Про затвердження Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту та Статуту дій органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту під час гасіння пожеж

2. До ліквідації наслідків НС (небезпечних подій), пов’язаних із ДТП (на залізничних переїздах, під час транспортування небезпечних вантажів, зіткнення і перекидання автомобілів, пожежі на автотранспорті, падіння автомобілів з крутих схилів, потрапляння автомобілів під лавини, селі, падіння автомобілів у воду), залучаються підрозділи ОРС ЦЗ.

3. АРІНР у разі ДТП включають:

розвідку та оцінку обстановки;

запобігання вторинним чинникам;

стабілізацію транспортного засобу;

відключення акумуляторної батареї;

організацію доступу до постраждалих;

деблокування постраждалих;

надання домедичної допомоги постраждалим;

вилучення постраждалих з пошкодженого транспортного засобу;

евакуацію постраждалих та передання їх бригадам екстреної медичної допомоги.

4. У разі ліквідації наслідків НС (небезпечних подій), пов’язаних з ДТП, на підрозділи ОРС ЦЗ покладаються завдання з рятування постраждалих та усунення загрози вторинних факторів ураження (ліквідація пожеж, локалізація дії небезпечних речовин, ліквідація загрози обвалу пошкоджених конструкцій тощо).

5. З прибуттям підрозділу ОРС ЦЗ на місце події проводиться обмеження руху транспортних засобів на автодорозі біля місця виникнення ДТП, розвідка, під час якої визначаються тип і стан аварійних транспортних засобів, положення і стан постраждалих, виявляється наявність або загроза виникнення вторинних факторів ураження.

6. Під час проведення оцінки обстановки, що склалася внаслідок ДТП, оглядається місце проведення АРІНР та визначаються шляхи забезпечення безпеки рятувальників під час їх виконання (інтенсивність руху транспорту, розташування аварійного транспортного засобу щодо проїзної частини, визначення меж робочих зон тощо), проводиться оцінка складності та обсягів АРІНР, можливостей залучених сил та засобів щодо їх виконання, впливу на виконання завдань метеоумов, часу доби та пори року.

7. Визначаються необхідні сили, засоби та способи дій, надається інформація керівнику підрозділу ОРС ЦЗ через систему оперативно-чергової служби, організовується взаємодія з відповідними підрозділами з питань установлення режимів руху транспорту для безпечного проведення рятувальних робіт, надання домедичної, екстреної медичної допомоги та евакуації постраждалих.

8. Керівник підрозділу визначає завдання особовому складу, доводить заходи безпеки під час виконання робіт, установлює межі робочих зон, технологію виконання робіт, розподіляє обов’язки між особовим складом, визначає порядок приведення в готовність засобів рятування та інструменту, призначає безпечні місця доступу до аварійного транспортного засобу і постраждалих, місця для безпечної стоянки транспортних засобів свого підрозділу, складування уламків і вантажу для усунення перешкод проведенню робіт, ставить завдання медперсоналу.

9. Роботи з деблокування постраждалих необхідно починати тільки після стабілізації ушкодженого транспортного засобу і вантажу, що перевозився, та закріплення інших нестійких об’єктів, які становлять небезпеку для особового складу під час проведення АРІНР.

Стабілізація аварійного транспортного засобу здійснюється шляхом його фіксації з метою недопущення розкачування, зсуву, перевертання, щоб запобігти отриманню додаткових травм постраждалими та убезпечити рятувальників під час проведення АРІНР.

З метою попередження загоряння аварійного транспортного засобу та запобігання додатковому травмуванню постраждалих унаслідок раптового спрацьовування систем пасивної безпеки (повітряні подушки і піротехнічні системи ременів безпеки) до початку АРІНР здійснюється відключення акумуляторної батареї.

10. Проводячи АРІНР у разі ДТП за участю гібридних та електромобілів, необхідно враховувати такі небезпечні фактори для особового складу та постраждалих:

ураження електричним струмом (навіть у разі вилученого запобіжника для дезактивації високовольтної системи);

вибухонебезпеку високовольтної акумуляторної батареї в разі перегрівання та ймовірність повторного загоряння після гасіння;

ймовірність перекидання автомобіля, зумовлену великою вагою та місцем розміщення високовольтної акумуляторної батареї.

Проводячи АРІНР у разі ДТП за участю автомобілів з газобалонним (пошкодженим газобалонним) обладнанням, необхідно враховувати такі небезпечні фактори для особового складу та постраждалих:

загроза вибуху газових балонів (резервуарів) під високим тиском;

можливість травмування ударною хвилею або уламками газових балонів (резервуарів);

наявність бензину в паливному баку в автомобілях з газобалонним обладнанням;

руйнування конструкції автомобіля.

У разі деблокування постраждалих необхідно використовувати іскробезпечне обладнання.

11. Рятування людей організовується шляхом пріоритетного виконання робіт із забезпечення доступу до постраждалих з тяжкими травмами, першочергового проведення робіт щодо зниження або усунення дії вторинних факторів (механічне, теплове або хімічне ураження тощо) на постраждалих, використання найбільш простих шляхів для швидкого доступу до постраждалих і надання їм домедичної та екстреної медичної допомоги, негайного вилучення постраждалого із транспортного засобу у разі виникнення загрози ураження вторинними факторами або різкого погіршення стану травмованих. Рішення щодо негайного вилучення постраждалих із транспортного засобу приймається на підставі висновку медичного персоналу.

У разі якщо медичний персонал ще не прибув, а існує загроза життю чи здоров’ю постраждалих, рішення щодо вилучення постраждалих приймає керівник підрозділу, що проводить АРІНР.

12. Рішення про припинення АРІНР з ліквідації наслідків ДТП приймає Керівник робіт з НС після евакуації всіх постраждалих та усунення загрози ураження вторинними факторами.

1. Послідовність дій підрозділів ОРС ЦЗ визначається ПЛА на об’єктах метрополітену, вимоги до яких визначено у Правилах безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 грудня 2016 року № 1592, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 січня 2017 року за № 129/29997.

На підрозділи ОРС ЦЗ покладаються завдання з надання домедичної допомоги постраждалим, евакуації пасажирів з небезпечної зони (вагонів, що знаходяться на станції, платформ, розподільних залів, вестибюлів) та виведення їх на поверхню.

2. Керівник підрозділу ОРС ЦЗ з прибуттям на місце НС доповідає начальнику Штабу з ліквідації НС і діє за його вказівками відповідно до спільно прийнятих рішень.

Під час проведення розвідки визначаються обсяг робіт, шляхи евакуації та можливі способи організації зв’язку під час виконання АРІНР.

За результатами огляду місця проведення АРІНР визначаються заходи безпеки рятувальників, проводиться оцінка складності та обсягів рятувальних робіт, можливостей залучених сил і засобів щодо їх виконання, впливу вторинних факторів (задимленість, відсутність електропостачання, ураження хімічними речовинами тощо).

Визначаються необхідні сили, засоби та способи дій, надається інформація керівництву.

Організовується взаємодія з черговими службами, аварійними підрозділами метрополітену та системи екстреної медичної допомоги з питань визначення шляхів та порядку евакуації, надання допомоги з виведення пасажирів із станції, забезпечення проходу рятувальників до місця події, надання домедичної допомоги постраждалим на поверхні.

Організовується рятування людей шляхом надання домедичної допомоги постраждалим на місці, евакуації пасажирів з небезпечної зони та виведення їх на поверхню всіма спільно визначеними шляхами, передачі постраждалих працівникам екстреної медичної допомоги.

Керівник підрозділу визначає завдання особовому складу, доводить заходи безпеки під час виконання АРІНР, установлює ділянки проведення робіт, шляхи евакуації пасажирів та постраждалих на поверхню, розподіляє обов’язки між особовим складом, визначає порядок і способи зв’язку між рятувальниками під час виконання завдань.

1. АРІНР на висотних об’єктах житлового та промислового призначення виконуються у випадках:

руйнування об’єктів, викликаних землетрусами, вибухами, саморуйнуванням тощо;

повеней, затоплень;

пожеж.

2. Безпосереднє виконання АРІНР включає:

вибір і організацію місць і способів закріплення мотузок;

підйом спорядження і рятувальників до постраждалого;

надання домедичної та екстреної медичної допомоги постраждалим;

укладання та закріплення постраждалих на ношах;

організацію страховки та самостраховки, навішування перил (за потреби), канатної дороги тощо;

спуск і транспортування потерпілого до рівня руху автотранспорту;

евакуацію постраждалих до закладів охорони здоров’я спеціалізованим санітарним транспортом;

дотримання заходів безпеки.

1. До обмежених (замкнутих) просторів належать ємності (цистерни, баки, котли), колодязі, димоходи, вузькі проходи в тунелях і підвалах тощо.

Особливістю проведення АРІНР у замкнутих просторах є:

можливість накопичення газоподібних небезпечних хімічних речовин у великих концентраціях, вибухонебезпечних та отруйних газів, як наслідок - отруєння (знепритомлення) тих, хто працює у таких замкнутих просторах;

складність доступу рятувальників до постраждалих;

обмежена кількість часу на проведення АРІНР;

вірогідність зсувів (обвалів) ґрунту під час дій у земляних колодязях;

різке підвищення ґрунтових вод та зміщення кілець колодязів;

загроза вибуху або пожежі.

2. До роботи зі спуском у колодязь слід залучати не менше трьох рятувальників:

рятувальник, який спускається, повинен надягти рятувальний пояс з лямками, ізолювальний засіб індивідуального захисту органів дихання, надійно закріпитися запобіжною мотузкою, довжина якої має бути на 3 метри довшою, ніж глибина колодязя. Він повинен весь час слідкувати за своїм самопочуттям. У разі появи болю та шуму в голові необхідно подати сигнал про негайний підйом нагору;

другий рятувальник повинен підтримувати зв’язок з тим, хто перебуває в колодязі, тримати кінець мотузки і у разі потреби разом з третім рятувальником негайно підняти рятувальника з колодязя і надати домедичну допомогу, не допускати безперервного перебування рятувальника в колодязі понад 10 хв;

третій рятувальник повинен слідкувати за обстановкою на території біля колодязя, не допускати до неї сторонніх осіб (особливо з відкритим вогнем), тварин, транспортні засоби. Надавати допомогу в підйомі рятувальника з колодязя, а під час проведення робіт подавати аварійно-рятувальне обладнання. Виконувати вказівки другого рятувальника (страхувальника), слідкувати за поданням повітря.

Робота в колекторах виконується ланкою, яка складається з 5 рятувальників. Один рятувальник - у колекторі, по одному спостерігачу - в колодязях, між якими знаходиться колектор, і по одному рятувальнику - на поверхні цих колодязів для підтримання зв’язку між рятувальниками, які перебувають у колекторі і колодязях, і надання в разі потреби допомоги.

Спостерігачі в колодязях повинні мати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання, рятувальник у колекторі - шланговий протигаз (ізолювальний засіб індивідуального захисту органів дихання).

У разі якщо проведення рятувальних робіт потребує перебування в замкнутому просторі двох рятувальників, кількість розрахунку (ланки) рятувальників збільшується.

Усі роботи в замкнутих просторах проводяться в ізолювальних засобах індивідуального захисту органів дихання з використанням спеціального обладнання та інструментів, освітлювальних приладів тощо у вибухозахищеному виконанні.

В умовах обмеженого простору за рішенням керівника АРІНР дозволяється спуск рятувальника, включеного в ізолювальний засіб індивідуального захисту органів дихання, закріплений на рятувальній мотузці вище рятувальника.

3. Рятувальні роботи проводяться безперервно до повного їх завершення.

Керівник робіт із НС у замкнутому просторі організовує оточення місця проведення робіт та медичне забезпечення.

4. З прибуттям підрозділу ОРС ЦЗ до місця проведення АРІНР, пов’язаних з роботами в обмежених (замкнутих) просторах:

уживаються заходи щодо знезараження зазначених просторів шляхом вентиляції або нейтралізації небезпечної хімічної речовини;

з’ясовується відстань, на якій працюватимуть рятувальники, від місця забору чистого повітря, тип небезпечної хімічної речовини, яка може там знаходитися, конструктивні особливості замкнутого простору, обсяг робіт, які необхідно виконати, та їх специфіка, шляхи та способи потрапляння в замкнутий простір рятувальників і евакуації постраждалих;

проводиться розрахунок сил та засобів, необхідних для проведення АРІНР;

визначається персональний склад ланки рятувальників, які безпосередньо проводитимуть АРІНР, та тих, хто їх страхує.

5. Перед початком проведення АРІНР:

організовується перевірка готовності до застосування ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання, електричних ліхтарів у вибухобезпечному виконанні, іншого рятувального спорядження (сигнально-рятувальні шнури, рятувальні пояси, рятувальні мотузки, індивідуальні канатно-спускові пожежні пристрої тощо);

організовується вимір наявності небезпечних газів або хімічних речовин, установлюється їх концентрація та за можливості організовується провітрювання (вентиляція) замкнутого простору;

визначається організація зв’язку між тими, хто працює в замкнутому просторі і страхувальниками;

установлюються умовні сигнали в разі небезпеки для рятувальників, за якими проводитимуться рятувальні роботи (підйом постраждалих);

установлюється можливість подання (нагнітання) повітря до місця проведення робіт.

6. Під час проведення робіт в ізолювальних засобах індивідуального захисту органів дихання:

виставляється пост безпеки та здійснюються необхідні розрахунки щодо часу роботи в загазованому середовищі;

визначаються рятувальники, які проводитимуть роботи в замкнутому просторі та на свіжому повітрі;

визначається оснащення - рятувальник повинен бути забезпечений захисним одягом та ізолювальним засобом індивідуального захисту органів дихання, які можуть бути використані за тактико-технічними характеристиками заводу-виробника, спеціальним рятувальним поясом та рятувальною мотузкою;

організовується контроль відповідності спорядження рятувальника проведенню робіт;

установлюються сигнали управління.

7. Керівник робіт із НС у замкнутих просторах повинен:

пересвідчитися, що рятувальник обв’язаний навколо талії рятувальною мотузкою та забезпечений додатковим пожежним поясом з карабіном і рятувальною мотузкою для рятування постраждалих, кінці обох рятувальних мотузок знаходяться ззовні;

поставити завдання рятувальникам та дати команду на початок проведення робіт;

забезпечити контроль за ходом проведенням АРІНР до повного виконання завдання;

доповісти старшому начальникові про завершення АРІНР.

1. Пошук постраждалих за допомогою службових собак під час проведення АРІНР здійснюють кінологи зі спеціально навченими собаками (кінологічними розрахунками) разом з підрозділами ОРС ЦЗ, оснащеними спеціальним устаткуванням для розбирання завалів і транспортування людей.

На місці НС рятувальники-кінологи діють відповідно до наказів (рішень) Керівника робіт із НС та безпосереднього начальника.

2. Перед початком АРІНР проводиться розвідка з метою визначення:

межі зони НС;

зони пошуку, ймовірних місць перебування та кількості постраждалих;

найбільш зручних шляхів підходу аварійно-рятувальних груп та транспорту.

Старший групи кінологічних розрахунків (начальник підрозділу) надає пропозиції Керівнику робіт із НС щодо ведення пошуково-рятувальних робіт з використанням службових собак.

Під час ведення пошукових робіт з використанням службових собак ураховуються:

площа території, що обстежується, на якій виділяються зони "А" (місця найбільш імовірного перебування постраждалих) і "Б" (місця можливого перебування постраждалих);

складність рельєфу місцевості;

метеорологічні умови;

фактори, що ускладнюють роботу собак (пожежі, задимленість, наявність їдких подразнювальних речовин, пил тощо);

кількість службових собак та особливості роботи кожної з них;

наявні сили і засоби рятувальних груп, умови зв’язку та взаємодії між ними.

Після визначення порядку ведення пошукових робіт з використанням службових собак старший групи кінологічних розрахунків (начальник підрозділу) ставить завдання кожному кінологу (кінологічному розрахунку).

3. Рятувальники-кінологи зі службовими собаками, які прибули на місце пошуку, повинні знати:

оперативну обстановку в районі ведення робіт;

межі зон "А" і "Б";

точні межі своєї ділянки;

черговість послідовного опрацювання ділянок;

можливості службових собак у цій обстановці;

тактику використання службових собак;

сигнали зв’язку зі старшим групи кінологічних розрахунків (начальником підрозділу);

алгоритм взаємодії з рятувальниками;

необхідні заходи безпеки.

Час роботи собаки на ділянці не повинен перевищувати вісім годин з періодичними перервами на відпочинок (15-20 хв).

Ширина смуги, що обстежується собакою, має складати від 20 до 100 метрів.

Швидкість пошуку - від 1500 кв.м/год до 2000 кв.м/год.

1. У разі потреби підрозділи ОРС ЦЗ можуть залучатися для надання допомоги формуванням служби автомобільних доріг та комунальним службам у ліквідації транспортних заторів на автомобільних дорогах, що утворилися внаслідок снігових заметів.

2. До місць утворення транспортних заторів для відновлення руху направляється наявна інженерна техніка та автомобілі підвищеної прохідності, що можуть використовуватись як тягачі.

3. Насамперед із заторів вивільняються санітарні автомобілі екстреної (швидкої) медичної допомоги, автобуси з пасажирами, автомобілі з малолітніми дітьми, хворими і літніми людьми, для яких існує загроза життю та здоров’ю, автомобілі аварійних служб і транспортні засоби, які перевозять тварин, медикаменти та інші специфічні вантажі.

1. Вибухові технології під час проведення АРІНР з найбільшим ефектом застосовуються в умовах:

ліквідації крижаних заторів і зажорів;

попередження та ліквідації наслідків паводків і повені;

попередження та ліквідації наслідків сходу лавин, селів, обвалів;

локалізації лісових і торф’яних пожеж;

ліквідації наслідків землетрусів та аварій на промислових підприємствах.

Найбільш типовими операціями із застосуванням вибухових технологій є:

повне або локальне руйнування залізобетонних, бетонних, кам’яних, цегляних, дерев’яних та інших споруд, промислових і житлових будинків;

створення проходів (лазів) у монолітних залізобетонних, кам’яних, цегляних, дерев’яних та інших конструкціях;

перебивання залізобетонних плит, труб, стовпів, дерев, інших окремих елементів та конструкцій, корчування пнів;

улаштування проходів, проїздів, каналів, котлованів, вирв та інших заглиблень заданої конфігурації в скельних породах, мерзлих ґрунтах, грязекам’яній масі тощо;

переміщення ґрунтових та інших мас з метою перекриття каналів, утворення гребенів, брустверів, дамб;

захист мостів, шляхопроводів та інших об’єктів транспортної інфраструктури від пошкоджень під час льодоходу, ліквідація на водних об’єктах льодових та інших заторів, зажорів тощо.

2. Для виконання робіт, пов’язаних із застосуванням вибухових технологій, залучаються піротехнічні підрозділи ОРС ЦЗ.

Піротехнічні підрозділи проводять роботи з розвідки, вилучення, знешкодження, підйому, транспортування та знищення вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після війн, сучасних боєприпасів та підривних засобів (крім вибухових пристроїв, що використовуються в терористичних цілях), знищення (утилізації) боєприпасів шляхом підриву, руйнування та обвалення будівель, споруд, ліквідації крижаних заторів та захисту гідротехнічних споруд від льодоходу, гасіння лісових пожеж шляхом влаштування мінералізованих (протипожежних) смуг за допомогою вибуху, будівництва дамб (котлованів) та інші вибухові роботи.

Особовий склад піротехнічних підрозділів має бути забезпечений касками та бронежилетами з класом захисту 6 або IV рівнем захисту і знаками розрізнення на бронежилетах особового складу піротехнічних підрозділів, зразки яких наведено в додатку 11 до цього Статуту, а також індивідуальними медичними аптечками та іншим спорядженням, необхідним для виконання завдань згідно з нормами табельної належності, витрат і термінів експлуатації пожежно-рятувального, технологічного і гаражного обладнання, інструменту, індивідуального озброєння та спорядження, ремонтно-експлуатаційних матеріалів підрозділів ДСНС.

3. Рішення про застосування вибухових технологій під час проведення АРІНР приймає Керівник робіт із НС. Рішення про застосування вибухових технологій оформлюється наказом ДСНС про проведення вибухових робіт.

Керівником вибухових робіт призначається керівник піротехнічного підрозділу або представник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ, який має досвід проведення відповідних операцій із застосуванням вибухових технологій та допущений до виконання вибухових робіт.

4. Наказ про проведення вибухових робіт розробляє Штаб з ліквідації НС на підставі організаційно-технічної документації. Організаційно-технічну документацію на проведення вибухових робіт розробляє керівник піротехнічного підрозділу із залученням фахівців з необхідних напрямів залежно від виду підривних робіт.

У наказі про проведення вибухових робіт зазначається:

мета проведення вибухових робіт;

спосіб проведення вибухових робіт;

сили та засоби, залучені до безпосередньої підготовки та проведення вибухових робіт, а також їх забезпечення та оточення району проведення цих робіт;

порядок отримання, транспортування та зберігання (за потреби) вибухових речовин і засобів підриву;

організація матеріально-технічного забезпечення, а також взаємодії з іншими підрозділами або місцевими органами влади та органами місцевого самоврядування, залученими до проведення вибухових робіт;

керівник вибухових робіт та його заступники (помічники) за напрямами (забезпечення, оточення тощо);

місце і час доведення до особового складу підрозділів, залучених до безпосередньої підготовки та проведення вибухових робіт, їх забезпечення та оточення району проведення заходів безпеки.

5. Вибухові роботи проводяться відповідно до організаційно-технічної документації та за суворого дотримання вимог чинного законодавства України.

На період проведення вибухових робіт особовий склад підрозділів ОРС ЦЗ та інших формувань відводиться на безпечну відстань.

6. Під час проведення вибухових робіт оформлюються такі організаційно-технічні документи:

наряд-допуск на виконання підривних робіт;

паспорт вибуху;

план-графік підривних робіт;

журнал обліку і видачі вибухових речовин та засобів підриву;

схема підвезення вибухових речовин та засобів підриву, послідовності їх видачі та порядок охорони тимчасового складу вибухових речовин та засобів підриву.

Для оперативного оформлення організаційно-технічної документації в піротехнічному підрозділі ДСНС заздалегідь розроблюються типові паспорти вибуху для ліквідації наслідків НС, що характерні для зазначеного регіону та включають:

схему розташування шпурів чи зовнішніх зарядів, найменування вибухових речовин та засобів підриву;

відомості про спосіб заряджання, число шпурів, їх глибину та діаметр, масу та конструкцію зарядів, послідовність і кількість засобів підривання зарядів, відомості про матеріал забивки та її довжину, схему монтажу підривної електромережі, схему та час провітрювання забою;

величину радіуса небезпечної зони (у тому числі за вражаючою дією уламків);

місця укриття підривників та особового складу на період проведення підривних робіт;

дані про розстановку постів оточення, розташування попереджувальних та заборонних знаків, що огороджують доступ до небезпечної зони та до місць підриву.

До паспорта додаються: ситуаційний план об’єкта в масштабі від 1: 1000 до 1: 2000 з нанесеними на ньому будівлями, спорудами, дорогами, наземними та підземними комунікаціями, лініями електропередач та іншими промисловими і цивільними об’єктами в районі провадження вибухових робіт; місцезнаходження й характеристики споруд, що охороняються, об’єктів, комунікацій; креслення будівельних конструкцій, що зруйнуються (у масштабі 1: 200); інші необхідні матеріали, схеми та креслення.

7. Виконання завдань з нетехнічного та технічного обстеження територій на наявність ВНП, проведення піротехнічних робіт та гуманітарного розмінування, спеціальних вибухових робіт, транспортування виявлених ВНП, знешкодження (утилізацію) боєприпасів та інших ВНП, отримання, транспортування та зберігання (за потреби) вибухових речовин та засобів підриву здійснюють піротехнічні підрозділи згідно із законодавчими та іншими організаційно-розпорядчими документами.

1. Органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ виконання завдань за призначенням під час масових заворушень здійснюють відповідно до вимог цього Статуту у взаємодії з правоохоронними органами із дотриманням особовим складом заходів безпеки та з урахуванням ситуації, що склалася на місці НС, пожежі, небезпечної події.

2. Слідування підрозділів ОРС ЦЗ до місця виконання завдань за призначенням в умовах масових заворушень здійснюється найкоротшим та безпечним маршрутом. На випадок непередбаченої зміни обстановки під час руху визначається запасний маршрут.

3. Якщо життю і здоров’ю особового складу нічого не загрожує, сили та засоби пересуваються безпосередньо до місця НС, пожежі, небезпечної події і негайно розпочинають виконання завдань за призначенням.

4. У разі загрози життю і здоров’ю особового складу підрозділів ОРС ЦЗ виїзд до місця НС, пожежі, небезпечної події здійснюється після усунення правоохоронними органами зазначеної загрози. Залежно від віддаленості місця проведення робіт (за рішенням керівника підрозділу) особовий склад і техніка можуть перебувати в готовності до виїзду в пункті постійної дислокації або здійснити пересування до найближчих безпечних місць. Про ситуацію та прийняте рішення керівник підрозділу ОРС ЦЗ доповідає за підпорядкованістю до територіального органу ДСНС та інформує правоохоронні органи.

5. Під час виконання завдань за призначенням на місці НС, пожежі, небезпечної події встановлюється зв’язок з правоохоронними органами та місцевими органами виконавчої влади.

У разі створення оперативного штабу з припинення масових заворушень до його роботи залучається керівник (заступник керівника) територіального органу ОРС ЦЗ.

6. Гасіння пожеж, рятування людей, здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків НС розпочинаються за умови забезпечення правоохоронними органами безперешкодного доступу підрозділам ОРС ЦЗ до місця виникнення пожежі, НС, небезпечної події, а також убезпечення особового складу і техніки під час виконання ними завдань за призначенням.

1. Органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ виконання завдань за призначенням у населених пунктах і на територіях, що потрапляють у зону постійних обстрілів під час збройного конфлікту, здійснюють відповідно до вимог цього Статуту із дотриманням особовим складом заходів безпеки та з урахуванням ситуації, що склалася на місці НС, пожежі, небезпечної події.

2. Під час організації заходів з оперативного реагування на НС, пожежі, небезпечні події органи управління та керівний склад підрозділів ОРС ЦЗ здійснюють обмін інформацією з підрозділами Збройних Сил України, правоохоронними органами та місцевими органами виконавчої влади у визначених зонах відповідальності щодо:

підконтрольності населених пунктів і територій у зоні збройного конфлікту;

загальної ситуації в населених пунктах і територіях у зоні збройного конфлікту;

уточнення місць (районів) ведення постійних обстрілів та види озброєння, що ймовірно можуть бути використані (артилерія, стрілецька зброя, мінування території);

можливості залучення підрозділів ОРС ЦЗ до виконання завдань за призначенням у населених пунктах і на територіях;

уточнення безпечних маршрутів (основний і запасний) пересування підрозділів ДСНС до місць (районів) виконання завдань за призначенням;

взаємодії підрозділів ОРС ЦЗ з підрозділами Збройних Сил України, правоохоронних органів, формуваннями територіальної оборони під час реагування на НС, пожежі, небезпечні події та проведення інших робіт.

3. Реагування на НС, пожежі, небезпечні події, проведення інших невідкладних робіт у зоні збройного конфлікту підрозділи ОРС ЦЗ здійснюють:

у населених пунктах і на територіях, підконтрольних Україні;

якщо немає загрози життю і здоров’ю особового складу;

у взаємодії з підрозділами Збройних Сил України, правоохоронними органами та органами місцевого самоврядування;

за умови супроводження підрозділу ОРС ЦЗ військовослужбовцями Збройних Сил України або іншими військовими формуваннями в разі виконання завдань за призначенням у районах (на територіях), де можлива діяльність диверсійно-розвідувальних груп противника.

4. Отримавши інформацію про виникнення НС, пожежі, небезпечної події у зоні збройного конфлікту, керівник підрозділу ОРС ЦЗ уточнює оперативну обстановку та приймає рішення щодо пересування підпорядкованих сил і засобів до місця виклику.

У разі наявної загрози для життя і здоров’я особового складу виїзд сил та засобів до місця виклику здійснюється після припинення в зазначеному районі обстрілів та погодження уповноваженими представниками військових формувань. Залежно від віддаленості місця проведення робіт (за рішенням керівника підрозділу) особовий склад і техніка можуть перебувати в готовності до виїзду в пункті постійної дислокації або здійснити пересування до найближчих безпечних районів. Про ситуацію та прийняте рішення керівник підрозділу негайно доповідає до територіального органу ДСНС.

5. Слідування підрозділу ОРС ЦЗ до місця проведення робіт здійснюється безпечним маршрутом. На випадок непередбаченої зміни оперативної обстановки під час руху визначається запасний маршрут.

6. З моменту виїзду та до повернення до пункту постійної дислокації старший колони (машини) підтримує зв’язок з оперативно-координаційним центром (пунктом зв’язку підрозділу) та проводить оцінку ситуації на маршруті слідування. Техніка має рухатися на максимальній, але безпечній швидкості.

7. Після прибуття підрозділу ОРС ЦЗ на місце НС, пожежі, небезпечної події призначається спостерігач, який здійснює моніторинг та контроль обстановки і оповіщення особового складу про небезпеку. Під час проведення розвідки додатково визначають:

безпечні місця для розстановки техніки (на закритій території за можливості на безпечній відстані від будівель і споруд);

шляхи евакуації та місце збору сил і засобів у разі раптового погіршення оперативної обстановки, що може призвести до виникнення загрози життю та здоров’ю особового складу;

можливі укриття для особового складу на випадок обстрілу району проведення робіт;

наявність ВНП на місці проведення робіт, у разі їх виявлення вживають додаткових заходів безпеки для особового складу та викликають піротехнічний підрозділ.

8. У разі виконання підрозділами ОРС ЦЗ завдань за призначенням у зоні збройного конфлікту за межами пунктів постійної дислокації, обмежується контакт особового складу ОРС ЦЗ з місцевим населенням. Уточнення інформації здійснюється через представників Збройних Сил України, правоохоронних органів або місцевих органів влади.

9. Керівник підрозділу ОРС ЦЗ під час виконання завдань за призначенням поза межами пунктів постійної дислокації, потрапляючи під обстріл, вживає заходів щодо негайного виїзду підрозділу із зони обстрілу в безпечне місце, а у разі неможливості - організовує укриття особового складу і техніки на місцевості. Про обстановку, що склалася, керівник підрозділу доповідає до територіального органу ДСНС та діє з урахуванням його рекомендацій та виходячи з обстановки, що склалася на місці НС.

1. Марш - організоване переміщення підрозділів у колонах дорогами та обхідними шляхами з метою виходу у визначений район або на об’єкт готовими до подальших дій.

Марш здійснюється колонами автомобільної, гусеничної техніки або змішаними колонами. Під час маршу гусенична техніка, а також техніка, що має малий запас ходу, може перевозитися на трейлерах у складі колон.

Марш має здійснюватися з максимально можливою за цих умов швидкістю.

Добовий перехід підрозділу на марші становить:

для автоколон - до 300 км;

для гусеничних і змішаних колон - до 250 км.

Середня швидкість руху техніки становить:

для автоколон - 30-35 км/год;

для гусеничних і змішаних колон - 20-25 км/год.

У гірській, лісистій та болотистій місцевостях під час несприятливих погодних умов та за обмеженої видимості довжина добового переходу може зменшуватися до 200 км, а середня швидкість руху - до 15-20 км/год.

Дистанції між підрозділами можуть бути до 5 км, між колонами - 2-3 км, між машинами - 25-50 метрів. У разі обмеженої видимості, несприятливих погодних і складних дорожніх умов (круті підйоми, спуски і повороти) дистанція між машинами збільшується.

Кількість колон та маршрутів руху до району НС визначається відповідно до типу техніки в колонах, строку їх прибуття до місця робіт та стану шляхів сполучення.

Для своєчасного і організованого початку та здійснення маршу визначаються вихідний пункт та пункти регулювання із зазначенням часу їх проходження головою колони.

Віддалення вихідного пункту забезпечує можливість витягування колони від місця її формування.

Пункти регулювання визначаються через 3-4 години руху.

2. Привали та денний/нічний відпочинок призначаються для перевірки стану техніки, її обслуговування і дозаправки, прийняття їжі та відпочинку особового складу.

Привали призначаються через 3-4 години руху тривалістю до 1 години і один привал - у другій половині добового переходу тривалістю до 2 годин.

У кінці кожного добового переходу призначається денний/нічний відпочинок, під час маршу на велику відстань (у разі потреби) надається добовий відпочинок через кожних три-п’ять добових переходів. Для привалу та відпочинку вибирається місцевість, придатна для розміщення техніки і особового складу.

3. Похідний порядок колони на марші має забезпечити її рух без перешкод і своєчасне прибуття на ділянки (об’єкти) виконання робіт або місця зосередження сил у найкоротші строки.

Похідний порядок колони на марші включає підрозділи забезпечення руху, головних сил, підрозділи матеріально-технічного забезпечення.

4. До початку і під час маршу (у разі потреби) організовується і проводиться розвідка маршрутів руху.

Інженерну розвідку на марші проводять інженерні підрозділи, а також підрозділи забезпечення руху для визначення стану шляхів, мостів і переправ, уточнення напрямків прокладання колонних шляхів, виявлення зон (районів, ділянок) забруднення, руйнувань, завалів, пожеж, затоплень і пошуку шляхів для їх обходу (об’їзду).

5. Для забезпечення РХБ захисту особового складу на марші вивчається обстановка щодо забруднення (зараження) місцевості, де проходять маршрути руху та розташовані місця зосередження сил.

Керівник підрозділу ОРС ЦЗ отримує дані про обстановку від вищого органу управління та організовує радіаційну (хімічну) розвідку і дозиметричний (хімічний) контроль на маршрутах руху і перед входженням підрозділу до районів відпочинку або зосередження. У разі потреби проводиться дезактивація (дегазація) окремих ділянок на маршрутах руху, мостах, переправах і в тунелях.

6. Медичне забезпечення маршу здійснюють медичні працівники на санітарному автомобілі ДСНС, який розташовується перед технічним замиканням колони. Організовується домедична допомога під час здійснення маршу шляхом само- та взаємодопомоги, на привалах - визначеними медичними фахівцями. Госпіталізація хворих на марші здійснюється до найближчих лікувальних закладів за маршрутом руху колони, про що інформується керівник підрозділу в пункті постійної дислокації.

Начальники територіальних органів ДСНС, через території яких пролягатимуть маршрути руху колон, у разі потреби забезпечують організацію стаціонарної медичної допомоги особовому складу на марші.

7. Технічне забезпечення маршу полягає у проведенні таких заходів з підготовки до маршу: технічне обслуговування машин; заходи щодо збільшення запасу ходу та прохідності техніки; поповнення до встановлених норм матеріальних запасів; підготовка пересувних засобів технічного обслуговування; ремонту та евакуації; підготовка водіїв та спеціалістів підрозділу технічного забезпечення.

8. Для надання допомоги водіям (екіпажам) у ремонті або евакуації техніки, що вийшла з ладу під час маршу, а також заправки пальним техніки організовується технічне замикання колон, до складу яких входять пересувні засоби технічного обслуговування та ремонту, тягачі для евакуації, машини з технічним майном і пальним.

9. Приймаючи рішення про проведення маршу, керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ визначає похідний порядок та розподіл сил і засобів по колонах, керівний склад, завдання, маршрут і швидкість руху, вихідний пункт і пункти регулювання, кількість, місця і тривалість зупинок для відпочинку на перший добовий перехід, час початку і закінчення маршу.

Під час організації маршу на велику відстань керівник органу управління (підрозділу) визначає кількість і тривалість добових переходів, кількість маршрутів на кожному переході, райони денного (нічного) і добового відпочинку та їх тривалість.

10. Керівник органу управління (підрозділу) визначає такі завдання на марш:

підрозділу забезпечення руху - склад, завдання, маршрут руху, місце в похідному порядку, час проходження вихідного пункту;

підрозділам ОРС ЦЗ - маршрут руху, місця в похідному порядку, час прибуття (виходу) у призначений район, місця і час привалів, вихідний пункт, пункти регулювання та час їх проходження;

підрозділам матеріального та технічного забезпечення - маршрут руху, місця в похідному порядку, район зосередження (відпочинку) та час прибуття до нього, місце і час привалів, порядок і строки надання допомоги екіпажам (водіям) у ремонті й обслуговуванні техніки, час проходження вихідного пункту та пунктів регулювання, порядок і час витягування колон.

11. Підрозділи ОРС ЦЗ на марші повинні суворо дотримуватися встановленого порядку, особливо швидкості руху, дистанції, заходів безпеки.

Під час руху через мости та залізничні переїзди вживаються додаткові заходи безпеки руху, у тому числі виставляються на небезпечних ділянках тягачі для негайної евакуації машин у разі їх зупинення.

На привалах похідний порядок колони не порушується, зберігаються встановлені для маршу дистанції між підрозділами, машини зупиняються на правому узбіччі дороги не ближче ніж 10 метрів одна від одної або на дистанції, установленій старшим колони (керівником органу управління, підрозділу ОРС ЦЗ).

У районах відпочинку підрозділи розташовуються поза шляхами у визначених місцях і порядку, що забезпечує найменшу втрату часу на формування колон.

Поповнення матеріальних запасів, заправка машин паливом під час маршу здійснюються у місцях привалів (районах відпочинку), при цьому паливо та інші засоби можуть підвозитися до них завчасно.

Управління підрозділами ОРС ЦЗ на марші здійснює старший колони (керівник органу управління, підрозділу ОРС ЦЗ) з пересувного пункту управління, склад і місце розташування якого в колоні визначаються залежно від одержаного завдання та умов. Зв’язок на марші здійснюється з використанням радіо- та мобільних засобів.

12. У разі здійснення маршу взимку вживаються заходи із запобігання обмороженню особового складу, готується техніка і оснащення до роботи в умовах низької температури, машини забезпечуються пристосуваннями та засобами підвищення прохідності.

У сильну заметіль та в разі снігових заметів рух припиняється і відновлюється за рішенням керівника підрозділу, який прийняв рішення про зупинку.

З метою забезпечення безперервності здійснення маршу в негоду на важкопрохідні ділянки маршрутів виділяються тягачі та вживаються інші заходи щодо підвищення прохідності машин. Для надання допомоги машинам, що застрягли, у кожній колоні розподіляються машини підвищеної прохідності.

Особлива увага приділяється організації регулювання руху в лісі. На лісових дорогах і у просіках установлюються роз’їзди, у разі потреби в окремих місцях розширюється проїзна частина дороги, передбачаються заходи для боротьби з пожежами і розчищення доріг від можливих завалів та інших перешкод.

13. У разі здійснення маршу в горах особлива увага приділяється підготовці техніки до експлуатації в гірській місцевості, прокладанню маршрутів руху, визначенню шляхів проходження складних ділянок (крутих поворотів, підйомів та спусків), виявленню ділянок можливих обвалів, осипів, лавин і місць їх обходу, місць переправ через річки, регулюванню руху під час проходження тунелів, переходів через перевали та ущелини, переправами через річки.

Швидкість руху під час подолання перевалів, спусків та під’їздів знижується, дистанція між машинами - збільшується.

На небезпечних ділянках маршрутів установлюють огорожі і добре видимі дороговкази. У вузьких місцях, на крутих поворотах, підйомах і на перевалах установлюються тягачі, попереджувальні знаки, а вночі - світлові покажчики або пости регулювання руху, забезпечені засобами зв’язку та освітлювальними пристроями.

Перевали, ущелини та гірські проходи перетинаються колонами. У разі неможливості руху без зупинки призначаються і обладнуються райони очікування, де по черзі підрозділи готуються до переходу через ці ділянки.

1. Перевезення підрозділів ОРС ЦЗ здійснюється залізницею, морським (річковим), повітряним транспортом або комбінованим способом. Організовує перевезення керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ.

2. Місця розташування підрозділів перед завантаженням (вивантаженням) на залізничний, морський (річковий), повітряний транспорт визначаються залежно від обстановки, наявності транспортних засобів для перевезення особового складу і техніки, установлених строків прибуття до району НС.

Підрозділи перед завантаженням розташовуються з урахуванням розподілу їх по залізничних ешелонах (суднах, літаках) та з необхідності їх прибуття до місць призначення.

Перед завантаженням підрозділи, що перевозяться одним залізничним ешелоном (судном, літаком), виходять у район очікування, а після вивантаження - у район збору, які призначаються за 3-5 км (під час перевезення повітряним транспортом - 10-15 км) від місць завантаження (вивантаження).

3. Для комбінованого пересування керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ визначає склад підрозділів, що перевозяться залізничним (морським, річковим, повітряним) транспортом, та тих, що здійснюють марш своїм ходом. При цьому залізничний (морський, річковий) транспорт планується насамперед для перевезення тягачів, гусеничних і важких інженерних машин, а також техніки з малим запасом ходу і низькими швидкостями руху.

4. З урахуванням оцінки обстановки та визначеного порядку дій керівник органу управління (підрозділу) ОРС ЦЗ приймає рішення про перевезення, що оформлюється на карті (схемі) з додаванням необхідних розрахунків за кожним видом транспорту, та віддає розпорядження, у якому робить висновки з обстановки, визначає порядок дій підрозділу, транспорт для його перевезення, маршрут, станції (порти, аеродроми) завантаження (вивантаження), райони очікування та зосередження, порядок і час їх зайняття, організацію зв’язку та час готовності до перевезення.

Розрахунки на перевезення підрозділів комбінованим способом мають бути проведені так, щоб підрозділи ОРС ЦЗ, які здійснюють марш штатними транспортними засобами, і ті, які перевозяться (залізницею, морським, річковим або повітряним транспортом), прибули в район зосередження одночасно, а в разі припинення перевезення - мали можливість швидко об’єднатися.

5. Перевезення підрозділів ОРС ЦЗ, посадка (висадка) особового складу, завантаження (розвантаження) техніки, оснащення і матеріально-технічних засобів проводяться відповідно до організаційно-розпорядчих документів, які регламентують порядок виконання зазначених заходів на залізничному, морському (річковому) або повітряному транспорті, та із суворим дотриманням установлених вимог безпеки.

6. Особовий склад підрозділів ОРС ЦЗ на весь строк перевезення забезпечується харчуванням і мінімально необхідними побутовими умовами з дотриманням санітарно-гігієнічних норм. Медичне забезпечення особового складу здійснюють працівники штатних пунктів охорони здоров’я підрозділів.

7. Зв’язок з підрозділами під час їх перевезення здійснюється з використанням штатних радіо- та мобільних засобів, а також каналів зв’язку залізничного, морського (річкового) або повітряного транспорту.

1. Район зосередження підрозділів ОРС ЦЗ визначається на безпечній і максимально наближеній відстані до місць проведення АРІНР з повідомленням органів місцевої влади та самоврядування.

Розташування підрозділів ОРС ЦЗ у районі зосередження має забезпечувати:

можливість швидкого виходу до місць проведення робіт;

наявність зручних під’їзних шляхів;

оптимальні умови для розміщення особового складу та техніки;

дотримання санітарно-гігієнічних норм.

2. Під час постановки завдання щодо розташування підрозділів ОРС ЦЗ у районі зосередження керівник підрозділу визначає межі району, порядок його зайняття та інженерного облаштування, місця розгортання пункту управління, пункту життєзабезпечення, розміщення техніки, завдання щодо організації матеріально-технічного забезпечення підрозділів, зв’язку та охорони, а також порядок (екстреного) виходу з району та зайняття запасного району зосередження.

3. Зміна району зосередження підрозділу здійснюється:

за рішенням Керівника робіт із НС - у разі зміни районів та місць проведення робіт;

за рішенням керівника підрозділу ОРС ЦЗ з подальшою доповіддю Керівнику робіт із НС - у разі різкого погіршення обстановки в районі зосередження, а також виникнення загрози для особового складу і техніки.

4. Для розташування підрозділів ОРС ЦЗ у горах можуть використовуватися тунелі, печери і райони, захищені від обвалів, селевих потоків, снігових лавин і паводків.

5. У лісі підрозділи ОРС ЦЗ розміщуються уздовж доріг і просік. У разі виникнення лісової пожежі для її гасіння та проведення рятувальних робіт виділяється необхідна кількість особового складу із засобами пожежогасіння і техніки. Якщо виникла загроза для особового складу і техніки, керівник підрозділу ОРС ЦЗ, ураховуючи обстановку, приймає рішення про екстрений вихід із району та зайняття запасного району зосередження.

6. У зимових умовах для розміщення підрозділів ОРС ЦЗ вибираються райони, які найбільш захищені від вітру, забезпечують можливість постійного підтримання в робочому стані під’їзних шляхів і розгортання пунктів обігріву для запобігання обмороженню особового складу.

1. Основними видами забезпечення є розвідка, інженерне, радіаційне, хімічне, біологічне, гідрометеорологічне, психологічне, матеріально-технічне та медичне забезпечення.

2. Під час організації розвідки вказуються час, мета її проведення та райони (об’єкти, ділянки), порядок спостереження і контролю за станом навколишнього середовища та змінами обстановки в місцях проведення робіт, порядок подання сигналів та надання донесень.

3. Інженерне забезпечення вирішує завдання щодо виконання спеціальних інженерних робіт, використання засобів механізації робіт, обладнання пунктів водопостачання.