цивільного захисту
(пункт 6 глави 2 розділу ІІІ)
СПОСОБИ
виявлення та усунення можливих несправностей захисних пристроїв на входах у захисні споруди
| Ознака | Імовірна причина | Спосіб виявлення | Спосіб усунення |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Закриття і відкриття дверей, воріт, віконниць з великим зусиллям | Іржавіння поверхонь деталей механізму задраювання, які труться, відсутність змащення на них | Зовнішнім оглядом | Видалення іржі, промивка деталей вайт-спіритом, очищення ганчір'ям, змащення |
| Не відрегульовано положення запірних клинів, у результаті чого занадто підтискається гумове ущільнення (понад 3 мм) | Зовнішнім оглядом і пробним задраюванням (віддраюванням) вручну | Регулювання механізму задраювання |
| Двері опустилися або піднялися | Зовнішнім оглядом | Регулювання підвіски дверей |
| Випадання гумового ущільнення під час відкриття дверей (віконниць) | Погана приклейка гумового ущільнення до місця прилягання | Зовнішнім оглядом | Ремонт гумового ущільнення |
| Порушення захисних властивостей гумових ущільнювальних прокладок | Механічні ушкодження, відрив, виникнення тріщин, "старіння", порушення еластичності, порушення щільності кріплення до дверного полотна | Зовнішнім оглядом | Заміна гумового ущільнення |
| Незабезпечення герметизації прорізу дверей (віконниць) | Розрив або розтріскування гумового ущільнення | Зовнішнім оглядом | Ремонт або заміна гумового ущільнення |
| Нерівномірність прилягання дверей або ставня до комінгса | Зовнішнім оглядом | Регулювання механізму задраювання |
| Перекіс дверей | Зовнішнім оглядом | Двері закрити на інший затвор, розміщений біля краю полотна, що відходить від дверної коробки, і залишити у такому положенні на 1-2 доби. У разі неефективності проведених заходів зняти двері та здійснити їх рихтування у механічних майстернях або на заводі-виробнику |
| Витік повітря через запори дверей і ставень (нещільність сальникової набивки) | Зовнішнім оглядом із застосуванням мильного розчину | Заміна сальникової набивки* |
| Невихід одного з клинів із напрямних під час закриття дверей | Прорване вушко тяги | Зовнішнім оглядом | Заміна тяги |
| Нерівномірність роботи клинів під час закриття дверей (віконниці) один із клинів втягується в напрямну, а інший виходить | Повзун вийшов знапрямної | Зовнішнім оглядом | Повернення повзуна у напрямну з наступним закріпленням напрямної |
| Невихід однієї з пар клинів із напрямних під час закриття дверей | Порвано вушко тяги | Зовнішнім оглядом | Ремонт або заміна тяги |
| Необертання маховика під час закриття дверей | Упор поламано, вал-шестерня вийшов із зачеплення з сектором | Під час закриття дверей | Провести зачеплення валу-шестерні із сектором і зміцнити упор |
__________
*Для заміни сальникової набивки відвертають гайку клинового запору, знімають ручку і виймають вісь. За відсутності рекомендацій виробника для сальникової набивки можна застосовувати бавовняний шнур діаметром 4-5 мм. Просочений солідолом шнур намотують на вісь запору, промасливши витки солідолом, надягають на вісь упорне кільце, пружину з кільцем, після чого вісь уставляють у стакан запору.
Додаток 4
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 7 глави 2 розділу ІІІ)
ТЕХНОЛОГІЧНІ КАРТИ
регулювання та ремонту окремого обладнання захисних пристроїв на входах у захисні споруди
Технологічна карта
регулювання підвіски окремих типів дверей захисних пристроїв на входах у захисні споруди (ДУ-4-2, ДУ-4-3)
Послідовність і зміст робіт
1. Обернути штурвал до положення "ВІДКРИТЕ".
2. Відгвинтити контргайки осей верхньої і нижньої підлоги петель.
3. Відгвинтити осі верхньої підлоги петлі на 6-8 обертів.
4. Обертати вісь нижньої підлоги петлі до положення, що забезпечує рівні зазори між клином і зрізом упору верхнього та нижнього клинів або їх різницю не більше 5 мм.
5. Піджати до упору вісь верхньої підлоги петлі, після чого відгвинтити на 1/8 оберту.
6. Затягти контргайки осей верхньої і нижньої напівпетель.
7. Полотно відкрити і закрити кілька разів. Відкриття і закриття має бути плавним, без заїдань.
Для виконання робіт необхідно:
| Інструменти | Витратні матеріали | Кількість виконавців |
Штангенциркуль ШЦ-1,
ключі гайкові 17–19, 32–36 | Ганчір’я | 2 |
Технологічна карта
заміни ущільнювальної гуми захисно-герметичних дверей, воріт і ставень (ДУ-1-7, ДУ-1-8.ДУ-1-9, ДУ-Ш-5, ДУ-Ш-6, ДУ-4-2ДУ-4-3, ДУ-1-5, ДУ-4-4, ВУ-1-1, ВУ-2-1, ВУ-Ш-1, ВУ-4-1, ВУ-1-3, СУ-1-1, СУ-2-2, СУ-Ш-2, СУ-4-1)
Роботи виконуються під час поточного ремонту затвора не рідше одного разу на три роки.
Послідовність і зміст робіт
1. Від’єднати планки, що кріплять гумове ущільнення до полотна дверей (воріт, ставень).
2. Відокремити шкребком гумове ущільнення від полотна.
3. Зачистити шкребком і шліфувальною шкуркою поверхню полотна в місці стикування гумового ущільнення.
4. Зачистити поверхню гумового ущільнення, що прилягає до полотна, шліфувальною шкуркою.
5. Розмітити і пробити отвори під болти на новій рамці з ущільнювальної гуми.
6. Нанести на поверхню прилягання полотна і гумового ущільнення рівномірний шар клею, призначеного для склеювання виробів з гуми (рекомендовано клей № 88), просушити його.
7. Повторно нанести на поверхню прилягання шар клею.
8. Накласти підготовлене ущільнення на полотно затвора і закріпити його планками з болтами.
9. Закрити полотно, задраїти механізм задраювання і дати витримку протягом 8-10 годин для затвердіння клею.
10. Перевірити двері (ворота, ставень) на герметичність:
закрити і задраїти затвор;
обмилити гумове ущільнення мильним розчином по контуру із внутрішнього боку;
із зовнішнього боку дверей (воріт, ставень) здійснити обдув затвора стисненим повітрям з надмірним тиском 5-6 кПа (атмосфер). Наявність пузирів не допускається.
11. У разі виявлення негерметичності затвора необхідно збільшити ступінь стискання ущільнювальної гуми шляхом додаткового висування клинів на 1-2 мм.
Для виконання робіт
| Інструменти | Витратні матеріали | Кількість виконавців |
| Ключ гайковий, щітка малярська, шкребок металевий, щітка металева, викрутки | Клей, призначений для склеювання виробів з гуми (рекомендовано клей № 88), гумове ущільнення, шкурка шліфувальна, ганчір’я, мильний розчин | 2 |
Технологічна карта
ремонту ущільнювальної гуми захисно-герметичних дверей, воріт, ставень методом гарячої вулканізації (ДУ-1-7, ДУ-1-8ДУ-1-9, ДУ-Ш-5, ДУ-Ш-6, ДУ-4-2,ДУ-4-3, ДУ-1-5, ДУ-4-4, ВУ-1-1, ВУ-2-1, ВУ-Ш-1, ВУ-4-1, ВУ-1-3, СУ-1-1, СУ-2-2, СУ-Ш-2, СУ-4-1)
Роботи виконуються у разі виходу з ладу ущільнювальної гуми, ушкодження її під час транспортування вантажів через проходи і відсутності нових рамок з ущільнювальної гуми.
Послідовність і зміст робіт
1. У герметичному посуді підготувати клей шляхом змішування компонентів у співвідношенні:
10 літрів бензину Б-70;
250 грамів каучуку;
150 грамів гуми клейової.
2. Витримати клей протягом 7–10 днів до повного розчинення твердих часток.
3. Вирізати ушкоджені ділянки ущільнювальної гуми і підготувати для встановлення на їх місце нові відрізки ущільнювальної гуми. Для з’єднання старих і нових ділянок ущільнювальної гуми на профілях гуми здійснюються зрізи під кутом 45° до поздовжньої осі.
4. Нарізати смуги сирої гуми довжиною 150-200 мм.
5. Підготувати (зачистити наждаком) поверхні ущільнювальної гуми і ділянок дверей, на які буде наклеєно гуму (смуги завширшки 150-200 мм).
6. Нанести 1-2 шари клею на підготовлені до склеювання ділянки ущільнювальної та сирої гуми, просушити їх.
7. Накласти сиру гуму на підготовлені до склеювання ділянки ущільнювальної гуми, після чого укласти їх у металеву форму вулканізаційного апарата і обтиснути гвинтом струбцини.
8. Провести вулканізацію за температури 360 °C (час витримки залежить від типу гуми).
9. Охолодити завулканізовані стики природним шляхом у затиснутому стані.
10. Обрізати задирки, що утворилися після вулканізації.
Тривалість процесу вулканізації
| Тип гуми | Час витримки за температури 360 °C |
| 10 | 2 год |
| 3 | 1,5 год |
| 1 | 1 год |
| № 2566 | 50 хв |
Для виконання робіт
| Інструменти | Витратні матеріали | Кількість виконавців |
| Вулканізаційний апарат з можливістю регулювання температури, струбцини для затиснення форм, герметичний посуд для приготування клею | Сира листова гума завтовшки 2-4 мм, наждак, гумові штифти діаметром, що дорівнює діаметру отворів в ущільнювальній гумі, компоненти для приготування клею: бензин Б-70, каучук, гума клейова | 2 |
Технологічна карта
ремонту ущільнювальної гуми захисно-герметичних дверей, воріт, ставень без вулканізації (ДУ-1-7, ДУ-1-8ДУ-1-9, ДУ-Ш-5, ДУ-Ш-6, ДУ-4-2ДУ-4-3, ДУ-1-5, ДУ-4-4, ВУ-1-1, ВУ-2-1, ВУ-Ш-1, ВУ-4-1, ВУ-1-3, СУ-1-1, СУ-2-2, СУ-Ш-2, СУ-4-1)
Такий ремонт є тимчасовим заходом і здійснюється за відсутності пристосувань та матеріалів для вулканізації ущільнювальної гуми.
Послідовність і зміст робіт
1. За допомогою шкребка від’єднати пошкоджену ділянку ущільнювальної гуми від дверей. За потреби зрізати ножем (лезом) старий гумовий штифт, видалити його з отвору.
2. Зачистити ушкоджену ділянку ущільнювальної гуми за допомогою шліфувальної машини (шліфувального паперу).
3. Вирізати з листової гуми наклейку необхідного розміру. Наклейка має повністю обгорнути пошкоджену ділянку по всій її довжині.
4. На пошкоджену ділянку ущільнювальної гуми та наклейку нанести клей, призначений для склеювання виробів з гуми (рекомендовано клей № 88, далі - клей), та залишити на 5-10 хвилин.
5. Накласти наклейку на пошкоджену ділянку ущільнювальної гуми і міцно притиснути їх.
6. Після затвердіння клею краї гумової накладки зачистити шліфувальним папером.
7. Нанести клей на новий гумовий штифт і вставити його в отвір ущільнювальної гуми.
Для виконання робіт
| Інструменти | Витратні матеріали | Кількість виконавців |
| Шкребок металевий, ніж (лезо), шліфувальна машина | Листова гума завтовшки 1-1,5 мм, клей, призначений для склеювання виробів з гуми (рекомендовано клей № 88), гумовий штифт завдовжки 70-80 мм, шліфувальний папір | 2 |
Додаток 5
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 8 глави 3 розділу ІІІ)
СПОСОБИ
усунення можливих незначних дефектів огороджувальних захисних конструкцій та гідроізоляції, а також забезпечення нормального температурно-вологісного режиму сховищ
Способи усунення можливих незначних дефектів
огороджувальних захисних конструкцій та гідроізоляції сховищ
| Дефект | Спосіб виявлення | Спосіб усунення |
| 1 | 2 | 3 |
| Незначні тріщини в стінах, перекриттях та покриттях | Зовнішнім оглядом | Затерти цементним або іншим призначеним для цього розчином |
| Великі (завширшки 5 мм і більше) тріщини у бетонних та залізобетонних конструкціях | Зовнішнім оглядом | Видалити пошкоджений бетон або бетон низької якості.
Поглибити тріщину на глибину до 4 см шляхом здійснення вирізу у бетоні (краї вирізу доцільно скосити під кутом 45°). У залізобетонних конструкціях зазначена величина має складати не менш як товщину захисного шару бетону та половину товщини арматури залізобетонної конструкції.
Поглиблення зашпарувати гідроізолювальними розчинами, бетоном або цементним розчином.
Примітка. Підсилення зчеплення між старим і новим бетоном здійснюється шляхом збільшення поверхні контакту між ними, а також шляхом насічки поверхні бетону |
| Корозія арматури залізобетонних конструкцій | Зовнішнім оглядом | Видалити відшарування захисного шару бетону.
Очистити арматуру від іржі. У разі виявлення на окремих ділянках значних пошкоджень арматури видалити її, залишивши неушкоджені корозією кінці для кріплення нової.
До залишених кінців приварити нові ділянки арматури.
Зашпарувати відновлені ділянки арматури гідроізолювальними розчинами, бетоном або цементним розчином |
| Внутрішнє пошкодження кам’яної кладки стін | Зовнішнім оглядом | Ушкоджені ділянки заштукатурити або закрити іншими негорючими оздоблювальними матеріалами, зокрема гіпсокартонними листами |
Експлуатаційні дефекти підлоги:
стирання і корозія поверхневого шару бетону (залізнення), поява тріщин і вибоїв, порушення гідроізоляції, проникання води через тріщини і повне або часткове просідання підлоги | Зовнішнім оглядом | Видалити ушкоджений шар бетону.
Зашпарувати ушкоджені місця гідроізолювальними розчинами, бетоном або цементно-піщаним розчином.
У разі значних просідань підлоги, її нерівності і великої кількості тріщин поверх підлоги укласти додатковий шар бетону |
| Виявлення щілин між вимощенням і стінами ззовні захисних споруд | Зовнішнім оглядом | Розчистити щілини між вимощенням і стінами ззовні захисних споруд.
Заповнити щілини глиною, асфальтом або бітумом.
У разі потреби відновити захисний бетонний шар,
а також обвалування сховищ |
| Підтоплення захисної споруди ґрунтовими водами | Зовнішнім оглядом | Відновити гідроізоляцію захисної споруди
(ззовні або зсередини).
Обладнати дренажні колодязі з системою відкачування ґрунтових вод |
Забезпечення нормального
температурно-вологісного режиму захисних споруд
Способи визначення вологості у захисних спорудах
за відсутності спеціальних вимірювальних приладів
| Спосіб вимірювання | Порядок вимірювання |
| Найпростіший | На підлогу захисної споруди ставиться скляна пляшка з водою, яка кожні 30-40 хвилин виноситься назовні. У разі покриття пляшки росою приміщення не підлягає провітрюванню, оскільки на стінах і металевих частинах осідатиме волога |
| За допомогою психрометра та психометричних таблиць | Для вимірювання використовуються два ртутних термометри: сухий і мокрий.
Ртутна кулька мокрого термометра обгортається батистом, марлею або іншою тканиною, що безупинно змочується водою через занурений у невелику посудину вільний кінець тканини. Ртутна кулька не має торкатися води.
Ступінь вологості повітря визначається за допомогою психрометричної таблиці відповідно до різниці показників сухого і мокрого термометрів |
Таблиця
тривалості провітрювання захисних споруд
| Період року | Час доби, найбільш сприятливий для провітрювання | Спосіб провітрювання | Тривалість провітрювання протягом доби |
Влітку
(з 15 травня до 30 серпня) | з 00 до 06 год | Природний | Не менше ніж 3 год
без перерви |
Восени
(з 01 вересня до 30 жовтня) | у ясну погоду
з 12 до 18 год | Природний | 2-3 год
без перерви |
Взимку
(з 01 листопада до 01 березня) | у будь-який час
(за температури
не нижче -20 °C) | Природний | По 20-30 хв 2-3 рази
з перервами на 30 хв |
Навесні
(з 01 березня до 15 травня) | з 07 до 11 год
або з 18 до 22 год | Примусовий
(вентиляцією) | 2-3 год
без перерви |
Додаток 6
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 2 глави 9 розділу ІІІ)
ДОВІДКА
про перевірку герметичності сховища
Додаток 7
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 7 глави 9 розділу ІІІ)
ТАБЛИЦЯ
контролю якості фільтрів-поглиначів
| Номер захисної споруди | Фільтри | Дата перевірки | Результати перевірки | Термін придатності продовжено до |
| тип | кількість | дата виготовлення | максимальний термін придатності | технічне обслуговування | після закінчення максимального терміну придатності | контрольна перевірка | після закінчення максимального терміну придатності | | | |
| 1 раз на 2 роки | щороку | 1 раз на 5 років | 1 раз на 3 роки | | | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | |
__________
Примітки:
1. Згідно з досвідом експлуатації і збереження фільтрів-поглиначів середній термін придатності фільтрів-поглиначів ФП-100, ФП-100у і ФПУ-200 становить 8 років, максимальний - 20 років. Для фільтрів-поглиначів типу ФП-300 середній і максимальний терміни придатності не встановлено. Для всіх фільтрів-поглиначів термін придатності обчислюється від дати їх виготовлення.
2. Для ФП-300 після 10 років експлуатації технічне обслуговування здійснюється щороку; контрольна перевірка - кожні 3 роки.
Додаток 8
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 17 глави 9 розділу ІІІ)
ТЕХНОЛОГІЧНІ КАРТИ
перевірки на герметичність сховищ та їх окремих елементів
Технологічна карта
перевірки герметичності захисно-герметичних і герметичних дверей, воріт, ставень (ДУ-1-7, ДУ-1-8, ДУ-1-9, ДУ-Ш-5, ДУ-Ш-6, ДУ-4-2, ДУ-4-3, ДУ-1-5, ДУ-4-4, ВУ-1-1, ВУ-2-1, ВУ-Ш-1, ВУ-4-1,ВУ-1-3, СУ-1-1, СУ-2-2, СУ-Ш-2, СУ-4-1)
Послідовність і зміст робіт
1. Відчинення дверей (воріт, ставень).
2. Протирання вологим ганчір’ям гумового ущільнення і контактної поверхні комінгса.
3. Протирання гумового ущільнення і комінгса насухо.
4. Зачинення і задраювання дверей (воріт, ставень).
5. Відчинення дверей (полотна воріт, ставень) і огляд на контактній поверхні комінгса крейдового відбитку, що має бути чітким і безперервним з мінімальною шириною відбитка.
6. Вилучення клоччям з поверхні комінгса і гумового ущільнення слідів крейдового розчину.
7. Регулювання механізму задраювання або рихтування полотна у разі виявлення нещільного прилягання гумового ущільнення. Оглянути поверхню ущільнення, яка має бути рівною, без тріщин та інших ушкоджень. Несправне гумове ущільнення підлягає заміні.
8. Повторне покриття гумового ущільнення крейдовим розчином.
Для виконання робіт
| Інструменти | Витратні матеріали | Кількість виконавців |
| Штангенциркуль, пензель малярський, плоскогубці | Крейдовий розчин, ганчір’я | 2 |
Технологічна карта
перевірки герметичності сховищ
Послідовність і зміст робіт
І. Підготовчий етап
1. Вивчення будови і схеми роботи системи повітропостачання за проектною документацією.
2. На підставі проведеної роботи розроблення програми випробувань у різних режимах вентиляції.
У програмі випробувань зазначається:
перелік та обсяг робіт під час здійснення випробувань (визначається з урахуванням заходів, передбачених пунктами 2-9 цієї технологічної карти);
перелік оснащення, інвентарю і приладів, необхідних для проведення випробувань, із зазначенням порядку і джерел їх одержання;
порядок регулювання обладнання;
орієнтовні розрахунки витрат повітря залежно від режимів роботи системи повітропостачання;
розрахунок часу проведення випробувань сховища на герметичність;
схема розміщення постів (з вимірювань, переключення режимів вентиляції, спостереження тощо), обсяг робіт для кожного поста;
пам’ятки з техніки безпеки для особового складу постів.
Залежно від режиму роботи системи повітропостачання у програмі випробувань за кожним видом устаткування зазначається положення, у якому воно має знаходитися ("Закрито", "Відкрито"), порядок переключення устаткування, а також місця, де проводять виміри.
3. Створення робочої бригади (групи) з проведення перевірки герметичності сховища та усунення виявлених недоліків, розподіл функціональних обов’язків між членами такої бригади (групи).
ІІ. Зовнішній огляд захисної споруди на герметичність
1. Перевірка цілісності та щільності будівельних конструкцій у найбільш характерних місцях витоку повітря (між дверною коробкою захисно-герметичних і герметичних дверей (ставень) і стіною, а також у місцях введення інженерних мереж).
Щільність прилягання дверної коробки до стіни перевіряють простукуванням металевим предметом (у місцях нещільного прилягання звук під час простукування більш глухий).
2. Перевірка щільності прилягання профільованої гуми до коробок захисно-герметичних дверей і ставень та наявності сальникової набивки у запірних пристроях.
3. Огляд системи повітропостачання.
У процесі огляду перевіряються:
у повітроводах - щільність з’єднань, відсутність засмічення і відповідність проекту перерізів і траси повітроводів;
у регулювальних пристроях - доступність і легкість управління, можливість переключення на положення "Закрито", "Відкрито";
у вентиляторах - надійність кріплення вентиляторів і електродвигунів на основах і фундаментах, справність пускових пристроїв, стан лопатей вентиляторів, правильність напрямку обертання і балансування робочого колеса, наявність огороджень;
у масляних фільтрах - щільність прилягання осередку фільтра у настановній рамі, зволоження сітки фільтра мастилом;
у противибухових пристроях - правильність їх установки щодо напрямку руху ударної хвилі, міцність кріплення;
у ФП - відповідність їх кількості зазначеній у проекті, відсутність дефектів, послідовність установки фільтрів-поглиначів у колонку.
Найбільш характерні дефекти ФП та способи їх виявлення наведено у таблиці 1 цього додатка.
ІІІ. Усунення виявлених під час огляду недоліків у герметичності захисної споруди
У разі виявлення під час проведення зовнішнього огляду сховища на герметичність недоліків, що не можуть бути усунуті у стислі терміни, до їх усунення подальші випробування не проводяться, а сховище вважається негерметичним.
ІV. Проведення випробувань
1. Зачинення і герметизація захисно-герметичних, герметичних воріт, дверей і ставень, стопоріння КНТ, закриття ГК і заглушок на повітроводах витяжних систем.
2. Перекриття засувок на каналізаційній мережі і запірних вентилів на внутрішніх інженерних мережах, заливка водою сифонів каналізаційних приладів і санітарних пристроїв.
3. Послідовне увімкнення системи вентиляції у різних режимах вентиляції: режимі І (чистої вентиляції), режимі ІІ (фільтровентиляцій), режимі ІІІ (регенерації внутрішнього повітря).
Під час перевірки захисної споруди на здатність підтримувати установлені параметри надмірного тиску у режимі ІІ (фільтровентиляції) одночасно вмикають систему повітропостачання у режимі ІІ (фільтровентиляції) і витяжну вентиляцію. КНТ мають бути розстопорені і відрегульовані під нормативний надмірний тиск.
Під час перевірки герметичності у режимі ІІІ (регенерації внутрішнього повітря) вводяться в дію засоби підтримання підпору. ГК на витяжних каналах мають бути закритими, КНТ у тамбурах входів мають бути застопореними у зачиненому стані.
4. Визначення кількості повітря, що подається, вимірювання надмірного тиску усередині сховища у різних режимах вентиляції.
5. Ступінь герметичності сховища визначається з використанням таблиці 2 цього додатка.
Для виконання робіт
| Інструменти | Виконавці |
Молоток, ліхтар, викрутки, вимірювальні прилади:
дві лінійки, ваги, тягонапоромір, манометр, підпоромір або інший прилад для виміру надмірного тиску (підпору повітря) всередині сховища | Робоча бригада (група) з проведення вимірів* |
__________
*Кількість членів робочої групи (бригади) з проведення вимірів визначає балансоутримувач залежно від складності та розмірів захисної споруди.
Особливості
вимірювань та використання окремих вимірювальних приладів
| Назва приладу | Загальна будова та принцип роботи | Особливості вимірювання |
| 1 | 2 | 3 |
| Тягонапоромір типу ТНЖ у закритому металевому корпусі | На передній стінці корпуса передбачено два засклені отвори: один круглий - для рівня, другий продовгуватий - для рухливої шкали. Всередині приладу, крім рівня, змонтовано похилу трубку з невеликим скляним резервуаром, до якої перед вимірами заливають воду або спирт. Кінці трубки приєднано до штуцерів з накидними гайками | |
| Диференціальний тягонапоромір типу ТДМ | Принцип роботи приладу засновано на вимірюванні величини пружної деформації мембранної коробки, що врівноважує дію надмірного тиску. Різниця тисків викликає переміщення мембрани, що приєднана до стрілки приладу системою важелів. У тягонапоромірі є пристрій (коректор нуля), що дозволяє установити стрілку в нульове положення. Під час вимірювання штуцер зі знаком плюс з'єднується шлангом з вивідною трубкою гумовою трубкою | |
| Похилий манометр | Прилад складається з похилої скляної трубки, закріпленої скобами на дерев'яній колодці. Нижній кінець трубки з'єднаний зі скляним резервуаром. Уздовж трубки закріплено рухливу шкалу. Горизонтальність положення приладу фіксується рівнем. Шкали трубки мають градуювання, розраховані для заливання у похилі трубки спирту-ректифікату | У разі застосування у приладі води до результатів вимірів вноситься поправка на питому вагу спирту (величина показника приладу помножується на коефіцієнт, що дорівнює 1,25) |
| Універсальний манометр МПВО (підпоромір КГ) | Прилад являє собою дерев'яну колодку, на якій укріплено подвійну U-подібну манометричну трубку, рухливу шкалу з поділками і рівень. Манометрична трубка заповнюється підфарбованою водою. Прилад за допомогою рівня встановлюють у горизонтальне положення, після чого "0" рухливої шкали суміщається з рівнем рідини у верхній гілці, що з'єднується гумовою трубкою з введенням атмосферного тиску.
Відлік здійснюється по верхній трубці. Положення рідини у нижній трубці до уваги не береться | Щоб уникнути похибки у розрахунках, викликаної силою зчеплення води зі склом, потрібно, затиснувши гумову трубку пальцями, привести стовп рідини у рух і робити відлік після того, як стовп рідини установиться.
У разі значних величин підпору прилад може бути застосовано як вертикальний манометр. У такому разі його підвішують у вертикальне положення |
Таблиця 1
Найбільш характерні дефекти ФП
та способи їх виявлення
| Дефект | Спосіб виявлення |
| 1 | 2 |
| Наскрізне іржавіння оболонки ФП | Зовнішнім оглядом. На покрите іржею місце натиснути викруткою. У разі виявлення глибокого іржавіння відбувається деформація (прогин) оболонки або її прокол |
| Деформація (зминання) оболонки ФП | Зовнішнім оглядом та вимірюванням. Наявність вм'ятин завглибшки понад 30 мм визначають за допомогою двох лінійок. Одну з них прикладають до утворюючої поверхні оболонки, іншу опускають у поглиблення перпендикулярно першій лінійці |
| Пересипання ділянки шихти | Зовнішнім оглядом. Дефект виявляється під час перевертання або струшування ФП: усередині чути шум шихти, що пересипається. Окремі зерна можуть висипатися з вихідного отвору фільтра* |
| Перезволоження (затоплення) ФП водою | Зважуванням та зовнішнім оглядом. Зважити ФП, фігурним ключем від'єднати донну заглушку і оглянути її. За допомогою переносної лампи (ліхтарика) оглянути через вхідний отвір фільтрувальний матеріал і перфорований циліндр.
Дефект характеризується перевищенням ФП допустимої маси, на внутрішньому боці донної заглушки помітні патьоки води, внутрішній перфорований циліндр покритий іржею, на фільтрувальному картоні можуть бути помітні патьоки від води (розводи) та плями іржі* |
| Прорив фільтрувального матеріалу ФП | Зовнішнім оглядом та вимірюванням. Для виявлення пошкоджень необхідно оглянути поверхню фільтрувального матеріалу, насамперед місця, що прилягають до торців касети протидимного фільтра.
У разі виявлення дефектів фільтрувального картону (на згинах має тріщини і розриви) необхідно виміряти опір ФП.
ФП слід замінити, якщо під час вимірювання виявлено підвищений або знижений опір, відхилення складає 20 % і більше від зазначеного у маркуванні* |
__________
* Роботи здійснюються після розбирання колонки ФП.
Таблиця 2
Величина підпору,
яка характеризує герметичність сховищ
| V/L | 0,3 | 0,6 | 1 |
| Підпір, Па | 20 | 45 | 100 |
__________
Примітка.
V - об’єм подачі повітря, L - площа огороджень по внутрішньому контуру герметизації.
Додаток 9
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 2 глави 1 розділу VІ)
ПРИМІРНІ СХЕМИ
організації формувань з обслуговування захисних споруд
Додаток 10
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 3 глави 2 розділу VІ)
ПЕРІОДИЧНІСТЬ І ЗМІСТ
оглядів стану захисних споруд та перевірок працездатності їх основного обладнання
| № з/п | Об'єкт перевірки | Періодичність перевірки | Хто перевіряє | Що перевіряється | Де зазначається |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1 | Загальний стан захисної споруди | Щотижня | Командир формування (відповідальний за стан захисної споруди) | Загальний стан захисної споруди, входів, аварійних виходів, повітрозабірних і випускних каналів.
Стан обвалування в окремо розміщених і підсипання покриття у вбудованих захисних спорудах.
Справність дверей (воріт, ставень) і механізмів задраювання.
Наявність і стан засобів пожежогасіння, відсутність течії і просочування ґрунтових та поверхневих вод.
Температура та відносна вологість повітря у приміщеннях | Журнал перевірки сховища (протирадіаційного укриття) (додаток 12), Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту (додаток 11) (за результатами щорічної оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту) |
| 2 | Справність систем вентиляції | Щороку | Командир ланки (відповідальний за роботу вентиляції) | Справність вентиляторів припливних та витяжних систем, фільтрів-поглиначів, регенеративних установок, герметичних клапанів, герметичних з'єднань повітропроводів, повітрозабірних та витяжних каналів, противибухових пристроїв | Журнал перевірки сховища (протирадіаційного укриття) (додаток 12) |
| 3 | Справність систем водопостачання і каналізації | Щороку | Командир ланки (відповідальний за систему водозабезпечення) | Випробовування вентилів, заслінок, водозабірних кранів | Журнал перевірки сховища (протирадіаційного укриття) (додаток 12) |
| 4 | Справність систем фільтровентиляційного обладнання | Двічі на рік | Командир ланки (відповідальний за роботу фільтровентиляційного обладнання) | Рівень мастила у редукторах електроручних вентиляторів.
Щільність закривання герметичних клапанів (якщо клапан закрито, витратомір не має давати показання).
Робота електроручних вентиляторів у ручному режимі.
Справність електропроводки та іншого електрообладнання.
Робота фільтровентиляційного обладнання у цілому: нагрівання корпусу електродвигуна, подавання розрахункової кількості повітря, відсутність підтікання мастила | Журнал перевірки сховища (протирадіаційного укриття) (додаток 12), документи експлуатації фільтровентиляційного обладнання |
| 5 | Справність противибухових пристроїв | Щороку | Відповідальний за систему вентиляції | Кут нахилу лопатей МЗС і УЗС, їх пружність | Журнал перевірки стану захисної споруди (додаток 14) |
| 6 | Справність баків для води | Щороку | Командир формування (відповідальний за захисну споруду) | Загальний стан баків, якість води, проби води з баків направити на лабораторні дослідження | Журнал перевірки стану захисної споруди (додаток 14) |
| 7 | Стан регенеративних установок | 1 раз на 1,5 року | Відповідальний за роботу регенеративних установок | Зовнішній вигляд, наявність пломб на регенеративних патронах, працездатність покажчика витрати повітря, працездатність клапанів | Журнал перевірки сховища (протирадіаційного укриття) (додаток 12), Таблиця контролю якості фільтрів-поглиначів (додаток 7), документи експлуатації обладнання регенеративних установок |
| 8 | Герметичність сховища | Щороку | Спеціальна комісія | Виконання робіт, передбачених у додатку 8 | Довідка про перевірку герметичності сховища (додаток 6), Журнал перевірки сховища (протирадіаційного укриття) (додаток 12) |
Додаток 11
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 4 глави 2 розділу VІ)
АКТ
оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту
Додаток 12
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 6 глави 2 розділу VІ)
ЖУРНАЛ ПЕРЕВІРКИ
сховища (протирадіаційного укриття) № ___________________
_______________________________________________________________
(найменування балансоутримувача)
розміщеного за адресою: ____________________________________________________
| Дата перевірки | Посади, прізвища, ініціали осіб, які здійснили перевірку | Перевірені конструкції, вузли, механізми, обладнання | Результати огляду, помічені недоліки | Термін усунення недоліків | Дата усунення недоліків, підпис відповідальної особи |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| | | | | |
Додаток 13
до Вимог щодо утримання
та експлуатації захисних споруд
цивільного захисту
(пункт 9 глави 2 розділу VІ)
ОСНОВНІ НЕДОЛІКИ
в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності
| Не готові | Обмежено готові |
| 1 | 2 |
| Сховища |
| 1. Надійність будівельних конструкцій та захисних пристроїв |
наявність в огороджувальних конструкціях незахищених отворів, через які можливе сполучення внутрішніх приміщень споруди з атмосферою;
пошкодження основних будівельних конструкцій захисної споруди, що знижують їх несучу спроможність та (або) захисні властивості;
неправильна установка захисно-герметичних воріт, дверей з урахуванням напрямку їх відкривання і захисних властивостей, нещільне їх прилягання до комінгса, несправність механізмів задраювання;
відсутність або несправність противибухових пристроїв і розширювальних камер на повітрозаборах;
несправність або відсутність герметичних клапанів, передбачених проектною документацією;
відсутність запірної арматури на мережах водопроводу, каналізації, теплопостачання, сальникових та інших пристроїв у місцях прокладання кабелів і трубопроводів;
невідповідність конструкцій оголовків систем вентиляції та аварійних виходів вимогам відповідних будівельних та технічних норм;
відсутність обладнання систем вентиляції, відхилення товщини стінок повітроводів від нормативних вимог або їх наскрізне іржавіння;
затоплення приміщень захисної споруди | іржа на захисно-герметичних воротах, ставнях, дверях;
відсутність регулювання, змащення захисних секцій;
відсутність змащення у механізмах задраювання;
вологість або підтоплення окремих приміщень (тамбурів, камер, аварійних виходів тощо);
порушення обвалування споруди;
захаращення входів, тамбурів, аварійних виходів, повітроприймальних оголовків тощо;
відсутність підставок для розвантаження захисно-герметичних і герметичних воріт і дверей;
відсутність тамбур-шлюзів у сховищах місткістю понад 300 осіб;
нерегулярне проведення технічних обслуговувань, регламентних робіт, поточних і капітальних ремонтів, оглядів та обстежень |
| 2. Справність систем життєзабезпечення |
відсутність інженерних мереж, передбачених проектом (електро- і водопостачання, опалення, каналізації, зв'язку та оповіщення);
відсутність, несправність або некомплектність обладнання, передбаченого проектом:
вентиляторів;
редукторів електроручних вентиляторів;
дизельних електростанцій та обладнання для їх пуску;
фекальних насосів, ємностей фекальних резервуарів;
електричних мереж та електрообладнання;
ємностей для води та систем її розбору;
відсутність паливно-мастильних матеріалів для ДЕС (для захисних споруд, що перебувають у постійній готовності до використання за призначенням) | відсутність окремого обладнання санітарно-технічних систем (водорозбірних кранів, унітазів, раковин тощо), іншого обладнання і приладів, передбачених проектною документацією;
несистематичне промивання ємностей для води, відсутність на них теплоізоляції, водомірних скелець;
несправність або некомплектність частини електроосвітлювальних та інших електричних приладів (вимикачів, розеток тощо), відсутність світильників у тамбурах (тамбур-шлюзах);
відсутність окремого обладнання зв'язку і оповіщення;
відсутність експлуатаційно-технічної документації;
відсутність паливно-мастильних матеріалів для ДЕС (для захисних споруд, що не перебувають у постійній готовності до використання за призначенням) |
| 3. Захист від небезпечних хімічних та радіоактивних речовин, бактеріальних (біологічних) засобів ураження, бойових отруйних речовин |
відсутність ущільнювальної гуми на захисних герметичних пристроях (повністю або частково);
відсутність або несправність: фільтровентиляційного обладнання, передбаченого проектною документацією; протипилових фільтрів; фільтрів-поглиначів; регенеративних патронів і установок, заповнених киснем балонів (для сховищ з трьома режимами вентиляції);
відсутність приладів для виміру підпору повітря, довідки про перевірку герметичності сховища (додаток 6) | наявність тріщин на ущільнювальній гумі;
іржа та забруднення протипилових фільтрів типу ФЯР;
відсутність змочування протипилових фільтрів типу ФЯР вісциновим або індустріальним мастилом;
іржа, забруднення та вологість фільтрів-поглиначів, нерегулярна перевірка придатності (за умов їх справності);
установка на лінії герметизації герметичних клапанів таріллю до "забрудненого" боку, відсутність люків-вставок для перевірки їх працездатності;
відсутність приладів вимірювання підпору та параметрів повітряного середовища, первинних засобів пожежогасіння, систем пожежної автоматики та сигналізації, передбачених проектною документацією |
| 4. Організація утримання та експлуатації захисної споруди |
відсутність доступу до захисної споруди;
відсутність формування (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди;
знаходження захисної споруди у незадовільному санітарному стані;
повна відсутність медичного та іншого майна, інструментів, передбачених відповідними нормами належності та переліками (додатки 19-21) | недостатня підготовка формувань (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди;
відсутність або неповний обсяг оформлення документації захисної споруди (додаток 18);
відсутність таблички на вході у споруду;
відсутність другого комплекту ключів;
забезпечення захисної споруди медичним та іншим майном, інструментами в обсягах, що не відповідають нормам належності та перелікам (додатки 19-21) |
| Протирадіаційні укриття |
| 1. Надійність будівельних конструкцій та захисних пристроїв |
пошкодження основних будівельних конструкцій захисної споруди, що знижують їх несучу спроможність та (або) захисні властивості;
відсутність дверей на входах і виходах, люків на аварійних виходах;
відсутність передбаченого проектною документацією обладнання систем вентиляції, відхилення товщини стінок повітроводів від нормативних вимог або їх наскрізне іржавіння;
затоплення приміщень захисної споруди | вологість або підтоплення окремих приміщень захисної споруди;
захаращення входів, аварійних виходів, основних приміщень;
нерегулярне проведення технічних обслуговувань, регламентних робіт, поточних і капітальних ремонтів, оглядів та обстежень |
| 2. Справність систем життєзабезпечення |
відсутність інженерних мереж, передбачених проектом (електро- та водопостачання, опалення, каналізації, зв'язку і оповіщення);
відсутність, несправність або некомплектність обладнання, передбаченого проектом:
вентиляторів;
редукторів електроручних або ручних вентиляторів;
електричних мереж та електрообладнання | відсутність окремого обладнання санітарно-технічних систем (водорозбірних кранів, унітазів, раковин тощо), передбаченого проектною документацією, іншого обладнання і приладів;
несправність або некомплектність частини електроосвітлювальних та інших електричних приладів (вимикачів, розеток тощо);
відсутність окремого обладнання зв'язку і оповіщення;
відсутність експлуатаційно-технічної документації;
несправність пудр-клозетів або вигрібних резервуарів (за умов їх передбачення проектною документацією) |
| 3. Організація утримання та експлуатації захисної споруди |
відсутність доступу у захисну споруду;
відсутність формування (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди;
знаходження захисної споруди у незадовільному санітарному стані | недостатня підготовка формувань (відповідальної особи) з обслуговування захисної споруди;
відсутність або неповний обсяг оформлення документації захисної споруди (додаток 18);
відсутність таблички на вході у захисну споруду;
відсутність другого комплекту ключів |
