Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань

5. Для отримання спеціального дозволу на відвідування установ виконання покарань представники медіа подають не пізніше ніж за п'ять робочих днів до запланованого відвідування до Департаменту, керівництву відповідного міжрегіонального управління або установи подання із зазначенням:

повного найменування медіа, дати і номера реєстрації, місцезнаходження, номера телефону (факсу), електронної пошти;

найменування установи виконання покарань, яку планується відвідати (при направленні подання до Департаменту або міжрегіонального управління);

мети, дати та часу відвідування установи виконання покарань;

прізвища, імені, по батькові представника медіа, щодо якого вноситься подання, серії та номера паспорта, коли і ким виданий;

номера редакційного посвідчення або інших документів, що засвідчують належність до медіа;

особи, з якою планується записати інтерв'ю (коментар), та орієнтовної тематики.

Подання, що не містить зазначеної інформації, не розглядається, про що у триденний строк з дати реєстрації подання письмово повідомляється медіа.

6. За результатами розгляду подання протягом трьох робочих днів Департамент (керівництво міжрегіонального управління, установи виконання покарань) готує спеціальний дозвіл на відвідування установи виконання покарань або лист про відмову в його наданні та направляє представнику медіа, який направив подання.

За рішенням керівництва Департаменту, міжрегіонального управління або начальника установи виконання покарань встановлюються обмеження щодо доступу до окремих об'єктів установи виконання покарань та проведення фото- і відеозйомки. До таких об'єктів належать охоронні споруди, периметр установи виконання покарань, спостережні вишки, вартове приміщення, кімнати для зберігання зброї та спеціальних засобів, службове приміщення, оснащене системами нагляду і контролю, де персонал установи виконання покарань здійснює спостереження за станом систем сигналізації, відеоспостереження, контролювання доступу та інших систем нагляду і контролю.

7. Відмова в наданні спеціального дозволу на відвідування установи виконання покарань надсилається представникам медіа у разі, якщо:

засуджений відмовляється від зустрічі або не бажає використовувати короткострокове побачення на її проведення;

слідчий або суд, які здійснюють кримінальне провадження, не дають письмового дозволу на зустріч із засудженим;

в установі виконання покарань запроваджено режим особливих умов.

8. Представники об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які на підставі статті 25 Кримінально-виконавчого кодексу України бажають надавати допомогу у виправленні і ресоціалізації засуджених, проведенні соціально-виховної роботи, можуть відвідувати установи виконання покарань за наявності відповідного дозволу.

Надання дозволу представникам об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій на відвідування установи виконання покарань та взаємодію з ними здійснює Департамент, керівництво міжрегіонального управління або установи виконання покарань.

Для отримання такого дозволу об'єднання громадян, релігійні або благодійні організації не пізніше ніж за п'ять робочих днів до запланованого відвідування подають до Департаменту, керівництву міжрегіонального управління або установи виконання покарань заяву, в якій зазначають:

повне найменування об'єднання громадян, релігійної чи благодійної організації, місцезнаходження, номер телефону (факсу), електронну пошту;

найменування установи виконання покарань, яку планується відвідати (при направленні заяви до Департаменту або міжрегіонального управління);

дату та час відвідування установи виконання покарань;

прізвище, ім'я, по батькові представників об'єднання громадян, релігійної чи благодійної організації, які планують відвідати установу виконання покарань, серію та номер паспорта, коли і ким виданий.

До заяви додаються копії свідоцтва про державну реєстрацію та статуту.

Крім того, священнослужителі, релігійні проповідники, наставники, інші представники зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні, повинні надати копію офіційного погодження центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, можливості зайняття проповідницькою чи іншою канонічною діяльністю та виконання релігійних обрядів.

9. За результатами розгляду заяви протягом трьох робочих днів Департамент (міжрегіональне управління) надає дозвіл на відвідування установи виконання покарань, про що повідомляє об'єднання громадян, релігійну або благодійну організацію.

У разі відсутності у заяві інформації або копій документів, зазначених у пункті 8 цього розділу, об'єднання громадян, релігійна або благодійна організація у триденний строк з дати реєстрації заяви письмово повідомляються про відмову у дозволі на відвідування установи виконання покарань.

10. Представники об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які на постійній основі беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених, проведенні соціально-виховної роботи, можуть відвідувати установи виконання покарань за спрощеною процедурою.

Для цього зазначеним особам видається перепустка на певний період (місяць, квартал) та на цей період складається графік візитів, який затверджує начальник установи виконання покарань.

11. Надання спеціального дозволу близьким родичам засудженого або іншим особам на відвідування установи виконання покарань здійснює Департамент, керівництво міжрегіонального управління або установи виконання покарань.

Для отримання спеціального дозволу на відвідування установ виконання покарань близькі родичі засудженого або інші особи подають не пізніше ніж за п'ять робочих днів до запланованого відвідування до Департаменту, керівництву відповідного міжрегіонального управління або установи письмову заяву із зазначенням:

прізвища, імені, по батькові особи, яка виявила бажання відвідати установу виконання покарань, серії та номера паспорта, коли і ким виданий;

найменування установи виконання покарань, яку планується відвідати (при направленні подання до Департаменту або міжрегіонального управління);

дати та часу відвідування установи виконання покарань.

Заява, що не містить зазначеної інформації, не розглядається, про що у триденний строк з дати реєстрації заяви письмово повідомляється особа, яка її подала.

12. За результатами розгляду заяви протягом трьох робочих днів Департамент (керівництво міжрегіонального управління, установи виконання покарань) готує спеціальний дозвіл на відвідування установи виконання покарань або лист про відмову в його наданні та направляє особі, яка її подала.

За рішенням керівництва Департаменту, міжрегіонального управління або начальника установи виконання покарань встановлюються обмеження щодо доступу до окремих об'єктів установи виконання покарань та проведення фото- і відеозйомки. До таких об'єктів належать охоронні споруди, периметр установи виконання покарань, спостережні вишки, вартове приміщення, кімнати для зберігання зброї та спеціальних засобів, службове приміщення, оснащене системами нагляду і контролю, де персонал установи виконання покарань здійснює спостереження за станом систем сигналізації, відеоспостереження, контролювання доступу та інших систем нагляду і контролю.

При наданні спеціального дозволу на відвідування установи виконання покарань Департамент (керівництво міжрегіонального управління, установи виконання покарань) має поінформувати близьких родичів засудженого або інших осіб, що такий дозвіл не є підставою для надання побачення із засудженим.

13. Відмова в наданні спеціального дозволу на відвідування установи виконання покарань близьким родичам засудженого або іншим особам надсилається у разі, якщо в установі виконання покарань запроваджено режим особливих умов.

14. У випадках порушення представниками медіа, об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, а також громадянами вимог встановленого режиму за рішенням адміністрації установи виконання покарань відвідування може бути припинено на будь-якій його стадії.

15. Посадові особи та експерти у відрядженні моніторингової місії ООН з прав людини в Україні мають право відвідувати установи виконання покарань без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час безперешкодно при пред'явленні документів, що посвідчують особу, для здійснення повноважень, визначених Угодою між Урядом України та Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини про розміщення короткотермінової моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.

Зустрічі посадових осіб та експертів у відрядженні моніторингової місії ООН з прав людини в Україні із засудженими у рахунок побачень не зараховуються.

 

 

Примітки:

1. Книга має бути пронумерована, прошнурована, засвідчена відповідним підписом і опечатана.

2. Книга призначається для перегляду і внесення до неї записів особами, які мають право на перевірку установи виконання покарань.

3. Особа, яка здійснює перевірку, вносить до книги основні зауваження та пропозиції з питань діяльності установи виконання покарань. При цьому зазначаються терміни усунення виявлених недоліків.

4. У строки, встановлені особою, яка проводила перевірку, начальник установи виконання покарань зобов'язаний письмово доповісти начальнику міжрегіонального управління про усунення виявлених недоліків.

 

Поіменна картка виготовляється із цупкого картону або пластику розміром 100 х 70 мм. У лівому верхньому куті розміщується фотокартка засудженого(ї), засвідчена печаткою установи виконання покарань, поряд зазначаються його (її) прізвище, ім'я, по батькові, рік народження і номер відділення соціально-психологічної служби. Під фотокарткою і установчими даними зазначаються статті Кримінального кодексу України, за якими він (вона) засуджений(а), строк позбавлення волі, початок та кінець строку покарання.

Поіменні картки формуються в єдину картотеку і зберігаються в приміщенні чергової частини установи виконання покарань. Другий примірник картотеки зберігається на КПП між житловою і виробничою зонами установи виконання покарань і використовується для виведення (повернення) засуджених на роботу (з роботи).

Нагрудний розпізнавальний знак виготовляється із тканини темного кольору у вигляді прямокутника розміром 90 х 40 мм. На полі знака білою фарбою зазначаються прізвище, ініціали засудженого(ї), нижче - номер відділення, по краю наноситься кайма завширшки 5 мм.

Нагрудний розпізнавальний знак нашивається на верхній одяг і сорочку з лівого боку.

 

Предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу.

Будь-яка зброя, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони, оптичні прилади.

Пересувні засоби.

Гроші та цінності.

Будь-які вироби з дорогоцінних металів.

Будь-які напої із вмістом алкоголю та енергетичної дії, пиво, дріжджі, одеколон та інші вироби на спиртовій основі.

Наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори, медичні вироби (за винятком лікарських засобів або їх аналогів, протезів, інвалідних візків або інших пристосувань, необхідних для підтримання життєдіяльності організму (за умови дозволу лікаря), стерильних шприців, голок та контрацептивів у герметичній упаковці (не більше 5 одиниць кожного найменування)).

Будь-яка теле-, радіо-, аудіо- та відеоапаратура, аудіо-, відеокасети, CD- та DVD-диски (за винятком: гучномовець - один на жилу секцію (камеру), телевізор (без можливості виходу в мережу Інтернет) та цифровий ефірний тюнер T2 - один на відділення соціально-психологічної служби або на жилу секцію (камеру), DVD-програвач - один на відділення соціально-психологічної служби або на жилу секцію (камеру)).

Радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скретч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади (засудженим, які тримаються у виправних центрах, дозволяється зберігати та користуватися мобільними телефонами у порядку, встановленому пунктом 2 розділу XIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).

Комп'ютерна техніка (за винятком: комп'ютерної техніки, що встановлена у комп'ютерних класах та використовується у навчальному процесі або для реалізації права на користування мережею Інтернет у порядку, передбаченому Кримінально-виконавчим кодексом України; планшетних комп'ютерів без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами; ноутбуків - засудженим до довічного позбавлення волі, які тримаються у ПКТ, та навчаються у закладах вищої освіти). Засудженим, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, дозволяється мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них).

Ножі, бритви (крім електричних, механічних та безпечних з касетною головкою) та інші гострорізальні і колючі предмети.

Сокири, молотки та інші інструменти.

Гральні карти.

Фотоапарати, фотоматеріали, хімікати.

Будь-які документи (крім копій вироків і ухвал судів, квитанцій на зберігання грошей, речей та цінностей, а також кореспонденції від органів та осіб, зазначених у пункті 1 розділу XIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань).

Топографічні карти, компаси.

Військовий та інший формений одяг, обладнання до нього, а також верхній одяг, головні убори та взуття (за винятком тапочок) невстановлених законодавством зразків.

Музичні інструменти.

Будь-яке спортивне знаряддя, у тому числі для заняття бойовими мистецтвами (боксерські рукавички та груші, рукавички для заняття рукопашним боєм, маківари тощо).

Примітки:

1. Музичні інструменти, які є у власності засудженого, здаються на зберігання до складу або клубу установи виконання покарань. Користування ними дозволяється у спеціально визначених приміщеннях у встановлений розпорядком дня час.

2. Засудженим до довічного позбавлення волі забороняється мати при собі та зберігати в камерах дзеркала (крім дзеркал, виготовлених з пластику розміром не більше 20 х 20 см), бритви для гоління (крім електричних та механічних) та інші гострорізальні і колючі предмети.

3. Засудженим до довічного позбавлення волі, які тримаються в ПКТ, за необхідності використання комп'ютерної техніки для навчання у закладах вищої освіти можуть видаватися ноутбуки з доступом до глобальної мережі Інтернет, що надійшли їм у посилках (передачах), з обов'язковим поверненням наприкінці дня на зберігання адміністрації установи виконання покарань.

4. CD та DVD-диски зберігаються в адміністрації установи виконання покарань та видаються засудженим у вільний час, відведений розпорядком дня.

5. Гроші, цінності, будь-які вироби з дорогоцінних металів та музичні інструменти можуть тримати засуджені, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації.

 

 

Примітки:

1. Журнал має бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою та зберігатися в канцелярії установи виконання покарань.

2. Особистий прийом засуджених проводиться не менше одного разу на тиждень в установлений розпорядком дня час згідно з графіком.

 

Продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення не в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які можуть зберігатися за кімнатної температури, крупи, макаронні вироби, крем-суп, пюре, паста, мюслі, пластівці, цукор та кава - до 1 кг кожного найменування, свіжі фрукти та овочі, а також чай та тютюнові вироби фабричного розфасування.

Засудженим, які відбувають покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, дозволяється мати при собі продукти харчування фабричного (заводського) виготовлення в скляній або металевій тарі з діючим терміном реалізації, які можуть зберігатися за кімнатної температури.

Одяг, головні убори, взуття та постільні речі встановленого зразка за встановленими нормами;

натільна білизна (тепла і проста);

панчохи, шкарпетки та рукавиці;

поясні ремені, кашне, носові хустинки, нитки та вироби з них;

тапочки кімнатні, спортивне взуття (кеди, напівкеди, тапочки) - по одній парі;

годинники ручні або кишенькові з некоштовних металів чи в пластмасовому корпусі, які не виконують функції фото- та відеокамери, мобільного телефону, GPS навігатора, плеєра, та не мають можливості виходу в мережу Інтернет (1 шт.);

дзеркало, бритви електричні або механічні, а також безпечні з касетними головками;

сірники - не більше 10 коробок, запальнички одноразового використання - не більше 5 шт.;

предмети першої потреби та засоби особистої гігієни (мило, зубний порошок чи паста, зубна щітка, гребінець, крем, піна чи гель для гоління, крем після гоління, дезодорант (кульковий, сухий) не на спиртовій основі, шампунь, манікюрні ножиці), спеціальні засоби гігієни для жінок;

підручники і навчальне приладдя, література та періодичні видання, у тому числі релігійного змісту (до 10 примірників), письмовий папір, зошити, олівці, авторучки, чорнило, стержні, конверти, марки, листівки;

шашки, шахи, доміно, нарди (по одному комплекту);

ігрові приставки, портативні ігрові консолі та зарядні пристрої до них (1 шт.) без можливості виходу в мережу Інтернет;

щітки для одягу та взуття, крем для взуття;

поліетиленовий посуд, металевий кухоль та миска, пластмасові футляри для окулярів, мила та зубних щіток;

овочечистки з горизонтальним (поперечним) керамічним лезом завдовжки до 6 см, овочерізки ручні та терки ручні - до 3 штук на камеру або на 10 осіб;

термос об'ємом до 1 л (1 шт.);

портативні аудіоплеєри з літературними або художніми творами (1 шт.), зарядні пристрої до них (1 шт.) та дротові навушники без мікрофона (1 шт.);

натільні хрестики та інші предмети культу, виготовлені з некоштовних матеріалів;

спортивні костюми (один);

для жінок додатково халати та сукні, хустки, головні убори, рейтузи, пояси, бюстгальтери, марля, гігієнічні пакети, защіпки, вата, косметика не на спиртовій основі, крем для обличчя та рук, прикраси, виготовлені з некоштовних матеріалів;

USB флеш-накопичувач (1 шт.);

планшетний комп'ютер без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами, зарядний пристрій до нього (1 шт.), клавіатура (1 шт.) та дротові навушники без мікрофона (1 шт.);

пристрої для споживання тютюнових виробів та вдихання аерозолів (пари) без їх згоряння та зарядні пристрої до них - 1 штука кожного найменування;

зовнішній акумулятор ємністю до 15000 мА/год (1 шт.) та зарядний пристрій до нього (1 шт.);

настільна світлодіодна (LED) лампа (1 шт.) та блок живлення до неї (1 шт.).

За наявності відповідного медичного висновку засуджені можуть зберігати при собі лікарські засоби або їх аналоги, медичні вироби, технічні та інші засоби реабілітації.

Примітки:

1. Вироби і речовини понад встановлену кількість здаються на склад установи виконання покарань для зберігання.

2. Засудженим дозволяється зберігати продукти харчування в скляній та металевій тарі, придбані у крамниці установи виконання покарань.

3. Засудженим дозволяється зберігати копії вироків та ухвал судів, а також кореспонденцію, яка надходить від осіб, органів і організацій, зазначених у пункті 1 розділу III та пункті 2 розділу XIII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

4. У бандеролях з продуктів харчування дозволяється отримувати сухі кондитерські вироби, предмети першої потреби, зберігання яких не заборонено.

5. Загальна вага предметів і речей, які належать засудженому, у всіх випадках не має перевищувати 50 кг (з урахуванням тих, що містяться на складі).

6. За умови забезпечення безпеки персоналу установи виконання покарань та засуджених на період проведення засудженим до довічного позбавлення волі, які тримаються у ПКТ, санітарно-гігієнічних заходів дозволяється видавати їм для власного користування (за потреби) безпечні бритви для гоління з касетними головками, а також у визначений розпорядком дня час - голки та ножиці з обов'язковим поверненням їх після використання у комори для зберігання особистих речей засуджених.

7. Дозволяється обладнувати камери для тримання засуджених до довічного позбавлення волі дзеркалом (одне на камеру), умурованим у стіну, розміром не більше 20 х 20 см. Засудженим до довічного позбавлення волі дозволяється мати при собі та зберігати в камерах дзеркала, виготовлені з пластику розміром не більше 20 х 20 см (1 шт.).

8. До засуджених, які відбувають покарання у виправних центрах, обмеження щодо отримання в посилках (передачах), придбання та зберігання продуктів харчування, встановлені цим додатком, не застосовуються.

9. Програмне блокування (розблокування) камер планшетного комп'ютера здійснює посадова особа відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв'язку та інформатизації, яка відповідно до розподілу функціональних обов'язків організовує роботу з питань доступу засуджених до Інтернету. У разі неможливості програмно заблокувати камеру планшетний комп'ютер здається на склад установи виконання покарань для зберігання і повертається засудженому після відбуття ним строку покарання або за письмовою заявою засудженого повертається його родичам чи іншим особам.

10. Портативні аудіоплеєри, зарядні пристрої до них та дротові навушники без мікрофона можуть отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі засуджені, які є: сліпими; мають порушення зору чи обмежену здатність сприйняття або читання, які неможливо виправити так, щоб зорова функція була значною мірою еквівалентна зоровій функції особи, яка не має такого порушення чи обмеження, і тому не в змозі читати друковані твори в тій самій мірі, що й особа без порушення або обмеження; з інших причин не здатні внаслідок фізичного порушення тримати книгу або працювати з нею чи фокусувати погляд або рухати очима в тій мірі, в якій зазвичай це було б прийнятно для читання, за наявності відповідного медичного висновку.

11. У виправних колоніях для тримання засуджених жінок дозволяється придбавати для загального користування за власний рахунок або рахунок родичів фени для волосся з розрахунку один фен на п'ятьох засуджених.

 

"___" ____________ 20__ року ознайомлений(а) з вимогами Кримінально-виконавчого кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України та нормативно-правових актів, що регламентують порядок та умови відбування покарань засудженими до позбавлення волі, а саме:

відповідно до вимог статей 8, 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та пункту 1 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань засуджені мають право:

одержувати інформацію про свої права і обов'язки, порядок та умови виконання та відбування призначеного судом покарання, у тому числі у друкованому вигляді;

на гуманне ставлення до них та на повагу до їх людської гідності;

на особисту безпеку;

на соціальне забезпечення, у тому числі на оформлення пенсій, соціальної допомоги, відповідно до законодавства;

користуватися послугами, які надаються в установах виконання покарань, у тому числі додатковими, оплачуваними (підстригання, ремонт одягу, взуття, годинників тощо);

отримувати медичну допомогу і лікування, у тому числі платні медичні послуги за рахунок особистих грошових коштів чи коштів рідних та близьких, у закладах охорони здоров'я, які мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України та не віднесені до відання Державної кримінально-виконавчої служби України;

розпоряджатися грошовими коштами, придбавати, володіти і розпоряджатися предметами, речами, виробами, за винятком тих, використання яких заборонено;

здійснювати листування у порядку, встановленому пунктом 1 розділу XIII цих Правил;

вести телефонні розмови у порядку, встановленому розділом XIV цих Правил;

користуватися глобальною мережею Інтернет відповідно до Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 жовтня 2017 року № 3233/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2017 року за № 1280/31148;

одержувати і відправляти посилки, бандеролі, грошові перекази, одержувати передачі в порядку, встановленому пунктами 1 - 3 розділу XII, пунктом 2 розділу XIII цих Правил;

зустрічатися з родичами та іншими особами з урахуванням обмежень, передбачених для різних категорій засуджених;

давати пояснення і вести листування, звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами рідною мовою, а також отримувати відповіді мовою звернення;

брати участь у роботі самодіяльних організацій та гуртків соціально корисної спрямованості (крім осіб, засуджених до арешту), займатися фізичною культурою і спортом, користуватися бібліотекою, настільними іграми;

носити спортивний одяг та взуття під час проведення спортивних заходів та у вільний час відповідно до розпорядку дня (до засуджених, які тримаються у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, це обмеження не застосовується);

придбавати, користуватися і зберігати предмети першої потреби, періодичні видання, літературу, продукти харчування;

розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи при цьому встановленого порядку відбування покарання;

на щоденну прогулянку під час відбування покарання в камерах;

на оплачувану працю, організовану відповідно до вимог законодавства про працю, у тому числі щодо тривалості, умов та оплати праці;

одержувати освіту відповідно до законодавства про освіту;

на здійснення свободи сповідувати будь-яку релігію або виражати переконання, пов'язані із ставленням до релігії;

на правничу допомогу, конфіденційні юридичні консультації (побачення) із захисником (захисниками) у кримінальному провадженні, адвокатом (адвокатами), законним представником (законними представниками), який (які) представляє (представляють) особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом (юристами), фахівцем (фахівцями) у галузі права, який (які) представляє (представляють) особу в Європейському суді з прав людини, захисником (захисниками), який (які) представляють особу в Міжнародному кримінальному суді, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, - із своїм (своїми) законним представником (законними представниками);

відповідно до статті 539 Кримінального процесуального кодексу України подавати клопотання до суду для вирішення питань, визначених статтею 537 цього Кодексу;

користуватися у приміщеннях для вживання їжі та зберігання продуктів харчування електричними чайниками потужністю не більше 2 КВт, мультиварками та мікрохвильовими пічками з розрахунку: три чайники - на відділення соціально-психологічної служби чи сектор відповідного рівня безпеки (один на камеру - у ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки), по дві мультиварки та мікрохвильові печі - на відділення соціально-психологічної служби чи сектор відповідного рівня безпеки (по одній на камеру - у ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки);

придбавати для загального користування за власний рахунок або рахунок родичів телевізори (без можливості виходу в мережу Інтернет), цифрові ефірні тюнери T2, DVD-програвачі, холодильники, побутові електровентилятори з розрахунку: телевізор, цифровий ефірний тюнер T2 та DVD-програвач - по одному на відділення соціально-психологічної служби (сектор відповідного рівня безпеки) або жилу секцію (камеру у ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки); холодильник - не менше двох на відділення соціально-психологічної служби (у ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки холодильник встановлюється у приміщеннях для зберігання продуктів харчування); побутовий електровентилятор - по одному на жилу секцію (приміщення) відділення соціально-психологічної служби або камеру у ПКТ виправних колоній (секторів) максимального рівня безпеки.

Засуджені, які відбувають покарання у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, мають право мати при собі портативні персональні комп'ютери та аксесуари до них.

Засудженим можуть надаватися й інші права, реалізація яких не суперечить меті покарання, порядку і умовам виконання та відбування покарання.

При забезпеченні прав засуджених не мають порушуватися встановлений порядок та умови відбування покарання, а також права і законні інтереси інших осіб.

Відповідно до вимог статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та пункту 2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань засуджені зобов'язані:

дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами;

утримувати в чистоті і порядку приміщення, дбайливо ставитися до майна установи виконання покарань і предметів, якими вони користуються при виконанні дорученої роботи, здійснювати за ними належний догляд і використовувати їх тільки за призначенням;

носити одяг встановленого законодавством зразка та нагрудні знаки, затверджені зразками поіменної картки та нагрудного розпізнавального знака для засуджених згідно з додатком 2 до Правил; засуджені, які тримаються у виправних центрах, виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання та дільницях соціальної реабілітації, засуджені жінки, звільнені від роботи у зв'язку з вагітністю і пологами, а також які мають дітей до трьох років, мають право носити цивільний одяг;

виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконання покарань;

виконувати необхідні роботи по самообслуговуванню, благоустрою установи виконання покарань;

дотримуватися санітарно-гігієнічних норм, мати охайний вигляд;

дотримуватися вимог пожежної безпеки і безпеки праці.

Відповідно до вимог статті 107 Кримінально-виконавчого кодексу України та пункту 3 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань засудженим забороняється:

самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено, що визначені у додатку 3 до Правил);

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

умисно заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров'ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов'язків;

умисно завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;

вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу установи виконання покарань, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших засуджених;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації установи виконання покарань у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об'єктах, на яких вони не працюють;

завішувати чи міняти без дозволу адміністрації установи виконання покарань спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації установи виконання покарань;

мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком;

курити у не відведених для цього місцях та неповнолітнім у виховних колоніях;

надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленому статтею 113 Кримінально-виконавчого кодексу України;

наносити собі або іншим особам татуювання;

тримати тварин без дозволу адміністрації установи виконання покарань;

виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними;

самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд установи виконання покарань, споруджувати на виробничих об'єктах різні об'єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

Відповідно до вимог статті 10 Кримінально-виконавчого кодексу України:

засуджені мають право на особисту безпеку;

у разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засуджених, які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, вони мають право звернутися із заявою до будь-якої посадової особи органу чи установи виконання покарань з проханням про забезпечення особистої безпеки. У цьому разі посадова особа зобов'язана вжити невідкладних заходів щодо забезпечення особистої безпеки засудженого;

адміністрація установи виконання покарань вживає заходів до переведення засудженого в безпечне місце, а також інших заходів до усунення небезпеки, вирішує питання про місце подальшого відбування ним покарання;

У разі наявності небезпеки для життя і здоров'я засуджених, до яких згідно із законом у зв'язку з їх участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, адміністрація установи виконання покарань вживає заходів щодо забезпечення безпеки цих осіб. Крім того, до зазначених осіб можуть бути застосовані такі заходи:

ізольоване тримання;

переведення в іншу установу виконання покарань.

Відповідно до вимог статті 103 Кримінально-виконавчого кодексу України:

адміністрація колонії має право використовувати аудіовізуальні, електронні й інші технічні засоби для попередження втеч та інших кримінальних правопорушень, порушень встановленого законодавством порядку відбування покарання, отримання необхідної інформації про поведінку засуджених;

адміністрація колонії зобов'язана повідомити засуджених про застосування технічних засобів нагляду і контролю;

перелік технічних засобів нагляду і контролю та порядок їх використання визначаються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.