комісію з медичним висновком лікаря-профпатолога;

санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці;

інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, у разі підозри в нього професійного захворювання (отруєння);

висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби);

актах за формою Н-5 і Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння)).

4. Висновок комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного захворювання видається працівникові, а копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя за місцем роботи або проживання працівника та робочому органові Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Хворому видається довідка про стаціонарне обстеження в спеціалізованому профпатологічному лікувально-профілактичному закладі.

У зазначеному висновку, крім діагнозу, обов'язково зазначаються відомості про наявність (відсутність) професійного захворювання та придатність (непридатність) до роботи за професією у несприятливих (шкідливих) умовах праці.

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (Офіційний вісник України, 2004 р., N 35, ст. 2337).

2. Пункт 53 постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 р. N 726 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України з питань діяльності Служби зовнішньої розвідки" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 22, ст. 1609).

3. Пункт 14 постанови Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. N 1658 "Деякі питання Державної спеціальної служби транспорту" (Офіційний вісник України, 2006 р., N 48, ст. 3200).

4. Пункт 11 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2007 р. N 648 (Офіційний вісник України, 2007 р., N 30, ст. 1216).

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. N 739 "Про внесення зміни до пункту 42 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (Офіційний вісник України, 2009 р., N 54, ст. 1873).

6. Пункт 39 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. N 1109 (Офіційний вісник України, 2011 р., N 84, ст. 3078).