1) найменування (номер) кримінального провадження;
2) всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведені під час кримінального провадження;
3) обставини, що перешкоджали здійснити інші необхідні процесуальні дії раніше;
4) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
5) інші відомості, що обґрунтовують необхідність продовження строку досудового розслідування.
У клопотанні про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру зазначаються:
1) прізвище, ім’я, по батькові підозрюваного;
2) найменування (номер) кримінального провадження;
3) суть повідомленої підозри і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, у вчиненні якого підозрюється особа;
4) посилання на докази, якими обґрунтовується підозра;
5) процесуальні дії, проведення або завершення яких потребує додаткового часу;
6) значення результатів цих процесуальних дій для судового розгляду;
7) строк, необхідний для проведення або завершення процесуальних дій;
8) обставини, що перешкоджали здійснити ці процесуальні дії раніше.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими прокурор, слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання. При цьому слідчий, прокурор зобов’язані зазначити у відповідному клопотанні найкоротший строк, достатній для потреб досудового розслідування.
Слідчий суддя, встановивши, що клопотання подано без додержання вимог цієї статті, повертає його прокурору, слідчому, про що постановляє ухвалу.
3. Слідчий суддя зобов’язаний розглянути клопотання про продовження строку досудового розслідування протягом трьох днів з дня його одержання, але в будь-якому разі до спливу строку досудового розслідування, за участю слідчого або прокурора, а також підозрюваного та його захисника, у разі розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру.
4. Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у разі його протиправності та необґрунтованості.
5. Крім підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об’єктивних причин, а також якщо досліджені під час вирішення цього питання обставини свідчать про відсутність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення, яка дала підстави для повідомлення про підозру, та/або підозрюваний причетний до цієї події кримінального правопорушення.
6. Про відмову у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування слідчим суддею постановляється вмотивована ухвала.
7. У разі відмови слідчим суддею у продовженні строку досудового розслідування прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення цього досудового розслідування, зобов’язаний протягом п’яти днів здійснити одну з дій, передбачених частиною другою статті 283 цього Кодексу.
8. Ухвала слідчого судді про продовження строку досудового розслідування повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити новий визначений строк досудового розслідування.
9. Ухвала слідчого судді, прийнята за результатами розгляду клопотання про продовження строку досудового розслідування, оскарженню не підлягає";
23) частину першу статті 303 доповнити пунктом 10 такого змісту:
"10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником";
24) в абзаці другому частини другої статті 305 слова і цифри "пунктом 3 частини першої статті 303 цього Кодексу" замінити словами і цифрами "пунктами 3 та 10 частини першої статті 303 цього Кодексу";
25) у статті 307:
а) частину другу доповнити пунктом 1-1 такого змісту:
"1-1) скасування повідомлення про підозру";
б) частину третю доповнити словами "про скасування повідомлення про підозру та відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру";
26) частину другу статті 309 після слів "про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження" доповнити словами "про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру";
27) частину другу статті 332 доповнити пунктом 3 такого змісту:
"3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності";
28) у частині дев’ятій статті 336 слова "Верховному Суді України" виключити;
29) частину шосту статті 368 викласти в такій редакції:
"6. Обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду";
30) статтю 369 доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Суд касаційної інстанції у випадках, передбачених цим Кодексом, приймає постанови";
31) у першому реченні частини п’ятої статті 387 слова "професійних суддів" замінити словом "суддів";
32) у частині п’ятій статті 391 слова "професійні судді" замінити словом "судді";
33) доповнити статтями 434-1 і 434-2 такого змісту:
"Стаття 434-1. Підстави для передачі кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної або Великої Палати Верховного Суду
1. Суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає таке кримінальне провадження на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї палати або у складі такої палати.
2. Суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об’єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об’єднаної палати.
3. Суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об’єднаної палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду.
4. Суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об’єднаної палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія суддів (палата, об’єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
5. Суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати таке кримінальне провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Стаття 434-2. Порядок передачі кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду
1. Питання про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.
2. Питання про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується більшістю від складу, що його розглядає.
3. Питання про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції.
4. Про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу з викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному частинами першою - четвертою статті 434-1 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених частиною п’ятою статті 434-1 цього Кодексу.
5. Суддя, не згодний з рішенням про передачу (відмову у передачі) кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, письмово викладає свою окрему думку в ухвалі про передачу кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати або в постанові, прийнятій за результатами касаційного розгляду.
6. Якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі кримінального провадження на її розгляд, таке кримінальне провадження повертається відповідній колегії (палаті, об’єднаній палаті) для подальшого розгляду, про що постановляється ухвала. Кримінальне провадження, повернуте на розгляд колегії (палати, об’єднаної палати) не може бути передано повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
7. Після передачі кримінального провадження на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду визначений у ньому суддя-доповідач у разі необхідності звертається до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах був раніше отриманий Верховним Судом";
34) у статті 441:
а) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги по суті ухвалює судові рішення у формі постанов";
б) після частини першої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"2. Процедурні питання, пов’язані з рухом кримінального провадження, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду кримінального провадження, оголошення перерви, зупинення кримінального провадження, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 32 цього Кодексу.
3. Постанова або ухвала суду касаційної інстанції оформлюється суддею-доповідачем (іншим суддею, якщо суддя-доповідач не згодний з постановою/ухвалою) і підписується всім складом суду, який розглядав кримінальне провадження, якщо інше не передбачено цим Кодексом".
У зв’язку з цим частину другу вважати частиною четвертою;
35) у статті 442:
а) у назві слова "Зміст ухвали" замінити словом "Постанова";
б) у частині першій:
в абзаці першому слово "Ухвала" замінити словом "Постанова";
в абзаці другому пункту 1 слово "постановлення" замінити словом "прийняття";
в абзаці шостому пункту 2 слова "постановленні ухвали" замінити словами "прийнятті постанови";
в абзаці четвертому пункту 3 слово "ухвалою" замінити словом "постановою", а слова "та її оскарження" виключити;
в) у частинах другій та третій слово "ухвалі" замінити словом "постанові";
г) доповнити частинами четвертою і п’ятою такого змісту:
"4. У постанові палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів або палата, об’єднана палата, що передала справу відповідно на розгляд палати, об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду.
5. Постанова Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає";
36) главу 33 виключити;
37) назву глави 34 після слова "нововиявленими" доповнити словами "або виключними";
38) у статті 459:
а) назву та частину першу після слова "нововиявленими" доповнити словами "або виключними";
б) у частині другій:
пункти 2 і 5 виключити;
пункт 4 викласти в такій редакції:
"4) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути";
в) частину третю замінити двома новими частинами такого змісту:
"3. Виключними обставинами визнаються:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність, конституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні даної справи судом;
3) встановлення вини судді у вчиненні злочину або зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
4. Обставини, передбачені пунктом 3 частини третьої цієї статті, повинні бути встановлені вироком суду, що набрав законної сили. Обставини, що стосуються зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження, у разі неможливості ухвалення вироку можуть бути підтверджені постановою або ухвалою про закриття кримінального провадження, ухвалою про застосування примусових заходів медичного характеру".
У зв’язку з цим частину четверту вважати частиною п’ятою;
39) назву та частину першу статті 460 після слова "нововиявленими" доповнити словами "або виключними";
40) у статті 461:
а) назву після слова "нововиявленими" доповнити словами "або виключними";
б) доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"5. Заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами може бути подано:
1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів із дня офіційного оприлюднення відповідного рішення Конституційного Суду України;
2) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - особою, на користь якої постановлено рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, не пізніше тридцяти днів із дня, коли така особа дізналася або могла дізнатися про набуття цим рішенням статусу остаточного;
3) з підстави, передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 459 цього Кодексу, - протягом тридцяти днів із дня, коли вирок у кримінальному провадженні набрав законної сили. У разі неможливості ухвалення вироку суду заяву може бути подано протягом тридцяти днів із дня встановлення відповідною ухвалою або постановою суду обставин, передбачених пунктом 3 частини третьої статті 459 цього Кодексу";
41) у статті 462:
а) назву, частину першу, абзац перший та пункт 3 частини другої після слова "нововиявленими" доповнити словами "або виключними";
б) у частині другій:
пункт 5 після слова "нововиявлених" доповнити словами "або виключних";
доповнити пунктами 5-1 і 5-2 такого змісту:
"5-1) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 459 цього Кодексу;
5-2) клопотання про поновлення строку подання заяви";
42) у статті 463:
а) назву після слова "нововиявленими" доповнити словами "або виключними";
б) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається до суду тієї інстанції, який першим допустив помилку внаслідок незнання про існування таких обставин, крім випадку, передбаченого частиною третьою цієї статті";
в) у частині другій слово "нововиявленими" замінити словом "виключними";
г) доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Заява про перегляд судового рішення за виключними обставинами у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні цієї справи судом подається до Верховного Суду для її розгляду у складі Великої Палати";
43) у статті 464:
а) назву і текст після слова "нововиявленими" доповнити словами "або виключними";
б) частину першу викласти в такій редакції:
"1. Заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 35 цього Кодексу";
44) назви і тексти статей 465 - 467 після слова "нововиявленими" доповнити словами "або виключними";
45) в абзаці першому частини першої статті 509 слова "залучити експерта (експертів)" замінити словами "зобов’язані звернутися з клопотанням до слідчого судді щодо залучення експерта (експертів)";
46) у частині четвертій статті 532 слова "Верховного Суду України" виключити;
47) у частині першій статті 535 слова "або Верховного Суду України" виключити;
48) у розділі XI "Перехідні положення":
а) в абзаці четвертому пункту 1 слова "але не довше двох років" виключити;
б) у пункті 10 слова "і Верховним Судом України" виключити;
в) пункти 11 і 15 викласти в такій редакції:
"11. Кримінальні справи, які до дня набрання чинності цим Кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком, постановою про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, постановою про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів";
"15. Апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, з урахуванням положень, передбачених § 3 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів";
г) абзац другий пункту 16 доповнити словами та цифрами "в складі суду, передбаченому статтею 35 цього Кодексу";
ґ) у пункті 17 слова "та Верховному Суді України" виключити;
д) в абзаці шостому підпункту 2 пункту 21 слова "Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ" та "Верховний Суд України" замінити відповідно словами "Кримінальний касаційний суд" та "Велику Палату Верховного Суду".
8. У тексті Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 32-33, ст. 413) слова "особа, яка бере участь у справі", "порушення провадження", "провадження у справі про банкрутство, порушеного", "провадження в яких порушено", "порушує провадження", "порушено провадження", "порушив провадження", "припинення провадження", "припиняє провадження", "провадження підлягає припиненню", "провадження припинено", "припиняється провадження", "припинити провадження" у всіх відмінках і числах замінити відповідно словами "учасник (учасники) справи", "відкриття провадження (проваджень)", "провадження у справі про банкрутство, відкритого", "провадження в яких відкрито", "відкриває провадження", "відкрито провадження", "відкрив провадження", "закриття провадження", "закриває провадження", "провадження підлягає закриттю", "провадження закрито", "закривається провадження", "закрити провадження" у відповідному відмінку і числі.
9. Статтю 89 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383; 2000 р., № 50, ст. 436; 2011 р., № 19-20, ст. 142) доповнити частиною третьою такого змісту:
"Виконавчий напис вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів".
10. У Законі України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 25, ст. 198; 2003 р., № 30, ст. 247; 2005 р., № 42, ст. 464):
1) у частині другій статті 6 слова "районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами за місцезнаходженням арбітражу" замінити словами "апеляційними загальними судами за місцезнаходженням арбітражу";
2) друге речення частини другої статті 7 після слів "обміну листами" доповнити словами "електронними повідомленнями, якщо інформація, що міститься в них, є доступною для подальшого використання";
3) у частині першій статті 8 слова "припинити провадження у справі" замінити словами "залишити позов без розгляду";
4) текст статті 17 викласти в такій редакції:
"1. Якщо сторони не домовилися про інше, третейський суд може на прохання будь-якої сторони розпорядитися про вжиття якою-небудь стороною таких забезпечувальних заходів щодо предмета спору, які він вважає необхідними. Третейський суд може зажадати від будь-якої сторони надати належне забезпечення у зв’язку з такими заходами.
2. Третейський суд може зобов’язати сторони внести на його депозитний рахунок попередньо визначену суму арбітражних витрат, пов’язаних з розглядом справи або певною дією (забезпечення арбітражних витрат)";
5) у статті 25:
а) абзаци другий - четвертий викласти в такій редакції:
"1) позивач не подає свою позовну заяву згідно з вимогами пункту 1 статті 23, - третейський суд припиняє розгляд;
2) відповідач не подає своїх заперечень щодо позову згідно з вимогами пункту 1 статті 23, - третейський суд продовжує розгляд, не розцінюючи таке неподання само по собі як визнання тверджень позивача;
3) будь-яка сторона не з’являється на слухання або не подає документальні докази, - третейський суд може продовжити розгляд та прийняти рішення на підставі доказів, які є у справі";
б) доповнити абзацом п’ятим такого змісту:
"4) будь-яка сторона не подає докази на вимогу третейського суду, - третейський суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з’ясування якої мав бути поданий доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами";
6) текст статті 27 викласти в такій редакції:
"1. Третейський суд або сторона за згодою третейського суду можуть звернутися до апеляційного загального суду за місцезнаходженням доказів (місцем проживання свідка) з проханням про сприяння у допиті свідка, витребуванні доказів або їх огляді за їх місцезнаходженням. Суд може виконати це прохання в межах своєї компетенції і згідно із своїми правилами отримання доказів";
7) у другому реченні частини другої статті 35 слова "або російську" виключити.
11. У Законі України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232 із наступними змінами):
1) текст статті 1 викласти в такій редакції:
"Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду";
2) в абзаці другому статті 4 слово "процесуальним" замінити словами "визначеним законом";
3) статтю 6 після слова "призначили" доповнити словами "або на замовлення яких вона проводиться";
4) у статті 7:
а) частину першу викласти в такій редакції:
"Судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом";
б) частину четверту виключити;
5) доповнити статтею 7-1 такого змісту:
"Стаття 7-1. Підстави проведення судової експертизи
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб";
6) частину другу статті 9 викласти в такій редакції:
"Особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом";
7) статтю 10 доповнити частиною п’ятою такого змісту:
"До фахівця у відповідній галузі знань, який проводить судову експертизу, застосовуються положення цього Закону щодо гарантій, прав, обов’язків, відповідальності судового експерта, крім відповідальності за відмову від проведення експертизи та положень розділу III цього Закону";
8) частину першу статті 11 після слів "залучатися до" доповнити словами "проведення судової експертизи та";
9) абзац перший частини першої статті 12 після слова "судочинства" доповнити словами "та підстави проведення експертизи";
10) пункт 1 частини першої статті 13 викласти в такій редакції:
"1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи";
11) у статті 14 слова "дисциплінарної, матеріальної, адміністративної чи кримінальної" замінити словом "юридичної";
12) статтю 18 викласти в такій редакції:
"Стаття 18. Оплата праці та соціальний захист судових експертів
Заробітна плата працівників державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовців і тих, які не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта, складається з посадового окладу, надбавок, доплат до нього, премій та інших виплат, розмір і порядок встановлення яких визначаються Кабінетом Міністрів України.
Працівникам державних спеціалізованих установ (невійськовослужбовцям і тим, які не мають звань рядового і начальницького складу), які мають кваліфікацію судового експерта, посадові оклади встановлюються у розмірі не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, особам у період роботи на посадах судових експертів (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ) пенсії, призначені відповідно до законодавства України, розмір яких перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Особливості встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, премій та інших виплат працівникам державних спеціалізованих установ Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, які мають кваліфікацію судового експерта, визначаються чинним законодавством України для військовослужбовців і тих, які мають звання рядового і начальницького складу";
13) доповнити статтею 18-1 такого змісту:
"Стаття 18-1. Щорічні та додаткові відпустки судових експертів
Працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законодавством України не передбачено більш тривалої відпустки.
Працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, за кожний рік роботи на посадах керівних працівників, судових експертів, наукових працівників цих установ після досягнення п’ятирічного стажу роботи з урахуванням попереднього стажу роботи за фахом на посадах судових експертів, державних службовців і наукових працівників, надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.
Особливості надання відпусток працівникам державних спеціалізованих установ Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, які мають кваліфікацію судового експерта, визначаються чинним законодавством України щодо військовослужбовців і тих, які мають звання рядового і начальницького складу".
12. Друге речення частини п’ятої статті 74 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30; 2015 р., № 43, ст. 386) викласти в такій редакції: "У разі невиконання такого рішення Національний банк України вносить його до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред’являє до органів державної виконавчої служби для примусового виконання у порядку, встановленому законом".
13. У Законі України "Про доступ до судових рішень" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 15, ст. 128; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132; 2017 р., № 7-8, ст. 50):
1) у статті 3:
а) частину другу доповнити абзацом такого змісту:
"Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи";
б) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Порядок ведення Реєстру визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему";
2) у статті 4:
а) частину п’яту після слів "мають право на" доповнити словом "повний";
б) частину шосту викласти в такій редакції:
"6. Право на повний доступ до інформаційних ресурсів Реєстру мають посадові чи службові особи, визначені Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему";
в) доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Фізичні та юридичні особи, державні та інші органи мають право на повний доступ до судових рішень в Реєстрі, ухвалених у справах, у яких вони брали участь як учасники справи";
3) текст статті 7 викласти в такій редакції:
"1. У текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені такі відомості:
1) місце проживання або перебування фізичних осіб із зазначенням адреси, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
2) реєстраційні номери транспортних засобів;
3) номери банківських рахунків, номери платіжних карток;
4) інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні;
5) інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу.
Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.
2. З мотивів безпеки у текстах судових рішень у кримінальних справах, відкритих для загального доступу відповідно до цього Закону, можуть не зазначатися відомості щодо імен (ім’я, по батькові, прізвище) суддів, які розглядали судову справу, та учасників судового процесу";
4) у статті 9:
а) у частині першій:
в абзаці першому слово "апарату" виключити;
доповнити пунктом 4 такого змісту:
"4) надання повного доступу до судового рішення в Реєстрі, яким вирішено питання про її права, свободи, інтереси чи обов’язки";
б) у частині третій слова "відповідальною службовою особою апарату суду" замінити словами "суддею, який ухвалив рішення";
в) частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Про результати розгляду заяви повідомляється особа, яка звернулася із заявою, не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної заяви";
г) частину п’яту виключити;
ґ) після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:
"7. Особи, які звернулися із заявою про видачу копії судового рішення у справах, які розглядалися судами, розташованими на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, звільняються від сплати судового збору. За повторну видачу копії судового рішення у таких справах справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом".
У зв’язку з цим частини сьому - одинадцяту вважати відповідно частинами восьмою - дванадцятою;
д) частину десяту викласти в такій редакції:
"10. Рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладається суддею в письмовій формі та повинно бути вмотивованим. Таке рішення може бути оскаржене до суду в загальному порядку".
14. У частині першій статті 7 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 30, ст. 260; 2011 р., № 39, ст. 391):
в абзаці третьому слова "надсилає до державної виконавчої служби" замінити словами "вносить до Єдиного державного реєстру виконавчих документів", а після слів "односторонньої декларації у справі проти України" доповнити словами "та надсилає державній виконавчій службі повідомлення про виконання рішення Суду";
в абзаці четвертому слова "документів, зазначених" замінити словами "повідомлення, зазначеного".
15. У статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 2-3, ст. 11; 2014 р., № 20-21, ст. 712; 2016 р., № 5, ст. 47):
в абзаці дев’ятому частини четвертої слова "надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки" замінити словами "вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред’являє її до виконання до підрозділу державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом";
в абзаці другому частини п’ятнадцятої слова "передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом" замінити словами "вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред’являється до виконання до підрозділу державної виконавчої служби у порядку, встановленому законом".
16. Статтю 30 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577) доповнити частиною третьою такого змісту:
"3. Рішення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 20 цього Закону, може бути оскаржене разом з поданням відповідною особою позовної заяви про захист або відновлення її прав у спорі (справі), для вирішення якого така допомога запитувалася, до суду, в який подана така позовна заява.
Така скарга розглядається судом протягом п’яти днів з дня її надходження до суду. У разі необхідності така скарга може бути розглянута в судовому засіданні з викликом позивача та/або представника Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд в ухвалі про відкриття провадження у справі визнає оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
1) призначити позивачу адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі за контрактом, у порядку, визначеному цим Законом;
2) відшкодувати позивачу (за його заявою з наданням відповідних підтверджуючих документів) понесені ним витрати на правову допомогу, пов’язану з підготовкою та поданням позовної заяви, в розмірі, що не може перевищувати відповідний розмір оплати діяльності суб’єктів надання безоплатної вторинної правової допомоги".
17. У Законі України "Про судовий збір" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 14, ст. 87 із наступними змінами):
1) у статті 4:
а) у частині другій:
у пункті 1:
абзац другий підпункту 1 після слів "працездатних осіб" доповнити словами і цифрами "і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб";
абзац перший підпункту 4 викласти в такій редакції:
"4) заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз’яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів";
доповнити підпунктами 4-1 і 4-2 такого змісту:
| "4-1) заяви про видачу судового наказу | 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
| 4-2) заяви про скасування судового наказу | 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб"; |
у підпункті 6 цифри "110" замінити цифрами "150";
у підпункті 7 цифри і слова "120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги" замінити цифрами і словами "200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми";
підпункт 8 виключити;
у пункті 2:
у підпункті 1 слова і цифри "та не більше 150 розмірів" замінити словами і цифрами "і не більше 350 розмірів";
доповнити підпунктами 2-1 і 2-2 такого змісту:
| "2-1) заяви про видачу судового наказу | 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб |
| 2-2) заяви про скасування судового наказу | 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб"; |
у підпункті 4 цифри "110" замінити цифрами "150";
у підпункті 5 цифри "120" замінити цифрами "200";
підпункт 6 виключити;
у пункті 3:
абзац третій підпункту 1 після слів "працездатних осіб" доповнити словами і цифрами "і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб";
у підпункті 2 цифри "110" замінити цифрами "150";
у підпункті 3 цифри "120" замінити цифрами "200";
підпункт 4 виключити;
у пункті 4:
підпункти 2 і 3 виключити;
б) включити частину третю такого змісту:
"3. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору";
2) пункти 18-20 частини першої статті 5 виключити;
3) у статті 6:
а) у частині першій:
абзац перший доповнити словами "в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу";
після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:
"За подання до суду процесуальних документів в електронній формі судовий збір може бути сплачено за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу".
У зв’язку з цим абзаци другий і третій вважати відповідно абзацами третім і четвертим;
б) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
"4. Якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум)".
У зв’язку з цим частини четверту - сьому вважати відповідно частинами п’ятою - восьмою;
4) статтю 7 після частини другої доповнити двома новими частинами такого змісту:
"3. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
4. У разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги".
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною п’ятою;
5) частину першу статті 8 викласти в такій редакції:
"1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї;