4. Витрати на будівництво та експлуатацію прямої лінії покриваються стороною, яка отримала погодження на будівництво прямої лінії, якщо інше не визначено договором між сторонами, електроустановки яких з’єднує пряма лінія.
Стаття 26. Вимоги до ведення бухгалтерського обліку
1. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу з метою уникнення дискримінаційної поведінки, перехресного субсидіювання та спотворення конкуренції на ринку електричної енергії ведуть бухгалтерський облік окремо для діяльності з передачі та окремо для діяльності з розподілу електричної енергії.
Бухгалтерські рахунки для господарської діяльності на ринку електричної енергії, крім діяльності з передачі та розподілу електричної енергії, можуть бути консолідованими, крім випадків, визначених цим Законом.
Бухгалтерські рахунки для інших видів господарської діяльності, не пов’язаних з діяльністю на ринку електричної енергії, також можуть бути консолідованими.
2. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу, що провадять інші види господарської діяльності на ринку електричної енергії та/або будь-які інші види господарської діяльності, складають та надають Регулятору окрему звітність для кожного виду діяльності у затверджених Регулятором порядку та формі згідно з вимогами, визначеними частиною першою цієї статті.
3. Електроенергетичні підприємства зобов’язані надавати Регулятору на його вимогу фінансову звітність разом з незалежним аудиторським висновком, зокрема в частині перевірки дотримання вимог щодо уникнення дискримінаційної поведінки та перехресного субсидіювання.
Стаття 27. Охоронні зони об’єктів електроенергетики та охорона об’єктів електроенергетики
1. Особливо важливі об’єкти електроенергетики, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, і затверджується Кабінетом Міністрів України, у тому числі територія забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд, охороняються відомчою воєнізованою охороною із залученням, за потреби, працівників відповідних структурних підрозділів органів державної влади.
Охорона інших об’єктів електроенергетики здійснюється відповідно до законодавства.
2. На об’єктах електроенергетики встановлюється особливий режим допуску. На території забороненої зони гідротехнічних споруд діє особливий (внутрішньооб’єктовий та пропускний) режим.
3. Особовий склад відомчої воєнізованої охорони об’єктів електроенергетики забезпечується вогнепальною зброєю і спеціальними засобами самооборони. Застосування вогнепальної зброї, а також спеціальних засобів самооборони регулюється законодавством.
Особовий склад відомчої воєнізованої охорони забезпечується форменим одягом за рахунок підприємств електроенергетики.
4. В охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об’єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів".
5. Розміщення споруд та інших об’єктів в охоронних зонах електричних мереж без здійснення передбачених нормативно-технічними документами технічних заходів безпеки не допускається.
6. На території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд установлюється особливий режим охорони.
Доступ сторонніх осіб та всіх видів транспорту на цю територію можливий лише в порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.
Виконання сторонніми особами робіт на території забороненої зони гідротехнічних споруд здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а на території контрольованої зони гідротехнічних споруд - у порядку, встановленому власником гідротехнічних споруд або уповноваженим ним органом.
Особливості режиму території забороненої зони та контрольованої зони гідротехнічних споруд визначаються Кабінетом Міністрів України.
Положення цієї статті не поширюються на мікро-, міні- та малі гідроелектростанції. Суб’єкти мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики самостійно забезпечують необхідні заходи з охорони об’єктів мікро-, міні- та малої гідроелектроенергетики та самостійно здійснюють на прилеглій території необхідні заходи безпеки.
7. Атомні електростанції охороняються відповідно до законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".
Стаття 28. Порядок будівництва генеруючих потужностей
1. Проектування та будівництво (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення генеруючих потужностей здійснюються відповідно до законодавства у сфері містобудівної діяльності.
( Частина перша статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1657-IX від 15.07.2021 )
2. Під час розроблення проектної документації для будівництва генеруючих потужностей мають дотримуватися, зокрема, вимоги щодо:
1) безпеки та надійності ОЕС України, електроустановок і допоміжного устаткування;
2) захисту здоров’я та безпеки населення;
3) охорони навколишнього природного середовища;
4) вибору майданчика, цільового використання землі;
5) пріоритетного використання земель комунальної та державної власності;
6) використання енергоефективних технологій;
7) типу первинних джерел енергії (палива);
8) впливу генеруючих потужностей на розвиток виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
9) впливу генеруючих потужностей на скорочення викидів парникових газів.
3. Проектування та будівництво генеруючих потужностей здійснюються за рахунок коштів замовника (власника) таких об’єктів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації.
4. Приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії або комбінованого виробництва електричної та теплової енергії, до системи передачі або системи розподілу здійснюється в порядку, встановленому статтею 21 цього Закону.
5. Будівництво атомних електростанцій здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених законами України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" та "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".
Стаття 29. Конкурсні процедури на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом
1. Якщо для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію наявних генеруючих потужностей, у тому числі тих, що отримали право на будівництво, та заходів з управління попитом недостатньо, для забезпечення безпеки постачання електричної енергії застосовуються конкурсні процедури на будівництво генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом, які, зокрема, включають заходи з будівництва нової генеруючої потужності, проведення реконструкції (модернізації) діючої генеруючої потужності, подовження строку експлуатації енергоблоків атомних електростанцій.
Величина необхідної генеруючої потужності визначається на основі оцінки достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву за результатами здійснення моніторингу безпеки постачання.
2. Рішення про проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом, умови проведення такого конкурсу приймаються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі.
3. Умови проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом мають враховувати вимоги щодо охорони навколишнього природного середовища та потребу в заохоченні інновацій.
4. Інформація та умови проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом оприлюднюються на офіційних веб-сайтах центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, оператора системи передачі та Секретаріату Енергетичного Співтовариства не пізніш як за шість місяців до дня завершення подання конкурсних пропозицій. Конкурсна документація має бути доступною будь-якій зацікавленій особі.
5. Конкурсна документація має містити детальний опис умов договору, процедури, яких повинні дотримуватися всі учасники конкурсу, а також вичерпний перелік критеріїв, за якими проводяться відбір учасників конкурсу та визначення переможця, у тому числі стимули, що передбачаються конкурсом.
6. Як стимули можуть застосовуватися, зокрема:
1) встановлення плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності;
2) сприяння відведенню земельної ділянки/виділенню майданчика для будівництва нової генеруючої потужності;
3) застосування механізмів державно-приватного партнерства;
4) надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів.
У разі застосування як стимулу плати за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності придбання такої послуги здійснюється оператором системи передачі.
Плата за послугу із забезпечення розвитку генеруючої потужності сплачується оператором системи передачі поетапно після введення в експлуатацію нових генеруючих потужностей протягом періоду, визначеного умовами конкурсу.
7. Порядок проведення конкурсів на будівництво генеруючої потужності та виконання заходів з управління попитом затверджується Кабінетом Міністрів України та має, зокрема, містити:
1) порядок ініціювання конкурсу;
2) процедури проведення конкурсу;
3) перелік критеріїв, за якими проводяться відбір учасників конкурсу та визначення переможця;
4) вимоги до мінімальної та максимальної величини пропозиції додаткової потужності;
5) порядок застосування стимулів, визначених цим Законом;
6) порядок розрахунку платежів (у разі застосування);
7) порядок формування конкурсної комісії.
8. Моніторинг виконання інвестором зобов’язань щодо забезпечення розвитку генеруючої потужності, визначених за результатами конкурсу, здійснюється оператором системи передачі.
9. У разі якщо умовами проведення конкурсу на будівництво генеруючої потужності та на виконання заходів з управління попитом передбачається надання державної підтримки суб’єктам господарювання за рахунок держави чи місцевих ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, до внесення проекту рішення на розгляд Кабінету Міністрів України отримує рішення Антимонопольного комітету України щодо державної допомоги в порядку, передбаченому Законом України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання".
Розділ IV
ВИРОБНИЦТВО
Стаття 30. Права та обов’язки виробників
1. Діяльність з виробництва електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства.
Виробник має право використовувати установку зберігання енергії у місці провадження ліцензованої діяльності з виробництва без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання енергії, за умови відбору електричної енергії установкою зберігання виключно від генеруючих установок виробника, якщо в будь-який момент у часі сумарна потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії з мереж виробника в ОЕС України, не перевищує встановлену потужність електроустановок такого виробника в місці провадження ліцензованої діяльності відповідно до ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії.
( Частину першу статті 30 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2046-IX від 15.02.2022 )
2. Виробники продають та купують електричну енергію на ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону, правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Особливості купівлі-продажу електричної енергії виробників, потужність та/або обсяг відпуску яких менше за граничні показники, визначені Регулятором, визначаються правилами ринку.
Діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.
3. Виробники мають право на:
1) вільний вибір контрагента за двостороннім договором;
2) своєчасне та у повному обсязі отримання коштів за продану ними електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії та за допоміжні послуги;
3) недискримінаційний доступ до електричних мереж у разі дотримання відповідних вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;
4) доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
5) здійснення експорту та імпорту електричної енергії.
Виробники мають й інші права, передбачені законодавством та укладеними ними договорами на ринку електричної енергії.
4. Виробники зобов’язані:
1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) укладати договори, які є обов’язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;
3) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами, у тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, визначеному правилами ринку;
4) бути постачальником послуг з балансування у випадках, визначених правилами ринку;
5) пропонувати генеруючу потужність на балансуючому ринку згідно з правилами ринку;
6) пропонувати та надавати допоміжні послуги оператору системи передачі у випадках та порядку, визначених правилами ринку;
7) складати добові графіки електричної енергії згідно з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;
8) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;
9) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ними акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії з урахуванням особливостей, встановлених частиною шостою статті 71 цього Закону для виробників за "зеленим" тарифом та виробників, які за результатами аукціону набули право на підтримку;
( Пункт 9 частини четертої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2712-VIII від 25.04.2019, № 810-IX від 21.07.2020 )
10) своєчасно та в повному обсязі сплачувати за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
11) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
12) у визначеному Регулятором порядку публікувати на своєму веб-сайті інформацію про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та про вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії, за попередній рік.
5. Виробники, які мають у власності та/або експлуатують енергогенеруюче обладнання встановленою потужністю понад 200 МВт включно, мають зберігати впродовж п’яти років інформацію, необхідну для перевірки оперативно-диспетчерських рішень та поведінки під час подання заявок (пропозицій) на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку, ринку допоміжних послуг та при розподілі пропускної спроможності, яка включає, зокрема, погодинні дані по кожній електростанції щодо доступних генеруючих потужностей та обов’язкових резервів, включаючи постанційний розподіл таких резервів на момент подачі заявок/пропозицій, та фактичні дані.
Виробники зобов’язані надавати відповідні дані на запит Регулятора, Антимонопольного комітету України.
6. Виробники, які виробляють електричну енергію з використанням вуглеводнів, зобов’язані мати необхідні резерви відповідного палива з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії.
Тип та обсяги резервів палива для певних типів електростанцій затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі. Такі рішення мають відповідати правилам про безпеку постачання електричної енергії.
Розділ IV-1
ЗБЕРІГАННЯ ЕНЕРГІЇ
Стаття 30-1. Права та обов’язки оператора установки зберігання енергії
1. Діяльність із зберігання енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства, крім випадків, встановлених цим Законом.
Діяльність із зберігання енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності із зберігання енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах провадження господарської діяльності із зберігання енергії.
2. Оператору установки зберігання енергії забороняється здійснювати діяльність з передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу, виконання функцій оператора ринку та гарантованого покупця, крім випадків, встановлених цим Законом. Центральний орган виконавчої влади, що здійснює прямий або опосередкований контроль за діяльністю з передачі та розподілу електричної енергії, транспортування та розподілу природного газу, не може здійснювати координацію та контроль за діяльністю операторів установок зберігання енергії.
3. Оператор установки зберігання енергії здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії відповідно до положень цього Закону, правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Оператор установки зберігання енергії має право надавати послуги з балансування та/або допоміжні послуги відповідно до положень цього Закону та правил ринку.
4. Оператор установки зберігання енергії має право:
1) здійснювати купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії;
2) своєчасно та у повному обсязі отримувати кошти за продану ним електричну енергію відповідно до укладених договорів на ринку електричної енергії, за допоміжні послуги та послуги з балансування;
3) отримувати доступ до системи передачі та систем розподілу на справедливих, недискримінаційних і прозорих засадах відповідно до вимог кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу;
4) отримувати доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
5. Оператор установки зберігання енергії має інші права, передбачені законодавством.
6. Оператор установки зберігання енергії зобов’язаний:
1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності із зберігання енергії, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, в тому числі імпортованої та експортованої електричної енергії, у порядку, передбаченому правилами ринку;
3) складати добові графіки електричної енергії згідно з обсягами купленої та проданої електричної енергії та надавати їх оператору системи передачі відповідно до правил ринку;
4) виконувати акцептовані оператором системи передачі добові графіки електричної енергії;
5) нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії за цінами, визначеними відповідно до правил ринку, у разі невиконання ним акцептованих оператором системи передачі погодинних графіків електричної енергії;
6) своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та за послуги, що надаються на ринку електричної енергії;
7) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством;
8) надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними своїх функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
9) забезпечити комерційний облік електричної енергії, перетікання якої здійснено як до, так і з установки зберігання енергії, відповідно до вимог кодексу комерційного обліку;
10) укладати договори, які є обов’язковими для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів.
7. Експлуатація установки зберігання енергії без наявності окремого комерційного обліку забороняється.
8. Оператор установки зберігання енергії сплачує плату за послуги з передачі електричної енергії, розподілу електричної енергії, плату за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, яка розраховується на обсяг абсолютної величини різниці між місячним відбором та місячним відпуском електричної енергії установкою зберігання енергії за відповідними тарифами, на умовах, визначених кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу та правилами роздрібного ринку електричної енергії.
( Закон доповнено розділом IV-1 згідно із Законом № 2046-IX від 15.02.2022 )
Розділ V
ПЕРЕДАЧА
Стаття 31. Оператор системи передачі
1. Оператором системи передачі є суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
2. Ліцензія на провадження діяльності з передачі електричної енергії видається після прийняття остаточного рішення про сертифікацію оператора системи передачі відповідно до цього Закону.
3. Організаційно-правовою формою оператора системи передачі є акціонерне товариство.
Державі належать 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі оператора системи передачі, які не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб.
( Статтю 31 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 264-IX від 31.10.2019 )
4. Забороняється:
1) приватизація оператора системи передачі та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження акцій та часток у статутному капіталі оператора системи передачі;
2) приватизація об’єктів державної власності, що використовуються оператором системи передачі у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії, а також підприємствами, установами, організаціями, утвореними внаслідок його реорганізації, та вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження таких об’єктів;
3) передача об’єктів державної власності, що використовуються оператором системи передачі у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії, а також підприємствами, установами, організаціями, утвореними внаслідок його реорганізації, в управління, в тому числі в концесію, оренду, господарське відання, до статутного капіталу інших юридичних осіб, крім випадків, якщо така передача здійснюється уповноваженому суб’єкту управління об’єктами державної власності або суб’єкту господарювання, власником корпоративних прав у статутному капіталі якого є виключно держава.
Стаття 32. Відокремлення оператора системи передачі
( Стаття 32 набирає чинності через шість місяців з дня опублікування Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 - див. пункт 1 розділу XVII Закону № 2019-VIII від 13.04.2017 )
1. Оператор системи передачі є юридичною особою, яка не є складовою частиною вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання та яка здійснює господарську діяльність, що не залежить від діяльності з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерської діяльності.
2. Оператор системи передачі не має права провадити діяльність з виробництва, розподілу, постачання електричної енергії та трейдерську діяльність.
Оператору системи передачі забороняється здійснювати діяльність із зберігання енергії, крім випадків, передбачених статтею 33 цього Закону.
( Частину другу статті 32 доповнено абзацом згідно із Законом № 2046-IX від 15.02.2022 )
3. Оператором системи передачі може бути виключно власник системи передачі або суб’єкт господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі чи суб’єкту господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі, якому на підставі рішення суб’єкта управління та відповідної угоди передано на праві господарського відання об’єкти державної власності, що використовуються для провадження діяльності з передачі електричної енергії, крім випадку, визначеного частиною першою статті 36-1 цього Закону.
( Частина третя статті 32 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021 )
4. З метою забезпечення незалежності оператора системи передачі будь-яка фізична або юридична особа не має права одночасно:
1) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), та прямо чи опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (у тому числі бути власником системи передачі) або користуватися будь-яким правом щодо оператора системи передачі (у тому числі будь-якими правами щодо самої системи передачі);
2) прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над оператором системи передачі (у тому числі бути власником системи передачі) та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу);
3) призначати принаймні одну посадову особу оператора системи передачі та прямо або опосередковано здійснювати одноосібний або спільний контроль над принаймні одним суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії, або користуватися будь-яким правом щодо принаймні одного суб’єкта господарювання, який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії;
4) бути посадовою особою оператора системи передачі і принаймні одного суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного), який провадить діяльність з виробництва та/або постачання електричної енергії.
5. Якщо особа чи особи, зазначені в частині четвертій цієї статті, є державними органами, то два різні державні органи, що здійснюють контроль за оператором системи передачі або системою передачі, з одного боку, та контроль за суб’єктом господарювання, який провадить діяльність з виробництва (видобутку) та/або постачання електричної енергії (природного газу), з другого боку, мають розглядатися як різні особи.
6. Для цілей частини четвертої цієї статті під терміном "право" розуміється:
1) право голосу в органах юридичної особи, якщо утворення такого органу передбачено статутом або іншим установчим документом такої юридичної особи;
2) право призначати посадових осіб органів юридичної особи;
3) володіння 50 відсотками і більше корпоративних прав юридичної особи.
Стаття 33. Функції, права та обов’язки оператора системи передачі
1. Оператор системи передачі:
1) забезпечує недискримінаційний доступ до системи передачі;
2) забезпечує недискримінаційне ставлення до користувачів системи передачі;
3) надає послуги з передачі електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до вимог, встановлених цим Законом та кодексом системи передачі, з дотриманням встановлених показників якості надання послуг;
4) надає послуги з приєднання до системи передачі відповідно до цього Закону та кодексу системи передачі;
5) забезпечує технічне обслуговування системи передачі, підтримання її в експлуатаційній готовності та розвиток з метою забезпечення довгострокового попиту на передачу електричної енергії з урахуванням вимог щодо надійності та ефективності системи передачі, охорони навколишнього природного середовища;
6) забезпечує достатню потужність передачі та надійність системи передачі;
7) здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління режимами роботи ОЕС України відповідно до цього Закону, кодексу системи передачі та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
8) забезпечує операційну безпеку ОЕС України;
9) планує режими роботи ОЕС України відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;
10) приймає та акцептує добові графіки електричної енергії учасників ринку;
11) придбаває послуги з балансування на ринкових недискримінаційних і прозорих засадах та забезпечує функціонування балансуючого ринку у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку та кодексом системи передачі, а також здійснює купівлю-продаж небалансів електричної енергії;
12) проводить аналіз системних перевантажень та врегульовує їх шляхом застосування недискримінаційних методів, що базуються на ринкових механізмах, відповідно до правил ринку та кодексу системи передачі;
( Пункт 12 частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021 )
13) забезпечує роботу ринку допоміжних послуг та придбаває допоміжні послуги з метою дотримання операційної безпеки ОЕС України;
14) здійснює моніторинг виконання постачальниками допоміжних послуг зобов’язань з їх надання;
15) забезпечує розподіл пропускної спроможності міждержавних перетинів у порядку, визначеному цим Законом та порядком розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів;
( Пункт 15 частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021 )
16) взаємодіє з операторами систем передачі суміжних держав, здійснює координацію дій та обмін інформацією з ними;
17) розробляє правила ринку, кодекс системи передачі, кодекс комерційного обліку, порядок розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів та подає їх на затвердження Регулятору;
( Пункт 17 частини першої статті 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1396-IX від 15.04.2021 )
18) готує план розвитку системи передачі на наступні 10 років, оцінку достатності генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту та забезпечення необхідного резерву та подає їх на затвердження Регулятору;
19) забезпечує управління режимами паралельної роботи ОЕС України з енергосистемами суміжних держав;
20) забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
21) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для ефективного доступу до системи передачі та виконання ними їхніх функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
22) здійснює аналіз витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами та заходи щодо їх зменшення;
23) виконує покладені на нього спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;
24) здійснює інші функції, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
2. Оператор системи передачі має право:
1) надавати відповідно до кодексу системи передачі, правил ринку та стандартів операційної безпеки суб’єктам господарювання, об’єкти електроенергетики яких підключені до ОЕС України, обов’язкові для виконання оперативні команди та розпорядження;
2) отримувати від учасників ринку інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у формі та порядку, визначених правилами ринку та кодексом системи передачі;
3) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги з передачі та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
4) своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за продану електричну енергію на балансуючому ринку;
5) проводити необхідні перевірки та/або випробування обладнання постачальників допоміжних послуг та постачальників послуг з балансування у порядку, визначеному кодексом системи передачі;
6) інші права, передбачені законодавством.
3. Оператор системи передачі зобов’язаний:
1) дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії;
2) надавати повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії за укладеними двосторонніми договорами у порядку, визначеному правилами ринку;
3) складати добові графіки електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами на добу постачання на підставі зареєстрованих повідомлень про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії відповідно до правил ринку;
4) купувати/продавати небаланси електричної енергії за цінами, визначеними за правилами ринку, у разі невиконання ним погодинних графіків електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу електричними мережами;
5) при застосуванні процедури зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до системи передачі, яким здійснював постачання попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором;
6) укладати договори, які є обов’язковими для провадження діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови цих договорів;
7) оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті інформацію відповідно до цього Закону, правил ринку, кодексу системи передачі та іншу інформацію, передбачену законодавством;
8) зберігати інформацію, необхідну для аналізу якості послуг з електропостачання, зокрема інформацію щодо надійності електропостачання, якості електричної енергії, комерційної якості надання послуг, у порядку, встановленому Регулятором;
9) здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи у разі недотримання оператором системи передачі показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з передачі та Регулятором;
10) надавати Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним законодавчо встановлених функцій та повноважень;
11) відкрити в уповноваженому банку поточний рахунок із спеціальним режимом використання для здійснення розрахунків відповідно до цього Закону;
( Пункт 11 частини третьої статті 33 в редакції Закону № 1396-IX від 15.04.2021 )
12) вести окремий облік витрат та доходів від провадження діяльності з передачі електричної енергії та діяльності з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління;
13) вести окремий облік витрат та доходів щодо виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;
14) надавати інформацію, необхідну для впровадження механізму компенсації у відносинах між операторами систем передачі, до організації, відповідальної за функціонування такого механізму;
15) забезпечувати уникнення конфлікту інтересів при виконанні функцій диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, передачі електричної енергії, адміністратора розрахунків та адміністратора комерційного обліку згідно з програмою заходів з недопущення конфлікту інтересів, розробленою ним та погодженою Регулятором;
16) виконувати обов’язкові для виконання розпорядчі документи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі електроенергетики;
17) припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі;
18) відновлювати електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи передачі.
4. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором.
Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.
5. Оплата послуг з передачі електричної енергії та послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління здійснюється за тарифами, які визначаються Регулятором відповідно до затвердженої ним методики.
Тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема, включає витрати оператора системи передачі на закупівлю допоміжних послуг та врегулювання системних обмежень в ОЕС України.
Тариф на послуги з передачі електричної енергії, зокрема, включає як окремі складові витрати оператора системи передачі, що здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, та витрати на послугу із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом або за аукціонною ціною.
( Абзац третій частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 810-IX від 21.07.2020 )
Тарифи на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління оприлюднюються оператором системи передачі у порядку та строки, визначені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Підставами встановлення Регулятором тарифу на передачу підприємству "зеленої" електрометалургії в порядку, передбаченому абзацами п’ятим - тридцять першим цієї частини, є:
( Частину п'яту статті 33 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
довідка центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, щодо підтвердження юридичною особою статусу підприємства "зеленої" електрометалургії.
( Частину п'яту статті 33 доповнено абзацом шостим згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, надає юридичній особі довідку про підтвердження статусу підприємства "зеленої" електрометалургії або надсилає лист про відмову у видачі довідки протягом 10 календарних днів з дня отримання звернення.
( Частину п'яту статті 33 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
Для одержання такої довідки юридична особа подає до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики (надсилає засобами поштового зв’язку в паперовій формі або через Єдиний державний портал адміністративних послуг "Портал Дія" в електронній формі), такі документи:
( Частину п'яту статті 33 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом № 810-IX від 21.07.2020; в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
1) заяву в довільній формі;
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
2) технічну документацію, що підтверджує використання у господарській діяльності обладнання для виробництва сталі електродуговим методом:
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
а) виписку з переліку основних фондів підприємства, підписану головним бухгалтером підприємства, підтверджену незалежним аудитором, що підтверджує наявність на балансі юридичної особи електродугової сталеплавильної печі і відсутність на балансі агрегатів, спроможних виробляти сталь альтернативними способами, а саме мартенівських та/або конверторних печей, та/або комплексів "доменна піч - мартенівська/конверторна піч";
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
б) один із таких документів:
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
документ про готовність до експлуатації електросталеплавильного комплексу/цеху/заводу з проектним обсягом виплавки сталі не менше 50 тисяч тонн сталі на рік;
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
затверджену у встановленому порядку проектну документацію на будівництво сталеплавильного цеху (комплексу, заводу), що включатиме електродугову сталеплавильну піч;
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
затверджену на підприємстві технологічну інструкцію на виробництво сталі в електродуговій печі;
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
3) довідку незалежного аудитора, що підтверджує виробництво підприємством "зеленої" електрометалургії за минулий календарний рік сталевої продукції електродуговим методом в обсязі не менше 50 тисяч тонн, із зазначенням фактичного обсягу виробництва сталі електродуговим методом;
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
4) розрахунок прямих викидів діоксиду вуглецю під час виробництва сталі електродуговим способом, за минулий календарний рік, здійснений відповідно до методики рівня 1 оцінки прямих викидів СО2 при електродуговому способі виплавки металу (том 3 "Промислові процеси і використання продуктів" Керівних принципів національних інвентаризацій парникових газів, Міжурядова група експертів з питань зміни клімату, 2006, (IPCC Guidelines for National Greenhouse Gas Inventories 2006, Chapter 4: Metal Industry Emissions) (далі – розрахунок прямих викидів діоксиду вуглецю відповідно до методики рівня 1 оцінки прямих викидів СО2 ).
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )( Положення абзацу сімнадцятого частини п'ятої статті 33 не застосовуються з 1 квітня 2022 року )
За підтвердженням розрахунку прямих викидів діоксиду вуглецю відповідно до методики рівня 1 оцінки прямих викидів СО2 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, може звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, в порядку міжвідомчого обміну інформацією. Якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, не висловив своєї позиції щодо розрахунку прямих викидів діоксиду вуглецю відповідно до методики рівня 1 оцінки прямих викидів СО2 протягом семи календарних днів з дати подання юридичною особою заяви для одержання довідки про підтвердження статусу підприємства "зеленої" електрометалургії, такий розрахунок вважається підтвердженим;
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )( Положення абзацу вісімнадцятого частини п'ятої статті 33 не застосовуються з 1 квітня 2022 року )
5) звіт про викиди парникових газів, підготовлений відповідно до Закону України "Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів", з підтвердженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, про його прийняття;
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )( Положення абзацу дев'ятнадцятого частини п'ятої статті 33 не застосовуються до 1 квітня 2022 року )
6) розрахунок прямих викидів діоксиду вуглецю на 1 тонну сталевої продукції під час виробництва електродуговим методом за минулий календарний рік, який підтверджує, що прямі викиди діоксиду вуглецю під час виробництва сталі не перевищують 250 кілограмів на 1 тонну сталевої продукції. Розрахунок здійснюється шляхом ділення обсягу прямих викидів діоксиду вуглецю під час виробництва сталі електродуговим методом за минулий календарний рік, визначеного відповідно до положень цієї статті, на фактичний обсяг виробництва сталі електродуговим методом за минулий календарний рік.
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
Відповідальність за достовірність інформації, наданої в заяві та доданих до неї документах, несе юридична особа, яка звернулася за одержанням довідки про підтвердження статусу підприємства "зеленої" електрометалургії.
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
Видача довідки здійснюється безоплатно.
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, відмовляє у видачі довідки про підтвердження статусу підприємства "зеленої" електрометалургії, якщо:
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )
у поданих юридичною особою документах виявлено недостовірну інформацію;
( Абзац частини п'ятої статті 33 в редакції Закону № 1639-IX від 14.07.2021 )