Про затвердження Правил користування, ремонту і утримання автомобільних доріг Міністерства оборони України

Вибоїну готують до ремонту шляхом обробки країв пневматичним інструментом, фрезою або застосовуючи розігрів пальниками інфрачервоного випромінювання з подальшим очищенням від пилу та бруду.

Роботи з ремонту покриття, улаштованого з асфальтобетонних сумішей, проводять, як правило, гарячими асфальтобетонними сумішами приблизно того самого складу, що й покриття, за температури повітря не нижче 10 °С.

Як тимчасовий захід під час ямкового ремонту дозволяється застосовувати холодні асфальтобетонні суміші, холодні бітумно-мінеральні суміші, гарячий чи холодний чорний щебінь відповідної фракції. При цьому холодні суміші попередньо розігрівають.

Залежно від глибини підготовленої вибоїни гарячу суміш укладають в один чи декілька шарів: за глибини вибоїни до 5 см – в один шар, за більшої глибини – у два.

Ремонт вибоїн завглибшки більше ніж 5 см виконують у такій технологічній послідовності: краї вибоїни обрубують, вибоїну вичищають від ламаного матеріалу, пилу та бруду, дно і стінки змащують в'язким бітумом у кількості 0,5–0,6 л/м-2 або рідким бітумом 0,35–0,4 л/м-2 і виконують пошарове укладання гарячих сумішей за температури 140–160 °С.

За наявності на покритті сітки дрібних тріщин, що виникли через недостатню міцність основи, їх не закривають, а на площі, трохи більшій зруйнованого місця, ламають дорожнє покриття. Після цього видаляють матеріал покриття, основи і підстилкового шару і влаштовують нову основу й асфальтобетонне покриття з пошаровим ущільненням.

За наявності невеликих (ізольованих одна від одної) вибоїн суміш ущільнюють трамбівками чи ручними вібротрамбівками. Ущільнення виконують від країв до середини, при цьому поверхня відремонтованих місць після ущільнення має бути на рівні основного покриття.

6. Особливості утримання цементобетонних покриттів

До робіт з ремонту цементобетонних покриттів належать ремонт пошкоджень крайок біля швів, граней плит й окремих руйнувань поверхні, усунення місцевих просідань тощо.

Раковини, вибоїни, окремі невеликі площі поверхневого руйнування заповнюють цементними і полімербетонними сумішами, а також сумішами на рідкому промисловому склі.

В окремих випадках можливе використання асфальтобетонних сумішей. Склад ремонтних сумішей підбирається для кожного окремого випадку залежно від матеріалів, що використовуються.

Ремонт покриття матеріалами на основі мінеральних в'яжучих (цементобетонна суміш, суміш на рідкому склі) має виконуватись у теплу пору року за температури повітря не нижче 5 °С. Полімербетонну суміш використовують при температурі повітря не нижче 15 °С. Суміш укладають на очищену від пилу і бруду суху поверхню бетону (цементобетонну суміш укладають на попередньо зволожену поверхню).

Під час використання цементних і полімербетонних сумішей поверхні покриття, на яких є бітумні, паливні та інші плями, додатково очищують. Плями видаляють механічним способом, випалюванням чи хімічним способом – обробкою поверхні розчином (28 %) соляної кислоти з розрахунку 0,4–0,5 л/м-2. Потім покриття ретельно миють водою і просушують.

Під час ремонту покриття мають використовуватися дорожні дрібнозернисті (піщані), звичайні (щебеневі) цементобетонні суміші, а в разі термінового ремонту дозволяється використання швидкотвердіючих бетонів: дрібнозернистих бетонів, виготовлених на рідкому склі за спеціальною технологією, звичайних і дрібнозернистих бетонів на глиноземному, а також на розширювальних цементах.

Для ремонту пошкоджень завглибшки до 5 см слід використовувати дрібнозернистий (піщаний) дорожній цементобетон. За наявності глибини руйнування більше 5 см використовують піщані чи звичайні бетони з максимальним розміром щебеню до 20 мм. За 10–20 хвилин до укладання цементобетонної суміші на підготовлену поверхню тонким шаром наносять цементний клей, приготований з пластифікованого цементу марки не нижче ніж 500, зі співвідношенням цемент – вода – 1,6–1,7.

Готову суміш рівномірно розподіляють кельмами та дерев'яними прасками на 3–4 см вище поверхні покриття, ущільнюють ручними чи механічними трамбівками за два-три удари по кожному сліду, а потім поверхневим вібратором.

7. Експлуатаційне утримання мостів

Роботи з експлуатаційного утримання мостів полягають у такому:

ліквідація пошкоджень елементів штучних споруд (бар'єрних та перильних огороджень, настилів, стояків та підпірних стінок, дренажних систем, конусів, кам'яної кладки, штукатурки тощо);

усунення деформацій, тріщин, руйнувань захисних шарів;

фарбування елементів мостових споруд або їх окремих елементів;

антисептування та заміна пошкоджених елементів дерев'яних мостів;

заміна дефектних заклепок, болтів;

ліквідація розмивів та відновлення, укріплення берегів у зоні штучних споруд;

виявлення тріщин і сколювань на бетонних елементах та своєчасне вжиття запобіжних заходів;

видалення сторонніх предметів для забезпечення стоку зливових та паводкових вод;

заготовка щитів, закриття восени і відкриття навесні отворів труб.

Усі елементи проїзної частини мосту та підходів до нього слід: постійно прибирати від сміття, снігу, наносів та зайвих речей, щоб не допустити утворення валків із наносів біля тротуарів, під смугою огороджень, на ґратах водоскидних труб, у зазорах бордюрів, вікнах огорож, на конусах під мостом, під водоскидами та на тротуарах і карнизах; постійно контролювати додержання встановленого режиму руху по мосту із збереженням у належному стані знаків, розмітки тощо; підтримувати в належному стані огородження проїзної частини, перила, покриття та підходи; запобігати утворенню зон застою поверхневої води, ям, напливів, хвиль на покритті, біля тротуарів і деформаційних швів.

Забороняється лишати розкритими тріщини на покритті, бетонних поверхнях, деформаційні шви, ями та вирви в асфальтобетоні, порожнини, у яких може накопичуватися вода чи бруд.

Забороняється також скидання сміття крізь водовідвідні труби, за перильні огорожі, на конуси чи під міст. Сміття необхідно вивозити після прибирання, не допускаючи його накопичення.

У зимовий період експлуатації першочерговим завданням є запобігання утворенню снігового чи льодового шару. Забороняється використовувати сольові суміші чи розчини як на проїзній частині, так і на підходах до неї по довжині не менше ніж 30–50 м, натомість потрібно застосовувати протиожеледні матеріали промислового виробництва, що не містять хлоридів.

Складні дефекти чи пошкодження елементів мостового полотна підлягають позачерговому обстеженню для розроблення рекомендацій з їх усунення та коригування режиму експлуатації.

Своєчасне виявлення та усунення дефектів опор і фундаментів є невід'ємною частиною експлуатації мостової споруди. Особливу увагу під час нагляду слід звертати на стан несучих конструкцій опор, на яких поява дефектів та пошкоджень призводить до зниження несучої здатності споруди.

До таких дефектів та пошкоджень належать:

зміна геометричного положення;

наявність розкритих, що перетинають конструкцію, тріщин (завширшки більше ніж 0,2 мм) на палях, стояках, ригелях - місцях виникнення найбільших напружень;

наявність великих розкритих вертикальних тріщин завширшки більше ніж 1 мм, що перетинають цокольну частину опори і ростверк, з відокремленням масиву бетону;

фільтрація води крізь шви передньої стінки необсипних стояків та відокремлення зворотних стінок або відкрилків обсипного стояка від передньої тріщини;

нахил шафової стінки та підфермової конструкції в бік насипу підходів;

руйнування підфермового каменю.

Для запобігання виникненню дефектів, що знижують як довговічність опори, так і її несучу здатність, потрібно:

не допускати накопичування наносів (чи бруду крізь зруйнований деформаційний шов) на поверхнях елементів опор та стояків;

забезпечувати стік води з поверхонь ригелів та підфермовиків;

поновлювати пошкоджені захисні шари елементів опори, передбачені проектним рішенням;

здійснювати заходи щодо запобігання виникненню дефектів чи консервації їх розвитку;

утримувати в належному стані експлуатаційні пристрої (сходи, огорожі, майданчики тощо).

Нагляд за конструкцією прогонової частини залізобетонних мостів здійснюється для вчасного виявлення дефектів, призначення терміну спеціального огляду та встановлення режиму експлуатації (обмеження руху по споруді або закриття його) і запобігання подальшому руйнуванню.

Більшість дефектів мають бути ліквідовані за спеціальним проектом ремонту чи реконструкції мосту, виконаним на основі результатів обстеження мосту, з призначенням тимчасового режиму його експлуатації.

При постійному нагляді та догляді за металевими прогоновими будовами в першу чергу оглядають усі дефектні місця, де є висока ймовірність появи пошкоджень. Такими місцями є заклепкові з'єднання, зварні шви і місця біля швів, місця різкої зміни перерізів елементів, місця з вхідними кутами, місця приєднання поперечних балок до головних.

Оглядають також усі місця, де можуть накопичуватися бруд, сміття, вода, сніг та лід, визначають ділянки конструкцій, що погано провітрюються і можуть часто зволожуватись. Найбільше засмічуються вузлові з'єднання, елементи, розміщені під деформаційними швами, нижні пояси ферм, місця поблизу водовідвідних труб, опорні частини.

Під час огляду прогонових будов виявляють також пошкодження конструкцій: розриви, пробоїни, вм'ятини, деформації. Такі пошкодження виникають внаслідок ударів транспорту на мостах із рухом униз.

Основними дефектами бетонних і кам'яних мостових споруд є:

порушення роботи елементів водовідводу та дренажу за стояками;

руйнування гідроізоляції склепіння і задніх граней стояків;

тріщини (як правило поздовжні) у кам'яній кладці і бетоні склепінь, рідше – у бокових стінках;

вивітрювання швів кладки, корозія (каменю і бетону), особливо в місцях змінного рівня води і льодоходу, раковини і відколи.

При нерівномірних осіданнях опор у п'яткових і ключових перерізах з'являються великі поперечні тріщини, які свідчать про зміну розрахункової схеми (перетворення склепіння у дво- або тришарнірне) із суттєвим зменшенням несучої здатності споруди.

В однопрогонових аркових мостах вода з проїзної частини відводиться до дренажу по гідроізоляції, прокладеній на склепінні і задніх стояках.

Ознаками поганого водовідводу і незадовільного стану гідроізоляції є мокрі плями і потьоки (з вимиванням вапна або солей бетону) на поверхні зовнішніх граней склепіння й опор.

Водовідвідні труби необхідно періодично прочищати. Щоб запобігти забрудненню поверхні кладки, водовідвідним трубам надають відповідний напрямок, подовжують їх за межі склепіння на 15–20 см.

Догляд за кам'яними і бетонними мостами, крім звичайних робіт, полягає у спостереженні за їх станом, установленні маяків із алебастру (гіпсу) на тріщини, фіксуванні кінців тріщин незмивною фарбою з унесенням необхідних записів до мостової книги.

За наявності великої кількості дрібних тріщин або вивітрювання на великій площі рекомендується нанести суцільну штукатурку, яка дає змогу спостерігати за стабілізацією або "диханням" тріщини.

Основними заходами з утримання дерев'яних мостів є:

запобігання появі і розвитку гниття;

очищення елементів мосту від бруду, снігу і льоду;

усунення дрібних дефектів;

усунення ослаблення болтів і тяжів;

забезпечення протипожежними засобами.

Проїзну частину мосту і тротуари потрібно постійно очищати від бруду і сміття, а в зимовий період – від снігу.

Для провітрювання берегових опор і прогінних будов малих мостів потрібно зрізати чагарник і скошувати високу траву, які зростають в безпосередній близькості від отвору споруди.

8. Експлуатаційне утримання труб

Основними заходами з утримання труб є підтримання нормального водотоку через трубу і запобігання утворенню дефектів у насипі і проїзній частині над трубою та в конструкції труби, усунення дрібних пошкоджень.

Під час чергових оглядів труб відмічають і фіксують дефекти, які зустрічаються найчастіше:

нерівномірні просідання ланок труб по їх довжині, які здебільшого спостерігаються на торф'яних, глинистих або слабких ґрунтах або утворюються через підмивання фундаментів;

тріщини, деформації і сплющування ланок труб і оголовків, що утворюються під дією навантажень;

мокрі плями і вимивання солей бетону внаслідок пошкодження гідроізоляції і фільтрації води через насип;

відривання оголовків від труби і значні тріщини в оголовках, які виникають внаслідок підмивання фундаментів, нерівномірних осідань, збільшення тиску зволоженого ґрунту на відкрилки оголовків;

незадовільний стан стиків ланок (фільтрація води, наявність тріщин).

Крім того, перевіряють стан бетону і кам'яного мурування всіх конструктивних елементів труб і стін, що укріплюють укоси насипу.

Водопропускні труби влітку очищають від сміття і мулу, а взимку – від снігу і льоду.

На зимовий період усі труби потрібно закривати на вході і виході щитами із хмизу для запобігання проникненню снігу всередину труби. На водотоках у щитах залишають отвори на випадок відлиги.

Русло на підході до труби рекомендується випрямляти, укріплювати його дно і береги кам'яним накидом. У зоні розтікання потоку за трубою за наявності розмивання берегів їх укріплення обов'язкове. Підводні русла, водобійні колодязі і гальмівник на виході з труби регулярно очищають від наносів та сторонніх предметів. Потрібно також вживати заходів з попередження яроутворень, а в разі їх виникнення – робити закріплення.

У разі виникнення осідання або зсуву ланок труб дефектні шви зашпаровують, а лоток труби вирівнюють бетоном.

Тріщини і раковини в бетоні ланок і оголовків розчищають і штукатурять цементним розчином, попередньо очистивши арматуру від корозії.

9. Основними роботами з експлуатаційного утримання щодо організації та безпеки дорожнього руху є:

заміна та встановлення відсутніх окремих дорожніх знаків, шлагбаумів і стовпчиків, знаків індивідуального проектування, світловідбивних елементів;

усунення незначних пошкоджень огороджень, напрямних пристроїв;

відновлення або нанесення нової вертикальної та горизонтальної розмітки, нанесення тимчасової горизонтальної розмітки;

влаштування огороджень;

укріплення гірських схилів уздовж доріг.

10. Основними роботами у процесі зимового утримання є:

заготівля матеріалів (пісок, шлак, кам'яні висівки, суміші тощо);

виготовлення, влаштування постійних снігозахисних споруд (парканів, ґрунтових валів тощо) та їх періодичне оновлення; виготовлення, встановлення (перестановка), відновлення та демонтаж тимчасових снігозатримувальних засобів (щитів, огороджень, сіток тощо);

обробка доріг протиожеледними матеріалами при ожеледиці;

патрульне снігоочищення автомобільних доріг, розчищення їх від снігових заносів, усунення ущільненого снігового шару з поверхні проїзної частини, прибирання і відкидання снігових валів з узбіч;

очищення від снігу та льоду елементів мостових споруд та труб, а також зони спряження з насипом, підфермових майданчиків, опорних частин прогінних будов, опор, конусів та регуляційних споруд, підходів і сходів;

проведення протилавинних заходів;

виготовлення і встановлення сигнальних віх.

Поточний ремонт земляного полотна і водовідводу проводять з метою відновлення їх проектних експлуатаційних характеристик і приведення у відповідність до вимог автомобільного руху, місцевих кліматичних і гідрологічних умов.

Основні роботи:

усунення окремих пошкоджень земляного полотна, дренажних та водовідвідних споруд, підвідних і відвідних русел біля мостів і труб;

зменшення ухилів насипів;

ліквідація несанкціонованих з'їздів;

улаштування ґрунтових банкетів і берм для захисту укосів від розмивань і для затримки нанесеного снігу;

відновлення водовідводу на перехрестях і примиканнях, майданчиках для зупинки, стоянках автомобілів тощо;

зміцнення стінок і дна водовідвідних канав на ділянках, що піддаються розмиванню;

ліквідація деформацій і руйнувань земляного полотна;

ремонт пошкоджених елементів водовідвідних споруд, захисних укріплень та регуляційних споруд;

розчищення обвалів, зсувів, селевих виносів, осипань та каменепадів;

укріплення узбіч та укосів земляного полотна і виїмок;

термінові роботи з ліквідації спучувань.

Основні роботи:

улаштування поверхневих обробок та інших шарів зносу для підвищення шорсткості, поліпшення рівності покриттів і вирівнювання поперечного профілю;

ремонт та відновлення зношених верхніх шарів цементобетонних, асфальтобетонних та інших покриттів, у тому числі за технологією регенерації та профілювання, діагностика дорожніх одягів;

влаштування тонкошарових покриттів з емульсійно-мінеральних та асфальтобетонних сумішей поверх існуючих дорожніх одягів;

розшивка і герметизація тріщин та швів на покриттях;

поновлення профілю щебеневих, гравійних поліпшених покриттів із додаванням до 50 % товщини шару нових матеріалів;

відновлення профілю і посилення окремих ділянок проїзної частини щебеневих, гравійних і ґрунтових доріг з додаванням місцевих дорожньо-будівельних матеріалів: щебеню, гравію, шлаку, кам'яних висівок тощо – до 500 м-3 на 1 км;

перемощення окремих ділянок бруківки (до 50 % загальної площі ділянки);

суцільний ремонт окремих ділянок дорожнього покриття;

улаштування тротуарів;

заміна окремих плит цементобетонних покриттів;

ремонт віражів на горизонтальних кривих;

відновлення та влаштування бордюрів і зміцнювальних смуг по краях удосконалених покриттів на ділянках автомобільних доріг, що ремонтуються;

улаштування та ремонт укріплених узбіч з покриттям перехідного типу.

Поточний ремонт гравійних і щебеневих покриттів полягає в поновленні шару зносу, у суцільному вирівнюванні поперечного профілю з додаванням нового матеріалу в об'ємі до 500 м-3 на 1 км.

Суцільне вирівнювання гравійних і щебеневих покриттів здійснюють за наявності великої кількості нерівностей у вигляді колій, хвиль і вибоїн чи у разі деформації поперечного профілю.

Ремонтне профілювання включає киркування, планування поверхні, розсипання додаткової кількості гравію (щебеню), профілювання проїзної частини, поливання водою, укочення.

До поточного ремонту бруківок належить перебрукування ділянок дороги, на яких деформації, що утворилися, неможливо усунути ямковим ремонтом, або улаштування тонкошарового покриття способом подвійної чи потрійної поверхневої обробки.

Під час перебрукування старе покриття розбирають. Каміння сортують за розмірами, забруднений піщаний шар замінюють повністю або частково.

До поточного ремонту щебеневих і гравійних покриттів, оброблених в'яжучими матеріалами, належать роботи з відновлення шару зносу шляхом одиночної чи подвійної поверхневої обробки або із застосуванням асфальтобетонних, чорнощебеневих сумішей та засобів регенерації і профілювання, а також з розшивки та герметизації тріщин.

До поточного ремонту асфальтобетонних покриттів належать роботи з розшивки та герметизації тріщин, з відновлення зношених верхніх шарів, у тому числі засобами регенерації і профілювання, а також з улаштування тонкошарових покриттів поверх існуючого покриття. Такі шари улаштовують способом поверхневої обробки, а також із асфальтобетонних, литих емульсійно-мінеральних чи інших бітумно-мінеральних сумішей різного складу.

До поточного ремонту цементобетонних покриттів належать роботи з розшивки та герметизації тріщин і швів, вирівнювання плит, що просіли, з ремонту стиків плит на великій протяжності та улаштування на ділянках із поверхневими руйнуваннями бетону захисних шарів із спеціальних сумішей, а також подвійної поверхневої обробки плит органічними в'яжучими.

Основними роботами з утримання мостів є заміна, ремонт, підсилення або відновлення:

захисних, укріплювальних і регуляційних споруд;

упору в основі конусів і дамб;

укріплень укосів, сходів;

перехідних плит;

тіла опор, влаштування оболонок опор, поясів балок укісних та шафових стінок;

гідроізоляції проїзної частини та тротуарів;

покриття проїзної частини та тротуарів;

окремих тротуарних блоків, бордюрів;

водовідвідних систем, водовідвідних трубок;

пошкоджених елементів металевих прогонових будов;

балок залізобетонних прогонових будов;

опорних частин;

огороджень та оглядових пристроїв;

а також:

герметизація тріщин та ремонт деформаційних швів;

фарбування з видаленням продуктів корозії, зачищенням металу прогонових будов і нанесенням ґрунтовки;

улаштування шару зносу проїзної частини.

На міжремонтні терміни впливають такі фактори:

агресивність довкілля;

експлуатаційний вік споруди;

інтенсивність руху та склад транспортного потоку.

Ступінь впливу цих факторів ураховується за допомогою поправних коефіцієнтів до нормативних термінів:

К1 – коефіцієнт, що враховує регіон розташування мостової споруди;

К2 – коефіцієнт, значення якого залежить від реального терміну експлуатації;

К3 – коефіцієнт, який враховує інтенсивність руху та склад транспортних потоків.

Розрахунковий міжремонтний термін (Т) обчислюється за формулою

де

Тк – нормативний міжремонтний термін (таблиця 1);

К1–К3 – поправні коефіцієнти (таблиці 1–3).

За відсутності даних для будь-якого коефіцієнта його значення дорівнює 1.

Періодичність виконання дорожньо-ремонтних робіт наведено в таблиці 1.

Значення коефіцієнта впливу регіону розташування мостової споруди К1 наведено в таблиці 2.

Значення коефіцієнта впливу дійсного терміну експлуатації споруди К2 наведено в таблиці 3.

Значення коефіцієнта впливу категорії автомобільної дороги К3 наведено в таблиці 4.

Поточний ремонт елементів мостового полотна проводять за групами пов'язаних між собою конструкцій:

покриття, шарів гідроізоляції, засобів водовідведення та пошкоджень плити проїзної частини (біля водовідвідних труб, деформаційних швів, кріплення огороджень, тротуарів тощо);

тротуарів, огороджень проїзної частини, перил та суміжних зон дорожнього одягу та гідроізоляції, каналів комунікацій та їх деформаційних швів;

деформаційних швів проїзної частини, в'їздів, суміжних зон дорожнього одягу та водовідведення з укосів.

Призначення виду ремонту дорожнього одягу залежить від стану гідроізоляції споруди. Якщо протікання гідроізоляції значне, необхідно ремонтувати всі шари, включаючи й ледь пошкоджене покриття. Забороняється відновлення покриття додатковим шаром асфальтобетону без спеціального проектного рішення, узгодженого з діючими нормами.

Ямковий ремонт дорожнього одягу (до 3 % пошкодженої поверхні) проводять шляхом розбирання пошкоджених місць прямокутниками та зрізання напливів. Поновлення розібраних шарів на ділянках ремонту проводять із застосуванням руберойду, асфальтобетонних сумішей; для захисного шару можливе використання цементобетонних сумішей.

Після часткового ремонту покриття влаштовують поверхневу обробку всієї проїзної частини моста.

Для ремонту гідроізоляції використовують бітумну мастику, полімерні матеріали. Для покриття використовують зсувостійкі, жорсткі щебенисті асфальтобетони із вмістом щебеню 55–65 %. Як виняток дозволяється використовувати суміші з меншою жорсткістю, наприклад литий асфальтобетон, але його використовують тільки під час часткового ремонту з площею ремонтної карти не більше ніж 4–6 м-2.

За неможливості проведення повного ремонту дорожнього одягу разом із зруйнованою гідроізоляцією допускається тимчасове поновлення водонепроникності проїзної частини шляхом поверхневої обробки асфальтобетонного покриття з ретельним поновленням дорожнього одягу біля крайок (поруч із тротуарами, деформаційними швами та водоскидами).

Руйнування поверхні залізобетонного огородження чи бордюрів зупиняють шляхом зчищання сколів, промивання засолень, проведення ізоляційних робіт на оголеній арматурі (бітумною чи бітумно-епоксидною мастикою або стійкими лакофарбовими сполуками) та подальшого поновлення захисного шару бетону. Відновлену поверхню необхідно обробити рідиною ПКЖ-2.

При стикуванні нової та старої гідроізоляції необхідно перекривати стару новою на 10–15 см з урахуванням напрямку стоку води.

Покриття на прогоновій будові, що має тріщини, здіймання або вибоїни, замінюють новим.

Місце просідання на в'їздах на міст ремонтують перекладанням перехідних плит з обов'язковою заміною ґрунту під ними дренувальною сумішшю.

Поточний ремонт опор мостів передбачає:

відновлення частин, що відкололися (суміжних з відколами), та нанесення на них нового захисного шару;

відновлення втраченого захисного шару внаслідок руйнування льодом, корозії бетону та лущення з попереднім розчищенням пошкоджених площин, рівнянням країв руйнування по нормалі до поверхні бетону на глибину не менше ніж 30 мм;

відновлення руслоукріплення шляхом накидання кам'яних блоків, а при значних розмивах – переобладнання усього комплексу регуляції, але тільки за спеціально розробленим проектом.

Роботи з ремонту дефектних елементів прогонових будов, які потребують складання проекту, належать до капітального ремонту, усі інші – до поточного ремонту.

Номенклатура робіт з поточного ремонту металевих прогонових будов:

заміна заклепок;

підтяжка та заміна болтів;

одиночна заміна та ліквідація пошкоджень окремих елементів прогонових будов, які не потребують обґрунтування розрахунком (усунення виникнення тріщин у металі, виправлення місцевих деформацій, підсилення пошкоджених елементів);

ремонт деталей опорних частин, який не потребує їх розвантаження;

фарбування металоконструкцій.

Основні роботи з утримання труб: подовження, заміна окремих ланок;

ремонт оголовків; відновлення ізоляції і виправлення стиків труб.

У разі просочування води через шви між ланками залізобетонної труби (а в кам'яній кладці – через склепіння і стіни) необхідно відремонтувати гідроізоляцію. Для цього розкривають насип над дефектною ділянкою труби і заповнюють дефектні шви клоччям, просоченим бітумною мастикою. Із зовнішнього боку труби шви перекривають на ширину 25 см кількома шарами рулонного матеріалу з прошарками бітумної мастики. Інші частини поверхні труби обмазують двома шарами бітумної мастики. Потім відновлюють насип над трубою шарами ущільненого ґрунту по 10–15 см.

Порожнини за трубами, які утворилися внаслідок вимивання ґрунту через дефектні шви, при невеликих висотах насипу заповнюють ґрунтом, розкриваючи зверху дефектну ділянку, а при високих насипах або недоцільності розкриття насипу – піском або цементною сумішшю під тиском. Після заповнення порожнин дефектні шви зашпаровують.

У разі частих замулювань труби потрібно вживати заходів для зменшення каламутності потоку: за можливості улаштовувати відстійні басейни перед спорудами, вимагати від господарств застосування агротехнічних засобів, які підвищують антиерозійну стійкість ґрунту.

У разі ймовірності закупорювання вхідного отвору труби потрібно установлювати перед нею захисні огорожі.

Під час ремонту укріплення на виході з труби видаляють рослинність (якщо вона є), відновлюють суцільність ґрунтової основи, за необхідності роблять основу під плити кріплення, укладають плити, міцно з'єднують (зв'язують або зварюють) і покривають бітумним лаком, шви заповнюють бетоном.

1. Земляне полотно та водовідвідні споруди:

виправлення земляного полотна у плані, поздовжньому і поперечному профілях на окремих ділянках;

усунення руйнувань на ділянках, що виникли внаслідок недостатнього водовідводу;

улаштування дренажів, ізолювальних прошарків;

укріплення укосів та інші роботи, що забезпечують стійкість земляного полотна;

відновлення діючих та влаштування нових споруд водовідводу, берегозахисту та зливової каналізації;

розкриття виїмок для забезпечення видимості на кривих у плані;

улаштування укосів земляного полотна до нормованих значень.

2. Дорожній одяг та покриття:

підсилення та влаштування нового дорожнього одягу в місцях розширення проїзної частини, виправлення і перебудова земляного полотна;

встановлення нових бордюрів по краях удосконалених покриттів;

ліквідація колій завглибшки понад 45 мм із заміною нестабільних шарів дорожнього одягу методами фрезерування і регенерації на ширину смуги руху або на всю ширину покриття з укладанням одного чи декількох шарів асфальтобетону;

відновлення профілю щебеневих, гравійних поліпшених покриттів з додаванням кам'яних матеріалів більше 500 м-3 на один кілометр;

влаштування і ремонт віражів на горизонтальних кривих;

перемощування бруківок з повною чи частковою заміною піщаної основи або влаштування удосконалених покриттів з використанням старої бруківки (понад 50 % загальної площі) як основи;

улаштування більш удосконалених типів покриттів з використанням старих як основи.

3. Штучні споруди:

перебудова існуючих мостових споруд і водопропускних труб;

підсилення, розширення мостових споруд з доведенням їх габаритів та (або) вантажопідйомності до розрахункових;

заміна, відбудова та підсилення опор, торкретування поверхні, відновлення облицювання масивних опор, цементація кам'яної кладки, заміна дренажу, ліквідація місцевих розмивів біля опор;

відновлення, підсилення, заміна елементів прогонових будов і опорних частин (заміна пошкоджених елементів поясів і ферм металевих прогонів, заміна балок прогонових будов, заміна опорних частин тощо), встановлення їх у проектне положення;

заміна залізобетонних та металевих огороджень;

заміна тротуарних блоків;

заміна гідроізоляції та покриття проїзної частини;

заміна перехідних плит сполучення мостової споруди з насипом, у тому числі з відновленням дренувальної засипки;

відновлення й улаштування підпірних стін, протилавинних галерей, захисних укріплень, регуляційних споруд тощо;

відновлення, улаштування системи водовідводу.

4. Безпека дорожнього руху:

улаштування тимчасової розмітки на період капітального ремонту та її видалення після закінчення робіт;

улаштування постійної розмітки після капітального ремонту.