Про затвердження Правил охорони праці під час одержання та переробки порошків магнію та його сплавів

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" , пунктів 8, 10 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами),

1. Затвердити Правила охорони праці під час одержання та переробки порошків магнію та його сплавів, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при виробництві порошків та пудр з алюмінію, магнію та сплавів на їх основі, затверджені Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду СРСР, Міністерством кольорової металургії СРСР 11 вересня 1979 року.

3. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з одержанням та переробкою порошків магнію та його сплавів.

2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час одержання та переробки порошків магнію і його сплавів.

3. Ці правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи, пов’язані з одержанням та переробкою порошків магнію і його сплавів.

1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - НПАОП 0.00-7.11-12).

2. Роботодавець створює службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (із змінами).

3. Роботодавець організовує опрацювання і затвердження нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229.

4. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

5. Роботодавець за рахунок власних коштів організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами).

6. Роботодавець забезпечує проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників під час прийняття на роботу та в процесі їх трудової діяльності відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (із змінами).

7. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

8. Забороняється застосування праці жінок на роботах, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Піднімання та переміщення важких речей жінками здійснюється з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

9. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми здійснюється з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

10. Роботодавець організовує проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

11. Роботодавець забезпечує працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (із змінами), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам металургійної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 серпня 2008 року № 187, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2008 року за № 918/15609 (далі - НПАОП 27.0-3.01-08).

12. Засоби індивідуального захисту мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.

13. Роботодавець забезпечує санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень згідно з вимогами чинного законодавства України відповідно до:

Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 лютого 2014 року № 99, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 335/25112;

Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99);

Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99).

14. Роботодавець організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці.

15. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов’язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно додержуватися вимог безпеки згідно з нормативно-правовими актами з охорони праці.

Концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати допустимим вимогам.

16. Показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень з одержання та переробки порошків магнію та його сплавів повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

17. Граничне значення температури гарячих поверхонь, доступних для дотику, технологічного обладнання та машин не має перевищувати 43° С згідно з вимогами ДСТУ EN 563-2001 "Безпечність машин. Температура поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь" та Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 грудня 2013 року № 892, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2013 року за № 2127/24659.

18. Обладнання та експлуатація бойлерних установок, баків для нагрівання води та водяних теплообмінників гарячого водопостачання повинні відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.

19. Використання джерел іонізуючого випромінювання підприємством здійснюється за наявності ліцензії на провадження діяльності з виробництва джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266 (НП 306.5.05/2.065-2002), Норм радіаційної безпеки України, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (НРБУ-97), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

20. Загальні вимоги електробезпеки устаткування повинні відповідати чинним нормативно-правовим актам з охорони праці. Обладнання та комунікації повинні бути заземлені.

21. Промислові майданчики, на яких розміщено виробництво з одержання та переробки порошків магнію та його сплавів, мають бути огороджені і мати контрольно-пропускні пункти. На території промислових майданчиків повинні бути встановлені знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

22. Експлуатація залізничного транспорту на підприємстві, а також організація руху поїздів здійснюється відповідно до вимог НПАОП 0.00-7.11-12

23. Експлуатація внутрішньозаводського та внутрішньоцехового транспорту на підприємстві здійснюється з дотриманням вимог Правил охорони праці в металургійній промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 22 грудня 2008 року № 289, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 січня 2009 року за № 87/16103 (далі - НПАОП 27.0-1.01-08).

Транспортні механізми мають бути забезпечені попереджувальними пристроями для подачі звукового чи світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.

Біля прохідних підприємства, в цехах і на дільницях повинні бути вивішені схеми руху залізничного та інших видів транспорту по території підприємства, цеху, дільниці.

24. У виробництві порошків магнію та його сплавів передбачаються окремі приміщення для:

диспергування (пульверизації) розплаву;

розсіювання порошків магнію та його сплавів.

Зовнішні огороджувальні конструкції цих приміщень повинні мати елементи, які можна легко скинути (зруйнувати). Внутрішні стіни цих приміщень мають бути розраховані на навантаження не менше ніж 5 кН/м-2 (500 кгс/м-2).

25. Для захисту від атмосферних опадів сировинні матеріали та готову продукцію зберігають у закритих складах.

26. Приміщення, в яких використовуються чи створюються вибухонебезпечні, пожежонебезпечні чи шкідливі речовини, обладнуються системами аспірації та загальнообмінної вентиляції.

27. Приміщення, де в технологічних процесах використовуються чи утворюються вибухонебезпечні чи токсичні пари або гази, обладнуються системами автоматичного контролю їх концентрації у виробничій зоні і засобами сигналізації, що попереджують про підвищення їх концентрації до небезпечного рівня.

28. Фундаменти, стіни, опірні конструкції, підлоги, а також технологічне та вентиляційне обладнання, трубопроводи, електроустановки та інші конструкції та пристрої у виробничих приміщеннях, де використовуються агресивні речовини і матеріали (луги, кислоти, їх сполуки та розчини), мають бути захищені антикорозійним покриттям.

29. Підлога і площадки у виробничих приміщеннях, де можливе проливання агресивних рідин, обладнуються бортами і плінтусами, для перешкоджання розливанню рідини по підлозі, а також гідроізоляцією, яка унеможливлює проникнення агресивної рідини в ґрунт. У цих приміщеннях передбачаються пристрої та пристосування для негайного прибирання або видалення розлитої рідини за межі приміщення з обов'язковою її попередньою нейтралізацією.

30. У разі розміщення технологічних апаратів з агресивними рідинами на перекриттях, встановлених на підлозі, або площадках, навколо апаратів та по периметру площадок, отворів в площадках та перекриттях обладнують суцільні бортики заввишки не менше 150 мм. У разі відсутності каналізації, яка може бути використана для видалення розлитої агресивної рідини, передбачають ємкість та засоби для збору рідини з метою її подальшого знешкодження.

31. Перекриття і площадки, на яких розташовуються вібраційні сита (вібросита), мають бути розраховані на сприйняття і поглинання вібрацій, які виникають при їх роботі. Вібрація на робочих місцях біля вібросит повинна бути в межах допустимих величин відповідно до ДСН 3.3.6.039-99.

32. Для покриття підлог, площадок і сходів у вибухопожежонебезпечних виробництвах застосовуються іскробезпечні матеріали.

33. Підлоги робочих площадок біля печей, на дільницях розливу та розпилення розплаву металу виконуються з жаростійких та зносостійких матеріалів.

34. Виробничі та допоміжні приміщення обладнуються вентиляцією та опаленням, які забезпечують умови мікроклімату та стан повітряного середовища згідно з ДСН 3.3.6.042-99.

35. Приміщення, де в технологічних процесах знаходяться чи створюються вибухонебезпечні або токсичні речовини або гази, обладнують системами контролю їх вмісту у виробничій зоні з пристроями сигналізації в разі підвищення їх концентрації вище допустимого рівня.

Контроль за вмістом токсичних і вибухонебезпечних газів в приміщенні здійснюється автоматичними газоаналізаторами. У разі відсутності автоматичних газоаналізаторів контроль за вмістом в робочій зоні приміщень пилу і пари, а також токсичних газів здійснюється періодично шляхом відбирання проб повітря за методикою згідно з вимогами чинного законодавства України за графіком і в терміни, встановлені і затверджені роботодавцем.

36. Цехи забезпечуються питною водою, яка відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

1. Технологічні процеси розробляють на основі вихідних даних щодо технологічного проектування відповідно до вимог ДСТУ 3273-95 "Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги".

2. Технологічне обладнання та організація робочих місць мають відповідати вимогам ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки" та чинному законодавству України.

3. При розміщенні технологічного обладнання слід керуватись вимогами максимально можливого скорочення кількості перепадів та гравітаційних потоків порошків і зменшення їх висоти, виходячи з умов виключення можливості роботи бункерів "на прохід" та забезпечення рівномірного вивантаження порошків через герметизовані дозувальні пристрої.

4. Конструкція технологічного обладнання і пристроїв міжопераційного транспорту має бути герметичною, щоб унеможливити витікання пилу і газу з внутрішніх порожнин назовні. При неможливості повної герметизації місця обладнують аспіраційними укриттями для локалізації і видалення забрудненого повітря з урахуванням вибухопожежонебезпечних характеристик пилу чи газу. Укриття та аспіраційні пристрої монтують одночасно з відповідним технологічним обладнанням.

5. Усе технологічне устаткування, обладнання і пристрої систем вентиляції і аспірації, транспортні засоби та трубопроводи мають бути заземлені відповідно до чинного законодавства України. Металеві трубопроводи заземлюють на вході до приміщень цехів та виході з них, як правило, на контур заземлення цехових електроустановок.

6. На фланцевих з’єднаннях трубопроводів, призначених для транспортування вибухопожежонебезпечних речовин, встановлюють струмопровідні перемички.

7. Технологічні апарати, транспортні пристрої та обладнання, задіяні у технологічному ланцюзі послідовно, мають бути зблоковані між собою, щоб при зупинці одного з апаратів або обладнання зупинялись би зв'язані з ним за ходом технологічного процесу апарати та обладнання, якщо їх зупинка не призведе до аварії.

8. Оснащення і експлуатація технологічних трубопроводів пари, гарячої води здійснюються згідно з вимогами Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08 вересня 1998 року № 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 1998 року за № 636/3076.

9. Технологічні апарати, ємкості і трубопроводи перед заповненням їх матеріалами або газами, здатними утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші, попередньо продувають інертним газом, пропарюють чи вакуумують.

10. Перелік обладнання і трубопроводів, що підлягають обов'язковому продуванню інертним газом, пропарюванню чи вакуумуванню, технологічні операції із застосуванням інертного газу, засоби локалізації і видалення інертного газу, який подається на продування з метою запобігання надходженню його у виробничу зону, а також порядок контролю за станом середовища в порожнинах, що продуваються, і на робочому місці вказуються в інструкції з охорони праці, що розробляється на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затверджується роботодавцем.

11. При зупинках технологічного процесу апарати, призначені для роботи зі скрапленими газами, рідкими і газоподібними токсичними і вибухонебезпечними речовинами (природний газ), відключають від живильних трубопроводів запірною арматурою, старанно очищують, продувають інертним газом (пропарюють, вакуумують або промивають водою), після чого на запірній арматурі встановлюють заглушки. Порядок очищення, продування (вакуумування, промивання), встановлення заглушок визначається інструкцією з охорони праці, що розробляється на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затверджується роботодавцем.

12. Апарати і ємкості з вибухопожежонебезпечними речовинами обладнуються засобами контролю та сигналізації про перевищення встановленого рівня тиску і температури. Граничні значення тиску і температури повинні бути вказані в інструкції з охорони праці, що розробляється на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затверджується роботодавцем.

13. Для взяття проби з технологічних апаратів і комунікацій передбачаються пристрої, що забезпечать локалізацію шкідливих речовин, які виділяються, та дозволять за потреби відновити заданий рівень тиску шляхом подачі в апарат негорючого газу.

14. Дихальні і продувочні лінії та лінії викидання надлишків горючих пари, газу при підвищенні тиску в технологічних апаратах і ємкостях обладнуються вогнезахисними клапанами або гідравлічними затворами.

Вогнезахисні клапани і гідравлічні затвори встановлюються у доступних для їх огляду і ремонту місцях. Терміни їх перевірки мають бути вказані в інструкції з охорони праці, що розробляється на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затверджується роботодавцем.

15. Система охолодження обладнання (печей, холодильників, шнеків) має виключати можливість утворення парових пробок.

Конструкція з'єднання водоохолоджуваних елементів має забезпечувати можливість відключення окремих елементів від системи охолодження. Запірна арматура для відключення має розміщуватися у доступних і безпечних для обслуговування місцях або управлятися дистанційно.

Охолоджувальна вода відводиться на водозбірник, влаштування і розміщення якого дозволяє працівникам спостерігати за струменем води.

Температуру води, яка відводиться від водоохолоджуваних елементів, контролюють для запобігання випаданню осаду тимчасової жорсткості. Порядок проведення контролю температури визначається інструкцією з охорони праці, розробленою на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затвердженою роботодавцем.

16. Вібросита для розсіювання сухих порошкових матеріалів обладнуються кожухами або укриттям кабінного типу, приєднаними до системи аспірації.

17. Перед пуском вібросит в роботу необхідно ретельно оглянути всі кріплення, звертаючи особливу увагу на кріплення дебалансних вантажів, перевірити справність пристроїв системи аспірації.

18. Експлуатація конвеєрного транспорту, елеваторів, пневматичного та вібраційного транспорту вантажопідіймальних машин у цехах, дільницях, відділеннях має відповідати вимогам настанов з експлуатації, інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві, НПАОП 27.0-1.01-08 та інших чинних нормативно-правових актів з охорони праці. Транспортні механізми забезпечуються попереджувальними пристроями для подачі звукового або світлового сигналу про їх запуск, аварію, зупинку чи пошкодження.

19. Не дозволяється розміщати робочі місця, проходи, проїзди під монорейками і конвеєрами. Якщо за умовами виробництва таке розміщення є необхідним, над вказаними місцями обладнують суцільні огородження, а конвеєри, крім того, повинні бути обладнані захисними бортами.

20. При утворенні просипів прибирання розсипаного матеріалу допускається лише при зупинці відповідного обладнання і дотриманні бірочної системи. Прибирання просипів виконується згідно з інструкцією з охорони праці, що розробляється на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затверджується роботодавцем.

21. Плавильні установки з електропечами мають забезпечуватися засобами захисту від дії електромагнітних полів згідно з вимогами чинного законодавства України та відповідати вимогам ДСН 3.3.6.096-2002.

Контроль за додержанням безпечних величин електромагнітних полів виконується шляхом вимірювання параметрів потоку енергії електромагнітних полів на робочих місцях і в місцях можливого перебування персоналу, де є небезпека їх дії. Порядок проведення контролю визначається інструкцією з охорони праці, що розробляється на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затверджується роботодавцем.

22. Порожнини устаткування, де використовуються чи виготовляються сухі порошки, перед початком роботи, а також після тривалої зупинки необхідно продути інертним газом для зниження вмісту кисню в газовому середовищі порожнин до заданого безпечного значення, що передбачається технологічною документацією. Порядок виконання продувки і контролю вмісту кисню визначається інструкцією з охорони праці, що розробляється на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затверджується роботодавцем.

23. У приміщеннях, де виготовляються чи використовуються сухі порошки, прибирання пилу проводиться методом, що виключає здіймання пилу. У разі мокрого прибирання змиви видаляються у шламовідстійники.

Змиті у шламовідстійник відкладення порошку видаляються через відкриті жолоби, перекриті решітками.

Очищення шламовідстійників, лотків, каналізаційних труб та колодязів виконується відповідно до вимог виконання газонебезпечних робіт, що передбачено нормативно-правовими актами з охорони праці. Графік і порядок очищення визначаються інструкцією з охорони праці, розробленою на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затвердженою роботодавцем.

24. Транспортування матеріалів, що містять шкідливі речовини чи можуть утворювати пил, проводиться в герметичній тарі. У випадку аварійної ситуації, пов'язаної з розгерметизацією тари, передбачаються заходи щодо збирання та упаковування зазначених матеріалів.

25. Інструменти та пристрої, що використовуються для обслуговування і ремонту технологічного обладнання, мають відповідати характеру виконуваної роботи і бути справними.

Інструменти і пристрої мають знаходитись у відведених для цього місцях на виробничих дільницях або у спеціальних інструментальних шафах.

26. Відділення, де виготовляють чи використовують порошки, обладнуються телефонним виробничим зв'язком, в тому числі гучномовним.

1. Тигельні електричні печі для отримання алюмінієво-магнієвого сплаву мають виступати над рівнем підлоги не менше ніж на 200 мм.

2. Корпуси електричних печей і тиглів повинні бути заземлені.

3. Біля тигельної печі передбачається аварійний приямок (гідро- і термоізольований, чистий і сухий) з ємністю для випуску розплаву в разі прогоряння тигля.

4. Під час отримання алюмінієво-магнієвого сплаву у відбивної печі ванна печі має бути футерована вогнетривкими матеріалами, нейтральними по відношенню до розплаву.

5. Застосування при кладці або ремонті футеровки відбивної печі рідкого скла або інших силікатів, з якими можлива вибухова реакція розплаву, забороняється.

6. При отриманні алюмінієво-магнієвого сплаву в тигельній печі спочатку в неї завантажують магній, а потім алюміній, а при отриманні цього сплаву у відбивній печі спочатку розплавлюють алюміній, а потім завантажують магній.

7. Осередки загоряння, що з'являються на поверхні розплаву в процесі приготування сплаву, слід негайно засипати сухим флюсом.

8. Флюси зберігаються у тарі, яка щільно закривається кришкою.

9. Занурювати холодний метал та інструмент в тигель із розплавленим металом, а також застосовувати вологі флюси заборонено.

10. Транспортування тиглів з розплавленим металом до місця заливки і повернення порожніх тиглів здійснюється за встановленими маршрутами, затвердженими роботодавцем.

11. При транспортуванні тиглів з розплавленим металом на візках тиглі мають бути зафіксовані, щоб уникнути перекидання і розливання металу.

12. Рівень металу має бути нижче краю тигля не менше ніж на 150 мм.

13. Зварювання тиглів проводиться тільки зварниками, атестованими відповідно до вимог Правил атестації зварників, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 61 від 19 квітня 1996 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 31 травня 1996 року за № 262/1287. Для огляду тиглів передбачаються поворотні пристосування.

14. Нові, а також відремонтовані тиглі слід експлуатувати тільки після їх огляду і таврування.

15. Зварні тиглі оглядаються після кожної плавки. При виявленні в них тріщин, раковин, руйнувань зварного шва, а також при зменшенні товщини стінок на 25% і більше експлуатація їх забороняється.

16. Накопичення окалини на внутрішній поверхні шахти тигельної печі не допускається.

17. Перед розливанням сплаву виливниці ливарного конвеєра просушуються і підігріваються.

18. Ринви й розливні пристосування очищуються від забруднень і залишків флюсу і безпосередньо перед розливанням сплаву просушуються.

19. Охолодження виливниць ливарного конвеєра водою забороняється.

20. При розливанні сплаву на конвеєрі застосовується як захисне середовище порошкоподібна сірка або сірчистий газ.

21. Ливарні конвеєри укриваються та обладнуються місцевими відсмоктувачами. Місцеві відсмоктувачі також передбачаються від рамп з балонами сірчистого газу, від печей для одержання сплаву і від установки для розмелювання і подрібнення флюсів.

1. Розмел і розсів порошку з алюмінієво-магнієвого сплаву проводиться в азотно-кисневому середовищі із вмістом кисню від 2 до 5%. Температура пилогазової суміші на виході з млина не повинна перевищувати 65° С.

2. Пневмосепараційні розмельні системи забезпечуються автоматичними газоаналізаторами (для визначення вмісту кисню в азотно-кисневій суміші) із сигналізацією, що спрацьовує при досягненні граничних концентрацій, засобами регулювання тиску зазначеної суміші, а також приладами для вимірювання температури і тиску пилогазової суміші.

3. На трубопроводі, що підводить азотно-кисневу суміш до грохотів для розсіву алюмінієво-магнієвого порошку, мають бути встановлені манометр та автоматичний газоаналізатор із сигналізацією, що спрацьовує при досягненні граничнодопустимих рівнів кисню в азотно-кисневій суміші.

4. Електроприводи живильника і грохота, а також вентилятора млина і живильника зблоковуються.

5. Пуск і зупинка розмельної системи зблоковуються з показаннями газоаналізатора за вмістом кисню в азотно-кисневій суміші.

1. Брикети магнієвої стружки і відсіви перед переплавкою мають бути висушені.

2. Брикети завантажуються в тиглі під шар флюсу невеликими порціями. Зберігання понад 300 кг брикетів у печах забороняється.

3. Прес для брикетування магнієвої стружки і відсівів встановлюється в окремому приміщенні.

4. На ділянці виливки магнієвих кілець у кокілі виділяється місце для охолодження виливків. Не допускається наявність вологи на підлозі кокільної ділянки.

5. Перед заливанням металу кокілі мають бути очищені, висушені і підігріті. Обдування кокілів слід проводити осушеним стисненим повітрям.

6. При заливанні металу в кокіль поверхню металу захищають порошкоподібною сіркою або сірчистим газом.

1. Режими різання магнієвих кілець на фрезерних верстатах повинні виключати можливість займання магнієвого порошку.

2. Кільця, що мають після відливання і обдирання видимі неозброєним оком тріщини, флюсові і шлакові включення, переробляти на порошок забороняється.

3. Здійснювати налаштування фрезерного верстата під час його роботи, за винятком налаштування вертикальної фрези, забороняється.

4. Під час зміни фрез електродвигуни приводів верстата мають бути відключені.

5. Зупиняти фрезерний верстат, за винятком аварійних випадків, слід тільки на холостому ходу.

6. Фрезерні верстати мають бути забезпечені спеціальним пристроєм, що відключає привід при спрацьовуванні заготовки.

7. Патрубки системи пневмотранспорту безпосередньо на фрезерних верстатах мають бути забезпечені шиберами для відсікання трубопроводів при загорянні порошку і пристроями для уловлювання уламків різального інструменту.

8. Електродвигуни приводів грохотів мають бути зблоковані з аспіраційною системою. Блокування має виключати можливість пуску і роботи грохотів при непрацюючій аспіраційній системі.

9. При виявленні несправності електрообладнання або заземлення слід негайно зупинити агрегат або відключити подачу електроенергії всьому відділенню.

10. Концентрація магнієвого порошку в трубопроводах системи пневмотранспорту від фрезерних верстатів не має перевищувати 25 г/м-3 повітря.

11. Повітропроводи системи пневмотранспорту мають бути обладнані люками для очищення та штуцерами для відбору проб пилоповітряної суміші. Для обслуговування люків і штуцерів обладнуються спеціальні майданчики.

12. Відбір проб із трубопроводів системи пневмотранспорту від фрезерних верстатів для контролю за концентрацією магнієвого порошку і пилоповітряної суміші здійснюється за графіком, затвердженим роботодавцем.

13. Перевірка стану воздуховодів та їх очищення проводяться відповідно до графіка, затвердженого роботодавцем, але не рідше двох разів на місяць.

14. При виявленні несправності в системі пневмотранспорту магнієвого порошку фрезерні верстати негайно зупиняються.

15. Масло, що застосовується в масляних фільтрах, не має містити водорозчинні кислоти і луги. Температура займання масла має бути не нижче 150° С.

16. Вантажопідйомні машини і транспортні засоби, що використовуються в потенційно вибухонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам безпеки.

17. На випадок виникнення пожежі має бути передбачена можливість аварійного дистанційного відключення електроживлення обладнання всього відділення.

18. Апарати та повітроводи системи пневмотранспорту мають бути обладнані запобіжними мембранами.

19. У цехах і відділеннях, які виробляють магнієві порошки, передбачаються склади для відходів, призначених для спалювання, склади змінних запасів незавершеного виробництва, а також майданчики для зберігання магнієвих кілець і відходів, що підлягають переплавці.