КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 9 жовтня 2020 р. № 1109 Київ |
Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури
Відповідно до частини першої
статті 8, частини третьої
статті 9 та частини четвертої
статті 10 Закону України "Про критичну інфраструктуру" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити такі, що додаються:
Порядок віднесення об’єктів до критичної інфраструктури;
перелік секторів критичної інфраструктури;
Методику категоризації об’єктів критичної інфраструктури.
Прем'єр-міністр України | Д.ШМИГАЛЬ |
Інд. 49 | |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 жовтня 2020 р. № 1109
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
)
ПОРЯДОК
віднесення об’єктів до критичної інфраструктури
1. Цей Порядок визначає механізм віднесення об’єктів до критичної інфраструктури та їх категоризації.
Дія цього Порядку, крім абзаців першого - третього пункту 7, не поширюється на:
банки, інші об’єкти, що провадять діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк, платіжні організації, учасників платіжних систем, операторів послуг платіжної інфраструктури, віднесення яких до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Національним банком;
об’єкти, що провадять діяльність на ринках послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, віднесення яких до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому такими державними органами.
2. Терміни в цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в
Законі України "Про критичну інфраструктуру".
3. Категорії критичності об’єктів критичної інфраструктури установлюються відповідно до частини другої
статті 10 Закону України "Про критичну інфраструктуру".
4. Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури, використовуючи перелік секторів критичної інфраструктури, ідентифікують об’єкти критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури.
5. Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури разом із оператором критичної інфраструктури здійснюють категоризацію об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури відповідно до Методики категоризації об’єктів критичної інфраструктури, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 93, ст. 2994) (далі - Методика).
Уповноважений орган у сфері захисту критичної інфраструктури може ініціювати проведення повторної категоризації секторальним органом об’єкта критичної інфраструктури.
Повторна категоризація проводиться секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури відповідно до Методики.
Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури має право ініціювати проведення повторної категоризації об’єкта критичної інфраструктури на підставі письмового звернення оператора критичної інфраструктури, що містить інформацію про зміни відомостей, що обґрунтовують віднесення об’єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності, але не частіше ніж два рази на рік.
У разі отримання письмового звернення оператора критичної інфраструктури секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури протягом 10 робочих днів повідомляє оператору критичної інфраструктури про можливість проведення повторної категоризації.
6. Відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності, вносяться секторальними органами у сфері захисту критичної інфраструктури до секторальних переліків об’єктів критичної інфраструктури, які ними складаються та ведуться за формою згідно з додатком.
Виключення об’єкта критичної інфраструктури з секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури здійснюється секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури у разі:
невідповідності об’єкта критичної інфраструктури критеріям віднесення його до критичної інфраструктури за результатами повторної категоризації;
ненадання оператором критичної інфраструктури інформації на запит секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури, необхідної для проведення повторної категоризації об’єкта критичної інфраструктури, протягом 30 календарних днів з дня надсилання такого запиту або відмови оператора критичної інфраструктури від проведення повторної категоризації об’єкта критичної інфраструктури.
7. Секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури подають уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури секторальні переліки об’єктів критичної інфраструктури протягом 10 робочих днів з дня затвердження таких переліків.
У разі внесення змін до секторальних переліків об’єктів критичної інфраструктури секторальні органи у сфері захисту критичної інфраструктури подають уповноваженому органу у сфері захисту критичної інфраструктури оновлені секторальні переліки об’єктів критичної інфраструктури протягом 10 робочих днів з дня внесення змін до них.
8. Відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що містяться у секторальних переліках об’єктів критичної інфраструктури, є інформацією з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства.
Обмін відомостями про об’єкти критичної інфраструктури, що містяться у секторальних переліках об’єктів критичної інфраструктури, здійснюється з використанням засобів електронних комунікацій та/або в паперовій формі з дотримання законодавства у сфері захисту інформації та з дотриманням встановлених правил роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом.
Додаток
до Порядку
СЕКТОРАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК
об’єктів критичної інфраструктури сектору
___________________________
(найменування сектору)
| Порядковий номер | Сектор критичної інфраструктури | Підсектор критичної інфраструктури | Тип основної послуги | Найменування/ прізвище, ім’я, по батькові (у разі наявності) оператора критичної інфраструктури | Код згідно з ЄДРПОУ/ РНОКПП (у разі наявності) оператора критичної інфраструктури | Місцезнаходження/ адреса оператора критичної інфраструктури | Назва об’єктів критичної інфраструктури (стисла характеристика) | Місцезнаходження/ адреса об’єкта критичної інфраструктури | Категорія критичності об’єкта критичної інфраструктури | Узагальнена нормована оцінка рівня критичності |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 жовтня 2020 р. № 1109
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
)
ПЕРЕЛІК
секторів критичної інфраструктури
| Сектор | Підсектор | Тип основної послуги | Секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури |
| 1. Паливно-енергетичний сектор | 1) електроенергетика | виробництво електричної енергії | Міненерго |
| | | забезпечення функціонування ринку електричної енергії, організація купівлі-продажу електричної енергії на ринку | |
| | | управління системами передачі та енергопостачання | |
| | | розподіл електричної енергії | |
| | | зберігання електричної енергії | |
| | | експлуатація гідротехнічних споруд | |
| | 2) вугільно-промисловий комплекс | видобуток вугілля для генерації електроенергії на теплоелектростанціях та теплоелектроцентралях | |
| | | зберігання та постачання вугілля | |
| | 3) торфодобування | розробка родовищ торфу | |
| | | видобування корисних копалин | |
| | 4) нафтова промисловість | видобуток нафти | |
| | | передача (транзит) нафти та нафтопродуктів | |
| | | очищення, переробка та обробка нафти | |
| | | експлуатація нафтопроводів | |
| | | зберігання та постачання нафти та нафтопродуктів | |
| | 5) газова промисловість | видобуток газу | |
| | | переробка та очищення газу | |
| | | передача (транзит) газу | |
| | | розподіл газу | |
| | | забезпечення роботи систем зрідження природного газу | |
| | | експлуатація газотранспортної системи | |
| | | зберігання природного газу | |
| | 6) ядерна енергетика | виробництво ядерного палива | |
| | | експлуатація ядерних підкритичних установок, ядерних реакторів, які включають критичні та підкритичні збірки дослідницьких ядерних реакторів | |
| | | експлуатація атомних електростанцій, підприємств і установок із збагачення та перероблення ядерного | |
| | | палива, а також сховищ відпрацьованого ядерного палива | |
| | | видобуток та переробка уранової сировини | |
| | 7) енергетичне машинобудування | виробництво високовольтного та низьковольтного електрообладнання, зокрема силових трансформаторів та реакторів для потреб енергетики | |
| | | виробництво обмотувальних проводів для трансформаторів та реакторів | |
| 2. Цифрові технології | 1) електронні довірчі послуги та електронна ідентифікація | надання електронних довірчих послуг, послуг електронної ідентифікації | Мінцифри |
| | | забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційної системи центрального засвідчувального органу | |
| | | забезпечення функціонування інтегрованої системи електронної ідентифікації | |
| | 2) електронні комунікації | адміністрування адресного простору українського сегмента Інтернету | |
| | | надання електронних комунікаційних послуг | |
| | 3) електронне урядування | забезпечення функціонування системи електронної взаємодії органів виконавчої влади | |
| | | забезпечення функціонування системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта" | |
| | | забезпечення надання адміністративних послуг | |
| | | забезпечення функціонування Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або інших публічних електронних реєстрів та/або баз даних, національних електронних інформаційних ресурсів, інформаційних (автоматизованих) систем, інформаційно-комунікаційних систем, ведення (функціонування) яких запроваджено нормативно-правовими актами | |
| | 4) цифрова інфраструктура | надання хмарних послуг та послуг центру обробки даних | |
| 3. Захист інформації | 1) крипто-графічний захист інформації | розроблення, виробництво, постачання, монтаж (встановлення), налаштування, технічне обслуговування, ремонт та/або утилізація криптосистем і засобів криптографічного захисту інформації | Держспецзв’язку |
| | | оцінка відповідності засобів криптографічного захисту інформації | |
| | | постачання ключових документів до засобів криптографічного захисту інформації | |
| | 2) технічний захист інформації | виробництво засобів технічного захисту інформації | |
| | | оцінка відповідності засобів технічного захисту інформації | |
| | | створення, оцінювання відповідності та супроводження комплексів технічного захисту інформації, комплексних систем захисту інформації інформаційно-комунікаційних систем | |
| | 3) спеціальний та конфіденційний зв’язок | спеціальний зв’язок | |
| | конфіденційний зв’язок | |
| | 4) кіберзахист | реагування на кіберінциденти | |
| | | надання захищеного доступу до Інтернету | |
| | | розміщення активного мережевого та серверного (віртуального) обладнання | |
| | | виділення ресурсу національного центру резервування державних інформаційних ресурсів для збереження резервних копій | |
| 4. Харчова промисловість та агропромисловий комплекс | | виробництво та переробка сільськогосподарської та/або харчової продукції | Мінекономіки |
| | | виробництво ветеринарних препаратів | |
| | | експлуатація елеваторів | |
| | | експлуатація зрошувальних систем, каналів | |
| 5. Державний матеріальний резерв | | забезпечення зберігання запасів державного матеріального резерву | Мінекономіки |
| 6. Охорона здоров’я | 1) медична допомога | забезпечення надання екстреної медичної допомоги | МОЗ |
| | | забезпечення надання спеціалізованої медичної допомоги | |
| | | забезпечення надання паліативної медичної допомоги | |
| | | забезпечення надання реабілітації у сфері охорони здоров’я | |
| | 2) громадське здоров’я | заготівля і тестування донорської крові та компонентів крові | |
| | | здійснення контролю за інфекційними захворюваннями та/або епідеміями | |
| | 3) судово-медична експертиза | забезпечення проведення судово-медичних експертиз та судово-медичних досліджень | |
| | 4) інформаційні технології у сфері охорони здоров’я | функціонування електронної системи охорони здоров’я | |
| | 5) фармацевтична промисловість | виробництво та забезпечення лікарськими засобами, медичними виробами | |
| 7. Ринки капіталу та організовані товарні ринки | | забезпечення функціонування ринків капіталів та організованих товарних ринків | НКЦПФР |
| 8. Фінансовий сектор | | планування, виконання та моніторинг виконання бюджетів | Мінфін |
| | | розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів | |
| | | здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів | |
| | | запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення | |
| | | забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення банків з ринку | |
| | | здійснення контролю за надходженням митних платежів до державного бюджету, валютного контролю, пропуск товарів, транспортних засобів через митний кордон України | |
| 9. Транспорт і пошта | 1) авіаційний транспорт | управління повітряним рухом | Мінрозвитку |
| | | авіаперевезення (робота авіаційного транспорту) | |
| | | забезпечення роботи аеропортів та допоміжного обладнання, що розташоване в аеропортах | |
| | 2) автомобільний та міський електричний транспорт | вантажні, автобусні перевезення (міжміські, міжнародні) | |
| | | автомобільний, міський електричний транспорт | |
| | | нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, послуги з поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг та штучних споруд, що на них розміщені | |
| | | служби контролю трафіка | |
| | | функціонування інтелектуальних транспортних систем (управління рухом, мобільністю, взаємодія з іншими видами транспорту) | |
| | | функціонування міжнародних, міждержавних та місцевих пунктів пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення | |
| | 3) метрополітен | перевезення пасажирів метрополітеном | |
| | 4) залізничний транспорт | пасажирські залізничні перевезення | |
| | | вантажні залізничні перевезення | |
| | | експлуатація та технічне обслуговування залізниці | |
| | | забезпечення роботи вокзалів та вузлових станцій | |
| | 5) морський та внутрішній водний транспорт | здійснення контролю та нагляду за безпекою судноплавства та мореплавства | |
| | | інжинірингова діяльність для будівництва, ефективного використання та утримання об’єктів портової інфраструктури, розташованих у межах території та акваторії морського порту | |
| | | обслуговування суден, що заходять до морських, річкових портів (терміналів) України, пасажирів, вантажів (вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування, зберігання, перевезення вантажів, пасажирів) | |
| | | обслуговування та утримання внутрішніх водних шляхів, об’єктів інфраструктури внутрішнього водного транспорту | |
| | | виконання міжнародних зобов’язань України у тому числі: лоцманське проведення суден | |
| | | регулювання руху суден | |
| | | технічний нагляд за суднами | |
| | | пошук і рятування людей в морі | |
| | | гідрографічне забезпечення | |
| | 6) поштовий зв’язок | надання послуг поштового зв’язку | |
| 10. Системи життєзабезпечення | комунальні послуги | постачання теплової енергії | |
| | постачання гарячої води | |
| | | централізоване питне водопостачання | |
| | | централізоване водовідведення | |
| | | управління побутовими відходами | |
| 10-1. Місцеве самоврядування | | виконання функцій місцевого самоврядування | Мінрозвитку |
| 11. Промисловість | 1) хімічна промисловість | виробництво промислового газу | Мінекономіки |
| | | виробництво добрив або азотистих сполук | |
| | | виробництво пестицидів або інших агрохімічних продуктів | |
| | | виробництво основних органічних хімічних речовин | |
| | | виробництво основних неорганічних речовин | |
| | | зберігання небезпечних (особливо небезпечних) хімічних/вибухових речовин | |
| | 2) металургійна промисловість | гірничо-металургійний комплекс (металургійне виробництво та добування залізних руд) | |
| | | виробництво коксу та коксопродуктів | |
| 12. Сектор громадської безпеки | 1) громадська безпека | охорона публічного (громадського) порядку, охорона критичної інфраструктури, у тому числі на договірних засадах | МВС |
| | 2) екстрена допомога населенню за єдиним телефонним номером 112 | оперативне цілодобове невідкладне реагування на екстрені комунікації, їх оброблення, зберігання та передача інформації про такі комунікації для надання екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 | |
| | 3) експертна служба МВС | забезпечення функціонування криміналістичних обліків та обліку знарядь кримінальних правопорушень, інших об’єктів забезпечення органів досудового розслідування, суду, інших державних органів, а також юридичних і фізичних осіб незалежною, кваліфікованою та об’єктивною судовою експертизою | |
| 13. Цивільний захист населення і територій | атестовані аварійно-рятувальні служби | проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, що спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників, гасіння пожеж | |
| 14. Охорона навколишнього природного середовища | 1) управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, розвиток водного господарства | забезпечення задоволення потреб населення і галузей економіки у водних ресурсах | Мінекономіки |
| | | проектування, будівництво і реконструкція систем захисту від шкідливої дії вод, групових і локальних водопроводів, систем водопостачання та каналізації у сільській місцевості, гідротехнічних споруд, водогосподарських об’єктів багатоцільового використання | |
| | | захист від підтоплення захисних масивів, протипаводковий і протиповеневий захист | |
| | 2) поводження з радіоактивними відходами | довгострокове зберігання і захоронення радіоактивних відходів | |
| | 3) охорона, раціональне використання і відтворення об’єктів природно-заповідного фонду | охорона, раціональне використання земель та надр | |
| охорона, раціональне використання і відтворення об’єктів природно-заповідного фонду | |
| | | ведення лісового і мисливського господарства | |
| | | управління відходами, поводження з небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами | |
| | | створення, дослідження та практичне використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі | |
| 15. Сектор оборони | | оборона | Міноборони |
| | зберігання ракет, боєприпасів та вибухових речовин | зберігання ракет, боєприпасів та вибухових речовин | |
| | | складання та ремонт боєприпасів та комплектувальних виробів до них | |
| 15-1. Оборонно- промисловий комплекс | 1) оборонна промисловість | розробка, виробництво, модернізація та утилізація продукції військового призначення; виробництво ракет, боєприпасів, вибухових речовин | Міноборони |
| | 2) космічна промисловість | виробництво та постачання космічної техніки | |
| | | космічна діяльність, космічні технології та послуги | |
| | 3) авіаційна промисловість | виробництво та постачання продукції авіаційної промисловості | |
| | 4) суднобудівна промисловість | суднобудування та постачання продукції суднобудування | |
| 16. Правосуддя | | здійснення правосуддя | ДСА |
| 17. Виконання кримінальних покарань, тримання під вартою та утримання військовополонених | | тримання засуджених, осіб, узятих під варту, в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби, а також утримання військовополонених у таборах (дільницях) для тримання військовополонених | Мін’юст |
| 18. Державна реєстрація | інформаційні технології у сфері державної реєстрації | забезпечення функціонування інформаційної системи єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст | |
| 19. Наукові дослідження та розробки | дослідницька інфраструктура наукових установ та закладів вищої освіти | наукова діяльність | МОН |
| | | надання послуг з використання наукового обладнання (у тому числі інструментів, приладів, інвентарю) | |
| | | дослідницька діяльність | |
| 20. Фінансова та банківська діяльність | 1) банківська система | надання банківських послуг | Національний банк |
| | | зберігання банками запасів готівки Національного банку та проведення операцій із ними | |
| | 2) ринок небанківських фінансових послуг (крім ринків капіталу та організованих товарних ринків) | надання електронних довірчих послуг у банківській системі | |
| | надання небанківських фінансових послуг | |
| | 3) ринок платіжних послуг | надання платіжних послуг | |
| 21. Вибори та референдуми | | організація підготовки та проведення виборів та референдумів | Центральна виборча комісія |
| | | функціонування інформаційних (автоматизованих), інформаційно-комунікаційних систем, електронних реєстрів, держателем чи розпорядником яких є Центральна виборча комісія | |
| 22. Соціальний захист | 1) пенсійне забезпечення | забезпечення пенсійних виплат | Мінсоцполітики |
| | 2) соціальне страхування | надання матеріального забезпечення і страхових виплат | |
| | 3) соціальна допомога і соціальні послуги | забезпечення соціальних виплат та/або надання соціальних послуг | |
| | 4) інформаційна система соціальної сфери | надання адміністративних послуг соціального характеру в електронній формі | |
| | 5) реабілітація | забезпечення допоміжними засобами реабілітації | |
| 23. Інформаційний сектор | медіа | надання послуг у сфері телебачення та радіомовлення | Мінкульт |
| | | надання послуг в інформаційній та видавничій сфері | |
| 24. Державна влада | | виконання функцій держави | Секретаріат Кабінету Міністрів України |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 жовтня 2020 р. № 1109
МЕТОДИКА
категоризації об’єктів критичної інфраструктури
1. Ця Методика визначає механізм та критерії віднесення об’єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
Дія цієї Методики не поширюється на:
банківську та фінансову системи, категоризація об’єктів критичної інфраструктури яких здійснюється відповідно до методики, затвердженої Національним банком;
сфери, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснюють державні органи, категоризація об’єктів критичної інфраструктури яких здійснюється відповідно до методики, затвердженої такими державними органами.
2. У цій Методиці під терміном "час відновлення" розуміється час, що необхідний для відновлення функціонування об’єкта критичної інфраструктури у частині надання основних послуг у штатному режимі після виникнення кризової ситуації, пошкодження або знищення об’єкта.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в
Законі України "Про критичну інфраструктуру".
3. Категорія критичності об’єкта критичної інфраструктури визначається на основі аналізу рівня негативного впливу, якого особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об’єкта інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у додатках 1 і 2.
Для віднесення об’єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності оператор критичної інфраструктури подає до секторального органу у сфері захисту критичної інфраструктури визначені секторальним органом пояснювальні, довідкові та інші інформаційно-аналітичні матеріали, необхідні для аналізу рівня негативного впливу відповідно до абзацу першого цього пункту та обґрунтування розрахунку віднесення об’єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності.
Інформацію про такі документи секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури доводить до відома уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури, який вивчає їх на предмет достатності для обґрунтування розрахунку віднесення об’єкта критичної інфраструктури до однієї з категорій критичності та у разі потреби може надавати конкретні рекомендації, спрямовані на забезпечення достатності відомостей для зазначеного обґрунтування.
Факсимільне відтворення підпису керівника оператора критичної інфраструктури або особи, яка його заміщає, за допомогою засобів механічного або іншого копіювання на зазначених документах не допускається.
Для проведення категоризації об’єктів критичної інфраструктури своїх секторів (підсекторів) критичної інфраструктури та з метою забезпечення виконання інших завдань, передбачених секторальному органу
Законом України "Про критичну інфраструктуру", у секторальному органі може утворюватися робоча група, до складу якої також можуть входити представники уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури, функціональних органів у сфері захисту критичної інфраструктури та інших державних органів.
4. Категорія об’єкта критичної інфраструктури визначається за такою процедурою:
1) секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури ідентифікує всі об’єкти критичної інфраструктури свого сектору (підсектору) критичної інфраструктури згідно з Порядком віднесення об’єктів до критичної інфраструктури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 "Деякі питання об’єктів критичної інфраструктури" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 93, ст. 2994), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 р. № 1384;
2) секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури відповідно до Порядку віднесення об’єктів до критичної інфраструктури для кожного об’єкта свого сектору (підсектору) критичної інфраструктури визначає, які основні послуги надає цей об’єкт;
3) секторальний орган у сфері захисту критичної інфраструктури разом із оператором критичної інфраструктури проводить оцінку критичності об’єкта критичної інфраструктури, використовуючи секторальні та міжсекторальні критерії визначення рівня негативного впливу, наведені у додатках 1 і 2, які враховують:
рівень негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури;
соціальну значущість об’єкта критичної інфраструктури;
суспільну значущість об’єкта критичної інфраструктури;
економічну значущість об’єкта критичної інфраструктури;
наявність взаємозв’язків між об’єктами критичної інфраструктури;
значущість об’єкта критичної інфраструктури для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни;
4) під час заповнення форми додатка 1 обирається рівень негативного впливу в рамках сектору або підсектору об’єкта критичної інфраструктури та у графі "Оцінка РКi " виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури;
5) під час заповнення форми додатка 2 обирається рівень негативного впливу за кожним критерієм, наведеним у формі, та у графі "Оцінка РКi " виставляється бал, який відповідає рівню негативного впливу, опис якого характеризує наслідки, які можуть настати у разі порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури;
6) підсумовуються всі бали, що були отримані під час оцінки об’єкта критичної інфраструктури згідно з формами, наведеними в додатках 1 і 2;
7) розраховується узагальнена нормована оцінка рівня критичності за такою формулою:
де РКОКІ - узагальнена нормована оцінка рівня критичності об’єкта критичної інфраструктури;
див. зображення - сума балів, які отримав об’єкт критичної інфраструктури за всіма критеріями критичності (додатки 1 і 2);
див. зображення - максимальна можлива сума балів (розраховується виходячи з того, що об’єкт отримує максимальні бали за всіма критеріями оцінки рівня негативного впливу).
Залежно від сектору застосовуються 17 або 18 критеріїв. Для об’єктів критичної інфраструктури, що належать до секторів критичної інфраструктури згідно з пунктами 1 і 3, 5 і 6, 8-10, 22, 25 і 26, 29-30 додатка 1, максимальна можлива сума балів буде дорівнювати Сума РКmax = 18 x 4 = 72 бали. Для об’єктів критичної інфраструктури, що належать до секторів згідно з пунктами 2 і 4, 7, 11-21, 23 і 24, 27 і 28, 31-36 додатка 1, максимальна можлива сума балів буде дорівнювати Сума РКmax = 17 x 4 = 68 балів.
8) рішення щодо категорії критичності об’єкта критичної інфраструктури приймається на основі узагальненої нормованої оцінки рівня критичності об’єкта критичної інфраструктури відповідно до такого правила:
I категорія критичності, якщо 0,8 < PKOKI менше або дорівнює 1;
II категорія критичності, якщо 0,63 < PKOKI менше або дорівнює 0,8;
III категорія критичності, якщо 0,37 < PKOKI менше або дорівнює 0,63;
IV категорія критичності, якщо 0,2 < PKOKI менше або дорівнює 0,37;
об’єкт не є критичним, якщо PKOKI менше або дорівнює 0,2;
10) відомості про об’єкти критичної інфраструктури, що віднесені до I, II, III і IV категорії критичності, вносяться до секторального переліку об’єктів критичної інфраструктури, який формується та ведеться секторальним органом у сфері захисту критичної інфраструктури у відповідному секторі (підсекторі).
Додаток 1
до Методики
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України
)
ВИЗНАЧЕННЯ РІВНЯ
негативного впливу на надання основних послуг у разі знищення, пошкодження або порушення функціонування об’єкта критичної інфраструктури (секторальні критерії)