Про затвердження Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності в системі Міністерства оборони України

Відповідно до статті 43 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та з метою приведення власних нормативно-правових актів у відповідність до законодавства

1. Затвердити Положення про організацію наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення визначає порядок замовлення на проведення наукових досліджень, планування, проведення та всебічного забезпечення наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України (далі - Збройні Сили).

2. У цьому Положенні терміни вживаються у таких значеннях:

наукова діяльність - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання нових знань та (або) пошук шляхів їх застосування, основними видами якої є фундаментальні та прикладні наукові дослідження;

наукова (науково-технічна) робота - наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки, проведені з метою одержання нових наукових і науково-технічних (прикладних) результатів, спрямованих на забезпечення воєнної безпеки України, підвищення ефективності військового будівництва, розвиток форм і способів підготовки, застосування і всебічного забезпечення Збройних Сил, розвиток озброєння і військової техніки;

науково-організаційна діяльність - діяльність, спрямована на методичне, організаційне забезпечення та координацію наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності;

науково-педагогічна діяльність - педагогічна діяльність в університетах, академіях, інститутах та закладах післядипломної освіти, що пов’язана з науковою та (або) науково-технічною діяльністю;

наукове супроводження - прикладні наукові дослідження, спрямовані на впровадження результатів наукової роботи. Основним змістом наукового супроводження є обґрунтування та проведення заходів цілеспрямованого своєчасного коригування дій споживачів наукової (науково-технічної) продукції у напрямі підвищення ефективності її використання та освоєння нововведень у воєнній сфері;

науково-технічна діяльність - наукова діяльність, спрямована на одержання і використання нових знань для розв’язання технологічних, інженерних, економічних, соціальних та гуманітарних проблем, основними видами якої є прикладні наукові дослідження та науково-технічні (експериментальні) розробки;

науково-технічні (експериментальні) розробки - науково-технічна діяльність, що базується на наукових знаннях, отриманих у результаті наукових досліджень чи практичного досвіду, та провадиться з метою доведення таких знань до стадії практичного використання. Результатом науково-технічних (експериментальних) розробок є нові або істотно вдосконалені матеріали, продукти, процеси, пристрої, технології, системи, об’єкти права інтелектуальної власності, нові або істотно вдосконалені послуги;

науково-технічне супроводження - прикладні наукові дослідження, спрямовані на впровадження результатів наукової роботи на стадіях життєвого циклу озброєння, військової та спеціальної техніки. Основним змістом науково-технічного супроводження є обґрунтування та проведення заходів цілеспрямованого своєчасного коригування дій споживачів і виконавців науково-технічної продукції до стадії практичного її використання;

прикладні наукові дослідження - теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання і використання нових знань для практичних цілей. Результатом прикладних наукових досліджень є нові знання, призначені для створення нових або вдосконалення існуючих матеріалів, продуктів, пристроїв, методів, систем, технологій, конкретні пропозиції щодо виконання актуальних науково-технічних та суспільних завдань;

фундаментальні наукові дослідження - теоретичні та експериментальні наукові дослідження, спрямовані на одержання нових знань про закономірності організації та розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв’язків. У сфері оборони фундаментальні наукові дослідження спрямовані, у тому числі, на одержання нових знань щодо закономірності війни і збройної боротьби, розвитку воєнної організації держави, сектору безпеки і оборони, концептуальних засад запобігання війнам (збройним конфліктам), теоретичних основ будівництва і розвитку Збройних Сил, їх застосування та всебічного забезпечення, формування і реалізації військово-технічної політики держави.

3. Наукова і науково-технічна діяльність здійснюється відповідно до вимог Конституції України, Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та інших законів України, указів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, інших актів законодавства України, а також цього Положення.

4. Наукова і науково-технічна діяльність здійснюється за науковими програмами, науковими напрямами, науковими проблемами та науковими завданнями, які визначаються перспективою, практикою і потребами забезпечення обороноздатності держави та затверджуються відповідними наказами і директивами Міністерства оборони України (далі - Міноборони) та Генерального штабу Збройних Сил України (далі - Генеральний штаб).

5. Суб’єктами наукової і науково-технічної діяльності є: наукові та науково-педагогічні працівники, ад’юнкти і докторанти, інші вчені, наукові установи та вищі військові навчальні заклади Збройних Сил (далі - ВВНЗ), військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів України (далі - ВНПВНЗ), музеї, інші установи (організації), що мають відповідні наукові підрозділи, а також громадські наукові організації.

6. Видами наукової і науково-технічної діяльності є фундаментальні та прикладні наукові дослідження з воєнної проблематики суспільних, природничих та технічних наук.

7. Видами наукової (науково-технічної) роботи є:

виконання оперативних завдань, інші види діяльності, пов’язані з одержанням нових наукових результатів та науковим супроводженням їх практичної реалізації у Збройних Силах;

винахідницька та раціоналізаторська робота;

випробування (попередні, визначальні, державні та інші) нових (модернізованих) зразків (комплексів, систем) озброєння і військової техніки;

дослідження на навчаннях та інших заходах оперативної, мобілізаційної і бойової підготовки та повсякденної діяльності військ (штабів);

наукова і науково-технічна експертиза;

наукова робота слухачів (курсантів) у ВВНЗ, ВНПВНЗ;

наукове та науково-технічне супроводження;

науково-дослідні (дослідно-конструкторські, проектно-конструкторські, дослідно-технологічні, технологічні, пошукові та проектно-пошукові) роботи;

науково-технічні (експериментальні) розробки;

наукові та науково-практичні конференції, семінари;

підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів;

розроблення наукових видань (монографій, енциклопедій і словників, порадників, підручників, методичних посібників, дисертацій, статей, доповідей, звітів про результати досліджень на навчаннях, рецензій, відзивів, висновків);

розроблення проектів статутів, нормативно-правових актів і нормативно-технічних документів, методичних рекомендацій;

узагальнення і розповсюдження передового досвіду підготовки та застосування військ (сил) Збройних Сил.

8. Проведення досліджень на навчаннях та інших заходах оперативної, мобілізаційної і бойової підготовки та повсякденної діяльності військ (штабів) спрямоване на перевірку практикою та впровадження отриманих наукових і науково-прикладних результатів з питань будівництва Збройних Сил, форм і способів їх застосування, удосконалення системи управління ними в умовах, наближених до реальних, перевірку відповідності характеристик зразків (комплексів, систем) озброєння і військової техніки оперативно-тактичним та тактико-технічним вимогам, виявлення проблемних питань воєнної теорії і практики, пошук і обґрунтування шляхів їх вирішення.

9. Узагальнення і розповсюдження передового досвіду оперативної, мобілізаційної, бойової підготовки та повсякденної діяльності військ (штабів) спрямовані на підвищення ефективності діяльності військ (штабів) у повсякденних умовах та в особливий період, на впровадження найбільш досконалих науково обґрунтованих форм і методів роботи штабів усіх рівнів, на обґрунтування заходів щодо удосконалення форм і способів застосування військ (сил), озброєння і військової техніки, всебічного забезпечення операцій (бойових дій).

10. Розроблення наукових видань (монографій, енциклопедій і словників, порадників, підручників, методичних посібників, дисертацій, статей, інформаційно-довідкових видань, доповідей, звітів про результати досліджень на навчаннях, рецензій, відзивів, висновків) - інтелектуальна творча діяльність, спрямована на узагальнення, систематизацію та розповсюдження отриманих наукових і науково-технічних результатів у певних галузях воєнної науки, розширення світогляду та підвищення кваліфікації особового складу, вчених та наукових працівників Збройних Сил.

11. Підготовка, проведення та участь у наукових і науково-практичних конференціях, семінарах - заходи, спрямовані на колективне обговорення відповідними фахівцями визначених проблем воєнної теорії та/або практики, певних наукових та/або науково-технічних результатів, обмін досвідом наукової та науково-технічної діяльності. Підсумки такого обговорення відображаються, як правило, у збірниках відповідних матеріалів, рішеннях та рекомендаціях.

12. Підготовка та проведення випробувань (приймальних, визначальних, державних та інших) нових (модернізованих) зразків (комплексів, систем) озброєння і військової техніки спрямовані на:

визначення в умовах, максимально наближених до бойових, рівня відповідності бойових та інших характеристик створених зразків (комплексів, систем) оперативно-тактичним та тактико-технічним вимогам;

виявлення можливих конструкційних та інших недоліків і визначення заходів щодо їх усунення;

розробку рекомендацій щодо застосування створених (модернізованих) зразків (комплексів, систем).

13. Наукова та науково-технічна експертиза державних програм, наукових та науково-прикладних результатів, отриманих під час наукових досліджень, замовлень на створення наукової і науково-технічної продукції, нових технологій, проектних матеріалів, планів є невід’ємною складовою наукової і науково-технічної діяльності.

Проведення наукової і науково-технічної експертизи у Збройних Силах здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

14. Розроблення проектів статутів, нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, методичних рекомендацій спрямоване на удосконалення організаційних засад, які регламентують діяльність Міноборони і Збройних Сил. Воно базується на науково обґрунтованих принципах військового управління, формах і способах підготовки і застосування військ (сил) з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду.

15. Винахідницька та раціоналізаторська робота у Збройних Силах спрямована на удосконалення існуючих і створення нових зразків (або їх елементів) озброєння та військової техніки, підвищення ефективності їх використання, пошук шляхів удосконалення законодавства воєнної сфери, пошук нових технологічних (технічних) рішень, підвищення якості науково-дослідних робіт (далі - НДР), дослідно-конструкторських робіт (далі - ДКР) та випробувальних робіт, охорону прав інтелектуальної власності.

Проведення патентно-ліцензійної, раціоналізаторської та винахідницької роботи у Збройних Силах здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

16. Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів у Збройних Силах спрямована на постійне якісне оновлення інтелектуального потенціалу, формування та розвитку наукових шкіл наукових установ і ВВНЗ, ВНПВНЗ, забезпечення розвитку воєнної науки.

Підготовка наукових і науково-педагогічних кадрів у Збройних Силах здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

17. Наукова робота слухачів (курсантів) є видом наукової і науково-технічної діяльності, яка проводиться у ВВНЗ, ВНПВНЗ під керівництвом науково-педагогічних (наукових) працівників.

Метою наукової роботи слухачів (курсантів) ВВНЗ, ВНПВНЗ є підвищення методичної підготовки, розвиток наукового мислення, набуття навичок дослідницької, винахідницької та раціоналізаторської роботи, вироблення творчого підходу до бойового застосування і експлуатації озброєння і військової техніки, вивчення основ організації та проведення наукових досліджень.

Наукова робота слухачів (курсантів) кожного ВВНЗ, ВНПВНЗ регламентується положенням, яке затверджується начальником ВВНЗ, ВНПВНЗ і містить такі розділи:

мета і завдання наукової роботи слухачів (курсантів);

напрями і основні форми наукової роботи слухачів (курсантів);

керівництво науковою роботою слухачів (курсантів);

обов’язки і права членів воєнно-наукового товариства;

форми заохочення членів воєнно-наукового товариства за активну участь у науковій роботі;

фінансування наукової роботи слухачів (курсантів).

18. Наукові та науково-технічні (прикладні) результати наукової і науково-технічної діяльності складають наукову (науково-технічну) продукцію, основними формами якої є:

алгоритми, програми, математичні моделі, інформаційні та розрахункові задачі (комплекси задач), інше спеціальне математичне програмне забезпечення;

висновки за результатами проведених експертиз науково-технічної та конструкторсько-технологічної документації;

воєнно-теоретичні праці, монографічні дослідження, дисертації, настанови, підручники, посібники, статутні документи, національні та військові стандарти, класифікатори та кодифікатори, матеріали наукових конференцій, семінарів, нарад, наукові статті та доповіді, матеріали наукової і науково-технічної експертизи, наукові доповіді, наукові повідомлення про науково-дослідну роботу;

експериментальні (дослідні) зразки або їх діюча модель;

ескізні та технічні проекти та відгуки на них, конструкторсько-технологічна документація на науково-технічну продукцію;

звіти про виконання НДР, складових частин аванпроектів та ДКР, проектно-конструкторських та технологічних розробок;

звіти про дослідження на навчаннях та інших заходах оперативної, мобілізаційної і бойової підготовки та у повсякденній діяльності військ (штабів);

звіти про патентні дослідження, патентні формуляри, які оформлені під час виконання НДР (ДКР);

звіти про впровадження результатів винахідницької та раціоналізаторської роботи у Збройних Силах;

наукові відкриття;

нові та модернізовані зразки озброєння і військової техніки та їх окремі елементи;

програми, методики, акти та протоколи випробування нових (модернізованих) зразків озброєння і військової техніки;

проекти нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів або методичних рекомендацій, підготовка яких потребує проведення відповідних наукових досліджень або містить наукову складову;

результати інших робіт, пов’язаних з одержанням нових наукових і науково-прикладних результатів та впровадженням їх у практику Збройних Сил;

розроблені тактико-технічні завдання (далі - ТТЗ), технічні завдання (далі - ТЗ) на виконання ДКР.

1. Для здійснення наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах функціонують:

система управління науковою і науково-технічною діяльністю;

система наукових установ;

система консультативно-дорадчих органів.

Система наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах взаємодіє та координує свою діяльність з іншими науковими установами та організаціями України, які проводять наукові дослідження в інтересах оборони держави.

2. Система управління науковою і науково-технічною діяльністю призначена для формування потреби в науковій і науково-технічній продукції для Збройних Сил, організації, планування, координації, забезпечення і контролю наукової і науково-технічної діяльності, організації та підтримання взаємодії з питань досліджень в інтересах оборони держави з науковими установами інших міністерств, центральних органів виконавчої влади.

3. Органами управління науковою і науково-технічною діяльністю є Міноборони і Генеральний штаб.

Загальне керівництво науковою і науково-технічною діяльністю здійснює Міністр оборони України (далі - Міністр оборони), безпосереднє керівництво - заступники Міністра оборони та начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України (далі - начальник Генерального штабу) через відповідні уповноважені структурні підрозділи Міноборони та Генерального штабу відповідно.

Найважливіші питання наукової і науково-технічної діяльності розглядаються колегією та Воєнно-науковою радою Міноборони, військовою радою Генерального штабу, військовими та воєнно-науковими радами видів Збройних Сил, радами навчально-наукових, науково-випробувальних та інших комплексів.

4. Міноборони забезпечує розвиток воєнної науки, визначає пріоритетні напрями розвитку наукової і науково-технічної діяльності у воєнній сфері, організовує і координує наукові дослідження в інтересах оборони та підвищення ефективності військово-технічного співробітництва в частині, що належить до його компетенції.

Міноборони управління науковою і науково-технічною діяльністю організовує та здійснює через:

уповноважений структурний підрозділ Міноборони, відповідальний за розвиток воєнної науки, визначення основних напрямів наукових досліджень, обсягів бюджетного фінансування наукової і науково-технічної діяльності, контроль за дотриманням чинного законодавства України з питань наукової і науково-технічної діяльності, організацію підготовки наукових і науково-педагогічних працівників, забезпечення роботи Воєнно-наукової ради Міноборони;

уповноважений структурний підрозділ Міноборони, відповідальний за формування єдиної військово-технічної політики з питань розроблення, модернізації, закупівлі озброєння та військової техніки для потреб Збройних Сил, реалізацію державних програм розвитку озброєння і військової техніки, виконання НДР (ДКР) за державним оборонним замовленням та інших, що пов’язані з розвитком озброєння та військової техніки.

5. Генеральний штаб бере участь у забезпеченні розвитку воєнної науки, визначенні пріоритетних напрямів розвитку наукової і науково-технічної діяльності у воєнній сфері, формує потреби в науковій і науково-технічній продукції для Збройних Сил, організовує та координує наукові дослідження з питань військового будівництва та застосування Збройних Сил, інших питань, що належать до його компетенції.

Генеральний штаб управління науковою і науково-технічною діяльністю здійснює через Воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил (далі - Воєнно-наукове управління).

Воєнно-наукове управління у взаємодії з уповноваженими структурними підрозділами Міноборони:

організовує, планує та координує наукову і науково-технічну діяльність у Збройних Силах;

визначає основні напрями наукових досліджень з питань розвитку Збройних Сил;

організовує наукове супроводження реалізації заходів розвитку Збройних Сил та їх видів;

організовує дослідження на навчаннях та інших заходах оперативної, бойової та мобілізаційної підготовки;

бере участь у розробленні науково-методичної та нормативно-правової бази з питань наукової і науково-технічної діяльності, в організації підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів;

вирішує організаційні питання забезпечення діяльності наукових установ, які підпорядковані Генеральному штабу.

6. Командування видів Збройних Сил управління науковою і науково-технічною діяльністю у видах Збройних Сил здійснюється через відповідні структурні підрозділи, на які покладено завдання з організації наукової та науково-технічної діяльності.

7. Наукова установа (далі - НУ) - юридична особа у структурі Збройних Сил, створена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.

На НУ з урахуванням їх профілю і підпорядкованості покладаються завдання щодо планування, організації і безпосереднього здійснення наукової і науково-технічної діяльності з визначених проблем воєнної науки, воєнної проблематики суспільних, природничих і технічних наук на замовлення Міноборони і Генерального штабу, їх структурних підрозділів, командувань видів Збройних Сил.

НУ можуть виконувати на договірних засадах в межах чинного законодавства дослідження для інших органів державної влади, установ і організацій.

8. Система НУ призначена для виконання наукових досліджень та інших заходів наукової і науково-технічної діяльності в інтересах оборони держави і відповідно до обсягу, рівня завдань та за підпорядкованістю включає НУ, керівництво яких здійснюється через відповідні структурні підрозділи Міноборони і Генерального штабу та командувань видів Збройних Сил, а також НУ у складі ВВНЗ, ВНПВНЗ.

Систему НУ Збройних Сил доповнюють ВВНЗ Збройних Сил, ВНПВНЗ, на які поширюються права, передбачені законодавством для НУ.

Для проведення спільних наукових досліджень та інших заходів наукової і науково-технічної діяльності НУ, ВВНЗ, ВНПВНЗ відповідно до чинного законодавства можуть створювати навчально-наукові, науково-випробувальні та інші комплекси.

Положення про відповідний комплекс затверджується наказом Міноборони.

9. Система консультативно-дорадчих органів призначена для підвищення рівня обґрунтованості та узгодженості рішень з питань функціонування і розвитку воєнної науки, забезпечення колегіальності під час підготовки таких рішень.

10. Головним консультативно-дорадчим органом Міноборони з проблем розвитку воєнної науки, з питань планування, фінансування та координації наукової і науково-технічної діяльності, наукового обґрунтування найважливіших рішень щодо діяльності Збройних Сил, реалізації заходів державних програм розвитку Збройних Сил та розвитку озброєння і військової техніки є Воєнно-наукова рада Міноборони. Головою Воєнно-наукової ради Міноборони є перший заступник Міністра оборони України.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності Генерального штабу, розвитку Збройних Сил у Генеральному штабі можуть створюватись відповідні консультативно-дорадчі органи.

Функції, склад і порядок організації та забезпечення роботи воєнно-наукової ради Міноборони та консультативно-дорадчих органів Генерального штабу визначаються відповідно до вимог чинного законодавства України.

11. Консультативно-дорадчими органами видів Збройних Сил з питань воєнної науки є воєнно-наукові ради, призначені для наукового обґрунтування пропозицій і рішень щодо розвитку видів Збройних Сил, проблем їх застосування, питань розроблення, модернізації та експлуатації озброєння і військової техніки (далі - ОВТ), всебічного забезпечення видів Збройних Сил.

Воєнно-наукові ради видів Збройних Сил очолюють відповідні начальники штабів - перші заступники командувачів видів Збройних Сил.

Функції, склад і порядок організації та забезпечення роботи воєнно-наукових рад видів Збройних Сил визначаються окремими положеннями, які затверджує командувач виду Збройних Сил.

12. Консультативно-дорадчим органом управління діяльністю НУ (ВВНЗ) є її вчена (наукова, науково-технічна) рада.

При НУ (ВВНЗ) можуть створюватися координаційні ради за окремими науковими проблемами, які вирішуються в інтересах кількох видів Збройних Сил. Склад координаційної ради формується і затверджується керівником НУ (ВВНЗ) за поданням інших зацікавлених НУ (ВВНЗ) та органів військового управління.

1. Залежно від характеру участі в організації та проведенні наукових досліджень (замовлення, дослідження, виконання, приймання) їх учасники поділяються на замовників і виконавців.

Порядок замовлення наукової (науково-технічної) продукції, організації та проведення НДР (ДКР), які не відносяться до розроблення (модернізації) ОВТ, здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

На НДР (ДКР), які стосуються розроблення (модернізації) ОВТ, поширюються вимоги міждержавних стандартів комплексу "Система разработки и постановки на производство военной техники".

2. Замовлення НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ на створення наукової (науково-технічної) продукції складаються з державного оборонного замовлення, замовлень Міноборони та Генерального штабу, командувань видів Збройних Сил, інших органів військового управління Збройних Сил, замовлень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України і оформлюються відповідно до вимог чинного законодавства України.

3. Замовниками наукової (науково-технічної) продукції можуть бути: Міністр оборони та його заступники, начальник Генерального штабу та його заступники, командувачі видів Збройних Сил, високомобільних десантних військ Збройних Сил, Сил спеціальних операцій Збройних Сил, начальники Тилу Збройних Сил, Озброєння Збройних Сил, Головного управління оперативного забезпечення Збройних Сил, керівники структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу, начальники НУ і ВВНЗ.

4. На замовника покладаються:

ініціювання проведення досліджень стосовно визначеної проблеми, що включають теоретичні, експериментальні, патентні, економічні та маркетингові дослідження, надання вихідних даних для розробки ТТЗ (ТЗ) на НДР (ДКР);

погодження з Воєнно-науковим управлінням заявки на виконання НДР (додаток 1), тематичної картки (додаток 2) та присвоєння НДР (ДКР) шифру;

розробка спільно з головним виконавцем (виконавцем) ТТЗ (ТЗ) на НДР (ДКР);

організація, за потреби, експертизи заявок на виконання НДР (ДКР), розгляд результатів експертизи та визначення головного виконавця НДР (ДКР);

затвердження ТТЗ (ТЗ);

прийняття рішення щодо укладання договору на виконання НДР (ДКР) з головним виконавцем;

погодження структури ціни наукової (науково-технічної) продукції з розшифруванням необхідних витрат на виконання договірних НДР (ДКР) та тих, які виконуються за рахунок коштів державного бюджету, наданих як цільове фінансування;

визначення переліку національних стандартів, нормативно-правових актів Міноборони, військових стандартів України, НАТО, які є обов’язковими при виконанні НДР (ДКР);

визначення переліку відомостей, що підлягають охороні, та контроль за виконанням заходів щодо охорони державної таємниці на всіх етапах проведення наукових досліджень;

забезпечення проведення наукових досліджень (фінансове, матеріальне, інформаційне) у межах завдання;

організація супроводу і контролю за виконанням НДР (ДКР) на всіх її етапах, перевірка наукового рівня та якості наукової (науково-технічної) продукції;

приймання окремих етапів та завершеної НДР (ДКР) в цілому, а також рішення щодо подальшого використання результатів НДР (ДКР), спеціального обладнання, залишків матеріалів та інших матеріальних цінностей, що придбані згідно з договором за кошти замовника, і надання головному виконавцю акта про приймання наукової (науково-технічної) продукції;

реалізація (впровадження) результатів наукових досліджень, надання головному виконавцю акта про реалізацію (впровадження).

5. Замовлення на створення наукової (науково-технічної) продукції подаються за напрямом діяльності НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ Збройних Сил у формі ТТЗ (ТЗ) на виконання НДР (ДКР), доручення (розпорядження, протоколу) на виконання оперативного завдання.

Конкретний зміст ТТЗ (ТЗ), порядок його розроблення та затвердження визначають замовник і виконавець, а в разі ініціативного розроблення - виконавець.

Розробленню ТТЗ (ТЗ) на виконання НДР (ДКР) НУ, ВВНЗ, ВНПВНЗ Збройних Сил передує підготовка замовником (споживачем, в інтересах якого проводитиметься робота) заявки на виконання НДР або тематичної картки, які є дорученням на розроблення ТТЗ (ТЗ).

У дорученні на розроблення ТТЗ (ТЗ) замовник визначає вихідні вимоги у формі головних завдань, показників та характеристик, яким повинні відповідати результати НДР (ДКР).

Заявку (Тематичну картку) замовник може подати кільком потенційним виконавцям для подальшого розгляду та прийняття рішення щодо визначення головного виконавця на конкурсній основі.

ТТЗ (ТЗ) на виконання НДР (ДКР) розробляють на основі наукового прогнозування та перспектив подальшого розвитку відповідного напряму, результатів виконання попередніх досліджень і експериментальних робіт, аналізу патентної, науково-технічної документації, інформаційних матеріалів щодо новітніх досягнень вітчизняної та зарубіжної науки і техніки.

У дорученні (розпорядженні, вказівках, рішенні, протоколі) на виконання оперативного завдання замовник визначає завдання, показники та характеристики, яким повинні відповідати результати оперативного завдання, надає вихідні дані, визначає форму звітності (додаток 3 ).

Строк підписання, погодження і затвердження ТТЗ (ТЗ) у цілому не повинен перевищувати одного місяця після доведення Зведеного річного плану наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах України до замовників та виконавців НДР, крім НДР (ДКР), що мають гриф обмеження доступу.

6. Для підвищення наукового рівня виконання замовлень Міноборони науковими установами та підприємствами держави замовник може визначати зі складу НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ виконавця наукового (науково-технічного) супроводження створення наукової (науково-технічної) продукції та наукового (науково-технічного) супроводження розробок (модернізації) озброєння і військової техніки.

Завдання, організація i форми здійснення наукового супроводження визначаються замовником i можуть бути оформлені окремим договором (контрактом).

7. Для виконання кожної НДР (ДКР) замовником визначається головний виконавець.

Головними виконавцями (виконавцями) наукових досліджень можуть бути НУ, ВВНЗ, які за призначенням, науковим потенціалом, діючими науковими школами спроможні бути координатором наукових досліджень (наукового і науково-технічного супроводження) за науковою проблемою або завданням.

Головні виконавці є відповідальними за якість і своєчасність виконання НДР (ДКР) у цілому, співвиконавці - стосовно відповідної складової частини НДР (ДКР). У звіті про виконання НДР (ДКР) головний виконавець зазначає результати, отримані співвиконавцями та використані у підсумковому звіті.

Головний виконавець за погодженням із замовником визначає виконавців складових частин (співвиконавців) НДР (ДКР).

Головний виконавець у рамках виконання НДР (ДКР) спрямовує і координує діяльність виконавців складових частин (співвиконавців).

Для проведення наукових досліджень для потреб Збройних Сил можуть залучатися наукові установи інших центральних органів виконавчої влади, інші установи та організації України (за їх згодою).

8. Виконавці беруть участь у формуванні замовлення наукової продукції, здійснюють організацію, виконання та узагальнення результатів наукових досліджень, розроблення рекомендацій щодо їх впровадження.

9. З отриманням доручення на розроблення ТТЗ (ТЗ) та під час виконання НДР (ДКР) головний виконавець (виконавець) НДР (ДКР):

розробляє ТТЗ (ТЗ) на виконання НДР (ДКР), погоджує ТТЗ (ТЗ) із споживачами, в інтересах яких проводитиметься робота, і подає на затвердження замовнику;

разом із виконавцями складових частин НДР визначає зміст ТТЗ (ТЗ) на складові частини і виконує щодо них функції замовника;

визначає трудовитрати НДР (ДКР);

забезпечує складання документів первинного обліку та веде облік фактичних витрат на проведення НДР (ДКР);

визначає вартість НДР (ДКР) згідно з вимогами чинного законодавства України;

у разі службової необхідності готує і подає замовнику матеріали для укладання договору на виконання НДР (ДКР), укладає договори на виконання складових частин НДР (ДКР) з їх виконавцями, складає і затверджує план виконання сумісних робіт із співвиконавцями та координує їх роботу;

розробляє робочі програми НДР (ДКР), розробляє і направляє співвиконавцям часткові ТТЗ (ТЗ) на відповідні складові частини НДР (ДКР);

виконує НДР (ДКР) відповідно до завдань і строків, що встановлені ТТЗ (ТЗ) і договором із замовником;

виконує необхідний аналіз науково-технічних документів стосовно теми НДР (ДКР) і розглядає можливі напрями досліджень;

визначає напрями та методи досліджень;

виконує теоретичні дослідження, розрахунки, математичне моделювання і патентні дослідження;

створює, за необхідності, моделі, макети або експериментальні зразки майбутніх виробів та проводить експериментальні роботи;

порівнює результати експериментальних робіт із результатами теоретичних досліджень;

визначає перспективність подальшого проведення досліджень та надає рекомендації щодо застосування результатів НДР (ДКР);

розробляє, за необхідності, інструкцію з технічного захисту інформації з обмеженим доступом;

визначає комплекс заходів щодо захисту можливих об’єктів інтелектуальної власності, оформляє їх патентний захист і розробляє заходи щодо збереження "НОУ-ХАУ";

оформляє патентний захист можливих об’єктів інтелектуальної власності і розробляє заходи щодо збереження "НОУ-ХАУ";

приймає окремі етапи, складову частину НДР (ДКР) у цілому у співвиконавців;

складає звітну документацію;

несе відповідальність перед замовником за науковий рівень НДР (ДКР), за надані рекомендації, строки та якість виконаних робіт;

подає пропозиції до участі у складі приймальної комісії та здає роботу замовнику;

готує та подає до органу державної реєстрації реєстраційну та облікову картки НДР (ДКР) для реєстрації;

визначає перелік відомостей, що підлягають охороні, а також здійснює контроль за станом охорони державної таємниці на всіх етапах виконання наукових досліджень.

10. Головні виконавці у строк не пізніше 30 календарних днів з дня надходження ТТЗ (ТЗ) розробляють робочі програми НДР (ДКР), а також розробляють і направляють співвиконавцям часткові завдання на відповідні складові частини НДР (ДКР), які затверджуються начальником (керівником) установи (заступником з наукової роботи).

Головні виконавці у строк не пізніше 30 календарних днів з дня отримання від співвиконавців НДР наукової (науково-технічної) продукції (у тому числі проміжного звіту) надають йому акт приймання НДР.

Акт реалізації результатів НДР головний виконавець надає співвиконавцю після отримання відповідного акта від замовника.

11. Співвиконавець (виконавець складової частини НДР (ДКР)) виконує належні роботи згідно з пунктом 10 цього розділу і додатково:

бере участь у розробленні ТТЗ (ТЗ) на складову частину НДР (ДКР) та у строк не більше 15 календарних днів з дня надходження розглядає і погоджує ТТЗ (ТЗ) на відповідну складову частину НДР (ДКР);

розробляє у встановлений строк свої робочі програми, які підписуються науковим керівником, відповідальним виконавцем і виконавцями, начальником науково-організаційного підрозділу і затверджуються начальником (заступником з наукової роботи) НУ (ВВНЗ) не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня надходження завдання;

виконує завдання відповідно до затвердженого головним виконавцем ТТЗ (ТЗ) на складову частину;

подає у визначені строки звіт (проміжний звіт, робочі матеріали) головному виконавцю відповідно до ТТЗ (ТЗ) на складову частину.

Строки завершення досліджень співвиконавцями визначаються головними виконавцями з урахуванням часу, необхідного для вивчення матеріалів, які надійшли, підготовки звітних матеріалів і надання їх замовникам у визначені завданнями і робочими програмами строки.

12. Взаємні обов’язки та права на об’єкти інтелектуальної власності, що створені при виконанні НДР (ДКР), між замовником, головним виконавцем і співвиконавцями додатково визначають у договорі на виконання НДР (ДКР), а суперечності між учасниками НДР (ДКР) розглядають і вирішують на погоджувальних нарадах.

13. З метою забезпечення належного наукового рівня виконання НДР (ДКР) в рамках окремих наукових (науково-технічних) проектів, розробок, розроблення статутів, нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів та їх наукового та науково-технічного супроводження може визначатись головна НУ.

Головна НУ - це НУ (ВВНЗ), що за призначенням, науковим потенціалом спроможна бути головним виконавцем та координатором наукових досліджень (наукового супроводження) за науковою проблемою або завданням.

14. Головна НУ за науковою (науково-технічною) проблемою, завданням, проектом або розробкою визначається рішенням Воєнно-наукової ради Міноборони на період виконання та впровадження результатів НДР (ДКР).

Проекти ТТЗ (ТЗ) на виконання НДР (ДКР) у рамках наукових (науково-технічних) проектів, розробок, за якими визначено головні НУ, погоджуються з цими НУ.

Порядок визначення, завдання та функції НУ для здійснення науково-технічного супроводження розроблення (модернізації) озброєння та військової техніки регламентуються відповідним нормативно-правовим актом Міноборони.

15. На головну НУ покладаються:

виконання НДР (ДКР) самостійно або спільно з іншими НУ (ВВНЗ);

формування тематики наукових досліджень за визначеними Міноборони, Генеральним штабом, командуваннями видів Збройних Сил та іншими органами військового управління напрямами та завданнями;

розроблення спільно із співвиконавцями пропозицій з планування наукової і науково-технічної діяльності за відповідними науковими напрямами;

участь у формуванні перспективних та річних планів наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах;

розроблення разом із замовниками ТТЗ (ТЗ) на виконання комплексних НДР (ДКР);

організація взаємодії із замовником під час проведення досліджень.

16. Відповідно до визначених завдань головна НУ (ВВНЗ):

проводить дослідження за визначеними проблемами (темами) самостійно або з іншими НУ (ВВНЗ);

координує наукові дослідження, що проводяться НУ (ВВНЗ) - співвиконавцями комплексних НДР (ДКР);

організовує та проводить наукові конференції, семінари, наради з питань виконання НДР (ДКР), наукового та науково-технічного супроводження;

здійснює наукове керівництво проведенням досліджень НУ (ВВНЗ) - співвиконавцями комплексних НДР (ДКР) та оцінює стан їх виконання у відповідності з ТТЗ (ТЗ);

приймає звітні матеріали від НУ (ВВНЗ) - співвиконавців НДР (ДКР), узагальнює пропозиції та розробляє звіти за результатами проведених досліджень;

інформує замовників про хід виконання досліджень та звітує про виконання НДР (ДКР) у визначені ТТЗ (ТЗ) строки;

розробляє:

пропозиції щодо залучення інших НУ (ВВНЗ) до виконання комплексних НДР (ДКР) як співвиконавців;

загальну методологію досліджень, науково-методичні, інформаційно-довідкові та інші матеріали;

плани проведення досліджень на заходах оперативної, мобілізаційної і бойової підготовки військ (штабів).

17. Головні НУ здійснюють покладені на них функції у тісній взаємодії із замовниками НДР (ДКР).

Головна НУ під час здійснення заходів наукової і науково-технічної діяльності за відповідною науковою проблемою або завданням (завданнями) має право:

утворювати координаційні та експертні ради за відповідними напрямами в рамках виконання комплексних НДР (ДКР);

брати участь у проведенні експертизи пропозицій до планів наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах;

залучати до розробки ТТЗ (ТЗ) на складові НДР (ДКР) представників інших НУ (ВВНЗ) (за погодженням з їх керівниками);

вносити пропозиції до органів управління науковою і науково-технічною діяльністю щодо вдосконалення організаційно-штатної структури та уточнення наукових завдань НУ (ВВНЗ), які визначені головними НУ.

18. Для забезпечення завершення НДР (ДКР), підготовки проектно-конструкторської документації під час створення нових видів продукції або технологічних процесів у структурі наукової установи, вищого навчального закладу може утворюватися дослідне виробництво.

1. Планування наукової і науково-технічної діяльності поділяється на перспективне та річне.

Перспективне планування наукової і науково-технічної діяльності (далі - перспективне планування) здійснюється на період середньострокового оборонного планування у Міноборони і Збройних Силах, річне планування наукової і науково-технічної діяльності (далі - річне планування) - у рамках короткострокового оборонного планування.

2. Заходи наукової і науково-технічної діяльності, що плануються, включаються до перспективних (річних) планів наукової і науково-технічної діяльності видів Збройних Сил, НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ (додаток 4).

У структурних підрозділах Міноборони, Генерального штабу та командувань видів Збройних Сил, інших органах військового управління Збройних Сил заходи наукової і науково-технічної діяльності відображаються окремими розділами у річних планах діяльності (планах підготовки).

3. Планування наукової і науково-технічної діяльності здійснюється за директивним та ініціативним принципами.

За директивним принципом (згідно з наказом (директивою) Міноборони) плануються дослідження та інші види наукової і науково-технічної діяльності відповідно до державних та цільових наукових програм, які спрямовані на вирішення пріоритетних завдань розвитку Збройних Сил.

За ініціативним принципом (за рішенням керівників НУ) плануються дослідження та інші види наукової і науково-технічної діяльності, які спрямовані на розвиток загальних основ воєнної науки.

4. Перспективне планування розпочинається після затвердження Державної програми (концепції) розвитку (реформування) Збройних Сил України, річне - після затвердження підсумкового звіту виконання зведеного річного плану наукової і науково-технічної діяльності (далі - Зведений річний план) за минулий рік.

5. За підсумками виконання заходів Зведеного річного плану до 30 березня року, наступного за звітним, видається наказ Міноборони про результати наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах за звітний період та завдання на наступний період планування (далі - наказ Міноборони про результати наукової і науково-технічної діяльності).

Наказ Міноборони про результати наукової та науково-технічної діяльності розробляється Воєнно-науковим управлінням спільно з уповноваженими структурними підрозділами Міноборони.

6. Перспективний план наукової і науково-технічної діяльності у Збройних Силах (далі - Перспективний план) та Зведений річний план розробляються на підставі наказу Міноборони про результати наукової і науково-технічної діяльності та організаційно-методичних вказівок начальника Генерального штабу з підготовки пропозицій до Перспективного (Зведеного річного) плану наукової і науково-технічної діяльності на відповідний період (далі - Організаційні вказівки).

В Організаційних вказівках уточнюються основні завдання наукових досліджень і заходів, які спрямовані на розв’язання актуальних проблем розвитку Збройних Сил, реалізацію державних програм розвитку (реформування) Збройних Сил та розвитку озброєння і військової техніки на наступний плановий період.

7. Організаційні вказівки розробляються Воєнно-науковим управлінням та доводяться до структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу, командувань видів Збройних Сил, інших органів військового управління Збройних Сил, НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ у такі строки:

з річного планування - у місячний строк після видання наказу Міністра оборони про результати наукової і науково-технічної діяльності;

з перспективного планування - у десятиденний строк після затвердження Державної програми (концепції) розвитку (реформування) Збройних Сил України.

8. Основними вихідними даними для перспективного планування є довгострокові та середньострокові політичні, воєнно-стратегічні, економічні та демографічні прогнози, державні та цільові наукові програми, визначені обсяги ресурсних витрат на оборону, підсумки виконання поточних планів наукової і науково-технічної діяльності, пропозиції (замовлення) структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу, командувань видів Збройних Сил, інших органів військового управління Збройних Сил, НУ і ВВНЗ.

Основними вихідними даними для річного планування є державні та цільові наукові програми, Перспективний план, результати виконання заходів наукової і науково-технічної діяльності у поточному році, обсяги фінансування і матеріально-технічного забезпечення, науковий потенціал та наявний виробничий фонд часу НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ, пропозиції структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу, командувань видів Збройних Сил, інших органів військового управління Збройних Сил, НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ.

9. Розроблення Перспективного (Зведеного річного) плану здійснюється Воєнно-науковим управлінням на підставі пропозицій структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу, командувань видів Збройних Сил, інших органів військового управління Збройних Сил, НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ.

Зазначені пропозиції попередньо розглядаються на засіданнях воєнно-наукових (науково-технічних) рад, робочих нарадах, вчених радах та подаються з річного планування до 01 жовтня року, який передує початку виконання плану, з перспективного планування - у місячний строк після видання відповідних Організаційних вказівок.

10. З метою експертизи проекту Перспективного (Зведеного річного) плану головою Воєнно-наукової ради Міноборони створюється експертна комісія, до складу якої залучаються провідні вчені головних НУ, ВВНЗ та представники структурних підрозділів Міноборони, Генерального штабу та інших органів військового управління Збройних Сил. Результати роботи експертної комісії оформлюються протоколом, який затверджується головою Воєнно-наукової ради Міноборони.

11. Проект Перспективного (Зведеного річного) плану розглядається на засіданні Воєнно-наукової ради Міноборони і в десятиденний строк після його ухвалення подається на затвердження Міністру оборони встановленим порядком.

12. У п’ятнадцятиденний строк після затвердження Перспективного (Зведеного річного) плану Воєнно-наукове управління розсилає електронні версії витягів з нього до структурних підрозділів Міноборони та Генерального штабу, командувань видів Збройних Сил, інших органів військового управління Збройних Сил, НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ для виконання та використання під час планування наукової і науково-технічної діяльності.

Перспективні (річні) плани видів Збройних Сил, НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ розробляються на підставі витягів із затвердженого Перспективного (Зведеного річного) плану та затверджуються керівниками відповідних органів військового управління у п’ятнадцятиденний строк після їх отримання.

13. Річні плани наукової і науково-технічної діяльності НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ передбачають виділення до 30 відсотків резерву із загальних витрат праці на виконання оперативних завдань за письмовими дорученнями (розпорядженнями) органів військового управління Збройних Сил.

У дорученні на виконання оперативного завдання мають бути вказані зміст завдання, строк його виконання та необхідні вихідні дані, а також форма представлення результатів досліджень.

Оперативні завдання НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ понад запланований резерв часу можуть надаватися замовниками як виняток за погодженням з органами військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають НУ, ВВНЗ і ВНПВНЗ, і виконуватися за рахунок планових робіт.

14. Усі НДР (ДКР), які включені до річних планів, мають умовне найменування (шифр). Заявки (тематичні картки) на виконання НДР НУ, ВВНЗ, ВНПВНЗ погоджуються із Воєнно-науковим управлінням.

НДР (ДКР), що виконуються кількома виконавцями, повинні мати у планах наукової і науково-технічної діяльності усіх виконавців однакові найменування (шифри).

15. Внесення змін до Перспективного та Зведеного річного планів здійснюється на підставі клопотань замовників наукової (науково-технічної) продукції.

Пропозиції щодо внесення змін до Перспективного та Зведеного річного планів подаються замовниками наукової (науково-технічної) продукції через Воєнно-наукове управління у такі строки:

до Перспективного плану - до початку останнього року його виконання;

до Зведеного річного плану - щоквартально, в останній місяць кварталу.

1. Організація наукових досліджень включає комплекс заходів щодо формування замовлення, розроблення та затвердження ТТЗ (ТЗ), визначення головних виконавців (виконавців), призначення наукових керівників і відповідальних виконавців, здійснення контролю за виконанням наукових досліджень, визначення механізму приймання та реалізації (впровадження) наукової (науково-технічної) продукції, розробку програм та методик державних випробувань дослідних зразків озброєння та військової техніки (зразків, що пропонуються для прийняття на озброєння).