5. Відстань між стелажами, а також між стелажем і стіною має бути не менше ніж 0,8 м, між полицями стелажів по вертикалі - 0,7 м, між підлогою та нижньою полицею - 0,4 м.
6. В архівних установах, що зберігають мікрофотокопії документів, фільмоперевірні монтажні столи та читальні апарати розміщуються за межами сховищ або ж відокремлюються від них протипожежною перегородкою.
7. На фільмоперевірному столі в процесі роботи може знаходитися тільки одна коробка з плівкою, інші коробки слід розміщувати на етажерці, приймальному столику чи візку, що встановлюються біля кожного фільмоперевірного стола.
8. У фільмоперевірних (монтажних) відділеннях не допускається:
розміщувати коробки з плівкою біля вентиляційних отворів, радіаторів та опалювальних систем;
запалювати вогонь, користуватися електронагрівальними приладами для особистих потреб;
працювати на несправному обладнанні;
зберігати у шафах комунікацій хімікати у відкритій упаковці та горючі матеріали;
захаращувати сторонніми предметами підступи до засобів пожежогасіння;
перебувати у кімнатах оброблення кіно-, фотоплівки стороннім особам;
залишати в кінці робочого дня поза сховищем фільмові матеріали, а на робочому місці - горючі матеріали, залишки кіно-, фотоплівки тощо.
9. Демонстрування кінофільмів здійснюється виключно зі спеціально обладнаного кіноапаратного комплексу, відокремленого від інших приміщень протипожежними стінами 3-го типу, перегородками 1-го типу, перекриттями 3-го типу, відповідно до пункту 5.3.3 розділу 5 Галузевого стандарту України "Кінодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги" (ГСТУ 55.003-2003).
10. Проекційні та оглядові вікна у кінопроекційній захищаються заслінками.
11. У кіноапаратному комплексі має бути окремий вихід, не пов’язаний з приміщенням, де перебувають глядачі, двері якого мають відчинятися в напрямку виходу назовні.
12. Кінодокументи, призначені для демонстрування, мають зберігатись у закритих негорючих коробках або фільмостатах. У приміщенні кіноапаратного комплексу допускається зберігання не більше денної норми показу кіноплівки.
13. Підключення проектора до електричної мережі має здійснюватися лише за допомогою справних електропроводів.
14. Місце демонстрації кінодокументів забезпечується не менш ніж двома вогнегасниками, які застосовують для гасіння пожеж електроустановок.
15. До роботи на кіноапаратурі допускаються особи відповідної кваліфікації, які мають посвідчення про проходження пожежно-технічного мінімуму.
3. Приміщення основного призначення та допоміжні приміщення
1. Визначення категорії приміщень основного призначення та допоміжних приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою проводиться відповідно до пункту 2.9 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки.
2. Біля входу до приміщень на видному місці розміщуються плани (схеми) евакуації людей, архівних документів і матеріальних цінностей з приміщення у разі виникнення пожежі.
3. Не допускається використовувати несправне обладнання й установки та працювати при відключених контрольно-вимірювальних приладах, за допомогою яких визначаються задані режими роботи (температура, інші технологічні параметри).
4. Працівники повинні знати властивості щодо пожежовибухонебезпечності хімічних речовин і матеріалів, які застосовуються, і дотримуватися заходів безпеки при роботі з ними відповідно до пункту 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки.
5. Не допускається сумісне зберігання речовин, хімічна взаємодія яких може спричинити пожежу чи вибух, а також залишків плівки разом зі сміттям, папером та іншими матеріалами.
6. Лабораторні меблі й обладнання слід встановлювати так, щоб вони не перешкоджали можливій евакуації. Ширина мінімально допустимих проходів між обладнанням має становити не менше 1 м.
7. Робочі поверхні столів, стелажів, витяжних шаф, призначених для роботи з пожежовибухонебезпечними рідинами і речовинами, мають бути з негорючим покриттям. Для роботи з кислотами, лугами та іншими хімічно активними речовинами застосовуються столи і шафи, виготовлені з матеріалів, стійких до їхньої дії.
8. Усі роботи, пов’язані з можливістю виділення токсичних чи пожежовибухонебезпечних пари і газів, слід виконувати тільки у справних витяжних шафах. Користуватися витяжними шафами з розбитим склом чи несправною вентиляцією не допускається.
9. Приєднання фільмоперевірних столів та іншого обладнання до мережі електроживлення здійснюється відповідно до вимог, визначених у пункті 1 розділу ІV Правил пожежної безпеки.
10. Залишки плівки зберігаються у спеціальних металевих ящиках.
11. У спеціально облаштованих приміщеннях одночасно може зберігатися не більш як денна норма ацетону, спирту та інших вогненебезпечних рідин. Ацетон чи клей, що використовуються під час склеювання плівки, слід зберігати в посудині з притертим корком, ємність якої не перевищує 50 мл. Після закінчення робочого дня всі матеріали прибираються до металевих шаф.
12. На робочих місцях слід зберігати кількість матеріалів (у готовому до використання вигляді), яка не перевищує денної виробничої потреби. При цьому ємності з вогненебезпечними речовинами - щільно закриті.
13. Заземлення проявних машин і допоміжних апаратів (корпусів електромоторів, теплообмінних апаратів тощо) має бути у справному стані.
14. Електромотори й арматура для проявних машин мають бути закриті.
15. Не допускається нагромаджувати біля проявних машин плівку у кількостях, які перевищують денну виробничу норму.
16. Заправляти проявну машину розчинами слід тільки тоді, коли вона не працює, з дотриманням заходів безпеки.
17. Перевірка технічного стану машин проявлення, очищення, реставрації плівки проводиться щодня перед початком роботи.
18. Зал для проявних машин має бути обладнаний аварійним освітленням.
4. Поліграфічні дільниці
1. Забезпечення пожежної безпеки поліграфічної дільниці (за її наявності в архівній установі) регламентується Правилами охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 03 грудня 2007 року № 287, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2007 року за № 1395/14662.
2. У приміщеннях поліграфічної дільниці не допускається використовувати несправне обладнання й установки, а також працювати при відключених контрольно-вимірювальних приладах, за допомогою яких визначаються технологічні параметри. Профілактичні огляди, планово-профілактичні ремонти технологічного обладнання слід проводити в терміни, встановлені відповідним графіком.
3. Для миття і знежирювання обладнання застосовуються негорючі технічні мийні засоби.
4. Сушильні приміщення (камери, шафи) обладнуються автоматичними пристроями, які відключають нагрівальні прилади при підвищенні температури понад допустиму.
5. Лакофарбові матеріали мають надходити на робочі місця в готовому вигляді у щільно закритій тарі і в кількості не більше змінної потреби.
6. Клеєварки необхідно розташовувати в ізольованому приміщенні, обладнаному системами вентиляції.
7. Технологічне обладнання, за допомогою якого розрізають або зшивають папір, має бути укомплектовано пристроями для видалення паперових обрізків і паперового пилу.
8. У приміщеннях поліграфічних дільниць не допускається нагромаджувати паперову стружку, обрізки та інші відходи виробництва на робочих місцях.
Під час роботи і після закінчення робочого дня необхідно проводити ретельне прибирання робочих місць від відходів паперу, паперового пилу тощо.
Вологе прибирання приміщень для приготування клеїв проводиться двічі впродовж робочого дня.
5. Приміщення для комп’ютерної та репрографічної техніки
1. Приміщення архівних установ, де встановлена та використовується комп’ютерна та репрографічна (копіювально-тиражувальна) техніка, мають відповідати вимогам, викладеним у главі 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки.
2. Приміщення для комп’ютерної та репрографічної техніки обладнуються первинними засобами пожежегасіння, зокрема переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 штуки на кожні 20 м-2 площі та покривалами з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті розміром 1,0 x 1,0 м. Проходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.
3. Щокварталу проводяться профілактичний огляд комп’ютерної техніки, її блоків, очищення їх від пилу, а також перевірка систем електроживлення й заземлення, пристроїв захисту електромереж з метою виявлення та усунення пожежонебезпечних несправностей.
4. При виявленні несправностей, які можуть спричинити коротке замикання, перегрів, спалах, слід усунути їх або відключити апаратуру від мережі електроживлення.
5. Робочі місця працівників, що використовують комп’ютерну та репрографічну техніку, влаштовують в окремому приміщенні, бажано біля вікон. Електроапаратура, електроприлади під’єднуються безпосередньо до стаціонарних електророзеток за допомогою справних штепсельних з’єднань гнучким мідним дротом (шнуром) у гумовій чи іншій захисній оболонці (ізоляції). Встановлювати електророзетки на горючій основі в цих приміщеннях забороняється. Корпуси електроапаратури виготовляються з надійним захисним заземленням.
6. Звукопоглинальне облицювання стін та стелі, а також фальшпідлога у приміщеннях для комп’ютерної техніки виготовляються з негорючих матеріалів.
7. Сервери та центральне телекомунікаційне обладнання розміщуються в окремому приміщенні або його ізольованій частині з кондиціонером.
8. Керівники архівних установ або уповноважені ними особи зобов’язані забезпечити дотримання користувачами вимог пожежної безпеки, зазначених у технічній документації заводів-виробників комп’ютерної техніки.
9. Персональні комп’ютери після закінчення роботи відключаються від мережі.
10. Вузли комп’ютерної техніки, які працюють цілодобово, встановлюються на негорючих поверхнях або у спеціальних комутаційних шафах і надійно захищаються каліброваними плавкими запобіжниками та автоматами із зазначенням на клеймі номінального струму відсікання від електромережі (клеймо проставляється заводом-виробником або електротехнічною лабораторією). Застосування саморобних електрозапобіжників забороняється.
11. Не допускається класти безпосередньо на електрообладнання та розміщувати впритул до нього горючі предмети, матеріали, речовини, у тому числі папір.
12. Для промивання вузлів (блоків) комп’ютерів використовуються негорючі мийні засоби. Дрібний ремонт агрегатів, вузлів із використанням легкозаймистих розчинників слід проводити в окремому обладнаному для цих робіт приміщенні.
6. Матеріальні склади. Зберігання хімікатів, легкозаймистих рідин та горючих рідин
1. На матеріальних складах речовини і матеріали зберігаються з урахуванням їх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей (у тому числі здатності до окислення, самонагрівання і займання у разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям), ознак сумісності і однорідності вогнегасних речовин відповідно до вимог підпункту 3 пункту 9.4 глави 9 розділу VI Правил пожежної безпеки.
2. У приміщеннях матеріальних складів архівних установ конструкції стелажів (у тому числі полиці) виконуються з негорючих матеріалів.
У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали укладаються у штабелі. Навпроти дверних отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1 м. У приміщенні складу (завширшки понад 10 м) посередині влаштовують поздовжній прохід завширшки не менше 2 м. Ширина проходів між штабелями має бути не менше 1 м.
Ширина проходів та місця штабельного зберігання позначаються обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі.
Відстань між стінами та штабелями має бути не менше 0,8 м.
3. Матеріальні склади, розташовані в підвальних або цокольних поверхах архівних будівель, облаштовуються люками чи вікнами розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі) відповідно до вимог будівельних норм. У разі неможливості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень спеціальною системою димовидалення.
4. Електрообладнання складів після закінчення робочого дня знеструмлюється. Апарати для відключення енергоживлення матеріального складу розміщуються поза межами складського приміщення на стіні з негорючих матеріалів або на окремій опорі у шафі, або ніші з пристроєм для опломбування і закриваються на замок.
5. Відпускання, одержання і транспортування ЛЗР та ГР з матеріальних складів проводиться тільки у справній, чистій тарі з корковою пробкою, що щільно прилягає. У разі несправності чи відсутності пробок ємності з ЛЗР та ГР на зберігання не приймаються.
6. У робочих приміщеннях ЛЗР, ГР та інші летючі речовини зберігаються в закритому посуді.
7. Зберігання разом хімікатів, ЛЗР, ГР та порожньої тари заборонене. Порожня тара й упаковка, що розсортовані за видами у спеціально відведених місцях, зберігаються окремо за видами.
8. Усі хімікати зберігаються в заводській упаковці. Фасування хімікатів у приміщенні, призначеному для їх зберігання, забороняється. Для розливання ЛЗР та ГР і розфасування хімікатів виділяється спеціальне приміщення. На кожній одиниці пакування має бути етикетка із зазначенням назви речовини та її складу. Зберігання хімікатів у відкритій упаковці та тарі без напису забороняється.
9. На матеріальних складах має бути план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх характерних властивостей: "Вогненебезпечні", "Хімічно активні" тощо.
10. Випадково розсипані хімікати негайно знешкоджуються й видаляються, розлиті негайно засипаються піском. Для цього на складі ЛЗР та ГР має бути ящик з піском та совок.
7. Гаражі
1. Автотранспорт за наявності в архівній установі розміщується в гаражах, під навісами або на спеціальних майданчиках, обладнаних відповідно до вимог будівельних норм, а також Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 115 (зі змінами).
2. Біля входу до автотранспортного приміщення на написі на вхідних дверях зазначається категорія приміщення щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до національного стандарту ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", затвердженого наказом Мінрегіону від 15 червня 2016 року № 158.
3. Над гаражем не дозволяється влаштовувати приміщення з масовим перебуванням людей.
4. Приміщення гаража відокремлюється від інших приміщень протипожежними стінами.
5. У гаражах, під навісами та на відкритих майданчиках, де зберігається транспорт архівної установи, не дозволяється:
встановлювати транспортні засоби в кількості, яка перевищує норми, порушувати план їх розміщення, зменшувати відстань між ними, а також від них до конструктивних елементів будівель;
тримати транспортні засоби з відкритою горловиною паливних баків, а також з витіканням пального і мастила;
зберігати бензин, дизельне паливо, балони з газом, за винятком палива в баках і газу в балонах, розміщених на автомобілях;
заправляти транспортні засоби паливом, проводити обслуговування та ремонт (заправляти автомобілі паливом дозволяється тільки на заправному пункті);
зберігати тару з-під пального, ЛЗР та ГР;
захаращувати виїзні ворота та проїзди;
проводити ковальські, термічні, зварювальні, малярні роботи, а також роботи з використанням ЛЗР та ГР (такі роботи здійснються у спеціально відведених місцях);
підзаряджати акумулятори безпосередньо на транспортних засобах;
підігрівати двигуни відкритим вогнем, а також користуватися відкритими джерелами вогню для освітлення;
залишати автомобіль з невимкненим вимикачем "маси" та з увімкненим запалюванням.
VII. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт
1. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт мають відповідати критеріям, викладеним у розділі VII Правил пожежної безпеки.
2. Проведення вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт на постійних і тимчасових робочих місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виключають можливість виникнення пожежі, тобто очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій та забезпечення робочого місця первинними засобами пожежогасіння.
3. Керівник архівної установи, де проводяться тимчасові вогневі роботи, зобов’язаний надати наряд-допуск на їх проведення згідно з вимогами, визначеними Правилами пожежної безпеки. Проведення робіт та їх тривалість узгоджуються зі службою охорони праці архівної установи.
4. Після закінчення вогневих робіт посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення архівної установи, де проводились вогневі роботи, забезпечує перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за пожежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки в наряді-допуску.
5. Ділянки, де проводяться вогневі та будівельно-монтажні роботи, відділяються від інших приміщень огородженнями, перегородками, щитами із негорючих матеріалів. Не допускається проведення робіт з використанням відкритого вогню в приміщеннях, де перебувають відвідувачі або працівники архівної установи. Двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, із суміжними приміщеннями, мають бути зачинені.
6. Прилади та обладнання для проведення вогневих робіт розміщуються так, щоб виключити можливість спалахування горючих речовин і матеріалів.
7. Застосування на виробничих ділянках архівних установ лакофарбових матеріалів та проведення робіт з мастиками, клеями та іншими горючими речовинами здійснюються відповідно до вимог, визначених у пункті 7.19 глави 7 розділу VI Правил пожежної безпеки.
8. Приміщення та робочі зони, в яких працюють з горючими речовинами (приготування суміші, нанесення її на вироби), що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, забезпечуються природною або примусовою припливно-витяжною вентиляцією.
9. Відповідальним за пожежну безпеку об’єктів архівних установ, що будуються, реконструюються, технічно переоснащуються, та будівельних майданчиків, своєчасне вжиття протипожежних заходів, забезпечення засобами пожежогасіння, організацію пожежної охорони є керівник робіт від генпідрядної будівельної організації.
Керівники архівних установ перевіряють наявність усіх необхідних документів будівельної організації щодо забезпечення пожежної безпеки.
VIII. Порядок дій працівників архівних установ у разі пожежі
1. У разі виявлення пожежі або ознак горіння (запах гарі, задимлення, підвищення температури) працівник архівної установи зобов’язаний:
негайно повідомити про це по телефону підрозділ оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, при цьому назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів у будівлі, місце виникнення пожежі, надати інформацію щодо обстановки на пожежі, наявності людей, а також повідомити своє прізвище;
повідомити про пожежу керівника чи відповідальну за пожежну безпеку посадову особу та (або) чергового на об’єкті;
вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей, архівних документів, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;
у разі необхідності викликати аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо).
2. Керівник або відповідна посадова особа архівної установи, які прибули на місце пожежі, зобов’язані:
з’ясувати, чи викликано підрозділ оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, при цьому назвати місцезнаходження (продублювати повідомлення);
у разі загрози життю людей негайно організувати згідно з розробленими планами їх урятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби, вжити заходів щодо уникнення паніки серед присутніх;
виділити необхідну кількість людей із числа посадових осіб, пожежної дружини добровільної пожежної охорони для забезпечення контролю і супроводу евакуйованих осіб;
вивести за межі небезпечної зони всіх працюючих, що не беруть участі в ліквідації пожежі;
припинити роботи в приміщенні, крім тих, що пов’язані із заходами з ліквідації пожежі;
відключити в разі необхідності електроживлення (за винятком систем протипожежного захисту), парових та водяних комунікацій, зупинити системи вентиляції та кондиціювання в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) та виконати інші заходи, що сприяють запобіганню поширюванню пожежі та задимленості будівлі;
перевірити включення систем оповіщення про пожежу, установок пожежогасіння та протидимового захисту;
організувати зустріч підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та джерела водопостачання;
з допомогою пожежної дружини добровільної пожежної охорони організувати гасіння пожежі наявними засобами пожежогасіння;
одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист архівних документів і матеріальних цінностей;
забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.
3. Під час пожежі утримуватися від відкривання вікон і дверей, не розбивати скло. Залишаючи приміщення або будівлю, закрити за собою всі двері і вікна з метою зменшення струменя свіжого повітря, який сприяє швидкому поширенню вогню.
4. Пожежно-рятувальний підрозділ добровільної пожежної охорони виконує обов’язки у разі виникнення пожежі відповідно до вимог Правил пожежної безпеки. Після прибуття підрозділів пожежної охорони підрозділ пожежної дружини добровільної пожежної охорони переходить у підпорядкування керівника гасіння пожежі.
5. Після прибуття підрозділів оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій адміністрація та технічний персонал архівної установи консультують керівника гасіння щодо конструкційних й технологічних особливостей об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель, пристроїв, залучають до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та запобіганням її розвитку, сили та засоби архівної установи.
| Начальника Управління взаємодії з органами державної влади | І.С. Лозінський |