Про енергетичну ефективність будівель

забезпечення здійснення публічних закупівель з дотриманням вимог щодо енергетичної ефективності енергоспоживчої продукції (товарів) та послуг, пов’язаних із споживанням енергії;

здійснення сертифікації енергетичної ефективності;

розроблення та розповсюдження інформаційних матеріалів і навчальних програм для працівників та відвідувачів відповідних будівель бюджетних установ, спрямованих на формування відповідального та ощадливого ставлення до споживання енергетичних ресурсів та комунальних послуг;

3) порядок визначення посадової особи, відповідальної за функціонування системи енергетичного менеджменту будівель та кількості штатних одиниць енергоменеджерів відповідно до кількості будівель та їхньої площі;

4) порядок здійснення інформаційної взаємодії систем енергетичного менеджменту будівель з іншими інформаційними системами;

5) порядок здійснення моніторингу впровадження систем енергетичного менеджменту будівель.

3. Органи місцевого самоврядування впроваджують системи енергетичного менеджменту щодо будівель, видатки на утримання яких здійснюються за рахунок коштів місцевого бюджету, відповідно до примірного положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України, з урахуванням структури, визначеної частиною другою цієї статті.

4. Фінансування впровадження та функціонування систем енергетичного менеджменту будівель у бюджетних установах здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та коштів, отриманих як гранти або залучених в інший спосіб з будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

1. Обстеження інженерних систем здійснюється на договірних засадах фахівцями з обстеження інженерних систем, що є незалежними, не мають конфлікту інтересів та прямо чи опосередковано не заінтересовані в результаті обстеження. Обстеження інженерних систем здійснюється на замовлення та за рахунок власника (співвласників) будівель (для багатоквартирних будинків - на замовлення та за рахунок власника (співвласників) будинку, житлово-будівельного кооперативу, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку).

Договір про обстеження інженерних систем може укладатися в електронній формі через електронний кабінет суб’єкта містобудування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Обстеження інженерних систем здійснюється відповідно до методики, що розроблена з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства та затверджена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва.

Обстеження інженерних систем здійснюється на регулярній основі.

Обов’язковому обстеженню за рахунок коштів державної підтримки підлягають інженерні системи будівлі, на яких здійснено заходи із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності за державної підтримки.

2. За результатами обстеження інженерних систем складається звіт про результати такого обстеження, який містить інформацію про реєстраційний номер та дату реєстрації звіту в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, ідентифікатор об’єкта будівництва або закінченого будівництвом об’єкта (для об’єктів, яким присвоєно ідентифікатор об’єкта будівництва до складення звіту), рівень енергетичної ефективності інженерних систем, його відповідність встановленим вимогам та, за необхідності, рекомендації щодо забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності відповідних систем в економічно обґрунтований спосіб.

Форма звіту про результати обстеження інженерних систем встановлюється методикою, передбаченою частиною першою цієї статті.

У разі набуття права власності або найму (оренди) на будівлі, інженерні системи яких підлягають обов’язковому обстеженню, власнику передається, а наймачу (орендарю) надається для ознайомлення:

1) оригінал звіту про обстеження інженерних систем будівлі в разі набуття права власності на будівлю;

2) копія звіту про обстеження інженерних систем будівлі в разі набуття права власності на житлове або нежитлове приміщення будівлі чи найму (оренди) будівлі.

3. Звіт про результати обстеження інженерних систем виготовляється фахівцем з обстеження інженерних систем з використанням Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та присвоєнням реєстраційного номера в цій системі. Доступ до звітів є відкритим та безоплатним через портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

1. Незалежний моніторинг енергетичних сертифікатів здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Незалежний моніторинг звітів про результати обстеження інженерних систем здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Для здійснення незалежного моніторингу можуть залучатися експертні установи або інші енергоаудитори (фахівці з обстеження інженерних систем), які не мають конфлікту інтересів щодо результатів моніторингу.

Незалежний моніторинг енергетичних сертифікатів та незалежний моніторинг звітів про результати обстеження інженерних систем здійснюються відповідно до порядків, що встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сферах житлово-комунального господарства, ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства.

2. У разі якщо за результатами моніторингу енергетичних сертифікатів або звітів про результати обстеження інженерних систем виявлено, що сертифікати або звіти не відповідають вимогам законодавства або не були підготовлені незалежно (зокрема за наявності конфлікту інтересів та прямої чи опосередкованої заінтересованості енергоаудиторів або фахівців з обстеження інженерних систем у результатах сертифікації або обстеження), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, надсилає повідомлення енергоаудитору, а центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, надсилає повідомлення фахівцю з обстеження інженерних систем про те, що у разі повторного порушення законодавства енергоаудитором або фахівцем з обстеження інженерних систем відповідна інформація буде передана атестаційним комісіям, що проводять професійну атестацію осіб, які мають намір провадити діяльність із сертифікації енергетичної ефективності або обстеження інженерних систем, для прийняття рішень відповідно до вимог цього Закону.

Інформація про невідповідність сертифіката або звіту вимогам законодавства, виявлена за результатом незалежного моніторингу, надається замовнику сертифікації енергетичної ефективності або обстеження інженерних систем.

3. Порядок обміну інформацією між центральними органами виконавчої влади, атестаційними комісіями в процесі проведення незалежного моніторингу затверджується Кабінетом Міністрів України.

1. З метою поступового підвищення енергетичної ефективності будівель Кабінет Міністрів України затверджує національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, який надається для інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії повинен містити, зокрема:

1) проміжні цілі щодо підвищення енергетичних показників нових будівель;

2) напрями державної політики, фінансові та інші заходи, спрямовані на збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, включно з інформацією про національні вимоги та заходи щодо збільшення використання енергії з відновлюваних джерел у нових будівлях та будівлях, які підлягають термомодернізації.

2. Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та вимоги до таких будівель розробляються з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства. Вимоги до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, у тому числі вимоги щодо частки енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, та числового показника первинної енергії, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

3. Національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії та вимоги до таких будівель переглядаються кожні п’ять років. Цільові показники збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії розраховуються згідно з методикою та відстежуються згідно з порядком моніторингу, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

4. Складовою частиною національного плану збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії є перелік наявних та, за необхідності, запланованих заходів із збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії, включаючи ті, що потребують фінансування.

1. Для забезпечення стратегічного планування та реалізації довгострокових цілей у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель Кабінет Міністрів України затверджує Стратегію термомодернізації будівель на період до 2050 року (далі - Стратегія). Дія Стратегії поширюється на житлові будівлі та будівлі, які часто відвідують громадяни, усіх форм власності (далі - національний фонд будівель).

2. Стратегія містить:

1) огляд національного фонду будівель;

2) аналіз проблем у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель;

3) довгострокові та проміжні цілі щодо підвищення енергетичної ефективності будівель та зниження викидів парникових газів. Довгострокові цілі встановлюються на період до 2050 року, проміжні цілі - до 2030 року та 2040 року;

4) напрями державної політики та заходи, спрямовані на:

будівлі з найвищим питомим енергоспоживанням;

запобігання поширенню та подолання енергетичної бідності, підтримку споживачів житлово-комунальних послуг, які потребують соціального захисту, у здійсненні енергоефективних заходів;

стимулювання до здійснення термомодернізації;

забезпечення ринкових механізмів здійснення термомодернізації;

здійснення енергоефективних заходів у будівлях, які часто відвідують громадяни, державної та комунальної власності;

впровадження у територіальних громадах технологій управління енергоспоживанням у будівлях;

удосконалення професійної (професійно-технічної) підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації осіб у сферах будівництва та забезпечення енергетичної ефективності будівель;

стимулювання до здійснення заходів, спрямованих на забезпечення адаптації будівель до зміни клімату;

створення умов та запровадження необхідних механізмів для залучення інвестицій у сферу забезпечення енергетичної ефективності будівель;

5) розрахунок очікуваного обсягу економії енергії, обсягу зниження викидів парникових газів та інших результатів енергоефективних заходів, які пов’язані з підвищенням безпеки, покращенням повітряно-теплового режиму та рівня освітлення в будівлях;

6) інші відомості та заходи, спрямовані на досягнення цілей, визначених Стратегією.

3. Стратегія переглядається кожні п’ять років з урахуванням результатів моніторингу її реалізації. Складовою частиною Стратегії є план заходів з її реалізації.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд), здійснює моніторинг реалізації Стратегії. Порядок здійснення моніторингу реалізації Стратегії затверджується Кабінетом Міністрів України.

5. З метою забезпечення функціонування систем енергоменеджменту будівель та реалізації Стратегії створюється та функціонує База даних будівель.

База даних будівель є складовою частиною Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. База даних будівель містить перелік будівель та основні відомості про них, інформацію про технічний стан та споживання енергії кожною будівлею, іншу інформацію про будівлі.

Кабінет Міністрів України затверджує порядок ведення Бази даних будівель, у якому зазначаються:

1) перелік інформації про основні технічні показники об’єкта будівництва, технічні характеристики інженерних систем та енергоспоживання будівлі, що розміщується в Базі даних будівель;

2) вимоги до процедури збору та обробки інформації;

3) вимоги до форми та формату надання інформації;

4) етапність наповнення Бази даних будівель, вимоги до способів, термінів і періодичності внесення інформації до Бази даних будівель;

5) порядок зберігання інформації, що міститься в Базі даних будівель;

6) перелік довідників, класифікаторів, словників і порядок їх використання та взаємодії при внесенні інформації;

7) порядок взаємодії з іншими базами даних, реєстрами, електронними інформаційними системами;

8) адреса офіційного веб-сайту Бази даних будівель;

9) інші вимоги до складу та функцій Бази даних будівель.

Для забезпечення наповнення Бази даних будівель відповідні виконавці комунальних послуг, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники будівель, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та управителі багатоквартирних будинків вносять до Бази даних будівель інформацію відповідно до порядку ведення Бази даних будівель.

Технічним адміністратором Бази даних будівель (далі - технічний адміністратор) є визначене Кабінетом Міністрів України у порядку ведення Бази даних будівель державне унітарне підприємство, яке належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.

1. З метою забезпечення зразкової ролі органів державної влади у підвищенні енергетичної ефективності будівель Кабінет Міністрів України встановлює цільовий показник економії енергії у будівлях органів державної влади, який переглядається кожні п’ять років.

Цільовий показник економії енергії у будівлях органів державної влади розраховується центральним орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд).

2. Цільовий показник економії енергії у будівлях органів державної влади виражається числовим значенням щорічного зменшення споживання енергії (у тому числі вираженої в показниках первинної енергії), яке досягається в результаті приведення до мінімальних вимог з енергоефективності будівель, площа яких становить не менше 1 відсотка площі будівель, на які поширюється дія цієї статті.

3. Методика розрахунку цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади розробляється та затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

4. Вимога щодо досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади поширюється на будівлі, які відповідають усім таким ознакам:

1) перебувають у державній чи комунальній власності;

2) у яких розміщується апарат центрального органу виконавчої влади;

3) опалювана площа перевищує 250 квадратних метрів.

5. Вимога щодо досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади не поширюється на будівлі, які:

1) належать до об’єктів культурної спадщини;

2) використовуються релігійними організаціями для проведення богослужінь, релігійних обрядів і церемоній, навчальних заходів;

3) забезпечують діяльність Збройних Сил України або інших органів державної влади, що забезпечують формування державної політики та реалізацію функцій із забезпечення національної безпеки та оборони.

6. Для визначення та моніторингу досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, формує та оприлюднює базу даних будівель органів державної влади.

7. База даних будівель органів державної влади є складовою Бази даних будівель та формується і ведеться відповідно до порядку, визначеного частиною п’ятою статті 15-1 цього Закону. Доступ до Бази даних будівель є безоплатним.

8. Для досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади щороку, до 30 травня, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель, формує план заходів з підвищення рівня енергоефективності будівель органів державної влади на наступний календарний рік із зазначенням джерел та механізмів фінансування таких заходів.

План заходів з підвищення рівня енергоефективності будівель органів державної влади затверджується Кабінетом Міністрів України.

9. Досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади з метою забезпечення зразкової ролі органів державної влади у сфері енергетичної ефективності здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та/або програм цільового фінансування.

Іншими джерелами фінансування заходів з енергоефективності, спрямованих на досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади, можуть бути кошти, залучені на безоплатній та безповоротній основі, у тому числі отримані гранти, та інші джерела, не заборонені законодавством.

10. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд), здійснює моніторинг досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади та щороку, до 10 числа другого місяця, що настає за звітним періодом, подає до Кабінету Міністрів України зведену інформацію про результати. Моніторинг стану досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель.

Економія енергії понад встановлений цільовий показник, яка є результатом здійснених заходів з енергоефективності протягом одного року, може зараховуватися у звітний період протягом трьох років до або після здійснення таких заходів.

11. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд), повідомляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства про досягнення цільового показника економії енергії у будівлях органів державної влади з урахуванням вимог актів законодавства Європейського Союзу, Енергетичного Співтовариства кожні три роки, до 30 квітня.

1. Фінансування термомодернізації та енергоефективних заходів здійснюється за рахунок власників (співвласників) будівель, коштів державного і місцевих бюджетів, інших не заборонених законом джерел, а також на засадах державно-приватного партнерства або енергосервісу.

2. Державна підтримка термомодернізації та енергоефективних заходів здійснюється шляхом:

1) бюджетних інвестиційних асигнувань з державного бюджету та/або місцевих бюджетів, державних цільових програм;

2) здешевлення кредитів на здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів (відшкодування відсотків за кредитами та/або частини суми кредиту);

3) відшкодування частини вартості термомодернізації та/або енергоефективних заходів;

4) пільгового кредитування;

5) надання державних та місцевих гарантій за кредитами;

6) провадження стимулюючого тарифо- та ціноутворення на комунальні послуги та енергію;

7) здійснення державно-приватного партнерства;

8) запровадження механізмів спрямування житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у фінансування термомодернізації та/або здійснення енергоефективних заходів, а також механізмів стимулювання одержувачів соціальної допомоги, житлових субсидій на оплату житлово-комунальних послуг до здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів;

9) інших форм фінансування, передбачених законодавством.

3. Для надання державної підтримки термомодернізації та впровадження енергоефективних заходів можуть утворюватися фінансові установи, що діють відповідно до законодавства.

4. Пріоритетними напрямами надання державної підтримки термомодернізації та енергоефективних заходів у будівлях є:

1) здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів у будівлях з досягненням класу енергетичної ефективності будівлі не нижче рівня, встановленого мінімальними вимогами;

2) здійснення термомодернізації та/або енергоефективних заходів у будівлях з досягненням мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель;

3) впровадження автоматизованих систем моніторингу та управління інженерними системами будівель;

4) реконструкція та модернізація систем опалення (із встановленням обладнання для автоматичного регулювання температури теплоносія залежно від погодних умов та обладнання для автоматичного регулювання температури повітря у приміщеннях);

5) встановлення у будівлях автономних систем з використанням:

повністю або частково відновлюваних джерел енергії;

теплових насосів;

когенераційних установок;

систем акумуляції теплової та електричної енергії.

1. Особи, винні в порушенні вимог цього Закону, несуть відповідальність відповідно до закону.

2. За неналежне виконання своїх обов’язків енергоаудитор або фахівець з обстеження інженерних систем несе цивільно-правову відповідальність відповідно до договору та закону.

3. Усі спори щодо невиконання умов договору між енергоаудитором або фахівцем з обстеження інженерних систем та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.

4. У разі якщо після прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію на підставі проведеної сертифікації енергетичної ефективності встановлено невідповідність визначеного розрахунковим способом за результатом такої сертифікації класу енергетичної ефективності будівлі класу, що встановлений у проектній документації на будівництво такого об’єкта, власник (будь-який співвласник) будівлі має право вимагати від замовника будівництва в установленому законодавством порядку усунення недоліків або відшкодування збитків, завданих такою невідповідністю.

Встановлення відповідності визначеного за результатом сертифікації класу енергетичної ефективності будівлі класу, що встановлений у проектній документації на будівництво, здійснюється з урахуванням показників зношеності огороджувальних конструкцій, інженерних систем (у тому числі обладнання) будівлі, що визначаються відповідно до методики, передбаченої частиною першою статті 5 цього Закону.

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом, крім частини першої та абзацу другого частини сьомої статті 7, абзацу четвертого частини першої статті 13 та частини четвертої статті 16 цього Закону, які вводяться в дію з 1 липня 2019 року.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

доповнити статтею 96-2 такого змісту:

Нерозміщення у доступному для ознайомлення громадян місці витягу з енергетичного сертифіката будівлі у випадках, встановлених законом, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Неподання замовником термомодернізації письмового повідомлення постачальнику енергії або води про орієнтовний обсяг скорочення споживання енергії або води, зменшення теплового навантаження за видами споживання та зміну температурного графіка системи опалення будівлі, що виникнуть після виконання робіт з термомодернізації, -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян";статтю 221 після цифр "92-1" доповнити цифрами "96-2";

у частині першій статті 255:

пункт 2 після цифр "41" доповнити цифрами "96-2";

пункт 2-5 після слова "статті" доповнити цифрами "96-2";

2) у статті 25-1 Закону України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62; 2009 р., № 19, ст. 257):

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 25-1. Реклама об’єктів будівництва, будівель, приміщень";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Реклама будівель, які мають енергетичний сертифікат, з метою їх продажу або найму (оренди) має містити показник енергетичної ефективності, зазначений у відповідному сертифікаті";

3) частину другу статті 39-2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343; 2014 р., № 1, ст. 4) доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"У випадках, передбачених законодавством, під час обстеження об’єкта проводиться сертифікація його енергетичної ефективності".

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері будівництва, у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом вносить зміни до відповідних нормативних актів щодо включення до складу та змісту проектної документації об’єкта будівництва енергетичного сертифіката будівлі; визначення вимог щодо підтримання енергетичних характеристик прийнятих в експлуатацію об’єктів та забезпечення експлуатаційної придатності їхніх огороджувальних конструкцій, інженерних систем із зазначенням параметрів налаштування обладнання; а також не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом подає для інформування Секретаріату Енергетичного Співтовариства звіт про вихідні дані, що використовувалися для розрахунку економічно доцільного рівня мінімальних вимог до енергетичної ефективності будівель, результати таких розрахунків разом з відповідними поясненнями.

4. Інформація про клас енергетичної ефективності будівлі зазначається в сертифікаті, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об’єкта проектній документації та який видається у разі прийняття об’єкта в експлуатацію відповідно до законодавства.

6. Кабінету Міністрів України:

не пізніше двох років з дня набрання чинності цим Законом прийняти перший національний план збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії;

протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, та привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, а також прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону.

7. Рекомендувати органам державної влади та органам місцевого самоврядування здійснювати термомодернізацію та енергоефективні заходи у будівлях державної та комунальної форм власності з урахуванням рекомендацій, зазначених в енергетичних сертифікатах таких будівель (за наявності).