Про затвердження Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України

8. Для ефективності ПРР начальник медичної служби зобов’язаний мати:

схему-кроки аеродрому (вертодрому);

схему руху по аеродрому людей та спеціальної техніки;

карту структури повітряного простору району аеродрому;

карту із зазначенням місць дислокації закладів охорони здоров’я, шляхів проїзду до них та порядок взаємодії;

схему розташування аварійних виходів на ПС і порядок їх відкривання;

інші документи та довідкові дані, необхідні для виконання ПРР.

9. Начальник КП (ПУ) авіаційної частини відповідає за організацію чергування оперативно-чергової зміни (далі - ОЧЗ) КП (ПУ) та взаємодії ПУ органів управління системи АПР у РВ аеродрому.

Начальник КП (ПУ) авіаційної частини зобов’язаний:

знати особливості РВ аеродрому, зони АПР, дислокацію ПРСЗ, порядок проведення ПРР;

брати участь у перевірках стану чергових сил і засобів в системі АПР;

організовувати і контролювати несення чергування ОЧЗ;

брати участь у складанні плану чергування ПРСЗ на наступну добу і контролювати їх готовність до проведення ПРР;

брати участь в організації ПРР і координувати дії ПРСЗ при їх проведенні;

при проведенні ПРР організовувати взаємодію ПУ органів управління системи АПР у РВ аеродрому;

навчати персонал ОЧЗ КП (ПУ) та ГКрП авіаційної частини організації АПР, координації та аналізувати якість проведених ПРР;

організовувати та забезпечувати роботу ОЧЗ КП (ПУ) та штабу операції з АПР під час виконання ПРР;

розробляти документи з ПРЗ польотів на КП (ПУ);

надавати пропозиції щодо вдосконалення ПРЗ польотів та АПР у РВ аеродрому.

10. На оперативного чергового органу управління на аеродромі покладається організація своєчасного оповіщення осіб, відповідальних за організацію та проведення ПРР під час виникнення АП та в інших випадках, що визначені інструкціями. Він зобов’язаний:

знати особливості району проведення ПРР, дислокацію, порядок залучення ПРСЗ і порядок проведення ПРР;

доводити до підрозділів відомості про чергові ПРСЗ, які забезпечують польоти, вести облік наявності і стану ПРСЗ;

здійснювати контроль за діями ПРСЗ та у разі необхідності за їх нарощуванням;

під час проведення ПРР організовувати взаємодію з підрозділами ДА та іншими ЦОВВ відповідно до плану взаємодії;

постійно інформувати відповідних керівників про результати пошуку і рятування та про заходи, що вживаються в процесі проведення ПРР;

брати участь у складанні плану чергування ПРСЗ на наступну добу і контролювати їх готовність до проведення ПРР;

аналізувати та контролювати рівень підготовки й натренованості екіпажів ПРПС та персоналу РПДГ і АРК до проведення ПРР;

аналізувати хід проведення ПРР;

розробляти пропозиції щодо вдосконалення ПРЗ польотів.

Перелік основних документів із пошуково-рятувального забезпечення польотів, що мають знаходитися в координаційному центрі пошуку і рятування, на командному пункті (пункті управління), наведено у додатку 31 до цих Правил.

__________

Примітка.

Цей перелік за рішеннями органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України може доповнюватися з урахуванням кліматичних, географічних та гідрометеорологічних умов виконання польотів, особливостей проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт), наявних типів повітряних суден та умов їх базування.

__________

Примітка.

Залежно від технічних характеристик пошуково-рятувального повітряного судна (повітряного судна) та особливості проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (пошуково-рятувальних робіт) можливе використання інших індивідуальних і групових плавзасобів, якщо вони сертифіковані до використання в авіаційній галузі та при проведенні авіаційних робіт з пошуку і рятування.

Причіп технічної допомоги комплектується такими технічними засобами:

авіаційний пневмотканинний підйомник (АПТП) - 1 комплект;

повітряні балони зі стисненим повітрям тиском 150 атм. - 6 штук;

авіаційні буксирні троси для відповідного типу літаків - 1 комплект (за рішенням заступника командира авіаційної військової частини з озброєння може зберігатися в авіаційній ескадрильї);

лопати штикові - 10 штук;

лопати совкові - 10 штук;

ломи - 6 штук;

кувалди - 5 штук;

сокири - 3 штуки;

вогнегасники - 5 штук;

мітли - 10 штук;

щити дерев’яні - 10 штук;

плити металеві - 20 штук.

Інше майно залежно від типу літальних апаратів визначається заступником командира авіаційної частини з озброєння (у Державній службі України з надзвичайних ситуацій - командиром спеціального авіаційного загону, у Державній прикордонній службі України - заступником командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби).

Комплектність причепа технічної допомоги може змінюватися залежно від типів повітряних суден за погодженням із заступником командира авіаційної частини з озброєння (у Державній службі України з надзвичайних ситуацій - із заступником командира спеціального авіаційного загону, у Державній прикордонній службі України - із заступником командира авіаційної частини з інженерно-авіаційної служби).

__________

Примітки:

1. Укладання медичного майна комплектів та сумок лікаря (фельдшера) наземної пошуково-рятувальної групи проводиться відповідно до вимог Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України .

2. Цей перелік за рішеннями органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України може доповнюватися (змінюватись) з урахуванням кліматичних, географічних та гідрометеорологічних умов виконання пошуково-рятувальних робіт (аварійно-рятувальних робіт).

Оцінка за розділ складається з трьох оцінок за елементи, а загальна оцінка виводиться як середньоарифметичне значення оцінок за розділи.

1.1. Час доповіді від моменту, коли сталося лихо

1.2. Час подання команди на виліт пошуково-рятувального повітряного судна (далі - ПРПС) (вихід наземної пошуково-рятувальної групи (далі- НПРГ)) від моменту, коли сталося лихо

1.3. Дії розрахунку пункту управління: грамотні, неграмотні.

Оцінюванню підлягають:

організація взаємодії;

перенацілювання екіпажів;

залучення наземних засобів;

десантування рятувальної парашутно-десантної групи;

інші дії відповідно до вимог Правил пошуково-рятувального забезпечення польотів державної авіації України.

2.1. Час вильоту чергового ПРПС (виходу НПРГ) з моменту отримання команди (у хвилинах)

2.2. Час радіотехнічного пошуку з моменту зльоту (у хвилинах)

2.3. Час візуального пошуку ПРПС з моменту зльоту, якщо відомий район лиха

У разі проведення візуального пошуку вночі, у горах, на пересіченій місцевості час пошуку збільшується у два рази.

У разі візуального пошуку на ділянці розміром більше ніж 20х20 км і в особливих випадках оцінка за час пошуку здійснюється старшим начальником.

До особливих випадків відносяться:

відсутність інформації про місце лиха;

неможливість проведення повітряного або наземного пошуку за метеорологічними та кліматогеографічними умовами;

віддаленість району лиха від місцезнаходження ПРСЗ більше, ніж їх тактичний радіус.

2.4. Час проведення евакуаційних робіт (надання практичної допомоги від моменту виявлення тих, хто зазнав лиха) з посадкою на майданчик - Тер

Коефіцієнт важкості Кт, який ураховує збільшення часу проведення евакуаційних робіт у різних умовах обстановки:

у ході евакуації з посадкою на майданчик у разі свіжого сніжного покрову у лісі коефіцієнти важкості перемножуються;

під час евакуації декількох постраждалих вертольотом у режимі зависання нормативний час розраховується за формулою

де

Тер - нормативний час у режимі зависання;

Терп - нормативний час посадковим способом;

n - кількість тих, кого рятують;

Кт - загальний коефіцієнт важкості.

Наприклад:

Нормативний час для евакуації чотирьох постраждалих у режимі зависання над водною поверхнею вдень у складних метеорологічних умовах на оцінку "добре" буде не більше:

Час проведення евакуаційних робіт рахується з моменту виходу ПРПС на відмітку над тими, хто зазнав лиха, до моменту зльоту з ними на борту.

Під час проведення евакуаційних робіт силами НПРГ і в особливих випадках оцінка проведення евакуаційних робіт здійснюється старшим начальником.

До особливих випадків відносяться:

надання допомоги із залученням рятувальної парашутно-десантної групи;

десантування майна та спорядження;

евакуація з використанням підручних засобів, самостійно, з використанням декількох рятувальних засобів.

1. Загальні положення

Документи, відповідно до яких розроблено інструкцію.

Обов’язки екіпажу чергового пошуково-рятувального повітряного судна (далі - ПРПС).

Укомплектованість аварійно-рятувальним, парашутно-десантним майном, технікою та спеціальним спорядженням (далі - АР ПДМТ і СС) чергового ПРПС.

Порядок оповіщення та управління під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - АРПР) (пошуково-рятувальних робіт).

2. Організація чергування екіпажу ПРПС

Порядок призначення екіпажу ПРПС на чергування.

Порядок заступання екіпажу ПРПС на чергування, прийому авіаційної техніки, АР ПДМТ і СС тощо.

Порядок дій екіпажу ПРПС у разі заняття відповідних ступенів готовності, отримання сигналу про лихо.

Організація прийому їжі, підтримання порядку в місці розміщення чергового екіпажу ПРПС.

3. Особливості порядку дій екіпажу ПРПС під час проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт)

Кліматичні, географічні та гідрометеорологічні особливості району проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт).

Можливості пошуково-рятувальних сил і засобів з пошуку та рятування тих, хто зазнав лиха.

Способи пошуку та рятування тих, хто зазнав лиха.

Особливості проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт) у районі базування (на місцевості з однотипним ландшафтом, з ненасиченою аеродромною мережею, у лісистій місцевості, у горах, над водною поверхнею тощо).

Заходи безпеки під час проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт).

Нормативи оцінок проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт).

4. Порядок надання звіту про проведення АРПР (пошуково-рятувальних робіт).