Щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість лізингових операцій

Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві розглянуло лист ТОВ ""щодо особливостей оподаткування податком на додану вартість лізингових операцій і в межах своїх повноважень повідомляє.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Статтею 512 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV, зі змінами та доповненнями (далі – ЦКУ), встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).

Згідно із статтею 514 ЦКУ, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, відповідно до абзацу другого підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу, не є об'єктом оподаткування операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

По договору з переведення боргу у нового лізингоодержувача виникає заборгованість по непогашеним лізинговим платежам. У первинного лізингоодержувача при передачі транспортного засобу новому боржнику (лізингоодержувачу) виникає об’єкт оподаткування відповідно до вимог пункту 185.1 статті 185 Кодексу. При цьому, база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни) згідно пункту 188.1 статті 188 Кодексу.

В такому випадку, постачальник (первинний лізингоодержувач) повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, скласти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для боржника (нового лізингоодержувача) для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

При уступці постачальником (первинним лізингоодержувачем) права вимоги новому лізингоодержувачу податковий кредит, сформований на дату фактичного отримання об’єкту фінансового лізингу (транспортного засобу) від лізингодавця, не коригується.

При цьому слід зазначити, що в листі ТОВ " " без номера та дати відсутній опис операцій, а саме відсутня інформація щодо умов здійснення операції з уступки прав відповідних вимог, що унеможливлює ідентифікувати сутність операції. Тому цей конкретний випадок податкових взаємовідносин слід розглядати з урахуванням документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту більш детально в межах податкової перевірки, у відповідності до вимог Кодексу.

Статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.

Згідно із статтею 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.