Про затвердження Правил технічної експлуатації безпілотних авіаційних комплексів I класу державної авіації України

Старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації) проводить розбір не менше одного разу на місяць.

19. Члени екіпажу БпАК, що виконують заправлення БпЛА паливом, мастилом, спеціальними рідинами та заряджання газами, відповідають за кількість заправлених рідин та газів і надійність закриття заправних пристроїв. Перед заправленням (заряджанням) бортових систем вони зобов’язані:

перевірити наявність відмітки старшого інженера (інженера) - начальника ІАС про дозвіл на заправлення в контрольному талоні на паливо, мастила, спеціальні рідини;

перевірити в контрольному талоні відповідність наданих до заправки палива, масла, рідин вимогам керівництва (інструкції) з експлуатації цього типу БпЛА;

перевірити справність роздавальних пристроїв, заземлення, відповідність кольору (маркування) на балонах зі стисненим газом встановленим вимогам.

Під час одиночного виконання завдань екіпажами БпАК дозволяється командиру екіпажу БпАК здійснювати контроль і допуск до заправлення БпЛА.

Кількість заправлених (заряджених) у БпЛА пального, мастила, спеціальних рідин і газів записується в журнал підготовки та застосування БпАК. Контроль за кількістю заправлених (заряджених) палива, масла, рідин і газів у всіх системах, а також надійності закриття заправних пристроїв здійснюють зовнішні пілоти (оператори) БпАК.

1. Напередодні проведення польотів проводиться контроль готовності БпАК та зовнішніх екіпажів БпАК, що залучаються до польотів, який здійснює заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння за участю старшого інженера (інженера) - начальника ІАС військової частини (установи, організації). Про готовність БпАК та зовнішніх екіпажів до польотів заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння доповідає командиру (керівнику) військової частини (установи, організації).

Контроль готовності проводиться шляхом отримання доповідей, опитування спеціалістів, особистої перевірки стану БпАК і знань особового складу зовнішніх екіпажів БпАК.

Під час одиночного виконання завдань екіпажами БпАК контроль готовності здійснює командир екіпажу БпАК.

2. Передпольотна підготовка БпАК проводиться безпосередньо перед польотами відповідно до польотного завдання і містить:

передпольотний огляд БпАК та усунення виявлених несправностей;

перевірку відповідності заправлення (заряджання) систем БпЛА завданню на політ;

дозаправлення (дозаряджання) систем БпЛА відповідно до завдання на політ;

введення вихідних даних (програм) у навігаційні, прицільні та інші системи;

підготовку АЗУ до застосування;

спорядження БпЛА АЗУ;

підготовку БпАК та перевірку готовності його до виконання завдання в обсязі вимог КЛЕ.

Часом передпольотної підготовки БпАК до польотів є безперервний час від початку робіт з підготовки БпАК до пуску (початку розбігу) БпЛА.

3. Після виконання передпольотної підготовки та застосування БпАК командир та члени зовнішнього екіпажу заповнюють журнал підготовки та застосування БпАК.

1. Дні роботи на авіаційній техніці (далі - ДРАТ) проводяться на всіх типах БпАК не рідше одного разу на тиждень залежно від особливостей експлуатації конкретного типу БпАК.

2. У ДРАТ виконуються:

періодичні роботи відповідно до РТО;

цільові огляди та перевірки;

підготовка АЗУ;

заміна агрегатів, у яких закінчився ресурс (строк служби);

роботи з утримання у справному стані інструменту та закріплених за підрозділом БпАК;

усунення несправностей;

контрольні огляди БпАК керівним складом;

тренажі з особовим складом зовнішніх екіпажів;

оформлення пономерної та експлуатаційної документації;

контроль готовності БпАК та зовнішніх екіпажів до польотів;

інші роботи на БпАК.

1. Періодичні роботи є видом періодичного ТО БпАК, компонентів та обладнання і проводяться за напрацюванням або календарними строками у міжрегламентний період.

2. Періодичні роботи виконує зовнішній екіпаж із залученням за потреби спеціалістів ремонтних підрозділів в обсязі та строки, встановлені РТО.

1. Цільові огляди і перевірки (далі - ЦОіП) проводяться з метою детальної перевірки окремих агрегатів, систем, механізмів і елементів конструкції БпАК. ЦОіП є одним із елементів профілактичних заходів щодо попередження відмов БпАК, його компонентів та обладнання.

Обсяг, порядок і строки проведення ЦОіП визначають заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння і керівники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ. Особи, які віддали розпорядження на проведення ЦОіП, повинні вказати мету і порядок його проведення.

2. Усі документи, що стосуються виконання ЦОіП, адресуються заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння, який з отриманням документа:

вивчає його зміст;

ставить завдання щодо виконання вимог документа, керуючись цими Правилами та іншими нормативно-технічними документами з питань експлуатації і ремонту БпАК;

ставить завдання старшому інженеру (інженеру) - начальнику ІАС військової частини (установи, організації) про визначення БпАК, на яких будуть виконані ЦОіП.

Відповідальним за виконання ЦОіП призначається старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

3. Після одержання документа старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації):

вивчає нормативно-технічні документи та довідковий матеріал, що стосується виконання ЦОіП;

відпрацьовує (у разі відсутності) технологію виконання ЦОіП БпАК;

визначає потрібні сили, засоби та час, необхідні для виконання ЦОіП;

відпрацьовує аркуш контролю виконання вказівки, розпорядження (додаток 5) у кількості примірників, що відповідає кількості підрозділів, які залучаються до виконання ЦОіП;

доводить до командирів підрозділів БпАК вимоги документа;

організовує інструктаж спеціалістів, які залучаються для виконання ЦОіП, з показом (за потреби) технології виконання робіт безпосередньо на БпАК, його компонентах та обладнанні.

4. Аркуші контролю розробляються на всі накази, директиви, вказівки і розпорядження з питань експлуатації і ремонту БпАК, які надійшли до військової частини (установи, організації).

Аркуш контролю є технічним документом, який визначає порядок, технологію, перелік контрольних операцій, разових перевірочних робіт під час виконання ЦОіП на БпАК та звітним документом, який підтверджує факт виконання та контролю якості робіт (оглядів) на БпАК у визначені строки. Аркуші контролю передаються у підрозділи, що залучаються до виконання вимог документа.

5. Виконання ЦОіП оформлюється шляхом здійснення виконавцями відповідних записів у журналі підготовки та застосування БпАК, аркуші контролю а також у формулярі БпАК (БпЛА) - у разі виконання ЦОіП за розпорядчим документом керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Записи у журналі підготовки та застосування БпАК і формулярі БпАК (БпЛА) виконують у тому формулюванні, яке зазначене в аркуші контролю.

6. Після виконання ЦОіП на всіх БпАК підрозділу командири підрозділу БпАК (заступники командирів з озброєння) підписують аркуші контролю та повертають їх відповідальному за виконання.

7. Після отримання заповнених аркушів контролю старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації):

перевіряє правильність заповнення аркушів контролю;

обліковує виконання ЦОіП;

доповідає заступнику командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння про виконання ЦОіП, виявлені при цьому несправності, недоліки та пропонує шляхи їх усунення;

відпрацьовує та відправляє повідомлення про виконання ЦОіП до ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

8. Для обліку та контролю виконання розпоряджень з експлуатації БпАК у військовій частині (установі, організації) ведеться журнал обліку аркушів контролю (додаток 6). За правильність заповнення журналу відповідає старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації).

Журнал зберігається у старшого інженера (інженера) - начальника ІАС.

Аркуші контролю зберігаються в окремих справах, в яких мають бути внутрішні описи. Строк зберігання аркушів контролю в частині - два роки після завершення виконання робіт за цим аркушем контролю на всіх БпАК частини (установи, організації).

9. На БпАК, які знаходяться на зберіганні, ЦОіП, пов’язані з опробуванням двигунів чи з перевіркою систем під струмом, не виконуються.

Під час підготовки БпАК, які знаходились на зберіганні, прийнятих з інших частин або організацій з ТОР, до польотів необхідно забезпечити обов’язкове виконання на них усіх робіт за обсягами аркушів контролю, які були відпрацьовані за час перебування БпАК на зберіганні, в інших частинах або в організації з ТОР.

1. Регламентні роботи є видом періодичного ТО і проводяться з метою поглибленої перевірки технічного стану БпАК та приведення її технічних характеристик у відповідність до ЕД.

2. Регламентні роботи виконують спеціалісти підрозділу обслуговування (регламенту і ремонту) БпАК. За потреби регламентні роботи можуть виконувати організації з ТОР (підприємства виробника, розробника).

Регламентні роботи може також виконувати на БпАК, які виконують завдання у відриві від постійного місця базування, особовий склад зовнішнього екіпажу за наявності відповідної контрольно-перевірочної апаратури (далі - КПА) та допущеного в установленому законодавством порядку персоналу.

3. Річний план відходу БпАК до ремонту, на регламентні роботи та роботи за бюлетенями складає заступник командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння та затверджує командир (керівник) військової частини (установи, організації).

Планування відходу БпАК до ремонту, на регламентні роботи, що виконуються в організації з ТОР (на підприємствах виробника, розробника), інших військових частинах здійснюється на підставі річних планів, затверджених керівником ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

1. Контроль за технічним станом АТ полягає в перевірці відповідності значень параметрів БпАК вимогам експлуатаційної (ремонтної) документації та визначенні на цій основі технічного стану в даний момент.

2. Контроль за технічним станом є основним джерелом інформації для особового складу, який експлуатує БпАК, під час визначення конкретного характеру та обсягу робіт, що підлягають виконанню на БпАК.

3. Види контролю технічного стану БпАК, порядок їх виконання встановлюються експлуатаційною та нормативною документацією.

4. Контроль за зареєстрованими матеріалами польоту (відеофайлами, log-файлами) - об’єктивний контроль (далі - ОК) - поділяється на міжпольотний, повний та спеціальний.

5. Міжпольотний контроль проводиться після кожного польоту за матеріалами ОК (далі - МОК).

6. Міжпольотний контроль виконує особовий склад зовнішнього екіпажу, який пройшов навчання, здав заліки та допущений наказом командира військової частини до проведення аналізу МОК (log-файлів). Результати міжпольотного контролю доповідаються командиру (заступнику командира з озброєння) підрозділу БпАК і записуються до журналу міжпольотного контролю.

7. У разі виявлення за МОК несправностей БпАК або порушень правил експлуатації командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК доповідає керівнику польотів і дає вказівки про порядок і методи їх усунення.

Після усунення несправностей командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК ставить свій підпис у журналі підготовки та застосування БпАК, доповідає про усунення керівнику польотів.

8. Повний контроль здійснюється після завершення льотної зміни з метою:

аналізу та оцінки безпосередніми керівниками (начальниками) підрозділів БпАК виконання польотних завдань, виявлення інцидентів і розроблення заходів щодо їх усунення;

оцінки керівним складом ІАС стану БпАК, дотримання правил їх експлуатації, а також прогнозування їх працездатності;

виявлення та аналізу недоліків у керівництві польотами та вжиття заходів щодо їх усунення;

підготовки МОК, які висвітлюють характерні недоліки та повчальні приклади для використання під час розбору польотів.

9. Спеціальний контроль здійснюється:

за потреби поглибленого аналізу роботи БпАК або виконання польотного завдання;

під час підготовки та проведення спеціальних польотів;

у разі виявлення відхилень у роботі БпАК;

для оцінки повноти та якості підготовки БпАК до польотів;

під час розслідування авіаційних подій та інцидентів.

10. Під час розслідування авіаційної події (серйозного інциденту) порядок проведення та обсяг спеціального контролю визначає голова комісії із розслідування авіаційної події (серйозного інциденту), а під час розслідування інциденту - командир (керівник) військової частини (установи, організації).

11. Посадові особи з експлуатації БпАК та особовий склад зовнішніх екіпажів зобов’язаний вміти дешифрувати і аналізувати зареєстровану інформацію в обсязі своїх посадових обов’язків.

12. Дефектоскопічний контроль виконується з метою своєчасного виявлення тріщин, корозійних пошкоджень, неприпустимих змін механічних властивостей та інших дефектів матеріалу високонавантажених деталей БпАК за допомогою радіографічного, ультразвукового, акустико-емісійного, вихроструминного, магнітопорошкового, візуально-оптичного, капілярного та інших методів неруйнівного контролю.

1. Під час виконання робіт на БпАК і ЗТО персонал повинен знати та суворо дотримуватись вимог безпеки.

2. Організація заходів безпеки під час виконання робіт на БпАК та ЗТО у військовій частині (установі, організації) регламентується статутами Збройних Сил України, наказами Міністерства оборони України, розпорядчими документами посадових осіб ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, ЕД, збірниками заходів безпеки під час експлуатації та військового ремонту АТ.

3. Керівники, у підпорядкуванні яких постійно або тимчасово перебуває персонал, що виконує роботи з експлуатації, ремонту БпАК і ЗТО, забезпечують дотримання вимог безпеки та норм виробничої санітарії у військовій частині (установі, організації).

Усі роботи на БпАК, пов’язані з підготовкою та перевіркою системи керування зброєю до бойового застосування, заряджанням (розряджанням) і підвіскою (зняттям) АЗУ, проводяться з дозволу та в присутності авіаційного техніка БпАК.

За дотримання заходів безпеки під час виконання робіт на БпАК відповідає особисто кожен виконавець.

4. Робочі місця залежно від характеру робіт, що виконуються, і небезпечні зони мають бути обладнані загальними або індивідуальними, постійними або тимчасовими інструкціями, знаками та загородженнями безпеки.

5. За своєчасне попередження всіх осіб, які перебувають у небезпечних зонах, виставлення та зняття тимчасових загороджень і знаків безпеки відповідає керівник робіт. Команди попередження про небезпечні дії мають подаватися у спосіб, що гарантує їх отримання всіма спеціалістами, які перебувають в небезпечних зонах.

6. Навчання безпечним прийомам і методам роботи має проводитись у всіх військових частинах (установах, організаціях) незалежно від характеру і ступеня небезпеки технологічного процесу, а також кваліфікації та стажу осіб, які працюють на такій посаді.

7. Перевірка знання персоналом вимог безпеки проводиться у випадках, передбачених пунктом 2 глави 10 цього розділу.

Інструктажі щодо заходів безпеки залежно від характеру, мети, місця і часу проведення поділяються на первинний, повторний та позаплановий. Про проведення зазначених інструктажів здійснюються записи в контрольному аркуші проведення інструктажу з техніки безпеки (додаток 7).

Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на півроку (на роботах з підвищеною небезпекою - не рідше одного разу на квартал). З особами, які через певні причини (відпустка, хвороба, відрядження тощо) були відсутні на роботі під час настання строку проведення періодичного (повторного) інструктажу, інструктаж проводиться перед початком роботи в перший день їх виходу на роботу.

8. Перед початком робіт персонал повинен бути ознайомлений з характером та умовами виконання робіт і заходами безпеки. Інструктаж проводить начальник (старший групи), який безпосередньо керує виконанням робіт.

9. Самостійно виконувати роботи на БпАК дозволяється особовому складу зовнішнього екіпажу.

10. У разі обладнання БпАК АЗУ спеціаліст, що перевіряє працездатність систем озброєння, повинен особисто переконатись у тому, що бомби, ракети з пускових пристроїв знято.

1. До експлуатації БпАК допускається особовий склад, який пройшов теоретичне та практичне навчання (перенавчання) і стажування, після перевірки засвоєння ним конструкції БпАК, правил його експлуатації, вимог безпеки та практичних навичок роботи в обсязі посадових обов’язків та отримання відповідного допуску (сертифіката).

2. Перевірка знання конструкції БпАК та вимог безпеки під час роботи на БпАК, умінь і навичок щодо їх експлуатації особовим складом зовнішнього екіпажу у всіх випадках здійснюється командиром підрозділу БпАК (старшим інженером (інженером) - начальником ІАС, посадовими особами ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ) і проводиться не менше ніж один раз на рік (під час контрольних занять), а також:

під час допуску до самостійної експлуатації кожного типу (модифікації) БпАК;

під час інспекторських перевірок;

у разі грубих порушень правил експлуатації БпАК;

під час проведення іспитів на підтвердження (підвищення) класної кваліфікації;

під час контрольних оглядів БпАК;

після прибуття до нового місця служби.

Перевірка може здійснюватись і в інших випадках згідно із вказівками і розпорядженнями.

5. Допуск особового складу зовнішніх екіпажів до експлуатації БпАК оформлюється наказом командира частини на підставі акта перевірки знання авіаційної техніки (додаток 8).

6. Особовий склад зовнішніх екіпажів, який показав незадовільні знання АТ і слабкі практичні навички в роботі або неготовність до виконання польотного завдання, від експлуатації БпАК відстороняється. Відстороняють від експлуатації БпАК:

керівники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, їх заступники, начальники відділів експлуатації - особовий склад зовнішніх екіпажів військових частин (установ, організацій), у складі яких є підрозділи БпАК;

заступник командира військової частини (установи, організації) з озброєння (старший інженер (інженер) - начальник ІАС) - особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК підпорядкованої військової частини (установи, організації);

командир підрозділу БпАК (заступник командира підрозділу з озброєння) - особовий склад зовнішніх екіпажів БпАК підпорядкованого йому підрозділу.

7. Допуск до експлуатації БпАК відстороненого особового складу зовнішніх екіпажів БпАК здійснюється в разі позитивних результатів повторної перевірки знань і практичних навичок особами, які відсторонили їх від експлуатації БпАК, або комісією заступника командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) за дорученням цих осіб.

1. До польотів допускаються справні БпЛА з оформленою встановленою документацією, які підготовлені відповідно до завдання, зареєстровані у реєстрі державних повітряних суден та мають допуск до виконання польотів (перельотів) безпілотним літальним апаратом, який належить до І класу (додаток 9). Цей допуск встановлює, що БпЛА І класу придатні для безпечних польотів (перельотів) у межах діючих обмежень.

Допуск до виконання польотів БпЛА видає експлуатуюча організація на підставі реєстраційного посвідчення державного повітряного судна та інших документів, що регулюють питання державної авіації України, за підписом керівника (командира) експлуатуючої організації, завірений у встановленому законодавством порядку.

Копія допуску до виконання польотів (перельотів) БпЛА І класу, завірена в установленому законодавством порядку, надсилається протягом п’яти робочих днів до Управління регулювання діяльності державної авіації України.

Строк дії допуску до виконання польотів (перельотів) БпЛА І класу не може перевищувати один рік.

За забезпечення безпеки польотів (перельотів) БпЛА І класу відповідає керівник (командир) експлуатуючої організації.

Допускається випуск БпЛА у політ з несправностями окремих систем та агрегатів, перелік яких наведено у технічній документації (затверджено ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ). Рішення на випуск таких БпЛА у політ приймає командир підрозділу БпАК (заступник командира підрозділу з озброєння), про що робить запис у журналі підготовки та застосування БпАК за своїм підписом і підписом зовнішнього пілота (оператора).

У разі роботи зовнішнього екіпажу БпАК самостійно у відриві від місця постійного базування рішення приймає зовнішній пілот (оператор) із обов’язковим записом у журналі підготовки та застосування БпАК.

2. Дозвіл на пуск БпЛА дає командир зовнішнього екіпажу. Допуск підтверджується підписом у журналі підготовки та застосування БпАК.

3. У разі порушення правил технічної експлуатації в процесі проведення його передпольотної підготовки відсторонити БпАК від польоту можуть командир зовнішнього екіпажу, командир (заступник командира з озброєння) підрозділу БпАК, старший інженер (інженер) - начальник ІАС військової частини (установи, організації), заступник командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) і посадові особи ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Після усунення виявлених недоліків БпАК допускається до польоту з дозволу особи, яка відсторонила його від польоту, або заступником командира (керівника) з озброєння військової частини (установи, організації) за дорученням вищої посадової особи, яка відсторонила БпАК від польоту.

1. БпАК, що знаходяться у військовій частині (установі, організації), наказом командира військової частини закріплюються за авіаційним техніком БпАК.

2. Авіаційний технік БпАК відповідає за зберігання, справність та постійну готовність їх до застосування.

1. Обліт БпЛА у військових частинах (установах, організаціях) проводиться за розпорядженням командира (керівника) ОУБпА.

2. Картку обльоту для конкретного типу БпЛА розробляє підприємство-виробник та затверджує керівник підприємства, як виняток, картка обльоту може розроблятись у ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ та затверджуватись його керівником.

1. Під час підготовки до виконання сезонного обслуговування проводяться заходи з планування та організації робіт на БпАК, а саме:

видається наказ про проведення сезонного обслуговування;

визначається технічний стан БпАК;

складаються плани, плани-графіки виконання сезонного обслуговування;

визначається потреба в запасних частинах і витратних матеріалах, необхідних для проведення робіт;

складаються заявки на отримання ЗЧМ та подаються до підрозділів та служб забезпечення, організовується отримання матеріальних засобів;

визначається обсяг робіт (основних і додаткових), складаються переліки робіт;

визначається необхідна кількість персоналу, який буде залучатися до виконання робіт із сезонного обслуговування;

проводяться заняття з особовим складом, який залучається до робіт із сезонного обслуговування, показові заняття.

2. Під час переходу до зимової (літньої) експлуатації проводиться підготовка персоналу, БпАК до відповідного періоду експлуатації.

Підготовка до зимової (літньої) експлуатації містить:

проведення занять (конференції) з персоналом щодо особливостей експлуатації БпАК у зимовий (літній) період;

сезонне обслуговування БпАК згідно з РТО;

виконання переліків робіт та інших робіт на БпАК, передбачених ЕД і вказівками керівника ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ;

підготовку навчальної та виробничої баз;

тренажі на БпАК.

3. Строки проведення підготовки всіх військових частин (установ, організацій) до чергового періоду експлуатації визначає керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (у ЗСУ зазначені строки визначаються на підставі розпорядження ГШ ЗСУ).

1. Підконтрольна експлуатація БпАК проводиться відповідно до наказів керівників ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - наказів Командування Повітряних Сил ЗСУ).

2. Підконтрольна експлуатація БпАК - штатна експлуатація заданої кількості БпАК, яка супроводжується додатковим контролем і врахуванням їх технічного стану з метою одержання достовірної інформації щодо змінювання якісних показників технічного стану виробів в умовах експлуатації. Підконтрольна експлуатація БпАК може проводитися як для окремих зразків, так і для серійного виробництва. З метою одержання достовірної та повної інформації про результати експлуатаційних спостережень під час проведення підконтрольної експлуатації здійснюється більш детальний документальний контроль та облік фактичного технічного стану БпАК в умовах штатної експлуатації.

3. Метою підконтрольної експлуатації БпАК є:

підтвердження відповідності тактико-технічних характеристик БпАК вимогам нормативно-технічної документації в умовах їх використання за призначенням;

перевірка ефективності впроваджених нових конструкторських та технологічних рішень під час їх розробки та виготовлення, застосування складових виробів, у тому числі вироблених за сучасними технологіями;

дослідження характеристик, які не були отримані під час проведення випробувань дослідних зразків;

отримання додаткових відомостей про надійність БпАК під час їхньої експлуатації у різні пори року та різних кліматичних зонах; можливість застосування нових марок пально-мастильних матеріалів, акумуляторних батарей, спеціальних рідин тощо, які не були передбачені експлуатаційною документацією на БпАК, а також відомостей, які враховувалися б під час подальших розробок БпАК;

вироблення рекомендацій щодо усунення недоліків, підвищення функціональних можливостей та ефективності використання БпАК;

вироблення пропозицій щодо доцільності подальшого прийняття на озброєння (постачання) БпАК у ЗСУ (ЦОВВ).

4. Замовником підконтрольної експлуатації БпАК є центральні служби забезпечення ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, командування (штаби) видів ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони та Генерального штабу (далі - ГШ) ЗСУ та інші органи військового управління, які безпосередньо підпорядковані Міноборони та ГШ ЗСУ.

5. Учасниками виконання заходів з організації та проведення підконтрольної експлуатації БпАК є:

ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ;

інші органи військового управління безпосередньо підпорядковані ГШ ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони, ГШ ЗСУ (далі - органи військового управління);

відповідні науково-дослідні установи та вищі військові навчальні заклади ЗСУ (далі - науково-дослідні установи);

військові частини (установи, організації), в яких здійснюються зазначені заходи;

інші учасники (за потреби).

6. Функції учасників підконтрольної експлуатації БпАК:

1) ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ):

приймає рішення про проведення заходів з організації підконтрольної експлуатації БпАК;

видає наказ про проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

організовує розроблення типової методики на проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

затверджує (погоджує) проекти програм та методик проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

бере участь разом з іншими органами військового управління (за потреби) у проведенні підконтрольної експлуатації БпАК;

здійснює контроль за підготовкою, отриманням та узагальненням відповідної інформації (актів, повідомлень, звітів, бюлетенів) за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК на всіх етапах, через науково-дослідні установи, органи військового управління, безпосередньо підпорядковані ГШ ЗСУ, структурні підрозділи Міноборони, ГШ ЗСУ, яким підпорядковані військові частини, визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

затверджує (погоджує) акти за результатами підконтрольної експлуатації БпАК;

бере участь у виконанні заходів з реалізації результатів підконтрольної експлуатації БпАК;

2) орган військового управління безпосередньо підпорядкований ГШ ЗСУ, структурний підрозділ Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковані військові частини, визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК:

готує та надає в установленому порядку до Командування Повітряних Сил ЗСУ клопотання щодо проведення підконтрольної експлуатації визначених БпАК;

подає пропозиції до складу комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

на підставі наказу Командування Повітряних Сил ЗСУ видає наказ про проведення підконтрольної експлуатації БпАК у визначених підпорядкованих військових частинах (установах, організаціях);

погоджує (затверджує) проекти програм та методик проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

організовує заходи щодо науково-технічного супроводження, підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК у підпорядкованих військових частинах (установах. організаціях);

організовує матеріально-технічне забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК відповідно до програм, методик та рішень про її проведення;

забезпечує своєчасну підготовку, отримання та узагальнення відповідної інформації (актів, повідомлень, звітів, бюлетенів) за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК на всіх етапах;

за результатами виконання заходів підконтрольної експлуатації БпАК погоджує (затверджує) акти (звіти) та за потреби надає їх до науково-дослідних установ для проведення науково-технічної експертизи;

готує пропозиції щодо реалізації результатів підконтрольної експлуатації БпАК у процесі їх експлуатації (внесення змін до експлуатаційної та ремонтної документації тощо);

розробляє (організовує розроблення) у межах повноважень документи з питань удосконалення організації підконтрольної експлуатації БпАК;

здійснює контроль у межах компетенції за виконанням вимог з охорони державної таємниці, захисту іншої інформації з обмеженим доступом, технічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам під час проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

3) військові частини (установи, організації), на фондах яких проводиться підконтрольна експлуатація БпАК, виконують такі функції:

проводять роботи з підготовки БпАК, вивчають вимоги розпорядчих документів, що регламентують проведення підконтрольної експлуатації БпАК, розробляють документи, що забезпечують проведення підконтрольної експлуатації БпАК у військових частинах, визначають екіпажі, технічний персонал, призначають осіб, які відповідають за збір, підготовку та оформлення результатів підконтрольної експлуатації БпАК;

виконують роботи з проведення підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмами та методиками;

готують звітні матеріали за результатами проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

беруть участь в оцінці змін та прогнозуванні технічного стану БпАК;

попередньо встановлюють причини несправностей та пошкоджень БпАК з підготовкою відповідних документів (актів рекламацій, повідомлень);

розробляють пропозиції щодо необхідності проведення робіт з виконання необхідних доробок БпАК;

розробляють пропозиції щодо вдосконалення системи експлуатації БпАК;

4) науково-дослідні установи здійснюють науково-технічне супроводження підконтрольної експлуатації БпАК за напрямами діяльності, у тому числі:

за запитом ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ) подають пропозиції до складу комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

розробляють, погоджують та подають на затвердження програми та методики підконтрольної експлуатації БпАК, а також методичні вказівки щодо їх виконання;

забезпечують методичне керівництво підконтрольною експлуатацією БпАК;

беруть участь у проведенні підконтрольної експлуатації БпАК, складанні та узгодженні звітних документів з підконтрольної експлуатації БпАК;

забезпечують інформаційно-аналітичну підтримку заходів із підконтрольної експлуатації БпАК;

аналізують рекламаційні документи та проводять науково-технічну експертизу документів (актів, звітів, повідомлень), що розробляються за результатами проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

здійснюють збір та обробку інформації щодо змін технічного стану БпАК, їх надійності та ефективності застосування в ході проведення підконтрольної експлуатації;

аналізують технічний стан БпАК та розробляють проекти технічних рішень щодо забезпечення надійності та ефективності застосування БпАК;

готують пропозиції щодо покрашення бойових, експлуатаційних та тактико-технічних характеристик БпАК, ефективності їх застосування в процесі подальшої експлуатації БпАК та реалізації результатів підконтрольної експлуатації БпАК;

розробляють (організовують розроблення) у межах повноважень документи з питань удосконалення організації підконтрольної експлуатації БпАК;

беруть участь у розробленні та експертизі проектів документів щодо внесення змін (коригування) до існуючих документів щодо організації експлуатації, норм напрацювання та строків служби БпАК, їх розробки (модернізації) та закупівлі, проведення випробувань, продовження ресурсу, утилізації, стандартизації, уніфікації за результатами проведення підконтрольної експлуатації БпАК.

7. З метою організації проведення підконтрольної експлуатації БпАК видаються відповідні накази ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ), органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих ГШ ЗСУ, структурних підрозділів Міноборони, ГШ ЗСУ та командирів (керівників) військових частин (установ, організацій), які є учасниками підконтрольної експлуатації.

8. У наказі ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ) на проведення підконтрольної експлуатації БпАК, визначаються:

місця проведення підконтрольної експлуатації БпАК (військові частини (установи, організації), на фондах яких буде проводитися підконтрольна експлуатація);

строки проведення підконтрольної експлуатації визначених БпАК;

кількість БпАК, що залучаються до проведення підконтрольної експлуатації;

військові частини (виконавці та співвиконавці), які залучаються до проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

науково-дослідні установи, які здійснюють науково-технічне супроводження та науково-методичне забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК;

органи військового управління та військові частини (установи, організації), на які покладається завдання з матеріально-технічного забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК;

склад комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

порядок роботи комісії, підготовки та надання інформаційних звітних матеріалів до відповідних органів військового управління та науково-дослідних установ за період виконання кожного етапу згідно з програмою підконтрольної експлуатації БпАК;

тощо.

9. До складу комісії з проведення підконтрольної експлуатації БпАК включаються представники ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ, інших органів військового управління ЗСУ, структурних підрозділів Міноборони, ГШ ЗСУ, яким підпорядковані військові частини, визначені для проведення підконтрольної експлуатації, відповідних науково-дослідних установ, командири (керівники) (заступники командира (керівника) з озброєння) військових частин (установ, організацій), на базі яких проводиться підконтрольна експлуатація.

10. У наказах органів військового управління, безпосередньо підпорядкованих ГШ ЗСУ, структурних підрозділів Міноборони, ГШ ЗСУ, як правило, визначаються:

місця проведення підконтрольної експлуатації БпАК (військові частини (установи, організації), на фондах яких буде проводитися підконтрольна експлуатація);

строки проведення етапів підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмою та методикою;

кількість БпАК, що залучаються до проведення підконтрольної експлуатації;

військові частини (виконавці та співвиконавці), які залучаються до проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

військові частини та підрозділи, на які покладається завдання з матеріально-технічного забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК;

загальний порядок підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмою та методиками підконтрольної експлуатації ОВТ;

науково-дослідні установи, які здійснюють науково-технічне супроводження та науково-методичне забезпечення підконтрольної експлуатації БпАК;

порядок підготовки та надання інформаційних, звітних матеріалів до відповідних органів військового управління та науково-дослідних установ за період виконання кожного етапу згідно з програмою підконтрольної експлуатації БпАК.

11. У наказах командирів (керівників) військових частин (установ, організацій), як правило, визначаються:

місця проведення підконтрольної експлуатації БпАК (військові частини (установи), в яких буде проводитися підконтрольна експлуатація);

строки проведення етапів підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмою та методиками;

кількість та заводські номери БпАК;

закріплені екіпажі (розрахунки);

посадові особи, відповідальні за організацію підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

посадові особи, призначені для роботи у складі комісії, на яких покладаються обов’язки за збір, підготовку та оформлення результатів підконтрольної експлуатації;

порядок підготовки та проведення підконтрольної експлуатації БпАК згідно з програмою та методиками;

підрозділи, на які покладається завдання з матеріально-технічного забезпечення виконання заходів з проведення підконтрольної експлуатації БпАК;

порядок підготовки та надання інформаційних звітних матеріалів до відповідних органів військового управління та науково-дослідних установ за період виконання кожного етапу згідно з програмою підконтрольної експлуатації БпАК.

12. Безпосереднє керівництво підконтрольною експлуатацією здійснюють комісія, яка призначається наказом ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - Командування Повітряних Сил ЗСУ), та командири (керівники) визначених військових частин (установ, організацій).

13. Розроблення програм та методик підконтрольної експлуатації, методичних вказівок щодо їх виконання та виконання процедури їх погодження та затвердження, а також методичне керівництво цими заходами покладається на відповідні уповноважені науково-дослідні установи.

Програми та методики підконтрольної експлуатації погоджує керівник органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого ГШ ЗСУ, структурного підрозділу Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковані військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації, та затверджує керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ.

Програма проведення підконтрольної експлуатації БпАК має містити:

якісні показники, за якими оцінюються зміни технічного стану БпАК;

перелік робіт, які проводяться для контролю цих показників;

перелік звітних документів та форми звітів, що відпрацьовуються за результатами робіт;

перелік заходів із матеріально-технічного забезпечення проведення підконтрольної експлуатації;

строки виконання робіт, табель звітів та строків надання звітних документів;

інші заходи.

До програм проведення підконтрольної експлуатації БпАК розробляються та додаються у вигляді додатків до неї методики визначення показників, за якими оцінюються зміни технічного стану БпАК.

14. До військових частин (установ, організацій), на фондах яких проводиться підконтрольна експлуатація БпАК, можуть бути допущені представники підприємств (установ, організацій) виробників та розробників БпАК України або іноземних держав.

15. Організація проведення підконтрольної експлуатації БпАК здійснюється із забезпеченням виконання вимог законодавства щодо охорони державної таємниці, захисту іншої інформації з обмеженим доступом, технічного захисту інформації та протидії технічним розвідкам.

16. Організація та здійснення матеріально-технічного забезпечення проведення підконтрольної експлуатації БпАК покладається на ОУ ЦОВВ, органи військового управління ЗСУ та ІВФ, структурні підрозділи Міноборони, ГШ ЗСУ, яким підпорядковано військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації.

17. Після отримання програми проведення підконтрольної експлуатації БпАК голова комісії та командири (керівники) визначених військових частин (установ, організацій) організовують заходи з вивчення розпорядчих документів, що регламентують проведення підконтрольної експлуатації БпАК.

18. Збір та оброблення інформаційних матеріалів за результатами підконтрольної експлуатації БпАК проводить визначений наказами командирів (керівників) військових частин (установ, організацій) особовий склад (персонал) військових частин (установ, організацій), у яких здійснюються зазначені заходи.

Результати підконтрольної експлуатації (відомості про відмови, технічне обслуговування, ремонт, витрати експлуатаційних, пально-мастильних матеріалів, спеціальних рідин, запасних частин тощо) вносяться до журналу (формуляра, відомості) на місці проведення підконтрольної експлуатації БпАК та за потреби - до сповіщення, яке надсилається виробнику (розробнику).

19. Командири (керівники) військових частин (установ, організацій), у яких проводиться підконтрольна експлуатація, відповідають за виконання програм підконтрольної експлуатації.

20. Результати підконтрольної експлуатації відображаються у відповідному акті. За матеріалами акта відпрацьовуються та впроваджуються заходи, спрямовані на підвищення боєготовності БпАК, ефективності їх бойового застосування та підвищення експлуатаційних властивостей у процесі подальшої експлуатації.

Акт за результатами підконтрольної експлуатації погоджує керівник органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого ГШ ЗСУ, структурного підрозділу Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковано військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації, та затверджує керівник ОУБпА ЦОВВ, ЗСУ та ІВФ (для ЗСУ - командувач Повітряних Сил Збройних Сил України).

21. У разі якщо підконтрольна експлуатація проводиться з метою прийняття рішення щодо подальшого прийняття БпАК на озброєння (постачання) у ЗСУ, за результатами підконтрольної експлуатації БпАК комісія складає акт у чотирьох примірниках, погоджує його з Командуванням Повітряних Сил ЗСУ та подає на затвердження керівнику органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого ГШ ЗСУ, структурного підрозділу Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковано військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК. Після затвердження акта про результати підконтрольної експлуатації два примірники акта залишаються керівнику органу військового управління, по одному примірнику надсилається до науково-дослідної установи, яка здійснювала науково-технічне супроводження підконтрольної експлуатації, та Командування Повітряних Сил ЗСУ.

22. Про результати проведення підконтрольної експлуатації БпАК керівник органу військового управління, безпосередньо підпорядкованого ГШ ЗСУ, структурного підрозділу Міноборони, ГШ ЗСУ, якому підпорядковані військові частини (установи, організації), визначені для проведення підконтрольної експлуатації БпАК, доповідає Міністру оборони України щодо доцільності подальшого прийняття на озброєння (постачання) зазначеного БпАК із додаванням примірника акта за результатами проведення підконтрольної експлуатації.

1. Контроль за роботами, які виконуються на БпАК, проводиться для попередження відмов БпАК через помилки членів зовнішнього екіпажу (ІТС), недопущення скорочення обсягу або порушень технології під час виконання робіт на БпАК.

2. Обсяг контролю визначається з урахуванням умов базування, ступеня освоєння та стану БпАК, підготовленості і натренованості виконавців робіт. Обсяг контролю повинен забезпечувати повноту та якість виконання робіт і запобігати випуску в політ несправних і підготовлених не в повному обсязі БпЛА.

3. Контроль за роботами проводиться після їх виконання, якщо є технічна можливість перевірити повноту та якість виконання операцій, які підлягають контролю, після завершення роботи виконавцем, або на певному етапі виконання роботи, якщо такої можливості немає. Такий контроль проводиться керівним ІТС та безпосередніми начальниками виконавців (командирами зовнішніх екіпажів).

Повнота та якість виконаної роботи (операції) перевіряються шляхом візуального огляду, перевірки працездатності системи, повторного вимірювання або зчитування показань приладів контролю, а також опитування виконавця. Для контролю можуть також використовуватися технічні засоби контролю, а саме системи вбудованого контролю та попередження зовнішнього екіпажу тощо.

4. Переліки операцій, які підлягають контролю, технологічні карти поопераційного контролю розробляються під керівництвом старшого інженера (інженера) - начальника ІАС та затверджуються заступником командира (керівника) військової частини (установи, організації) з озброєння. При цьому враховуються досвід експлуатації БпАК, дані про помилки зовнішніх екіпажів (ІТС) під час робіт на БпАК, складність робіт, що виконуються, та кваліфікація виконавців.

Операції, які підлягають контролю, в технологічних картах виконання робіт має бути підкреслено червоним кольором.

5. Контроль за роботами, які виконуються на БпАК, організовують: у військовій частині (установі, організації) - старший інженер (інженер) - начальник ІАС, у підрозділах БпАК - командир (заступник командира з озброєння) підрозділу (командир зовнішнього екіпажу).

Під час підготовки БпЛА до польоту роботи, які виконуються зовнішнім екіпажем, контролює командир підрозділу БпАК (командир зовнішнього екіпажу).

Контроль за виконанням періодичних і регламентних робіт, цільових оглядів і перевірок, робіт з підготовки до зимової (льотної) експлуатації та під час зберігання БпАК, робіт за бюлетенями заводів-виробників та військового ремонту здійснює старший інженер (інженер) - начальник ІАС. Допускається здійснювати контроль таких робіт і особам ІТС, які мають рівні з виконавцями посади, але вищу класну кваліфікацію.

Особи, які здійснюють контроль за роботами, що виконуються на БпАК, записують виявлені недоліки до журналу підготовки та застосування БпАК. Керівний ІТС аналізує виявлені недоліки, виявляє причини їх виникнення і вживає заходів щодо попередження помилок та порушень правил експлуатації БпАК.

1. Залежно від тривалості зберігання розрізняють короткочасне та тривале зберігання. Короткочасне зберігання БпАК під час експлуатації - зберігання до одного року включно, тривале - понад один рік.

2. ТО під час зберігання БпАК включає їх технічне обслуговування під час підготовки до зберігання, безпосередньо під час зберігання, а також після закінчення зберігання.

Обсяг ТО під час зберігання штатних БпАК визначається ЕД на конкретний тип БпАК, а також вказівками керівника ОУБпА ЦООВ, ЗСУ та ІВФ.

1. За справність накопичувачів розвідувальної інформації, їх отримання та облік, використання та встановлення відповідає персонал з експлуатації систем, у яких використовуються відповідні носії інформації.

За правильність та якість обробки носіїв інформації відповідає персонал служби обробки даних розвідувальної інформації.

2. Передавання носіїв інформації здійснюють зовнішні пілоти (оператори) особам, які доставляють їх на пункти обробки, під підпис у журналі підготовки та застосування БпАК або в книзі обліку.

3. Доставку носіїв інформації у підрозділи обробки інформації та назад виконує персонал, призначений наказом командира (керівника) військової частини (установи, організації).

1. Залишати пульти керування двигунами під час роботи двигунів забороняється.

2. У разі обледеніння БпЛА на землі випускати його в політ до повного очищення від льоду забороняється.