3. Підприємства роздрібної торгівлі зобов’язані дотримуватись вимог авіаційної безпеки, запроваджених в аеропорту, щодо продажу рідин, аерозолів та гелів.
XXIV. Догляд рідин, аерозолів та гелів
1. До рідин, аерозолів та гелів належать вода, інші напої, супи, сиропи, джеми, соуси, пасти, інші продукти харчування в соусах або із вмістом великої кількості рідини, креми, лосьйони, косметичні засоби, масла, парфуми, спреї, гелі, включаючи гелі для волосся та душу, піну для гоління, інші види піни, дезодоранти, пасти, включаючи зубну пасту, суміші, рідини з твердими речовинами, туш для вій, губна помада, а також будь-які інші продукти аналогічної консистенції.
2. Вимоги до перевезення в ручній поклажі рідин, аерозолів, гелів, призначених для особистого використання:
1) всі рідини, аерозолі, гелі перевозяться в ємностях місткістю не більше 100 мл кожна;
2) всі рідини, аерозолі, гелі, розміщені в ємностях більше 100 мл, до перевезення не приймаються (навіть якщо ємність заповнена частково), хоча перевезення пустих ємностей місткістю понад 100 мл дозволяється;
3) ємності з рідинами, аерозолями, гелями розміщуються в прозорому поліетиленовому пакеті, що закривається, об’ємом не більше 1 літра. Розмір пакета об’ємом 1 літр має становити: 20,5 x 20,5 см, або 25 x 15 см, або еквівалентний розмір;
4) кожному пасажиру дозволяється перевозити тільки один такий пакет з рідинами, аерозолями, гелями, який надається для догляду окремо;
5) догляд рідин, аерозолів та гелів здійснюється із застосуванням ТЗД, ручного догляду;
6) звільнення від зазначених заходів допускається щодо медикаментів, дитячого харчування, включаючи молоко та продукти, призначені для задоволення спеціальних дієтичних потреб або інших медичних цілей.
3. Рідини, аерозолі, гелі, придбані в магазинах роздрібної торгівлі в аеропорту, ємність яких більше 100 мл, не пропускаються через пункти догляду.
4. У разі використання ТЗД для перевірки рідини, аерозолів та гелів їх об’єм для повітряного перевезення не обмежується.
XXV. Технічні вимоги до захищених від несанкціонованого відкриття пакетів
1. ЗНВП виготовляються з:
1) прозорого надміцного поліетилену низької щільності або еквівалентного матеріалу;
2) екологічно не шкідливого матеріалу, який утилізується (за можливості);
3) розмір та товщина визначаються згідно з призначенням та мінімальною товщиною (50 мікрон).
2. На лицьовому боці ЗНВП для закриття пакета розміщуються:
1) захищена від несанкціонованого відкриття стрічка червоного кольору завширшки не менше 30 мм з клеєзахисною стрічкою завширшки 40 мм;
2) чутлива до притиснення самоклеюча стрічка з високим ступенем початкової клейкості для забезпечення надійності та розривоміцності;
3) вбудований елемент захисту або приховані графічні символи для виявлення несанкціонованого відкриття. У разі намагання видалити стрічку з’являється прихований до цього графічний знак, який витерти неможливо. Такий графічний знак має бути видимим навіть за температури замерзання або у разі нагрівання до точки плавлення пакета;
4) прихований захисний напис на зворотному боці стрічки, який може бути надрукований разом із зареєстрованим фірмовим символом або графічним знаком і який повторюється по всій довжині стрічки, є додатковим елементом захисту;
5) кромка, що повинна мати:
бокові та нижню заплавлені кромки (подвійним або широкополосним швом) завширшки не менше 15 мм з друкованим написом на кромках;
друкований напис на кромках "НЕ ВІДКРИВАТИ", або назву аеропорту чи експлуатанта ПС, або будь-який інший напис чи графіку, що повторюються, завширшки не менше 5 мм, які можуть виходити за межі кромки пакета;
методи заплавлення кромок (рельєфний малюнок) та захист внутрішніх поверхонь шва, що призводить до мінімуму ризиків несанкціонованого відкриття.
Для напису передбачаються:
захисний знак зеленого кольору (Пантон 368С) всередині захисної прямокутної рамки. Діаметр такого знака має покривати не менше 33 % ширини пакета;
прямокутна рамка червоного кольору (Пантон 485С) в нижній частині пакета з написом "Не відкривати до прибуття в кінцевий пункт призначення. У разі відкриття пакета вміст може бути конфіскованим".
Для підтвердження та ідентифікації необхідно передбачити:
простір для квитанції/чека або кишеню всередині пакета на видному місці у верхньому кутку захисної прямокутної рамки.
У квитанції/чеку має бути зазначена така інформація:
дата придбання у форматі дд/мм/рр;
місце придбання - держава, аеропорт та/або експлуатант ПС (із застосуванням міжнародних кодів);
номер(и) рейсу(ів) та за можливості прізвища пасажирів;
кількість та перелік придбаних та розміщених у ЗНВП товарів;
походження пакета із зазначенням такої інформації:
трилітерний код для визначення держави, в якій був наданий ЗНВП пасажиру, або міжнародної авіакомпанії (для забезпечення продажу на борту ПС) з метою визначення походження ЗНВП;
назва виробника з повним реєстраційним номером ІСАО;
інвентарний код і захисний код або елемент захисту ЗНВП на підприємстві роздрібної торгівлі та в магазинах. Для захисного коду або елемента, які призначені для забезпечення належного контролю за ЗНВП по всьому ланцюгу постачання, а також забезпечення можливості їх відслідкування на випадок проведення розслідування, конкретної технології не передбачено, проте необхідно використовувати індивідуальну нумерацію та позначення достовірності.
3. На зворотному боці ЗНВП можуть бути зазначені емблеми або логотипи конкретних аеропортів чи підприємств роздрібної торгівлі.
XXVI. Звільнення від дотримання правил щодо кількості перевезення рідин, аерозолів, гелів
1. Звільнення від дотримання правил щодо кількості перевезення рідин, аерозолів, гелів надається у разі, якщо рідина, аерозоль чи гель призначені для використання під час подорожі та необхідні з медичних причин або для дієтичних потреб, у тому числі дитяче харчування, службою авіаційної безпеки під час проходження догляду.
2. Пасажир повинен надати доказ необхідності в таких речовинах.
3. У разі перевезення рідин, аерозолів, гелів, що необхідні під час подорожі, враховується тривалість всієї подорожі, а не тільки тривалість польоту.
4. Рідини, аерозолі, гелі, необхідні для медичних цілей, ємність яких перевищує 100 мл, згідно з приписом лікаря або придбані без рецепта, допускаються до перевезення, якщо їх необхідно перевозити в пасажирському салоні та їх об’єм не перевищує кількості, необхідної для подорожі. Для підтвердження приналежності цих ліків пасажир опитується щодо характеру ліків, необхідності їх приймання, частоти та дозування приймання. Такі питання ставляться з урахуванням принципів непередбачуваності та виявлення поведінкових характеристик. Дозволяється перевезення речовин, які не є ліками, але застосовуються для медичних цілей (лід для підтримки температури призначеного для пересадки органу, кров або препарати крові та напої тощо), якщо їх використання виправдано з медичної точки зору.
5. Спеціальні дієтичні потреби включають рідини або продукти харчування, які надзвичайно необхідні для здоров’я пасажира, дитяче харчування за умови, що дитина також подорожує, або спеціальні продукти харчування, необхідні пасажирам, які не сприймають лактозу чи глютен. Працівник служби авіаційної безпеки з метою підтвердження приналежності цих рідин і продуктів харчування та необхідності їх вживання ставить питання пасажиру про їх тип, частоту та дозування приймання. Такі питання ставляться з урахуванням принципів непередбачуваності та виявлення поведінкових характеристик. Інші продукти для дітей включають молоко або сік, стерилізовану воду та харчування у вигляді рідини, гелів, пасти.
6. На прохання персоналу служби авіаційної безпеки суб’єкта авіаційної діяльності пасажир надає доказ достовірності звільнених рідин, аерозолів, гелів. Звіряється прізвище на наліпці придбаних за рецептом ліків з прізвищем у посадковому талоні. У разі якщо ліки придбані без рецепта, рішення приймається на основі того, яка кількість ліків необхідна на час польоту із врахуванням можливих затримок або відхилень від маршруту. Якщо ліки придбані за рецептом, пасажир повинен надати довідку від лікаря (якщо на наліпці ліків не зазначено прізвище пацієнта).
7. Звільненню для трансферних пасажирів підлягають рідини, аерозолі та гелі, які придбані в магазинах безмитної торгівлі в пункті вильоту та перевозяться трансферними пасажирами. Такі рідини, аерозолі та гелі приймаються для подальшого перевезення, якщо у пасажира є квитанція/чек як доказ здійснення покупки, та якщо він не залишав контрольованої зони аеропорту. ЗНВП з рідинами, аерозолями та гелями перевіряються на предмет несанкціонованого відкриття.
XXVII. Застосування спеціально навчених службових собак
1. Спеціально навчені службові собаки застосовуються для виявлення вибухових речовин у випадках:
1) догляду вантажів та поштових відправлень;
2) догляду багажу, що перевозиться у вантажному відсіку;
3) як додатковий метод для підвищення ефективності виявлення вибухових речовин під час:
огляду ПС;
догляду транспортних засобів;
догляду аеропортових та бортових припасів;
догляду осіб та ручної поклажі;
огляду таких об’єктів, як пасажирські аеровокзали, ангари для технічного обслуговування, вантажні сховища.
2. Спеціально навчені службові собаки повинні мати здатність виявляти та подавати сигнал у разі виявлення вибухової речовини.
3. Виявлення вибухової речовини не залежить від її форми, положення або розміщення.
4. Спеціально навчені службові собаки повинні подавати сигнал тривоги в пасивній формі у разі виявлення вибухових речовин.
XXVIII. Обладнання та системи забезпечення безпеки
1. Суб’єкти авіаційної діяльності експлуатують технічні засоби та обладнання забезпечення безпеки лише тих виробників, що мають сертифікати відповідності на таке обладнання, видані уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
2. Обладнання для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів, обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, обладнання систем виявлення вибухових речовин, сканери для догляду осіб, стаціонарні металошукачі потребують обов’язкового визнання з боку ЄКЦА на відповідність європейським стандартам.
3. Обладнання, що застосовується для забезпечення безпеки цивільної авіації, експлуатується відповідно до вимог інструкцій і правил, розроблених виробником такого обладнання.
4. Суб’єкти авіаційної діяльності розробляють інструкції із застосування ТЗД відповідно до вимог інструкцій і правил, розроблених виробником такого обладнання.
5. Суб’єкти авіаційної діяльності, що експлуатують ТЗД, забезпечують його тестування перед кожним включенням або на початку кожної зміни в разі цілодобової його експлуатації. Результати тестування вносяться до протоколу тестування технічних засобів догляду, що наведений у додатку 11 до цих Авіаційних правил.
6. Стаціонарні металошукачі мають відповідати стандарту 2 ЄКЦА та таким вимогам:
1) генерувати звуковий або візуальний сигнал тривоги у разі виявлення металевих предметів;
2) можливість підраховувати відсоток пасажирів (осіб), які пройшли догляд з використанням стаціонарного металошукача і не викликали тривоги;
3) мати можливість встановлювати відсоток кількості пасажирів (осіб), які пройшли догляд, за винятком пасажирів (осіб), які прямують в зворотному напрямку;
4) підраховувати загальну кількість тривог;
5) розраховувати кількість тривог у відсотках від загальної кількості пасажирів (осіб), які пройшли догляд.
7. Ручні металодетектори повинні:
1) виявляти предмети, які вироблені з металів (чорних та кольорових) або їх містять. Виявлення та ідентифікація положення таких предметів з металів зазначаються сигналом тривоги;
2) мати засоби для регулювання параметрів ручного металодетектора, бути захищені та доступні тільки для допущеного персоналу;
3) видавати звуковий сигнал тривоги у разі виявлення металевих предметів, який має бути чутним в межах 1 метра;
4) мати візуальний індикатор, який вказує на те, що обладнання знаходиться в робочому стані.
8. Рентгенівське обладнання:
1) рентгенівське обладнання має забезпечити необхідне виявлення, яке характеризується роздільною здатністю, глибиною проникнення та здатністю розпізнавання заборонених предметів для недопущення їх пронесення на борт ПС;
2) рентгенівське обладнання повинно мати такі функції щодо зображення на екрані:
збільшувати (як мінімум в два рази) будь-яку частину зображення;
відеоінвертування (відображення монохромного зображення з відображенням білого як чорного і чорного як білого);
мати властивість посилення контурів та візуального відтворення матеріалів, через які рентгенівські промені не можуть проникнути;
забезпечувати визначення органічних та неорганічних матеріалів;
3) будь-яка функція має автоматично відключатися під час догляду наступного предмета.
9. Вимоги до зображення на моніторі рентгенівського обладнання:
1) роздільна здатність відображення відрізку дроту має забезпечувати можливість ідентифікувати оператором на екрані зображення неізольованого лудженого мідного дроту діаметром 0,254 мм, розміщеного в поліметилметакрилаті;
2) глибина практичного проникнення променів має забезпечувати можливість ідентифікувати оператором на екрані зображення неізольованого лудженого мідного дроту діаметром 0,5105 мм за шаром алюмінію завтовшки 11,1 мм;
3) просторова роздільна здатність має забезпечувати можливість ідентифікувати оператором на екрані зображення решітки з мідних листових пластин завтовшки 2 мм (відстань між решітками 2 x 4 мм), розміщені паралельно або перпендикулярно руху стрічки;
4) спрощений метод проникнення променів для тонких матеріалів має забезпечити оператору можливість бачити на екрані зображення сталевого листа завтовшки 0,10 мм;
5) спрощений метод проникнення променів для матеріалів значної товщини має забезпечити оператору можливість бачити на екрані зображення свинцевого стрижня завтовшки 1,5 мм за сталевою пластиною завтовшки 26 мм;
6) установка має диференціювати органічні та неорганічні матеріали, відображаючи їх різними кольорами.
10. Відповідність зазначених експлуатаційних показників оцінюється за допомогою стандартного тест-об’єкта.
XXIX. Обладнання систем виявлення вибухових речовин
1. Обладнання систем виявлення вибухових речовин виявляє та сигналізує про наявність вибухових речовин у багажі або вантажі шляхом подання звукового сигналу тривоги у випадках:
1) виявлення вибухової речовини;
2) виявлення предмета, який застосовується для приховування вибухової речовини;
3) високої щільності багажу, яка не дозволяє проаналізувати його вміст.
2. Стандарти для обладнання систем виявлення вибухових речовин:
1) стандарт 2 ЄКЦА обладнання систем виявлення вибухових речовин застосовується до всіх систем, встановлених до 01 вересня 2014 року. Строк дії стандарту 2 - до 01 вересня 2020 року;
2) якщо стандарт 2 ЄКЦА обладнання систем виявлення вибухових речовин встановлено в період з 01 січня 2011 року до 01 вересня 2014 року, таку систему можна застосовувати до 01 вересня 2022 року;
3) стандарт 3 ЄКЦА обладнання систем виявлення вибухових речовин застосовується до всього обладнання систем виявлення вибухових речовин, встановлених з 01 вересня 2014 року. Все обладнання систем виявлення вибухових речовин має відповідати стандарту 3 з 01 вересня 2020 року, доки діє вимога щодо дії стандарту 2 до 01 вересня 2022 року;
4) все обладнання систем виявлення вибухових речовин для ручної поклажі мають відповідати стандарту С1 ЄКЦА;
5) обладнання систем виявлення вибухових речовин для ручної поклажі, в якій розміщені портативні комп’ютери та інші великі електричні прилади, мають відповідати стандарту С2 ЄКЦА;
6) обладнання систем виявлення вибухових речовин для ручної поклажі, в якій розміщені портативні комп’ютери, інші великі електричні прилади, рідини, аерозолі та гелі, мають відповідати стандарту С3 ЄКЦА;
7) зображення стандарту 2, С1, С2, С3 або С4 обладнання систем виявлення вибухових речовин має відповідати вимогам, викладеним у пункті 9 розділу XXVIII цих Авіаційних правил.
XXX. Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин
1. Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин аналізує зібрані з поверхні та/або вмісту багажу/відправлень частинки або випаровування із залишків вибухових речовин, та сигналізує про наявність слідів вибухових речовин шляхом подання сигналу тривоги.
2. З метою проведення процедури догляду обладнання для виявлення слідів вибухових речовин має відповідати таким вимогам:
1) витратні матеріали не мають використовуватися не за рекомендаціями їх виробника або у випадку, якщо продуктивність витратного матеріалу погіршилася за рахунок використання;
2) обладнання для виявлення слідів вибухових речовин має використовуватися тільки в тому середовищі, яке визначено її виробником.
3. Стандарт ЄКЦА обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, яке використовується для відбору проб частинок вибухових речовин, має застосовуватися до обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, яке експлуатується з 1 вересня 2014 року.
4. Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, зазначене у пункті 3 цього розділу, повинно мати можливість виявляти і вказувати за допомогою сигналу тривоги матеріал вибухової речовини.
5. Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, яке використовується для відбору проб частинок вибухових речовин та експлуатацію якого було розпочато до 01 липня 2014 року, можна використовувати до 01 липня 2020 року.
XXXI. Обладнання для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів
1. Обладнання, яке використовується для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів, виявляє та сигналізує за допомогою сигналу тривоги про наявність певних або великих обсягів небезпечних речовин в них.
2. Виявлення небезпечних речовин не має залежати від форми і матеріалу ємності, в якій містяться рідини, аерозолі, гелі.
3. Обладнання має використовуватися так, щоб розміщення ємності було оптимальним для отримання найкращого результату.
4. Обладнання має подавати сигнал тривоги в таких випадках:
1) у разі виявлення небезпечних речовин;
2) за наявності предмета, який перешкоджає визначити наявність небезпечних речовин;
3) коли обладнання не може точно визначити рідини, аерозолі, гелі як безпечні;
4) коли вміст ємності, яка доглядається, є настільки щільним, що унеможливлює проведення аналізу.
5. Все обладнання, яке використовується для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів, має відповідати стандарту 2 ЄКЦА.
6. Обладнання для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів, яке санкціоноване відповідним повноважним органом держави - члена ЄКЦА або від його імені на відповідність стандарту 2 ЄКЦА, може визнаватися як таке, що визнано з боку ЄКЦА.
XXXII. Сканери для догляду осіб
1. Сканер для догляду осіб - система, яка має виявляти металеві та неметалеві предмети, що відрізняються від людської шкіри. Ця система має виявляти небезпечні предмети, які носять на тілі або в одязі.
2. Вимоги до сканерів для догляду осіб:
1) за допомогою сигналу тривоги сканери мають виявляти і сигналізувати про наявність металевих та неметалевих предметів, включаючи вибухові речовини, як окремо, так і в поєднанні;
2) сканери мають виявляти небезпечні предмети незалежно від їх положення та орієнтації;
3) сканери повинні мати візуальні індикатори, які вказують, що обладнання знаходиться в робочому стані;
4) сканери необхідно розташовувати так, щоб джерела перешкод не впливали на їх роботу;
5) правильність функціонування сканерів безпеки має перевірятися щодня;
6) сканери необхідно експлуатувати відповідно до вимог, що надаються виробником.
3. Сканери безпеки для перевірки пасажирів слід використовувати відповідно до чинних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів з питань охорони праці та техніки безпеки, що стосуються обмеження впливу електромагнітних полів на людей, вони мають відповідати мінімальним вимогам охорони здоров’я та безпеки, пов’язаним з ризиками впливу електромагнітних полів на персонал.
4. Стандарти сканерів для догляду осіб:
1) всі сканери мають відповідати стандарту 1 ЄКЦА. Строк дії стандарту 1 ЄКЦА - до 01 січня 2022 року;
2) стандарт 2 ЄКЦА застосовується до сканерів, встановлених з 01 січня 2019 року.
XXXIII. Металошукачі для догляду взуття
1. Металошукачі для догляду взуття виявляють та сигналізують за допомогою сигналу тривоги про наявність металевих предметів як окремо, так і в комбінації.
2. Металошукачі для догляду взуття мають виявляти металеві предмети незалежно від їх положення та орієнтації.
3. Металошукачі для догляду взуття слід розміщувати на твердій основі.
4. Металошукачі для догляду взуття повинні мати візуальний індикатор, який вказує на те, що обладнання знаходиться в робочому стані.
5. Налаштування параметрів металошукача для догляду взуття мають бути захищені та доступні тільки для допущеного персоналу.
6. Металошукачі для догляду взуття мають видавати візуальний та звуковий сигнали тривоги в разі виявлення металевих предметів. Обидва сигнали мають бути помітні в радіусі 1 метра.
7. Металошукачі для догляду взуття слід розташовувати так, щоб на них не впливали джерела перешкод.
8. Стандарти металошукачів для догляду взуття:
1) всі металошукачі для догляду взуття, які використовуються виключно для догляду осіб, які не є пасажирами, мають відповідати стандарту 1 ЄКЦА;
2) всі металошукачі для догляду взуття, які використовуються виключно для догляду пасажирів, мають відповідати стандарту 2 ЄКЦА.
9. Всі металошукачі для догляду взуття мають працювати в такому режимі, щоб генерувати сигнали тривоги на стаціонарні металошукачі (на висоті від підлоги до мінімальної висоти - 35 см над підлогою).
XXXIV. Технічне обслуговування обладнання
1. Все обладнання, що застосовується згідно з експлуатаційним призначенням, має функціонувати відповідно до його проектних параметрів, встановлених виробником. Для цього здійснюються регулярні перевірки всіх засобів забезпечення авіаційної безпеки з метою визначення експлуатаційної готовності обладнання.
2. Все обладнання для забезпечення безпеки перевіряється кожного разу після включення та перед початком роботи кожної зміни.
3. Залежно від типу обладнання експлуатант отримує від виробника відповідні випробувальні зразки, які застосовуються для визначення відповідності обладнання проектним специфікаціям та його придатності до нормальної експлуатації.
4. Здійснюються два типи технічного обслуговування:
1) профілактичне технічне обслуговування;
2) позапланове або коригувальне технічне обслуговування.
5. Профілактичне технічне обслуговування передбачає регулярне та систематичне проведення перевірок та нагляду за обладнанням для визначення його відповідності встановленим параметрам.
6. Позапланове або коригувальне технічне обслуговування проводиться у разі збоїв у роботі обладнання, при цьому виводиться з робочого режиму для ремонту та визначення причини збою.
7. Комплексний регламент технічного обслуговування обладнання передбачає чітку реєстрацію та документальне оформлення операцій з технічного обслуговування та включає:
1) перелік всіх одиниць обладнання, встановленого в аеропорту, із вказівкою на їх місце розташування;
2) технічний паспорт для кожного виду обладнання з технічними характеристиками обладнання, включаючи вид, серійний номер та назву виробника;
3) дані про встановлення обладнання, включаючи дату та прізвище особи, відповідальної за встановлення, а також інформація про випробування під час приймання перед введенням в експлуатацію.
8. Регламент також має містити:
1) дані про керівника технічної групи з кожної одиниці обладнання та процедури відповідних дій, включаючи встановлення дати періодичних і профілактичних перевірок та фактичні дати проведеного коригувального технічного обслуговування;
2) формуляри програми періодичних перевірок, що включають дати проведення, звіти про заміри, характер виконаних та запланованих дій, графік заміни компонентів та деталей, дати робіт та прізвища техніків, які її виконували.
9. Суб’єкти авіаційної діяльності, що мають сертифіковані служби авіаційної безпеки, які здійснюють догляд, розробляють технологічні документи щодо дій у разі виходу з ладу ТЗД, збійних ситуацій, пов’язаних із перебоями електропостачання тощо.
XXXV. Система проекціювання зображень небезпечних предметів
1. Система ПЗНП проектує віртуальне зображення заборонених предметів у рентгенівському зображенні багажу та включає:
1) бібліотеку віртуальних зображень небезпечних предметів;
2) засоби для надання повідомлення та його видалення;
3) способи збереження та надання результатів відповідних дій оператора.
2. Система ПЗНП має повідомляти оператору про такі випадки:
1) оператор визначив зображення небезпечних предметів, яке було спроекціойоване;
2) оператор не визначив зображення небезпечних предметів, яке було спроекціойоване;
3) оператор визначив зображення небезпечних предметів, але зображення небезпечних предметів не було спроекціойоване;
4) здійснена невдала спроба ПЗНП і це було помітно оператору.
3. Повідомлення має залишатись доти, доки воно не буде видалено оператором.
4. Для доступу до обладнання, на якому встановлена та застосовується система ПЗНП, оператор повинен застосовувати особистий пароль.
5. Система ПЗНП має зберігати результати відповідних дій оператора протягом як мінімум 12 місяців у форматі, що дозволяє переглядати ці результати.
6. Бібліотека системи ПЗНП повинна:
1) мати 1000 віртуальних зображень заборонених предметів, які мають складати не менше 250 різних заборонених предметів, кожен із яких повинен бути зображений у різних варіантах розміщення;
2) включати віртуальні зображення небезпечних предметів, заборонених до перевезення в багажі, який проходить догляд;
3) включати чіткі та якісні віртуальні зображення небезпечних предметів, які не мають відрізнятися від реальних;
4) містити для догляду ручної поклажі зображення, а саме:
саморобних вибухових пристроїв - 60-75 %;
зброї / вогнепальної зброї - 10-25 %;
ножів, гострих предметів - 10-25 %;
інше - 5-20 %;
5) бібліотека, що застосовується для догляду багажу, який перевозиться у вантажному відсіку, містить:
саморобних вибухових пристроїв - 80-100 %;
інше - 0–20 %.
XXXVI. Облік та звітність за результатами здійснення догляду
1. За результатами здійснення догляду складається така документація:
1) акти виявлення та вилучення у пасажирів та членів екіпажу предметів, заборонених для перевезення повітряним транспортом;
2) журнал обліку актів вилучення у пасажирів та членів екіпажу предметів, заборонених для перевезення повітряним транспортом (один на зону догляду), що наведений у додатку 12 до цих Авіаційних правил;
3) журнал обліку догляду вантажу та поштових відправлень, що наведений у додатку 13 до цих Авіаційних правил;
4) декларація про безпеку вантажного відправлення;
5) журнал обліку декларацій про безпеку вантажного відправлення;
6) журнал обліку догляду бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів, що наведений у додатку 14 до цих Авіаційних правил;
7) акти догляду вантажу, поштових відправлень, бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів за відсутності відправника;
8) акти догляду багажу за відсутності пасажира;
9) протоколи тестування ТЗД;
10) журнал обліку протоколів тестування ТЗД;
11) журнал приймання-здавання чергувань зміною, що складається у довільній формі (один на зону догляду).
2. Термін зберігання документації, наведеної у цьому розділі, становить один рік.
3. Інформація про вилучення з ручної поклажі та багажу пасажирів та членів екіпажу, а також з вантажу, поштових відправлень, бортових припасів зброї, вибухових речовин, вибухових пристроїв, боєприпасів, отруйних та радіоактивних речовин і сполук негайно передається до підрозділу поліції в аеропорту та уповноваженому органу з питань цивільної авіації.
4. Якщо заборонені предмети виявлено при обслуговуванні міжнародного рейсу, про це також інформуються підрозділи Служби безпеки України, Держприкордонслужби та митних органів в аеропорту.
Начальник управління системою авіаційної безпеки | В. Мачуський |
Додаток 1
до Авіаційних правил України
"Інструкція з організації та здійснення
контролю на безпеку
в аеропортах України"
(пункт 9 розділу IV)
ВИМОГИ
проведення догляду за допомогою ручного металодетектора пасажирів та членів екіпажу чоловічої та жіночої статі
1. Догляд пасажирів та членів екіпажу чоловічої статі
Перед проведенням догляду необхідно отримати дозвіл на проведення процедури догляду за допомогою ручного металодетектора, запропонувати особі поставити ноги на ширину плечей, розвести руки в сторони та показати долоні.
Відкриті частини тіла перевіряються візуально.
Крок 1
Перевірити голову візуально або за допомогою рук методом прощупування (за потреби).
Крок 2
Перевірити комір, краватку (якщо вона є), пояс методом прощупування.
Крок 3
Перевірити плече і руку, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Немає значення, з якої руки починати процедуру догляду.
Крок 4
Перевірити передню частину тіла від плечей до пояса, не забуваючи про бокові сторони тулуба (від пахв до пояса), проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Крок 5
Перевірити друге плече та другу руку, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Крок 6
Перевірити нижню частину тіла від пояса до стопи, звертаючи увагу на кишені, щиколотки, пахову зону, манжети, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки щиколоток та манжетів.
Пахова зона перевіряється тильною стороною руки.
Крок 7
Перевірити задню частину тіла від плечей до пояса, перекриваючи перевірені бокові частини, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Крок 8
Перевірити нижню частину тіла від пояса до стопи, звертаючи увагу на кишені, щиколотки, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Крок 9
Взуття перевіряється за допомогою РМД, не знімаючи його.
У разі спрацювання РМД, виникнення підозри щодо наявності заборонених предметів та за наявності взуття на високих підборах, платформі взуття знімається та перевіряється за допомогою РТІ.
Ступні перевіряються за допомогою РМД або методом прощупування.
Догляд здійснюється методично, щоб не залишити без уваги жодну частину тіла.
Після закінчення процедури догляду речі особи, які були викладені/виявлені, слід перевірити вручну (за потреби), потім - за допомогою РТІ.
Повернути особі перевірені речі, подякувати за взаємодію.
У разі виявлення у особи предметів/речовин, заборонених до пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення на борту ПС, виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України "Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України", затверджених наказом Державної авіаційної служби України 15 березня 2019 року № 322 (далі - Авіаційні правила України).
2. Догляд пасажирів та членів екіпажу жіночої статі
Перед проведенням догляду необхідно отримати дозвіл на проведення процедури догляду за допомогою ручного металодетектора, запропонувати особі поставити ноги на ширину плечей, розвести руки в сторони та показати долоні.
Відкриті частини тіла перевіряються візуально.
Крок 1
Перевірити голову візуально або за допомогою рук методом прощупування (за потреби).
Крок 2
Перевірити комір, краватку (за наявності), зону грудей, пояс, поділ спідниці методом прощупування.
Під час перевірки зони грудей звертається увага на можливі місця приховування (кісточки, великі застібки).
Крок 3
Перевірити плече і руку, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Немає значення, з якої руки починати процедуру догляду.
Крок 4
Перевірити передню частину тіла від плечей до пояса, не забуваючи про бокові сторони тулуба (від пахв до пояса), проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Крок 5
Перевірити плече та другу руку, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Крок 6
Перевірити нижню частину тіла, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД, звертаючи увагу на кишені, пахову зону.
Пахова зона перевіряється тильною стороною руки.
Якщо особа в брюках, перевірка нижньої частини тіла проводиться згідно з кроком 6 вимог проведення догляду осіб чоловічої статі за допомогою ручного металодетектора.
Крок 7
Перевірити задню частину тіла від плечей до пояса, перекриваючи перевірені бокові частини, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Крок 8
Перевірити нижню частину тіла, звертаючи увагу на кишені, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Якщо особа в брюках, перевірка нижньої частини тіла проводиться згідно з кроком 8 вимог проведення догляду осіб чоловічої статі за допомогою ручного металодетектора.
Крок 9
Взуття перевіряється за допомогою РМД, не знімаючи його.
У разі спрацювання РМД, виникнення підозри щодо наявності заборонених предметів та за наявності взуття на високих підборах, платформі взуття знімається та перевіряється за допомогою РТІ.
Ступні перевіряються за допомогою РМД або методом прощупування.
Догляд здійснюється методично, щоб не залишити без уваги жодну частину тіла.
Після закінчення процедури догляду речі особи, які були викладені/виявлені, слід перевірити вручну (за потреби), потім - за допомогою РТІ.
Повернути особі перевірені речі, подякувати за взаємодію.
У разі виявлення у особи предметів/речовин, заборонених до пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення на борту ПС, виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України.
Додаток 2
до Авіаційних правил України
"Інструкція з організації та здійснення
контролю на безпеку
в аеропортах України"
(пункт 9 розділу IV)
ВИМОГИ
проведення ручного догляду пасажирів та членів екіпажу чоловічої та жіночої статі
1. Догляд пасажирів та членів екіпажу чоловічої статі
Перед здійсненням ручного догляду необхідно отримати дозвіл на проведення процедури ручного догляду, запропонувати пасажиру поставити ноги на ширину плечей, розвести руки в сторони та показати долоні.
Відкриті частини тіла перевіряються візуально.
Крок 1
Перевірити голову візуально або за допомогою рук методом прощупування (за потреби).
Крок 2
Перевірити комір, краватку (за наявності), пояс методом прощупування.
Крок 3
Перевірити плече і руку методом прощупування.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Немає значення, з якої руки починати процедуру догляду.
Крок 4
Перевірити передню частину тіла від плечей до пояса, не забуваючи про бокові сторони тулуба (від пахв до пояса), при цьому великі пальці рук не розмикаються (в постійному контакті між собою).
Крок 5
Перевірити друге плече та другу руку методом прощупування.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Крок 6
Перевірити нижню частину тіла від пояса до стопи, звертаючи увагу на кишені, щиколотки, пахову зону, манжети.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки щиколоток та манжетів.
Пахова зона перевіряється тильною стороною руки.
Крок 7
Перевірити задню частину тіла від плечей до пояса, перекриваючи перевірені бокові частини.
Крок 8
Перевірити нижню частину тіла від пояса до стопи, звертаючи увагу на кишені, щиколотки.
Крок 9
Запропонувати пасажиру зняти взуття. Взуття перевіряється за допомогою РТІ.
Ступні перевіряються за допомогою РМД або методом прощупування.
Догляд здійснюється методично, щоб не залишити без уваги жодну частину тіла.
Після закінчення процедури догляду речі особи, які були викладені/виявлені, слід перевірити вручну (за потреби), потім - за допомогою РТІ.
Повернути особі перевірені речі, подякувати за взаємодію.
У разі виявлення у пасажира предметів/речовин, заборонених до пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення на борту ПС, виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України "Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України", затверджених наказом Державної авіаційної служби України 15 березня 2019 року № 322 (далі - Авіаційні правила України).
2. Догляд пасажирів та членів екіпажу жіночої статі
Перед здійсненням ручного догляду необхідно отримати дозвіл на проведення процедури ручного догляду, запропонувати пасажиру поставити ноги на ширину плечей, розвести руки в сторони та показати долоні.
Відкриті частини тіла перевіряються візуально.
Крок 1
Перевірити голову візуально або за допомогою рук методом прощупування (за потреби).
Крок 2
Перевірити комір, краватку (за наявності), зону грудей, пояс, поділ спідниці методом прощупування.
Під час перевірки зони грудей звертається увага на можливі місця приховування (кісточки, великі застібки).
Крок 3
Перевірити плече і руку методом прощупування.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи.
Немає значення, з якої руки починати процедуру догляду.
Крок 4
Перевірити передню частину тіла від плечей до пояса, не забуваючи про бокові сторони тулуба (від пахв до пояса).
Крок 5
Перевірити друге плече та другу руку методом прощупування.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи.
Крок 6
Перевірити нижню частину тіла, звертаючи увагу на кишені, пахову зону.
Пахова зона перевіряється тильною стороною руки.
Якщо особа в брюках, перевірка нижньої частини тіла проводиться згідно з кроком 6 вимог ручного догляду пасажирів та членів екіпажу чоловічої статі.
Крок 7
Перевірити задню частину тіла від плечей до пояса, перекриваючи перевірені бокові сторони тулуба, методом прощупування.
Крок 8
Перевірити нижню частину тіла, звертаючи увагу на кишені.
Якщо особа в брюках, перевірка нижньої частини тіла проводиться згідно з кроком 8 вимог ручного догляду пасажирів та членів екіпажу чоловічої статі.
Крок 9
Запропонувати пасажиру зняти взуття. Взуття перевіряється за допомогою РТІ.
Ступні перевіряються за допомогою ручного металодетектора або методом прощупування.
Догляд здійснюється методично, щоб не залишити без уваги жодну частину тіла.
Після закінчення процедури догляду речі особи, які були викладені/виявлені, слід перевірити вручну (за потреби), потім - за допомогою РТІ.
Повернути особі перевірені речі, подякувати за взаємодію.
У разі виявлення у пасажира предметів/речовин, заборонених до пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення на борту ПС, виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України.
Додаток 3
до Авіаційних правил України
"Інструкція з організації та здійснення
контролю на безпеку
в аеропортах України"
(пункт 6 розділу V)
ВИМОГИ
проведення ручного догляду ручної поклажі та багажу
1. Ручний догляд ручної поклажі та багажу здійснюється в присутності пасажира та з його згоди. Перед початком проведення ручного догляду пасажир інформується про недопущення втручання в процедуру догляду.
2. Ручна поклажа / багаж відкривається пасажиром та перевіряється на відсутність подвійного дна. Для визначення значних відмінностей у зовнішніх і внутрішніх розмірах використовуються вимірювальна лінійка, щуп або інший засіб.
3. Під час зовнішнього огляду ручної поклажі/багажу звертається увага на шви, підкладку, застібки, петлі, коліщата та ручки з метою виявлення ознак їх підміни або ремонту, що може вказувати на приховування обмеженого до перевезення предмета.
4. Оглядається та перевіряється кожне додаткове відділення/кишені ручної поклажі/багажу окремо (зверху донизу), при цьому візуально ідентифікується вміст відділень/кишень, щоб не нанести собі поранень колючими або ріжучими предметами.
5. Проводиться візуальний огляд основного внутрішнього відділення ручної поклажі/багажу, притримуючи кришку, з метою визначення реакції пасажира, присутності очевидних небезпечних предметів і речовин, відповідності вмісту валізи її власнику.
6. Під час перевірки кришки ручної поклажі/багажу звертається особлива увага на шви, обробку країв та внутрішні кишені.
7. Почергово викладаються всі предмети із ручної поклажі/багажу, оглядаються і класифікуються на:
безпечні;
дозволені для перевезення тільки в багажі;
заборонені для перевезення на борту ПС цивільної авіації, при цьому доступ пасажира до заборонених предметів обмежується.
8. Предмети одягу, рушники, м’які іграшки викладаються на стіл та перевіряються методом прощупування.
9. Електричні та електронні прилади/пристрої оглядаються зовні на відсутність ознак їх переробки, втручання, додаткових батарейок та наявність правильно розподіленої ваги. Після зовнішнього огляду обов’язково здійснюється догляд за допомогою РТІ.
10. За потреби здійснюється догляд за допомогою РТІ таких предметів, як термоси, книги, парасолі та милиці для перевірки достовірності їх призначення.
11. Рідини, гелі, аерозолі перевіряються так:
визначається характер вмісту та об’єм ємності;
перевіряється наявність маркування небезпеки, відповідність ваги кількості вмісту, наявність захисних ковпачків під час перевірки аерозолів.
12. Під час перевірки внутрішнього відділення ручної поклажі/багажу звертається особлива увага на внутрішні кишені та обшивку, відсутність подвійного дна.
13. Порожня ручна поклажа/багаж піднімається рукою, перевіряються рівномірність ваги та вага порожньої валізи. У разі виникнення підозри, що вага валізи розподілена нерівномірно або надто велика для порожньої валізи, така валіза перевіряється щодо приховування обмежених до перевезення предметів (за потреби) за допомогою РТІ.
14. Під час догляду особлива увага приділяється наявності жирних плям та невеликих отворів на зовнішній поверхні ручної поклажі/багажу, запаху мигдалю, лаку для нігтів, клею, парфумів та інших маскувальних випаровувань, які можуть вказувати на присутність вибухових речовин.
15. Після завершення процедури ручного догляду ручну поклажу необхідно закрити і повернути власнику (після того, як він також пройде догляд).
16. У разі виявлення у пасажира заборонених до перевезення на борту ПС предметів чи речовин виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України "Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України", затверджених наказом Державної авіаційної служби України 15 березня 2019 року № 322.
Додаток 4
до Авіаційних правил України
"Інструкція з організації та здійснення
контролю на безпеку
в аеропортах України"
(пункт 1 розділу IX)
ПЕРЕЛІК
небезпечних предметів і речовин, заборонених до перевезення повітряним транспортом
1. Пасажири та ручна поклажа
Пасажирам не дозволяється в ручній поклажі та особистих речах з міркувань безпеки проносити в зони обмеженого доступу та на борт повітряного судна такі предмети: