1) веде облік даних про кількість посад суддів у судах загальної юрисдикції, у тому числі вакантних;
2) проводить добір кандидатів для призначення на посаду судді вперше, у тому числі організовує проведення щодо них спеціальної перевірки відповідно до закону та приймає кваліфікаційний іспит;
3) вносить до Вищої ради юстиції рекомендацію про призначення кандидата на посаду судді для подальшого внесення відповідного подання Президентові України;
4) надає рекомендацію про обрання на посаду судді безстроково або відмовляє у наданні такої рекомендації;
5) вносить подання про переведення судді відповідно до цього Закону;
6) визначає потреби у державному замовленні на професійну підготовку кандидатів на посаду судді у Національній школі суддів України;
7) затверджує порядок проходження спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді;
8) проводить кваліфікаційне оцінювання суддів;
9) на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України приймає рішення про відсторонення судді від посади у зв’язку із притягненням до кримінальної відповідальності;
10) розглядає в порядку дисциплінарного провадження звернення стосовно суддів місцевих та апеляційних судів з підстав, визначених статтею 92 цього Закону;
11) приймає рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав застосовує дисциплінарне стягнення до суддів місцевих та апеляційних судів;
12) забезпечує ведення суддівського досьє;
13) бере у межах компетенції участь у міжнародному співробітництві, у тому числі встановлює зв’язки з іноземними закладами, установами та організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, є бенефіціаром міжнародної технічної допомоги, головним розпорядником міжнародної допомоги від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;
14) здійснює інші повноваження, передбачені законом.
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України для здійснення своїх повноважень має право витребувати та одержувати необхідну інформацію від суддів, Державної судової адміністрації України, органів суддівського самоврядування та інших судових органів, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, об’єднань громадян та окремих фізичних осіб, ненадання якої тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Стaття 102. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України обираються (призначаються) чотирнадцять членів, які є громадянами України, мають повну вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менше п’ятнадцяти років.
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі двох палат - кваліфікаційної та дисциплінарної. До складу Комісії обираються (призначаються):
1) з’їздом суддів України - по чотири члени дисциплінарної і кваліфікаційної палат з числа суддів, обраних на посаду судді безстроково або суддів у відставці;
2) з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ - по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;
3) з’їздом адвокатів України - по одному члену дисциплінарної і кваліфікаційної палат;
4) Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини - один член дисциплінарної палати з числа осіб, які не є суддями;
5) Головою Державної судової адміністрації України - один член кваліфікаційної палати з числа осіб, які не є суддями.
Вища кваліфікаційна комісія суддів України виконує функції та здійснює повноваження:
1) з питань призначення суддів на посади та кваліфікаційного оцінювання суддів - у складі кваліфікаційної палати;
2) з питань дисциплінарної відповідальності суддів - у складі дисциплінарної палати;
3) з питань організації діяльності Комісії та інших питань, що стосуються діяльності обох палат Комісії, - у спільному складі обох палат.
У разі необхідності Вища кваліфікаційна комісія суддів України у спільному складі обох палат може прийняти рішення про залучення членів однієї палати до роботи іншої палати.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймаються кожною з палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у межах їх повноважень та складом обох палат з питань організації діяльності Комісії та інших питань, що стосуються діяльності обох палат.
3. Строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України становить чотири роки з дня обрання (призначення). Одна і та сама особа не може здійснювати повноваження два строки підряд.
4. За членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який є суддею або державним службовцем, на час здійснення повноважень зберігаються посада, статус і місце роботи.
5. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України на час здійснення повноважень відряджаються до Комісії та не можуть виконувати будь-яку іншу оплачувану роботу, крім викладацької, творчої та наукової.
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, обрані з’їздом суддів України, не можуть здійснювати правосуддя. При цьому за ними зберігається право брати участь у вирішенні питань, що розглядаються органами суддівського самоврядування, а за суддями Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів - також у вирішенні питань, що розглядаються пленумами цих судів.
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які є адвокатами, на час виконання повноважень членів Комісії повинні зупинити адвокатську діяльність.
На членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України поширюються вимоги та обмеження, встановлені законодавством у сфері запобігання корупції.
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинні у своїй діяльності та поза її межами дотримуватися найвищих стандартів етичної поведінки, в тому числі принципів та правил етики, які застосовуються до суддів.
Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не мають права суміщати свою посаду з будь-якими посадами в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, зі статусом народного депутата України, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, підприємницькою діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою або отримувати винагороду (крім здійснення викладацької, наукової і творчої діяльності в позаробочий час та отримання винагороди за неї), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради юридичної особи, що має на меті одержання прибутку. Особи, які є власниками акцій або володіють іншими корпоративними правами чи мають інший майновий інтерес у діяльності будь-якої юридичної особи, що має на меті одержання прибутку, зобов’язані передати такі акції (корпоративні права) в управління незалежній третій особі на час перебування на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України можуть отримувати відсотки, дивіденди та інші види пасивних доходів від майна, власниками якого вони є.
Вплив на членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у будь-який спосіб забороняється.
6. Не можуть бути членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України:
1) особи, визнані судом недієздатними або обмежено дієздатними;
2) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку;
3) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення;
4) особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" ;
5) особи, які перебувають на адміністративних посадах у судах;
6) особи, які не відповідають вимогам цього Закону щодо несумісності з іншими видами діяльності та не усунули таку невідповідність протягом розумного строку, але не більш як протягом тридцяти днів із дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності.
Перебування особи на посаді члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України "Про очищення влади" .
Стaття 103. Порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України формується на основі принципів верховенства права, гласності, публічності та політичної нейтральності в порядку, передбаченому цим Законом.
2. У разі необхідності обрання нового члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України або з’їздом адвокатів України, або з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ орган, який скликає з’їзд, не пізніше ніж за сорок п’ять днів повідомляє секретаріат Комісії про дату та місце проведення з’їзду.
Не пізніше наступного робочого дня після надходження повідомлення про дату та місце проведення з’їзду секретаріат Комісії оприлюднює оголошення на своєму веб-сайті, в якому зазначаються:
1) дата і місце проведення з’їзду;
2) інформація про початок прийняття документів від кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
3. Особа, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом до членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, та має намір бути обраною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України або з’їздом адвокатів України, або з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ, звертається до секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не пізніше ніж за тридцять днів до дати проведення відповідного з’їзду із заявою про намір бути обраним членом Комісії відповідним з’їздом. Форма заяви затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
Разом із заявою про намір бути обраним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідна особа подає:
1) автобіографію;
2) мотиваційний лист, в якому викладаються мотиви бути обраним членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) копію документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України;
4) копію трудової книжки;
5) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
6) копії документів про освіту, вчені звання та наукові ступені;
7) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата із висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов’язаній із виконанням функцій держави;
8) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
9) письмову згоду на обробку персональних даних та оприлюднення копій документів, визначених цією статтею, крім копій документів, передбачених пунктами 3, 7, 8 цієї статті;
10) письмову заяву про відсутність обмежень щодо членства у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України, а також про відповідність вимогам щодо несумісності або зобов’язання виконувати вимоги щодо несумісності у разі обрання членом Комісії;
11) заяву про проведення перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" ;
12) згоду на проведення спеціальної перевірки відповідно до закону.
4. У разі якщо особа виявила бажання бути обраною членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з’їздом суддів України, секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зобов’язаний також установити наявність статусу судді.
5. Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймає документи у хронологічному порядку надходження заяв та не пізніше наступного робочого дня оприлюднює отриману інформацію разом із копіями поданих документів, крім документів, які передбачені пунктами 3, 7, 8 частини третьої цієї статті, на своєму веб-сайті.
6. Прийом документів завершується о 24 годині останнього дня строку, визначеного частиною третьою цієї статті.
Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права відмовити в прийнятті документів з інших підстав, ніж закінчення зазначеного строку.
7. Не пізніше наступного дня після завершення прийому документів секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формує:
1) перелік кандидатів - суддів та суддів у відставці;
2) перелік кандидатів, які не є суддями або суддями у відставці.
Ці переліки невідкладно оприлюднюються на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та публікуються у газеті "Голос України", а також невідкладно надсилаються органу, який скликає відповідний з’їзд.
Секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України забезпечує проведення спеціальної перевірки стосовно кандидатів.
8. Голосування на відповідному з’їзді проводиться виключно по кандидатах у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які подали документи у порядку, встановленому цим Законом, та які обрані делегатами такого з’їзду.
Голосування також проводиться по кандидатах для призначення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів, які подали документи у порядку, передбаченому цим Законом, та висунуті безпосередньо на з’їзді не менше ніж 20 відсотками обраних делегатів з’їзду.
Кожен із кандидатів для обрання членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право виступити перед делегатами відповідного з’їзду до початку голосування. Рішенням відповідного з’їзду може бути встановлене розумне обмеження часу для виступу, однакове для всіх кандидатів. Кандидат надає делегатам відповідного з’їзду за їх запитом будь-яку інформацію про себе, крім інформації, яка стосується його приватного життя і щодо якої відсутні розумні підстави вважати, що вона може бути важливою для визначення здатності кандидата належним чином виконувати обов’язки члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також інформації, яка становить державну таємницю.
Після виступів кандидатів та обговорення кандидатур проводиться голосування. Обраним на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вважається кандидат, який за результатами таємного голосування отримав більшість голосів обраних делегатів відповідного з’їзду.
За результатами голосування головуючим і секретарем відповідного з’їзду підписується рішення про обрання членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
9. Порядок скликання з’їзду суддів України визначається цим Законом. Порядок проведення з’їзду суддів України визначається Радою суддів України та рішеннями з’їзду.
Порядок скликання з’їзду адвокатів України визначається Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" . Порядок проведення з’їзду адвокатів України визначається Радою адвокатів України та рішеннями з’їзду.
10. У з’їзді представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ беруть участь представники вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі навчальні підрозділи, що на дату проведення з’їзду здійснюють підготовку фахівців зі ступенем вищої освіти "магістр" протягом не менше десяти років, а також науково-дослідних установ, які на дату проведення з’їзду здійснюють наукову діяльність у галузі права як основну не менше десяти років. У з’їзді беруть участь по три представники від кожного вказаного навчального закладу та наукової установи.
Час і місце проведення з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ визначаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а у разі неможливості прийняття рішення Комісією через відсутність достатньої кількості обраних членів Комісії - центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки. Повідомлення про час і місце проведення з’їзду не пізніше ніж за сорок п’ять днів до його проведення публікується у газеті "Голос України" та оприлюднюється на веб-сайті Комісії або центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, якщо ним визначені час і місце проведення з’їзду, а також невідкладно надсилається навчальним закладам та науковим установам, які делегують своїх представників на з’їзд. З’їзд має проводитися в приміщенні навчального закладу або наукової установи. Порядок проведення з’їзду визначається рішенням з’їзду. Для вирішення організаційно-технічних питань підготовки з’їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ може бути створено організаційний комітет з їх представників у кількості до десяти осіб. Запрошення до участі в роботі організаційного комітету надсилає орган, який скликає з’їзд. До складу організаційного комітету не можуть входити посадові особи центрального органу виконавчої влади у сфері освіти та науки.
11. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Державної судової адміністрації України призначають члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з числа суддів у відставці або інших осіб за результатами проведення публічного конкурсу.
12. До складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані (призначені) народні депутати України поточного скликання Верховної Ради України, члени Кабінету Міністрів України, голови судів, їх заступники, секретарі судових палат, їх заступники, члени Ради суддів України, Вищої ради юстиції, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, особи, які притягувалися до відповідальності за вчинення корупційного діяння, а також особи, які були членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні" .
13. Вища кваліфікаційна комісія суддів України вважається повноважною за умови обрання до її складу не менше восьми членів. При цьому кваліфікаційна і дисциплінарна палати повноважні за наявності в їх складі не менше чотирьох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Стaття 104. Припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Повноваження члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припиняються в разі:
1) закінчення строку, на який його обрано (призначено);
2) подання ним заяви про припинення повноважень за власним бажанням;
3) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
4) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього;
5) припинення громадянства України;
6) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;
7) його смерті;
8) якщо законом передбачено таке припинення;
9) виявлення обставин щодо його невідповідності вимогам, визначеним у частині першій статті 102 цього Закону, які не були відомі на момент прийняття рішення про призначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
10) порушення вимог, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
11) звільнення його з посади судді з підстав, передбачених цим Законом (крім виходу у відставку судді);
12) неприйняття участі у роботі відповідної палати протягом одного календарного місяця поспіль без поважних причин, у тому числі відмов від голосування з питань, що розглядаються.
2. Рішення про припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймає Вища кваліфікаційна комісія суддів України або орган, що обрав відповідного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Процедура розгляду та прийняття рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України про припинення повноважень її члена ініціюється Головою та заступником Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до вимог регламенту.
Стaття 105. Організація роботи та засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України на спільному засіданні палат за наявності кворуму обирає таємним голосуванням більшістю голосів від загального складу Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України і заступника Голови, які є головами кваліфікаційної та дисциплінарної палат відповідно, та секретарів палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Головує на цьому засіданні член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який має найбільший стаж роботи у галузі права.
Зі спливом двох років повноважень хоча б одного із голів палат відбувається їх ротація між собою на посадах Голови та заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
2. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовує роботу Комісії, визначає обов’язки заступника Голови, веде засідання Комісії, здійснює підготовку засідань Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та організовує діловодство. Обов’язки Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в разі його відсутності виконує заступник Голови Комісії, а за відсутності заступника Голови - член Комісії, обраний за квотою з’їзду суддів України, який має більший стаж роботи на посаді судді.
Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України видає накази та доручення, які є обов’язковими до виконання.
3. Секретарі палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюють підготовку засідань палат та несуть відповідальність за організацію діловодства у цих палатах.
4. Для здійснення розподілу справ у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України діє автоматизована система визначення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який проводить підготовку до розгляду і доповідає справу. Положення про автоматизовану систему визначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для підготовки до розгляду і доповіді справ затверджується Радою суддів України.
5. Голови палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України організовують їх роботу та ведуть засідання палат. Обов’язки голів палат у разі їх відсутності виконують члени палат, призначені за квотою з’їзду суддів України, які мають більший стаж роботи на посаді судді.
6. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує Регламент, в якому регулюються відповідно до цього Закону процедурні питання її діяльності.
7. Засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її палат проводяться відкрито, крім випадків, установлених законом.
Засідання Комісії, її палат є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від установленого законом складу Комісії або палати відповідно.
8. Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визначає дату, час і місце проведення засідання Комісії, перелік питань, що виносяться на засідання, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляє про це особу, щодо якої має розглядатися питання, та оприлюднює цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (крім засідань з організаційних питань). Голови палат Комісії визначають дату, час і місце проведення засідань відповідних палат, перелік питань, що виносяться для розгляду на засіданні, і не пізніш як за десять днів до засідання повідомляють про це осіб, щодо яких має розглядатися питання, та оприлюднюють цю інформацію на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Стaття 106. Права члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право:
1) знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд Комісії або відповідної палати, членом якої він є, брати участь у їх дослідженні та перевірці;
2) наводити свої мотиви та міркування, а також подавати додаткові документи з питань, що розглядаються;
3) вносити пропозиції щодо проекту рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або відповідної палати, членом якої він є, з будь-яких питань та голосувати "за" або "проти" того чи іншого рішення;
4) висловлювати письмово окрему думку щодо рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чи палати, членом якої він є;
5) здійснювати інші повноваження, встановлені законом.
Стaття 107. Відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права проводити перевірку щодо наявності підстав для притягнення судді місцевого, апеляційного суду до дисциплінарної відповідальності, брати участь у розгляді питання та прийнятті рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. За наявності таких обставин член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.
2. Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви на ім’я Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.
3. Рішення про відвід (самовідвід) приймається більшістю голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які беруть участь у засіданні. Голосування проводиться за відсутності члена Комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).
Стaття 108. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймається більшістю від установленого цим Законом складу Комісії. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої вирішується питання, та інших осіб, які не є членами Комісії.
Рішення палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України приймаються більшістю від установленого цим Законом складу палати з урахуванням членів іншої палати в разі їх залучення до роботи.
Палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України виносять свої рішення від імені Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, зазначаючи склад палати, який розглядав конкретну справу.
2. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та палат Комісії викладаються у письмовій формі. У рішенні зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад Комісії (палати), питання, що розглядалося, мотиви прийнятого рішення. Рішення підписується головуючим і членами Комісії (палати), які брали участь у прийнятті рішення.
3. За наявності окремої думки члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вона викладається у письмовій формі і додається до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні.
4. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржено до суду в порядку, встановленому законом. У випадках, передбачених цим Законом, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржено до Вищої ради юстиції.
5. У разі наявності окремої думки двох або більше членів дисциплінарної або кваліфікаційної палати Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які брали участь у розгляді питання та прийнятті рішення відповідною палатою, Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право винести таке питання на розгляд спільного засідання палат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на якому у порядку, встановленому регламентом, приймається остаточне рішення по суті питання.
Стaття 109. Забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Організаційне забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює секретаріат, працівники якого є державними службовцями.
Положення про секретаріат Вищої кваліфікаційної комісії суддів України затверджується Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.
2. Для здійснення членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своїх повноважень діє служба інспекторів у кількості сорока двох інспекторів.
3. Працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу" .
Інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призначаються на посади та звільняються з посад Головою Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за пропозицією відповідного члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
4. Розмір заробітної плати працівників секретаріату та інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, їх побутове забезпечення і рівень соціального захисту визначаються Законом України "Про державну службу" , іншими нормативно-правовими актами і не можуть бути меншими, ніж у відповідних категорій державних службовців апаратів центральних органів виконавчої влади.
5. Посадовий оклад члена Комісії встановлюється в розмірі винагороди судді Верховного Суду України.
6. Виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стaття 110. Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
1. Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України формується з числа осіб, які мають повну вищу юридичну освіту і досвід роботи в галузі права понад п’ять років.
2. Інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України діють виключно за дорученням члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
За дорученням члена Комісії інспектори:
1) попередньо аналізують заяви (скарги) щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, готують проекти висновків про наявність підстав для притягнення суддів місцевих та апеляційних судів до дисциплінарної відповідальності;
2) попередньо аналізують матеріали справ щодо кваліфікаційного оцінювання суддів та дисциплінарної практики щодо суддів;
3) виконують інші доручення члена Комісії під час кваліфікаційного оцінювання або дисциплінарного провадження відповідно до цього Закону.
Розділ VII
ЗВІЛЬНЕННЯ СУДДІ СУДУ ЗАГАЛЬНОЇ ЮРИСДИКЦІЇ З ПОСАДИ
Глава 1. Загальні положення
Стaття 111. Загальні умови звільнення судді з посади
1. Суддя суду загальної юрисдикції може бути звільнений з посади органом, який його обрав або призначив, виключно з підстав, визначених частиною п’ятою статті 126 Конституції України , за поданням Вищої ради юстиції.
Стaття 112. Звільнення судді з посади у разі закінчення строку, на який його призначено
1. Вища рада юстиції вносить подання Президентові України про звільнення судді з посади у разі закінчення строку, на який його призначено, якщо:
1) суддя за повідомленням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України своєчасно не подав без поважних причин заяву про обрання його на посаду судді безстроково;
2) щодо судді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відмову в рекомендуванні його для обрання на посаду судді безстроково;
3) кандидата на посаду судді безстроково не обрано Верховною Радою України.
2. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді з посади у зв’язку із закінченням строку, на який його призначено, із зазначенням дати, з якої суддя має бути звільнений.
3. Суддя звільняється з посади Президентом України.
4. У разі якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може виконувати свої повноваження щодо здійснення правосуддя з наступного дня після закінчення строку, на який його призначено.
Стaття 113. Звільнення судді з посади за віком
1. Суддя звільняється з посади за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років.
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як за місяць до дня, зазначеного в частині першій цієї статті, зобов’язана повідомити Вищу раду юстиції про наявність підстав для звільнення судді.
3. Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді у зв’язку з досягненням ним шістдесяти п’яти років до органу, який обрав або призначив суддю, не пізніш як за п’ятнадцять днів до дня, зазначеного в частині першій цієї статті.
4. У разі якщо суддю з будь-яких причин не звільнено з посади, він не може здійснювати свої повноваження щодо здійснення правосуддя з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років.
Стaття 114. Звільнення судді з посади за станом здоров’я
1. Суддя звільняється з посади у разі неможливості здійснювати повноваження за станом здоров’я за наявності медичного висновку, що надається медичною комісією, утвореною спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я, або за рішенням суду про визнання судді обмежено дієздатним або недієздатним, яке набрало законної сили.
Суд, який ухвалив рішення про визнання особи, яка є суддею, обмежено дієздатною або недієздатною, негайно повідомляє про це Вищу раду юстиції.
2. Визнавши, що стан здоров’я судді не дає змоги протягом тривалого часу або постійно здійснювати йому свої повноваження, Вища рада юстиції вносить подання про звільнення судді до органу, який його обрав або призначив.
Стaття 115. Звільнення судді з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності
1. Суддя звільняється з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності за поданням Вищої ради юстиції, що вноситься до органу, який обрав або призначив суддю, у порядку, встановленому Законом України "Про Вищу раду юстиції" .
Стaття 116. Звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги
1. Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України суддя звільняється з посади у зв’язку з порушенням ним присяги судді.
2. Факти, що свідчать про порушення суддею присяги, мають бути встановлені Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Вищою радою юстиції.
3. Звільнення судді з посади на підставі порушення ним присяги судді відбувається за поданням Вищої ради юстиції після розгляду цього питання на її засіданні відповідно до Закону України "Про Вищу раду юстиції" .
4. На підставі подання Вищої ради юстиції Президент України видає указ про звільнення судді з посади.
5. На підставі подання Вищої ради юстиції Верховна Рада України приймає постанову про звільнення судді з посади.
Стaття 117. Звільнення судді з посади у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього
1. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо особи, яка є суддею, негайно повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України.
2. У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка є суддею, Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про це Вищу раду юстиції, яка вносить подання про звільнення судді з посади.
3. Суддя, щодо якого обвинувальний вирок суду набрав законної сили, не може здійснювати свої повноваження і втрачає передбачені законом гарантії незалежності і недоторканності судді, право на грошове та інше забезпечення.
Стaття 118. Звільнення судді з посади у разі припинення його громадянства
1. Суддя звільняється з посади за поданням Вищої ради юстиції у разі припинення його громадянства відповідно до Закону України "Про громадянство України" .
2. Суддя з моменту припинення його громадянства не може здійснювати свої повноваження.
Стaття 119. Звільнення судді з посади у разі визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим
1. Суд, який ухвалив рішення про визнання особи, яка є суддею, безвісно відсутньою або оголошення її померлою, негайно повідомляє про це Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України. У разі набрання таким рішенням законної сили Вища кваліфікаційна комісія суддів України повідомляє про це Вищу раду юстиції, яка вносить подання про звільнення судді з посади.
Стaття 120. Звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням
1. Суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
2. Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.
3. Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею безпосередньо до Вищої ради юстиції, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви вносить до органу, який обрав або призначив суддю, подання про звільнення судді з посади.
4. Суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
5. За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.
Стaття 121. Вимоги до подання про звільнення судді з посади
1. У поданні Вищої ради юстиції про звільнення судді з посади зазначаються:
1) дата внесення подання;
2) прізвище, ім’я та по батькові судді;
3) рік народження судді;
4) відомості про перебування на посаді судді;
5) найменування суду;
6) підстава внесення подання про звільнення, визначена частиною п’ятою статті 126 Конституції України ;
7) фактичні обставини (у разі внесення подання про звільнення судді з особливих обставин, визначених Законом України "Про Вищу раду юстиції" );
8) інші відомості, визначені законом.
Стaття 122. Розгляд питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково
1. Порядок розгляду питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково, визначається цим Законом та Регламентом Верховної Ради України.
2. Питання про звільнення з посади судді, обраного безстроково, розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради України без висновку комітетів Верховної Ради України та будь-яких перевірок.
3. Повноваження судді припиняються з дня прийняття Верховною Радою України постанови про звільнення з посади судді.
Стaття 123. Припинення повноважень судді
1. Повноваження судді припиняються у разі його смерті.
2. Про наявність підстави для припинення повноважень судді голова суду, в якому суддя обіймав посаду, повідомляє Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та Державну судову адміністрацію України. До повідомлення додаються документи на підтвердження факту смерті.
Розділ VIII
СУДДІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Глава 1. Загальні засади суддівського самоврядування
Стaття 124. Завдання суддівського самоврядування
1. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів в Україні діє суддівське самоврядування - самостійне колективне вирішення зазначених питань суддями.
2. Суддівське самоврядування є однією з гарантій забезпечення самостійності судів і незалежності суддів. Діяльність органів суддівського самоврядування має сприяти створенню належних організаційних та інших умов для забезпечення нормальної діяльності судів і суддів, утверджувати незалежність суду, забезпечувати захист суддів від втручання в їхню діяльність, а також підвищувати рівень роботи з кадрами у системі судів.
3. До питань внутрішньої діяльності судів належать питання організаційного забезпечення судів та діяльності суддів, соціальний захист суддів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов’язані із здійсненням правосуддя.
4. До завдань суддівського самоврядування належить вирішення питань щодо:
1) забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади;
2) зміцнення незалежності судів, суддів, захист від втручання в їхню діяльність;
3) участі у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів та контроль за додержанням установлених нормативів такого забезпечення;
4) обрання суддів на адміністративні посади в судах у порядку, встановленому цим Законом;
5) призначення суддів Конституційного Суду України;
6) призначення суддів до складу Вищої ради юстиції та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, встановленому законом.
Стaття 125. Організаційні форми суддівського самоврядування
1. Організаційними формами суддівського самоврядування є збори суддів, Рада суддів України, з’їзд суддів України.
2. Суддівське самоврядування в Україні здійснюється через:
1) збори суддів місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду, Верховного Суду України;
2) Раду суддів України;
3) з’їзд суддів України.
3. Порядок здійснення суддівського самоврядування визначається відповідно до Конституції України цим Законом та іншими законами, а також регламентами і положеннями, що приймаються органами суддівського самоврядування згідно з Конституцією України та цим Законом.
Глава 2. Збори суддів
Стaття 126. Збори суддів
1. Збори суддів - зібрання суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань.
2. Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менше третини загальної кількості суддів, які працюють у цьому суді.
3. Збори суддів скликаються у разі необхідності, але не рідше одного разу на три місяці.
4. Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні не менше двох третин кількості суддів, які працюють у цьому суді. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, судді у відставці, представники громадськості, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду.
5. Збори суддів:
1) обговорюють питання щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, що є обов’язковими для суддів та працівників цього суду;
2) визначають спеціалізацію суддів з розгляду конкретних категорій справ;
3) приймають рішення про обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад;
4) визначають рівень навантаження на суддів відповідного суду з урахуванням виконання ними адміністративних або інших обов’язків;
5) заслуховують звіти суддів, які обіймають адміністративні посади в цьому суді, та керівника апарату суду;
6) здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом.
6. Збори суддів кожного суду загальної юрисдикції (крім місцевих загальних судів) обирають таємним голосуванням делегатів на з’їзд суддів України.
Збори суддів кожного місцевого загального суду обирають таємним голосуванням делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів в Автономній Республіці Крим, кожній області, містах Києві та Севастополі за принципом один делегат від десяти суддів. У разі якщо в суді менше десяти суддів, від суду делегується один делегат.
Спільні збори суддів місцевих загальних судів в Автономній Республіці Крим, кожній області, містах Києві та Севастополі проводяться для обрання таємним голосуванням делегатів на з’їзд суддів України.
Порядок скликання і проведення спільних зборів суддів місцевих загальних судів визначає Рада суддів України.
Делегатом на спільні збори суддів місцевих загальних судів не може бути обраний суддя, який займає адміністративну посаду в суді.
Збори суддів Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду затверджують положення про апарат, структуру і штатний розпис апарату відповідного суду за поданням голови цього суду.
7. Збори суддів можуть звертатися з пропозиціями щодо питань діяльності суду до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов’язані розглянути ці пропозиції і дати відповідь по суті.
8. Збори суддів можуть обговорювати питання щодо практики застосування законодавства, розробляти відповідні пропозиції щодо вдосконалення такої практики та законодавства. Збори суддів місцевого чи апеляційного суду можуть вносити відповідні пропозиції на розгляд до вищого спеціалізованого суду та Верховного Суду України.
9. Збори суддів місцевих загальних судів у порядку, встановленому цим Законом, обирають слідчих суддів.
10. Збори суддів приймають рішення більшістю голосів суддів, присутніх на зборах, відкритим голосуванням, якщо не буде прийнято рішення про проведення таємного голосування. Рішення щодо обрання на адміністративні посади або звільнення з цих посад, а також про обрання делегатів на спільні збори суддів місцевих загальних судів приймаються таємним голосуванням.
11. Виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника.
Глава 3. Вищі органи суддівського самоврядування
Стaття 127. З’їзд суддів України
1. Найвищим органом суддівського самоврядування є з’їзд суддів України.
2. З’їзд суддів України:
1) заслуховує звіти Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан організаційного та фінансового забезпечення діяльності судів;
2) заслуховує інформацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про її діяльність, зокрема про дисциплінарну практику щодо суддів;
3) заслуховує інформацію Голови Державної судової адміністрації України про її діяльність, зокрема щодо організаційного, фінансового та матеріально-технічного забезпечення діяльності органів судової влади;
4) призначає та звільняє суддів Конституційного Суду України відповідно до Конституції і законів України;
5) призначає членів Вищої ради юстиції та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до Конституції і законів України;
6) призначає членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та приймає рішення про припинення їх повноважень відповідно до цього Закону;
7) звертається з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів державної влади та їх посадових осіб;
8) обирає Раду суддів України;
9) розглядає інші питання суддівського самоврядування відповідно до закону.
3. З’їзд суддів України приймає рішення, що є обов’язковими для всіх органів суддівського самоврядування та всіх суддів.
Стaття 128. Порядок скликання з’їзду суддів України
1. Черговий з’їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на два роки. Позачерговий з’їзд суддів України може бути скликаний за рішенням Ради суддів України.
2. У разі необхідності збори суддів можуть звертатися до Ради суддів України з пропозицією щодо скликання позачергового з’їзду суддів України. Рада суддів України зобов’язана скликати позачерговий з’їзд суддів України на вимогу зборів суддів не менше однієї п’ятої всіх судів.
3. Рада суддів України, яка скликає з’їзд суддів України в порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, схвалює попередній перелік питань, що виносяться на обговорення з’їзду, та визначає дату і місце проведення з’їзду. У разі скликання з’їзду суддів України на вимогу зборів суддів до попереднього переліку питань мають бути включені всі питання, що є предметом зазначеної вимоги.
4. На з’їзд суддів України можуть бути запрошені інші особи, крім делегатів. Запрошені особи не беруть участі в голосуванні під час прийняття рішень з’їзду суддів України.
5. У разі якщо Рада суддів України не скликає з’їзд суддів України у строки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, такий з’їзд може бути скликаний на вимогу зборів суддів не менше однієї п’ятої всіх судів без участі Ради суддів України.
У такому випадку ініціатори скликання з’їзду суддів України утворюють організаційний комітет із скликання з’їзду суддів України, що має повноваження Ради суддів України щодо скликання з’їзду. Організаційний комітет невідкладно публікує інформацію про його утворення в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" і призначає дату проведення з’їзду суддів не раніш як через два місяці з дня утворення організаційного комітету.
6. Оголошення про скликання з’їзду суддів України та питання, що виносяться на його розгляд, має бути опубліковане в газетах "Голос України" та "Урядовий кур’єр" не пізніш як за тридцять днів до початку роботи з’їзду, а у випадках скликання відповідно до частини другої цієї статті позачергового з’їзду на вимогу зборів суддів - за п’ятнадцять днів до початку роботи з’їзду. У разі якщо з’їзд суддів скликається для обрання членів Вищої ради юстиції або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оголошення має бути опубліковане не пізніш як за сорок п’ять днів до початку роботи з’їзду.
