5. За якісну підготовку ЗЗ ПММ до роботи, перевірку технічного стану, укомплектованість обладнанням, приладами, засобами пожежогасіння, інструментом, витратними матеріалами, проведення контрольних оглядів відповідає командир підрозділу, у підпорядкуванні якого знаходяться зазначені засоби.
6. Під час підготовки ЗЗ ПММ особлива увага звертається на чистоту зовнішньої поверхні спеціального обладнання (відсутність піску, бруду, снігу), стан ущільнювальних з'єднань, кріплення рукавів, герметичність кранів.
ЗЗ ПММ прибувають на аеродром підготовленими до роботи, справними, після проведення чергового технічного обслуговування, з повністю або частково заправленими кондиційним ПММ опломбованими ємностями.
7. Для забезпечення якості ПММ служба ПММ авіаційної частини здійснює контроль:
технічного стану спеціального обладнання ЗЗ ПММ та транспортування палива під час їх підготовки до заправки ПС;
технічного стану ЗЗ ПММ перед їх наливом;
чистоти палива та відповідності його якості паспортним даним під час зберігання в резервуарах на складі та ємностях ЗЗ ПММ перед виходом їх зі складу.
8. Під час підготовки до польотів на складі ПММ авіаційної частини перед перекачуванням палива з відстійних резервуарів у видаткові начальник лабораторії якості палива (далі - лабораторії ПММ) (лаборант) або посадова особа, яка перевіряє якість ПММ (далі - лаборант), зобов'язаний перевірити:
маркування відстійних резервуарів, марку та якість палива за даними останнього випробування;
наявність пломб та технічний стан видаткових резервуарів, дату їх останньої зачистки;
виконання вимог щодо часу відстоювання палива;
відсутність механічних домішок, води, у зимовий час - кристалів льоду в пробі, відібраній із відстійних резервуарів та відстою фільтрів;
перепад тиску на фільтрах;
технічний стан дозаторів під час введення в паливо противодокристалізаційної рідини (далі - ПВК) та її якість (за даними останнього випробування).
9. Перед видачею палива з видаткових резервуарів в ЗЗ ПММ лаборант зобов'язаний перевірити:
маркування видаткових резервуарів;
марку та якість палива за даними останнього аналізу;
час відстоювання палива у видаткових резервуарах (не менше 60 хвилин);
наявність пломб та технічний стан резервуарів;
відсутність механічних домішок, води, у зимовий час - кристалів льоду (у пробах, відібраних з кранів нижнього зливу), за потреби злити відстій палива;
перепад тиску на фільтрах;
злив відстою палива з відстійників фільтрів та фільтрів-сепараторів;
чистоту та технічний стан рукавів для заповнення ємностей;
відповідність маркування ЗЗ ПММ марці залитого пального;
наявність пломб на наливній горловині, дихальному клапані, фільтрах і кришці приймального патрубка;
наявність чохлів на видаткових та зливних кранах, наливній горловині, приймальному рукаві (патрубку);
справність та чистоту сіток у роздавальних кранах, наконечників закритої заправки та приймальних патрубків;
наявність запису у формулярі ЗЗ ПММ даних про проведення регламентних робіт на спеціальному обладнанні;
наявність та надійність кріплення ковпачків на роздавальних кранах, а також наявність та справність тросу заземлення видаткових кранів (наконечників закритої заправки);
відсутність води, механічних домішок, у зимовий час - кристалів льоду методом зливання палива з фільтрів та відстійників;
наявність засобів пожежогасіння та справність контурів заземлення (видаткових шлангів, спеціального обладнання) за допомогою тестера із записом у формулярі ЗЗ ПММ.
10. Під час перевірки резервуара видаткової групи разом із представником ІАС через крани нижнього зливу відбирається об'єднана проба палива. У пробі визначається наявність ПВК рідини, відсутність механічних домішок та води, частка проби в кількості 1 л опечатується представником ІАС і зберігається на складі ПММ до кінця польотів. Проба надається комісії в разі льотного інциденту або виникнення передумов такого інциденту, пов'язаних з якістю палива.
Видаткові резервуари, що не задіяні для забезпечення польотів, а також крани (вентилі) подачі палива від них закриваються та опечатуються представником ІАС.
11. Заповнювати ЗЗ ПММ паливом, яке містить механічні домішки, воду, а також ПВК рідину, яка не відповідає встановленим стандартам та технічним умовам, забороняється.
12. На день польотів Розпорядженням з АТЗ польотів призначаються: відповідальний на складі ПММ та особа, яка має допуск до перевірки якості ПММ.
13. Після заповнення ЗЗ ПММ на складі ПММ проводяться:
опломбування та зачохлювання ємностей та спеціального обладнання;
перевірка відсутності підтікання з кранів та з'єднань трубопроводів;
зливання та перевірка чистоти відстою з відстійників фільтрів і відстійників (зливання відстою здійснюється після 10-хвилинної стоянки ЗЗ ПММ та триває до появи палива без механічних домішок і води (кристалів льоду));
візуальна перевірка відсутності механічних домішок, води (взимку - кристалів льоду) у пробі палива, відібраній з видаткового обладнання ПЗ після зливання відстою (перевірка чистоти відстою і проби палива з роздавальних кранів і наконечників закритого заправлення проводиться лаборантом на контрольному пункті перевірки ЗЗ ПММ складу ПММ).
14. У разі якщо ПЗ не використовувався протягом двох і більше діб, перед застосовуванням для заправки ПС проводиться перекачування палива через кожний рукав у кількості не менше 200 л у відстійний резервуар, про що робиться відповідний запис у формулярі.
15. Для візуальної перевірки чистоти палива воно зливається в прозорий посуд із некольорового скла ємністю 0,5 л, який закривається кришкою для запобігання попаданню в нього механічних домішок, кристалів льоду та вологи з атмосфери.
16. У разі отримання позитивних результатів огляду ЗЗ ПММ і визначення якості ПММ, а також відповідності даних фізико-хімічних показників палива (за паспортом) вимогам стандартів водію ЗЗ ПММ видаються видаткова відомість і контрольний талон (за потреби - паспорт на паливо) на заправку ПС під підпис у журналі видачі контрольних талонів.
17. Контрольний талон підписується лаборантом і пред'являється представнику ІАС для одержання дозволу на заправку ПС, який ставить підписи у формулярі та контрольному талоні.
Під час повторних виїздів ЗЗ ПММ відмітка про допуск на заправку ПС робиться на тому самому контрольному талоні.
Контрольний талон на паливо дійсний протягом періоду використання палива з одного видаткового резервуара за умови, що в цей резервуар не закачувалося паливо з інших резервуарів.
Контрольні талони на паливо для заправки авіаційної техніки видаються водіям спеціальних транспортних засобів на складі ПММ після закачування ЗЗ ПММ.
18. Після тривалої (більше 6 годин) стоянки ПЗ перед подачею його на заправку ПС лаборантом складу ПММ проводиться повторна перевірка чистоти відстою, про що в контрольному талоні робиться відповідна відмітка.
19. У разі закачування палива в ПЗ з інших резервуарів або доливання резервуарів, з яких проводилося заповнення ПЗ з інших резервуарів, контрольний талон у водія вилучається і видається інший.
20. У разі позитивних результатів аеродромного контролю якості ПММ подачу їх на заправку ПС здійснює представник служби ПММ. Після контрольної перевірки палива та ЗЗ ПММ дозвіл на заправку ПС ПММ надають та оформлюють у контрольному талоні "Заправку дозволяю" посадові особи ІАС, які щорічно визначаються наказом командира авіаційної частини.
21. Перед заправкою ПС паливом авіаційний технік (механік) перевіряє:
наявність і правильність оформлення контрольного талона на паливо у водія ЗЗ ПММ;
відповідність маркування ЗЗ ПММ запису в контрольному талоні;
наявність оформленого допуску ЗЗ ПММ на заправку ПС;
надійність заземлення ЗЗ ПММ та ПС;
наявність та цілість пломб на спеціальному обладнанні ЗЗ ПММ;
чистоту та справність роздавальних кранів і наконечників закритої заправки, сіток (засмічення сіток не допускається);
чистоту відстою палива з місць зливу на ЗЗ ПММ.
22. Під час заправки ПС водій ПЗ слідкує за перепадом тиску на фільтрах та надійною роботою ПЗ.
23. Авіаційний технік (механік) під час заправки ПС паливом контролює роботу ПЗ, кількість виданого палива та забезпечує дотримання умов, які виключають забруднення (попадання пилу, дощу, снігу) систем ПС.
24. Після заправки авіаційний технік (механік), якщо це передбачено інструкцією з експлуатації конкретного типу ПС, проводить зливання відстою з баків ПС, перевіряє його на відсутність води та механічних домішок. У разі відсутності забруднень проводиться відбирання проб з баків ПС у кількості не менше 1 л.
25. Під час застосування системи ЦЗП ПС перед початком заправки лаборант зобов'язаний перевірити:
час відстоювання палива у видаткових резервуарах;
чистоту проб палива, відібраних із кранів нижнього зливу видаткових резервуарів, відстійників фільтрів і фільтрів-сепараторів, відстійників кожного заправного агрегату, а також проб, відібраних із видаткового обладнання. Об'єднана проба палива відбирається через крани нижнього зливу видаткових резервуарів. У пробі визначається вміст ПВК рідини. Частина проби в кількості 1,0 л опечатується представником ІАС і зберігається на складі ПММ до кінця польотів і надається комісії в разі льотного інциденту або виникнення передумов такого інциденту, пов'язаних із якістю палива;
наявність пломб на резервуарах, фільтрах і заправних агрегатах;
наявність чохлів, надійність кріплення ковпаків, справність і чистоту сіток роздавальних кранів і наконечників закритої заправки;
перепад тиску на фільтрах (за записами у формулярах);
наявність засобів пожежогасіння і заземлення.
Після перевірки лаборант видає начальнику системи ЦЗП контрольний талон на паливо окремо на кожну роздавальну колонку і робить відмітку в робочому журналі системи ЦЗП.
26. У разі якщо система ЦЗП не використовувалася протягом двох і більше діб (не проводилася заправка ПС або паливо не перекачувалося), перед її застосуванням для заправки ПС проводиться прокачування палива через кожний заправний агрегат у кількості не менше 200 л.
27. У разі позитивного результату контрольної перевірки спеціаліст ІАС робить записи у робочому журналі системи ЦЗП, а також у контрольному талоні про дозвіл заправки ПС "Заправку дозволяю" з відміткою про дату, час та скріплює підписом.
28. Підготовка мастил, олив, спеціальних та гідравлічних рідин (далі - мастила) до видачі, заповнення МЗ, ЗСР проводиться на пункті відстоювання і фільтрування авіаційних мастил складу ПММ.
На кожну установку для відстоювання та фільтрації мастил ведеться формуляр встановленого зразка.
29. Перед кожною видачею мастил з видаткових резервуарів (бочок) лаборант проводить візуальну перевірку їх відстою, злитого через кран шляхом відбору донної проби. У разі виявлення води і механічних домішок мастило додатково відстоюється і після зливання відстою за можливості перекачується в чистий видатковий резервуар (бочку).
30. Підставою для видачі контрольного талона є перевірка відсутності води і механічних домішок, дані контрольного аналізу проби мастила, відібраної з видаткових устаткувань або нижньої точки зливу видаткового резервуара.
31. Контрольне випробування мастила проводиться під час кожного заповнення видаткового резервуара.
32. Перевірка відсутності води і механічних домішок в мастилах проводиться лаборантом на складі ПММ до і після заповнення ЗМ, ЗСР шляхом відбору проб мастила з відстійників.
33. Перевірка відсутності механічних домішок в мастилах проводиться візуально. Проба мастила відбирається в чисту суху скляну ємність і розбавляється чотирикратною кількістю авіаційного бензину Б-70 або розчинника Нефрас-С4-50/170. У розбавлених мастилах під час візуального огляду їх у прохідному світлі не повинні простежуватися сторонні домішки.
34. Забороняється заправляти ПС мастилами безпосередньо з каністр або іншої тари, минаючи пункт відстоювання і фільтрування, без використання спеціальних засобів заправки.
35. Під час контрольної перевірки мастил із ЗМ, ЗСР представником ІАС встановлюються:
наявність і правильність оформлення контрольного талона на мастило;
відповідність маркування ЗСР типу залитої в нього спеціальної рідини, а також його відповідність вимогам експлуатаційної документації;
наявність пломб і чохлів на обладнанні ЗЗ ПММ;
відсутність в мастилі води і механічних домішок (виявляється візуально).
У разі позитивного результату перевірки відповідним спеціалістом ІАС робиться відмітка в контрольному талоні і формулярі ЗМ, ЗСР про дозвіл на заправку ПС "Заправку дозволяю".
36. На польових аеродромах та аеродромах, де відсутній персонал ІАС, контроль якості палива проводиться в обсязі вимог пунктів 21, 23, 24 цієї глави екіпажем ПС, допущеним до підготовки до повторного польоту, та представниками служби ПММ авіаційної частини, за якою закріплено аеродром.
2. Контроль якості стиснених та зріджених газів
1. З метою забезпечення життєдіяльності екіпажу, а також роботи систем ПС ДА застосовуються такі гази:
кисень медичний газоподібний та зріджений;
азот газоподібний та зріджений;
стиснене повітря;
вуглекислий газ.
2. Під час експлуатації ПС здійснюються повний та контрольний аналізи якості стиснених та зріджених газів.
Контрольний та повний аналізи якості газів передбачають проведення аналізів у повному об'ємі згідно з державними стандартами для даного типу газів.
3. З метою забезпечення постійного контролю якості газів здійснюються такі види контролю:
виробничий та під час зберігання;
приймально-здавальний;
аеродромний.
4. Виробничий контроль передбачає перевірку якості газів у процесі їх виробництва на газодобувних станціях, а також під час зберігання запасів.
5. Приймально-здавальний контроль передбачає перевірку документів, які підтверджують якість газів, а також проведення окремих аналізів газів.
6. Аеродромний контроль передбачає перевірку посадовими особами ІАС авіаційної частини та черговим з АТЗ польотів документів, які підтверджують якість газів, а також технічного стану газозарядних (газозаправних) засобів, який впливає на забезпечення безаварійної експлуатації ПС.
7. Контроль якості стиснених та зріджених газів здійснюється в лабораторії з контролю якості газів (далі - лабораторія якості газів) підготовленим персоналом (начальником лабораторії та лаборантами). Кількість лаборантів залежить від технологічного режиму роботи газодобувних та газозарядних станцій, кількості найменувань газів, які використовуються для обслуговування ПС, інтенсивності їх використання, а також можливої зміни якості газів під час зберігання.
Персонал лабораторії якості газів повинен пройти навчання в спеціальних навчальних закладах та мати відповідний документ на право проведення робіт із контролю якості газів відповідно до законодавства. Допуск до самостійної роботи оформлюється наказом командира авіаційної частини.
8. Лабораторія якості газів передбачається у штаті авіаційної частини в підрозділах АТЗ польотів за наявності в авіаційній частині киснедобувної станції, газифікаційної установки, компресорної станції або газозарядних засобів.
Лабораторія якості газів розміщується в одноповерховій будівлі, що опалюється, з проточною водою та каналізацією. У будівлі обладнуються необхідні приміщення для організації та проведення робіт із перевірки якості газів. Приміщення комплектуються приладами, обладнанням, інструментами та технічною документацією, необхідними для якісного виконання робіт. Для проведення вимірювальних робіт під час здійснення контролю якості стиснених та зріджених газів лабораторія атестується в установленому порядку.
9. Порядок організації та проведення заходів із контролю якості стиснених та зріджених газів, які застосовуються на державних ПС, визначено в Інструкції з організації контролю якості стиснутих та зріджених газів у державній авіації України, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 22 січня 2014 року № 47, зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 06 лютого 2014 року за № 234/25011.
3. Захисне спорядження (льотно-технічне обмундирування та висотне спорядження)
1. Захисне спорядження ЛС призначене для:
захисту від дії несприятливих факторів польоту і зовнішнього середовища в різних кліматогеографічних районах;
створення спільно з іншими бортовими і наземними засобами забезпечення життєдіяльності необхідних умов для виконання екіпажами своїх функціональних обов'язків на всіх етапах діяльності в польоті та на землі;
порятунку в аварійних ситуаціях під час вимушеного покидання ПС;
виживання під час автономного перебування в безлюдній місцевості.
2. Залежно від призначення захисне спорядження ЛС поділяється на:
висотне (кисневі маски, висотні компенсуючі костюми (далі - ВКК) з носками та рукавицями, герметичні шоломи);
протиперевантажувальне (протиперевантажувальні костюми, протиперевантажувальні пристрої (вбудовані у ВКК));
водозахисне (морські рятувальні комплекти, плавальні паси, жилети);
для захисту від ударів (захисні шоломи, бронежилети);
для захисту від температурного впливу (сезонний польотний одяг, взуття, рукавиці, головні убори, вентиляційне спорядження).
3. Захисне спорядження, призначене для захисту авіаційного персоналу від шкідливого впливу навколишнього середовища і забезпечення безпеки робіт, відпускається за встановленими нормами забезпечення і видається для користування тільки тому авіаційному персоналу ДА, робота якого пов'язана з експлуатацією, обслуговуванням і ремонтом озброєння, військової, спеціальної техніки, а також авіаційної техніки та обладнання, поділяється на ЛТО та висотне спорядження.
Забезпечення ЛС ЛТО здійснюється згідно з встановленими нормами забезпечення.
4. Місця зберігання захисного спорядження обладнуються в сухому провітрюваному та опалюваному приміщенні будинку висотного спорядження або окремому приміщенні на аеродромі, в якому повинні бути кімната зберігання та кімната проведення регламентних робіт.
5. Висотне спорядження зберігається при температурі повітря від 0° до +30° С без різких перепадів температур при відносній вологості повітря 80%.
6. Кімната зберігання висотного спорядження обладнується шафами з отворами знизу та зверху для вентиляції під час зберігання спорядження з розрахунку штатної чисельності ЛС.
Шафи обладнуються покажчиками, на яких зазначаються прізвище, ім'я та по батькові льотчика.
В одній шафі можуть зберігатися кисневі маски, ВКК у розвішеному вигляді, шкарпетки, рукавиці, герметичні шоломи, авіаційна гарнітура з маркуванням.
Шафи і вішалки установлюються на відстані не менше 1 м від засобів обігріву у захищених від прямих сонячних променів місцях.
У кімнаті зберігання висотного спорядження забороняється зберігати ПММ, кислоти та луги.
7. Кімната проведення регламентних робіт висотного спорядження обладнується столами для проведення робіт та спеціальним обладнанням.
8. Використання ЛТО, яким авіаційний персонал забезпечується для індивідуального користування, дозволяється виключно в ході виконання робіт, пов'язаних із польотами, обслуговуванням ПС та спеціальної техніки. Носіння спеціального одягу (захисного спорядження) як повсякденного обмундирування забороняється.
9. Зберігання предметів ЛТО, які знаходяться в користуванні авіаційного персоналу, організовується на службовій території аеродрому, порядок його носіння встановлюється командиром авіаційної частини.
4. Організація забезпечення польотів авіаційно-технічним майном
1. В авіаційних частинах видача майна зі складів АТМ здійснюється з дозволу командира авіаційної частини за оформленими в установленому порядку накладними на підставі заявок, підписаних начальниками відповідних служб, за номенклатурою яких обліковується майно.
2. Видача авіаційного майна зі складу без накладних забороняється.
3. Видача майна зі складу АТМ здійснюється шляхом обміну на майно, що вийшло з ладу (несправне), за винятком витратних матеріалів та авіаційного майна, необхідних для доукомплектування техніки або відновлення її технічного стану.
4. Видача майна в підрозділи авіаційної частини здійснюється через матеріально-відповідальних осіб, які визначаються наказом командира авіаційної частини.
5. Під час проведення польотів начальником служби АТМ призначається посадова особа, яка у визначений Розпорядженням з АТЗ польотів час повинна постійно знаходитися на складі АТМ.
6. Для оперативного відновлення справності ПС під час польотів за рішенням командира авіаційної частини в районі МС ПС може розгортатися рухоме відділення складу АТМ, яке обладнане на транспортному причепі або в тимчасових спорудах.
Відділення складу комплектується запасними частинами та витратними матеріалами, перелік (номенклатура) яких визначений у заявці заступника командира з ІАС (начальника ІАС).
7. Під час польотів видача майна зі складу АТМ та його відділення може здійснюватися за роздавальною відомістю (книгою обліку матеріальних засобів, виданих у тимчасове користування) під підпис одержувача з подальшим оформленням накладної в строк не більше трьох діб з моменту закінчення льотної зміни.
5. Організація харчування льотного складу під час виконання польотів
1. Особливості харчування авіаційного персоналу під час підготовки та проведення польотів стосуються в першу чергу ЛС.
Організація харчування авіаційного персоналу здійснюється командиром авіаційної частини через продовольчу службу авіаційної частини на підставі визначених норм харчування.
2. Харчування ЛС поділяється на:
повсякденне (передпольотне) харчування в наземних умовах;
бортове харчування під час тривалих польотів;
харчування в аварійних умовах.
3. Організація харчування ЛС повинна відповідати таким вимогам:
добові раціони повинні включати набори продуктів, різноманітність та кількість яких передбачена льотною нормою харчування;
для урізноманітнення харчування під час складання розкладки продуктів дозволяється проводити заміну одних продуктів на інші відповідно до норм заміни;
калорійність добових раціонів повинна в повному обсязі покривати енергетичні затрати організму;
продукти та готові страви необхідно підбирати з урахуванням впливу на організм несприятливих факторів польоту та особливостей функціонування органів травлення людини в польоті;
готова їжа повинна мати добрі смакові якості, бути різноманітною та безпечною щодо санітарно-епідеміологічного стану;
режим харчування та його добовий розподіл мають відповідати розпорядку дня та характеру польотів.
4. Під час організації харчування ЛС незалежно від умов приймання їжі необхідно дотримуватись таких правил:
у дні польотів приймання їжі організовується не менше 4 разів;
проміжок між прийманнями їжі складає до 4 - 5 годин, на період сну він може збільшуватись до 11 годин;
у дні, коли не здійснюються польоти, їжа може (за рішенням командира авіаційної частини) видаватися 3 рази на добу;
протягом року ЛС повинен забезпечуватись свіжими овочами, фруктами, ягодами та зеленню;
замість молока дозволяється видавати кефір, простоквашу, ацидофільне молоко, а також частково замінювати молоко сиром і сметаною;
у дні польотів їжу видавати за 1,5-2 години до початку польотів, другий сніданок та вечерю - у перерві між польотами або після їх закінчення.
5. Енергетичний вміст продуктів (додаток 13) встановлюється окремо для днів польотів та днів, коли польоти не виконуються.
6. Повсякденне (передпольотне) харчування організовує продовольча служба авіаційної частини на базі стаціонарної льотної їдальні.
7. Їдальні авіаційних частин розміщуються в збудованих за типовим проектом будівлях. Вони повинні мати всі необхідні приміщення для дотримання технологічного процесу приготування їжі та технологічне і холодильне обладнання. У льотних їдальнях окремо обладнується приміщення для приготування кондитерських виробів.
8. Планування повсякденного харчування здійснюється начальником продовольчої служби разом із начальником медичної служби та в разі наявності представником виконавця надання послуг із харчування зі складанням розкладки продуктів на тиждень, яка затверджується командиром авіаційної частини.
9. Розкладка продуктів складається з урахуванням побажань осіб, які харчуються в їдальні. Із затвердженої розкладки продуктів виписуються найменування всіх страв на кожен прийом їжі у вигляді меню. ЛС, ознайомлюючись з меню, робить попереднє замовлення на харчування наступного дня.
10. Під час планування повсякденного харчування слід передбачати різноманітність страв: на перший сніданок планувати гарячу страву з трьох найменувань на вибір, одну страву з сиру або круп без вибору, молоко та гарячі напої; на другий сніданок - вироби з тіста, яйце, м'ясокопченості, соки і гарячі напої; на обід - холодну закуску без вибору, перші і другі страви не менше трьох найменувань на вибір, солодку страву без вибору, фрукти; на вечерю - три гарячі страви на вибір, одну страву з сиру або круп (овочів) без вибору, масло, сир, чай.
11. Виконання польотів відразу після прийому їжі не рекомендується. Виконання польотів особами ЛС натщесерце не допускається.
Раціон має бути помірним за об'ємом і масою, містити продукти, що легко засвоюються, із достатньою кількістю калорій, які не викликають газоутворення, печію та спрагу. У передпольотному харчуванні не передбачають бобові, ячмінну, вівсяну та кукурудзяну крупи; редьку, редис, квашену капусту, м'ясокопченості, жирну свинину та баранину, м'ясо жирних качок, гусей, жирні сорти риб, солону рибу, оселедці, мариновані і консервовані огірки, помідори.
Не рекомендується вживати газовану фруктову воду, напої і квас.
Для збереження достатнього енерговмісту раціону зі зменшеною кількістю жирів у передпольотному харчуванні передбачають підвищену кількість вуглеводів, які легко засвоюються організмом. Рекомендується використовувати нежирну яловичину 1 категорії, печінку, мозок, м'ясо курей; свіжу нежирну рибу, масло, хліб білий із борошна пшеничного 1 ґатунку, незначну кількість круп, рису, картоплі, моркви та цибулі.
12. Для зменшення стомлюваності, стабілізації функціонування центральної нервової системи, органів зору до раціону ЛС включають продукти, багаті на вітаміни А, С та групи В: печінка, масло, морква, помідори, зелень, а також хліб та вітамінні препарати.
На перші страви готують: м'ясні і м'ясо-кісткові бульйони з галушками, локшиною, рисом; супи на м'ясо-кістковому та рибному бульйонах.
На другі м'ясні страви готуються: м'ясо відварне, тушковане, бефстроганов, котлети, тюфтельки, курятину відварну із комбінованими овочево-круп'яними гарнірами.
З риби готують рибу під маринадом, заливну, припущену (парову), тушковану.
Із круп і макаронів готують молочні каші, макаронні запіканки із солодким соусом, а також страви із додаванням сиру, сиру твердого, сметани, запіканки, пудинги тощо.
На третю страву готують компоти, муси, желе і креми.
13. Харчування ЛС на аеродромі організовується за рішенням командира авіаційної частини у дні польотів.
14. У передбачений час готова їжа зі стаціонарної їдальні доставляється на аеродром спеціально обладнаними транспортними засобами, які повинні мати санітарний паспорт. Водій цього транспортного засобу повинен у встановлені строки пройти медичний огляд та мати медичну книжку з відповідною відміткою.
Їжу на аеродром доставляють в термосах та спеціальній тарі (ящики, контейнери) із нержавіючої сталі (алюмінію, харчових пластмас) для хліба та окремо масла, сиру.
15. Для приймання їжі на аеродромі обладнують їдальню з:
обіднім залом ЛС з вестибюлем;
виробничим приміщенням (для короткострокового підігріву, зберігання і роздачі їжі, миття посуду, столових приборів та інвентарю).
В обідньому залі для ЛС встановлюють столи і стільці у достатній для приймання їжі в одну зміну кількості. Обладнання, інтер'єр обіднього залу, підготовка персоналу їдальні мають забезпечувати високу культуру обслуговування.
Вестибюль обладнується вішалками для верхнього одягу, умивальником та електрорушником (рушниками).
Виробниче приміщення їдальні обладнується: холодною і гарячою водою, ємностями (ваннами) для миття посуду, плитами або мармітами для підігріву їжі, кип'ятильником води для чаю, шафами для зберігання посуду, приборів та кухонного інвентарю, столами для порціювання і видачі їжі та інше необхідне обладнання.
Їдальня оснащується комплектом посуду з фарфору (нержавіючої сталі) та столових приборів із нержавіючої сталі.
16. Для організації харчування ЛС на необладнаних аеродромах використовують пересувні кухні-їдальні (ПКС-3М) або інші, призначені для приготування і приймання їжі із двох перших, двох-трьох других і третьої страв у польових умовах.
17. У випадках тимчасового базування авіаційних частин на польових і оперативних аеродромах та неможливості організувати приготування їжі із продуктів за льотною нормою, дозволяється замінювати продукти відповідно до норм заміни продуктів. Набори продуктів комплектують на продовольчому складі авіаційної частини.
18. Під час виконання тривалих безпосадкових польотів (виконання довготривалих польотних завдань у відриві від основних підрозділів) ЛС забезпечується відповідно до встановлених норм бортового харчування для екіпажів ПС.
19. Для харчування ЛС на борту ПС, який здійснює тривалі безпосадкові польоти, організовують бортове харчування для екіпажів повітряних суден (додаток 14).
20. Заявка на необхідну кількість бортового харчування подається до штабу авіаційної частини не пізніше як за 10 годин до вильоту ПС.
У заявці зазначається потрібна кількість бортового харчування і передбачувана тривалість польоту.
21. Бортове харчування складається із наборів продуктів для індивідуального і колективного харчування ЛС на борту ПС із розрахунку приймання їжі через 4 години польоту.
22. У разі відміни або перенесення тривалих польотів на добу і більше, повернення ПС раніше призначеного строку продукти бортового харчування підлягають здаванню до їдальні, члени екіпажу забезпечуються харчуванням через їдальню в загальному порядку.
23. Продукти для комплектування бортового харчування зберігаються на продовольчому складі авіаційної частини в спеціально обладнаних для цих цілей місцях із дотриманням температурних і санітарно-гігієнічних вимог.
24. Продукти, що входять до складу бортового харчування, за винятком упакованих в їдальнях, повинні мати заводську етикетку із зазначенням найменування продукту, маркування та інших даних.
25. Для комплектування бортового харчування призначається один із співробітників льотної їдальні, який відповідає за одержання продуктів з продовольчого складу в їдальню, комплектування бортових пайків, зберігання та видачу їх на аеродром.
26. Під час комплектування декількох варіантів бортового харчування слід забезпечувати асортимент продуктів з 3-4 найменувань.
Заміну окремих продуктів, які входять до складу бортового харчування, здійснюють у порядку освіження перед закінченням строків зберігання та використовують у повсякденному харчуванні авіаційного персоналу авіаційної частини.
27. Комплектування бортового харчування здійснюється в льотній їдальні у спеціальному приміщенні під наглядом начальника медичної служби авіаційної частини та інструктора-кухаря.
28. Бортові сумки з укладеним в них бортовим харчуванням і термосами з гарячим чаєм та кавою доставляють на аеродром у час, який зазначений у заявці, і видаються по накладній під підпис на кожне ПС одному з членів екіпажу. Видане бортове харчування записують членам екіпажу ПС в атестати на продовольство.
29. У польоті перше приймання їжі відбувається через 4 години після останнього передпольотного приймання їжі в стаціонарній їдальні (на аеродромі), подальші - через кожні 4 години.
30. Якщо політ триває 4-5 годин, то бортове харчування видається, але екіпаж ПС з котлового забезпечення не знімається. Під час безпосадкових польотів тривалістю понад 8 годин продукти на чергове приймання їжі в їдальню не видаються.
31. Приймання їжі в польоті здійснюється членами екіпажу по черзі з дозволу командира екіпажу. Кількість бортового харчування залежить від тривалості польоту.
32. У разі відміни або перенесення на добу і більше тривалих безпосадкових польотів, повернення ПС раніше призначеного строку видані екіпажу продукти бортового харчування підлягають здаванню до їдальні, члени екіпажу в такому разі забезпечуються харчуванням через їдальню в установленому порядку.
33. Екіпажі, які здійснюють перельоти, та персонал з експлуатації ПС, що залучається для їх супроводження, на період перельоту забезпечуються талонами на харчування (далі - талони) в їдальнях льотного та інженерно-технічного складу на аеродромах за маршрутом перельоту.
34. Видача талонів здійснюється продовольчою службою авіаційної частини одночасно з видачею атестатів на продовольство. Кількість виданих талонів записується в атестат із зазначенням їх номерів і серій.
35. Забезпечення харчування екіпажів ПС, що перелітають, та персоналу з експлуатації ПС на аеродромах за маршрутом перельоту здійснюється за попередніми заявками (на сніданок, обід, вечерю), які подаються відповідальними за переліт особами, диспетчеру КДП аеродрому посадки разом із заявкою на приймання літака.
36. Диспетчер КДП негайно повідомляє про отриману заявку продовольчу службу авіаційної частини або безпосередньо їдальні льотного (інженерно-технічного) складу.
37. Для отримання харчування кожний член екіпажу (персоналу з експлуатації ПС) разом із талоном повинен представити атестат на продовольство, одержаний у тій авіаційній частині, яка видала талони.
38. Продукти для членів екіпажів ПС, що перелітають, виписуються продовольчою службою авіаційної частини і видаються в їдальню на підставі заявок диспетчера КДП.
Для екіпажів ПС, що перелітають, допускається використовувати продукти для приготування їжі за рахунок продуктів, які отримані на наступне приймання їжі авіаційним персоналом, що постійно харчується, з подальшим їх доотриманням.
39. З метою збереження та підтримки працездатності на рівні, необхідному для виживання після аварійного приземлення (приводнення) у безлюдній місцевості, екіпажі ПС забезпечуються аварійними запасами.
40. До складу наборів аварійних запасів, крім засобів сигналізації та зв'язку, предметів першої необхідності і аптечки, включаються аварійні запаси їжі і води (водно-харчова група).
41. Санітарно-гігієнічний контроль за якісним станом харчових продуктів і води, що використовуються для комплектування аварійних запасів, здійснює начальник медичної служби, який акцентує увагу на строках виготовлення продуктів, ознаках їх псування, цілості і чистоті упаковки.
42. Освіження продуктів, що входять до наборів аварійних запасів, проводиться перед закінченням строків зберігання за планом, затвердженим командиром авіаційної частини, а також у разі встановлення факту повної або часткової неможливості їх використання.
6. Харчування наземного складу авіації суб'єктів державної авіації
1. Наземний склад авіації (далі - НСА) СДА забезпечується гарячою їжею через штатні їдальні 3 рази на добу. Енергетична цінність (з урахуванням додаткових продуктів) розподіляється, як правило, таким чином: сніданок - 35-30%, обід - 45-40%, вечеря - 20-30%.
2. Режим харчування визначається з урахуванням завдань, які вирішуються авіаційною частиною, і має максимально сприяти підготовці ПС до польотів.
3. Під час планування харчування на сніданок і вечерю передбачається 2-3 гарячі страви на вибір, одна круп'яна або овочева страва без вибору і гарячі напої; на обід - одне найменування холодної закуски, перших і других страв по 2-3 найменування на вибір і солодка страва.
4. Харчування НСА СДА на аеродромі під час забезпечення польотів здійснюється в обладнаних спеціальних приміщеннях (їдальнях) і організовується в порядку, визначеному в главі 5 цього розділу.
7. Створення умов для відпочинку льотного складу, персоналу з технічної експлуатації повітряних суден та іншого персоналу, який постійно виконує роботи на аеродромі
1. Під час проведення передпольотної підготовки, польотів, у період між вильотами або під час очікування вильоту посадовими особами авіаційної частини створюються належні умови для відпочинку ЛС, персоналу з технічної експлуатації ПС та іншого персоналу, який постійно виконує роботи на аеродромі.
Місця для відпочинку під час очікування вильоту обладнуються в приміщенні КДП або окремому приміщенні на аеродромі.
2. Місця відпочинку ЛС на аеродромі обладнуються:
кімнатою для переодягання та зберігання одягу ЛС із шафами для переодягання (вішалками для одягу);
душовою кімнатою (кількість душових кабін визначається керівниками ОУА ДА з урахуванням специфіки діяльності авіаційних частин) з холодною та гарячою водою;
кімнатою відпочинку (психологічного розвантаження), обладнану столом, стільцями, м'яким диваном, кріслами, засобами зв'язку, (гучномовним зв'язком, телефоном) з КрП на аеродромі та пунктом управління ІАС, телевізором, радіоприймачем, кімнатними рослинами (квітами), питною водою;
місцем для паління.
Приміщення взимку опалюються, а влітку примусово провітрюються (вентилятор, кондиціонер).
3. Місця для відпочинку персоналу з технічної експлуатації ПС на аеродромі обладнуються на пункті управління ІАС або майданчиках обслуговування ПС.
Для відпочинку передбачається окрема кімната для персоналу з експлуатації ПС - обладнується вішалками для одягу, столом, стільцями, засобами зв'язку (гучномовним зв'язком, телефоном) з КрП на аеродромі та пунктом управління ІАС.
Приміщення взимку опалюються, а влітку (у спекотну погоду) провітрюються.
4. В авіаційних ескадрильях (загонах, ланках) технічні приміщення для персоналу з експлуатації ПС обладнуються:
душовою кімнатою (одна - дві душові кабіни) з холодною та гарячою водою;
кімнатою для переодягання та зберігання технічного одягу, обладнаною шафами для всього персоналу;
класами підготовки.
5. Місця для відпочинку персоналу з АТЗ польотів на аеродромі обладнуються в приміщеннях будівель, розташованих поруч зі стоянками ЗАТО ПС.
Для відпочинку персоналу з АТЗ польотів передбачається окрема кімната, обладнана відповідно до вимог до місць відпочинку персоналу з технічної експлуатації ПС.
VIІI. Завдання та загальні обов'язки посадових осіб щодо організації та здійснення аеродромно-технічного забезпечення польотів
1. Завдання та загальні обов'язки посадових осіб органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України
1. Для безпосереднього керівництва організацією, плануванням та виконанням заходів АТЗ польотів СДА в ОУА ЦОВВ та ЗСУ створюються відповідні підрозділи.
Основними завданнями ОУА ЦОВВ та ЗСУ щодо планування, організації та здійснення АТЗ польотів є:
керівництво та контроль за правильною технічною експлуатацією аеродромів;
забезпечення проведення реєстрації та організації допуску до експлуатації аеродромів;
контроль за утриманням у постійній експлуатаційній готовності аеродромів та ЗАТЗ до проведення польотів;
організація та контроль проведення підготовки, перепідготовки та допуску наземних авіаційних спеціалістів до виконання робіт із забезпечення польотів;
організація заходів АТЗ польотів за напрямом діяльності управлінь та відділів органів управління;
ведення обліку авіаційних подій та інцидентів з вини авіаційного персоналу підпорядкованих авіаційних частин, які залучаються до організації, виконання та забезпечення польотів, недоліків в АТЗ польотів, аналіз передумов їх виникнення, організація проведення профілактичних заходів із метою виключення їх виникнення надалі;
участь у роботі комісій із розслідування випадків дострокового зняття з експлуатації авіаційних двигунів.
2. Завдання посадовим особам ОУА ЦОВВ та ЗСУ з планування, організації та виконання заходів з АТЗ польотів підпорядкованих СДА визначаються відповідно до положень про їх структурні підрозділи.
Посадові особи структурних підрозділів ОУА ЦОВВ та ЗСУ відповідають за:
організацію підготовки наземного складу авіації СДА з АТЗ польотів;
організацію підготовки та експлуатації аеродромів;
забезпечення та організацію підготовки до експлуатації ЗАТЗ польотів;
забезпечення та організацію зберігання авіаційних засобів ураження;
забезпечення та організацію контролю якості ПММ та стиснених і зріджених газів;
організацію харчування авіаційного персоналу;
забезпечення МТЗ, що виділяються для забезпечення польотів.
3. Функціональні обов'язки посадових осіб ОУА ЦОВВ та ЗСУ з планування, організації та виконання заходів АТЗ польотів підпорядкованих СДА визначаються положенням про відповідний структурний підрозділ органу управління, згідно з яким розробляються посадові інструкції з урахуванням організаційно-штатної структури, специфіки діяльності та особливостей виконання завдань.
4. Посадові особи ОУА ЦОВВ та ЗСУ персонально відповідають за планування, організацію та виконання заходів АТЗ польотів підпорядкованих СДА.
2. Завдання та обов'язки посадових осіб суб'єктів державної авіації України щодо організації та здійснення аеродромно-технічного забезпечення польотів
1. Командири авіаційних частин на підставі зазначених у цих Правилах обов'язків посадових осіб організовують відпрацювання посадових інструкцій з урахуванням організаційно-штатної структури авіаційної частини, специфіки її діяльності та особливостей виконання завдань.
2. Командир авіаційної частини та посадові особи СДА, що до нього прирівнюються (далі - командир авіаційної частини), відповідає за організацію АТЗ польотів.
Командир авіаційної частини зобов'язаний:
1) постійно:
організовувати експлуатацію закріпленого аеродрому (аеродромів) відповідно до нормативних вимог;
затверджувати схеми маршрутів руху пішоходів та транспортних засобів по аеродрому для кожного курсу зльоту та посадки;
здійснювати контроль і вимагати від командирів усіх частин (підрозділів), що знаходяться на аеродромі, дотримання підлеглими встановленого порядку руху транспортних засобів та пішоходів на аеродромі;
проводити аналіз усіх випадків порушень безпеки руху транспортних засобів та пішоходів по аеродрому;
систематично перевіряти стан штучних покриттів аеродрому, готовність до виконання польотів, вживати необхідних заходів щодо підтримання аеродрому в експлуатаційному стані;
планувати та проводити польоти з урахуванням часу, необхідного для систематичного догляду і проведення поточного ремонту елементів льотного поля та аеродромних споруд;
під час будівельних або ремонтних робіт у районі льотної зони аеродрому без його закриття з метою недопущення інцидентів встановлювати порядок руху будівельної техніки по аеродрому;
призначати комісії для проведення технічних оглядів аеродрому та за результатами роботи комісій давати оцінку стану аеродромних покриттів;
у зимовий період щоденно аналізувати метеообстановку та приймати рішення про виконання робіт з підготовки аеродрому до польотів, у разі ускладнення метеоумов у районі аеродрому встановлювати чергування особами з числа керівного складу авіаційної частини для організації робіт з очищення покриттів від снігу та льоду;
у період підготовки аеродрому до зимової експлуатації забезпечувати проведення фахівцями ІАС регламентних робіт на авіаційних двигунах теплових машин та на авіаційних вузлах ААГУ;
після снігопадів та утворення ожеледиці планувати початок польотів з урахуванням часу, необхідного для очищення штучних покриттів від снігу, льоду згідно з розрахунком у плані зимового утримання аеродрому, мати план дій авіаційного персоналу авіагарнізону в аварійній ситуації (сильна ожеледиця, великі снігові замети, вихід з ладу снігоприбиральної техніки тощо);
затверджувати та контролювати виконання заходів, спрямованих на зменшення можливості попадання сторонніх предметів у двигуни ПС з поверхні аеродромних покриттів;
контролювати утримання захисних споруд та встановленого в них обладнання;
вживати необхідних заходів щодо підтримання аеродрому в постійній експлуатаційній готовності, організації пропускного режиму, охорони та оборони аеродрому;
закріплювати за підрозділами авіаційної частини аеродромні будівлі, споруди, огорожу аеродрому та аеродромних зон, а також визначати осіб, відповідальних за експлуатаційне утримання та протипожежну безпеку цих об'єктів;
організовувати не менше одного разу на рік тренування авіаційного персоналу з виконання відновлювальних робіт на аеродромі;
вживати заходів щодо охорони довкілля в місцях розташування аеродрому;
2) у ході підготовки до польотів:
своєчасно ставити завдання на АТЗ польотів;
контролювати підготовку аеродрому відповідно до нормативних вимог;
планувати та проводити польоти з урахуванням часу, необхідного для систематичного огляду елементів льотного поля;
3) під час проведення польотів припиняти частково або повністю польоти в разі виникнення умов, що загрожують безпеці польотів з вини АТЗ;
4) після закінчення польотів:
вказувати на недоліки та виставляти оцінку за АТЗ;
контролювати усунення недоліків до наступних польотів.
3. Начальник штабу авіаційної частини та посадові особи СДА, що до нього прирівнюються (далі - начальник штабу частини), відповідає за організацію планування заходів АТЗ польотів:
1) постійно:
подає заявки на використання полігонів, злітно-посадкових майданчиків, запасних аеродромів;
готує відповідні розпорядження за видами забезпечення;
2) у ході підготовки до польотів зобов'язаний організовувати подання заявок на польоти та відпрацювання Розпорядження з АТЗ польотів на їх забезпечення;
3) під час проведення польотів зобов'язаний організовувати збір даних про якість АТЗ польотів;
4) після закінчення польотів зобов'язаний:
організовувати підготовку матеріалів з АТЗ польотів до повного розбору польотів;
узагальнювати результати аналізу якості організації та забезпечення польотів.
4. Заступник командира авіаційної частини, відповідальний за АТЗ польотів, відповідає за організацію та здійснення АТЗ польотів. На нього покладаються завдання із: підтримання в постійній готовності до експлуатації аеродромів, аеродромних споруд, їх обладнання; організації та здійснення АТЗ польотів за напрямом тилового та технічного забезпечення.
Крім того, він відповідає за практичне виконання заходів, що забезпечують безпеку руху на аеродромі автотранспорту, ЗАТЗ польотів, підлеглого йому авіаційного персоналу.
Заступник командира авіаційної частини, відповідальний за АТЗ польотів, зобов'язаний:
1) постійно:
планувати та організовувати виконання заходів щодо забезпечення постійної експлуатаційної готовності закріплених за авіаційною частиною аеродромів до проведення польотів;
організовувати та контролювати виконання робіт з поточного ремонту та утримання штучних аеродромних покриттів, водовідвідних і дренажних систем, споруд, інженерних мереж на аеродромі, під'їзних шляхів та внутрішньоаеродромних доріг;
організовувати належну експлуатацію, своєчасний ремонт мереж електропостачання аеродрому;
здійснювати контроль за раціональним використанням енергоносіїв;
організовувати та проводити заходи щодо зниження вірогідності попадання сторонніх предметів у двигуни ПС з поверхні аеродромних покриттів;
розробляти та надавати на затвердження командиру авіаційної частини (старшому авіаційному начальнику) план зимового утримання аеродрому;
відповідно до затвердженої старшим авіаційним начальником схеми руху на аеродромі контролювати встановлення на визначених маршрутах руху засобів регулювання, дорожніх знаків, покажчиків та нанесення розмітки доріг;
