Надходження військового майна супроводжується відкриттям інвентарних карток обліку, присвоєнням інвентарних номерів та проведенням потрібних записів у регістрах аналітичного обліку.
Інвентарні картки обліку військового майна, яке належить до необоротних активів, у військовій частині ведуться бухгалтерською службою в одному примірнику.
5. Кожному необоротному активу (крім малоцінних необоротних матеріальних активів, матеріалів довготривалого використання та таких, що мають специфічне призначення) присвоюється інвентарний номер, який має вісім знаків. Перші три знаки означають номер субрахунку, четвертий - підгрупу і останні чотири знаки - порядковий номер предмета в підгрупі. Для тих субрахунків, для яких не виділені підгрупи, четвертий знак позначається нулем. Інвентарні номери присвоюються бронетанковій техніці, а також парко-гаражному обладнанню (верстати, станки, компресори, ручний електроінструмент, лещата, талі, кран-балки, пристрої для заряду акумуляторних батарей, вимірювальні засоби, стенди тощо).
Інвентарний номер зазначається на жетоні, який прикріплюється до об’єкта, позначається фарбою на об’єкті або проставляється іншим способом. Якщо інвентарний об’єкт є складним і включає різні відокремлені елементи, що становлять разом з ним одне ціле, на кожному такому елементі повинен бути зазначений той самий інвентарний номер, що й на основному об’єкті.
6. Для малоцінних необоротних матеріальних активів та матеріалів довготривалого використання встановлюються номенклатурні номери, які мають сім знаків. Перші три знаки означають субрахунок, четвертий - підгрупу і три останні знаки - порядковий номер предмета в підгрупі. При цьому предметам одного найменування, якості матеріалу та ціни встановлюється один номенклатурний номер.
7. Інвентарні та номенклатурні номери, присвоєні об’єкту необоротних активів, зберігаються за ними на весь період перебування у військовій частині. Номери інвентарних об’єктів, які вибули чи ліквідовані, не повинні присвоюватися іншим об’єктам, що заново надійшли протягом трьох років.
Інвентарні номери заносяться в опис інвентарних карток обліку основних засобів, які відкриваються для реєстрації відкритих інвентарних карток обліку необоротних активів. Опис складається в бухгалтерській службі з метою контролю за зберіганням інвентарних карток.
8. Для групового обліку однотипних об’єктів основних засобів, які мають однакове призначення, технічну характеристику і вартість, у бухгалтерській службі військової частини ведеться їх попредметний облік на інвентарних картках групового обліку основних засобів в бюджетних установах, які відкриваються на кожний інвентарний об’єкт (предмет).
9. Для своєчасного відображення надходження, вибуття, ліквідації та руху військового майна аналітичний облік необоротних активів ведеться військовими частинами за місцем зберігання (експлуатації) необоротних активів та в бухгалтерській службі за актами введення в експлуатацію основних засобів, актами приймання-передачі основних засобів, актами внутрішнього переміщення основних засобів, актами передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів, актами приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів, актами списання основних засобів (часткової ліквідації), актами списання групи основних засобів, актами списання транспортних засобів, актами списання вилучених документів з бібліотечного фонду, актами переоцінки основних засобів, інвентарними картками обліку об’єкта основних засобів, інвентарними картками групового обліку основних засобів, розрахунками амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних актів), розрахунками амортизації інших необоротних матеріальних актів.
10. Для нарахування амортизації військового майна номенклатури бронетанкової служби застосовуються розрахунки амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) та амортизації інших необоротних матеріальних активів установленої форми.
4. Облік малоцінних та швидкозношуваних предметів
1. При передачі в експлуатацію військового майна, яке належить до малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі - МШП), його списання з бухгалтерського обліку здійснюється на підставі документів, що підтверджують його використання: роздавальних відомостей, актів витрачання предметів при проведеному ремонті, актів на списання цінностей тощо.
МШП знаходяться на зберіганні у матеріально відповідальних осіб, відповідальних за їх експлуатацію та збереження, і обліковуються в книзі складського обліку запасів за найменуваннями та кількістю.
Вартість малоцінних та швидкозношуваних предметів, що передані в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідальними особами протягом строку їх фактичного використання.
2. Списання з балансу військової частини МШП, інструментів, виробничого, господарського інвентарю та інших запасів, що стали непридатними, здійснюється на підставі актів списання.
3. Акти списання складаються постійно діючою комісією та затверджуються командиром військової частини. У них зазначаються дані, що характеризують запаси: найменування, матеріал виготовлення, рік придбання, кількість та вартість, а також детально зазначаються причини списання.
5. Особливості обліку шин та акумуляторних батарей
1. Відпускання шин зі складу оформляється за видатковою накладною. Відповідальна особа розписується в накладній за отримання та організовує установлення шин на машину. Демонтаж непридатних та установлення отриманих зі складу шин на БТОТ оформляється актом демонтажу-установки шин (додаток 26). Номери встановлених шин записуються у відповідний розділ формуляра (паспорта) машини, де також робиться відмітка про демонтаж раніше встановлених шин. У картках обліку роботи шин записується їх пробіг з початку експлуатації на момент демонтажу. За прибутковою накладною демонтовані шини разом із картками обліку їх роботи здаються відповідальною особою на склад бронетанкового майна військової частини.
2. Облік акумуляторних батарей (далі - АКБ) здійснюється за аналогією з обліком шин. Установлення АКБ на БТОТ оформляється актом демонтажу-установлення АКБ (форма аналогічна акту демонтажу-установлення шин). Марка АКБ, дата приведення її в робочий стан та установлення на машину записуються у відповідний розділ формуляра (паспорта) машини.
3. Операції щодо заміни шин та АКБ не належать до реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та інших видів поліпшення БТОТ.
6. Організація документообігу при видачі або прийнятті на склад військового майна номенклатури бронетанкової служби
1. У разі відсутності складу бронетанкового майна майно бронетанкової служби зберігається на складі автомобільного та бронетанкового майна окремо від майна автомобільної служби.
Заявка на необхідні запасні частини складається начальником майстерні з ремонту бронетанкової техніки на підставі дефектних відомостей та заявок командирів підрозділів з урахуванням норм витрачання запасних частин.
Оформлена заявка подається на розгляд начальникові бронетанкової служби військової частини. Начальник бронетанкової служби аналізує зміст заявки та приймає рішення про видачу запасних частин зі складу.
2. Накладна виписується бухгалтерською службою військової частини на підставі заявки в трьох примірниках. Перший примірник накладної передається за реєстром до бухгалтерської служби, другий - вантажоодержувачу, третій - начальникові складу.
Військове майно видається зі складу на підставі повністю оформленої накладної, затвердженої командиром частини (заступником командира частини з озброєння - начальником технічної частини, якщо таке право йому надане відповідним наказом командира частини).
Начальник складу реєструє накладну з відмітками про видане (прийняте) військове майно у відповідних книгах (картках) обліку військового майна.
3. Виконані первинні документи після проведення запису в книгах (картках) складського обліку в термін, визначений графіком документообігу, здаються до бухгалтерської служби для відображення у відповідних регістрах бухгалтерського обліку (книгах, картках, накопичувальних відомостях, меморіальних ордерах тощо). До обліку приймаються тільки повністю оформлені документи. Документи без підпису отримувача (здавальника) військового майна вважаються недійсними.
7. Організація обліку при прийманні-передаванні військового майна номенклатури бронетанкової служби
1. Перерозподіл військового майна бронетанкової служби між військовими частинами територіального управління та військовими частинами безпосереднього підпорядкування здійснюється на підставі розпоряджень командування Національної гвардії України та нарядів, які виписуються у відділі бронетанкової техніки. Термін дії наряду визначає особа, яка прийняла рішення про передачу майна.
2. Перерозподіл БТМ у межах територіального управління може здійснюватися на підставі розпоряджень командування територіального управління за нарядами бронетанкової служби територіального управління (додаток 27) з терміном дії не більше 30 днів.
3. Військова частина - вантажовідправник передає вантажоодержувачу військове майно на підставі наряду через представника вантажоодержувача, який має відповідним чином оформлене доручення. Доручення виписується в бухгалтерській службі вантажоодержувача та при отриманні майна передається до бухгалтерської служби вантажовідправника.
4. Видача військового майна вантажовідправником здійснюється за видатковою накладною. У разі приймання-передавання військового майна, що належить до основних засобів, оформлюється акт приймання-передавання основних засобів. При прийманні-передаванні військової техніки додатково оформляється акт технічного стану. Звітним документом за отримане в бухгалтерській службі військової частини доручення є накладна вантажовідправника з переліком відвантаженого військового майна, акт приймання-передавання.
5. Накладна виписується в трьох примірниках. При видачі військового майна перший примірник залишається в начальника складу військової частини для відображення по обліку в книзі чи в картках, другий - видається вантажоодержувачу військового майна, а третій - передається керівнику бухгалтерської служби.
6. Матеріально відповідальна особа на підставі накладної видає представникові військової частини - вантажоодержувачу військове майно та зазначає в усіх примірниках накладної кількість та якісний (технічний) стан виданого військового майна.
7. Матеріально відповідальна особа здійснює оприбуткування військового майна в день його отримання.
8. Ціна за одиницю військового майна, що оформляється для видачі (отримання), визначається бухгалтерською службою військової частини на підставі облікових даних.
8. Особливості списання бронетанкового озброєння, техніки та майна бронетанкової служби
1. При списанні БТОТ шини, АКБ, тенти та інше майно (ЗІП тощо), що входить у його комплект, списується за окремими актами.
2. Після отримання затвердженого акта якісного (технічного) стану, інспекторського посвідчення або акта на списання бухгалтерська служба військової частини робить відмітку про списання машини в інвентарній картці обліку основних засобів, яка додається до акта технічного стану.
Термін зберігання інвентарних карток - 3 роки після ліквідації необоротного активу.
3. Зміна якісного стану військового майна оформляється актом зміни якісного стану, який затверджується командиром військової частини. Інформація про зміну якісного стану відображається в книгах (картках) обліку в бронетанковій службі, бухгалтерській службі військової частини та на складі.
4. Списане військове майно, непридатне для навчальних цілей, реалізації, розбирання з метою використання придатних агрегатів, вузлів, деталей та матеріалів, оцінюється та оприбутковується в бухгалтерському обліку як металобрухт, ганчір’я та інші вторинні ресурси реалізуються в установленому порядку.
5. Списання з бухгалтерського обліку запасних частин, які використані для ремонту бронетанкової техніки, здійснюється в бухгалтерській службі військової частини на підставі акта списання та акта установлення запасних частин (додаток 28), складеного комісією частини та затвердженого командиром військової частини.
У термін, визначений графіком документообігу військової частини, начальник ремонтного підрозділу подає до бухгалтерської служби за реєстром повністю оформлені акти установлення нових та акти списання несправних запасних частин.
6. Військове майно, що належить до малоцінних та швидкозношуваних предметів, після отримання зі складу бронетанкового майна в ремонтний підрозділ може видаватися начальником ремонтного підрозділу водіям під особистий підпис за роздавальною відомістю запасних частин та матеріалів, виданих для ремонту машин (виробів) (додаток 29) з обов’язковим записом у книзі обліку технічного обслуговування, ремонту машин і агрегатів та витрачання запасних частин. У цьому випадку роздавальна відомість є підставою для складання первинних документів на списання матеріальних засобів з бухгалтерського обліку.
Роздавальна відомість реєструється в книзі реєстрації облікових документів і підписується начальником бронетанкової служби військової частини та матеріально-відповідальною особою, яка отримувала зі складу матеріальні засоби, що видаються.
7. В акті списання несправних запасних частин обов’язково зазначаються:
коротка технічна характеристика знятих несправних деталей, механізмів, вузлів машин та обґрунтування недоцільності їх ремонту;
марка та тип металобрухту та інших матеріалів, отриманих від несправних деталей, механізмів та вузлів машин, здійснюється їх оцінка.
На підставі акта списання несправних запасних частин у бухгалтерській службі військової частини виписується накладна, за якою матеріали, отримані від списання, з майстерні передаються на склад.
8. Списання агрегатів машин здійснюється на підставі актів якісного (технічного) стану, у яких додатково зазначаються:
найменування агрегату, його марка, модель та номер (за наявності);
пробіг з початку експлуатації та термін експлуатації;
кількість проведених капітальних ремонтів;
пробіг (напрацювання) після останнього капітального ремонту;
причина списання;
технічний стан основних вузлів, механізмів та деталей, з яких конструктивно складається агрегат, що списується;
перелік запасних частин, що підлягають оприбуткуванню, та їх вартість;
тип та вага металобрухту, отриманого від списання агрегату, та вартість металобрухту.
9. Списання парко-гаражного обладнання здійснюється за актами якісного (технічного) стану, інспекторськими посвідченнями та за актами списання.
10. Списання ЗІП з комплекту БТОТ ініціюється командиром підрозділу, де обліковується машина, та здійснюється за неможливості подальшого його використання за призначенням, унаслідок виходу з ладу, за умови відпрацювання встановленого строку експлуатації. В інших випадках списання ЗІП здійснюється після проведення службового розслідування.
11. Для списання ЗІП комісією військової частини складається акт вилучення та списання несправного інструменту із комплекту машини (виробу) (додаток 30).
На підставі затвердженого акта виписується прибуткова накладна на здавання металобрухту зі списаного ЗІП на склад.
12. У разі невідповідності якісного стану встановлених на БТОТ шин (АКБ) вимогам безпеки дорожнього руху начальник бронетанкової служби ініціює комісійне визначення їх якісного стану та доцільність подальшої експлуатації.
Якщо комісією встановлюється погіршення якісного стану АКБ або шин (фактична висота малюнка протектора не відповідає вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами), або є пошкодження, які не забезпечують безпечної експлуатації машини), складається акт демонтажу з машини (виробу) та оцінки акумуляторної батареї (додаток 31). Акт затверджується командиром військової частини і є підставою для оформлення прибуткової накладної на здавання зазначених у ньому шин або АКБ на склад, а також для оформлення видаткової накладної на видачу взамін вилучених придатних до експлуатації шин або акумуляторних батарей. В акті демонтажу визначається фактична категорія шин та АКБ.
13. Після здавання на склад демонтованих шин та АКБ начальник бронетанкової служби ініціює комісійне визначення доцільності виконання ремонту несправних акумуляторних батарей або відновлення шин. У разі визначення, що шини або АКБ непридатні до подальшого використання, за результатами роботи комісії складається акт на списання шин (додаток 32) або акт на списання акумуляторних батарей (додаток 33).
14. На підставі акта списання здійснюється оцінка та оприбуткування шин та АКБ, що були у використанні. Цим АКБ та шинам присвоюється V категорія та здійснюється їх накопичення на складі. Списані АКБ та шини V категорії з військових частин передаються в установленому порядку уповноваженим державним організаціям. Утилізація списаних АКБ та шин силами військових частин забороняється.
15. У разі коли шини та АКБ набули непридатності до встановлених нормативно-правовими актами норм напрацювання, проводиться службове розслідування.
16. Списання шин за відсутності на складі шин для видачі взамін списаних не допускається. У разі неможливості подальшого використання за призначенням та відпрацювання встановлених термінів експлуатації шин використання БТОТ забороняється до їх заміни.
17. Оформлення документів щодо списання непридатних до подальшої експлуатації шин, що встановлені на БТОТ, які підлягають списанню, здійснюється тільки після надходження до військової частини відповідних документів, що підтверджують факт списання БТОТ.
18. Строки служби, напрацювання АКБ, пневматичних шин, шоломофонів, брезентів для укриття машин та іншого БТМ зазначено в додатку 34 до цього Положення.
9. Технічне обслуговування та ремонт бронетанкового озброєння та техніки на підприємствах
1. ТО та ремонт БТОТ та агрегатів може здійснюватись військовими частинами на підприємствах відповідно до укладених угод (договорів).
2. Укладення військовими частинами договорів з підприємствами щодо надання послуг з ТО, ремонту або модернізації БТОТ (агрегатів) здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Під час здійснення передачі БТОТ складається акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів (установленої форми).
3. Після проведення підприємством ТО (ремонту) БТОТ або агрегатів військова частина здійснює оплату за актом приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів (установленої форми).
4. Для отримання після ремонту (ТО) модернізації БТОТ (агрегатів) представнику військової частини виписується довіреність.
5. До бухгалтерської служби військової частини надаються такі документи:
видаткова накладна підприємства;
податкова накладна (якщо підприємство є платником податку на додану вартість).
6. Акт виконаних робіт є підставою для запису даних щодо проведеного ремонту у відповідний розділ формуляра (паспорта) машини. При поверненні після модернізації або КР машини складається акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних засобів і вноситься запис у відповідний розділ інвентарної картки обліку основних засобів.
10. Порядок відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з оприбуткування, переміщення, використання та списання майна номенклатури бронетанкової служби
Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій з оприбуткування, переміщення, використання та списання майна номенклатури бронетанкової служби здійснюється відповідно до законодавства України.
11. Обов’язки посадових осіб військових частин щодо ведення обліку військового майна бронетанкової служби
1. Посадові особи військової частини, що здійснюють організацію та ведення військового господарства, є відповідальними за ведення обліку в обсягах визначених прав і обов’язків згідно зі штатним призначенням.
2. Командир військової частини відповідає за організацію обліку матеріальних засобів, у тому числі військового майна бронетанкової служби. Він зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та посадовими особами, причетними до обліку, вимог керівника бухгалтерської служби щодо дотримання чинного порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
3. Заступник командира військової частини з озброєння - начальник технічної частини відповідає за організацію обліку військового майна та складання звітності в підпорядкованих йому службах, у тому числі в бронетанковій службі.
4. Начальник бронетанкової служби відповідає за:
стан обліку бронетанкової техніки за місцями її зберігання;
здійснення систематичного контролю за збереженням військового майна бронетанкової служби;
правильне документальне оформлення видачі (приймання) військового майна бронетанкової служби за первинними документами;
організацію своєчасного та правильного проведення запису в книгах (картках) обліку наявності та руху військового майна бронетанкової служби на складі бронетанкового майна та в матеріально-відповідальних осіб;
своєчасне та правильне документальне оформлення зміни якісного (технічного) стану військового майна бронетанкової служби з визначенням зносу і зміни вартості, оформлення і проведення відповідних актів у книгах (картках) обліку;
своєчасне та повне проведення (не менше одного разу на три місяці) звірки облікових даних складу бронетанкового майна з обліковими даними бухгалтерської служби військової частини;
своєчасне проведення звірки записів про залишки військового майна, яке враховується в книгах (картках) обліку бронетанкової служби з обліковими даними підрозділів;
законність, своєчасність і правильність визначення вартості військового майна бронетанкової служби, оформлення облікових документів;
законність, своєчасність і правильність оформлення первинних документів, правильне застосування встановлених норм видачі військового майна бронетанкової служби;
проведення інвентаризації військового майна бронетанкової служби, своєчасне і правильне визначення результатів інвентаризації та відображення їх за обліком.
5. Командир взводу (начальник майстерні) з ремонту бронетанкової техніки та командир підрозділу, штатом якого передбачено утримання бронетанкової техніки, відповідають за:
ведення обліку військового майна бронетанкової служби, що знаходиться в підрозділі, за кількістю та якістю в порядку, установленому керівними документами і цим Положенням;
своєчасне і правильне проведення в книгах і картках обліку записів, що пов’язані з отриманням, зміною якісного (технічного) стану та списанням військового майна бронетанкової служби;
правильне оформлення прибутково-видаткових документів;
збереження облікових документів і своєчасне здавання їх до бухгалтерської служби військової частини.
6. Начальник складу бронетанкового майна відповідає за:
ведення обліку військового майна бронетанкової служби, що зберігається на складі, за кількістю, якістю та цінами в порядку, установленому керівними документами і цим Положенням;
своєчасність, законність і правильність здійснення в книгах (картках) обліку записів, пов’язаних з переміщенням, видачею (отриманням) і зміною якісного (технічного) стану військового майна бронетанкової служби;
проведення своєчасного звірення показників обліку військового майна бронетанкової служби на складі з даними обліку бухгалтерської служби;
правильне оформлення видачі (отримання) військового майна в первинних документах;
збереження облікових документів на складі і своєчасне здавання їх до діловодства бронетанкової та бухгалтерської служб.
7. Працівник бухгалтерської служби військової частини відповідає за:
своєчасне та правильне нарахування зносу на основні засоби бронетанкової служби;
достовірне, своєчасне та повне відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій щодо надходження, використання та вибуття військового майна;
законне та правильне оформлення облікових документів, своєчасність та правильність ведення облікових записів у книгах (картках) бухгалтерського обліку, пов’язаних зі зміною якісного (технічного) та кількісного стану;
цілісність та збереження облікових документів.
8. Відповідальний виконавець бронетанкової служби технічної частини відповідає за:
законне та правильне оформлення облікових документів;
точність, своєчасність та правильність ведення облікових записів у книгах обліку бронетанкової техніки, пов’язаних зі зміною якісного (технічного) та кількісного стану техніки;
цілісність та збереження облікових документів майна служби.
9. Усі посадові особи, в обов’язки яких входить організація обліку або безпосереднє його ведення, повинні знати та виконувати вимоги цього Положення та в межах своєї компетенції здійснювати систематичний контроль за їх виконанням підлеглими посадовими особами.
12. Визначення категорії бронетанкового озброєння, техніки та бронетанкового майна
1. Визначення категорії проводиться:
при прийманні-здаванні БТОТ та майна військовими частинами;
після закінчення гранично встановлених термінів експлуатації, гарантованого ресурсу або вироблення технічного (незнижувального) ресурсу (терміну служби);
у разі передчасного виходу БТОТ та майна із ладу, а також при отриманні бойових пошкоджень;
після КР БТОТ та майна;
при оцінці вартості БТОТ та майна;
при інвентаризації БТОТ та майна.
Відповідність установленої категорії БТОТ та майна їх реальному технічному стану встановлюється особами, що проводять інспектування та перевірки, командирами частин, заступниками командирів частин з озброєння - начальниками технічних частин, начальниками бронетанкових служб у ході оглядів і перевірок технічного стану БТОТ та майна.
При категоріюванні БТОТ та майна необхідно керуватися встановленими гарантованими строками зберігання, напрацювання, технічними ресурсами (строками служби), переліком несправностей і пошкоджень, які визначають стан БТОТ та майна і необхідність направлення їх у ремонт, а також нормами і вимогами Державних стандартів України (далі - ДСТУ) та іншими нормативними документами.
У нижчу категорію не переводяться:
БТОТ та майно, які потребують ПР;
БТОТ, на яких проводяться роботи з модернізації або конструктивного доопрацювання;
БТОТ, на яких відсутні або несправні комплектуючі вироби, агрегати та ЗІП;
БТОТ та майно, на яких є пошкодження зовнішніх протикорозійних покриттів (оксидного, фосфатного тощо);
БТОТ першої категорії, на яких у ході зберігання проведено заміну окремих комплектуючих виробів і агрегатів (двигунів, насосів, блоків і т.п.) на вироби і агрегати першої категорії.
Для встановлення категорії БТОТ та майна наказом командира частини призначається комісія, яка перевіряє наявність і технічний стан БТОТ та майна. Результати перевірки оформляються актами, форми яких наведено в цьому Положенні.
2. Переведення БТОТ та майна в п’яту категорію проводиться:
коли техніка (майно) відпрацювала встановлений термін експлуатації, непридатна для подальшого використання внаслідок фізичного зношення після закінчення встановлених термінів служби (технічного ресурсу), відновлення її економічно недоцільне або використання її за призначенням неможливе (якщо вартість КР перевищує 70 % вартості нового виробу);
якщо БТМ належить до номенклатури зразків БТОТ, які зняті з озброєння і не використовуються за призначенням;
якщо БТМ за своїм технічним станом непридатне до подальшого використання (за винятком агрегатів до БТОТ) та знаходиться в експлуатації понад 20 років.
Посадовим особам, які мають право на переведення БТОТ та майна в п’яту категорію, також дозволяється переводити БТОТ та майно п’ятої категорії в навчальне майно з проведенням необхідного ремонту та доопрацювань. У такому разі акти на переведення БТОТ та майна в п’яту категорію є підставою для вилучення БТОТ та майна з обліку після оприбуткування їх як навчального майна третьої категорії.
Відпрацювання технічного ресурсу або закінчення гарантованого терміну зберігання не є підставою для переведення БТОТ та майна в нижчу категорію.
Підставою для переведення в нижчу категорію є реальний технічний стан БТОТ та майна.
Якщо БТОТ та майно потребують переведення в нижчу категорію, але не відпрацювали встановлений технічний ресурс (строки служби), то переведення їх у нижчу категорію здійснюється після проведення службового розслідування. Матеріали розслідування додаються до акта технічного стану зразка.
Переведення техніки (майна) до п’ятої категорії є підставою для її розбракування (ліквідації, списання) відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Переведення з категорії в категорію здійснюється:
для техніки та майна, які обліковуються за обліково-номерними показниками, за актами технічного стану;
для майна, яке не обліковується за обліково-номерними показниками, за актами зміни якісного стану.
Зміна якісного стану техніки та майна відображається в книгах (картках) обліку, формулярах (паспортах) машин у бронетанковій службі, бухгалтерській службі військової частини та на складі.
Техніка та майно з першої до другої категорії переводяться після відпрацювання встановленого строку служби або пробігу, при цьому акти технічного (зміни якісного) стану не складаються.
Для переведення з категорії в категорію (крім першої та другої категорій) складаються акти технічного (зміни якісного) стану та надаються в установленому порядку на розгляд постійно діючої комісії з необхідною технічною документацією відповідно до вимог керівних документів. У висновку комісії керівник бухгалтерської служби обов’язково повинен зазначити інвентарний номер, первісну, балансову (залишкову) вартість техніки (майна) і суму зносу.
Акти разом з оформленим формуляром (паспортом) подаються на затвердження відповідним посадовим особам, яким надано право на переведення матеріальних засобів у нижчу категорію.
Підпис посадової особи, яка затверджує або погоджує переведення техніки та майна до іншої категорії, в актах повинен бути засвідчений мастичною гербовою печаткою.
Переведення техніки та майна у вищу категорію здійснюється після проведення СР, КР та РТО (для машин, які знаходяться на довгостроковому зберіганні) в порядку, установленому цим Положенням.
4. Категоріювання БТОТ:
Залежно від технічного стану, технічного ресурсу, гарантованого строку зберігання або напрацювання зразки БТОТ поділяються на п’ять категорій:
перша категорія - нові (БТОТ та майно, які надійшли із заводів-виробників, не були у використанні та знаходяться на зберіганні на складах (базах), зразки БТОТ, які не були у використанні, справні, тривалість зберігання яких не перевищує 5 років;
друга категорія - нові зразки БТОТ, тривалість зберігання яких перевищує 5 років, а також зразки БТОТ після КР. При цьому зразки БТОТ повинні бути технічно справні і придатні до бойового використання, мати ресурс не менше незнижувального ресурсу до СР, установленого чинними керівними документами;
третя категорія - зразки БТОТ, які відпрацювали незнижувальний ресурс до СР (для бронетанкових базових машин, яким середній ремонт не проводиться, незнижувальний ресурс установлено до КР), установлений чинними керівними документами;
четверта категорія - зразки БТОТ, які за технічним станом потребують КР;
п’ята категорія - зразки БТОТ технічно несправні, відновлення яких технічно неможливе або економічно недоцільне.
Категорія ББМ не залежить від технічного стану змонтованого на них спеціального обладнання, під монтаж якого вони призначені.
5. Категоріювання БТМ:
1) БТМ виготовляється і постачається згідно з основними умовами постачання продукції для військових організацій.
За технічним (якісним) станом БТМ і майно загального призначення поділяються на п’ять категорій:
перша категорія - майно нове, невживане, яке відповідає вимогам технічних умов, ДСТУ і повністю придатне для використання за прямим призначенням;
друга категорія - майно, яке видано зі складу для використання, уживане та придатне для використання за прямим призначенням, або таке, що пройшло КР.
Майно першої і другої категорій, яке має допустимі за технічними умовами незначні корозійні плями і нальоти, порушення фарбування, подряпини і забоїни, розтріскування мастики та інші незначні дефекти, що за необхідності можуть бути усунені за допомогою технічних засобів, що є на складі (базі) або в частині, не може бути віднесене до майна нижчої категорії;
третя категорія - майно, яке потребує ремонту із застосуванням верстатного устаткування або заміни деталей з наступним випробуванням на спеціальних стендах;
четверта категорія - майно, яке потребує КР;
п’ята категорія - майно, непридатне для використання за призначенням та відновлення якого неможливе або економічно недоцільне;
2) скляні і порцелянові технічні вироби, посуд, вироби із кераміки, капрону, пластмас та інших матеріалів, що не піддаються ремонту або відновленню, поділяються на три категорії:
перша категорія - вироби нові, не вживані, які відповідають вимогам технічних умов, ДСТУ і повністю придатні для використання за прямим призначенням;
друга категорія - вироби, які видані зі складу, уживані та придатні для використання за прямим призначенням;
п’ята категорія - вироби, які непридатні для використання за призначенням;
3) дерев’яна та металева тара за своїми властивостями розподіляється на чотири категорії:
перша категорія - нова тара, повністю справна, що відповідає вимогам технічної документації і придатна до використання за призначенням;
друга категорія - тара, що була у використанні та відповідає вимогам технічної документації і придатна до використання за призначенням;
четверта категорія - тара, що потребує ремонту, відновлення якої є економічно доцільним, після якого вона відповідатиме вимогам технічної документації;
п’ята категорія - непридатна тара, відновлення якої неможливе або економічно недоцільне;
4) навчальне майно залежно від технічного стану поділяється на п’ять категорій:
перша категорія - нове, справне, яке знаходиться на зберіганні і не відпрацювало гарантованих термінів зберігання;
друга категорія - справне, яке використовується за призначенням, а також те, що має термін зберігання більше гарантованого;
третя категорія - таке, що відпрацювало встановлений строк служби та за своїм технічним станом потребує ПР;
четверта категорія - таке, що за технічним станом потребує КР;
п’ята категорія - непридатне для навчальних цілей, відновлення якого технічно неможливе або економічно недоцільне.
На літературу, плакати, аудіо- та відеозаписи, кіноплівки встановлюються три категорії якісного стану: перша, друга і п’ята, які визначені для навчального майна;
5) кислотні акумуляторні батареї поділяються на чотири категорії:
перша категорія - нові, сухозаряджені, які зберігаються в межах гарантованого строку зберігання. Під гарантованим строком зберігання АКБ слід розуміти строк зберігання як нових батарей, так і тих, що зберігаються у сухому вигляді (без електроліту), в межах гарантованого строку (2 роки - батареї 6МТС-9, 6МТС-22, TR, YTX 12V; до 5 років - батареї 6СТ-75(90), 12СТ-70; до 7 років - батареї 6СТ-140(190), 12СТ-85);
друга категорія - справні АКБ, які знаходяться в експлуатації і мають номінальну ємність у межах технічного ресурсу (строку експлуатації);
третя категорія - справні АКБ, які мають термін зберігання або строк служби більше гарантованого. Під гарантованим строком служби АКБ слід розуміти термін знаходження їх в експлуатації з моменту приведення в робочий стан.
АКБ третьої категорії використовуються на БТОТ навчально-бойової (навчально-стройової) групи експлуатації та для укомплектування буферних груп;
п’ята категорія - АКБ, які відпрацювали встановлений технічний ресурс і після проведення повторного контрольно-тренувального циклу віддають менше 50 % номінальної ємності;
6) брезенти для укриття машин (брезентові вироби) залежно від технічного стану поділяються на чотири категорії:
перша категорія - нові, справні, які знаходяться на зберіганні в межах гарантованого строку;
друга категорія - справні, придатні до використання, знаходяться на укомплектуванні БТОТ і використовуються в межах встановленого строку служби;
третя категорія - брезенти для укриття машин (брезентові вироби), що використовуються для укриття БТОТ, відпрацювали встановлений строк служби і мають зношення або пошкодження до 30 % від загальної площі та потребують ремонту;
п’ята категорія - вироби, непридатні для використання та ремонту;
7) танкові шоломофони поділяються на чотири категорії:
перша категорія - нові, не вживані і повністю придатні для використання за прямим призначенням;
друга категорія - видані зі складу, уживані та придатні для використання за прямим призначенням або такі, що пройшли ремонт;
третя категорія - які потребують ремонту із застосуванням технологічного обладнання;
п’ята категорія - непридатні для використання за призначенням, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне;
8) метали та їх сплави, деталі кріплення (болти, гайки, шурупи, заклепки), хімічні продукти, а також експлуатаційні матеріали за категоріями якісного стану не враховуються. Для цих видів майна існують такі визначення якісного стану:
кондиційні, які відповідають вимогам технічних умов, ДСТУ;
некондиційні, які не підлягають використанню за прямим призначенням унаслідок непридатності їх для використання;
9) шини поділяються на п’ять категорій:
перша категорія - нові, що не були в експлуатації, з пробігом до 3000 км (строк зберігання після виготовлення до 3 років), справні;
друга категорія - були в експлуатації, з пробігом від 3000 до 15000 км (строк зберігання після виготовлення від 3 до 5 років), справні;
третя категорія - були в експлуатації, з пробігом більше 15000 км, справні (строк зберігання після виготовлення більше 5 років), а також пройшли ремонт;
четверта категорія - потребують ремонту (відновлення);
п’ята категорія - непридатні для використання за призначенням, відновлення яких неможливе або економічно недоцільне;
10) запасні частини, водійський інструмент та приладдя поділяються на чотири категорії:
перша категорія - нові, ще не вживані, справні;
друга категорія - вживані, пройшли ремонт, справні;
третя категорія - потребують ремонту;
п’ята категорія - не придатний для подальшого використання, відновлення неможливе або економічно недоцільне;
11) у разі погіршення якісного стану окремих номенклатур майна внаслідок порушення або невиконання правил зберігання, пакування і транспортування проводиться службове розслідування. Питання про необхідність зниження категорії майна вирішується постачальним управлінням (службою) на підставі матеріалів розслідування та відшкодування збитків.
V. Порядок пред’явлення претензій, претензійна робота
1. Метою проведення претензійної роботи є відновлення якості продукції (виконаних робіт), її комплектності або заміна дефектної продукції на нову (повторне виконання робіт) у встановлені строки, виявлення і усунення причин виникнення дефектів, а також підвищення відповідальності постачальників за якість продукції, що поставляється, підрядників - за якість виконаних ними робіт (монтажних, налагоджувальних тощо) і одержувачів - за дотримання умов експлуатації (застосування), зберігання та транспортування.
2. Одержувач повинен пред’явити претензії постачальникові (підрядникові) при невідповідності якості і комплектності поставленої продукції (виконаних робіт), її тари, упаковки, консервації, маркування і пломбування умовам договору, вимогам стандартів, технічних умов, особливих умов постачання, експлуатаційних і ремонтних документів, а також супроводжуючих документів, що підтверджують якість і комплектність продукції, що поставляється, як при прийманні продукції, так і при підготовці її до монтажу, у процесі монтажу, наладки, випробувань, експлуатації (застосуванні), зберігання і транспортування.
Одержувач пред’являє претензії постачальникові виробу в період дії гарантійних зобов’язань на виріб незалежно від того, у якій його складовій частині чи комплектуючому виробі (далі - комплектуючий виріб) або в комплекті ЗІП, що входить у комплект виробу, виявлено невідповідність якості та (або) комплектності.
На роботи, що проводяться підрядником самостійно або із залученням субпідрядника за договором, претензію пред’являють підрядникові. Якщо комплектуючий виріб чи ЗІП поставляють одержувачеві за окремим договором, то претензію пред’являють їх постачальникові.
3. Постачальник виробу, який одержує комплектуючі вироби і матеріали для експлуатації, ремонту або використання у виробництві виробу, пред’являє претензії постачальникам комплектуючих виробів або матеріалів як їх одержувач.
Після закінчення гарантійних зобов’язань на виріб претензію пред’являють на його комплектуючі вироби, якщо стандартами, технічними умовами, формуляром або умовами договору постачання виробу для цих комплектуючих виробів встановлено гарантійні зобов’язання, що перевищують гарантійні зобов’язання виробу.
У цьому випадку одержувач надсилає постачальникові виробу три примірники претензійного акта, два з яких постачальник виробу того самого дня надсилає постачальникові комплектуючого виробу.
Для окремих видів виробів допускається одержувачеві виробу пред’являти претензію на дефектні комплектуючі вироби безпосередньо постачальникам комплектуючих виробів, якщо в технічних умовах на виріб зазначено, що відповідальність за якість комплектуючих виробів після закінчення гарантійних зобов’язань виробу несуть постачальники комплектуючих виробів.
В усіх випадках пред’явлення претензій на дефектну продукцію порядок і терміни проведення претензійної роботи однакові.
4. Претензію пред’являють у формі претензійного акта, складеного комісією, утвореною одержувачем.
До складу комісії включають представників одержувача, постачальника виробу (уповноваженої організації), за необхідності - представників постачальника комплектуючих виробів та (чи) підрядника.
5. У разі нез’явлення в установлений термін представника постачальника виробу (уповноваженої організації), а також у випадку, що виключає його допуск до місцезнаходження виробу, одержувач утворює комісію для дослідження дефектного виробу та за результатами дослідження складає односторонній претензійний акт, який є документом, обов’язковим для обох сторін.
При складанні претензійного акта постачальником виробу на комплектуючі вироби до складу комісії включаються представники постачальника комплектуючого виробу.
Роботу щодо пред’явлення і задоволення претензій проводять при суворому дотриманні законодавства з охорони державної таємниці і виданих на його основі положень, інструкцій і правил з ведення секретного діловодства.
6. Порядок виклику представника постачальника:
Одержувач при виявленні невідповідності якості та комплектності продукції встановленим вимогам зобов’язаний забезпечити зберігання продукції в умовах, що запобігають погіршенню її якості, та викликати повідомленням представника постачальника.
Виклик представника постачальника для участі в прийманні (перевірці) продукції за якістю та комплектністю, складанні претензійного акта та усуненні дефектів (відновленні) продукції є обов’язковим, якщо інше не передбачено договором.
7. Повідомлення про виклик представника постачальника має бути спрямоване (передано) постачальникові не пізніше ніж через 24 години після виявлення невідповідності якості і комплектності продукції встановленим вимогам. Порядок напряму (передачі) повідомлення поштою, телеграфом, факсом визначає одержувач, якщо інше не передбачено договором. Водночас одержувач уносить дані про дефект, що виник, у формуляр (паспорт) виробу.
У повідомленні про виклик представника постачальника одержувач зазначає умовне найменування та адресу одержувача, умовне найменування виробу, його заводський номер, номер транспортного або іншого документа, за яким виріб отримано, основні дефекти, виявлені у виробі, способи їх усунення (силами постачальника або одержувача), а також термін та пункт прибуття представника постачальника (за необхідності і ремонтної бригади). Термін установлюється з урахуванням часу, необхідного на проїзд.
Форму повідомлення, що надсилається поштою, наведено в додатку 35 до цього Положення.
При отриманні повідомлення постачальник приймає рішення про:
відрядження свого представника, виклик представників підрядника і постачальників комплектуючих виробів (за необхідності) для участі в перевірці якості і комплектності виробу, складанні і підписанні претензійного акта;
направлення до одержувача фахівців (ремонтної бригади) для проведення робіт щодо відновлення виробу або про згоду на проведення цих робіт силами одержувача;
склад технічних засобів (комплектуючих виробів, інструменту тощо), необхідних для відновлення виробу, час та спосіб їх відправлення;
розроблення (за необхідності) технічного завдання (далі - ТЗ) на проведення робіт щодо відновлення виробу;
ужиття (за необхідності) заходів для запобігання подібним дефектам у виробах, що знаходяться у виробництві, експлуатації, ремонті і на зберіганні.
Представник постачальника зобов’язаний з’явитися за викликом одержувача не пізніше наступного дня після отримання повідомлення, якщо в ньому не зазначено термін явки.
Представник постачальника з іншого міста зобов’язаний з’явитися не пізніше ніж у 4-денний строк після отримання повідомлення, не рахуючи часу, необхідного для проїзду, якщо інший строк не передбачений в особливих умовах постачання і договорі.
Постачальник не пізніше ніж через 3 доби з моменту отримання повідомлення повідомляє телеграмою одержувача про дату отримання повідомлення, час виїзду свого представника (ремонтної бригади), а також про час та спосіб відправлення вантажу (за необхідності).
Постачальник може уповноважити для участі в перевірці якості і комплектності продукції організацію, розташовану в місцезнаходженні продукції.
Якщо усунення дефектів у поставленій продукції на вимогу одержувача повинно робитися ремонтною бригадою постачальника, то постачальник зобов’язаний забезпечити прибуття бригади до місцезнаходження продукції.
Якщо причиною виникнення дефекту у виробах є дефект його комплектуючого виробу, то при отриманні повідомлення від одержувача постачальник виробу того самого дня по телеграфу, факсу повідомляє постачальника комплектуючого виробу, у якому виник дефект, і залучає (за необхідності) його до участі в перевірці якості і комплектності виробу, складанні претензійного акта і усуненні дефекту (відновленні) виробу.
Постачальник комплектуючого виробу зобов’язаний на вимогу постачальника виробу відряджати своїх представників до одержувача для спільної з постачальником виробу участі в перевірці якості і комплектності виробу, складанні претензійного акта і усуненні дефектів (відновленні) виробу.
Про своє рішення постачальник комплектуючого виробу зобов’язаний у 2-денний термін з дня отримання повідомлення повідомити по телеграфу, факсу одержувачеві, постачальникові виробу.
Представники (ремонтна бригада) постачальника виробу і постачальника комплектуючого виробу повинні прибути до одержувача вчасно і усунути дефекти (відновити дефектний виріб), забезпечуючи при цьому дотримання встановлених термінів.
Окремі деталі, прилади, агрегати і вузли, що виявилися недоброякісними, якщо дефекти їх не спричинили псування виробу в цілому, у разі заміни їх придатними із запасів одержувача знімають з виробу і до повернення постачальнику упаковують, пломбують і тримають в умовах, що оберігають їх від подальшого псування.
Складання претензій у цьому випадку робиться в порядку, установленому цим Положенням.
Постачальник зобов’язаний у 10-денний термін з дня отримання претензійного акта відвантажити деталі, прилади, агрегати і вузли замість витрачених одержувачем для усунення дефектів у поставленій продукції. В окремих випадках за згодою сторін можуть бути встановлені інші терміни відвантаження деталей, приладів, агрегатів і вузлів.
Порядок повернення постачальникові неякісних виробів, деталей, приладів, агрегатів і вузлів передбачається договором сторін.
Представник постачальника виробу направляється до одержувача (за необхідності може залучити представників постачальників комплектуючих виробів і підрядника) та повинен мати:
ТЗ на проведення робіт щодо відновлення виробу і засоби для пломбування (опечатування) виробу (за необхідності);
запасні частини або документи на їх отримання на місці, якщо вони відправлені постачальником окремо.
Представник уповноваженої постачальником організації повинен мати посвідчення своєї організації з посиланням на документ, яким постачальник уповноважив цю організацію брати участь у перевірці якості і комплектності виробу, складанні претензійного акта і усуненні дефектів (відновленні) виробу. Форму посвідчення наведено в додатку 36 до цього Положення.
ТЗ на проведення робіт щодо відновлення продукції постачальник розробляє при отриманні повідомлення одержувача і тільки у тому випадку, коли пошук і усунення дефекту або проведення випробувань для оцінки якості відновленого виробу не передбачені експлуатаційною документацією.
У ТЗ зазначаються підстава для проведення робіт, об’єм і послідовність їх виконання, порядок і об’єм випробувань для визначення якості відновленої продукції.