Деякі питання виконання рішень судів, що гарантовані державою, а також рішень Європейського суду з прав людини

З метою забезпечення реалізації положень Законів України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і відповідно до статті 19 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" Кабінет Міністрів України

1. Реструктуризувати фактичну заборгованість обсягом до 7544562370 гривень, що виникла станом на 1 січня 2017 р. за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України, шляхом видачі фінансових казначейських векселів строком обігу до семи років з відстроченням платежів за такою заборгованістю на один рік та відсотковою ставкою 9,3 відсотка річних.

2. Затвердити Порядок реструктуризації заборгованості, що виникла станом на 1 січня 2017 р. за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України, фінансовими казначейськими векселями, що додається.

3. Установити, що погашення заборгованості за рішеннями Європейського суду з прав людини щодо дружнього врегулювання та схвалення умов односторонньої декларації у справах проти України за згодою стягувача може здійснюватися відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.

4. Визначити, що банки, в яких держава володіє часткою понад 75 відсотків, за умови укладення відповідних договорів з Державною казначейською службою, погоджених з Міністерством фінансів, можуть бути генеральними агентами, які відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою, здійснюють передачу стягувачам отриманих від Державної казначейської служби фінансових казначейських векселів, їх облік, доставку, інкасацію, обслуговування обігу та оплату, а також отримують доступ до реєстру виплат за рішеннями Європейського суду з прав людини та реєстру виплат за рішеннями національних судів, прийнятих на користь стягувачів, необхідних для здійснення обліку та обміну в електронній формі відповідними документами, та забезпечують інформаційний обмін між генеральними агентами та Державною казначейською службою.

Адміністратором зазначеного інформаційного ресурсу є Державна казначейська служба.

5. Державній казначейській службі:

забезпечити надання доступу генеральним агентам до реєстру виплат за рішеннями Європейського суду з прав людини та реєстру виплат за рішеннями національних судів, прийнятих на користь стягувачів, визначених Порядком, затвердженим цією постановою, починаючи з 1 жовтня 2017 р.;

подавати щомісяця Міністерству фінансів звіти про кількість виданих фінансових казначейських векселів за встановленою Міністерством фінансів формою.

6. Міністерству фінансів передбачати щороку у державному бюджеті кошти для сплати за фінансовими казначейськими векселями та їх обслуговування.

1. Цей Порядок визначає механізм реструктуризації заборгованості, що виникла станом на 1 січня 2017 р. за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України (далі - заборгованість), шляхом видачі фінансових казначейських векселів (далі - векселі), а також механізм видачі, обігу, обліку векселів і сплати за ними.

2. З метою погашення заборгованості Мін’юст та Казначейство формують реєстри виплат за рішеннями судів (додаток 1).

Мін’юст вносить до інформаційного ресурсу, передбаченого пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 703, який адмініструється Казначейством, відомості для формування реєстру виплат за рішеннями Європейського суду з прав людини (із заповненими колонками 1-10).

Казначейство надає Банкам доступ до інформаційного ресурсу, в якому Мін’юстом формується реєстр виплат за рішеннями Європейського суду з прав людини (із заповненими колонками 1-10), Казначейством формується реєстр виплат за рішеннями національних судів, прийнятими на користь стягувачів (із заповненими колонками 1, 2, 5-7, 9, 10).

Внесення до реєстру рішень судів, боржниками за якими є державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства, здійснюється Казначейством після підтвердження боржником факту наявності заборгованості.

Передача документів, зазначених у цьому пункті, здійснюється в електронній формі.

4. Стягувачі добровільно подають відокремленому підрозділу Банку заяву про видачу векселів (додаток 2) за місцем свого проживання (місцезнаходження) з пред’явленням паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).

У разі подання заяви представником стягувача - фізичної особи до неї додається оригінал документа, що підтверджує його повноваження, або належним чином завірена копія.

На кожне рішення суду подається одна заява до одного Банку за вибором стягувача.

Банк приймає заяви стягувачів, протягом п’яти днів звіряє їх з наданими Мін’юстом та Казначейством реєстрами виплат за рішеннями судів та вносить до реєстрів виплат необхідні дані. Суми заборгованості в іноземній валюті розраховуються Банком та зазначаються в національній валюті за офіційним курсом Національного банку, встановленим на дату подання стягувачем заяви про видачу векселів.

Витяг з реєстру виплат за рішеннями судів з копіями заяв стягувачів подається Банком до 5 числа кожного місяця Мін’юсту та Казначейству.

5. Мін’юст та Казначейство проводять у десятиденний строк перевірку отриманого від Банку згідно з пунктом 4 цього Порядку реєстру виплат за рішеннями судів щодо наявності підстав для видачі векселів.

Мін’юст розраховує суми векселів, необхідні для погашення заборгованості за рішеннями Європейського суду з прав людини, відповідно до вимог пункту 11 цього Порядку, формує розпорядження на видачу векселів (додаток 3) та подає його Казначейству у паперовому та електронному вигляді.

Казначейство на підставі отриманого від Мін’юсту розпорядження здійснює видачу векселів та передає векселі Банку протягом десяти днів.

8. Банк надає векселі стягувачам, про що інформує Казначейство та Мін’юст до 5 числа наступного місяця.

Казначейство веде реєстр виданих стягувачам векселів відповідно до порядку, затвердженого НКЦПФР.

9. Отримання стягувачем векселя вважається фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду.

10. Вексель є простим і видається Казначейством у документарній формі як паперовий документ на бланку з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення якого затверджується НКЦПФР.

11. Сума заборгованості, яка підлягає погашенню за рахунок видачі векселів, розділяється на сім рівних частин, на кожну з яких видається окремий вексель, який погашається не раніше ніж відповідно через один рік, два, три, чотири, п’ять, шість, сім років.

У суму кожного окремого векселя включаються 9,3 відсотка річних.

12. Векселі складаються із заповненням таких реквізитів:

назва "простий вексель", яка включена до тексту документа і написана тією мовою, якою складено документ;

безумовне зобов’язання Казначейства сплатити визначену суму коштів після настання строку платежу;

строк платежу;

місце, у якому повинен бути здійснений платіж (зазначаються банківські реквізити відокремленого підрозділу Банку);

прізвище, ім’я та по батькові або найменування стягувача;

дата і місце видачі векселя;

підпис особи, яка видає вексель;

відбиток печатки.

У векселі зазначається, що він сплачується за пред’явленням, але не раніше ніж відповідно через один, два, три, чотири, п’ять, шість, сім років.

13. Векселедержателі можуть використовувати векселі для:

погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів;

продажу юридичним або фізичним особам, здійснення розрахункових операцій у банках;

застави з метою забезпечення виконання зобов’язань;

здійснення інших не заборонених законодавством операцій.

14. Банк після надання стягувачам векселів подає щомісяця до 10 числа Мінфіну, Мін’юсту та Казначейству інформацію про строки та обсяги сплати за векселями.

15. Векселедержатель, який бажає отримати належні йому за векселем кошти, не пізніше ніж за 14 робочих днів до платежу за векселем подає заяву (додаток 4) разом з векселем відокремленому підрозділу Банку за місцем свого проживання (місцезнаходження).

Заява від імені юридичної особи або фізичної особи - підприємця засвідчується печаткою (у разі її наявності).

16. Банк формує реєстр виплат за векселями (додаток 5) та протягом трьох банківських днів передає його Казначейству для перерахування коштів.

17. Оплата векселів здійснюється Казначейством шляхом перерахування на рахунок Банку суми коштів у розмірі відповідних сум платежів за векселями, строк виплат за якими настав, на підставі отриманого від Банку реєстру виплат за векселями.

17-1. Казначейство укладає з Банками відповідні договори, які погоджуються з Мінфіном, передбачивши винагороду за виконання ними функцій генеральних агентів (доставка, інкасація, обслуговування обігу, оплата фінансових казначейських векселів) у розмірі до 0,3 відсотка суми реструктуризованої заборгованості за рішенням судів.

18. Операції, пов’язані з видачею векселів, відображаються Казначейством у бухгалтерському обліку виконання державного бюджету на рахунках позабалансового обліку в установленому законодавством порядку з урахуванням інформації, поданої Банком.