ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
15.01.2018 № 160/6/99-99-12-02-03-15/ІПК
Про плату за землю
Державна фіскальна служба України на запит Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.
Товариство поінформувало про набуття у власність об’єктів нерухомого майна, та посилаючись на відсутність, оформлених та зареєстрованих у визначеному законодавством порядку прав власності або користування на земельну ділянку під такою нерухомістю, просить надати роз’яснення про наявність у нього обов’язку зі справляння Плати. Товариством не надано інформації про вжиття ним заходів щодо формування земельних ділянок під таким майном та набуття відповідного права на такі земельні ділянки.
Земельна ділянка, як об’єкт щодо якого застосовується принцип платності в рамках визначених законодавством податкових відносин, виникає за результатом її формування, у порядку ст. - 79-1 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс), як об’єкту цивільних прав.
В результаті виконання процедур ст. - 79-1 Земельного кодексу для конкретної земельної ділянки ідентифікуються такі встановлені ст. 7 Кодексу елементи податку як платник - власник або користувач; об’єкт оподаткування - межі та площа; база оподаткування - нормативна грошова оцінка; ставки, тобто всі елементи, що є необхідними для обчислення податкових зобов’язань з Плати.
Разом з тим, використання земельних ділянок без набуття належних прав є порушенням права власника, наприклад, громади, на отримання економічної вигоди від володіння таким об’єктом майна.
Поряд з цим необхідно звернути увагу на наявну судову практику стягнення на користь органів місцевого самоврядування плати за використання земельних ділянок у належному розмірі у випадках використання безпідставно набутої земельної ділянки. Зокрема суб’єктів, які, порушуючи ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу, використовують безпідставно набуті земельні ділянки, постановами Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 р., а також від 30.11.2016 р. зобов’язано компенсувати завдану власнику земельної ділянки майнову шкоду (ст. ст. 166, 1167 Цивільного кодексу України) у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.