5. Для забезпечення РХБ захисту особового складу на марші вивчається обстановка щодо забруднення (зараження) місцевості, де проходять маршрути руху та розташовані місця зосередження сил.
Керівник підрозділу ОРС ЦЗ отримує дані про обстановку від вищого органу управління та організовує радіаційну (хімічну) розвідку і дозиметричний (хімічний) контроль на маршрутах руху і перед входженням підрозділу до районів відпочинку або зосередження. У разі потреби проводиться дезактивація (дегазація) окремих ділянок на маршрутах руху, мостах, переправах і в тунелях.
6. Медичне забезпечення маршу здійснюють медичні працівники на санітарному автомобілі ДСНС, який розташовується перед технічним замиканням колони. Організовується домедична допомога під час здійснення маршу шляхом само- та взаємодопомоги, на привалах - визначеними медичними фахівцями. Госпіталізація хворих на марші здійснюється до найближчих лікувальних закладів за маршрутом руху колони, про що інформується керівник підрозділу в пункті постійної дислокації.
Начальники територіальних органів ДСНС, через території яких пролягатимуть маршрути руху колон, у разі потреби забезпечують організацію стаціонарної медичної допомоги особовому складу на марші.
7. Технічне забезпечення маршу полягає у проведенні таких заходів з підготовки до маршу: технічне обслуговування машин; заходи щодо збільшення запасу ходу та прохідності техніки; поповнення до встановлених норм матеріальних запасів; підготовка пересувних засобів технічного обслуговування; ремонту та евакуації; підготовка водіїв та спеціалістів підрозділу технічного забезпечення.
8. Для надання допомоги водіям (екіпажам) у ремонті або евакуації техніки, що вийшла з ладу під час маршу, а також заправки пальним техніки організовується технічне замикання колон, до складу яких входять пересувні засоби технічного обслуговування та ремонту, тягачі для евакуації, машини з технічним майном і пальним.
9. Приймаючи рішення про проведення маршу, керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ визначає похідний порядок та розподіл сил і засобів по колонах, керівний склад, завдання, маршрут і швидкість руху, вихідний пункт і пункти регулювання, кількість, місця і тривалість зупинок для відпочинку на перший добовий перехід, час початку і закінчення маршу.
Під час організації маршу на велику відстань керівник органу управління (підрозділу) визначає кількість і тривалість добових переходів, кількість маршрутів на кожному переході, райони денного (нічного) і добового відпочинку та їх тривалість.
10. Керівник органу управління (підрозділу) визначає такі завдання на марш:
підрозділу забезпечення руху - склад, завдання, маршрут руху, місце в похідному порядку, час проходження вихідного пункту;
підрозділам ОРС ЦЗ - маршрут руху, місця в похідному порядку, час прибуття (виходу) у призначений район, місця і час привалів, вихідний пункт, пункти регулювання та час їх проходження;
підрозділам матеріального та технічного забезпечення - маршрут руху, місця в похідному порядку, район зосередження (відпочинку) та час прибуття до нього, місце і час привалів, порядок і строки надання допомоги екіпажам (водіям) у ремонті й обслуговуванні техніки, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання, порядок і час витягування колон.
11. Підрозділи ОРС ЦЗ на марші повинні суворо дотримуватися встановленого порядку, особливо швидкості руху, дистанції, заходів безпеки.
Під час руху через мости та залізничні переїзди вживаються додаткові заходи безпеки руху, у тому числі виставляються на небезпечних ділянках тягачі для негайної евакуації машин у разі їх зупинення.
На привалах похідний порядок колони не порушується, зберігаються встановлені для маршу дистанції між підрозділами, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче ніж 10 метрів одна від одної або на дистанції, установленій старшим колони (керівником органу управління, підрозділу ОРС ЦЗ).
У районах відпочинку підрозділи розташовуються поза шляхами у визначених місцях і порядку, що забезпечує найменшу втрату часу на формування колон.
Поповнення матеріальних запасів, заправка машин паливом під час маршу здійснюються у місцях привалів (районах відпочинку), при цьому паливо та інші засоби можуть підвозитися до них завчасно.
Управління підрозділами ОРС ЦЗ на марші здійснює старший колони (керівник органу управління, підрозділу ОРС ЦЗ) з пересувного пункту управління, склад і місце розташування якого в колоні визначаються залежно від одержаного завдання та умов. Зв'язок на марші здійснюється з використанням радіо- та мобільних засобів.
12. У разі здійснення маршу взимку вживаються заходи із запобігання обмороженню особового складу, готується техніка і оснащення до роботи в умовах низької температури, машини забезпечуються пристосуваннями та засобами підвищення прохідності.
У сильну заметіль та в разі снігових заметів рух припиняється і відновлюється за рішенням керівника підрозділу, який прийняв рішення про зупинку.
З метою забезпечення безперервності здійснення маршу в негоду на важкопрохідні ділянки маршрутів виділяються тягачі та вживаються інші заходи щодо підвищення прохідності машин. Для надання допомоги машинам, що застрягли, у кожній колоні розподіляються машини підвищеної прохідності.
Особлива увага приділяється організації регулювання руху в лісі. На лісових дорогах і у просіках установлюються роз'їзди, у разі потреби в окремих місцях розширюється проїзна частина дороги, передбачаються заходи для боротьби з пожежами і розчищення доріг від можливих завалів та інших перешкод.
13. У разі здійснення маршу в горах особлива увага приділяється підготовці техніки до експлуатації в гірській місцевості, прокладанню маршрутів руху, визначенню шляхів проходження складних ділянок (крутих поворотів, підйомів та спусків), виявленню ділянок можливих обвалів, осипів, лавин і місць їх обходу, місць переправ через річки, регулюванню руху під час проходження тунелів, переходів через перевали та ущелини, переправами через річки.
Швидкість руху під час подолання перевалів, спусків та під'їздів знижується, дистанція між машинами - збільшується.
На небезпечних ділянках маршрутів установлюють огорожі і добре видимі дороговкази. У вузьких місцях, на крутих поворотах, підйомах і на перевалах установлюються тягачі, попереджувальні знаки, а вночі - світлові покажчики або пости регулювання руху, забезпечені засобами зв'язку та освітлювальними пристроями.
Перевали, ущелини та гірські проходи перетинаються колонами. У разі неможливості руху без зупинки призначаються і обладнуються райони очікування, де по черзі підрозділи готуються до переходу через ці ділянки.
2. Перевезення підрозділів ОРС ЦЗ
1. Перевезення підрозділів ОРС ЦЗ здійснюється залізницею, морським (річковим), повітряним транспортом або комбінованим способом. Організовує перевезення керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ.
2. Місця розташування підрозділів перед завантаженням (вивантаженням) на залізничний, морський (річковий), повітряний транспорт визначаються залежно від обстановки, наявності транспортних засобів для перевезення особового складу і техніки, установлених строків прибуття до району НС.
Підрозділи перед завантаженням розташовуються з урахуванням розподілу їх по залізничних ешелонах (суднах, літаках) та з необхідності їх прибуття до місць призначення.
Перед завантаженням підрозділи, що перевозяться одним залізничним ешелоном (судном, літаком), виходять у район очікування, а після вивантаження - у район збору, які призначаються за 3 - 5 км (під час перевезення повітряним транспортом - 10 - 15 км) від місць завантаження (вивантаження).
3. Для комбінованого пересування керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ визначає склад підрозділів, що перевозяться залізничним (морським, річковим, повітряним) транспортом, та тих, що здійснюють марш своїм ходом. При цьому залізничний (морський, річковий) транспорт планується насамперед для перевезення тягачів, гусеничних і важких інженерних машин, а також техніки з малим запасом ходу і низькими швидкостями руху.
4. З урахуванням оцінки обстановки та визначеного порядку дій керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ приймає рішення про перевезення, що оформлюється на карті (схемі) з додаванням необхідних розрахунків за кожним видом транспорту, та віддає розпорядження, у якому робить висновки з обстановки, визначає порядок дій підрозділу, транспорт для його перевезення, маршрут, станції (порти, аеродроми) завантаження (вивантаження), райони очікування та зосередження, порядок і час їх зайняття, організацію зв'язку та час готовності до перевезення.
Розрахунки на перевезення підрозділів комбінованим способом мають бути проведені так, щоб підрозділи ОРС ЦЗ, які здійснюють марш штатними транспортними засобами, і ті, які перевозяться (залізницею, морським, річковим або повітряним транспортом), прибули в район зосередження одночасно, а в разі припинення перевезення - мали можливість швидко об'єднатися.
5. Перевезення підрозділів ОРС ЦЗ, посадка (висадка) особового складу, завантаження (розвантаження) техніки, оснащення і матеріально-технічних засобів проводяться відповідно до організаційно-розпорядчих документів, які регламентують порядок виконання зазначених заходів на залізничному, морському (річковому) або повітряному транспорті, та із суворим дотриманням установлених вимог безпеки.
6. Особовий склад підрозділів ОРС ЦЗ на весь строк перевезення забезпечується харчуванням і мінімально необхідними побутовими умовами з дотриманням санітарно-гігієнічних норм. Медичне забезпечення особового складу здійснюють працівники штатних пунктів охорони здоров'я підрозділів.
7. Зв'язок з підрозділами під час їх перевезення здійснюється з використанням штатних радіо- та мобільних засобів, а також каналів зв'язку залізничного, морського (річкового) або повітряного транспорту.
3. Розташування підрозділів ОРС ЦЗ у районі зосередження
1. Район зосередження підрозділів ОРС ЦЗ визначається на безпечній і максимально наближеній відстані до місць проведення АРІНР з повідомленням органів місцевої влади та самоврядування.
Розташування підрозділів ОРС ЦЗ у районі зосередження має забезпечувати:
можливість швидкого виходу до місць проведення робіт;
наявність зручних під'їзних шляхів;
оптимальні умови для розміщення особового складу та техніки;
дотримання санітарно-гігієнічних норм.
2. Під час постановки завдання щодо розташування підрозділів ОРС ЦЗ у районі зосередження керівник підрозділу визначає межі району, порядок його зайняття та інженерного облаштування, місця розгортання пункту управління, пункту життєзабезпечення, розміщення техніки, завдання щодо організації матеріально-технічного забезпечення підрозділів, зв'язку та охорони, а також порядок (екстреного) виходу з району та зайняття запасного району зосередження.
3. Зміна району зосередження підрозділу здійснюється:
за рішенням Керівника робіт із НС - у разі зміни районів та місць проведення робіт;
за рішенням керівника підрозділу ОРС ЦЗ з подальшою доповіддю Керівнику робіт із НС - у разі різкого погіршення обстановки в районі зосередження, а також виникнення загрози для особового складу і техніки.
4. Для розташування підрозділів ОРС ЦЗ у горах можуть використовуватися тунелі, печери і райони, захищені від обвалів, селевих потоків, снігових лавин і паводків.
5. У лісі підрозділи ОРС ЦЗ розміщуються уздовж доріг і просік. У разі виникнення лісової пожежі для її гасіння та проведення рятувальних робіт виділяється необхідна кількість особового складу із засобами пожежогасіння і техніки. Якщо виникла загроза для особового складу і техніки, керівник підрозділу ОРС ЦЗ, ураховуючи обстановку, приймає рішення про екстрений вихід із району та зайняття запасного району зосередження.
6. У зимових умовах для розміщення підрозділів ОРС ЦЗ вибираються райони, які найбільш захищені від вітру, забезпечують можливість постійного підтримання в робочому стані під'їзних шляхів і розгортання пунктів обігріву для запобігання обмороженню особового складу.
VI. Забезпечення дій під час ліквідації НС (подій), пожеж та їх наслідків
1. Характеристика основних видів забезпечення дій у зоні НС
1. Основними видами забезпечення є розвідка, інженерне, радіаційне, хімічне, біологічне, гідрометеорологічне, психологічне, матеріально-технічне та медичне забезпечення.
2. Під час організації розвідки вказуються час, мета її проведення та райони (об'єкти, ділянки), порядок спостереження і контролю за станом навколишнього середовища та змінами обстановки в місцях проведення робіт, порядок подання сигналів та надання донесень.
3. Інженерне забезпечення вирішує завдання щодо виконання спеціальних інженерних робіт, використання засобів механізації робіт, обладнання пунктів водопостачання.
4. Радіаційне, хімічне і біологічне забезпечення здійснюється з метою створення підрозділам ОРС ЦЗ умов для виконання поставлених завдань в обстановці радіаційного і хімічного забруднення та біологічного зараження, захисту населення в зоні забруднення шляхом евакуації, укриття в захисних спорудах та проведення спеціальної обробки.
5. Гідрометеорологічне забезпечення включає передання органам управління та керівникам підрозділів ОРС ЦЗ інформації про гідрометеорологічні умови в районі проведення робіт, а також термінової інформації щодо небезпечних метеорологічних і гідрологічних явищ та прогнозу їх розвитку.
6. Психологічне забезпечення полягає в організації та наданні екстреної психологічної допомоги постраждалим.
7. Матеріально-технічне забезпечення включає технічне та матеріальне постачання.
Технічне забезпечення передбачає організацію роботи спеціальних підрозділів щодо своєчасного проведення технічного обслуговування і ремонту машин та механізмів, евакуацію несправної техніки до ремонтних підрозділів, її використання після ремонту, а також порядок забезпечення запасними частинами та агрегатами.
Матеріальне забезпечення передбачає забезпечення залучених до проведення АРІНР підрозділів ОРС ЦЗ продовольством, питною водою, технічними засобами, засобами індивідуального захисту, медичним майном, спеціальним одягом, будівельними і пально-мастильними матеріалами, а також обладнання місць (пунктів) прийому їжі, відпочинку, спеціальної обробки та санітарно-гігієнічних умов.
8. Медичне забезпечення передбачає проведення заходів щодо збереження здоров'я та працездатності особового складу органів управління та підрозділів ОРС ЦЗ, своєчасного надання домедичної та медичної допомоги постраждалим під час НС.
2. Розвідка в районі НС
1. Розвідка організовується з метою отримання необхідної інформації для оцінки обстановки в районі НС та прийняття рішення про проведення АРІНР.
Відповідно до характеру завдань розвідка поділяється на загальну та спеціальну, залежно від способу її ведення - на наземну, повітряну і надводну (підводну).
2. Загальна розвідка проводиться з метою визначення меж району НС, характеру обстановки, обсягів збитків, кількості загиблих і постраждалих, які потребують допомоги, вторинних небезпечних факторів НС, першочергових заходів щодо захисту і порятунку людей та матеріальних цінностей, орієнтовних обсягів АРІНР.
Під час загальної розвідки проводяться:
огляд району НС та спостереження із застосуванням авіації (у разі можливості та потреби) і спеціальних технічних засобів;
опитування очевидців НС;
пошук постраждалих та надання домедичної допомоги;
виявлення осередків небезпеки.
Під час проведення розвідки на аварійному об'єкті додатково вивчається його технічна документація (плани, схеми, технологічні процеси виробництва тощо).
3. Спеціальна розвідка організовується з метою отримання додаткових даних про характер обстановки в районі НС і поділяється на радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну, медичну і біологічну. Спеціальна розвідка проводиться у взаємодії зі спеціалізованими службами цивільного захисту.
4. Організація розвідки передбачає: визначення її мети і завдань; формування груп розвідки та їх підготовку до виконання завдань; збір інформації в районі НС; передання зібраної інформації на пункт управління; узагальнення інформації та її врахування під час підготовки рішень керівника органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ.
5. Керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ під час організації розвідки визначає: склад групи розвідки та її керівника, завдання і райони (ділянки, об'єкти), строки та порядок ведення розвідки; організацію зв'язку групи з пунктом управління, форму та періодичність передання інформації.
3. Інженерне забезпечення
1. Інженерне забезпечення здійснюється з метою створення необхідних умов для своєчасного розташування, розгортання і пересування підрозділу ОРС ЦЗ до зони НС та місць проведення робіт з ліквідації наслідків НС.
2. Інженерне забезпечення передбачає:
інженерну розвідку об'єктів і місцевості в районі дій;
інженерне облаштування районів для розташування підрозділу ОРС ЦЗ, розгортання пунктів управління, життєзабезпечення;
облаштування та утримання шляхів руху;
підвезення та евакуацію, обладнання та утримання переправ через водні перешкоди, проходів (проїздів) у завалах;
здійснення інженерних заходів, спрямованих на подолання руйнувань, затоплень і локалізацію осередків пожеж;
добування та очищення питної води;
облаштування пунктів водопостачання;
проведення інженерних заходів щодо ліквідації наслідків НС.
3. Керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ під час організації інженерного забезпечення визначає:
обсяги, послідовність і строки інженерного обладнання районів розташування підрозділів, місць розгортання пунктів управління;
шляхи пересування підрозділу і характер їх підготовки;
порядок пропуску техніки через важкі для подолання ділянки місцевості;
місця та види переправ через водні перешкоди і строки їх готовності;
райони та строки обладнання пунктів польового водопостачання;
кількість особового складу, техніки та оснащення для виконання завдань інженерного забезпечення;
порядок їх використання під час проведення АРІНР.
4. РХБ захист
1. Забезпечення РХБ захисту передбачає:
організацію безперервного спостереження щодо виявлення і оцінки радіаційної і хімічної обстановки, зокрема, в районах розміщення радіаційно та хімічно небезпечних об'єктів;
організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю;
установлення і підтримання режиму радіаційної безпеки, дотримання режимів поведінки на території, зараженій небезпечними хімічними речовинами;
використання засобів індивідуального та колективного захисту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, які беруть участь у проведенні АРІНР, гасінні пожеж в осередках радіаційного та хімічного зараження;
використання засобів індивідуального та колективного захисту населенням, яке проживає в зоні небезпечного забруднення;
проведення (за потреби) на ранній стадії радіаційної аварії йодної профілактики населення, персоналу аварійного об'єкта, учасників ліквідації наслідків аварії;
проведення санітарної обробки особового складу сил цивільного захисту та населення, а також проведення спеціальної обробки одягу, майна, транспорту, споруд.
2. Керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ під час організації радіаційного, хімічного і біологічного забезпечення визначає:
основні завдання під час проведення хімічної і радіаційної розвідки;
послідовність виконання завдань (заходів);
порядок проведення спеціальної обробки підрозділів (об'єктів);
завдання підрозділів РХБ захисту, а також особового складу і техніки, виділених для виконання завдань радіаційного, хімічного і біологічного забезпечення;
послідовність і строки забезпечення підрозділів засобами індивідуального і колективного захисту.
5. Гідрометеорологічне забезпечення
1. Гідрометеорологічне забезпечення здійснюється з метою оцінки та врахування метеорологічних та гідрологічних умов під час підготовки і прийняття рішень щодо проведення АРІНР.
2. Гідрометеорологічне забезпечення передбачає отримання інформації про фактичну й очікувану гідрометеорологічну ситуацію та небезпечні явища для оцінки обстановки і прогнозування її впливу на організацію і виконання заходів з ліквідації наслідків НС.
3. Керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ під час організації гідрометеорологічного забезпечення визначає:
джерела та канали зв'язку для отримання інформації про гідрометеорологічну обстановку;
порядок оповіщення і строки доведення підрозділам про небезпечні погодні явища і гідрометеорологічні режими.
6. Психологічне забезпечення
1. Психологічне забезпечення здійснюється відповідно до Порядку психологічного забезпечення в Державній службі України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 вересня 2017 року № 747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 листопада 2017 року за № 1390/31258.
2. Основними місцями надання екстреної психологічної допомоги постраждалим є сортувальні майданчики та пункти екстреної психологічної допомоги. Орієнтовний перелік речей та обладнання пункту екстреної психологічної допомоги наведено у додатку 12 до цього Статуту.
7. Технічне забезпечення
1. Технічне забезпечення полягає в організації та здійсненні комплексу заходів, спрямованих на підтримання рівня готовності техніки та оснащення, який дозволяє підрозділам виконувати завдання з ліквідації наслідків НС, поповнювати запаси технічного майна та експлуатаційних матеріалів, своєчасно проводити ремонт техніки та оснащення, що вийшли з ладу.
2. Технічне забезпечення передбачає:
постійний контроль за станом і порядком експлуатації техніки та оснащення, ретельну підготовку їх до застосування;
налагодження системи своєчасного і якісного ремонту техніки, що вийшла з ладу, як у період підготовки, так і під час виконання АРІНР;
створення в установлених обсягах запасів технічного майна та забезпечення ремонтних підрозділів запасними частинами і матеріалами.
3. Керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ під час організації технічного забезпечення визначає:
завдання з технічного забезпечення для підрозділів технічного забезпечення та підрозділів ОРС ЦЗ, послідовність їх виконання за місцем та часом;
режим роботи підрозділів технічного забезпечення;
строки, райони, обсяги і порядок обслуговування та ремонту техніки;
заходи щодо евакуації пошкоджених машин та механізмів, які не можуть бути відремонтовані в районі проведення робіт;
порядок поповнення запасів технічного майна та експлуатаційних матеріалів;
організацію зв'язку між підрозділами технічного забезпечення та підрозділами ОРС ЦЗ.
8. Матеріальне забезпечення
1. Матеріальне забезпечення полягає в організації та здійсненні комплексу заходів, спрямованих на своєчасне і повне забезпечення потреб підрозділів ОРС ЦЗ у рятувальному обладнанні, техніці, паливі, продовольстві, речовому, медичному, інженерному, хімічному та іншому майні і матеріалах під час виконання завдань за призначенням.
2. Матеріальне забезпечення передбачає:
доставку та створення необхідних запасів матеріально-технічних засобів, речового майна і оснащення у визначених районах, своєчасне поповнення їх витрат (втрат) під час виконання АРІНР;
організацію харчування, відпочинку, необхідних санітарно-гігієнічних умов у місцях розміщення особового складу підрозділів, залучених до проведення АРІНР;
розгортання підрозділів матеріального забезпечення в районі НС з метою здійснення заходів щодо всебічного забезпечення дій підрозділів ОРС ЦЗ.
3. Керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ під час організації матеріального забезпечення визначає:
завдання підрозділам матеріального забезпечення та послідовність їх виконання за місцем і часом;
режим роботи підрозділів матеріального забезпечення та порядок організації харчування особового складу;
строки, райони, обсяги і порядок забезпечення підрозділів та поповнення запасів пального, продовольства, майна і матеріалів, необхідних для виконання завдань за призначенням;
організацію зв'язку між підрозділами матеріального забезпечення і підрозділами ОРС ЦЗ.
9. Медичне забезпечення
1. Медичне забезпечення здійснюється відповідно до Порядку організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 серпня 2014 року за № 831, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2014 року за № 1095/25872.
2. Керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ під час організації медичного забезпечення визначає:
готовність мобільного медичного пункту, інших медичних сил і засобів до виконання завдань за призначенням;
завдання керівникам усіх рівнів щодо медичного забезпечення особового складу підрозділів та з надання домедичної допомоги постраждалим.
| Директор Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС | В. Є. Боднар |
Додаток 1
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 2 глави 2 розділу II)
ЗРАЗОК
розгортання пересувного пункту управління
Додаток 2
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 3 глави 2 розділу II)
ІНФОРМАЦІЙНІ ЗНАКИ
на ППУ
Додаток 3
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 6 глави 2 розділу II)
ЗРАЗОК
внутрішнього облаштування приміщень спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС та Штабу з ліквідації НС
Додаток 4
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 6 глави 2 розділу II)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
майна та обладнання приміщення спеціальної комісії з ліквідації наслідків НС
Додаток 5
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 7 глави 2 розділу II)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
майна та обладнання приміщення Штабу з ліквідації НС
Додаток 6
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 8 глави 2 розділу II)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
майна та обладнання пересувного вузла зв’язку ППУ
Додаток 7
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 11 глави 2 розділу II)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
майна та обладнання пункту відпочинку ППУ
Додаток 8
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 12 глави 2 розділу II)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
майна та обладнання пункту харчування пересувного пункту управління
Додаток 9
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 13 глави 2 розділу II)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
майна та обладнання пункту медичної допомоги ППУ
Додаток 10
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 2 глави 3 розділу II)
ЗРАЗОК
схеми зв’язку
Додаток 11
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту
(пункт 2 глави 18 розділу III)
Зразки
знаків розрізнення на бронежилетах особового складу піротехнічних підрозділів
Знаки розрізнення на бронежилетах особового складу піротехнічних підрозділів ДСНС мають такий вигляд та характеристики:
з лицьового боку бронежилета на рівні грудей справа кріпиться нашивка з назвою посади та цифровою позначкою області (підрозділу). Нашивка виготовляється за кольором бронежилета з написом білими цифрами та літерами;
з тильного боку бронежилета зверху на спині кріпиться нашивка з написом "ДСНС". Нашивка виготовляється за кольором бронежилета з написом білими літерами.
Цифрове позначення областей:
Позначення формувань центрального підпорядкування:
( додаток 11 у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2025 р. № 70, враховуючи зміни, внесені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.02.2025 р. № 127 )
Додаток 12
до Статуту дій у надзвичайних ситуаціях
органів управління та підрозділів
Оперативно-рятувальної служби
цивільного захисту
(пункт 2 глави 6 розділу VI)
ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК
речей та обладнання пункту екстреної психологічної допомоги