Щодо оподаткування ПДВ операцій з перевезення пасажирів та багажу в автомобільному транспорті перевізниками, які не зареєстровані платниками ПДВ, та відображення тарифів на таке перевезення у розрахунковому документі (фіскальному чеку)

Державна фіскальна служба України Індивідуальна податкова консультація від 04.07.2019 №3082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Остання редакція від 04.07.2019. Прийняття
Реквізити

Видавник: Державна фіскальна служба України

Тип Індивідуальна податкова консультація

Дата 04.07.2019

Номер 3082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Статус Діє

Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
04.07.2019 N 3082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з перевезення пасажирів та багажу в автомобільному транспорті перевізниками, які не зареєстровані платниками ПДВ, та відображення тарифів на таке перевезення у розрахунковому документі (фіскальному чеку) і, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, автостанції, які є платниками ПДВ, здійснюють продаж квитків на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом, що належить особам, які не зареєстровані платниками ПДВ.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Щодо оподаткування ПДВ операцій з перевезення пасажирів та багажу в автомобільному транспорті перевізниками, які не зареєстровані платниками ПДВ, при реалізації квитків на таке перевезення через автостанції
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Відповідно до підпунктів "а" та "б" підпункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.
База оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
Разом з цим згідно з пунктом 189.13 статті 189 розділу V ПКУ у разі постачання автостанціями відповідно до Закону України "Про автомобільний транспорт" квитків на проїзд в автобусах та на перевезення багажу базою оподаткування є винагорода, що включає автостанційний збір. До бази оподаткування не включається вартість перевезення, що перераховується перевізнику, та сума витрат на страхування пасажирів, яка перераховується страховій компанії.
Згідно з Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року N 176, вартість квитка - це сума, що складається з вартості проїзду автобусом, автостанційного збору, плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої), а вартість проїзду - це сума, за якою автомобільний перевізник, автомобільний самозайнятий перевізник здійснює перевезення, що включає вартість за тарифом, страховий платіж та ПДВ.
Проїзний документ (квиток) є за своєю суттю договором на перевезення, що укладається між пасажиром і перевізником, при цьому ціна за такий квиток являється договірною вартістю.
З урахуванням викладеного, базою оподаткування ПДВ у автостанції - платника ПДВ, яка здійснює продаж квитків на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом, є сума, що складається з автостанційного збору та плати за послуги з попереднього продажу квитків (за наявності такої). Вартість проїзду, що включається до вартості квитка та перераховується перевізнику, не включається до бази оподаткування ПДВ у автостанції - платника ПДВ.
Якщо перевізник не зареєстрований платником ПДВ, то ціна за квиток не включає в себе суму ПДВ, тобто до доходу перевізника - неплатника ПДВ включається вся сума коштів отримана від реалізації квитка.
Щодо відображення у розрахунковому документі (фіскальному чеку) тарифів перевізників, які не зареєстровані платниками ПДВ
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон N 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Кодексу, заборонено.
Статтею 2 Закону N 265 визначено, що розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 2 розділу II Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 р. N 13та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за N 220/28350 (далі - Положення N 13), визначено, обов'язкові реквізити, що має містити касовий чек:
найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці;
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери "ПН";
для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери "ІД" (ідентифікаційні дані);
якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги);
код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством); назва товару (послуги);
літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ):
позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати;
загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ. - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери "ПДВ";
для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з ПКУ. За потреби дозволяється використовувати скорочення;
порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";
напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК" та найменування або логотип виробника. Враховуючи зазначене, при реалізації автостанцією квитків на перевезення пасажирів та багажу перевізників, що не є платниками ПДВ, у розрахунковому документі (касовому чеку) РРО має бути відображена окремо вартість проїзду без ПДВ та послуги такої автостанції з зазначенням ставки ПДВ та її суми.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
04.07.2019 N 3082/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з перевезення пасажирів та багажу в автомобільному транспорті перевізниками, які не зареєстровані платниками ПДВ, та відображення тарифів на таке перевезення у розрахунковому документі (фіскальному чеку) і, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, автостанції, які є платниками ПДВ, здійснюють продаж квитків на перевезення пасажирів та багажу автомобільним транспортом, що належить особам, які не зареєстровані платниками ПДВ.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Щодо оподаткування ПДВ операцій з перевезення пасажирів та багажу в автомобільному транспорті перевізниками, які не зареєстровані платниками ПДВ, при реалізації квитків на таке перевезення через автостанції
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.