Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов

Ліцензіат не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг становить п’ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення – з дня закінчення вчинення порушення.

10.2. При застосуванні санкцій НКРЕКП має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Рішення НКРЕКП має бути обґрунтованим, неупередженим і об’єктивним та відповідати принципам розсудливості, справедливості, недискримінації.

До моменту прийняття рішення на засіданні НКРЕКП у разі повного або часткового усунення ліцензіатом порушень ліцензійних умов, вимог законодавства, виявлених під час перевірки, що обов’язково підтверджується відповідними документами/письмовими поясненнями, факт усунення враховується при прийнятті рішення щодо застосування до ліцензіата санкцій та/або заходів регуляторного впливу.

При визначенні санкцій за порушення, передбачені законами України "Про ринок електричної енергії" та "Про ринок природного газу", НКРЕКП враховує серйозність і тривалість правопорушення, наслідки правопорушення для інтересів ринку та учасників ринку, значимість прибутку, отриманого порушником у результаті порушення, заходи, вжиті порушником з метою запобігання його вчиненню, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.

Поведінка правопорушника, спрямована на зменшення негативних наслідків правопорушення, негайне припинення правопорушення після його виявлення, сприяння виявленню правопорушення НКРЕКП під час перевірки вважаються пом’якшуючими обставинами.

Поведінка правопорушника, спрямована на приховування правопорушення та його негативних наслідків, продовження вчинення правопорушення, а також повторне вчинення правопорушення вважаються обтяжуючими обставинами.

10.3. За порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді:

застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень;

накладення штрафу;

зупинення дії ліцензії;

анулювання ліцензії.

10.4. Рішення НКРЕКП про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок, оформлюється розпорядженням, копія якого вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття.

10.5. Рішення НКРЕКП про застереження, накладення штрафу, зупинення дії ліцензії, анулювання ліцензії приймається у вигляді постанови, копія якої вручається особисто уповноваженій особі ліцензіата (з відміткою про вручення на примірнику, який залишається в НКРЕКП) або надсилається ліцензіату рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення не пізніше п’яти робочих днів з дня прийняття. Датою отримання такого рішення буде вважатися дата його особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв’язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

10.6. Ліцензіати, на яких накладено штраф, зобов’язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії постанови про накладення штрафу, крім випадку, передбаченого пунктом 11.3 глави 11 цього Порядку. Протягом п’яти робочих днів з дня сплати штрафу ліцензіат зобов’язаний надати НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу.

За заявою ліцензіата, на якого накладено штраф, НКРЕКП своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного нею штрафу.

10.7. Ліцензіат зобов’язаний усунути порушення у визначений рішенням строк та надати до НКРЕКП письмовий звіт про усунення порушень з належним чином завіреними копіями підтверджувальних документів у строк, визначений рішенням, або у разі відсутності у ньому такого строку не пізніше 15 робочих днів після їх усунення.

10.8. За даними звіту ліцензіата щодо усунення порушень з доданими належним чином завіреними копіями підтверджуючих документів, на підставі доповідної записки, погодженої членом НКРЕКП відповідно до розподілу функціональних обов’язків, усі матеріали та документи долучаються до ліцензійної справи, про що НКРЕКП повідомляє ліцензіата відповідним листом.

10.9. Ліцензіат має право письмово звернутись до НКРЕКП із заявою про продовження строку усунення порушень не пізніше ніж за 10 робочих днів до дати закінчення встановленого рішенням НКРЕКП строку із зазначенням у зверненні поважних причин. НКРЕКП може прийняти рішення про продовження строку усунення порушень, якщо визнає такі причини поважними.

10.10. Якщо ліцензіат не виконав рішення НКРЕКП щодо усунення порушень вимог законодавства, видане за результатами проведення перевірки, у визначений рішенням строк, НКРЕКП приймає рішення про проведення позапланової виїзної перевірки.

11.1. У разі несплати ліцензіатом внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, НКРЕКП приймає рішення про накладення на такого ліцензіата штрафу у розмірі п’яти відсотків несплаченої суми внеску на регулювання, що не звільняє ліцензіата від сплати такого внеску, та може звернутися до суду про стягнення несплаченого внеску на регулювання.

11.2. Рішення про накладення штрафу приймається НКРЕКП на підставі акта перевірки ліцензіата або подання відповідного структурного підрозділу НКРЕКП про несплату внеску на регулювання або сплату його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, у 15-денний строк з моменту складення акта перевірки або отримання відповідного подання та оформлюється постановою.

Постанова складається у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу.

11.3. Рішення про накладення штрафу за несплату внесків на регулювання має містити:

1) назву і дату видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адресу місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дату народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);

5) реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

6) резолютивну частину рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

7) дату набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

8) строк пред'явлення рішення до виконання.

Рішення про накладення штрафу за несплату внесків на регулювання підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.".

11.4. Штраф може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Кошти, отримані внаслідок стягнення штрафів, зараховуються до Державного бюджету України.

Ліцензіат не пізніше 30 календарних днів з дня вручення або отримання копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п’ятою статті 13 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", зобов’язаний сплатити штраф та протягом п’яти робочих днів з дня сплати такого штрафу надати до НКРЕКП належним чином завірені копії документів, що підтверджують сплату штрафу.

11.5. Рішення НКРЕКП про накладення штрафу може бути оскаржене до суду в порядку, установленому законом.

12.1. Адміністративні стягнення за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов застосовуються до посадових осіб, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Кодексу України про адміністративні порушення та у порядку, затвердженому НКРЕКП.

13.1. Відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" НКРЕКП застосовує до ліцензіата заходи державного регулювання, зокрема за результатами перевірки або моніторингу має право приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) ліцензіатів, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та вносить зміни до відповідних інвестиційних програм.

1. Положення цієї Методики застосовуються членами комісії з перевірки під час проведення планових або позапланових перевірок дотримання ліцензіатами НКРЕКП затверджених структур тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення й виконання схвалених інвестиційних програм.

2. Відхилення від статей витрат у структурі тарифів може бути обґрунтованим та об’єктивним, таким, що не залежить від управлінських рішень ліцензіата, та спричинене такими факторами впливу на результати ліцензованої діяльності за умови належного обґрунтування, зокрема змінами:

цін (тарифів) на реагенти, електричну енергію, природний газ;

курсу валют за наявності зобов’язань за запозиченнями (кредитами, позиками) міжнародних фінансових організацій;

рівня мінімальної заробітної плати та/або прожиткового мінімуму для працездатних осіб, мінімальних обов’язкових гарантій в оплаті праці;

ставок податків, зборів, та інших, передбачених законодавством, обов’язкових платежів;

вартості придбання води в інших суб’єктів господарювання та/або очищення власних стічних вод іншими суб’єктами господарювання;

вартості послуг підкачки води сторонніми організаціями;

фактичних обсягів порівняно з планованими обсягами реалізації послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

У разі виявлення під час проведення перевірки факту надання суб’єкту перевірки коштів з місцевого та/або державного бюджету на покриття витрат/перевитрат статей, передбачених структурою тарифів, зазначених в абзаці першому цього пункту, такі витрати/перевитрати при визначенні додаткового доходу не враховуються як обґрунтовані.

3. Джерелами інформації при перевірці питання дотримання структури тарифів з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення є:

дані форм звітності, що подаються суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідно до Правил організації звітності, що подається суб'єктами господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених постановою НКРЕКП від 31 травня 2017 року № 717;

структури тарифів, що встановлені відповідними постановами НКРЕКП;

дані установчих, фінансових, бухгалтерських (первинних та зведених) документів, статистичної, фінансової та бюджетної звітності, господарських договорів, розпорядчих та інших документів об’єкта контролю, пов’язаних із провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об’єкта контролю).

Надання документів об’єкта контролю членам комісії з перевірки забезпечується керівником або уповноваженою особою ліцензіата згідно з переліком та у строк, що зазначені у запиті на інформацію відповідно до питань перевірки дотримання ліцензіатом вимог законодавства та ліцензійних умов.

4. В акті перевірки має бути відображена інформація щодо:

вартісних показників - у тис. грн з точністю до трьох цифр після коми, без податку на додану вартість;

обсягу реалізації послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення - у тис. куб. м, у відсотках з округленням до двох знаків після коми;

тарифів - у грн/куб. м, у відсотках з округленням до двох знаків після коми.

5. Звітний рік - період діяльності ліцензіата з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, який перевіряється та дорівнює календарному року.

6. З метою визначення об’єктивної суми коштів, отриманої для фінансування ліцензованої діяльності, при проведенні планових або позапланових перевірок в акті перевірки фіксуються такі показники:

1) фактичний обсяг реалізації послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення у звітному році із деталізованим зазначенням причин відхилення від обсягів, що були враховані при встановленні тарифів з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.

У разі збільшення обсягів реалізації послуг складові витрат у структурі встановленого тарифу залишаються на рівні, встановленому постановами НКРЕКП, крім витрат на електричну енергію та реагенти, придбання води в інших суб'єктів господарювання та/або очищення власних стічних вод іншими суб'єктами господарювання, послуги підкачки води сторонніми організаціями, які підлягають приведенню у відповідність до фактичного обсягу реалізації, але не вище суми фактичних витрат за відповідний звітний рік.

У разі обґрунтованого зменшення обсягів реалізації послуг складові витрат у структурі встановлених тарифів на послуги підлягають приведенню у відповідність до фактичного обсягу реалізації;

2) обсяг понаднормативних витрат та втрат води визначається як перевищення фактичних значень понад рівень Індивідуальних технологічних нормативів використання питної води (ІТНВПВ), встановлених постановами НКРЕКП;

3) фактична сума нарахованого доходу, розрахованого чистого прибутку за підсумками звітного року, що перевіряється, відповідно до фактичних нарахувань ліцензіатом за укладеними договорами, актами, іншими первинними або розрахунковими документами, які підтверджують реалізацію централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, відповідно до даних за формою звітності № 8-НКРЕКП-водопостачання/водовідведення (квартальна) "Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів за видами діяльності", затвердженою постановою НКРЕКП від 31 травня 2017 року № 717 (далі - форма № 8-НКРЕКП);

4) фактична сума витрат відповідно до даних за формою № 8-НКРЕКП за всіма статтями витрат затвердженої структури тарифів, крім витрат на амортизацію;

5) додатково отриманий дохід від реалізації послуг централізованого водопостачання та/або водовідведення (Дд), який розраховується за формулою

6) сума недофінансування (економія) або сума обґрунтованих перевитрат (Н(Е)/П) за статтями витрат структури тарифів у звітному році з урахуванням витрат, які були капіталізовані за даними бухгалтерського обліку, на придбання необоротних активів та заходи щодо оновлення основних фондів, які не включені до схваленої інвестиційної програми, а також запасів, що розраховується за формулою

7) фактичні витрати на електричну енергію та реагенти на понаднормативні технологічні витрати та втрати води за підсумками звітного року розраховуються в тис. грн виходячи з обсягу понаднормативних витрат та втрат води в тис. куб. м (при порівнянні з встановленими ІТНВПВ) та фактичних витрат за цими статтями в грн/куб. м;

8) сума нарахованого податку на прибуток від здійснення ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення у звітному році, який перевіряється, відповідно до даних за формою № 8-НКРЕКП;

9) сума коригування фактичних витрат на електричну енергію, реагенти, паливно-мастильні матеріали за відсутності ґрунтовних пояснень із відповідними розрахунками у разі перевищення кількісних показників над планованими визначається виходячи з планованих кількісних показників та фактичних цін/тарифів з відповідним зменшенням суми перевитрат або збільшенням суми недофінансування;

10) сума економії за статтями "витрати на оплату праці" та "єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" з урахуванням фактичної чисельності працівників, меншої порівняно з планованою, що передбачена встановленим тарифом, не враховується як недофінансування при загальному аналізі структури тарифів у періоді, що перевіряється, у разі зобов’язання щодо її спрямування на витрати за цими статтями в наступному планованому періоді у складі прямих та загальновиробничих витрат;

11) фактичний рівень оплати за надані послуги з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення за умов:

припинення надання послуг з об’єктивних причин, які підтверджено відповідними документами;

наявності законодавчого обмеження нарахування пені на визначену заборгованість;

у випадку неотримання компенсації з місцевого та/або державного бюджету за надані населенню пільги та призначені субсидії (у разі якщо таке відшкодування здійснюється на поточний рахунок ліцензіата).

7. Сума коштів недофінансування (перефінансування) схваленої інвестиційної програми (у частині джерел фінансування у структурі затверджених тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення) станом на 30 січня року, наступного за звітним, з урахуванням суми перевищення вартості не вище рівня офіційного індексу інфляції за рік, який перевіряється, та не покритої економією в рамках кожного розділу інвестиційної програми визначається виходячи з:

1) суми перевищення вартості заходів інвестиційної програми (у частині джерел фінансування у структурі затверджених тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення) за звітний рік понад рівень офіційного індексу інфляції за рік, який перевіряється, у разі невнесення змін до ІП не підлягає до зарахування;

2) інформації щодо джерел надходження коштів, спрямованих на виконання заходів інвестиційної програми та програми ремонтів (планово-попереджувальних та капітальних) за звітний рік в умовах недостатності коштів, а також джерел надходження коштів, спрямованих на перевищення вартості заходів інвестиційної програми понад рівень офіційного індексу інфляції за рік, який перевіряється.

8. Загальна сума додатково отриманого доходу від ліцензованої діяльності у звітному році визначається як сума таких складових:

1) сума коштів недофінансування інвестиційної програми на звітний рік (у частині джерел фінансування у структурі затверджених тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення) за виключенням суми економії, якщо така була зафіксована при перевірці;

2) додатково отриманий (недоотриманий) дохід ліцензіата з урахуванням фактичного рівня оплати за надані послуги (згідно з підпунктом 11 пункту 6 цієї Методики) внаслідок збільшення (зменшення) фактичних обсягів реалізації послуг з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення ліцензіата порівняно з обсягами, урахованими в установленій структурі тарифів;

3) сума недофінансування статей витрат структури тарифів у звітному році з урахуванням витрат, які були капіталізовані за даними бухгалтерського обліку на придбання необоротних активів, заходи щодо оновлення основних фондів, які не включені до схваленої інвестиційної програми, а також запасів.

9. Розмір об’єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності визначається як сума таких чинників:

1) різниця між фактично сплаченим та планованим (скоригованим на фактичний обсяг реалізації) податком на прибуток у звітному році в частині здійснення ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

2) сума обґрунтованих перевитрат статей структури тарифів у звітному році з урахуванням витрат, які були капіталізовані за даними бухгалтерського обліку на придбання необоротних активів, заходи щодо оновлення основних фондів, які не включені до схваленої інвестиційної програми, а також запасів;

3) фактичні витрати, понесені у звітному році, пов’язані з обслуговуванням кредитів, залучених у банківських установах (погашення основної суми запозичення, сплата відсотків за користування кредитом), з включенням відповідних заходів до інвестиційної програми ліцензіата.

10. Підсумкова сума надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності у звітному році визначається як різниця між сумою, розрахованою відповідно до пункту 8 цієї Методики, та розміром об’єктивних чинників недофінансування ліцензованої діяльності, зазначених у пункті 9 цієї Методики.

11. Додатна сума, визначена згідно з пунктом 10 цієї Методики, визначається як джерело фінансування інвестиційної програми на рік, наступний за звітним, за умови:

виконання 95% заходів інвестиційної програми у фізичних обсягах та 100% у вартісних показниках відповідно до планованих, скоригованих на фактичні обсяги реалізації (у частині джерел фінансування у структурі затверджених тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення) станом на 30 січня року, наступного за звітним;

виконання 100% програми ремонтів відповідно до фактично отриманого доходу.

В іншому випадку така сума підлягає вилученню зі структури тарифів ліцензіата.

12. Від’ємна сума, визначена згідно з пунктом 10 цієї Методики, підлягає компенсації при встановленні тарифів на наступний планований рік.

13. У разі встановлення у період дії воєнного стану та 12 місяців, починаючи з місяця, наступного за тим, у якому його буде припинено або скасовано, відхилення фактичної суми витрат на централізоване водопостачання або централізоване водовідведення від суми витрат, врахованих у тарифах, рівень перевищення/недофінансування окремих статей витрат визначається в цілому без розподілу на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення.