Щодо особливостей податкового адміністрування Податку за викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів викидів двоокису вуглецю

Державна фіскальна служба України, керуючись підпунктами 6 та 7 пункту 5 Положення про Державну фіскальну службу України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року № 236, враховуючи зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), надає та доручає довести до відома платників особливості податкового адміністрування у 2019 році екологічного податку за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря в частині викидів двоокису вуглецю (далі - викиди двоокису вуглецю).

До розділу VIII Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни як в частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю, так і ставок податку.

Пунктом 240.7 ст. 240 Кодексу визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб'єкти, зазначені у пункті 240.1 статті 240 Кодексу , якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб'єкти зобов'язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов'язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, у якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому Кодексом.

Разом з тим п. 242.4 ст. 242 Кодексу встановлено, що база оподаткування податком за викиди двоокису вуглецю за результатами податкового (звітного) року зменшується на обсяг викидів у розмірі 500 тонн за рік.

Враховуючи викладене та припис п. 250.9 ст. 250 Кодексу , рекомендуємо запропонувати платникам податку, у яких у 2019 році розрахунковий, сумарний за всіма стаціонарними джерелами, обсяг викидів двоокису вуглецю:

не перевищує граничний обсяг викидів - подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про відсутність у звітному році об'єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів;

перевищує граничний обсяг (500 тонн) - зареєструватися платником податку за викиди двоокису вуглецю та подати до контролюючого органу за місцезнаходженням стаціонарного джерела забруднення заяву про звітний період, у якому планується виникнення об'єкта оподаткування викидів двоокису вуглецю, із додатком розрахунку оцінки обсягів таких викидів.

При цьому платники декларують податкові зобов'язання за викиди двоокису вуглецю в частині обсягів викидів, що перевищують граничний обсяг, починаючи із звітного (податкового) періоду, у якому досягнуто граничний обсяг таких викидів.

Додаток: Умовні приклади розрахунку (обчислення) обсягів викидів двоокису вуглецю енергетичними установками від спалювання різних видів палив.

Суб'єкт господарювання (далі - Платник), що обрав спрощену систему оподаткування четвертої групи, провадить господарську діяльність з вирощування сільськогосподарської рослинницької продукції на закритому ґрунті.

Платник у визначеному законодавством порядку[1] отримав Ліцензію на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, яка надає йому право на провадження діяльності із збирання та утилізації відпрацьованих мастил (олив), які збираються та зберігаються у відповідності до правил, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2012 року № 1221 "Деякі питання збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізації та/або знешкодження відпрацьованих мастил (олив)".

Платником у 2018 році зібрано 220 тонн мастил (олив). Відповідно до ліцензійних умов у 2019 році Платником здійснено утилізацію зібраних мастил (олив) шляхом їх спалювання у енергетичній установці (паливний котел), який забезпечує теплом споруди для вирощування сільськогосподарської рослинницької продукції, використовуючи мастила (оливи) як рідке паливо подібне мазуту, з них у:

I кварталі - 120 тонн мастил (олив),

II кварталі - 40 тонн мастил (олив),

III кварталі - 15 тонн мастил (олив),

IV кварталі - 45 тонн мастил (олив), що зібрані у 2018 році та 45 тонн мастил (олив), що зібрані у 2019 році.

Керуючись Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві[2] щодо обліку викидів не тільки за фактичними вимірами, але й за розрахунковими показниками їх емісій, а також Методикою визначення викидів забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок[3] валовий обсяг викидів двоокису вуглецю, що надходить у атмосферу з димовими газами енергетичної установки обчислено за формулою:

де

Ej - валовий викид j-ї забруднюючої речовини під час спалювання i-го палива за звітний період, т;

kj - показник емісії j-ї забруднюючої речовини для i-го палива, г/ГДж;

Bi - витрата i-го палива за період, т;

Qri - нижча робоча теплота згоряння i-го палива, МДж/кг.

Зокрема для 1 тонни мазуту питомий обсяг викидів двоокису вуглецю (CO2, Eco2) обчислено за такими довідниковими показниками:

нижча робоча теплота згорання палива (Qмазуту) - 39,48 МДж/кг;

показник емісії Двоокису (CO2, Kco2 ) - 76 662,63 г/ГДж

та формулою:

оцінено у розмірі 3,027 тонн емісії Двоокису (CO2).

Таким чином обчислюємо кількість викидів Двоокису (CO2), емісія яких відбулася в результаті утилізації мастил (олив) шляхом їх спалювання як рідкого пічного палива подібного мазуту, які складають у:

I кварталі 2019 року з 120 тонн мастил (олив) - 363,240 тонни (CO2).

II кварталі 2019 року з 40 тонн мастил (олив) - 121,080 тонна (CO2),

III кварталі 2019 року з 15 тонн мастил (олив) - 45,405 тонн (CO2),

IV кварталі 2019 року з 90 тонн мастил (олив) - 272,430 тонни (CO2).

Складаємо таблицю оцінок податкових зобов'язань з Податку від емісії при ставці 10,00 грн./тонну (CO2):

При складанні вказаної таблиці використано наступні формули розрахунку бази оподаткування (tbi), де 500 (тонн) - гранична величина емісії після якої виникають податкові зобов'язання (п. 242.4 ст. 242 Кодексу )

I квартал

(363,240 - 500,000) < 0, то

tb1 = 0,00 тонн CO2;

II квартал

(363,240 + 121,080 - 500,00) < 0, то

tb2 = 0,00 тонн CO2,

III квартал

(363,240 + 121,080 + 45,430 - 500) = 529,725 > 0, то

tb3 = 529,725 - 500 = 29,725 тонн CO2,

IV квартал

(363,240 + 121,080 + 272,430 + 45,430 - 500) = 802,155 > 0, то

tb4 = 802,155 - 500 - 29,725 = 272,43 тонн CO2.

Гірниче підприємство (далі - Підприємство) провадить господарську діяльність з видобування мергелю, який вміщує 75 відсотків вапняку (CaO3) та 25 відсотків глинистих мінералів.

В результаті кальцинації мергелю (нагрівання в печі, у якій спалюється вугілля) утворюється цементний клінкер, що містить 62 відсотки (CaO), при цьому відбувається емісія Двоокису (CO2) в кількості 33 тонни на 1 тонну мергелю, що пропорційно 48,714 тоннам Двоокису при виробництві 1 тонни цементного клінкеру.

При добовому споживанні клінкерної печі Підприємства у 100 тонн мергелю за умови безперервного виробництва за звітний (податковий) квартал емісія Двоокису на Підприємстві обчислена за формулою

100 тонн (мергелю) х Т і х 33 тонни (CO2)/тонну мергелю,

де Ті - тривалість звітного періоду, оцінена у обсягах

за I квартал - 297 000,000 тонн Двоокису;

за II квартал - 300 300,000 тонн Двоокису;

за III квартал - 303 600,000 тонн Двоокису;

за IV квартал - 303 600,000 тонн Двоокису.

Водночас для технологічної операції з кальцинування мергелю шляхом нагрівання клінкерної печі Підприємства використовується 0,35 тонни вугілля на 1 тонну мергелю або 35 тонн вугілля на добу, в результаті чого виникає додаткова, по відношенню до емісії від кальцинування мергелю, емісія CO2 від згоряння вугілля.

Керуючись Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві[2] обліку викидів не тільки за фактичними вимірами, але й за розрахунковими показниками їх емісій, а також Методикою визначення викидів забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок[3] валовий обсяг викидів Двоокису, що надходить у атмосферу з димовими газами енергетичної установки обчислено за формулою:

де

Ej - валовий викид j-ї забруднюючої речовини під час спалювання i-го палива за звітний період, т;

kj - показник емісії j-ї забруднюючої речовини для i-го палива, г/ГДж;

Bi - витрата i-го палива за період, т;

Qri - нижча робоча теплота згоряння i-го палива, МДж/кг.

Зокрема емісія від спалювання вугілля питомий обсяг викидів Двоокису обчислено за такими показниками:

нижча робоча теплота згорання палива (Qвугілля) - 20,47 МДж/кг;

показник емісії двоокису вуглецю (CO2, Kco2 ) - 93 740,0 г/ГДж

та формулою:

оцінено у розмірі 1,920 тонн емісії Двоокису.

Таким чином обчислюємо кількість викидів Двоокису, емісія яких відбулася в результаті згоряння вугілля, обчислена за формулою

35 тонн (вугілля) х Т і х 1,920 тонни (CO2)/тонну вугілля,

де Ті - тривалість звітного періоду, яка відповідає

за I квартал - 6048,000 тонн Двоокису;

за II квартал - 6115,200 тонн Двоокису;

за III квартал - 6182,400 тонн Двоокису;

за IV квартал - 6182,400 тонн Двоокису.

Складаємо таблицю оцінок податкових зобов'язань з Податку від емісії Двоокису при ставці 10,00 грн/тонну (CO2):

При складанні таблиць використано наступні формули розрахунку бази оподаткування Податком (tbi) де fvi - фактичні обсяги CO2, 500 (тонн) - гранична величина емісії після якої виникають податкові зобов'язання з Податку (п. 242.4 ст. 242 Кодексу )

Таким чином обчислена база оподаткування Податком за даними наведеними у таблиці відповідає

I квартал

оскільки fv1 = 297000,000 + 6048,000 = 303048,000 > 500, то

tb1 = 303048,000 - 500,000 = 302548,000 тонн CO2

II квартал

оскільки fv1 > 500, то

fv2 = tb2 = 300300,000 + 6115,200 = 306415,200 тонн CO2

III квартал

оскільки fv1 > 500, то

fv3 = tb3 = 303600,000 + 6182,400 = 309782,400 тонн CO2

IV квартал

оскільки fv1 > 500, то

fv4 = tb4 = 303600,000 + 6182,400 = 309782,400 тонн CO2.

Таким чином податкові зобов'язання Підприємства з Податку при ставці 10 гривень за 1 тонну Двоокису складатимуть за:

I квартал - 302548,00 х 10,00 = 3025480,00 гривень,

II квартал - 306415,20 х 10,00 = 3064152,00 гривень,

III квартал - 309782,40 х 10,00 = 3097824,00 гривень,

IV квартал - 309782,40 х 10,00 = 3097824,00 гривень.

Інформаційні джерела

[1] Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. № 446;

[2] Інструкція про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.95 № 7 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.95 за № 61/597;

[3] Галузевий керівний документ "Методика визначення викидів забруднювальних речовин у атмосферу від енергетичних установок" (ГКД 34.02.305-2002);

Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (Донецьк 2004), схвалений Міністерством екології та природних ресурсів України листом від 08.11.2014 № 10990/20/1-10.