Щодо сплати засновником підприємства єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 18.07.2019 №3334/ІПК/20-40-13-02-11
Остання редакція від 18.07.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 18.07.2019

Номер 3334/ІПК/20-40-13-02-11

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
18.07.2019 № 3334/ІПК/20-40-13-02-11
Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податковогокодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо сплати засновником підприємства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), у разі якщо на період тимчасового припиненнядіяльності підприємства він виконує функцію керівника та при цьому не отримує винагороди, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.
Статтею 65 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV із змінами та доповненнями визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює спої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VІІІ із змінами та доповненнями, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
Платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464).
Згідно з п. 1 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту ще до сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок № 435) Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (далі - Звіт) формується на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок.
Відповідно до пункту 1 розділу III Порядку № 435 страхувальники, крім зазначених у пунктах 5, 6 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою -підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у частині подання Звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду. Звітним періодом є календарний місяць.
Звіт до органів доходів і зборів подається за формою № Д4 згідно з додатком 4 до Порядку № 435.
Відповідно до п. 11 розділу 2 Порядку № 435 якщо юридичні особи або фізичні особи - підприємці не використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, Звіт за найманих працівників до органів доходів і зборів ними не подається.
Таким чином, якщо установчими документами передбачено, що на пер од тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), та у разі відсутності найманих працівників, то єдиний внесок не нараховується та Звіт не подається.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
18.07.2019 № 3334/ІПК/20-40-13-02-11
Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податковогокодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо сплати засновником підприємства єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), у разі якщо на період тимчасового припиненнядіяльності підприємства він виконує функцію керівника та при цьому не отримує винагороди, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.
Статтею 65 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-ІV із змінами та доповненнями визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює спої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.
Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст.ст. 21, 24 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VІІІ із змінами та доповненнями, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.