• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про дипломатичну службу

Верховна Рада України  | Закон від 07.06.2018 № 2449-VIII
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Закон
  • Дата: 07.06.2018
  • Номер: 2449-VIII
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Стаття 29. Відставка дипломатичних службовців
1. Відставкою є припинення дипломатичної служби дипломатичним службовцем, який займає дипломатичну посаду категорії "А" та має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла.
Підставами для відставки є:
1) принципова незгода з рішенням відповідного державного органу або посадової особи;
2) примушування дипломатичного службовця до виконання рішення державного органу або посадової особи, яке суперечить законодавству України або може завдати значної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям, окремим громадянам;
3) стан здоров’я, що перешкоджає виконанню посадових повноважень (за наявності медичного висновку).
2. Приймає відставку дипломатичного службовця, який займає дипломатичну посаду категорії "А" та має дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, або надає мотивовану відмову у відставці відповідний державний орган або посадова особа, які призначали такого дипломатичного службовця на дипломатичну посаду. Рішення про прийняття відставки або надання відмови у відставці приймається у місячний строк. У разі відмови у відставці дипломатичний службовець продовжує виконувати посадові обов’язки і має право на звільнення з підстав, передбачених Законом України "Про державну службу".
Стаття 30. Граничний вік перебування на дипломатичній службі
1. Граничний вік перебування на дипломатичній службі становить 65 років.
2. Після досягнення 65-річного віку особи, яким присвоєно дипломатичний ранг Надзвичайного і Повноважного Посла, можуть перебувати на дипломатичних посадах, призначення на які здійснює Президент України.
Розділ VII
ОПЛАТА ПРАЦІ, КОМПЕНСАЦІЙНІ ВИПЛАТИ ТА СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПОСАДОВИХ ОСІБ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ ТА ПРАЦІВНИКІВ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ФУНКЦІЇ З ОБСЛУГОВУВАННЯ
Стаття 31. Оплата праці посадових осіб дипломатичної служби
1. Умови оплати праці посадових осіб дипломатичної служби встановлюються відповідно до цього Закону, Закону України "Про державну службу" та інших актів законодавства України.
2. Заробітна плата дипломатичних службовців, крім складових, встановлених Законом України "Про державну службу", включає надбавку за дипломатичний ранг, якщо їм не виплачується надбавка за ранг державного службовця.
У разі якщо дипломатичному службовцю присвоєно дипломатичний ранг нижчий, ніж присвоєний раніше ранг державного службовця, надбавка виплачується за ранг державного службовця.
3. Посадові оклади посадових осіб дипломатичної служби визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням спеціальних вимог до професійної компетентності, передбачених цим Законом.
4. Фонд оплати праці Міністерства закордонних справ України та представництв Міністерства закордонних справ України на території України формується з урахуванням особливостей проходження дипломатичної служби, зокрема у зв’язку з проведенням ротації.
Стаття 32. Особливості виплати заробітної плати працівникам дипломатичної служби в закордонних дипломатичних установах України
1. Працівникам дипломатичної служби в закордонних дипломатичних установах України заробітна плата виплачується один раз на місяць.
Cтаття 33. Компенсаційні виплати
1. Працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження, крім заробітної плати, один раз на місяць отримують компенсаційні виплати.
2. Складові, розмір компенсаційних виплат , а також порядок їх розрахунку визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 34. Соціальне та медичне забезпечення
1. Працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження, та членам їхніх сімей, які перебувають разом з ними, за рахунок коштів державного бюджету оплачуються витрати:
1) у зв’язку з переїздом до місця довготермінового відрядження (включаючи підйомну допомогу), поверненням з такого відрядження, перевезенням багажу, а також у зв’язку з переїздом в Україну з метою перебування у відпустці та повернення з неї один раз у поточному календарному році;
2) пов’язані з наданням медичної допомоги або медичним страхуванням, що забезпечують необхідний обсяг екстреної, первинної та вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги на території держави акредитації та/або держав зони відповідальності закордонної дипломатичної установи України;
3) на здобуття дітьми дошкільної та загальної середньої освіти;
4) на оренду житла та/або оплату вартості комунальних послуг, пов’язаних з орендою житла.
2. Порядок здійснення витрат, передбачених частиною першою цієї статті, визначається Кабінетом Міністрів України.
( Порядки оплати: Постанови КМ № 333 від 17.04.2019, № 174 від 03.03.2021 )
3. Дітям працівника дипломатичної служби (або іншого з подружжя), який перебуває у довготерміновому відрядженні або повернувся з нього, у першочерговому порядку надаються місця у закладах дошкільної та загальної середньої освіти.
Стаття 35. Одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті) за кордоном працівника дипломатичної служби чи втрати працездатності за кордоном працівником дипломатичної служби
1. У разі загибелі (смерті) працівника дипломатичної служби за кордоном під час виконання ним посадових обов’язків його спадкоємцям виплачується одноразова грошова допомога.
2. У разі встановлення працівникові дипломатичної служби інвалідності внаслідок захворювання, каліцтва або іншої шкоди здоров’ю, пов’язаних із виконанням ним посадових обов’язків, протягом одного року після звільнення його з посади у зв’язку з неможливістю продовження проходження дипломатичної служби чи виконання функцій з обслуговування в органах дипломатичної служби внаслідок зазначених причин такому працівнику виплачується одноразова грошова допомога.
3. Порядок, розміри, умови виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 36. Оплата витрат на репатріацію останків працівника дипломатичної служби, членів його сім’ї
1. У разі загибелі (смерті) за кордоном працівника дипломатичної служби, направленого у довготермінове відрядження або службове відрядження, здійснюється оплата послуг з репатріації останків за адресою реєстрації загиблого (померлого) за рахунок кошторису відповідної закордонної дипломатичної установи України.
2. У разі загибелі (смерті) в державі розміщення відповідної закордонної дипломатичної установи України членів сім’ї працівника дипломатичної служби, які перебували разом з ним за місцем його довготермінового відрядження, здійснюється оплата послуг з репатріації останків за місцем реєстрації загиблого (померлого) за рахунок кошторису відповідної закордонної дипломатичної установи України.
Стаття 37. Гарантії іншому з подружжя працівника дипломатичної служби в закордонній дипломатичній установі України
1. Держава сприяє створенню умов для працевлаштування іншого з подружжя під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби.
2. Час перебування за кордоном іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, зараховується до страхового стажу.
Порядок нарахування страхового стажу та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для іншого з подружжя, який не працював під час перебування за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, визначається законами України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"та "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".
3. Іншому з подружжя, який перебував за кордоном за місцем довготермінового відрядження працівника дипломатичної служби, після закінчення строку такого відрядження надається посада в державних органах, на державних підприємствах, в установах, організаціях, де він працював до виїзду за кордон, рівнозначна тій, яку він займав до звільнення.
Стаття 38. Пенсійне забезпечення посадових осіб дипломатичної служби
1. Пенсійне забезпечення дипломатичних службовців та адміністративних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".
Розділ VIII
ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 39. Професійне навчання посадових осіб дипломатичної служби
1. Посадовим особам дипломатичної служби створюються умови для підвищення рівня професійної компетентності шляхом професійного навчання, у тому числі вдосконалення знання іноземних мов, у відповідних закладах освіти в Україні та за кордоном.
2. Професійне навчання проводиться постійно, у тому числі з метою підготовки посадових осіб дипломатичної служби до участі у ротації.
3. Забезпечення підвищення професійної компетентності посадових осіб дипломатичної служби здійснює заклад післядипломної освіти, що належить до сфери управління Міністерства закордонних справ України (далі - заклад післядипломної освіти).
Статус, завдання та функції закладу післядипломної освіти визначаються цим Законом та статутом, що затверджується Міністерством закордонних справ України.
Заклад післядипломної освіти може здійснювати також підвищення професійної компетентності працівників інших державних органів, до повноважень яких належить забезпечення реалізації повноважень відповідних органів у сфері зовнішніх зносин, а також проводити наукові дослідження у сфері міжнародних відносин.
4. Посадові особи дипломатичної служби, які перебувають у розпорядженні Міністерства закордонних справ України, можуть проходити професійне навчання з відривом від роботи строком до двох місяців у закладі післядипломної освіти.
5. Професійне навчання посадових осіб дипломатичної служби у закладі післядипломної освіти проводиться за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.
Міністерство закордонних справ України формує пропозиції щодо обсягу державного замовлення на професійне навчання посадових осіб дипломатичної служби для державних потреб на основі їхніх професійних компетенцій та розміщення затвердженого обсягу згідно із законодавством.
6. Посадові особи дипломатичної служби, які працюють у Міністерстві закордонних справ України та представництвах Міністерства закордонних справ України на території України, можуть бути направлені Міністерством закордонних справ України на професійне навчання за кордон. З такими особами Міністерством закордонних справ України укладається угода про відпрацювання ними в органах дипломатичної служби не менше трьох років після завершення навчання.
На строк професійного навчання за кордоном за такими посадовими особами дипломатичної служби зберігаються посада та середньомісячна заробітна плата. Строк професійного навчання за кордоном не може перевищувати одного року.
У разі звільнення з дипломатичної служби протягом трирічного строку після завершення професійного навчання за кордоном посадові особи дипломатичної служби зобов’язані відшкодувати виплачену їм протягом такого навчання заробітну плату та інші витрати, пов’язані з таким навчанням, здійснені за рахунок державного бюджету.
7. Час роботи на посадах директора, першого заступника та заступників директора закладу післядипломної освіти зараховується до стажу державної служби, якщо до призначення на посаду вони перебували на дипломатичних посадах та після звільнення повернулися на дипломатичну службу.
Після закінчення роботи на посадах директора, першого заступника та заступників директора закладу післядипломної освіти таким дипломатичним службовцям надається посада рівнозначна тій, яку вони займали до призначення.
Розділ IX
РОБОЧИЙ ЧАС І ЧАС ВІДПОЧИНКУ. ВІДПУСТКИ ПРАЦІВНИКІВ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 40. Робочий час і час відпочинку працівників дипломатичної служби
1. Робочий час і час відпочинку посадових осіб дипломатичної служби визначаються відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
2. Робочий час і час відпочинку працівників, які виконують функції з обслуговування, визначаються відповідно до законодавства про працю з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
3. У закордонних дипломатичних установах України у державах з важкими кліматичними умовами або складною безпековою ситуацією, а також з урахуванням законів і традицій держави перебування за погодженням з Міністерством закордонних справ України можуть встановлюватися інші робочий час і час відпочинку працівників дипломатичної служби.
4. Для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань під час довготермінового відрядження працівники дипломатичної служби, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, можуть у визначеному законодавством порядку залучатися до роботи понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час.
Стаття 41. Відпустки працівників дипломатичної служби
1. Посадовим особам дипломатичної служби надаються відпустки відповідно до Закону України "Про державну службу".
2. Працівникам, які виконують функції з обслуговування, надаються відпустки у порядку, встановленому законодавством про працю.
3. Порядок надання відпусток працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження, встановлюється Міністерством закордонних справ України.
Розділ X
ФІНАНСУВАННЯ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ДИПЛОМАТИЧНОЇ СЛУЖБИ
Стаття 42. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів дипломатичної служби
1. Фінансування і матеріально-технічне забезпечення органів дипломатичної служби здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
2. Закордонні дипломатичні установи України мають самостійний баланс, печатку із своєю назвою, а також рахунки в банках держав акредитації.
Стаття 43. Розміщення закордонних дипломатичних установ України
Стаття 44. Зв’язок, безпека та архів дипломатичної служби
1. Для забезпечення діяльності системи органів дипломатичної служби використовуються:
1) зв’язок, що включає власні електронну комунікаційну мережу і кур’єрську службу;
( Пункт 1 частини першої статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 )
2) галузевий державний архів дипломатичної служби для постійного зберігання документів, що утворюються в процесі діяльності органів дипломатичної служби, зберігання оригіналів міжнародних договорів України, їх завірених копій.
Положення про галузевий державний архів дипломатичної служби затверджується у встановленому порядку.
2. Міністерство закордонних справ України у взаємодії з іншими державними органами забезпечує функціонування комплексної системи безпеки органів дипломатичної служби.
Розділ XI
ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім пункту 5 цього розділу, який набирає чинності з дня його опублікування.
2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України "Про дипломатичну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 5, ст. 29 із наступними змінами).
3. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1) пункт 1 частини першої статті 519 Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) викласти в такій редакції:
"1) керівник дипломатичного представництва чи консульської установи України або визначена ним службова особа - у разі вчинення кримінального правопорушення на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном";
2) абзац третій частини другої статті 9 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377 із наступними змінами) викласти в такій редакції:
"здійснює координацію діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення провадження зовнішньоекономічної діяльності; координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах; призначає керівників торговельних представництв України в іноземних державах за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, погодженим з Міністерством закордонних справ України; погоджує призначення на посади в закордонних дипломатичних установах України працівників центральних органів виконавчої влади, до посадових обов’язків яких належать питання торговельно-економічного та секторального співробітництва. Призначення таких працівників здійснюється за поданням центральних органів виконавчої влади, погодженим з Міністерством закордонних справ України";
3) у Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами):
у пункті 4 слова "дипломатичних представництвах та консульських установах України" виключити;
доповнити пунктами 4-1 і 14 такого змісту:
"4-1) працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження";
"14) непрацюючий інший з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника";
у пункті 1:
в абзаці другому слова та цифри "у пунктах 1, 10" замінити словами та цифрами "у пунктах 1, 4-1, 10, 14";
в абзаці четвертому слова "дипломатичні представництва, консульські установи України" виключити;
доповнити пунктом 6 такого змісту:
"6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - для осіб, зазначених у пункті 14 статті 11 цього Закону";
в) частину шосту статті 20 доповнити абзацом десятим такого змісту:
"За осіб, зазначених у пункті 14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету";
г) у частині п’ятій статті 21:
після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Відомості про осіб, зазначених у пункті 14 статті 11 цього Закону, подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноваженим органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період".
У зв’язку з цим абзац сьомий вважати абзацом восьмим;
в абзаці восьмому слово "шостому" замінити словом "сьомому";
в абзаці третьому частини першої та в абзаці двадцять третьому частини другої цифри і слово "7, 8 і 9" замінити цифрами і словом "7, 8, 9 і 14";
д) пункт 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" доповнити підпунктом 5 такого змісту:
"5) перебування у довготерміновому відрядженні працівників дипломатичної служби у період з 1 січня 2004 року по 30 квітня 2016 року, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру";
4) у статті 36 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 38, ст. 324):
частину першу виключити;
частину другу після слова "громадян" доповнити словом "України";
5) у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11 із наступними змінами):
а) у частині першій статті 4:
в абзаці п’ятому пункту 1 слова "дипломатичні представництва і консульські установи України" виключити;
доповнити пунктом 16 такого змісту:
"16) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника";
у частині другій слова і цифри "у пунктах 4, 5, 5-1 та 15" замінити словами і цифрами "у пунктах 4, 5, 5-1, 15 та 16";
частину четверту доповнити абзацом шостим такого змісту:
"у платників, зазначених у пункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - з дня направлення непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, по день перетину кордону України у зв’язку з остаточним поверненням в Україну";
в) у частині третій статті 6 слова і цифри "у пунктах 1, 4, 5 та 5-1" замінити словами і цифрами "у пунктах 1, 4, 5, 5-1 та 16";
г) частину першу статті 7 доповнити пунктом 5 такого змісту:
"5) для платників, зазначених у пункті 16 частини першої статті 4 цього Закону, - на суми, що визначаються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Нарахування та сплата єдиного внеску за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, з дня направлення по день перетину кордону України у зв’язку з остаточним поверненням в Україну здійснюються за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу";
ґ) у частині другій статті 20:
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"Відомості про непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника, подаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноваженим органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період".
У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;
в абзаці четвертому слова "першому і другому" замінити словами "першому - третьому";
6) статтю 10 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385; 2016 р., № 4, ст. 43) доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Державний секретар Міністерства закордонних справ України є дипломатичним службовцем.
Державний секретар Міністерства закордонних справ України здійснює повноваження керівника державної служби стосовно посадових осіб дипломатичної служби, затверджує штатні розписи та кошториси органів дипломатичної служби.
Державний секретар Міністерства закордонних справ України здійснює повноваження, визначені частиною четвертою цієї статті, крім таких повноважень, які здійснює Міністр закордонних справ України відповідно до закону:
1) порушення в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника, заступників Міністра закордонних справ, Державного секретаря Міністерства закордонних справ України, Надзвичайних і Повноважних Послів України, Надзвичайних і Повноважних Послів України з резиденцією в Києві, Постійних представників України при міжнародних організаціях, Представників України при міжнародних організаціях, Глав Місій України при міжнародних організаціях;
2) порушення в установленому порядку питання щодо присвоєння дипломатичного рангу або рангу державного службовця Державному секретарю Міністерства закордонних справ України";
7) у Законі України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 4, ст. 43):
а) пункт 6 частини другої статті 3 викласти в такій редакції:
"6) органів дипломатичної служби";
б)пункт 3 частини другої статті 46 викласти в такій редакції:
"3) час проходження дипломатичної служби на дипломатичних посадах".
4. Дипломатичним службовцям та особам, які працюють на посадах у структурних підрозділах Адміністрації Президента України, що забезпечують здійснення Президентом України повноважень у зовнішньополітичній сфері, на посадах у структурних підрозділах Апарату Верховної Ради України і Секретаріату Кабінету Міністрів України, що забезпечують здійснення заходів з міжнародного співробітництва Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України та представництво Голови Верховної Ради України і Прем’єр-міністра України у зносинах з органами влади інших держав і міжнародними організаціями, яким присвоєно дипломатичний ранг другого секретаря другого класу або другого секретаря першого класу, присвоюється дипломатичний ранг другого секретаря, а особам, яким присвоєно дипломатичний ранг першого секретаря другого класу або першого секретаря першого класу, - дипломатичний ранг першого секретаря. Зазначеним особам у подальшому присвоюються дипломатичні ранги відповідно до займаної посади у порядку, встановленому цим Законом, з урахуванням часу присвоєння попереднього дипломатичного рангу.
5. Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ
7 червня 2018 року
№ 2449-VIII