• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Кодексу системи передачі

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг | Постанова, Звіт, Вимоги, Порядок, Положення, Умови, Договір, Форма типового документа, Заява, Кодекс від 14.03.2018 № 309
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
  • Тип: Постанова, Звіт, Вимоги, Порядок, Положення, Умови, Договір, Форма типового документа, Заява, Кодекс
  • Дата: 14.03.2018
  • Номер: 309
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
  • Тип: Постанова, Звіт, Вимоги, Порядок, Положення, Умови, Договір, Форма типового документа, Заява, Кодекс
  • Дата: 14.03.2018
  • Номер: 309
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
адміністрування та здійснення розрахунків між учасниками ринку.
1.6. Власники складових частин системи формування, обробки, передачі та відображення даних, побудованої за багаторівневим та ієрархічним принципами, повинні забезпечити їх стале функціонування та розвиток.
1.7. Функціонування системи формування, обробки, передачі та відображення даних передбачає регламентований обмін інформацією (обов’язок передавати та право отримувати необхідну інформацію).
1.8. ОСП повинен забезпечити доступ громадськості до інформації шляхом її оприлюднення в обсягах, визначених Законом України "Про ринок електричної енергії" , уповноваженими центральними органами виконавчої влади, Регулятором, Правилами ринку та цим Кодексом.
1.9. Інформація, обмін якою здійснюється у процесі функціонування ОЕС України та ринку електричної енергії та яка формує відповідні бази даних, має бути достовірною, повною, актуальною, безперервною, доступною для використання всіма заінтересованими сторонами, а також захищеною від несанкціонованого доступу.
1.10. Достовірність інформації досягається використанням первинних датчиків, що забезпечують нормований клас точності її отримання, та застосуванням методів і технологій обробки та передачі інформації, які забезпечують незмінність даних у процесі їх відображення та зберігання.
1.11. Інформація є повною, якщо вона забезпечує можливість реалізації покладеного на систему технологічного завдання та створює можливості для контролю і відновлення первинних даних у разі їх втрати.
1.12. Актуальність і безперервність інформації забезпечуються належним рівнем відповідності інформації вимогам поточного часу, періодичністю зняття інформації та послідовністю її передачі, а також обробки інформації для виконання кінцевого завдання.
2. Загальні вимоги щодо формування телекомунікаційних мереж технологічного зв’язку
2.1. Засоби телекомунікаційної мережі мають відповідати всім вимогам до засобів технологічного та диспетчерського зв’язку на об’єктах ОЕС України, встановленим відповідними нормативно-технічними документами.
2.2. ОСР та Користувачі, а також користувачі системи розподілу, електроустановки яких знаходяться в оперативному віданні ОСП, повинні забезпечити гарантований якісний диспетчерський зв’язок та передачу технологічних даних.
2.3. Для виключення впливу виробничої діяльності на діяльність по управлінню технологічними процесами електроенергетики у складі телекомунікаційної мережі повинні бути передбачені дві роздільні відповідні складові:
технологічна складова - призначена для забезпечення управління технологічними процесами у виробництві та передачі електричної енергії, оперативно-диспетчерського та оперативно-технологічного управління;
корпоративна складова - призначена для забезпечення виробничої (фінансової, комерційної та адміністративно-господарської) діяльності суб’єктів електроенергетики.
2.4. ОСР та Користувачі, а також користувачі системи розподілу, електроустановки яких знаходяться в оперативному віданні ОСП, повинні забезпечити виконання вимог, які встановлює до телекомунікаційної мережі інформаційно-технологічна система управління ОЕС України, а саме:
забезпечення високої якості, захищеності і надійності телекомунікаційної мережі;
забезпечення необхідної пропускної здатності телекомунікаційної мережі;
забезпечення інтегрованого використання телекомунікаційної мережі для одночасної передачі голосу, телеінформації, даних обліку електричної енергії та комерційної інформації, оперативно-технологічної інформації;
забезпечення коефіцієнта готовності та часу відновлення працездатності мережі згідно з параметрами, встановленими відповідними нормативно-технічними документами;
забезпечення сталої роботи мережі, в разі виникнення пошкоджень, за рахунок резервування телекомунікаційних каналів та кільцевої структури мережі;
підтримання можливості як централізованого, так і локального управління всіма елементами мережі;
забезпечення відкритих і стандартизованих інтерфейсів, що надасть можливість взаємодії обладнання різних виробників;
забезпечення універсальності та модульності (універсальна платформа повинна мати модульну архітектуру, що буде дозволяти масштабувати її за необхідності і забезпечувати гнучкість ємності в рамках мережі);
забезпечення мультипротокольності;
забезпечення відповідності міжнародним стандартам.
2.5. Будівництво, реконструкція і технічне переоснащення телекомунікаційних мереж не мають призводити до зниження надійності та якості зв’язку.
2.6. ОСП та Користувачі, а також користувачі системи розподілу, електроустановки яких знаходяться в оперативному віданні ОСП, зобов’язані створювати на своїх об’єктах системи збору та передачі інформації, що призначені для:
здійснення перспективного та оперативного планування;
виконання розрахунків планових режимів та їх оперативної корекції;
оперативно-диспетчерського контролю та управління режимом роботи енергосистеми, у тому числі автоматизованої системи диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОСП;
системної автоматики та релейного захисту;
складання оперативно-диспетчерської звітності;
виконання завдань організаційно-економічного управління.
2.7. До складу технічних засобів збору та передачі інформації мають, зокрема, входити:
вимірювальні перетворювачі електричних і неелектричних величин;
сигнальні та виконавчі пристрої;
апаратура та пристрої передачі телеінформації, у тому числі телевимірювань, телесигналізації, телеуправління, телерегулювання і протиаварійної автоматики;
сервери, що використовуються для збору, передачі інформації та її зберігання.
2.8. Канали зв’язку, які використовуються в системах збору та передачі інформації на всіх рівнях централізованого диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України, утворюють відомчу телекомунікаційну мережу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
2.9. У відомчу телекомунікаційну мережу входять магістральні кабельні та радіорелейні лінії, багатоканальні системи високочастотного зв’язку по фазних проводах і тросах ліній електропередачі, орендовані канали загальнодержавної та відомчих мереж зв’язку, місцеві провідні лінії та засоби радіозв’язку.
2.10. Визначення обсягів інформації, необхідних для управління енергетичними об’єктами і вибір технічних засобів передачі здійснюються ОСП з урахуванням:
значення енергооб’єкта в енергетичній системі;
обсягу автоматизації енергооб’єкта;
структури диспетчерського та виробничо-господарського управління.
2.11. Засоби зв’язку вибираються ОСП з урахуванням вимог від автоматизованих і автоматичних систем управління щодо забезпечення енергетичних об’єктів необхідними каналами телефонного зв’язку для потреб диспетчерського та виробничо-господарського управління, а також каналами телемеханіки, передачі даних, системної автоматики і релейного захисту.
Ці засоби зв’язку мають відповідати мінімальним вимогам до засобів технологічного та диспетчерського зв’язку на об’єктах ОЕС України, встановленим відповідними нормативно-технічними документами.
2.12. Для голосового зв’язку, у частині процесів експлуатації системи та контролю за нею, ОСП передбачається використання таких телекомунікаційних засобів:
звичайний голосовий зв’язок (у нормальних умовах експлуатації енергосистеми) - лінія спеціального призначення, відмінна від тієї, що використовується для обміну даними в реальному часі, та/або орендована телекомунікаційна лінія загального користування, та/або мобільний телефонний зв’язок;
екстрений голосовий зв’язок (експлуатація енергосистеми в аварійних умовах та/або в разі часткового чи повного порушення роботи енергосистеми) - лінія спеціального призначення лише для цих цілей, розташована в диспетчерському пункті та/або центрі аварійного управління, орендована лінія загального користування, спеціально призначена для цих цілей, та мобільний телефон спеціального призначення лише для цих цілей.
3. Вимоги до інтегрованої системи оперативно-диспетчерського управління та систем зв’язку з боку системи управління
3.1. ОСП повинен мати інтегровану автоматизовану систему диспетчерського управління (АСДУ), що забезпечує збір, передачу, обробку і відображення оперативної інформації про стан електричної мережі і поточний режим енергосистеми та її частин, дистанційне управління обладнанням енергооб’єктів, а також оптимізацію режимів та можливість обміну інформацією з іншими інформаційними системами.
3.2. До складу програмно-технічних засобів інтегрованої АСДУ повинні входити такі підсистеми:
комплекс дистанційного управління та збору даних (за міжнародною термінологією - SCADA);
підсистема автоматичного регулювання частоти та потужності;
комплекс контролю та оптимізації електричних режимів;
комплекс диспетчерського тренажеру;
комплекс формування графіків ремонту устаткування та погоджувальних процедур.
3.3. ОСП повинен мати систему високошвидкісних синхронізованих вимірювань, що забезпечує синхронізовані за часом вимірювання параметрів, які характеризують режим роботи енергосистеми в різних її точках з високою дискретністю і дозволяють ОСП:
спостерігати перехідні процеси в енергосистемі;
оцінювати поточні режими роботи всієї енергосистеми;
ефективно аналізувати причини і наслідки технологічних порушень і системних аварій;
перевірити і уточнити динамічну модель енергосистеми;
більш точно налаштувати автоматику захисту.
3.4. ОСП та Користувачі, а також користувачі системи розподілу, електроустановки яких знаходяться в оперативному віданні ОСП, повинні забезпечити виконання вимог, які встановлює до систем зв’язку інтегрована АСДУ, а саме:
забезпечення високої надійності мережі передачі даних;
забезпечення високої пропускної здатності;
організація корпоративної цифрової системи зв’язку;
забезпечення інтегрованого використання високошвидкісних каналів для передачі мови, телеінформації, даних обліку електричної енергії та комерційної інформації, оперативно-технологічної інформації АСДУ ОСП.
3.5. Висока надійність мережі передачі даних системами зв’язку має відповідати таким вимогам:
забезпечення коефіцієнта готовності та часу відновлення роботоздатності мережі згідно з нормами, встановленими відповідними нормативними документами;
забезпечення усталеної роботи мережі в разі виникнення збоїв за рахунок резервування каналів зв’язку;
дублювання основного устаткування тощо.
3.6. Забезпечення високої пропускної здатності систем зв’язку має здійснюватися за рахунок:
використання сучасних комунікаційних технологій;
оренди міжміських цифрових каналів зв’язку;
організації оптоволоконного зв’язку між ОСП та Користувачами з однієї сторони, та міжміськими телефонними станціями - з іншої;
виділених телефонних каналів для передачі даних між енергооб’єктами шляхом модернізації існуючих високочастотних каналів по лініях електропередачі, радіоканалах, транкінговій радіомережі та відомчих оптоволоконних каналах зв’язку тощо.
3.7. ОСП та Користувачі, а також користувачі системи розподілу, електроустановки яких знаходяться в оперативному віданні ОСП, зобов’язані будувати організацію корпоративної цифрової системи зв’язку, яка має забезпечувати:
передачу даних у пакетному режимі;
організацію телефонного та факсимільного зв’язку;
організацію каналів передачі телемеханічної інформації;
одночасну передачу даних і голосу;
вірогідність і цілісність переданої інформації;
можливість транспортування даних з гарантованою якістю передачі;
взаємодію з регіональними мережами суб’єктів ринку електричної енергії;
механізми, які забезпечують пріоритетність трафіку, що гарантує припустимі величини затримки для критичного трафіку;
наявність механізмів мережної безпеки.
4. Відповідальність за функціонування системи інформаційно-технологічного управління
4.1. ОСП та користувачі системи передачі/розподілу, задіяні в диспетчерському (оперативно-технологічному) управлінні ОЕС України в реальному часі, є власниками комунікаційної інфраструктури, що використовується для цих потреб, і несуть відповідальність за експлуатацію, технічне обслуговування та модернізацію її засобів.
У разі технічного обслуговування та/або модернізації цих засобів ступінь їх загального резервування та надійності не повинен зменшуватися.
4.2. Користувачі системи передачі/розподілу, які прийняли на баланс програмно-технічні комплекси та засоби зв’язку і передачі даних, що входять до складу інформаційно-технологічної системи управління ОЕС України, або ті, що забезпечують її функціонування, несуть адміністративну або матеріальну відповідальність згідно із законодавством України та Правилами ринку за збиток, заподіяний іншому учаснику ринку електричної енергії через неправильне функціонування цієї системи, якщо збій у роботі інформаційно-технологічної системи виник з їх вини.
5. Основні вимоги до організації систем збору і передачі інформації для диспетчерських пунктів ОСП
5.1. ОСП і Користувачі, а також користувачі системи розподілу, електроустановки яких знаходяться в оперативному віданні ОСП, зобов’язані створювати на своїх об’єктах системи збору та передачі інформації, що призначені для:
виконання розрахунків планових режимів та їх оперативної корекції;
оперативно-диспетчерського контролю та управління режимом роботи енергосистеми, у тому числі автоматизованої системи диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОСП;
системної автоматики та релейного захисту;
складання оперативно-диспетчерської звітності;
виконання завдань організаційно-економічного управління.
5.2. До складу технічних засобів збору та передачі інформації мають входити, зокрема:
вимірювальні перетворювачі електричних і неелектричних величин;
сигнальні та виконавчі пристрої;
апаратура та пристрої передачі телеінформації, у тому числі телевимірювань, телесигналізації, телеуправління, телерегулювання і протиаварійної автоматики;
сервери, що використовуються для збору, передачі інформації та її зберігання.
5.3. Інформаційний обмін з пунктами управління повинен здійснюватися згідно з вимогами та протоколами відповідних нормативно-технічних документів - стандартів ІЕС.
5.4. ОСП повинен створювати на своєму центральному диспетчерському пункті та диспетчерських пунктах своїх підрозділів системи збору та передачі інформації на основі вимог, установлених відповідними нормативно-технічними документами, виходячи із прийнятого на даний період складу завдань АСДУ енергосистемою і функцій диспетчерського управління з урахуванням рівня розвитку засобів збору та передачі інформації та комплексів технічних засобів АСДУ.
5.5. Системи збору та передачі телеметричної інформації мають відповідати таким вимогам:
клас точності багатофункціональних перетворювачів, які використовуються у тракті телеметричної інформації, сумарний час на вимірювання та передачу телеметричної інформації з об’єкта на диспетчерський пункт, а також ймовірність появи похибки телеметричної інформації мають відповідати нормам і вимогам, установленим чинними нормативними документами з питань загальних технічних умов для комплексів та пристроїв телемеханіки;
передавання телеметричної інформації має виконуватись з використанням пакетних протоколів передачі даних;
усі телевимірювання та телесигнали мають передаватися з позначками часу.
5.6. З об’єктів безпосереднього оперативного управління диспетчера ОСП або диспетчерів його регіональних електроенергетичних систем телеметрична інформація може передаватися одночасно у двох напрямках з використанням одного передавального комплекту телемеханіки.
5.7. Для ретрансляції телеметричної інформації з диспетчерського пункту нижчого рівня на диспетчерський пункт вищого рівня, а також у зворотному напрямку та між диспетчерськими пунктами одного рівня, якщо це доцільно з техніко-економічних обґрунтувань, необхідно застосовувати пристрої телемеханіки для кожного рівня.
Число пунктів ретрансляції телеметричної інформації, як правило, має бути не більше одного.
5.8. ОСП та Користувачі, а також користувачі системи розподілу, електроустановки яких знаходяться в оперативному віданні ОСП, повинні передбачати на своїх диспетчерських пунктах управління автоматичне введення в оперативно-інформаційні комплекси телеметричної інформації від пристроїв телемеханіки та виведення інформації з оперативно-інформаційних комплексів на пристрої відображення, а також установлювати систему гарантованого електроживлення пристроїв телемеханіки та зв’язку.
5.9. Передавання великих потоків телеметричної інформації здійснюється двома незалежними каналами зв’язку.
5.10. Телеметрична інформація для АСДУ визначається ОСП в обсязі, необхідному для виконання таких комплексів завдань:
перспективного та оперативного планування режимів роботи енергосистеми;
оперативно-диспетчерського контролю та управління з можливістю оперативної корекції сталого режиму;
автоматичного регулювання частоти, потужності та напруги у вузлах енергосистеми;
обліку електричної енергії та аналізу роботи енергосистеми.
5.11. Визначення обсягів інформації, необхідних для управління енергетичними об’єктами, і вибір технічних засобів передачі здійснюються ОСП з урахуванням:
значення енергооб’єкта в енергетичній системі;
обсягу автоматизації енергооб’єкта;
структури диспетчерського та виробничо-господарського управління;
вимог з боку автоматизованих і автоматичних систем управління.
5.12. Кожен Користувач, а також постачальник послуг з балансування та допоміжних послуг повинен погоджувати з ОСП склад та обсяг телеметричної інформації для АСДУ.
5.13. Передавання телеметричної інформації на диспетчерські пункти ОСП здійснюється за допомогою комплексних пристроїв телемеханіки з можливістю подання інформації як безпосередньо від пристроїв телемеханіки, так і від комплексу технічних засобів АСДУ, що перебувають на диспетчерському пункті.
5.14. Для оперативно-диспетчерського контролю та управління режимом роботи енергосистеми передбачається телесигналізація та телевимірювання, які передаються, як правило, шляхом ретрансляції з диспетчерських пунктів ОСП, а також безпосередньо з об’єктів, що перебувають в оперативному управлінні диспетчера ОСП.
5.15. З енергетичного об’єкта, на якому організовується центр протиаварійного управління, за необхідності передбачається ретрансляція телеінформації на диспетчерський пункт ОСП для оперативно-диспетчерського контролю та управління, а також - створення координуючих систем протиаварійної автоматики.
6. Організація обміну інформацією
6.1. Загальні вимоги до обміну інформацією
6.1.1. ОСП повинен збирати таку інформацію по своїй області спостереження і обмінюватися цими даними з усіма іншими ОСП своєї синхронної області тою мірою, яка необхідна для проведення оперативного аналізу операційної безпеки відповідно до вимог глави 6 розділу VI цього Кодексу, а саме:
генерація;
споживання;
графіки;
балансова позиція;
планові ремонти та топологія підстанцій;
прогнози.
6.1.2. ОСП має представляти інформацію, що визначена в підпункті 6.1.1 цього пункту, у вигляді потужності споживання і генерації в кожному вузлі індивідуальної моделі мережі, яка готується ним відповідно до вимог пунктів 6.2-6.9 глави 6 розділу VI цього Кодексу.
6.1.3. ОСП спільно з ОСР та Користувачами, обладнання яких знаходиться в його оперативному підпорядкуванні, визначає сфери застосування і обсяги обміну даними на основі таких категорій:
структурні дані;
дані складання графіків і прогнози;
дані в реальному масштабі часу;
характеристики та параметри відповідно до підпунктів 6.3.7, 6.4.5-6.4.8 цієї глави.
6.1.4. ОСП забезпечує розроблення інструкцій, згідно з якими визначається формат (макет), обсяг і зміст інформації з урахуванням використання цієї інформації для кожної з операцій, визначених у пункті 5.1 цього розділу.
6.1.5. ОСП організовує міжрівневий обмін інформацією за допомогою систем збору та передачі даних, побудованих на базі відкритих промислових стандартів і протоколів, що забезпечують:
безпосередній обмін даними між програмами або обмін через буферні бази даних, або через електронну пошту;
можливість негайного або відстроченого (до заданого моменту часу або до певної події) контролю прийнятих даних, підготовки та автоматичної передачі діагностичних повідомлень про виявлені помилки на адресу відправника;
перетворення прийнятих даних у формат зберігання (якщо необхідність перетворення формату визначена в описі інформаційного потоку), а також запис у базу даних;
вибірку даних із бази даних, перетворення даних з формату зберігання у формат передачі (якщо необхідність перетворення оголошена в описі потоку) і організація передачі даних у режимі автоматичного розсилання заданому адресатові або на запит з боку одержувача переданих даних.
6.1.6. Обмін даними оперативного контролю в реальному часі здійснюється з високим пріоритетом і повним резервуванням, з використанням резервованих високонадійних ліній спеціального призначення (це може бути лінія, яка належить енергетичній компанії або відомча телекомунікаційна мережа) між усіма точками обміну даними, з пріоритетом використання більш швидкісних ліній.
6.1.7. Обмін даними оперативного планування щодо графіків і прогнозу мережевих обмежень здійснюється з середнім пріоритетом і повним резервуванням, з використанням лінії спеціального призначення з нижчим пріоритетом або як резервні варіанти з використанням електронної пошти та веб-сайту.
6.1.8. Обмін іншими даними оперативного планування здійснюється з середнім пріоритетом і повним резервуванням, з використанням електронної пошти та/або веб-сайту, а також лінії спеціального призначення з нижчим пріоритетом у разі недоступності електронної пошти та за умови, що вимоги до обміну даними, зазначені в пунктах 6.3 та 6.4 цієї глави, дозволятимуть використання лінії спеціального призначення для цих цілей.
6.1.9. Обмін загальними даними здійснюється з низьким пріоритетом і без резервування, з використанням електронної пошти, факсу, звичайної пошти тощо.
6.1.10. ОСП та Користувачі під час передавання та зберігання даних мають дотримуватися вимог інформаційної безпеки, які передбачають:
конфіденційність - інформація захищається від несанкціонованого доступу;
контроль доступу - інформація доступна тільки для того, кому вона призначена;
аутентифікацію - можливість однозначно ідентифікувати автора документа;
цілісність - інформація захищається від несанкціонованої модифікації;
невідречення - відправник (автор) документа не має права відмовлятися від виконаної дії.
6.1.11. Інформаційна безпека передачі та зберігання даних забезпечується підсистемою криптографічного захисту даних шляхом використання електронних цифрових підписів, сертифікатів, паролів доступу, відкритих і закритих ключів доступу тощо.
6.2. Обмін інформацією між ОСП синхронної області
6.2.1. ОСП повинен обмінюватися структурною інформацією стосовно своєї області спостереження, включаючи, зокрема:
регулярну топологію підстанцій та інші відповідні дані за рівнями напруги;
технічні дані по лініях електропередачі;
технічні дані трансформаторів, до яких приєднані ОРС або значні Користувачі, які є генеруючими об’єктами енергоспоживання, а також блочних трансформаторів генераторів значних Користувачів, які є генеруючими об’єктами;
максимальна і мінімальна активна й реактивна потужність значних Користувачів, які є генеруючими одиницями;
технічні дані фазозсувних трансформаторів;
технічні дані систем постійного струму;
технічні дані реакторів, конденсаторів і статичних компенсаторів реактивної потужності;
межі операційної безпеки.
6.2.2. ОСП повинен обмінюватися уставками захисту ліній, включених до Переліків аварійних ситуацій суміжних ОСП, та ліній, включених до його Переліку аварійних ситуацій, для координації захисту суміжних систем передачі.
6.2.3. Для забезпечення скоординованого аналізу операційної безпеки та створення загальної моделі мережі у своїй області синхронізації ОСП повинен обмінюватися з іншими ОСП своєї синхронної області такими даними:
топологія передавальних мереж 220 кВ і вищої напруги у своїй області регулювання;
модель або еквівалент передавальної мережі з напругою нижче 220 кВ, яка чинить істотний вплив на його власну передавальну мережу;
температурні межі елементів передавальних систем;
прогнозовані вливання і відбори на кожній підстанції передавальних мереж для різних періодів часу.
6.2.4. Для скоординованої оцінки динамічної стійкості ОСП обмінюється з іншими ОСП своєї синхронної області такими даними:
1) стосовно значних Користувачів, які є генеруючими одиницями, зокрема:
електричні параметри генераторів змінного струму, застосовні під час оцінки динамічної стійкості, включаючи повну інерцію;
моделі захисту;
генератори змінного струму та первинні двигуни;
опис підвищувальних трансформаторів;
мінімальна і максимальна реактивна потужність;
напруги і моделі регулятора частоти обертання;
первинні двигуни і моделі системи збудження;
2) щодо типів регулювання і діапазонів регулювання напруги перемикачів відгалужень;
3) щодо систем ПСВН та FACTS пристроїв - динамічні моделі пристрою і пов’язане з ним регулювання.
6.2.5. Для моніторингу та визначення станів системи передачі ОСП повинен організувати з іншими ОСП своєї синхронної області обмін даними щодо режимів роботи їх систем передачі з використанням ІТ-систем для обміну даними в режимі реального часу на загальноєвропейському рівні, як це передбачено для ENTSO-E:
частота;
похибка регулювання для відновлення частоти;
виміряні значення обміну активною потужністю між областями РЧП;
агреговане підживлення генерацією;
режим системи передачі відповідно до вимог глави 2 розділу V цього Кодексу;
уставка регулятора відновлення частоти;
обмін потужністю через віртуальні з’єднувальні лінії.
6.2.6. ОСП повинен обмінюватися з ОСП своєї синхронної області за допомогою SCADA такими даними щодо їх системи передачі в режимі реального часу:
фактична топологія підстанцій;
активна і реактивна потужність через комірку лінії, включаючи передавальні, розподільні і лінії, що приєднують значного Користувача;
активна і реактивна потужність у комірці трансформатора, включаючи передавальні, розподільні трансформатори, а також ті, що приєднують значних Користувачів;
активна і реактивна потужність через комірку генеруючого об’єкта;
регулювальні положення трансформаторів, включаючи фазозсувні трансформатори;
виміряні або оцінені значення напруги на системах шин;
реактивна потужність через комірки реакторів і конденсаторів або від статичних компенсаторів реактивної потужності;
обмеження можливостей з вироблення активної та реактивної потужності для області спостереження.
6.3. Обмін інформацією між ОСП та ОСР
6.3.1. ОСП повинен визначити область спостереження приєднаних до системи передачі систем розподілення з точки зору точності та ефективності визначення режимів системи передачі.
6.3.2. У тих випадках, коли розподільна мережа не має безпосереднього приєднання до передавальної мережі, але її електричний вплив вважається суттєвим з точки зору належного представлення поведінки системи, такі розподільні мережі можуть бути визначені ОСП як частина області спостереження.
6.3.3. Кожний ОСР повинен надавати ОСП структурну інформацію, пов’язану з областю спостереження, зокрема, по:
підстанціях за напругою;
лініях приєднання підстанцій за напругою;
трансформаторах на підстанціях за напругою;
значних Користувачах;
реакторах і конденсаторах, приєднаних до підстанцій, за напругою.
6.3.4. Перелік технічних параметрів та характеристик, а також форми надання інформації для ОСР оприлюднюються на власному веб-сайті ОСП в мережі Інтернет.
6.3.5. Кожний ОСР, що має точку приєднання до передавальної мережі, повинен надавати ОСП оновлену структурну інформацію про елементи області спостереження - періодично, принаймні кожні півроку.
6.3.6. Кожний ОСР повинен щорічно надавати ОСП, з розподілом за джерелами первинної енергії, сумарну генеруючу потужність усіх генеруючих одиниць типу A, які виконують вимоги глави 2 розділу ІІІ цього Кодексу, і найкращу оцінку генеруючих одиниць типу A, які не виконують вимоги глави 2 розділу ІІІ цього Кодексу, і приєднані до його розподільної мережі разом з відповідною інформацією щодо їхньої частотної характеристики.
6.3.7. Кожний ОСР повинен у реальному масштабі часу надавати ОСП інформацію, пов’язану з областю спостереження, включаючи таке:
фактична топологія підстанції;
активна і реактивна потужність через комірку лінії;
активна і реактивна потужність через комірку трансформатора;
вливання активної і реактивної потужності через комірку генеруючого об’єкта;
положення відгалужень трансформаторів, приєднаних до передавальної мережі;
напруги на системах шин;
реактивна потужність через комірки реакторів і конденсаторів;
сукупне вироблення в області спостереження ОСР з розподілом за джерелами первинної енергії;
сукупне споживання в області спостереження ОСР.
6.4. Обмін інформацією між ОСП, власниками міжсистемних з’єднувальних ліній, систем ПСВН та генеруючих одиниць типу B, C і D
6.4.1. Кожний Користувач, який є власником генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючі одиниці типу D, повинен надавати ОСП, зокрема, такі дані:
загальні дані генеруючої одиниці, включаючи встановлену потужність і джерело первинної енергії;
дані про турбіну і генеруючий об’єкт, включаючи час для пуску з холодного і гарячого станів;
дані для розрахунків струмів короткого замикання;
дані про трансформатори генеруючих об’єктів;
дані про резерви підтримки частоти для генеруючих об’єктів, що пропонують або надають цю послугу;
дані про резерви для відновлення частоти для генеруючих одиниць, які беруть участь у цій послузі;
дані про резерви заміщення для генеруючих одиниць, які беруть участь у цій послузі;
дані, необхідні для відновлення;
дані і моделі, необхідні для виконання динамічного моделювання;
дані про захист;
можливості щодо регулювання напруги та реактивної потужності.
6.4.2. Кожний Користувач, який є власником генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючі одиниці типу B і С, повинен надавати ОСП, зокрема, такі дані:
загальні дані генеруючої одиниці, включаючи встановлену потужність і джерело первинної енергії;
дані для розрахунків струмів короткого замикання;
дані про резерви підтримки частоти для генеруючих об’єктів, що пропонують або надають цю послугу;
дані про резерви для відновлення частоти для генеруючих одиниць, які беруть участь у цій послузі;
дані про резерви заміщення для генеруючих одиниць, які беруть участь у цій послузі;
дані про захист;
можливості щодо регулювання напруги та реактивної потужності;
дані, необхідні для виконання оцінки динамічної стійкості згідно з положеннями пункту 13.2 глави 13 розділу V цього Кодексу.
6.4.3. Кожний власник з’єднувача або системи ПСВН повинен надавати ОСП, зокрема, такі дані:
паспортні дані установки;
дані про трансформатори;
дані про фільтри і блоки фільтрів;
дані про компенсацію реактивної енергії;
можливості щодо регулювання активної потужності;
можливості щодо регулювання напруги та реактивної потужності;
встановлення пріоритетів робочого режиму - активного чи реактивного, якщо воно передбачене;
можливості з підтримання частотної характеристики;
динамічні моделі для динамічного моделювання;
дані про захист;
можливості з проходження КЗ без від’єднання від мережі.
6.4.4. Перелік технічних параметрів та характеристик та форми надання інформації для власників міжсистемних з’єднувальних ліній, систем ПСВН та генеруючих одиниць, безпосередньо приєднаних до системи передачі, публікуються на власному веб-сайті ОСП в мережі Інтернет.
6.4.5. Кожний Користувач, який є власником генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючі одиниці типу B, C і D, повідомляє ОСП такі дані:
фактичні дані за попередню добу щодо наявної енергогенеруючої потужності, обсягів виробництва електричної енергії та потужності і надання допоміжних послуг;
вироблення активної потужності та обсяги резервів активної потужності, а також готовність на добу наперед та у поточній добі;
про свої планові відключення або обмеження вироблення активної потужності;
прогнозовані обмеження можливостей з регулювання реактивної потужності.
6.4.6. Кожний оператор систем ПСВН повідомляє ОСП такі дані:
фактичні дані за попередню добу щодо наявної пропускної потужності, обсягів перетікання електричної енергії;
графік перетікання активної потужності та готовність на добу наперед та у поточній добі;
про свої планові відключення або обмеження активної потужності;
прогнозовані обмеження можливостей з регулювання реактивної потужності.
6.4.7. Кожний користувач системи передачі/розподілу, який є власником генеруючого об’єкта, що експлуатує генеруючі одиниці типів B, C і D, повинен надавати ОСП у реальному часі таку інформацію:
положення вимикачів у точці приєднання або в іншому вузлі, погодженому з ОСП;
активна й реактивна потужність у точці приєднання або в іншому вузлі, погодженому з ОСП;
у разі генеруючого об’єкта зі споживанням, відмінним від споживання на власні потреби, сальдо активної і реактивної потужності.
6.4.8. Кожний власник систем ПСВН повинен надавати ОСП принаймні такі дані в режимі реального часу відносно точки приєднання до передавальної мережі:
положення вимикачів;
оперативний статус;
активна і реактивна потужність.
6.5. Обмін інформацією між ОСП та об’єктами енергоспоживання
6.5.1. Власники об’єктів енергоспоживання, електроустановки яких приєднані до системи передачі, повинні надавати ОСП такі структурні дані:
електричні дані трансформаторів, приєднаних до передавальної мережі;
характеристики навантаження об’єкта енергоспоживання;
характеристики регулювання реактивної потужності.
6.5.2. Власники об’єктів енергоспоживання, електроустановки яких приєднані до системи передачі повинні надавати ОСП такі оперативні дані:
фактичні дані попереднього місяця щодо обсягів електричної енергії, активної та реактивної потужності в цілому та по кожній точці приєднання до електричної мережі;
графіки споживання активної та прогнози споживання реактивної електричної енергії на день наперед, включаючи будь-які зміни цих графіків або прогнозів;
прогнозовані обмеження можливостей з регулювання реактивної потужності;
у разі участі у регулюванні попиту графік мінімальних і максимальних потужностей, у діапазоні яких може здійснюватися регулювання споживання.
6.5.3. Власники об’єктів енергоспоживання, електроустановки яких приєднані до системи передачі повинні надавати ОСП по кожному об’єкту в реальному масштабі часу таку інформацію:
активна й реактивна потужність у точці приєднання;
мінімальна і максимальна потужність, у діапазоні яких може здійснюватися регулювання споживання.
6.5.4. Кожний користувач системи розподілу, який безпосередньо бере участь у регулюванні споживання або його агрегатор повинен надавати ОСП такі дані графіків та у реальному часі:
мінімальна і максимальна активна потужність, у діапазоні яких може здійснюватися регулювання споживання, а також максимальна і мінімальна тривалість будь-якого потенційного використання цієї потужності для регулювання споживання;
прогноз активної потужності без обмежень, доступної для будь-якого запланованого регулювання споживання та регулювання в реальному часі;
активна й реактивна потужність у реальному часі в точці приєднання, а також підтвердження того, що застосовуються оцінки фактичних значень регулювання споживання.
6.6. Обмін інформацією між ОСП та Користувачами з метою передачі даних щодо функціонування ринку електричної енергії на платформу прозорості ENTSO-E
6.6.1. Користувачі надають ОСП інформацію/дані щодо функціонування ринку електричної енергії, а ОСП упорядковує, агрегує отриману інформацію/дані та передає їх на платформу прозорості ENTSO-E відповідно до встановленого Регулятором порядку.
6.6.2. Дані/інформація передаються (оновлюються) ОСП у форматі, структурі, обсязі та з періодичністю, встановленими Інструкцією подання та публікації даних щодо функціонування ринку електричної енергії, що розробляється та затверджується ОСП і розміщується на його власному веб-сайті в мережі Інтернет.
7. Зв’язок під час роботи в реальному часі
7.1. Засоби зв’язку, які використовуються для диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ОЕС України в реальному часі, обмежуються для загального використання й мають забезпечувати високу надійність і гарантовану пропускну спроможність з обов’язковим резервуванням каналів зв’язку.
Існуючі системи зв’язку загального використання можна використовувати для управління в реальному часі лише у разі, якщо жодні спеціалізовані засоби зв’язку не працюють.
7.2. ОСП несе відповідальність за розроблення та оновлення інструкцій щодо вимог до передачі оперативної інформації в реальному часі.
7.3. Для передачі даних у реальному часі мають використовуватися високошвидкісні магістралі з коефіцієнтом готовності для кожного напрямку передачі не меншим ніж 0,998.
7.4. Диспетчерські пункти мають бути обладнані спеціалізованим розподільним щитом диспетчерського зв’язку для голосового обміну даними під час управління в режимі реального часу.
7.5. Увесь голосовий зв’язок між оперативним персоналом ОСП та Користувачів має постійно записуватися з обох сторін.
Ці записи архівуються та зберігаються впродовж, як мінімум, 3 років.
7.6. Технічні вимоги до комунікаційної інфраструктури, яку використовують усі причетні сторони для потреб оперативно-технологічного управління в реальному часі, визначаються ОСП.
8. Вимоги до єдиної системи точного часу в ОЕС України
8.1. ОСП несе відповідальність за впровадження системи єдиного часу в роботі ОЕС України за рахунок установлення в усіх важливих точках енергосистеми автоматичних пристроїв реєстрації перехідних режимів, які мають можливість синхронізуватися між собою за сигналом точного часу.
8.2. ОСП зобов’язаний передавати синхронізуючий сигнал точного часу з АСДУ.
8.3. ОСП та Користувачі мають забезпечити у точках установки пристроїв реєстрації перехідних режимів підтримку точності часу в межах максимально допустимого відхилення, що встановлюється відповідними нормативними документами.
9. Порядок оброблення та зберігання даних
9.1. Оброблення даних включає процеси перевірки та звірки, а також їх реєстрацію, архівацію та зберігання.
9.2. Сторона, яка володіє даними або надає їх, зобов’язана виконувати перевірку та звірку даних перед поданням їх стороні, яка має одержувати або використовувати ці дані.
Успішно перевірені та звірені дані мають відповідним чином позначатися.
9.3. У разі незадовільної перевірки та/або звірки оброблення даних має бути призупинено до успішного проведення цих процедур.
9.4. У разі повторної незадовільної перевірки та/або звірки даних суб’єкт їх надання має припинити оброблення цих даних і звернутися за допомогою до ОСП.
9.5. Кожна сторона, яка володіє даними, надає та одержує дані, а також користується даними, має право реєструвати, зберігати та архівувати дані відповідно до власних процедур з урахуванням збереження конфіденційності даних.
10. Конфіденційність даних та поводження з конфіденційною інформацією
10.1. Конфіденційність даних забезпечується багаторівневою системою визначення конфіденційності даних чи документів.
Варіантами конфіденційності є:
для службового (внутрішнього) користування;
конфіденційно;
суворо конфіденційно.
10.2. Відсутність позначки конфіденційності означає, що відповідні дані чи документи є відкритими для доступу будь-якій стороні, включаючи громадськість.
10.3. Позначка конфіденційності "Для службового (внутрішнього) користування" означає, що відповідні дані чи документи є відкритими для доступу попередньо визначеній групі (визначеним особам).
10.4. Позначка конфіденційності "Конфіденційно" означає, що відповідні дані чи документи є відкритими для доступу лише сторонам обміну даними ОСП.
10.5. Позначка конфіденційності "Суворо конфіденційно" означає, що відповідні дані чи документи є відкритими для доступу лише визначеним сторонам обміну даними, тоді як ОСП може лише здійснювати моніторинг процесу обміну даними без перегляду їх змісту (наприклад, з використанням даних чи документів у зашифрованій формі).
10.6. Конфіденційна інформація включає:
усю інформацію, яка є комерційною за своєю природою та в разі її розкриття може впливати на ринкові умови;
усю інформацію з позначками "Для службового (внутрішнього) користування", "Конфіденційно" або "Суворо конфіденційно", за умови, що сторона, яка передає цю інформацію, може обґрунтовано пояснити в письмовій формі на запит іншої сторони причини, чому цю інформацію належить трактувати як конфіденційну.
10.7. Усі сторони, задіяні в наданні та обміні інформацією, організовують поводження з конфіденційною інформацією в такий спосіб, щоб мінімізувати ризики зловживання конфіденційною інформацією, несанкціонованого доступу до неї або її розкриття.
10.8. Конфіденційність не застосовується до даних:
широкого розповсюдження;
які вже є в законному володінні одержувача до моменту їх одержання від сторони, яка їх розкриває;
розкриття яких вимагається від одержувача за будь-яким законом, розпорядженням суду або наказом органів влади.
10.9. Правила конфіденційності не можуть обмежувати зобов’язання чи впливати на зобов’язання будь-якої задіяної сторони щодо надання інформації відповідно до законодавства України та інших нормативно-правових актів судовим органам, центральним органам виконавчої влади та Регулятору.
10.10. Кожна сторона може вільно користуватися своєю власною інформацією для будь-яких цілей без обмежень до моменту, поки вона не включатиме даних, одержаних від інших сторін.
10.11. Лише уповноважені сторони, які мають допуск до відповідної конфіденційної інформації, можуть користуватися цією інформацією для своїх оперативних ділових цілей, якщо не передбачено інше, або в разі запиту від уповноважених органів виконавчої влади згідно з національним чи міжнародним законодавством.
Така конфіденційна інформація розкривається лише їхнім керівникам та співробітникам, які мають допуск до конфіденційної інформації.
10.12. Конфіденційна інформація не розкривається сторонами в будь-який спосіб, мірі чи формі, повністю або частково, крім випадків, коли задіяні сторони домовились про інші умови шляхом укладення двосторонніх чи багатосторонніх договорів.
10.13. Сторона має надіслати повідомлення надавачу конфіденційної інформації та/або її власнику якщо ця сторона зобов'язана розкрити таку конфіденційну інформацію відповідно до вимог чинного законодавства України.
Сторони домовляються щодо змісту й обсягу конфіденційної інформації, що має розголошуватися відповідно до чинного законодавства, а також про те, що розкриття конфіденційної інформації здійснюватиметься в належний спосіб.
10.14. Якщо сторона користується даними від імені іншої сторони, то ці дані трактуються як індивідуальна інформація сторони, але вона залишається у володінні власника даних та/або надавача даних відповідно.
10.15. Кожна сторона може обробляти спільні дані для свого індивідуального користування.
Жодна зміна в даних не впливає на обмеження щодо використання цих даних.
10.16. ОСП чи будь-яка сторона, яка бере участь у процесі обміну даними та/або перебуває під впливом порушення конфіденційності даних чи інформації, може ставити питання про порушення конфіденційності даних чи інформації.
10.17. У разі порушення конфіденційності даних застосовуються правила щодо конфіденційності, викладені у відповідному договорі (ліцензії).
10.18. Сторона, яку не задовольняє розв’язання питання про порушення конфіденційності даних чи інформації відповідно до пункту 10.17 цієї глави, може звертатися з запитом щодо вирішення спірного питання до ОСП та Регулятора або вирішувати цю ситуацію в судовому порядку.
11. Вимоги з інформаційної безпеки
11.1. Інформаційна безпека має забезпечуватися відповідно до вимог відповідних міжнародних та національних стандартів у галузі інформаційної безпеки, у тому числі для систем управління процесами в індустрії енергетичних сервісних програм.
11.2. Критерії та порядок віднесення об’єктів енергетики до об’єктів критичної інфраструктури, загальні вимоги до їх кіберзахисту, у тому числі щодо застосування індикаторів кіберзагроз та вимоги до проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки затверджуються Кабінетом Міністрів України.
11.3. Вимоги і порядок проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури встановлюється відповідними нормативно-правовими актами з аудиту інформаційної безпеки, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Розроблення нормативно-правових актів з незалежного аудиту інформаційної безпеки на об’єктах критичної інфраструктури здійснюється на основі міжнародних стандартів, стандартів Європейського Союзу та НАТО з обов’язковим залученням представників основних суб’єктів національної системи кібербезпеки, наукових установ, незалежних аудиторів та експертів у сфері кібербезпеки.
11.4. Відповідальність за забезпечення кіберзахисту комунікаційних і технологічних систем об’єктів критичної інфраструктури, захисту технологічної інформації відповідно до вимог законодавства, за невідкладне інформування урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA про інциденти кібербезпеки, за організацію проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки на таких об’єктах покладається на власників та/або керівників підприємств, установ та організацій віднесених до об’єктів критичної інфраструктури.