• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції з організації водолазних спусків та робіт у Державній службі України з надзвичайних ситуацій

Міністерство внутрішніх справ України  | Наказ, Вимоги, Норми, Протокол, Рекомендації, Умови, Перелік, Журнал, Форма типового документа, Акт, Інструкція від 01.03.2019 № 150
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Вимоги, Норми, Протокол, Рекомендації, Умови, Перелік, Журнал, Форма типового документа, Акт, Інструкція
  • Дата: 01.03.2019
  • Номер: 150
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Вимоги, Норми, Протокол, Рекомендації, Умови, Перелік, Журнал, Форма типового документа, Акт, Інструкція
  • Дата: 01.03.2019
  • Номер: 150
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
3. Пересуватися по льоду і працювати на ньому без попереднього обстеження льодового покриву та визначення його несучої здатності заборонено.
Під час визначення несучої здатності льодового покриву в розрахунок береться тільки шар кристалічного льоду, при цьому враховується найменша його товщина з усіх вимірів.
Результати виміру товщини льоду заносяться до журналу водолазних робіт.
З появою ознак руйнування льоду водолазні спуски в цьому місці припиняються.
4. Для виконання водолазних спусків із льоду керівник водолазних робіт зобов’язаний безпечно розташовувати на льоду водолазну техніку та інші технічні засоби, розрахувавши час їх знаходження на одному місці за такою формулою:
2
(P - P)
max 3
t = 200 {-------------} ,
P - P
max
де
t - припустимий час стоянки, год;
Pmax - максимально допустима товщина льоду за різних навантажень;
Р - маса вантажу, для якого підраховується припустимий час стоянки, т.
5. Для встановлення виду транспорту для пересування по льоду необхідно використовувати припустиму товщину льоду за різних навантажень, наведену в додатку 24 до цієї Інструкції.
6. У місці проведення спусків водолазів під лід облаштовується ополонка розміром не менше ніж 2 х 2 м та очищається від льоду, який із неї вилучається. Верхні та нижні гострі крайки ополонки слід притупляти. По краях ополонки робиться настил із дощок.
Ополонка має огороджуватися по всьому периметру, висота огорожі - не менше ніж 110 см.
Для забезпечення безпечного спуску водолазів під лід в ополонках розміщають водолазний трап і заводять спусковий кінець.
7. Керівник водолазних робіт повинен:
стежити за льодовою обстановкою, за потреби - вчасно припинити водолазні роботи і зібрати водолазну техніку;
організувати своєчасний вимір товщини льоду в місцях водолазних робіт із записом цих вимірів у журналі водолазних робіт.
8. Керівник водолазного спуску повинен:
стежити за станом ополонки;
організувати своєчасне очищення ополонки від льодового покриву;
організувати безперервний контроль за поданням повітря водолазу і вчасно вживати заходів за перших ознак ненормальної роботи системи повітропостачання.
9. Під час проведення водолазних робіт із поверхні льоду слід:
установити в місця спуску опалювану будку (намет). Під час короткочасних робіт намет можна розміщати біля ополонки, під час тривалих - над нею;
проводити підготовку і робочу перевірку спорядження, а також одягання і роздягання водолаза в наметі;
забезпечити наявність гарячої води для відігрівання шлангових з’єднань, редукторів, клапанів дихальних автоматів і водолазних помп;
розміщувати засоби подання повітря і шланги в однакових температурних умовах.
10. Шлангові з’єднання для запобігання утворенню в них льодових пробок опускають у воду, а з’єднання, що не знаходяться у воді, обгортають сухим теплоізоляційним матеріалом.
11. Перед кожним спуском і після нього шланги ретельно продуваються стисненим повітрям.
Перед одяганням водолаза всі гумові частини водолазного спорядження попередньо відігріваються до плюсової температури. Після надягання водолазного спорядження водолаз повинен без затримки спуститися під воду.
12. Під час роботи у спорядженні з відкритою схемою дихання в шланговому варіанті у разі збільшення опору на вдиху (закупорки шлангів) водолаз повинен припинити роботу, доповісти керівнику водолазного спуску, перейти на дихання з аварійного запасу і вийти на поверхню. Роботи продовжуються після відновлення працездатності спорядження.
8. Водолазні спуски в умовах високогір’я
1. Водолазні спуски в умовах високогір’я (у гористій місцевості, на висотах понад 2000 м над рівнем моря) характеризуються такими особливостями:
знижений атмосферний тиск, що становить на висоті 1000 м 0,89 кгс/см-2, 2000 м - 0,78 кгс/см-2, 3000 м - 0,69 кгс/см-2, 4000 м - 0,6 кгс/см-2, 5000 м - 0,53 кгс/см-2;
круті обривисті береги річок та озер;
підводні холодні течії;
можливість каменепадів і зсувів.
2. Заборонено проводити водолазні спуски в місцях, де можливі каменепади, обвали, а також поблизу обмілілих русел річок.
3. На початку проведення водолазних спусків водолази повинні пройти протягом двох діб адаптацію до зниженого атмосферного тиску.
Ознаками адаптації є зменшення або зникнення симптомів гірської хвороби (шум у вухах, запаморочення, слабкість, кровотеча з носа і вух).
За наявності скарг на стан здоров’я водолаз до спуску не допускається.
4. Спуски проводяться у спорядженні з відкритою схемою дихання, гідрокомбінезоні (гідрокостюмі) та комплектом водолазної білизни.
5. Страхувальний водолаз повинен бути готовим до спуску для надання допомоги робочому водолазу і бути одягненим у гідрокомбінезон (гідрокостюм).
6. Проводити водолазні спуски без підводного зв’язку заборонено.
XII. Медичне забезпечення водолазних спусків і робіт
1. Права та обов’язки лікарів (фельдшерів)
1. Вимоги цієї Інструкції обов’язкові для штатних лікарів (фельдшерів) та осіб, які здійснюють медичне забезпечення водолазних спусків відповідно до кваліфікаційних вимог і функціональних обов’язків.
2. Медичне забезпечення експериментальних і навчальних водолазних спусків покладається тільки на штатних лікарів (фельдшерів).
За відсутності штатного лікаря (фельдшера) водолазного підрозділу наказом керівника органу та підрозділу медичне забезпечення водолазних спусків і робіт покладається на лікаря (фельдшера) органу та підрозділу, який має спеціальну підготовку.
3. Лікарі забезпечують всі види водолазних спусків і робіт на будь-які глибини.
Фельдшери мають право забезпечувати водолазні спуски та роботи на глибини до 60 м (крім експериментальних і навчальних водолазних спусків).
4. Штатна посада лікаря (фельдшера) спеціальної підготовки передбачає щомісяця обов’язкову участь у тренувальних спусках у водолазних барокамерах.
Лікарі (фельдшери), а також особи, які залучаються до медичного забезпечення водолазних спусків і робіт, за висновком ВМК (ВЛК) щодо огляду водолазів, повинні бути придатними за станом здоров’я до перебування у водолазних барокамерах під тиском до 1 мПа (10 кгс/см-2 або 100 мм вод. ст.).
5. Штатні лікарі (фельдшери) повинні проходити ВМК (ВЛК) щодо огляду водолазів щороку, а інші особи, які залучаються до медичного забезпечення водолазних спусків і робіт,- безпосередньо перед здачею іспиту ВКК на допуск до медичного забезпечення водолазних спусків і робіт.
6. Щороку штатні лікарі (фельдшери) здають іспит ВКК на допуск до медичного забезпечення водолазних спусків і робіт, в якому зазначаються глибини занурення, типи водолазного спорядження, види спусків і робіт.
7. Для більш ретельного вивчення умов водолазної праці та подальшого вдосконалення питань медичного забезпечення водолазних спусків і робіт лікарі (фельдшери) проходять додаткове навчання та отримують водолазну кваліфікацію, періодично беручи участь у спусках під воду, перебуваючи у барокамерах.
8. Медичні заходи охоплюють:
медичне забезпечення водолазних спусків;
медичне забезпечення водолазів у період між водолазними спусками.
2. Медичне забезпечення водолазних спусків і робіт на малі та середні глибини
1. Медичне забезпечення водолазних спусків і робіт на малі та середні глибини охоплює:
медичний огляд та опитування водолазів щодо скарг на стан здоров’я перед спуском;
контроль за приготуванням дихальних газових сумішей;
проведення аналізів повітря, дихальних газових сумішей, регенеративних і поглинальних речовин;
санітарно-гігієнічний контроль за підготовкою і використанням водолазного спорядження, жорстких водолазних пристроїв і барокамер;
контроль за самопочуттям водолазів під час роботи під водою;
вибір режимів декомпресії та контроль за їх проведенням;
надання медичної допомоги водолазам та їх лікування в разі захворювань і травм;
контроль за встановленим режимом праці та відпочинку водолазів;
облік і звітність щодо професійних захворювань водолазів.
2. Результати медичного огляду та опитування водолазів заносяться до журналу медичного забезпечення водолазів, форму якого визначено в додатку 25 до цієї Інструкції.
Журнал зберігається у керівника водолазного підрозділу. Листи журналу мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.
Журнал після заповнення зберігається в підрозділі протягом 15 років.
3. Протипоказаннями до водолазних спусків є:
скарги на стан здоров’я;
відмова водолаза від спуску (з будь-яких причин);
незадовільний морально-психологічний стан, нервово-психічне збудження;
ознаки алкогольного сп’яніння, впливу наркотичних, психотропних речовин та їх наслідки.
4. За наявності скарг на стан здоров’я водолази направляються на огляд лікаря (фельдшера) для вирішення питання про допуск до подальших спусків або обстеження та лікування. Водолазів не допускають до спусків, якщо в особистій медичній книжці водолаза немає висновку ВМК (ВЛК) із огляду на поточний рік.
5. Надання домедичної та екстреної медичної допомоги у разі гострих професійних захворювань водолазів, підводних травм та їх попередження здійснюється згідно з додатком 26 до цієї Інструкції.
6. Після перенесених гострих професійних водолазних захворювань, що закінчилися повним одужанням, лікар (фельдшер) на підставі результатів спостережень і консультацій звільняє водолаза від спусків під воду (рахуючи з дня закінчення лікувальної рекомпресії або інших лікувальних заходів, що проводилися під час захворювання) на такі строки:
отруєння киснем, вуглекислим і вихлопними газами - 7 діб;
декомпресійна хвороба легкої форми - 10 діб;
декомпресійна хвороба середньої форми - 15 діб;
декомпресійна хвороба важкої форми - 20 діб.
Після баротравми легенів і декомпресійної хвороби із синдромом Меньєра період звільнення від спусків під воду або придатність до водолазних спусків визначає ВМК (ВЛК) із огляду водолазів.
Після інших захворювань строки звільнення водолаза від спусків під воду встановлює лікар (фельдшер) на підставі висновку закладу охорони здоров’я.
7. До санітарно-гігієнічного контролю за підготовкою і використанням водолазного спорядження і барокамер входить спостереження за своєчасністю і якістю їх дезінфекції. Контроль за самопочуттям водолазів під час роботи під водою здійснюється шляхом періодичних (не рідше ніж через 5 хв) запитів про самопочуття по сигнальному кінцю або засобами підводного зв’язку. У разі поганого самопочуття водолаза або за відсутності відповіді на черговий запит про самопочуття негайно вживається всіх необхідних заходів із надання допомоги водолазу.
8. Режим декомпресії обирають окремо для кожного спуску водолаза (водолазів). Під час процесу декомпресії точність утримання глибини (тиску) має бути не менше ніж ±0,5 м.
Якщо водолаз під час підйому згідно з режимом декомпресії пропустить першу зупинку, його необхідно щонайшвидше (протягом 3 хв) спустити на глибину на 4 м нижче першої зупинки, зазначеної в обраному режимі. На цій зупинці водолаза витримують 5 хв, а потім проводять декомпресію згідно з продовженим режимом (час підйому, зворотного занурення і перебування на ґрунті на 4 м нижче першої зупинки зараховується як час перебування на ґрунті: 10 м - 4 хвилини; 8 м - 5 хвилин тощо).
9. Якщо під час підйому за режимом декомпресії водолаз піднявся на поверхню, його необхідно знову спустити на ґрунт, протримати там 5 хв, а потім піднімати згідно з продовженим режимом декомпресії відповідно до загального часу перебування водолаза на ґрунті плюс час підйому, підняття на поверхню, зворотного занурення і повторного перебування на ґрунті.
10. Під час лікування гострих професійних водолазних захворювань використовується водолазна аптечка, комплектацію та порядок використання якої наведено в додатку 27 до цієї Інструкції.
Своєчасне поповнення аптечки забезпечує начальник органу чи підрозділу, а контроль за її станом - начальник медичного пункту органу та підрозділу.
3. Медичне забезпечення водолазів у період між водолазними спусками та роботами
1. Медичне забезпечення водолазів у період між водолазними спусками та роботами охоплює:
щорічний медичний огляд із записом результатів до особистої медичної книжки водолаза;
щомісячні медичні огляди водолазів;
надання медичної допомоги із записом діагнозу і проведеного лікування до особистої медичної книжки водолаза та амбулаторного журналу;
контроль за режимом праці та відпочинку;
контроль за харчуванням водолазів;
контроль за фізичною підготовкою.
2. Контроль за режимами праці та відпочинку водолазів, визначеними у додатку 28 до цієї Інструкції, здійснюється за участю лікаря (фельдшера). Лікар (фельдшер) бере участь у складанні планів водолазних спусків і щоквартальних перевірок фактичної участі водолазів у водолазних спусках.
Повним відпочинком водолазів до і після спусків вважається звільнення їх від усіх видів робіт. У цей період допускається тільки медичний огляд. Після добового чергування і нічної вахти водолази протягом 12 годин до спусків не допускаються.
3. Кількість робочих спусків водолаза в тому самому діапазоні глибин протягом робочої зміни не має перевищувати:
8 спусків - на глибини до 6 м;
6 спусків - на глибини від 7 м до 12 м;
4 спуски - на глибини від 13 м до 20 м;
2 спуски - на глибини від 21 м до 40 м;
1 спуск - на глибини від 41 до 60 м.
У разі повторних спусків на різні глибини загальна кількість спусків протягом робочої зміни не має перевищувати кількості спусків, дозволених для найбільшої глибини.
4. Після експериментальних водолазних спусків, пов’язаних із випробуваннями нового спорядження, техніки, режимів декомпресії, обов’язковий час перебування водолазів в органі чи підрозділі незалежно від глибини спуску має складати одну добу. Тривалість відпочинку водолазів може збільшуватись у разі спусків малотренованих водолазів, а також після виконання важких підводних робіт. Під час цілодобових водолазних робіт водолази кожної зміни повинні спати не менше ніж 8 годин на добу. Зменшувати тривалість відпочинку водолазів до 4-6 годин дозволяється у випадках, пов’язаних із проведенням водолазних аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і наданням допомоги аварійному водолазу.
5. Харчування водолазів організовується так, щоб кожен водолаз мав можливість отримувати гарячу їжу за 2 години до початку спуску, а також відразу після підйому на поверхню. У разі тривалої декомпресії в барокамері (понад 5-6 годин) і лікувальної рекомпресії гаряча їжа передається в камеру. Їжа має бути висококалорійною і не надмірною за кількістю. До раціону харчування в день спусків не входять продукти, що викликають інтенсивне газоутворення в кишечнику.
XIII. Водолазні кваліфікаційні органи, присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, груп спеціалізації водолазних робіт
1. Водолазні кваліфікаційні органи
1. Для вирішення питань, пов’язаних із кваліфікацією водолазів, допуску їх до роботи під водою, керівництва водолазними роботами та до забезпечення водолазних спусків і робіт утворюється:
ЦВКК - при апараті ДСНС;
ВКК - при органі та підрозділі.
2. ЦВКК (ВКК) формується на позаштатній основі.
До складу ЦВКК (ВКК) входять особа, яка має кваліфікацію "водолазний спеціаліст"; лікар; фахівець з охорони праці; фахівець за напрямом службової діяльності щодо організації робіт з розмінування.
Голова ЦВКК призначає керівника самостійного структурного підрозділу апарату ДСНС, до повноважень якого належить питання здійснення організації реагування на надзвичайні ситуації, а голова ВКК - заступника керівника органу та підрозділу, до повноважень якого належить питання здійснення організації реагування на надзвичайні ситуації.
Для забезпечення діяльності ЦВКК (ВКК) за рішенням голови із числа її членів призначається секретар.
Для участі в роботі ЦВКК (ВКК) можуть запрошуватися за згодою представники інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій.
3. ЦВКК є вищим водолазним кваліфікаційним органом ДСНС, на який покладається завдання щодо:
присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, групи спеціалізації водолазних робіт за результатами проведення перевірки рівня теоретичних знань та практичних навичок;
надання допуску до керівництва водолазними спусками та роботами;
надання допуску до медичного забезпечення водолазних спусків і робіт;
надання допуску до забезпечення водолазних спусків і робіт;
керівництва діяльністю ВКК;
погодження складу ВКК;
розгляду скарг на рішення, прийняті ВКК, та їх перегляду;
розгляду питань, пов’язаних із кваліфікацією водолазів, допуску їх до роботи під водою, керівництва водолазними роботами та забезпечення водолазних спусків і робіт.
4. На ВКК покладається завдання щодо:
присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, групи спеціалізації водолазних робіт за результатами проведення перевірки рівня теоретичних знань та практичних навичок;
надання допуску до керівництва водолазними спусками та роботами;
надання допуску до медичного забезпечення водолазних спусків і робіт;
надання допуску до забезпечення водолазних спусків і робіт;
перевірки виконання обов’язкових норм годин роботи під водою для підтвердження присвоєних кваліфікацій;
розгляду скарг осіб водолазного складу;
видачі дубліката особистої книжки водолаза;
розгляду питань, пов’язаних із кваліфікацією водолазів, допуску їх до роботи під водою, керівництва водолазними роботами та забезпечення водолазних спусків і робіт.
5. Засідання ЦВКК (ВКК) проводять згідно з річними планами роботи, що затверджує її голова, або за потреби.
План роботи ВКК формується на підставі пропозицій органів та підрозділів, що подаються до ВКК до 01 грудня щороку, та подається на погодження до ЦВКК не пізніше ніж 10 грудня.
6. Рішення ЦВКК (ВКК) приймаються відкритим голосуванням, більшістю голосів членів ЦВКК (ВКК), присутніх на засіданні, та оформлюються протоколом, форму якого наведено в додатку 29 до цієї Інструкції. Протокол підписують голова та члени комісії, після чого протокол затверджується наказом органу та підрозділу.
Протоколи засідань ЦВКК складаються у двох примірниках, перший зберігається в ЦВКК, другий - не пізніше 5 робочих днів після засідання надсилається до органу та підрозділу, що направив особу на перевірку.
Протоколи засідання ВКК складаються в трьох примірниках, перший зберігається в органі та підрозділі, який утворив ВКК, другий і третій надсилаються не пізніше 5 робочих днів після засідання ВКК до органу та підрозділу, що направив особу на перевірку, та ЦВКК.
7. Під час прийняття рішення ЦВКК (ВКК) про присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, групи спеціалізації водолазних робіт обов’язково розглядаються:
документ, що засвідчує закінчення навчального закладу (проходження навчання на спеціалізованих курсах);
висновок ВМК (ВЛК) про допуск до водолазних спусків і робіт із визначенням глибини занурення під воду за станом здоров’я;
особиста книжка водолаза;
журнал водолазних робіт.
8. Рішення про присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, груп спеціалізації водолазних робіт може бути оскаржено органом та підрозділом, що направив особу на перевірку, або безпосередньо такою особою до ЦВКК у строк не пізніше ніж 10 робочих днів з дня його отримання або в судовому порядку.
9. Допуск до перевірки знань у ЦВКК (ВКК) здійснюється на підставі подання керівника відповідного органу та підрозділу, оформленого за формою згідно з додатком 30 до цієї Інструкції.
2. Присвоєння, підтвердження, зниження, позбавлення, поновлення водолазних кваліфікацій, груп спеціалізації водолазних робіт
1. Водолази за основними кваліфікаціями поділяються на "водолазів", водолазів 3, 2 і 1 класів, "водолазних спеціалістів".
2. За характером водолазні роботи поділяються на три групи спеціалізації:
I група - будівництво і ремонт підводних частин гідротехнічних споруд, бурового і нафтогазопромислового устаткування; прокладка і ремонт трубопроводів і кабелів; підводні суднопідйомні та аварійно-рятувальні роботи; днопоглиблювальні та дноочисні роботи; судноремонтні, суднові, з очищення корпусів суден, монтажні та слюсарні роботи; технічне обслуговування підводних частин бурового і нафтопромислового устаткування на морських нафтових і газових родовищах, а також морських трубопроводів і кабелів; експериментальні водолазні спуски;
II група - експлуатаційне обслуговування підводних частин гідротехнічних споруд, водних шляхів і каналів, технічне обслуговування трубопроводів і кабелів (крім морських), обслуговування науково-дослідних робіт (крім експериментальних спусків); вирощування і вилов морепродуктів;
III група - рятувальні водолазні роботи на рятувальних станціях; обстеження і очищення дна водних об’єктів для масового відпочинку.
3. I та II групи спеціалізації робіт зазвичай не розподіляють і зазначають спільно.
4. Водолази вищої кваліфікації, крім робіт, визначених у кваліфікаційних вимогах згідно з присвоєним їм класом, повинні мати знання і навики виконання всіх робіт, передбачених кваліфікаційними вимогами для водолазів нижчої кваліфікації.
5. Кваліфікація "водолаз 3 класу" присвоюється водолазу за місцем первинного навчання в навчальному закладі (проходження навчання на спеціалізованих курсах).
6. Кваліфікація "водолаз 2 класу" присвоюється водолазу 3 класу, який пройшов перепідготовку в навчальному закладі за програмою підготовки водолаза 2 класу.
При цьому водолаз повинен відпрацювати під водою з початку водолазної практики у водолазному спорядженні будь-яких типів не менше:
1000 годин - для водолазів I та II груп спеціалізації робіт;
не менше 300 годин - для водолазів III групи спеціалізації робіт.
7. Кваліфікація "водолаз 1 класу" присвоюється водолазу 2 класу, що пройшов перепідготовку в навчальному закладі за програмою підготовки водолаза 1 класу.
При цьому водолаз повинен відпрацювати під водою з початку водолазної практики у водолазному спорядженні будь-яких типів не менше ніж:
2000 годин - для водолазів I та II груп спеціалізації робіт;
400 годин - для водолазів III групи спеціалізації робіт.
8. Водолази підтверджують свої кваліфікації тільки за умови виконання ними обов’язкових норм годин роботи під водою та спусків щодо основних і додаткових водолазних кваліфікацій, наведених у додатку 31 до цієї Інструкції.
9. Якщо обов’язкові щорічні норми годин роботи під водою (кількість спусків) не виконано з об’єктивних причин (тривале відрядження без виконання водолазних робіт, хвороба, навчання тощо), водолазна кваліфікація може бути збережена за умови виконання обов’язкової щорічної норми годин роботи під водою (кількість спусків) протягом наступного календарного року.
10. Глибини до водолазних спусків (надмірні тиски газового середовища під час перебування в барокамері), на які допускаються особи водолазного складу та медичний персонал, визначаються рішенням ВМК (ВЛК) відповідно до їх стану здоров’я, рівня фізичного розвитку та тренованості з урахуванням успішності професійної діяльності та профілю підготовки в навчальному закладі.
11. Водолазні спеціалісти, які відпрацювали під водою з початку водолазної практики 3000 годин і більше, зберігають присвоєну їм водолазну кваліфікацію незалежно від виконання щорічних норм годин перебування (роботи) під водою.
12. Тренувальні спуски зараховуються до обов’язкових річних норм перебування під водою.
13. Водолазам 2 і 1 класів може бути знижено клас кваліфікації, а водолази 3 класу і водолази можуть бути дискваліфіковані на строк до 3 місяців у випадках непідтвердження ВКК водолазної кваліфікації.
Проведення перевірки знань осіб водолазного складу і медичного персоналу, допуску їх до роботи під водою, керівництва водолазними роботами та забезпечення водолазних спусків і робіт здійснюється згідно з додатком 32 до цієї Інструкції.
14. Присвоєння, підтвердження, поновлення водолазних кваліфікацій, груп спеціалізації водолазних робіт, надання допусків до керівництва водолазними спусками та роботами, їх медичного забезпечення ЦВКК (ВКК) здійснює із урахуванням кваліфікаційних вимог до присвоєння водолазних кваліфікацій працівникам органів та підрозділів, визначених у додатку 33 до цієї Інструкції, за результатами перевірки теоретичних знань та практичних умінь.
15. Перевірка теоретичних знань проводиться за такими темами:
вимоги охорони праці під час виконання водолазних робіт;
водолазне майно та спорядження;
фізіологічні особливості водолазних спусків, захворювання і травмування водолазів, гігієна водолазної праці;
медичне забезпечення водолазів та водолазних спусків і робіт;
водолазні роботи (у нормальних та ускладнених умовах);
аварійно-рятувальні водолазні роботи;
рятувальні водолазні роботи;
підводно-технічні водолазні роботи;
спеціальні водолазні вибухові роботи;
підводне розмінування;
спеціальні водолазні зварювальні роботи.
16. Перевірка практичних умінь охоплює проведення:
підготовки та перевірки водолазного спорядження, засобів забезпечення водолазних спусків і робіт, їх обслуговування та зберігання;
водолазних спусків у нормальних та ускладнених умовах;
водолазних рятувальних, аварійно-рятувальних, підводно-технічних, вибухових (робіт із підводного розмінування), зварювальних робіт;
надання домедичної допомоги постраждалим на водних об’єктах.
17. Теми для іспитів ЦВКК (ВКК) визначає залежно від виду водолазної кваліфікації.
Оцінювання теоретичних знань і практичних навичок осіб, які складають іспити, проводиться за п’ятибальною системою.
18. Термін дії усіх водолазних кваліфікацій, допусків до керівництва водолазними спусками та роботами, їх медичного забезпечення складає один рік із часу їх присвоєння (надання), підтвердження або поновлення.
Начальник
Управління взаємодії
з Державною службою України
з надзвичайних ситуацій МВС



В.О. Скакун
Додаток 1
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 3 глави 1 розділу II)
ПЛАН
Додаток 2
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 7 глави 1 розділу II)
ЖУРНАЛ
водолазних робіт
Додаток 3
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 15 глави 1 розділу II)
УМОВНІ СИГНАЛИ
зв’язку з водолазами
№ з/пСигналиЗначення сигналів
до водолазавід водолаза
у разі спусків у спорядженні, що вентилюєтьсяу разі спусків у спорядженнях з відкритою, напівзамкнутою і замкнутою схемами диханняу разі спусків у спорядженні, що вентилюєтьсяу разі спусків у спорядженнях з відкритою, напівзамкнутою і замкнутою схемами дихання
1Смикнути 1 разЯк почуваєш? Повтори.
Вибирай слабину до себе
Я на ґрунті. Почуваю себе добре.
Вибери слабину. Повтори
2Смикнути 2 разиПровентилюй скафандрЗроби заміну газової суміші у мішку. Перевір запас повітряБільше повітряРоблю заміну газової суміші у мішку. Перевірив запас повітря
3Смикнути 3 разиПочинаємо підйом. Виходь на поверхню (повторення сигналу зобов’язує водолаза негайно вийти на поверхню)Піднімай нагору. Виходжу на поверхню
4Смикнути 4 разиДаємо менше повітряМенше повітря
5Часті смикання понад 4 рази Тривога! Мені погано! Піднімай скоріше!
6Потрясти 1 разСтоп. Припини спуск (підйом, рух далі)Стоп. Зупини спуск (підйом)!
7Потрясти 2 разиПродовжуй спуск (рух, іди прямо)Продовжуй спуск. Потруй шланг-кабель
8Потрясти 3 разиСтій на місці! Спускаємо водолазаЗаплутався, не можу вийти без допомоги іншого водолаза
9Смикнути 1 раз і потрястиІди праворучІду праворуч
10Смикнути 2 рази і потрястиІди ліворучІду ліворуч
11Смикнути 1 раз і потягнутиПодаємо інструментПодавайте інструмент
12Смикнути 2 рази і потягнутиПодаємо кінецьПодавайте кінець
13Смикнути, потрясти і смикнутиЗапасний сигнал
__________
Примітки:
1. Для передання умовних сигналів вибирається слабина сигнального кінця, а потім чітко подають сигнали, несильно смикаючи уздовж осі сигнального кінця.
2. Кожний сигнал обов’язково повторюється тим, кому він дається, крім сигналу тривоги, за яким водолаза піднімають без зволікання.
3. Напрямок руху під водою водолаз, що працює, вибирає, орієнтуючись за сигнальним кінцем: "іди прямо" - за напрямком сигнального кінця від водолаза, що забезпечує; "іди праворуч", "іди ліворуч" - у перпендикулярних напрямках.
4. В аварійному випадку за неможливості передання сигналу по сигнальному кінцю (шланг-кабелю) і відсутності телефонного зв’язку необхідно використати підводну звукову сигналізацію. Аварійному водолазу подають звукові сигнали відповідно до цієї таблиці. Звукові сигнали подаються ударом металевого предмета об метал (наприклад, об водолазний трап тощо), причому один удар відповідає сигналу "смикнути", а подвійний - "потрясти". Аналогічно сигнали подає аварійний водолаз.
Додаток 4
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 15 глави 1 розділу II)
ВІЗУАЛЬНИЙ ЗВ’ЯЗОК ІЗ ВОДОЛАЗАМИ
Візуальний зв’язок здійснюється за допомогою сигналів, що подаються, як правило, правою рукою.
Сигнал 1. Усе добре. Я виконаю (виконую) дію, як рекомендує керівник водолазного спуску або водолаз, що перебуває поруч.
Вказівний і великий пальці з’єднані, утворюючи кільце. Інші пальці з’єднані разом і підняті догори.
Сигнал 2. Щось не в порядку. Я не можу... (наприклад, не можу "продутися", не бачу, не виходить щось тощо).
Вказівний і великий пальці - під кутом 90о один до одного. Інші пальці стиснуто. Рукою у такому положенні погойдують вправо-вліво.
Сигнал 3. Лихо. Дуже погано (знак подається на поверхні води).
Розпластана долоня піднімається нагору та опускається через сторону вниз. Рух повторюється.
Сигнал 4. Відкриваю резерв (переходжу на дихання резервним запасом повітря).
Пальці стиснуто у кулак, зігнуту у лікті руку піднято нагору до рівня очей.
Сигнал 5. Не можу відкрити резерв. Допоможи мені відкрити резерв.
Пальці стиснуто в кулак. Кулак разом з передпліччям робить маятникові рухи догори-донизу у районі тяги резервного пристрою апарата.
Сигнал 6. Занурюйся. Я занурююсь (показує при цьому на вантаж, що означає "у мене негативна плавучість").
Великий палець - донизу, інші пальці стиснуто в кулак.
Сигнал 7. Спливай. Я спливаю (показує при цьому на вантаж, що означає "у мене позитивна плавучість").
Великий палець - догори, інші пальці стиснуто в кулак.
Сигнал 8. Небезпека! Прошу негайної допомоги! (Вказівним пальцем лівої руки вказує на причину поганого самопочуття або несправності спорядження).
Права долоня з піднятим пальцем кілька разів швидко притискається до шиї.
Сигнали, що означають, про кого або про що йтиметься далі.
Сигнал 8а. Я. У мене. Мій (показує на себе, що означає "наступний сигнал стосується мене").
Сигнал 8б. Ти. Він. У тебе. У нього. Його. Цей предмет (показує на водолаза, частину тіла, предмет навколишнього середовища, якого стосуватиметься наступний сигнал).
Сигнал 9. Вони. У них. Ці предмети (показує на групу водолазів або скупчення предметів, яких буде стосуватися наступний сигнал).
Вказівний палець витягнуто в певному напрямку, інші пальці стиснуто в кулак.
Сигнал 10. Зібратися тут. Необхідно зібратися разом.
Вказівні пальці обох рук витягнуті, інші пальці стиснуто в кулак. Руки кілька разів розводять у сторони і знову з’єднують разом.
Сигнал 11. Увага! Стоп! (За цим сигналом іде інший. Якщо водолази щось робили під водою, подання сигналу вимагає припинення дії. Якщо від водолазів щось вимагали, подання їм цього сигналу означає відмову).
Руку з розпластаною долонею (пальці разом) піднімають вертикально догори.
Сигнал 12. Сигнал, що вказує напрямок.
Руку з розпластаною долонею витягують горизонтально, потім згинають у лікті у вертикальній площині і знову випрямляють у потрібному напрямку.
Сигнал 13. Сигнал, що означає заперечення. Немає! Неправильно! (якщо палець показав перед цим на ноги, неправильно працюють ноги, якщо на роботу, що виконується під водою, неправильно виконується робота).
Праву руку з відкритою та повернутою до водолаза долонею згинають у лікті і роблять маятникові рухи у вертикальній площині перед грудьми.
Сигнал 14. Сигнал, що означає сповільнення. Роби повільніше. Спокійно (наприклад, повільно працюй ногами, дихай спокійно тощо).
Розпластаною у горизонтальній площині долонею (тильна сторона звернена догори) перед грудьми роблять повільні рухи догори-донизу.
Сигнал 15. Сигнал, що означає прискорення. Швидше. Поспішай.
Розпластаною в горизонтальній площині долонею (тильна сторона звернена донизу) перед грудьми швидко описують кола навколо горизонтальної осі.
Сигнал 16. Сигнал, що нагадує про вирівнювання тиску, компенсування тощо (наприклад, роби ковтальні рухи, зрівняй тиск у вухах, у масці).
Долоню обертають до водолаза, великий палець відставляють. Інші пальці разом стискають і розтискають.
Сигнал 17. Сигнал, що свідчить про незнання і про нерозуміння. Не розумію. Повтори, що ти хочеш. Як справи? (якщо перед цим показати на груди - "як подих?", якщо на серце - "який ритм серця?").
Долоню розпластують у горизонтальній площині тильною стороною донизу. Пальці стискають у щіпку та розтискають.
Сигнал 18. Запаморочилася голова.
Кистю руки з витягнутими догори і притиснутими один до одного вказівним і середнім пальцями (інші пальці притиснуті до долоні) роблять обертові рухи навколо вертикальної осі.
Сигнал 19. Зав’яжи. Зв’яжи. Стисни.
Кисті рук, стиснуті у кулаки перед грудьми, обертають одну навколо іншої (навколо горизонтальної осі) і потім розводять у сторони.
Сигнал 20. Усе в порядку. Усе добре.
Витягнутою рукою з увімкненим ліхтарем роблять кругові рухи у вертикальній площині.
Сигнал 21. Щось не в порядку. Ненормально. Увімкнений ліхтар на витягнутій руці піднімають і опускають догори, донизу суворо по вертикалі.
__________
Примітки:
1.Сигнали 1-8 є обов’язковими, інші сигнали рекомендуються.
2. Сигнали 1-19 уночі водолаз подає рукою і освітлює її підводним ліхтарем.
3. Сигнали 20, 21 подаються уночі з використанням підводного ліхтаря.
Додаток 5
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 16 глави 1 розділу II)
АКТ
виконання водолазних робіт
Додаток 6
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 16 глави 1 розділу II)
ЖУРНАЛ
реєстрації актів виконаних водолазних аварійно-рятувальних та інших невідкладних, водолазних пошуково-рятувальних робіт
№ з/пДата проведення робіт (спусків)Місце проведення робіт (спусків) адреса, назва водного об’єктаВид робітНомер, дата акта виконання водолазних робітПримітка
123456
Додаток 7
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 4 глави 3 розділу II)
ТАБЛИЦІ
режимів декомпресії водолазів після спусків на малі й середні глибини
Додаток 8
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 4 глави 3 розділу II)
ПОВІТРЯНІ РЕЖИМИ
лікувальної рекомпресії ("а", "б", "в")
Додаток 9
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(пункт 2 глави 4 розділу II)
ПЕРЕЛІК ДІЙ
у разі порушення нормальної роботи водолазного спорядження і засобів забезпечення під час спуску
Аварійна ситуаціяДії
12
Робота регулятора другого ступеня в режимі постійного подання повітря (однобалонний комплект з одним регулятором першого ступеня та одним регулятором другого ступеня)Притримати рукою регулятор другого ступеня, щоб його не вирвало повністю із рота;
якщо потік повітря дуже великий, частково висунути загубник регулятора другого ступеня із рота (зліва) та нахилити голову вправо (для запобігання зриву потоком бульбашок повітря маски);
продовжити дихати за допомогою пошкодженого регулятора другого ступеня, контролюючи об’єм повітря, що вдихається;
припинити виконання робіт під водою та дати сигнал про вихід на поверхню;
постійно контролювати запас повітря в балоні;
максимально швидко розпочати підйом на поверхню;
за потреби виконання зупинок для декомпресії виконувати їх лише за наявності достатнього запасу повітря в балоні, в іншому разі - підійматися на поверхню без зупинок;
якщо запасу повітря недостатньо для підйому на поверхню, дати сигнал аварійної ситуації;
зробивши останній вдих із балона та затримавши подих для виходу на поверхню, під час підйому потроху видихати повітря для запобігання отриманню баротравми легенів;
одразу після підйому на поверхню доповісти керівнику водолазних спусків про аварійну ситуацію та про виконання чи невиконання декомпресійних зобов’язань
Робота регулятора другого ступеня в режимі постійного подання повітря (однобалонний комплект з V-вентилем, з двома регуляторами першого ступеня та двома регуляторами другого ступеня)Притримати рукою пошкоджений регулятор другого ступеня, щоб його не вирвало повністю із рота;
якщо потік повітря дуже великий, частково висунути загубник пошкодженого регулятора другого ступеня із рота (зліва) та нахилити голову вправо
(для запобігання зриву потоком бульбашок повітря напівмаски);
підготувати до дихання резервний регулятор другого ступеня - від’єднати від кріплення на компенсаторі плавучості (за наявності), взяти зручно рукою, легко натиснути на кнопку примусового подання повітря (для впевненості, що регулятор знаходиться в робочому стані);
зробивши глибокий вдих із пошкодженого регулятора другого ступеня, висунути його із рота та почати дихати із резервного регулятора другого ступеня;
за допомогою відповідного вентиля балона перекрити подання повітря на пошкоджений регулятор другого ступеня;
припинити виконання робіт під водою та дати сигнал про вихід на поверхню;
постійно контролювати запас повітря в балоні;
розпочати підйом на поверхню, виконуючи за потреби зупинки для декомпресії;
якщо запасу повітря недостатньо для підйому на поверхню, дати сигнал аварійної ситуації;
зробивши останній вдих із балона та затримавши подих для виходу на поверхню, під час підйому потрохи видихати повітря для запобігання отриманню баротравми легенів;
одразу після підйому на поверхню доповісти керівнику водолазних спусків про аварійну ситуацію та про виконання чи невиконання декомпресійних зобов’язань
Робота інфлятора компенсатора плавучості у режимі постійного подання повітряВід’єднати шланг піддуву від інфлятора компенсатора плавучості;
для контролю плавучості у процесі виконання робіт під водою, під час підйому та для забезпечення позитивної плавучості на поверхні використовувати повітря, що видихається,- зробити вдих, вийняти регулятор другого ступеня із рота та тримати його в руці; притиснувши інфлятор компенсатора плавучості до рота та натиснувши кнопку спуску повітря, зробити видих;
вставити регулятор другого ступеня до рота та продовжити дихання;
одразу після підйому на поверхню доповісти керівнику водолазних спусків про аварійну ситуацію
Виривання та втрата регулятора другого ступеняШвидко нахилитися в бік, з якого шланг регулятора другого ступеня виходить з регулятора першого ступеня (зазвичай вправо);
провести відповідною до боку нахилу рукою по боковій поверхні стегна, далі - по стінці балона за спину та круговим рухом вивести пряму руку перед собою;
другою рукою знайти шланг загубленого регулятора другого ступеня або сам регулятор;
вставивши його в рот та очистивши його від води (кнопкою примусового подання повітря або видихом), знову розпочати дихання за допомогою регулятора другого ступеня
Протікання та наповнення водою напівмаскиПеревірити щільність прилягання обтюратора маски до обличчя;
перевірити рівень натягу головного ременя напівмаски;
контролювати дихання - не робити вдих носом;
легко притиснути рукою верхню частину напівмаски до обличчя;
зробити повільний, але водночас сильний видих носом;
перевірити наявність протікання напівмаски та за потреби повторити процедуру очищення;
якщо протікання та наповнення напівмаски водою не зупинилося,
закінчити виконання робіт під водою та піднятися на поверхню
Додаток 10
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(підпункт 2 пункту 1 глави 7 розділу II)
ОСОБИСТА КНИЖКА ВОДОЛАЗА
Додаток 11
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт
у Державній службі України
з надзвичайних ситуацій
(підпункт 3 пункту 1 глави 7 розділу II)
ОСОБИСТА МЕДИЧНА КНИЖКА ВОДОЛАЗА
Додаток 12
до Інструкції з організації
водолазних спусків та робіт