• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України

Міністерство внутрішніх справ України  | Наказ, Журнал, Довідка, Розподіл, Форма типового документа, Акт, Інструкція від 19.08.2019 № 691
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Журнал, Довідка, Розподіл, Форма типового документа, Акт, Інструкція
  • Дата: 19.08.2019
  • Номер: 691
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство внутрішніх справ України
  • Тип: Наказ, Журнал, Довідка, Розподіл, Форма типового документа, Акт, Інструкція
  • Дата: 19.08.2019
  • Номер: 691
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
19.08.2019 № 691
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
04 жовтня 2019 р.
за № 1081/34052
Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" , підпункту 16 пункту 4 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878 , з метою забезпечення публічної безпеки громадян та протидії злочинності
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2014 року № 653 "Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 липня 2014 року за № 870/25647.
3. Управлінню взаємодії з Національною поліцією Міністерства внутрішніх справ України (Соколовський О.О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на державного секретаря Тахтая О. В. та заступника Міністра Трояна В.А.
МіністрА.Б. Аваков
ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби України
з надзвичайних ситуацій

Міністр Соціальної політики України

Голова Державної служби України
з питань праці

Голова Національної поліції України



М. Чечоткін

Ю. Соколовська


Р. Чернега

І. Клименко
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства внутрішніх
справ України
19 серпня 2019 року № 691
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
04 жовтня 2019 р.
за № 1081/34052
ІНСТРУКЦІЯ
про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах Національної поліції України та підрозділах Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України
I. Загальні положення
1. Ця Інструкція визначає порядок поводження з вибуховими матеріалами особами, які проходять службу в Національній поліції України (далі - працівники поліції), судовими експертами Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України.
2. Цю Інструкцію розроблено відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Законів України "Про Національну поліцію", "Про судову експертизу", Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878, Положення про Експертну службу Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 листопада 2015 року № 1343, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 листопада 2015 року за № 1390/27835.
3. У цій Інструкції терміни вжито в таких значеннях:
вибухова речовина - хімічна речовина або суміш речовин, здатна під впливом зовнішніх дій до швидкого хімічного перетворення, що відбувається з виділенням великої кількості енергії, тепла та газоподібних продуктів;
вибуховий пристрій - спеціально виготовлений промисловим або саморобним способом пристрій одноразового застосування, який за певних обставин спроможний до вибуху з утворенням уражаючих факторів, обумовлених дією енергії хімічного вибуху вибухових речовин;
вибухові матеріали - вибухові пристрої промислового та саморобного виготовлення, вибухові речовини, засоби підриву, засоби ініціювання, інші вироби та пристрої, які містять вибухові речовини;
внутрішня небезпечна зона - ділянка місцевості, призначена для інформування працівників поліції про кордони особливої небезпеки за наслідками дії уражаючих факторів вибуху на людину та оточуючі об’єкти. Під внутрішньою зоною небезпеки розуміють вихідний рубіж для початку виконання робіт спеціалістами-вибухотехніками з розряджання, транспортування чи знищення вибухових пристроїв;
експериментальне випробування - випробування експериментальним шляхом здатності вибухових матеріалів до використання за призначенням: для боєприпасів - здатність під час вибуху до певної уражаючої або руйнівної дії, здатність бути застосованими для пострілу з відповідного виду озброєння; для засобів ініціювання - здатність ініціювати вибух заряду вибухової речовини; для піротехнічних виробів - здатність до створення світлового, звукового або димового ефектів тощо;
експериментальний вибух - комплекс організаційних і технічних заходів, пов’язаних із підготовкою та проведенням вибухів, який здійснюється за наявності питань або сумнівів щодо придатності вибухових матеріалів до вибуху;
експертний експеримент - установлення механізму слідоутворення, взаємодії певних частин механізмів - об’єктів дослідження, виявлення причинного зв’язку між певними явищами, процесами, отримання зразків для порівняльного дослідження;
заряд вибухової речовини - певна кількість вибухової речовини, що здатна до вибуху. До зарядів вибухових речовин не належать проби вибухових речовин, змиви, сліди вибухових речовин після вибуху;
засоби ініціювання - вироби та пристрої, що є джерелом початкового детонаційного імпульсу для здійснення вибуху заряду вибухової речовини (електродетонатори, капсуль-детонатори, мінні детонатори тощо);
засоби підриву - пристрої, призначені для ініціювання вибуху заряду вибухової речовини (підривачі ручних гранат, інженерних боєприпасів, артилерійських снарядів, ракет, авіабомб тощо), основними складовими частинами яких є засіб ініціювання і механізм приведення засобу ініціювання у дію;
змиви - змиви слідів вибухових речовин, відібрані з предметів-носіїв екстракційним способом із застосуванням марлевого тампона та дистильованої чи очищеної води та органічних розчинників (ацетону, ацетонітрилу, метанолу тощо), слідів потенційно наявних вибухових речовин, їх компонентів і продуктів їх вибухового перетворення;
зовнішня небезпечна зона - ділянка місцевості для інформування людей про визначення кордонів небезпеки, де можливі наслідки із заподіянням шкоди здоров’ю під час вибуху. По периметру цієї зони виставляється оточення та здійснюється маркування спеціальною стрічкою з відповідними написами;
ініціатор - слідчий суддя або суд, який відповідно до статті 242 Кримінального процесуального кодексу України доручає експертній установі, експерту чи експертам проведення експертизи;
керівник вибухотехнічної групи - працівник вибухотехнічного підрозділу, якого керівником вибухотехнічного підрозділу визначено старшим виїзної групи;
керівник підрозділу поліції - начальник підрозділу поліції чи особа, яка виконує його обов’язки, на території обслуговування якого проводиться огляд місця події за фактами виявлення, використання або застосування вибухових матеріалів;
комплексна судова експертиза - експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки чи інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання);
криміналіст - працівник відділу (сектору) криміналістичного забезпечення підрозділів слідства Національної поліції України;
огляд місця події - огляд місцевості, приміщення, пов’язаний з подіями використання вибухових матеріалів або погрозами їх застосування;
пересувний вибухотехнічний комплекс - спеціалізований автомобіль, оснащений спеціальним вибухотехнічним обладнанням, призначений для роботи групи спеціалістів-вибухотехніків;
підривний майданчик - стаціонарне або тимчасове місце для проведення вибухових та спеціальних вибухотехнічних робіт;
поводження з вибуховими матеріалами - діяльність органів і підрозділів Національної поліції України та підрозділів Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, яка пов’язана з пошуком вибухових матеріалів під час реагування на повідомлення про загрозу вибуху, виявленням вибухових матеріалів, їх перевезенням, знищенням, знешкодженням, руйнуванням, розряджанням, зберіганням, дослідженням, проведенням спеціальних вибухотехнічних робіт;
проби вибухових речовин - проби, відібрані з маси вибухової речовини в кількості, достатній для безпечного проведення дослідження; маса проби вибухової речовини не має перевищувати 5 г;
слідчий експеримент - слідча (розшукова) дія, яка полягає в тому, що слідчий, прокурор з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проводить потрібні досліди та випробування;
спеціалісти-вибухотехніки Національної поліції України (далі - спеціалісти-вибухотехніки НПУ) - працівники вибухотехнічної служби Національної поліції України, які пройшли відповідну підготовку;
спеціальні вибухотехнічні роботи - роботи, пов’язані з пошуком, виявленням, розряджанням, знешкодженням та знищенням вибухових матеріалів (у тому числі розмінуванням), а також перевезенням надзвичайно небезпечних вибухових матеріалів до підривних майданчиків;
стаціонарна вибухотехнічна лабораторія - спеціально обладнані приміщення, призначені для проведення судових вибухотехнічних експертиз і досліджень вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху, ведення облікової та звітної документації тощо;
стаціонарний вибухотехнічний комплекс - спеціально обладнані приміщення, призначені для цілодобового чергування спеціалістів-вибухотехніків, зберігання вибухових матеріалів, спеціального вибухотехнічного обладнання;
судова вибухотехнічна експертиза - підвид криміналістичної експертизи, предметом якої є фактичні дані (обставини), які пов’язані з визначенням групової належності та єдиного джерела походження вибухових пристроїв у цілому вигляді або за їх фрагментами (осколками), елементів вибухових пристроїв, обставин вибуху, які встановлюються на основі спеціальних знань у галузі криміналістичної вибухотехніки за питаннями, які поставлені на вирішення експертизи;
судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває в провадженні органів досудового розслідування чи суду;
судові експерти - працівники Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, які мають кваліфікацію судового експерта з правом проведення судової експертизи за певною експертною спеціальністю (спеціальностями);
судові експерти-вибухотехніки - працівники Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України, які атестовані як судові експерти з правом проведення вибухотехнічної експертизи за експертною спеціальністю "Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху";
сховище - окрема споруда, спеціально призначена для зберігання вибухонебезпечних об’єктів дослідження;
штатні вибухові матеріали - вибухові матеріали, якими забезпечуються вибухотехнічні підрозділи Національної поліції України згідно з відповідними нормами належності.
4. Спеціальні вибухотехнічні роботи здійснюють спеціалісти-вибухотехніки НПУ.
5. Проведення судових експертиз за експертною спеціальністю "Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху" (далі - вибухотехнічні експертизи) здійснюють судові експерти­вибухотехніки.
6. Спеціалісти-вибухотехніки НПУ залучаються для здійснення огляду місця події, а також для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт та для надання технічної допомоги під час проведення експертних експериментів, експериментальних вибухів, експериментальних випробувань, відбирання проби вибухової речовини, як спеціалісти в кримінальному провадженні відповідно до статті 71 Кримінального процесуального кодексу України.
II. Особливості проведення огляду місця події спеціалістами-вибухотехніками НПУ, пов’язаного з використанням вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують
1. До подій, пов’язаних з використанням вибухових матеріалів, належать:
повідомлення про підготовку вибуху;
виявлення вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують;
учинення вибуху.
2. Працівники поліції, які безпосередньо беруть участь в огляді місця події, пов’язаного з використанням вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, а також які залучені до забезпечення та проведення огляду чи оточення зовнішньої небезпечної зони, повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту (бронежилети, захисні шоломи тощо).
3. Безпосередній пошук вибухових матеріалів під час огляду місця події за фактом отримання повідомлення про підготовку вибуху проводять спеціалісти-вибухотехніки НПУ за участю кінолога зі спеціальним службовим собакою.
Форми та методи реагування на зазначене повідомлення, у тому числі рішення про залучення спеціалістів-вибухотехніків НПУ, інших підрозділів поліції та потребу проведення евакуаційних заходів, визначаються керівником підрозділу поліції, ураховуючи обставини реальної загрози безпеці людей, інформацію, яка надійшла в повідомленні про підготовку вибуху, кількість та вид об’єктів можливого вчинення правопорушення (з урахуванням інформації, отриманої від підрозділів поліції).
4. Наряд патрульної поліції та слідчо-оперативна група поліції (далі - СОГ) після прибуття на місце події і попереднього з’ясування обставин за рішенням керівника підрозділу поліції проводять евакуацію людей на безпечну відстань (на відкритій місцевості - не менше ніж на 100 м, у будівлі - на 50 м від неї або на максимально можливу відстань з урахуванням характеру місцевості), та забезпечують охорону місця події.
5. Вимоги спеціалістів-вибухотехніків НПУ на місці події щодо визначення небезпечних зон для людей, безпечної поведінки та поводження з вибуховими матеріалами є обов’язковими для всіх працівників поліції.
6. Спеціалісти-вибухотехніки НПУ приступають до виконання спеціальних вибухотехнічних робіт тільки після евакуації людей та залишення небезпечної зони всіма членами СОГ, пов’язаної з використанням вибухових матеріалів або предметів, що їх нагадують. Доступ до ділянки місцевості, приміщення, транспортних засобів надається лише після завершення їх обстеження спеціалістами-вибухотехніками НПУ та складення акта перевірки об’єкта на наявність вибухових матеріалів (додаток 1) (далі - Акт перевірки об’єкта).
7. За наявності інформації про можливий час вибуху спеціальні вибухотехнічні роботи припиняють за 15 хв до ймовірного часу вибуху й відновлюють не раніше ніж через 30 хв після нього.
8. Забороняється втручатися в дії спеціалістів-вибухотехніків НПУ та відвертати їх увагу під час безпосереднього розряджання, руйнування або знищення вибухових матеріалів, а також давати доручення щодо прискорення проведення спеціальних вибухотехнічних робіт.
9. У випадках виявлення вибухових матеріалів (за наявності ознак кримінального правопорушення) до участі в їх вилученні та подальших діях з ними обов’язково залучаються спеціалісти-вибухотехніки НПУ.
10. Усі дії спеціалістів-вибухотехніків НПУ, що стосуються проведення спеціальних вибухотехнічних робіт з рентгенографування, розряджання, руйнування, знищення, переміщення вибухових пристроїв, вибухових речовин або конструктивно схожих на них предметів, фіксуються відеозаписом, який долучається до протоколу слідчої (розшукової) дії.
11. Вилучені вибухові матеріали повинен оглянути спеціаліст-вибухотехнік НПУ для визначення категорії вибухонебезпечності та надання рекомендацій щодо подальшого поводження з ними з метою приведення вибухових матеріалів у стан, що дозволяє їх перевезення, зберігання, дослідження. З метою приведення вибухових матеріалів у стан, що дозволяє їх перевезення, зберігання, дослідження, після встановлення категорії вибухонебезпечності за якісним станом спеціалістами-вибухотехніками НПУ проводяться дії, визначені в Розподілі вибухонебезпечності вибухових матеріалів за категоріями відповідно до їх якісного стану та дії щодо поводження з ними (додаток 2) (далі - Розподіл вибухонебезпечності).
Визначення категорій предметів, які не містять вибухових речовин, не проводиться й у документах такі предмети позначаються як "безпечні".
12. Рішення про подальше поводження (розряджання, руйнування або знищення) щодо виявлених вибухових матеріалів приймають спеціалісти-вибухотехніки НПУ за узгодженням зі слідчим (старшим СОГ).
13. Залучення спеціалістів-вибухотехніків НПУ здійснюється лише за наявності ознак кримінального правопорушення, що передбачає призначення вибухотехнічної експертизи за виявленими вибуховими матеріалами. З метою забезпечення можливості проведення експертизи проводиться комплекс заходів, спрямованих на збереження криміналістичних слідів та ідентифікаційних ознак вибухових матеріалів.
14. У разі виявлення боєприпасів, саморобних вибухових пристроїв чи інших вибухових матеріалів, категорія вибухонебезпечності яких не дозволяє їх надання на експертизу без знешкодження (руйнування), спеціалісти-вибухотехніки НПУ проводять спеціальні вибухотехнічні роботи зі знешкодження (руйнування) таких предметів. Під час прийняття рішення щодо порядку поводження з вибухонебезпечними предметами збереження життя й здоров’я спеціалістів-вибухотехніків НПУ є пріоритетом.
У разі виявлення вибухових пристроїв, установлених для замінування об’єктів, будівель, транспортних засобів тощо, за можливості проводиться їх фотофіксація до підриву (або до демонтажу) на місці встановлення з використанням масштабної лінійки. Під час фотозйомки фіксуються зовнішній вигляд небезпечного предмета, маркувальні позначки на його поверхні, інші характерні ознаки.
Інформація щодо виду вибухової речовини (у разі застосування), якою було знищено вибуховий пристрій, її кількості, способу знищення (руйнування, розрядження) вибухового пристрою, його геометричних параметрів (до знищення), масштабовані зображення зовнішнього вигляду, рентгенівські знімки конструкції вибухового пристрою, маркувань, характерних ознак, вигляду місця вибуху зазначаються в протоколі огляду чи оформлюються додатками до протоколу огляду.
Слідчий, який проводить огляд, уживає необхідних заходів зі збереження фото- та відеоматеріалів огляду в електронній формі та надає їх разом з іншими потрібними матеріалами судовим експертам-вибухотехнікам у разі призначення експертизи.
Після проведення робіт зі знешкодження (руйнування) вибухонебезпечного предмета та вилучення його залишків складається акт знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують (додаток 3) (далі - Акт знищення).
Якщо залишки після знищення (знешкодження) не становлять небезпеки, про це обов’язково зазначається в Акті знищення. Якщо серед залишків наявні вибухові матеріали, які належать до категорії "надзвичайно небезпечні", процедура знешкодження (руйнування) продовжується.
Якщо серед залишків наявні вибухові матеріали, категорія вибухонебезпечності яких дозволяє їх подальше перевезення, зберігання та дослідження, на такі вибухові матеріали (у тому числі проби вибухових речовин) складається довідка про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів (додаток 4) (далі - Довідка про категорію вибухонебезпечності). Довідка про категорію вибухонебезпечності складається на кожне впакування і зберігається разом із цим упакуванням.
Не потребується оформлення Довідки про категорію вибухонебезпечності, зазначення в протоколі огляду відомостей щодо безпечності об’єктів, наявності написів на впакуваннях про їх безпечний вміст (напис "Безпечно" та підпис, прізвище, ініціали, номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ) для об’єктів, пов’язаних із оглядом місця вибуху, вилученням або знешкодженням (знищенням) вибухових матеріалів, а саме:
проб ґрунту (у тому числі контрольних проб ґрунту);
змивів, вилучених із метою виявлення слідів вибухової речовини (у тому числі контрольних зразків);
змивів, вилучених із метою виявлення слідів біологічного походження;
слідів рук, вилучених на дактилоскопічну плівку;
частин одягу та взуття постраждалих від вибуху (або трупів), якщо їх було вилучено не на місці вибуху, а в закладі охорони здоров’я, де постраждалим надавалася медична допомога (або установі Міністерства охорони здоров’я України, де проводилася судово-медична експертиза трупа), а також осколки з тіла постраждалого або трупа.
Відомості щодо безпечності вилучених із місця події інших об’єктів відображаються в протоколі огляду місця події з обов’язковим зазначенням номера спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ та засвідчуються його підписом. У тексті протоколу огляду обов’язково зазначається: "Усі об’єкти, вилучені під час огляду, є вибухобезпечними і заходів безпеки при поводженні з ними не потребують" або "Усі об’єкти, вилучені під час огляду, є вибухобезпечними і заходів безпеки при поводженні з ними не потребують, крім об’єктів, упакованих у спеціальні пакети №№ _______, до яких додаються довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів".
Якщо безпечні об’єкти впаковуються без оформлення Довідки про категорію вибухонебезпечності та без зазначення в протоколі огляду стану їх небезпечності, на пакетах на видному місці обов’язково зазначаються такі реквізити:
напис "Безпечно";
підпис, прізвище та ініціали спеціаліста-вибухотехніка НПУ;
номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ.
У разі виявлення боєприпасів або саморобних вибухових пристроїв, категорія вибухонебезпечності яких не дозволяє їх направлення на експертизу, залежно від об’єктивних обставин події здійснюється одна з таких дій:
вибуховий матеріал потребує негайного знешкодження чи руйнування на місці виявлення;
вибуховий матеріал потребує знешкодження (руйнування), але можливе його перевезення до підривного майданчика, де проводиться знищення (руйнування).
У разі виявлення вибухових матеріалів, категорія вибухонебезпечності яких не дозволяє їх направлення на експертизу, а потребує їх негайного знешкодження чи руйнування на місці виявлення (з дослідженням надалі залишків), після прийняття рішення про знешкодження (руйнування) вибухонебезпечного предмета (або речовини) проводять відповідні спеціальні вибухотехнічні роботи.
Після знешкодження (руйнування) вибухових матеріалів на місці виявлення продовжується огляд місця події, збирання залишків вибухових матеріалів і фіксація їх у протоколі огляду.
У разі виявлення вибухових матеріалів, категорія вибухонебезпечності яких не дозволяє їх направлення на експертизу та потребує їх знешкодження (руйнування), але їх стан дозволяє перевезення до підривного майданчика, після прийняття відповідного рішення проводять відповідні спеціальні вибухотехнічні роботи, пов’язані з їх перевезенням та подальшим знищенням.
З метою забезпечення якісного проведення експертизи фіксується максимальна кількість геометричних параметрів об’єкта. При цьому враховується оцінювання ризику та ступінь небезпеки. Під час прийняття рішення щодо фотозйомки та вимірювання геометричних параметрів ураховується те, що попередні дії з вибухонебезпечним предметом, вібрація при його перевезенні, переміщенні до місця знищення не призвели до вибуху.
На підривному майданчику додатково проводиться масштабна фотозйомка зовнішнього вигляду вилучених вибухонебезпечних предметів. Для цього потрібно помістити вибухонебезпечний предмет на поверхні, яка кольором відрізняється від знищуваного предмета. Проводять також фотозйомку вибухонебезпечного предмета безпосередньо на місці встановлення для знищення. За можливості з урахуванням вибухобезпеки проводиться вимірювання основних геометричних параметрів вибухонебезпечного предмета.
Під час знищення виявлених вибухових матеріалів на підривних майданчиках спеціалістам­вибухотехнікам НПУ проведення повторних підривів у тому самому місці з метою запобігання змішуванню залишків від підривів декількох боєприпасів забороняється. Підриви проводяться за допомогою вибухової речовини, відмінної від тієї, яку містить боєприпас або вибуховий пристрій.
15. Вилучені з місця події вибухові матеріали в розрядженому стані та інші криміналістичні сліди впаковуються слідчим за участю спеціаліста-вибухотехніка НПУ та криміналіста (за потреби) відповідно до частини п’ятої статті 237 Кримінального процесуального кодексу України та передаються до підрозділів Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України з метою подальшого зберігання, перевезення, про що робиться відповідний запис у протоколі, який засвідчується підписами учасників слідчої дії. До кожного впакування з вибуховим матеріалом спеціалісти-вибухотехніки НПУ складають Довідку про категорію вибухонебезпечності. Винятками (об’єкти, на які не потрібно складати Довідку про категорію вибухонебезпечності) є лише об’єкти, визначені в абзаці восьмому пункту 14 цього розділу. У разі розрядження вибухового пристрою (боєприпасу) у протоколі огляду зазначається, яким був початковий стан вибухового пристрою (боєприпасу) і як він змінився під час розрядження, приведення в безпечний стан.
На виявлені предмети, які зовні нагадують вибухові матеріали або їх частини (імітують зовнішній вигляд або конструкцію вибухового пристрою), але не містять вибухових речовин (відсутність яких не є очевидною для особи, що не має спеціальних знань), піротехнічні засоби та їх елементи в разі їх вилучення також складається Довідка про категорію вибухонебезпечності, в якій зазначається, що виявлені предмети не належать до жодної з категорій вибухонебезпечності. Її складають до кожного упакування й надалі зберігають разом з вилученими предметами.
Відомості щодо безпечності вилучених із місця події об’єктів відображаються в протоколі огляду місця події з обов’язковим зазначенням номера спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ та засвідчуються його підписом. У протоколі огляду обов’язково зазначається: "Усі об’єкти, вилучені під час огляду, є вибухобезпечними і заходів безпеки при поводженні з ними не потребують" або "Усі об’єкти, вилучені під час огляду, є вибухобезпечними і заходів безпеки при поводженні з ними не потребують, крім об’єктів, упакованих у спеціальні пакети №№ _______, до яких додаються довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів".
Якщо безпечні об’єкти впаковуються без оформлення Довідки про категорію вибухонебезпечності та без зазначення в протоколі огляду стану їх небезпечності, на спеціальних пакетах на видному місці обов’язково мають бути такі реквізити:
напис "Безпечно";
підпис, прізвище та ініціали спеціаліста-вибухотехніка НПУ;
номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ.
16. Під час проведення огляду місця події за фактами вибухів вибухових пристроїв і речовин з метою запобігання вилученню з місця вибуху слідчими та доставлення для проведення судової експертизи вибухонебезпечних залишків, що можуть знаходитися в надзвичайно небезпечному стані, до всіх (за винятком об’єктів, зазначених в абзаці восьмому пункту 14 цього розділу) упакувань об’єктів спеціалістами-вибухотехніками НПУ обов’язково складаються довідки про категорію вибухонебезпечності вибухових матеріалів. Якщо вилучені з місця вибуху об’єкти є безпечними, у Довідці про категорію вибухонебезпечності, яка додається до упакування, зазначається, що до жодної з категорій об’єкти не належать, заходів безпеки не потребують.
Відомості щодо безпечності вилучених із місця події об’єктів відображаються в протоколі огляду місця події з обов’язковим зазначенням номера спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ та засвідчуються його підписом. У протоколі огляду обов’язково зазначається: "Усі об’єкти, вилучені під час огляду, є вибухобезпечними і заходів безпеки при поводженні з ними не потребують" або "Усі об’єкти, вилучені під час огляду, є вибухобезпечними і заходів безпеки при поводженні з ними не потребують, крім об’єктів, упакованих у спеціальні пакети №№ _______, до яких додаються довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів".
Якщо безпечні об’єкти впаковуються без оформлення Довідки про категорію вибухонебезпечності та без зазначення в протоколі огляду стану їх небезпечності, на спеціальних пакетах на видному місці обов’язково мають бути такі реквізити:
напис "Безпечно";
підпис, прізвище та ініціали спеціаліста-вибухотехніка НПУ;
номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ.
17. У разі виявлення вибухових речовин спеціалісти-вибухотехніки НПУ відбирають проби вибухових речовин та складають Довідку про категорію вибухонебезпечності. У разі неможливості відбору проби вибухової речовини здійснюється її змив.
18. За результатами проведення огляду місцевості, приміщення та речей слідчим відповідно до статей 104, 237 Кримінального процесуального кодексу України складається протокол, у якому, крім загальних відомостей, за участю спеціаліста-вибухотехніка НПУ детально описуються виявлені вибухові матеріали, їх частини, конструктивно схожі предмети, інші сліди кримінального правопорушення, які мають значення для кримінального провадження.
19. Керівник підрозділу поліції чи особа, яка виконує його обов’язки, за рекомендаціями керівника вибухотехнічної групи визначає безпечні маршрути евакуації людей та організовує їх виведення із внутрішньої та зовнішньої небезпечних зон.
20. Керівник вибухотехнічної групи, залученої до проведення слідчої (розшукової) дії, пов’язаної з виявленням, використанням вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, виконує такі функції:
1) доповідає про прибуття на місце події керівнику підрозділу поліції чи особі, яка виконує його обов’язки, слідчому (старшому СОГ);
2) уточнює на місці події радіус зовнішньої небезпечної зони і за потреби збільшує її та вимагає від керівника підрозділу поліції чи особи, яка виконує його обов’язки, слідчого (старшого СОГ) евакуації людей із цієї зони відповідно до прогнозування можливого ураження від вибуху, утворення вторинних осколків і завалів від зруйнованих споруд;
3) визначає радіус внутрішньої небезпечної зони, місця для розгортання пункту управління з виконання спеціальних вибухотехнічних робіт, зберігання вибухових речовин і засобів підриву;
4) визначає та узгоджує з керівником підрозділу поліції, слідчим (старшим СОГ) оптимальні маршрути підходу до місця події та відходу від місця події;
5) роз’яснює заходи безпеки та наголошує на неухильності їх дотримання спеціалістами-вибухотехніками НПУ, інспекторами-кінологами та іншими працівниками і спеціалістами, які задіяні в проведенні слідчої (розшукової) дії;
6) організовує та контролює дії спеціалістів-вибухотехніків НПУ під час проведення спеціальних вибухотехнічних робіт;
7) за потреби зміни оточуючої обстановки узгоджує безпосередньо на місці події зі слідчим (старшим СОГ) дії спеціалістів-вибухотехніків НПУ та кінологів з метою недопущення втрати слідів учинення правопорушення;
8) за результатами пошуку вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують, складає Акт перевірки об’єкта та надає його слідчому (старшому СОГ);
9) доповідає керівнику підрозділу поліції, слідчому (старшому СОГ) про вжиті заходи, результати пошуку вибухових матеріалів на місці події.
III. Заходи безпеки та організація роботи під час поводження з вибуховими матеріалами, проведення судових експертиз щодо об’єктів, пов’язаних із вибухами, знешкодженням (знищенням), вилученням вибухових матеріалів
1. Під час поводження з вибуховими матеріалами дотримуються таких загальних заходів безпеки:
1) для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт потрібно залучати групу спеціалістів-вибухотехніків НПУ у кількості не менше ніж дві особи;
2) кожне повідомлення про загрозу вибуху, до реагування на яке залучені спеціалісти-вибухотехніки НПУ, розцінюється як достовірне;
3) у разі виявлення вибухового матеріалу забороняється проводити з ним будь-які маніпуляції (зрушувати з місця, трясти, відкривати тощо) працівникам, які не уповноважені на проведення спеціальних вибухотехнічних робіт;
4) спеціальні вибухотехнічні роботи проводяться в засобах індивідуального захисту;
5) забороняється проведення огляду місця події за фактом вибуху без огляду території спеціалістами-вибухотехніками НПУ на наявність вторинних вибухових пристроїв або вибухонебезпечних залишків та частин вибухового пристрою, що вибухнув, а також без узгодження зі спеціалістами відповідних служб (служби електропостачання, газової служби, водоканалу тощо) щодо можливості безпечного перебування на місці вибуху;
6) входити до приміщення, в якому стався вибух, дозволяється після його ретельного провітрювання та повного видалення димоподібних продуктів вибуху;
7) забороняється залучення спеціалістів-вибухотехніків НПУ до розряджання, перевезення або знищення вибухових матеріалів у випадках, коли відсутні ознаки кримінальних правопорушень;
8) перед роботою з електродетонаторами, електромеханічними чи електронними частинами вибухового пристрою потрібно проводити зняття з тіла (одягу) спеціаліста-вибухотехніка НПУ або судового експерта-вибухотехніка статичного електричного заряду;
9) з метою запобігання небезпечному (токсичному, хімічному тощо) впливу вибухових речовин або продуктів вибуху на організм людини, збереження криміналістичних слідів на вибухових пристроях і на місці події та недопущення внесення сторонніх слідів під час визначення категорії вибухонебезпечності, контактного розряджання виявлених вибухових пристрїв або предметів, що їх нагадують, під час огляду місця події спеціалісти-вибухотехніки НПУ повинні працювати в спеціальному одязі й латексних рукавичках, а за потреби - в індивідуальних засобах захисту органів дихання та зору;
10) дозволяється застосовувати вогневий спосіб підриву у випадках, коли застосування електричного способу неможливе;
11) виявлення та вилучення вибухових матеріалів залежно від категорії вибухонебезпечності має фіксуватися засобами фотозйомки, відеозапису та іншими науково-технічними засобами, а за потреби - засобами рентгенографування внутрішньої будови об’єктів;
12) пріоритетом у прийнятті рішення щодо поводження з виявленими вибуховими матеріалами є захист здоров’я та життя людини;
13) пакування вибухонебезпечних предметів спеціалістами-вибухотехніками НПУ здійснюється так, щоб унеможливити їх вільне переміщення в упакуванні. При цьому перевага надається прозорому упакуванню (спеціальний пакет), якщо це не зашкодить збереженню об’єктів дослідження. Вибухові речовини та їх проби вміщуються в скляну, або картонну, або паперову тару. Упакування має забезпечувати збереження індивідуальних ознак виявлених вибухових матеріалів (запобігати змішуванню вибухових речовин або їх слідів тощо);
14) забороняється розміщувати в одному впакуванні засоби підриву, вибухову речовину, а також засоби ініціювання електричної дії та джерела електроживлення. При цьому оголені кінці проводів електричних засобів ініціювання, засобів підриву мають бути з’єднані між собою скруткою;
15) демонтаж вибухових пристроїв (від’єднання їх складових частин) та їх елементів під час проведення судових експертиз без застосування спеціального інструменту, устаткування, засобів індивідуального чи колективного захисту від вибуху забороняється;
16) під час демонтажу піротехнічних виробів (звукових ракет сигналу стихійого лиха (ЗРБ), реактивних сигнальних патронів, сигнальних патронів, фальшфеєрів, піротехнічних сигналів, побутових та професійних засобів тощо) забороняється впливати на пускові вузли (теркові, електрозапальні тощо);
17) розпилювати та свердлити корпуси вибухових пристроїв і їх складових частин забороняється.
2. Під час застосування електричного способу підриву забороняється:
1) перевіряти електродетонатор на провідність чи вимірювати його опір без поміщення його гільзи у вибухозахисний контейнер або інший засіб, середовище, що захищає від дії факторів вибуху в разі його непередбаченого підриву;
2) застосовувати електродетонатори, що не перевірялися на електропровідність дротів та містків розжарювання;
3) застосовувати для перевірки електродетонаторів вимірювальні прилади, які спеціально не призначені для цього;
4) використовувати відбраковані електродетонатори;
5) зберігати електродетонатори під впливом прямих сонячних променів;
6) використовувати електродетонатори, що мають механічні ушкодження, сліди окислення або корозії;
7) користуватися під час монтажу електропідривної мережі джерелами електромагнітного випромінювання (мобільними телефонами, переносними радіостанціями тощо);
8) приєднувати електродетонатор до електропідривної мережі при підключеному до неї електричному джерелі живлення;
9) перевіряти зібрану електропідривну мережу на електропровідність без виведення всіх осіб з місця розміщення зарядів вибухових речовин і засобів ініціювання;
10) тримати роз’єднаними між собою кінці дротів магістральної лінії на весь час, що передує приєднанню їх до дротів електродетонаторів з одного боку та до електричного джерела живлення з другого боку;
11) розміщувати дріт електропідривних мереж ближче ніж на 200 м до електричних станцій, підстанцій, високовольтних ліній, електрифікованих шляхів, потужних радіостанцій тощо;
12) прокладати електропідривну мережу з готовими підривними зарядами ближче ніж на 1,5 м від випромінювальних антен генератора та без спеціального запобіжного шунта, з’єднаного з проводами електродетонатора, в умовах використання генератора радіоперешкод;
13) використовувати в одній електровибуховій мережі більше ніж два електродетонатори з розбіжністю за опором більше ніж 0,1 Ом при їх послідовному з’єднанні;
14) застосовувати в електропідривній мережі електродетонатори в кількості, яка перевищує максимально допустиму для джерела електричного живлення, що використовується в ній;
15) використовувати в електропідривній мережі джерела електричного живлення, які спеціально не призначені для цього, без попереднього проведення розрахунку на достатність їх потужності;
16) проводити підривні роботи в умовах наближення грози та під час грози;
17) підходити до місця вибуху до проведення його остаточного огляду на відсутність надзвичайно небезпечних вибухових матеріалів та їх фрагментів без дозволу керівника вибухотехнічної групи;
18) у разі відмови вибуху залишати невимкненими елементи струму, тримати кінці магістральних дротів роз’єднаними між собою та неізольованими;
19) у разі відмови вибуху підходити до місця встановлення вибухових зарядів раніше ніж через 15 хв від часу очікуваного спрацювання;
20) підходити до місця вибуху раніше ніж через 10 хв та до повного видалення хмари диму.
3. Під час застосування вогневого способу підриву забороняється:
1) застосовувати вогнепровідний шнур, що має на поверхні оболонки пориви, надрізи, тріщини та ознаки висипання порохової серцевини;
2) застосовувати капсуль-детонатори, що мають механічні ушкодження, сліди окислення або корозії;
3) використовувати відбраковані вогнепровідні шнури і капсуль-детонатори;
4) зберігати капсуль-детонатори під впливом дії прямих сонячних променів;
5) використовувати в запалювальних трубках відрізки вогнепровідного шнура задовжки менше ніж 0,5 м;
6) висмикувати або витягати вогнепровідний шнур, закріплений у капсуль-детонаторі, та з’єднувати вогнепровідні шнури між собою;
7) повторно запалювати вогнепровідні шнури запалювальних трубок, що затухли (не догоріли);
8) у разі відмови вибуху підходити до місця встановлення вибухових зарядів раніше ніж через 15 хв від часу очікуваного спрацювання або за наявності візуальних ознак горіння (полум’я, дим);
9) підходити до місця вибуху раніше ніж через 10 хв та до повного видалення візуальних ознак наявності газоподібних продуктів вибуху.
4. Під час застосування детонуючих шнурів забороняється:
1) застосовувати детонуючий шнур з поривами, надрізами і тріщинами на поверхні оболонки;
2) використовувати відбраковані детонуючі шнури;
3) зберігати детонуючий шнур під впливом дії прямих сонячних променів;
4) відрізати детонуючий шнур без розмотування його з бухти та віднесення її залишку на відстань не менше ніж на 10 м від людей;
5) у разі повторного відрізання шнура не очищати інструмент для різання та поверхню, на якій проводиться така операція;
6) прокладати підривні мережі із застосуванням детонуючого шнура з утворенням перехресть;
7) підходити до місця проведення підривних робіт (у разі відмови вибуху) раніше ніж через 15 хв від часу очікуваного спрацювання.
5. У разі застосування комбінованого (електричного і вогневого) способу підриву використовується електропідривна мережа та електрозапалювачі, що з’єднуються із запалювальними трубками або відрізками вогнепровідних шнурів. На комбінований спосіб підриву поширюються вимоги до ведення підривних робіт із застосуванням електричного і вогневого способів підриву.
6. Під час отримання вибухових матеріалів для проведення судової експертизи, постановки їх на облік, а також надання висновків експерта ініціатор або особа, за клопотанням якої призначена експертиза, працівники Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України повинні дотримуватися таких заходів безпеки та рекомендацій щодо організації роботи:
1) вибухові матеріали приймаються підрозділом Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України в разі призначення судової експертизи і тільки в присутності судового експерта-вибухотехніка (керівника підрозділу, його заступника, працівника, відповідального за зберігання вибухонебезпечних об’єктів дослідження або працівників, що виконують їх обов’язки). Вибухові матеріали також можуть прийматися підрозділами Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України під час проведення експертних досліджень, що здійснюються в межах надання платних послуг у випадках, передбачених законодавством;
2) об’єкти дослідження приймаються безпосередньо від ініціатора чи особи, за клопотанням якої призначено експертизу;
3) забороняється приймати до підрозділів Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України для тимчасового зберігання вибухові матеріали, які не є об’єктами судової експертизи чи об’єктами виконання експертних досліджень у разі надання платних послуг у випадках, передбачених законодавством;
4) забороняється приймати вибухові матеріали, їх частини та фрагменти працівникам підрозділів документального забезпечення. Забороняється приймання вибухових матеріалів у приміщенні підрозділу документального забезпечення;
5) перед отриманням та розкриттям упакувань з об’єктами дослідження судовому експерту-вибухотехніку з метою отримання попередньої інформації щодо стану об’єктів потрібно ознайомитися з ухвалою про призначення експертизи, Довідкою про категорію вибухонебезпечності, протоколом огляду, написами на впакуваннях про безпечність їх умісту.
Під час надання матеріалів для проведення експертизи обов’язковим є надання з кожним упакуванням оригіналу Довідки про категорію вибухонебезпечності для таких об’єктів дослідження:
вибухових матеріалів;
проб вибухових речовин у кількості, достатній для безпечного проведення дослідження (вагою до 5 г).
Не потребується надання Довідки про категорію вибухонебезпечності, зазначення в протоколі огляду відомостей щодо безпечності об’єктів, наявності написів на впакуваннях про їх безпечний вміст (напис "Безпечно" та підпис, прізвище, ініціали, номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ) для об’єктів, пов’язаних із оглядом місця вибуху, вилученням або знешкодженням (знищенням) вибухових матеріалів, а саме:
проб ґрунту (у тому числі контрольних проб ґрунту);
змивів, вилучених із метою виявлення слідів вибухової речовини (у тому числі контрольних зразків);
змивів, вилучених із метою виявлення слідів біологічного походження;
слідів рук, вилучених на дактилоскопічну плівку;
частин одягу та взуття постраждалих від вибуху (або трупів), якщо їх було вилучено не на місці вибуху, а в закладі охорони здоров’я, де постраждалим надавалася медична допомога (або установі Міністерства охорони здоров’я України, де проводилася судово-медична експертиза трупа), а також осколки з тіла постраждалого або трупа.
Якщо всі об’єкти, які приймаються для проведення експертизи, є безпечними, дозволяється надання їх без Довідок про категорію вибухонебезпечності, а лише з протоколом огляду, у якому обов’язково зазначається: "Усі об’єкти, вилучені під час огляду, є безпечними і заходів безпеки при поводженні з ними не потребують". Цей запис засвідчується підписом спеціаліста-вибухотехніка НПУ, а також зазначається номер його спеціального жетона.
У протоколі огляду обов’язково зазначається про безпечність таких об’єктів:
предметів, зовні схожих на вибухові матеріали та їх частини (тобто імітують вигляд та конструкцію вибухового пристрою, засобу підриву, заряду вибухової речовини, у тому числі частини боєприпасів і учбові боєприпаси);
частин вибухових пристроїв, боєприпасів, інших вибухових матеріалів, які не містять вибухової речовини.
Якщо частина об’єктів, які приймаються для проведення експертизи, є безпечними, а частина вибухонебезпечними, безпечні об’єкти може бути надано без Довідок про категорію вибухонебезпечності, але в такому випадку разом з об’єктами обов’язково надається протокол огляду, у якому обов’язково зазначається: "Усі об’єкти, вилучені під час огляду, є безпечними і заходів безпеки при поводженні з ними не потребують, крім об’єктів, упакованих у спеціальні пакети №№ _______, до яких додаються довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів". Цей запис засвідчується підписом спеціаліста-вибухотехніка НПУ із зазначенням номера його спеціального жетона. При цьому до кожного впакування, що містить вибухонебезпечні об’єкти, обов’язково надається Довідка про категорію вибухонебезпечності.
Дозволяється отримання судовим експертом-вибухотехніком безпечних об’єктів для проведення експертизи без наявності Довідки про категорію вибухонебезпечності і без зазначення відомостей про їх безпечність у протоколі огляду. У цьому разі на впакуваннях на видному місці мають бути такі реквізити:
напис "Безпечно";
підпис спеціаліста-вибухотехніка НПУ;
прізвище та ініціали спеціаліста-вибухотехніка НПУ;
номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ.
За відсутності Довідки про категорію вибухонебезпечності, Протоколу огляду, написів на впакуваннях про їх безпечний вміст (напис "Безпечно" та підпис, прізвище, ініціали, номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ) у випадках, коли їх наявність є обов’язковою, матеріали й об’єкти повертаються ініціатору чи особі, за клопотанням якої призначена експертиза без реєстрації та розгляду;
6) з метою дотримання заходів безпеки після перевірки відповідності документальних матеріалів, з якими надійшли об’єкти дослідження, до прийняття їх на облік і зберігання проводиться перевірка їх дійсного стану на відповідність інформації, зазначеній у Довідці про категорію вибухонебезпечності або протоколі огляду, або написам на впакуваннях про їх безпечний вміст (напис "Безпечно" та підпис, прізвище, ініціали, номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ) у випадках, коли їх наявність є обов’язковою.
Якщо впакування об’єктів дослідження дозволяє впевнитися у відповідності їх стану інформації, зазначеній у Довідці про категорію вибухонебезпечності, або протоколі огляду, або написам на впакуваннях про їх безпечний вміст (напис "Безпечно" та підпис, прізвище, ініціали, номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ) і якщо об’єкти дослідження знаходяться в прозорому впакуванні, відкриття впакування є необов’язковим.
Якщо для з’ясування дійсного стану об’єкта дослідження потрібно відкрити впакування з об’єктами дослідження, цю процедуру здійснює в стаціонарній вибухотехнічній лабораторії судовий експерт-вибухотехнік (керівник підрозділу (відділу, сектору), його заступник, працівник, відповідальний за зберігання вибухонебезпечних об’єктів дослідження, або працівники, що виконують їх обов’язки) у засобах індивідуального захисту від дії вибуху, після проведення заходів щодо відведення статичної електрики з тіла зазначеного працівника. Незалежно від інформації, що міститься в Довідці про категорію вибухонебезпечності, або протоколі огляду, або в написах на впакуваннях про їх безпечний вміст (напис "Безпечно" та підпис, прізвище, ініціали, номер спеціального жетона спеціаліста-вибухотехніка НПУ), щодо стану наданих на експертизу вибухових матеріалів, роботи з розкриття впакування потрібно проводити з дотриманням вимог заходів безпеки. Перед відкриттям упакування з об’єктами здійснюється його фотографування за правилами судової фотографії.
У процесі розкриття впакувань з вибуховими матеріалами забороняється їх різко переміщувати, трясти, глибоко занурювати в упакування лезо ножиць, скальпелів та іншого інструменту.
Якщо за вибуховими матеріалами призначено експертизу за будь-якою експертною спеціальністю, крім спеціальності "Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху", керівник відділу (сектору) за цими експертними спеціальностями (або уповноважений ним працівник) та судовий експерт (виконавець судової експертизи) повинні бути присутні під час розкриття впакувань з об’єктами дослідження. Під час оформлення висновку експерта судовий експерт (виконавець судової експертизи) зазначає у дослідницькій частині висновку експерта посади, прізвища та ініціали осіб, які були присутні під час розкриття впакування;