• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно відповідальності, яка передбачена у разі несвоєчасного подання до контролюючого органу платником податків податкових декларацій, розрахунків, звітів, податкових накладних

Державна фіскальна служба України | Індивідуальна податкова консультація від 23.02.2018 № 730/6/99-99-15-01-01-15/ІПК
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 23.02.2018
  • Номер: 730/6/99-99-15-01-01-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Державна фіскальна служба України
  • Тип: Індивідуальна податкова консультація
  • Дата: 23.02.2018
  • Номер: 730/6/99-99-15-01-01-15/ІПК
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
23.02.2018 N 730/6/99-99-15-01-01-15/ІПК
Державна фіскальна служба України керуючись статтею 52 Податкового кодексуУкраїни (далі - ПКУ) розглянула лист Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації стосовно відповідальності, яка передбачена у разі несвоєчасного подання до контролюючого органу платником податків податкових декларацій, розрахунків, звітів, податкових накладних, та повідомляє таке.
Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Звертаємо увагу, що Ваш запит не містить достатньої інформації щодо накладення на Вас контролюючим органом штрафних санкцій, що не дає змогу встановити сутність питання. Цей випадок податкових взаємовідносин потребує додаткового аналізу документів і матеріалів, що дозволить ідентифікувати норму законодавства, відповідно до якої контролюючий орган застосовує до платника податків штрафні санкції, отже ДФС надає податкову консультацію виходячи із загальних норм діючого законодавства.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПКУ податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пунктом 49.2 статті 49 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Згідно з пунктом 48.1 статті 48 ПКУ форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Відповідно до пункту 49.9 статті 49 ПКУ за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 ПКУ податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою згідно з нормами встановленими підпунктами 49.9.1 та 49.9.2 цієї статті.
При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 ПКУ відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Водночас ПКУ передбачені спеціальні наслідки подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ.
Так, підпунктом 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 ПКУ передбачено, що у разі отримання податкової декларації, надісланої платником податків до контролюючого органу поштою або засобами електронного зв'язку, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПКУ, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.
Згідно з пунктом 49.15 статті 49 ПКУ податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 ПКУ та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.
У відповідності до пункту 48.7 статті 48 ПКУ податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 ПКУ.
Неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафів визначених статтею 120 ПКУ.
Вимоги до оформлення податкових накладних, їх видачі та внесення до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) встановлені статтею 201 ПКУ.
Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН регулює Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. N 1246(далі - Порядок N 1246).
Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПКУ, а також з урахуванням Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункт 5 Порядку N 1246).
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку N 1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку N 1246).
Вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних передбачені пунктом 201.10 статті 201 ПКУ.
Пунктом 120-1.1 статті - 120-1ПКУ встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафів у відповідних розмірах.
Також пунктом 120-1.2 статті 120-1передбачено, що відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПКУ, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПКУ.
Отже, за порушення платниками податку на додану вартість строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН або відсутність реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються виключно до податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Подання документів засобами електронного зв'язку в електронній формі до контролюючого органу здійснюється платником відповідно до норм ПКУ, Законів України від 22 травня 2003 року N 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" та N 852-IV "Про електронний цифровий підпис", наказу Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. N 557 "Про затвердження Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 р. за N 959/30827 (далі - Порядок N 557) та на підставі Договору про визнання електронних документів, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Пунктами 5, 6 розділу II Порядку N 557 визначено, що автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.
Відповідно до пункту 11 розділу II Порядку N 557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Згідно з пунктом 12 розділу II Порядку N 557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
Водночас пунктом 49.13 статті 49 ПКУ встановлено, що у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.