Щодо відображення у фінансовій та податковій звітності перерахунку сум

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо відображення у фінансовій та податковій звітності перерахунку сум за опалення та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці на суму перерахунку за опалення. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Мінфіну від 20.10.2015 р. N 897 (у редакції наказу Мінфіну від 28.04.2017 р. N 467) показники ґрунтуються на фінансовому результаті, визначеному у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, які відображаються у р. 02 декларації.

Водночас внесення змін до задекларованих показників податкової звітності у зв’язку з уточненням показників фінансової звітності можливо здійснити у порядку, передбаченому ст. 50 Кодексу.

Відповідно до зазначеної статті платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу), зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 Кодексу:

або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Слід зазначити, що питання регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Зокрема, наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999 р. N 137 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", яким регулюється порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.