прогнози виробництва наявної активної потужності;
аналіз ймовірних ситуацій, в яких можуть порушуватися межі операційної безпеки;
аналіз ймовірних ситуацій, в яких не забезпечується достатній запас резервів активної потужності;
аналіз ймовірних ситуацій, в яких не забезпечується достатній запас резервів первинного та вторинного регулювання енергосистеми;
ймовірність аварійних ситуацій з переліку аварійних ситуацій;
коригувальні дії для аварійних ситуацій з переліку аварійних ситуацій;
іншу інформацію, яка може вплинути на безпеку енергосистеми та постачання електричної енергії.
6.24. За результатами аналізу операційної безпеки ОСП визначає на відповідний період для всіх прогнозованих режимів обсяги необхідного резерву активної потужності енергоблоків, а також обсяги інших видів допоміжних послуг для забезпечення регулювання частоти (обсяги резервів із підтримки частоти, відновлення частоти та резервів заміщення) та/або підтримання погоджених відхилень міждержавних перетоків відповідно до критеріїв балансування, визначених у розділі V цього Кодексу.
7. Визначення пропускної спроможності міждержавних перетинів
7.1. З метою задоволення технологічних та/або комерційних потреб учасників ринку електричної енергії ОСП визначає пропускну спроможність електричних мереж системи передачі (далі - пропускна спроможність) за такими її ознаками:
загальна пропускна спроможність електричних мереж системи передачі;
технічний резерв пропускної спроможності;
чиста пропускна спроможність міждержавного перетину;
вільна пропускна спроможність міждержавного перетину;
обмеження пропускної спроможності міждержавного перетину.
7.2. Визначення пропускної спроможності здійснюється в межах таких часових періодів:
річних;
сезонних;
місячних;
тижневих;
добових (на наступну добу).
7.3. Визначення пропускної спроможності здійснюється з урахуванням:
пропускної спроможності внутрішніх перетинів електричних мереж;
обсягів технологічних перетоків між суміжними енергосистемами;
обсягів експортно-імпортних операцій;
критеріїв операційної безпеки мережі, зокрема, критерію N-1;
обмежень пропускної спроможності, пов’язаних з технологічними порушеннями, ремонтними схемами на внутрішніх та міждержавних перетинах або окремих лініях електропередачі, погодними умовами тощо.
7.4. Для визначення пропускної спроможності ОСП використовує фактичні та планові дані відповідно до укладених договорів, а також дані з оцінювання безпеки постачання.
У разі необхідності ОСП може звернутися до Користувачів з запитом про надання додаткової інформації, необхідної для визначення пропускної спроможності у відповідному напрямку та у відповідний період часу. Суб’єкти ринку електричної енергії не можуть відмовити ОСП у наданні таких даних, у тому числі і даних комерційного характеру.
7.5. ОСП має оприлюднювати таку інформацію щодо пропускної спроможності:
вимоги до безпеки, технічної експлуатації та планування режимів роботи міждержавних перетинів, включаючи алгоритм розрахунку загальної пропускної спроможності та запасу надійності (технічного резерву), відповідно до електричних та фізичних показників мережі;
дані щодо роботоспроможності мережі, доступу до мережі та використання мережі, ураховуючи інформацію про наявність фізичних обмежень пропускної спроможності, методи управління обмеженнями та плани щодо їх усунення у майбутньому;
дані щодо обмежень суб’єктів ринку електричної енергії у доступі до пропускної спроможності;
перспективні плани розвитку інфраструктури системи передачі та прогноз впливу такого розвитку на пропускну спроможність міждержавних перетинів;
прогнози щодо вільної пропускної спроможності на ринку електричної енергії на наступний період (рік, місяць, тиждень, доба);
фактичні дані щодо розподіленої пропускної спроможності, включаючи відповідні умови її використання, а також щодо використаної пропускної спроможності;
узагальнені фізичні та комерційні перетоки електричної енергії для кожного розрахункового періоду на ринку електричної енергії, включаючи опис дій щодо обмеження пропускної спроможності, з метою вирішення проблемних питань під час експлуатації ОЕС України;
кількісні показники надійності доступної пропускної спроможності, інформацію щодо планових та фактичних відключень елементів передавальної мережі та енергоблоків, встановлена потужність яких перевищує 100 МВт;
дані щодо узагальненого прогнозного та фактичного попиту, доступності та фактичного використання генеруючих потужностей та електроустановок споживання, здатних до регулювання, доступності та використання мережі та перетинів, балансуючої електричної енергії та резервів потужності;
процедури балансування, управління обмеженнями та розподілу пропускної спроможності.
7.6. Уся інформація, що оприлюднюється ОСП відповідно до пункту 7.5 цієї глави, має бути у вільному доступі та містити інформацію за останні 2 роки.
VII. Диспетчерське (оперативно-технологічне) управління ОЕС України
1. Загальні принципи організації диспетчерського (оперативно-технологічного) управління
1.1. Управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки здійснюється шляхом диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління).
1.2. Функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП.
1.3. Диспетчерське управління поширюється на суб’єктів господарювання, об’єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України.
1.4. Диспетчерське управління базується на принципах об’єктивності, прозорості та недискримінаційності та має забезпечувати належне функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії згідно з вимогами Закону України "Про ринок електричної енергії" та відповідних нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів.
1.5. Усі оперативні команди і розпорядження ОСП, які надаються ним при виконанні функцій з диспетчерського управління, підлягають беззаперечному виконанню користувачами системи передачі/розподілу, за винятком випадків, передбачених пунктом 4.11 глави 4 цього розділу.
2. Технологічна схема диспетчерського управління
2.1. Диспетчерське управління ОЕС України здійснюється за ієрархічною структурою з обов’язковим оперативним підпорядкуванням нижчих рівнів управління вищим.
2.2. Органом вищого рівня диспетчерського управління є ОСП, включаючи його підрозділи - регіональні диспетчерські центри.
Середнім рівнем диспетчерського управління є виробники електричної енергії з встановленою потужністю більше 20 МВт, а також ОСР та постачальники послуг з балансування.
Нижчим рівнем диспетчерського управління є споживачі електричної енергії (крім постачальників послуг балансування) та виробники електричної енергії розподіленої генерації (крім постачальників послуг з балансування).
2.3. Організаційну структуру оперативно-диспетчерського управління в ОЕС України для вищого та середнього рівня розробляє ОСП. ОСП розробляє дану структуру з урахуванням вимог пункту 2.2 цієї глави та операційної безпеки.
2.4. Оперативне управління на кожному рівні диспетчерського управління здійснюється оперативним та/або оперативно-виробничим персоналом (далі - оперативний персонал) користувача системи передачі/розподілу.
2.5. Обладнання об’єктів електроенергетики кожного рівня диспетчерського управління має бути розділено за категоріями оперативної підпорядкованості: оперативне управління або оперативне відання.
2.6. В оперативному управлінні оперативного персоналу ОСП повинні знаходитися лінії електропередачі, устаткування, пристрої РЗА та ПА, АСДУ, ЗДТУ, операції з якими повинні проводитися ним самостійно або за його керівництвом і потребують координації дій підпорядкованого оперативного персоналу і узгоджених змін на декількох об’єктах.
2.7. В оперативному віданні оперативного персоналу ОСП повинні знаходитися лінії електропередачі, устаткування, пристрої РЗА та ПА, АСДУ, ЗДТУ, стан і режим яких впливають на наявну потужність і резерв електростанцій, режим і надійність роботи мереж ОЕС України в цілому, а також настроювання пристроїв РЗА та ПА, АСДУ, ЗДТУ. Операції із зазначеним устаткуванням і пристроями повинні проводитись з дозволу оперативного персоналу, у віданні якого знаходяться устаткування і пристрої.
3. Функції диспетчерського управління в режимі реального часу, розподіл та порядок управління обладнанням за формами оперативної підпорядкованості
3.1. ОСП здійснює такі функції в режимі реального часу:
підтримання балансу між виробництвом та споживанням електричної енергії в ОЕС України;
моніторинг оперативного стану обладнання, яке перебуває в його оперативному підпорядкуванні;
моніторинг обміну електричною енергією між ОЕС України та енергосистемами суміжних держав та виконання добового графіка перетоків потужності та енергії по міждержавних перетинах;
моніторинг виконання виробниками електричної енергії акцептованого добового графіка електричної енергії;
підтримання рівня напруги в контрольних точках ОЕС України відповідно до графіка напруги;
регулювання перетоків електричної енергії в контрольних перетинах ОЕС України та елементах електричних мереж з метою недопущення їх завантаження понад встановлені максимально допустимі значення;
підтримання необхідних обсягів резервів потужності на електростанціях ОЕС України;
видача оперативних команд та розпоряджень постачальникам послуг з балансування та постачальникам допоміжних послуг стосовно їх надання;
керівництво оперативним персоналом щодо поточного режиму роботи та/або оперативного стану електрообладнання, яке перебуває в його оперативному підпорядкуванні;
запобігання та ліквідація технологічних порушень в ОЕС України.
3.2. ОСП визначає перелік обладнання, що має знаходитись у його оперативному підпорядкуванні. ОСП надає цей перелік суб’єктам енергетики, обладнання яких входить до цього переліку.
3.3. Принципи розподілу обладнання за категоріями оперативної підпорядкованості щодо оперативного управління та відання, вимоги щодо здійснення управління, порядок управління обладнанням, що знаходиться в оперативному підпорядкуванні ОСП, порядок підпорядкування оперативного персоналу та його взаємодії визначаються положеннями про взаємодію ОСП та користувачів системи передачі/розподілу, які розробляються ОСП і є невід’ємним додатком до цього Кодексу.
( Пункт 3.3 глави 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1120 від 21.06.2019 )
3.4. Користувачі системи передачі/розподілу повинні мати відповідну структуру диспетчерського управління та переліки обладнання з його розподілом за категоріями оперативної підпорядкованості.
( Пункт 3.4 глави 3 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1120 від 21.06.2019 )
3.5. На підставі розроблених та затверджених ОСП положень Користувачі розробляють власні положення та інструкції, що деталізують дії оперативного персоналу щодо обладнання, яке перебуває в їх оперативному підпорядкуванні, а також встановлюють взаємодію з оперативним персоналом суміжних об’єктів, робота яких вимагає відповідної координації дій цього персоналу.
3.6. Суб’єкти середнього рівня диспетчерського управління розробляють та узгоджують положення про взаємодію, яке включає, зокрема, узгодження розподілу обладнання за формами оперативної підпорядкованості щодо оперативного управління та відання.
У разі наявності розбіжностей між суб’єктами диспетчерського управління однакового рівня стосовно визначення ними суб’єкта, який здійснює управління або відання електроустановками, положення про взаємодію направляється на узгодження ОСП, рішення якого із зазначених питань є остаточним.
3.7. Суб’єкти середнього та нижчого рівнів диспетчерського управління взаємодіють між собою з оперативно-технологічних питань на підставі відповідного положення, узгодженого між ними.
3.8. Взаємодія щодо диспетчерського управління міждержавними електричними мережами між суб’єктами, які володіють на праві власності або мають у користуванні об’єкти міждержавних електричних мереж, здійснюється в порядку, встановленому міждержавними угодами, договорами між такими суб’єктами та цим Кодексом.
4. Порядок взаємодії оперативного персоналу суб’єктів ОЕС України
4.1. Взаємодія між оперативним персоналом суб’єктів ОЕС України відповідно до його оперативної підпорядкованості регулюється цим Кодексом, договорами, положеннями, які мають виконуватися відповідно до договорів про надання послуг з диспетчерського управління, укладених ОСП з Користувачами та договорів про участь у балансуючому ринку, які укладаються між ОСП та постачальником послуг з балансування, а також договорів між Користувачами у випадку їх спільного володіння об’єктом диспетчерського управління або наявності суміжних об’єктів, які є технологічно залежними з точки зору диспетчерського управління.
4.2. Диспетчерське управління здійснюється шляхом надання розпоряджень та/або оперативних команд або шляхом застосування засобів дистанційного управління.
4.3. Оперативні команди надаються черговим диспетчером підпорядкованому персоналу щодо виконання конкретних дій з управління технологічними режимами роботи об’єктів ОЕС України та оперативним станом обладнання енергооб’єктів.
Підпорядкований оперативний персонал після виконання оперативних команд повинен підтвердити їх виконання.
4.4. Дії з оперативного управління обладнанням, яке знаходиться в оперативному віданні іншого суб’єкта, мають бути попередньо узгоджені з персоналом цього суб’єкта.
4.5. Розпорядження ОСП та інших керівників відповідних рівнів диспетчерського управління щодо управління технологічними режимами роботи ОЕС України та оперативним станом обладнання енергооб’єктів надаються у письмовому вигляді та виконуються як оперативна команда в час, визначений у такому розпорядженні.
4.6. Оперативні команди віддаються диспетчером оперативному персоналу об’єкта управління безпосередньо за ієрархічною структурою диспетчерського управління.
У разі відсутності зв’язку оперативна команда передається через будь-якого суб’єкта, включеного до системи диспетчерського управління.
4.7. Оперативні переговори та оперативно-диспетчерську документацію необхідно вести із застосуванням єдиної загальновживаної термінології, форм розпоряджень, повідомлень і записів.
Оперативні команди мають бути лаконічними і сформульованими так, щоб унеможливити непорозуміння й помилки під час їх отримання.
4.8. На всіх рівнях диспетчерського управління повинні здійснюватися автоматична фіксація всіх оперативних команд за допомогою аудіорегістраторів та реєстрація їх в оперативному журналі.
Термін зберігання оперативних журналів та аудіозаписів становить 3 роки.
4.9. Якщо з будь-якої причини підпорядкований оперативний персонал не здатний виконати оперативну команду, видану диспетчером вищого рівня, він має негайно повідомити про це диспетчера, який віддав цю команду.
4.10. Якщо оперативна команда, надана диспетчерським персоналом вищого рівня, вважається підпорядкованому оперативному персоналу помилковою, він повинен негайно доповісти про це особі, котра надала цю команду.
У разі підтвердження команди підпорядкований оперативний персонал зобов’язаний її виконати.
4.11. Оперативні команди та розпорядження, виконання яких пов’язане з порушенням правил охорони праці та створює загрозу здоров’ю і життю людей, а також виконання яких може призвести до пошкодження обладнання та/або зниження рівня безпеки ядерної установки АЕС, виконувати забороняється.
Про відмову щодо виконання таких оперативних команд та розпоряджень підпорядкований оперативний персонал зобов’язаний негайно повідомити оперативний персонал, який видав оперативну команду або розпорядження, а також свого безпосереднього керівника та зробити відповідний запис в оперативному журналі.
4.12. Якщо ОСП або інший суб’єкт диспетчерського управління ОЕС України фіксує, що суб’єкт нижчого рівня оперативної підпорядкованості не дотримується оперативної команди, він зобов’язаний вжити всіх необхідних заходів, щоб запобігти або мінімізувати негативні наслідки невиконання оперативних команд.
5. Положення щодо диспетчерського управління та механізмів балансування енергосистеми в реальному часі
5.1. ОСП зобов’язаний постійно підтримувати в ОЕС України баланс між сумарним споживанням електричної енергії і її виробництвом (з урахуванням експорту та імпорту) у кожний момент часу з дотриманням показників якості електричної енергії.
5.2. Основними документами, на підставі яких здійснюється оперативне планування та балансування роботи ОЕС України, є добові графіки потужності виробництва та/або імпорту і споживання та/або експорту електричної енергії з погодинним розподілом.
5.3. Учасники ринку електричної енергії згідно з процедурою, визначеною Правилами ринку, повинні подавати свої погодинні добові графіки виробництва та/або споживання, або експорту, або імпорту електричної енергії ОСП.
5.4. Учасники ринку, які є постачальниками послуг з балансування, крім погодинних добових графіків відпуску та/або споживання електричної енергії, мають надавати ОСП графік виробництва, який містить інформацію про планове навантаження кожної одиниці генерації або споживання.
5.5. Учасники ринку зобов’язані строго дотримуватись заявленого добового графіка потужності виробництва і споживання електричної енергії, застосовуючи всі необхідні заходи щодо його безумовного виконання.
5.6. У разі неможливості дотримання заявленого добового графіка потужності, учасник ринку має повідомити ОСП або інший оперативний персонал, в оперативному підпорядкуванні якого знаходиться це електрообладнання, про причини, величину та прогнозовану тривалість такого відхилення потужності.
5.7. У разі відхилення від добового диспетчерського графіка потужності виробництва та/або імпорту, споживання та/або експорту електричної енергії або у разі отримання повідомлення від учасника ринку про неможливість виконання ним заявленого добового графіка потужності ОСП враховує такі відхилення у процесі балансування енергосистеми.
5.8. Показником дотримання балансу електричної енергії в ОЕС України є:
для режиму паралельної роботи з енергосистемами суміжних держав - відповідність поточного значення перетоку активної потужності через визначений міждержавний перетин плановій величині, визначеній добовим графіком (у тому числі при нульовому значенні) у межах допустимого відхилення, що встановлюється відповідно до умов Операційної угоди синхронного енергооб’єднання;
для режиму роздільної (ізольованої) роботи з енергосистемами суміжних держав - відповідність поточного значення частоти її нормованому значенню.
5.9. В ОЕС України допустимий діапазон відхилення потужності сальдо міждержавних перетоків встановлюється операційними угодами синхронної області. Якщо відхилення сальдо перетоків потужності перевищує договірні величини, ОСП повинен вжити необхідних заходів через механізми балансування, щоб відновити обсяг передачі електричної енергії та потужності до рівнів, зазначених у погодженому добовому графіку.
5.10. Балансування енергосистеми України забезпечується через використання вторинного (автоматичного та неавтоматичного) та третинного регулювання відповідно до глави 8 розділу V цього Кодексу.
Балансування ОЕС України може забезпечуватися шляхом використання потужностей, що розташовані поза межами ОЕС України.
5.11. Після вичерпання наявних резервів та недосягнення мети балансування ОЕС України ОСП має право оцінити поточний режим роботи енергосистеми як передаварійний режим згідно з пунктом 2.2 глави 2 розділу V цього Кодексу.
5.12. Критерії настання аварійних режимів у системі передачі, порядок їх оголошення та заходи, які застосовуються для захисту енергосистеми в аварійних режимах, визначаються у розділах V та VIII цього Кодексу.
6. Диспетчеризація генеруючих потужностей та використання міждержавних перетинів ОСП
6.1. При диспетчеризації генеруючих потужностей ОСП виконує:
удосконалення системи прогнозування обсягів виробництва та споживання електричної енергії на різні часові відрізки (доба у погодинному розрізі, тиждень, місяць, сезон, рік);
забезпечення оптимальних параметрів режиму роботи ОЕС України (частота електричного струму, рівень напруги в контрольних точках електричної мережі, перетоки потужності в контрольованих перетинах, струмове навантаження елементів мережі);
забезпечення достатніх резервів первинного, вторинного і третинного регулювання частоти та активної потужності в енергосистемі;
забезпечення достатніх обсягів оперативних режимних та технічних засобів регулювання напруги та реактивної потужності;
розвиток і забезпечення функціонування систем автоматичного регулювання частоти та потужності, системної та протиаварійної автоматики;
забезпечення ефективного функціонування технологічної інфраструктури сегментів ринку електричної енергії, у тому числі ринку допоміжних послуг;
застосування недискримінаційних, конкурентних та прозорих ринкових механізмів при плануванні та реалізації графіків навантаження генеруючих потужностей.
6.2. При диспетчеризації об’єктів електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії, надаються такі пріоритети:
включення до диспетчерського графіка навантаження на наступну добу всіх заявлених генеруючих потужностей;
першочергове навантаження генеруючих потужностей при реалізації диспетчерського графіка навантаження;
відтермінування, за умов забезпечення операційної безпеки мережі, розвантаження або відключення генеруючих потужностей.
6.3. Пріоритети не надаються об’єктам електроенергетики, що використовують відновлювані джерела енергії у випадках:
порушень операційної безпеки мережі, настання аварійних або надзвичайних ситуацій, якщо заходи, необхідні для нормалізації режиму роботи ОЕС України, передбачають неповне навантаження, розвантаження або відключення цих електроустановок;
порушення суб’єктами електроенергетики, які експлуатують відповідні електроустановки, умов підпункту 3 пункту 2.3 глави 2 розділу III цього Кодексу.
У разі застосування заходів з неповного навантаження, розвантаження або відключення електроустановок об’єктів електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, вони мають проводитись на недискримінаційній пропорційній основі, якщо інше не обумовлюється конкретними режимними обставинами.
6.4. У випадку обмежень виробництва електричної енергії об’єктами електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, з метою забезпечення операційної безпеки мережі та безпеки електропостачання ОСП має надавати Регулятору інформацію щодо таких обмежень із зазначенням причин обмежень та заходів, які він планує здійснити для запобігання таких обмежень.
6.5. При використанні міждержавних перетинів ОСП виконує:
підтримання існуючих та розвиток додаткових потужностей міждержавних перетинів для забезпечення довгострокової спроможності системи передачі задовольнити обґрунтований попит на передачу електричної енергії у відповідному напрямку та у відповідний період часу;
мінімізацію ризику виникнення перевантажень у системі передачі та мережевих обмежень міждержавних перетинів;
обмеження пропускної спроможності міждержавних перетинів з метою врегулювання обмежень всередині ОЕС України можливе лише для запобігання чи усунення порушення операційної безпеки функціонування системи передачі;
здійснення диспетчеризації та використання міждержавних перетинів виключно на основі економічних критеріїв та з урахуванням технічних обмежень енергосистеми;
застосування недискримінаційних, конкурентних та прозорих ринкових механізмів при використанні пропускної спроможності міждержавних перетинів.
6.6. Спільні принципи діяльності ОСП та інших учасників ринку електричної енергії такі:
дотримання правил та критеріїв безпеки постачання електричної енергії та стандартів операційної безпеки функціонування ОЕС України;
урахування існуючих та прогнозних показників попиту та пропозиції електричної енергії та обґрунтованих припущень щодо розвитку генерації, споживання електричної енергії (у тому числі обсягів міждержавних комерційних обмінів електричною енергією) та планів розвитку суміжних енергосистем при плануванні розвитку системи передачі ОЕС України.
VIII. Робота системи передачі в аварійних режимах та у режимі відновлення
1. Аварійні режими роботи системи передачі та порядок їх оголошення
1.1. Система передачі знаходиться в аварійному режимі при порушенні меж операційної безпеки, викладених у пункті 2.3 глави 2 розділу V цього Кодексу.
1.2. Рішення про класифікацію режиму як аварійного або режиму системної аварії та запровадження протиаварійних заходів із Плану захисту енергосистеми в ОЕС України в цілому або в окремих її частинах приймає черговий диспетчер ОСП на підставі критеріїв, зазначених у пунктах 2.3 та 2.4 глави 2 розділу V цього Кодексу.
1.3. При виникненні аварійного режиму роботи системи передачі режиму системної аварії диспетчерський персонал ОСП повинен негайно:
оцінити масштаби аварійної ситуації та ризики розвитку аварійної ситуації для безпечної роботи енергосистеми;
визначити та застосувати відповідні протиаварійні заходи із Плану захисту енергосистеми;
доповісти про ситуацію своєму адміністративному керівництву та всіма доступними каналами зв’язку повідомити Користувачів, яких стосується або може стосуватися аварійний режим, про його настання та заходи, які вживаються і яких необхідно вживати до моменту повернення системи передачі у нормальний режим роботи;
зробити відповідний запис в оперативному журналі.
1.4. При виникненні режиму системної аварії ОСП має якнайшвидше повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, Регулятора та місцеві органи виконавчої влади про виникнення надзвичайної ситуації, а також опублікувати відповідне оголошення на власному веб-сайті в мережі Інтернет та, при необхідності, в інших засобах масової інформації, до якого додається така інформація:
критерій (критерії), за яким режим був класифікований як режим системної аварії;
час та місце виникнення аварійного режиму;
частина ОЕС України, на яку поширюється дія режиму системної аварії;
протиаварійні заходи, які застосовуються на період дії режиму системної аварії та режиму відновлення;
заходи, які необхідно вживати користувачам системи передачі/розподілу для мінімізації наслідків режиму системної аварії;
заходи безпеки для обслуговуючого персоналу об’єктів енергетики та населення.
1.5. Усі заходи, які вживаються для запобігання погіршанню аварійного режиму та відновлення нормального режиму роботи системи передачі здійснюється відповідно до Плану захисту енергосистеми.
1.6. Інформація щодо виникнення, розвитку та ліквідації аварійного режиму в системі передачі (фіксація, класифікація, повідомлення, оголошення, надзвичайні заходи, акт розслідування тощо) має бути належним чином задокументована ОСП для відображення у відповідній базі даних.
2. План захисту енергосистеми
2.1. Для запобігання виникненню аварійних режимів роботи системи передачі, протидії їх негативним наслідкам для ОЕС України і суміжних енергосистем, які працюють паралельно з енергосистемою України, у разі виникнення таких режимів ОСП зобов’язаний розробляти План захисту енергосистеми, який має передбачати всі необхідні протиаварійні заходи для найбільш ймовірних сценаріїв виникнення, розвитку та ліквідації аварійних ситуацій.
2.2. План захисту енергосистеми має визначати, зокрема:
загальний порядок дій та взаємодії диспетчерського та оперативно-виробничого персоналу ОСП та об’єктів електроенергетики, приєднаних до електричних мереж ОЕС України, під час ліквідації аварійних режимів;
розподіл обов’язків і відповідальності між ОСП та кожною стороною, яка задіяна у Плані захисту енергосистеми;
порядок видачі системних попереджень та дій суб’єктів диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України у разі отримання системного попередження;
заходи щодо захисту енергосистеми шляхом впливу на обладнання електричних мереж, включаючи зміни схем електричних з’єднань, режимів роботи обладнання, що регулюється, та застосування аварійного розвантаження;
заходи захисту енергосистеми автоматичними пристроями і системами захисту;
конкретні протиаварійні заходи, які ОСП застосовує на період дії режиму кожного аварійного режиму в ОЕС України, для найбільш ймовірних сценаріїв виникнення, розвитку та ліквідації аварійних ситуацій;
порядок відновлення режимів роботи енергосистеми у процесі ліквідації аварійного режиму роботи системи передачі;
порядок фіксації суб’єктами, які задіяні у Плані захисту енергосистеми, часу та обсягів виконання відповідних заходів у їх оперативних документах та передачі інформації про виконані заходи між рівнями оперативної підпорядкованості органів диспетчерського управління ОЕС України.
ОСП може розширювати перелік положень та заходів Плану захисту енергосистеми за результатами моделювання роботи енергосистеми в умовах аварійних режимів, проведення випробувань та тестувань щодо дій в умовах аварійних режимів, а також практики застосування Плану в різних ситуаціях та відповідного досвіду операторів енергосистем, з якими ОЕС України працює паралельно.
2.3. ОСП та суб’єкти електроенергетики, задіяні у Плані захисту енергосистеми, розробляють виробничі (щодо захисту об’єктів, які перебувають у їхньому оперативному управлінні та оперативному віданні) інструкції персоналу, в яких деталізуються і конкретизуються положення і заходи Плану захисту енергосистеми.
Виробничі інструкції зазначених суб’єктів електроенергетики мають бути узгоджені з ОСП.
2.4. Інструкції із захисту окремих об’єктів електроенергетики та ОЕС України в цілому мають визначати ознаки та величини, що характеризують аварійні режими, та відповідні оперативні та автоматичні дії і заходи у разі:
втрати стійкості енергосистеми або її частини;
підвищення або зниження частоти;
підвищення або зниження напруги;
порушення режиму допустимих перетоків у контрольних перетинах енергосистеми;
перевантаження (перевищення допустимих струмових навантажень) елементів електричної мережі;
асинхронних режимів.
2.5. Ручні протиаварійні заходи із захисту енергосистеми застосовуються:
для запобігання поширенню аварійного режиму;
після спрацювання автоматичних пристроїв системної автоматики, якщо їхня дія виявилась неефективною і нормальний режим роботи енергосистеми не був відновлений.
2.6. Автоматичні протиаварійні заходи із захисту енергосистеми здійснюються пристроями релейного захисту та автоматики обладнання електричних мереж, а також системами протиаварійної автоматики ОЕС України.
Пристрої РЗА та ПА діють без втручання оперативного персоналу та мають відповідати вимогам нормативно-технічних документів щодо чутливості, швидкодії, вибірковості та надійності.
2.7. Основним завданням протиаварійної автоматики в енергосистемі України є:
попередження часткового чи повного знеструмлення енергосистеми;
попередження втрати стійкості електростанцій, енергосистеми або її частини;
усунення асинхронних режимів;
обмеження зниження/підвищення частоти;
обмеження зниження/підвищення напруги.
2.8. Автоматичне запобігання та/або ліквідація порушення стійкості ОЕС України забезпечуються такими, але не виключно, видами ПА:
автоматичне запобігання порушенню стійкості (АЗПС);
автоматична ліквідація асинхронних режимів (АЛАР);
автоматичне обмеження зниження/підвищення частоти (АОЗЧ/АОПЧ);
автоматичне обмеження зниження/підвищення напруги (АОЗН/АОПН);
автоматичне обмеження перевантаження обладнання (АОПО);
автоматичне частотне розвантаження (АЧР);
спеціальна автоматика відключення навантаження (САВН);
автоматичне виділення блока електростанції на власні потреби (АВВП);
автоматичне відділення на збалансоване навантаження електростанцій (АВЗН);
автоматика частотна ділильна (АЧД).
2.9. Пристрої ПА, які призначено для автоматичного запобігання порушенню стійкості (АЗПС), виявляють наявність аварійного збурення за фактом фіксації, а саме:
перевищення заданого порога зміни електричних параметрів контрольованої мережі (потужності, струму або кута між векторами фаз напруги);
перевищення заданого значення частоти чи напруги або швидкості їх зміни в точках електричної мережі, що контролюються;
наявність та параметри несиметрії електричної мережі;
спрацювання пристроїв релейного захисту;
вимикання/вмикання вимикачів, що контролюються протиаварійною автоматикою.
За означеними параметрами та/або подіями або їх сукупністю пристроями АЗПС формуються керуючі дії та передаються на виконавчі пристрої.
Аварійне збурення зазначених параметрів і подій, керуючі дії ПА та реакція на них виконавчих пристроїв мають автоматично фіксуватися в реальному часі спеціальними засобами (регістраторами аварійних подій).
2.10. АОЗЧ або АОПЧ має забезпечувати живучість ОЕС України в разі аварійного виникнення в енергосистемі чи окремих її частинах дефіциту або надлишку активної потужності, внаслідок чого частота відхиляється за межі мінімального або максимального допустимого значення.
АЧР є одним із видів АОЗЧ і спрямоване на ліквідацію дефіциту активної потужності в енергосистемі або її окремій частині за рахунок відключення частини споживачів у заздалегідь визначених обсягах та черговості.
2.11. АОЗН або АОПН має забезпечувати автоматичне регулювання напруги за допомогою використання оперативно керованих енергоблоків, перемикачів відгалужень автотрансформаторів під навантаженням, пристроїв повздовжнього та поперечного регулювання, засобів компенсації реактивної потужності, а також включення/відключення шунтуючих реакторів або ліній електропередачі.
2.12. Пристрої АЛАР мають забезпечувати виявлення та ліквідацію асинхронних режимів окремих генераторів, електростанцій та/або частин енергосистеми та установлюватися на елементах мережі, що пов’язують окремі частини енергосистеми, по яких можливий асинхронний режим у точках, що забезпечують мінімізацію небалансу після ділення, і діяти на припинення асинхронного режиму зміною балансу активної потужності або ділення енергосистеми на несинхронно працюючі частини із забороною всіх видів автоматичного повторного включення вимкнених повітряних ліній.
2.13. САВН має забезпечувати:
збереження стійкості в контрольованих внутрішніх і міждержавних перетинах під час їхньої роботи з недостатнім (нижче нормативного) запасом стійкості при відключенні найбільш завантажених повітряних ліній (далі - ПЛ) перетину або генерації в дефіцитній частині;
ліквідацію (попередження) технологічних порушень в електроенергетичній системі в разі неприпустимого зниження напруги;
ліквідацію неприпустимого струмового перевантаження обладнання електричних мереж напругою 110 кВ і вище.
2.14. АВВП та АВЗН мають забезпечити живучість електростанції, оснащеної цією автоматикою, для подальшого розвороту блоків інших електростанцій ОЕС України.
2.15. Основні керуючі дії систем ПА, що забезпечують запобігання та/або ліквідацію порушення стійкості ОЕС України, відповідно до призначення системи ПА спрямовуються на:
розвантаження/завантаження за активною та реактивною потужністю генеруючих потужностей;
відключення/включення генераторів;
вимкнення навантаження;
ділення енергосистеми;
виділення енергоблока на власні потреби;
виділення електростанції на збалансоване навантаження.
2.16. Оперативний персонал енергопідприємств та енергооб’єктів не повинен втручатися в роботу пристроїв РЗА та ПА.
Планом захисту енергосистеми має бути визначений порядок дій оперативного персоналу у разі відмови автоматичних пристроїв ПА.
2.17. Суб’єкти ринку електричної енергії зобов’язані надавати право використовувати наявні у них засоби телекомунікації та джерела резервного живлення об’єктів електроенергетики у разі включення таких засобів та обладнання до Плану захисту енергосистеми.
2.18. План захисту енергосистеми або окремі його частини вводиться ОСП у випадках загрози або виникнення в ОЕС України аварійного режиму роботи.
2.19. У разі настання обставин надзвичайної або непереборної сили природного та/або соціального характеру, що за своїм спрямуванням та розвитком можуть спричинити аварійний режим роботи системи передачі, ОСП має вжити заходів щодо запобігання аварійного режиму або мінімізації його наслідків шляхом:
надання відповідного системного попередження суб’єктам диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України за ієрархічною структурою та, у разі потреби, інформування Регулятора, відповідних центральних та місцевих органів виконавчої влади про характер ймовірної загрози, силу її впливу та прогнозовану тривалість;
приведення резервних пунктів управління, каналів зв’язку, джерел резервного живлення у стан підвищеної готовності;
приведення схеми електричної мережі до схеми нормального режиму.
Дії щодо виконання зазначених заходів, які є заходами раннього попередження та реагування, а також порядок взаємодії з центральними органами виконавчої влади, на які покладені функції координації з ліквідації наслідків впливу обставин надзвичайної або непереборної сили, мають бути визначені відповідними інструкціями та положеннями суб’єктів диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України.
2.20. ОСП зобов’язаний у разі необхідності, але не менше 1 разу на 3 роки, переглядати та оновлювати План захисту енергосистеми.
Необхідність позачергового внесення змін і доповнень до Плану захисту енергосистеми, постає у разі, якщо при виникненні, розвитку та ліквідації аварійного режиму були зафіксовані обставини, не передбачені Планом захисту енергосистеми, або дії автоматичних пристроїв чи диспетчерського та оперативно-виробничого персоналу будь-якого рівня управління згідно з Планом захисту енергосистеми за результатами розслідування відповідного технологічного порушення виявились недостатньо ефективними.
2.21. Виконання Плану захисту енергосистеми є обов’язковим для всіх суб’єктів електроенергетики, задіяних у ньому, а відмова від участі у Плані захисту енергосистеми або неналежне виконання передбачених у ньому положень і заходів, яке завдало шкоди енергосистемі або іншим Користувачам, є правопорушенням на ринку електричної енергії.
3. Захист енергосистеми в разі відхилення частоти
3.1. Заходи, які застосовуються при зниженні частоти
3.1.1. У разі зниження частоти в ОЕС України нижче 49,8 Гц, незважаючи на вичерпання резерву первинного регулювання та дію автоматичного вторинного регулювання ОСП має невідкладно:
з’ясувати причини зниження частоти та оцінити потреби в регулюванні потужності для її відновлення;
підняти навантаження генераторів, використовуючи обертовий резерв;
задіяти необхідні резерви потужності.
3.1.2. У разі зниження частоти в ОЕС України нижче 49,6 Гц, незважаючи на заходи, вжиті відповідно до підпункту 3.1.1 цього пункту, ОСП має застосувати такі заходи:
запуск резервних гідроагрегатів;
перемикання реверсивних агрегатів ГАЕС із режиму закачування до режиму виробництва;
переведення гідроагрегатів у режим генерації активної потужності, якщо вони працювали в режимі синхронних компенсаторів;
збільшення генерації електричної потужності теплових електростанцій, що працюють у теплофікаційному режимі, за рахунок зменшення теплового навантаження у допустимих межах експлуатації теплових мереж;
завантаження енергоблоків до максимально допустимих меж;
тимчасове перевантаження елементів електричних мереж до максимально допустимих меж;
введення в роботу зупинених генеруючих потужностей, котли та турбіни яких ще перебувають у гарячому стані;
відкладення планового технічного обслуговування генеруючих потужностей;
введення (протягом часу аварійної готовності) в роботу обладнання електричних мереж, що впливає на величину та надійність видачі потужності електростанцій;
підготовку схеми мережі 110/150 кВ для застосування спеціальних графіків аварійного відключення.
3.1.3. Якщо частота в ОЕС України не відновлюється до значення рівного або більшого ніж 49,6 Гц, незважаючи на попередньо вжиті першочергові заходи, ОСП через 15 хвилин (час, необхідний для вживання першочергових заходів і оцінювання ходу ліквідації технологічного порушення) має задіяти заходи щодо примусового зменшення величини споживаної потужності (аварійне розвантаження).
3.1.4. У разі зниження частоти в ОЕС України до значення рівного або меншого ніж 49,2 Гц оперативний персонал енергооб’єктів повинен за підтвердженням/командою диспетчера вищого рівня управління приступити до її підвищення шляхом відключення електроустановок споживачів згідно з графіками аварійних відключень споживачів електричної енергії (далі - ГАВ).
3.1.5. У разі зниження частоти в ОЕС України до значення рівного або меншого ніж 49,0 Гц відновлення частоти має здійснюватися в найкоротший термін засобами ПА, що передбачають, але не виключно:
відключення споживачів;
відключення від мережі або виділення на збалансоване навантаження певних видів генерації;
ділення ОЕС України на несинхронні зони.
3.1.6. Якщо, незважаючи на всі заходи, вжиті відповідно до підпунктів 3.1.1-3.1.5 цього пункту, частота в ОЕС України або окремих її частинах знижується та залишається на рівні нижчому ніж 49,0 Гц, ОСП має проводити відокремлення від електричних мереж дефіцитних енергорайонів.
3.1.7. Здійснення оперативних та автоматичних заходів, передбачених у цьому пункті, має відбуватися відповідно до Плану захисту енергосистеми, який повинен визначати порядок застосування означених заходів, обсяги та послідовність їх впровадження.
3.2. Заходи, які застосовуються при підвищенні частоти
3.2.1. Якщо частота в ОЕС України підвищується до значення вищого ніж 50,2 Гц, незважаючи на дію автоматичного вторинного регулювання, ОСП має невідкладно:
з’ясувати причини підвищення частоти та оцінити потреби в регулюванні потужності для її відновлення;
знизити навантаження генераторів, використовуючи обертовий резерв;
зупинити гідроагрегати ГАЕС, працюючі в генераторному режимі, та/або запустити їх у режим закачування;
розвантажити енергоустановки відновлюваних джерел електричної енергії;
визначити можливість тимчасового перевантаження елементів електричних мереж до максимально допустимих меж.
3.2.2. Якщо, незважаючи на попередньо вжиті заходи, частота в ОЕС України підвищується вище 50,5 Гц, її відновлення має здійснюватися в найкоротший термін засобами ПА, які, зокрема, передбачають:
відключення працюючих гідроагрегатів;
відключення енергоустановок відновлюваних джерел електричної енергії;
відключення енергоблоків теплових і атомних електростанцій.
3.2.3. Якщо, незважаючи на дію ПА, частота в ОЕС України підвищується вище 50,5 Гц, оперативний персонал відповідного рівня повинен за підтвердженням/командою диспетчера вищого рівня приступити до зниження частоти шляхом відключення генеруючого обладнання.
3.2.4. Здійснення оперативних та автоматичних заходів, передбачених у цьому пункті, має відбуватися відповідно до Плану захисту енергосистеми, який повинен визначати порядок застосування означених заходів, обсяги та послідовність їх впровадження.
4. Захист енергосистеми в разі відхилення напруги
4.1. Якщо напруга в контрольних точках ОЕС України знижується до рівня, який спричиняє аварійний режим роботи енергосистеми, а дії засобів первинного та вторинного регулювання напруги не привели до відновлення нормального режиму роботи, ОСП має невідкладно з’ясувати причини зниження напруги та обрати один або декілька з таких заходів регулювання:
переведення реверсивних агрегатів ГАЕС з насосного режиму в режим генерації;
відключення частини шунтуючих реакторів;
зміна розподілу активної та реактивної потужності в ОЕС України;
підвищення напруги трансформаторами (автотрансформаторами), обладнаними регуляторами напруги під навантаженням (далі - РПН), або трансформаторами поперечного (повздовжнього) регулювання напруги;
збільшення видачі реактивної потужності генеруючим обладнанням;
запит про підтримку реактивною потужністю із суміжних енергосистем;
переведення гідрогенераторів у режим синхронного компенсатора;
зміна режиму роботи статичними пристроями компенсації реактивної потужності;
аварійне розвантаження величини споживаної потужності.
4.2. Якщо напруга в контрольних точках ОЕС України підвищується до рівня, який спричиняє аварійний режим роботи енергосистеми, а дії засобів первинного та вторинного регулювання напруги не привели до відновлення нормального режиму роботи, ОСП має невідкладно з’ясувати причини підвищення напруги та обрати один або декілька з таких заходів регулювання:
переведення реверсивних агрегатів ГАЕС з режиму генерації в насосний режим;
включення шунтуючих реакторів;
зміна розподілу активної та реактивної потужності в ОЕС України;
зниження напруги трансформаторами (автотрансформаторами), обладнаними РПН, або трансформаторами поперечного (повздовжнього) регулювання напруги;
зменшення видачі реактивної потужності генеруючим обладнанням та/або переведення його в режим споживання реактивної потужності;
відключення гідрогенераторів, працюючих у режимі синхронного компенсатора;
зміна режиму роботи статичними пристроями компенсації реактивної потужності.
4.3. Здійснення оперативних та автоматичних заходів, передбачених у цьому пункті, має відбуватися відповідно до Плану захисту енергосистеми, який повинен визначати порядок застосування означених заходів, обсяги та послідовність їх впровадження, а також перелік контрольних точок, в яких оцінюється рівень та тривалість відхилення напруги.
5. Захист енергосистеми шляхом регулювання споживання електричної енергії
5.1. При розробленні Плану захисту енергосистеми ОСП має розглядати заходи з примусового зменшення величини споживаної потужності для упередження порушення сталої роботи енергосистеми.
5.2. При практичній реалізації Плану захисту енергосистеми шляхом застосування різних, але рівних за кінцевим ефектом заходів, перевага має надаватися заходам, що не передбачають аварійні обмеження споживання електричної енергії.
5.3. Заходи з примусового зменшення величини споживаної потужності для упередження порушення сталої роботи енергосистеми (аварійне розвантаження) застосовуються у разі перевищення допустимих струмових навантажень елементів мережі або порушення режимів граничних перетоків контрольованих перетинів та/або порушення балансу виробництва та споживання потужності в ОЕС України або окремих її частинах, що супроводжується зниженням частоти і напруги, та призводить до аварійного режиму.
5.4. Заходи, визначені у пункті 5.3 цієї глави, можуть реалізовуватись шляхом:
автоматичного відключення навантаження (АЧР, САВН, локальні пристрої ПА);
обмеження (часткового зменшення) величини споживання потужності та електричної енергії споживачем на вимогу ОСП (графіки обмеження споживання електричної енергії, графіки обмеження споживання електричної потужності);
оперативного (ручного) відключення навантаження оперативним персоналом ОСР за командою ОСП (ГАВ, графіки погодинного відключення електричної енергії).