Про затвердження Положення про організацію медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які залучаються до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки

Відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України "Про Збройні Сили України", статті 6 Закону України "Про участь України в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки" та постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893 "Про затвердження Правил санітарної охорони території України"

1. Затвердити Положення про організацію медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які залучаються до участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 13 грудня 2004 року № 611 "Про затвердження Положення про організацію медичного забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, які залучаються до участі в міжнародних миротворчих операціях", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 січня 2005 року за № 1/10281 (із змінами).

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення визначає порядок відбору військовослужбовців для участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки (далі - МОПМБ) за станом здоров’я, їх медичного забезпечення під час підготовки, безпосереднього виконання завдань за призначенням та після повернення в Україну.

2. Вимоги цього Положення поширюються на підрозділи Збройних Сил України, які направлені до інших держав для участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які здійснюються за рішеннями Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй, відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, інших міжнародних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави VIII Статуту Організації Об'єднаних Націй.

3. Медичний огляд військовослужбовців, які виявили бажання брати участь у МОПМБ, проводиться згідно з вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, та цього Положення.

4. З метою проведення аналізу умов надання медичної допомоги і санітарно-епідеміологічної обстановки (умов розташування, водозабезпечення, інфекційної захворюваності серед населення) фахівцями медичної служби Збройних Сил України у складі рекогносцирувальних груп заздалегідь проводиться медична розвідка районів виконання завдань національним контингентом. За результатами розвідки складається медико-географічний опис території.

5. Виготовлення друкарської продукції, необхідної для організації медичного забезпечення військовослужбовців, проводиться на підставі заявок начальника медичної служби національного контингенту, які подаються на адресу начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України за 90 діб до терміну проведення ротації.

1. Профілактичні щеплення з метою створення специфічного імунного захисту проводяться особовому складу у військовій частині, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, тільки після визнання військовослужбовців придатними для участі у МОПМБ згідно з результатами остаточного медичного огляду військово-лікарською комісією (льотно-лікарською комісією).

2. Перелік профілактичних щеплень, які проводяться військово-службовцям українського національного контингенту, засоби та порядок проведення хіміопрофілактики інфекційних захворювань визначаються Командуванням Медичних Сил Збройних Сил України згідно з рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я, Організації Об’єднаних Націй Організації Північноатлантичного договору, Міністерства охорони здоров’я України та вимогами держави, яка приймає національний контингент.

3. Профілактичні щеплення проводяться лікарськими бригадами (бригадами вакцинаторів) на тимчасовому пункті щеплення, який розгортається із залученням особового складу та використанням медичного майна Військово-медичного клінічного центру регіону (військового госпіталю), який відповідає за медичне забезпечення на території, де розташована військова частина та здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту. Відповідальним за проведення профілактичних щеплень, своєчасне отримання імунобіологічних препаратів для проведення щеплень та їх зберігання і транспортування з дотриманням відповідних температурних умов "холодового ланцюга" є начальник Військово-медичного клінічного центру регіону (військового госпіталю), силами якого розгортається тимчасовий пункт щеплення. Порядок проведення профілактичних щеплень визначається наказом начальника Військово-медичного клінічного центру регіону (військового госпіталю), який відповідає за медичне забезпечення на території, з чітким визначенням відповідальних осіб і функціональних обов’язків медичних працівників, які братимуть участь у їх проведенні.

4. Начальник регіонального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, надає дозвіл на роботу тимчасового пункту щеплення та забезпечує контроль за дотриманням переліку щеплень і протиепідемічного режиму під час їх проведення, а також за правильністю оформлення документів про проведення щеплень.

5. За результатами проведення профілактичних щеплень кожному військовослужбовцю надається Міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2011 року № 893 "Про затвердження Правил санітарної охорони території України" (із змінами та доповненнями). Свідоцтво підписується практикуючим лікарем-клініцистом або іншим уповноваженим медичним працівником, що здійснює контроль за введенням вакцини або застосуванням засобу профілактики. На свідоцтві проставляється офіційний штамп закладу охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України та підпис лікаря, що проводив вакцинацію.

6. Печатка тимчасового пункту щеплення зберігається у відповідного начальника медичної служби Оперативного командування (далі - ОК), командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС), командування Повітряних Сил Збройних Сил України (далі - ПС), начальника Головного військово-медичного клінічного центру, Військово-медичного клінічного центру і видається начальнику тимчасового пункту щеплення на період проведення щеплень особовому складу національного контингенту.

7. Військовослужбовцям, які направляються до місць проведення МОПМБ як національний персонал або у короткочасні відрядження, профілактичні щеплення та хіміопрофілактика проводяться в порядку, встановленому для військовослужбовців, які направляються для участі в МОПМБ у складі національного контингенту.

8. Забороняється залучати до участі в МОПМБ та направляти як національний персонал або в короткочасні відрядження до місць їх проведення військовослужбовців, яким не провели щеплення або яким воно протипоказане в повному обсязі згідно з переліком, визначеним відповідно до вимог пункту 2 цього розділу.

1. Потреба в медичному складі національного контингенту визначається штатами, які розробляються і затверджуються з урахуванням специфічних умов виконання завдань згідно з рекомендаціями міжнародних організацій та вимогами нормативно-правових актів Міністерства оборони України та Міністерства охорони здоров’я України.

2. Підбір кандидатів із числа офіцерів медичної служби для призначення на посади у складі національного контингенту покладається на командувача Медичних сил Збройних Сил України.

Підбір кандидатів для призначення на посади молодших спеціалістів з медичною освітою у складі національного контингенту покладається на начальників медичної служби ОК, командування ВМС, командування ПС, на яких покладене завдання щодо формування національного контингенту.

3. Фахівці медичного складу, які підібрані для призначення на посади у складі національного контингенту, проходять допідготовку протягом одного місяця, у тому числі:

протягом двох тижнів: лікарі (провізори), молодші спеціалісти з медичною освітою в Українській військово-медичній академії;

протягом наступних двох тижнів - під час перебування у військовій частині, де формується національний контингент, на базі Військово-медичного клінічного центру (військового госпіталю), який відповідає за медичне забезпечення на території, де розташована військова частина, шляхом прикомандирування до відповідних відділень Військово-медичного клінічного центру (військового госпіталю) лікарів-спеціалістів, молодших спеціалістів з медичною освітою.

4. Контроль за теоретичною і практичною підготовкою кожного медичного фахівця здійснюється відповідними головними медичними спеціалістами Міністерства оборони України. Останні відповідають за готовність фахівців до виконання обов’язків на конкретних посадах.

5. Командир військової частини національного контингенту, за погодженням з Командуванням Медичних сил Збройних Сил України, затверджує посадові інструкції особового складу медичної служби національного контингенту з урахуванням специфіки виконання завдань за призначенням та досвіду організації медичного забезпечення МОПМБ.

6. Особовий склад, який згідно з посадовими обов’язками має працювати із стерилізаційними установками або паровими котлами високого тиску, повинен мати відповідні допуски до роботи.

1. За організацію медичного забезпечення національного контингенту під час безпосередньої підготовки до виконання завдань відповідає начальник медичної служби військової частини, на базі якої здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту.

2. Начальник регіонального санітарно-епідеміологічного управління Міністерства оборони України відповідає за організацію та проведення профілактичних заходів щодо недопущення виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб серед особового складу, лабораторного обстеження об’єктів довкілля, медичного та бактеріологічного обстеження працівників об’єктів харчування, водопостачання та лазне-прального обслуговування військової частини і кандидатів на посади національного контингенту.

3. У військовій частині, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, з усіма військовослужбовцями проводяться теоретичні та практичні заняття з тактичної медицини.

4. Головну увагу під час проведення занять з тактичної медицини слід звертати на відпрацювання практичних навичок. Весь особовий склад повинен:

бути навченим основним елементам надання першої медичної допомоги у вигляді само- і взаємодопомоги, транспортування та евакуації поранених;

знати призначення та методи використання індивідуальних засобів медичного захисту і всіх предметів, які входять до складу аптечок медичних військових індивідуальних, та засобів хіміопрофілактики;

уміти використовувати засоби профілактики інфекційних захворювань;

бути ознайомленим з факторами навколишнього середовища в місцях виконання завдань за призначенням, які можуть бути небезпечними для життя або нести загрозу для здоров’я;

бути ознайомленим з процедурою виклику медичного персоналу та санітарного транспорту, порядком надання медичної допомоги у невідкладних ситуаціях під час виконання завдань за призначенням.

5. Кожен військовослужбовець у військовій частині, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, забезпечується пам’яткою з надання першої медичної допомоги і профілактики інфекційних та інших захворювань учасника МОПМБ.

1. Після прибуття національних контингентів до місць виконання завдань за призначенням один раз на три місяці медичним складом частин (підрозділів), що входять до складу національного контингенту, проводиться медичне обстеження особового складу. Результати обстеження з пропозиціями щодо заходів, які необхідно виконати для зниження рівня захворюваності військовослужбовців і поліпшення санітарно-епідеміологічної обстановки, начальник медичної служби доповідає рапортом командиру військової частини, що входить до складу національного контингенту.

2. Начальник медичної служби національного контингенту здійснює розподіл функціональних обов’язків службових осіб медичного складу, який затверджується командиром військової частини, що входить до складу національного контингенту.

3. З метою забезпечення збереження і поновлення відповідних навичок і знань з усіма військовослужбовцями під час виконання завдань за призначенням обов’язково проводяться теоретичні та практичні заняття з тактичної медицини згідно з вимогами пунктів 3 і 4 розділу IV цього Положення.

4. У таких випадках, коли у медичній частині (медичному підрозділі) національного контингенту не може бути забезпечений необхідний обсяг медичної допомоги, хворі за висновком начальника медичної служби направляються командиром військової частини, що входить до складу національного контингенту, на обстеження та лікування за межами військової частини, що входить до складу національного контингенту. Вони супроводжуються лікарем (фельдшером) і повинні мати при собі направлення, підписане командиром і начальником медичної служби військової частини, що входить до складу національного контингенту, медичну книжку та національний ідентифікаційний документ.

5. У разі необхідності надання військовослужбовцям екстреної медичної допомоги за межами військової частини командиром військової частини, що входить до складу національного контингенту, здійснюються всі необхідні заходи для їх евакуації.

6. Якщо у військовослужбовця, який бере участь у МОПМБ, виникло захворювання, при якому виїзд із держави перебування визнається єдиним способом збереження здоров’я, він підлягає евакуації в Україну для подальшого лікування (у виняткових випадках - з використанням транспортних засобів та у заклади охорони здоров’я інших держав згідно з попередніми домовленостями). Рішення про переведення та супроводження хворого і вид транспорту приймає командир військової частини, що входить до складу національного контингенту, на підставі висновку начальника медичної служби цієї військової частини. Переведення поранених та хворих у заклади охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України погоджується з органом військового управління, на якого покладалися обов’язки щодо формування національного контингенту, та командувачем Медичних сил Збройних Сил України. Порядок (сили та засоби) безпосереднього транспортування поранених та хворих у заклади охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України визначається керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України.

7. Медичні заходи щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя (медичний контроль та санітарно-епідеміологічний нагляд за розміщенням, водозабезпеченням, харчуванням, лазне-пральним обслуговуванням) проводяться відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (із змінами).

1. Обсяги забезпечення національного контингенту медичним майном визначаються на підставі штатів, табелів до штатів та норм постачання з урахуванням специфіки виконання завдань за призначенням та перехідного запасу для забезпечення ротації національного контингенту (у розмірі одномісячної потреби). Розрахунок потреби у медичному майні здійснюється органами управління медичної служби органу військового управління, який здійснює формування національного контингенту.

2. Перед направленням національного контингенту до місць виконання завдань за призначенням Командування Медичних сил Збройних Сил України визначає порядок забезпечення медичних частин і підрозділів національних контингентів консервованою кров’ю та медичним киснем.

3. Первинне забезпечення національного контингенту медичною технікою та майном здійснюється на підставі заявок органів управління медичної служби ОК, на які покладено забезпечення формування національного контингенту. Заявки направляються до Командування Медичних сил Збройних Сил України. До заявки додається пояснювальна записка, в якій обґрунтовується розрахунок потреби медичного майна, у тому числі витребування майна понад встановлену норму, зазначаються поштові та транспортні реквізити.

Забезпечення імунобіологічними препаратами для проведення профілактичних щеплень та препаратами для хіміопрофілактики інфекційних захворювань здійснюється централізовано через відділ постачання медичного майна Командування Медичних сил Збройних Сил України за погодженням із Центральним санітарно-епідеміологічним управлінням Міністерства оборони України.

4. Органам військового управління за погодженням з директором Командування Медичних сил Збройних Сил України для повного та якісного забезпечення національного контингенту дозволяється здійснювати цільову закупівлю окремих видів медичного майна в межах наявних кошторисних призначень.

5. Після завершення формування національного контингенту командиром військової частини, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту, до органів військового управління подаються відомості про фактично відпущене майно відповідно до встановлених форм обліку та звітності (додаток 1).

6. Органами військового управління, які здійснювали забезпечення медичним майном, виписується атестат у трьох примірниках, перший з яких видається сформованій військовій частині, другий подається до Командування Медичних сил Збройних Сил України, а третій залишається в органі військового управління і є підставою для списання з обліку відпущеного медичного майна.

7. Забезпечення національного контингенту медичним майном під час виконання завдань за призначенням покладається на органи управління, які здійснювали первинне забезпечення медичним майном: у плановому порядку (під час поповнення запасів матеріально-технічних засобів національного контингенту) - на підставі заявок, які подаються за 5 місяців до терміну проведення поповнення запасів матеріально-технічних засобів командиром національного контингенту.

8. Для негайного вирішення проблем щодо забезпечення медичним майном національного контингенту для надання екстреної медичної допомоги та лікування хворих дозволяється закупівля медичного майна в межах наявних кошторисних призначень за місцем проведення МОПМБ у порядку, визначеному чинним законодавством України.

9. Усі військовослужбовці національного контингенту забезпечуються індивідуальними засобами медичного захисту. Командир військової частини, що входить до складу національного контингенту, забезпечує організацію їх видання, зберігання та поновлення в разі використання або пошкодження, порядок якої доводиться до кожного військовослужбовця.

10. Під час проведення ротації кожен військовослужбовець національного контингенту, який направляється в країну з небезпечним епідемічним станом, забезпечується засобами хіміопрофілактики інфекційних захворювань згідно з вимогами пункту 2 розділу ІІ цього Положення.

11. Ведення обліку та оформлення облікових документів покладаються на начальника аптеки, у разі відсутності штатної посади начальника аптеки - на відповідно підготовленого медичного працівника, про що видається наказ командира військової частини, що входить до складу національного контингенту. Особливості ведення бухгалтерського обліку медичного майна визначаються чинним законодавством України.

12. Порядок обігу наркотичних та лікарських засобів визначається відповідно до вимог наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21 січня 2010 року № 11 "Про затвердження Порядку обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я України", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 травня 2010 року за № 347/17642.

13. Для контролю за забезпеченістю медичним майном начальник медичної служби національного контингенту після закінчення перебування національного контингенту за кордоном (на момент ротації) подає до органу управління, який здійснював первинне забезпечення медичним майном, та у Командування Медичних сил Збройних Сил України Звіт про рух медичного майна (додаток 1) та акт приймання-передавання посади начальника медичної служби національного контингенту з актами зняття залишків медичного майна.

1. З метою запобігання занесенню і розповсюдженню на території України особливо небезпечних (у тому числі карантинних) інфекційних хвороб в аеропортах, на військово-морських базах (пунктах базування), на станціях прибуття створюються позаштатні санітарно-карантинні підрозділи за рахунок сил та засобів санітарно-епідеміологічних управлінь і Військово-медичного клінічного центру (військового госпіталю) у складі лікаря-епідеміолога, лікаря-інфекціоніста, санітарного інструктора-дезінфектора.

2. Протягом перших семи діб після повернення національного контингенту в Україну до відправки військовослужбовців у військові частини для подальшого проходження служби проводиться поглиблене медичне обстеження всього особового складу із залученням фахівців Військово-медичного клінічного центру регіону (військового госпіталю). Особовий склад національного контингенту на час обстеження розміщується у відповідних військових частинах, де здійснюється безпосередня підготовка національного контингенту. Порядок проведення медичного обстеження військо-вослужбовців визначається наказом органу військового управління, на який покладалося завдання щодо формування національного контингенту. Відправка військовослужбовців у військові частини для подальшого проходження служби дозволяється за умови відсутності клінічних симптомів захворювань та отримання негативних результатів лабораторних досліджень. Інфекційні хворі, які будуть виявлені під час первинного опитування, поглибленого медичного огляду та обсервації, госпіталізуються, з дотриманням вимог протиепідемічного режиму, до інфекційного відділення відповідного закладу охорони здоров’я в системі Міністерства оборони України. Контроль за дотриманням вимог санітарного законодавства під час здійснення обсерваційних заходів покладається на начальника регіонального санітарно-епідеміологічного управління.

У випадках поодинокого прибуття військовослужбовців на територію України санітарно-карантинні заходи проводяться санітарно-карантинними підрозділами державної санітарно-епідеміологічної служби у пунктах пропуску через державний кордон України з подальшою ізоляцією військовослужбовців у лазареті медичних пунктів військових частин і проведенням їх медичного обстеження лікарем військової частини із залученням за необхідності лікарів-спеціалістів Військово-медичного клінічного центру (військового госпіталю), які відповідають за медичне забезпечення на території, де розташована військова частина.

3. Військовослужбовці, які пройшли стаціонарне обстеження та лікування у Військово-медичному клінічному центрі (військовому госпіталі), за показаннями можуть направлятися для подальшого лікування та проведення медичної реабілітації до санаторно-курортних закладів Міністерства оборони України.

4. За місцем проходження подальшої служби всі військовослужбовці, які перебували у державах з нестійкою епідемічною ситуацією, беруться на медичний облік. За особами, які перехворіли на малярію, встановлюється посилене медичне спостереження протягом 2 років після повернення. У разі підвищення температури під час спостереження їм проводиться обстеження крові на наявність плазмодіїв малярії.

5. Подальше медичне обстеження та диспансеризація військовослужбовців, які брали участь у МОПМБ, проводяться на загальних підставах. Начальники медичної служби військових частин, де проходять військову службу зазначені військовослужбовці, забезпечують подання їх Медико-статистичних карток учасника міжнародної операції з підтримання миру і безпеки (додаток 2) до Української військово-медичної академії у місячний строк після проведення щорічного поглибленого медичного обстеження з метою внесення інформації до відповідних баз даних відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних" .

6. У разі звільнення в запас військовослужбовців, які проходили службу в державах з нестійкою епідемічною ситуацією, військовими комісарами подаються списки таких осіб до структурного підрозділу з охорони здоров’я відповідної державної адміністрації для постановки їх на диспансерний облік.

1. Начальник медичної служби національного контингенту подає негайно звітність щодо медичного забезпечення національного контингенту командиру національного контингенту з подальшою доповіддю командувачу Об’єднаних сил Збройних Сил України:

про померлих від травм і захворювань;

про виникнення поодиноких випадків захворювань або підозри щодо особливо небезпечних інфекцій, групових випадків захворювання (5 та більше протягом доби), інших інфекційних (спалахів інфекційних захворювань) та паразитарних хвороб.

2. У 15-денний строк після направлення або завершення ротації національного контингенту начальник медичної служби національного контингенту подає директору Департаменту фінансів Міністерства оборони України довідку про кількість проведених щеплень та свідоцтв, виданих військовослужбовцям (додаток 1).

3. Щомісяця до 5 числа місяця, наступного за звітним, начальник медичної служби національного контингенту подає звіт до Командування Медичних сил Збройних Сил України, органу військового управління, на якого покладалося завдання щодо формування національного контингенту:

донесення щодо санітарно-епідемічної ситуації, копії - начальнику Української військово-медичної академії;

донесення з медичної служби за формою 1/МЕД (за абсолютними та відносними величинами) з пояснювальною запискою.

4. Щокварталу до 15 числа наступного місяця за звітним періодом (за кожні три місяці перебування) начальник медичної служби національного контингенту подає до Командування Медичних сил Збройних Сил України, Командування Об’єднаних сил Збройних Сил України (далі - ОС), командування ОК, командування ВМС, командування ПС:

донесення з медичної служби за формою 1/МЕД (за абсолютними та відносними величинами) з пояснювальною запискою;

звіт про результати поглибленого медичного обстеження військовослужбовців, копії - начальнику Української військово-медичної академії;

за період між ротаціями національного контингенту або після закінчення терміну перебування (незалежно від його тривалості):

донесення за формою 2/МЕД (за абсолютними та відносними величинами) з пояснювальною запискою до Командування Медичних сил Збройних Сил України, командування ОС, командування ОК, командування ВМС, командування ПС, у складі якого формувався національний контингент;

звіт про рух медичного майна до Командування Медичних сил Збройних Сил України, командування ОС, командування ОК, командування ВМС, командування ПС, у складі якого формувався національний контингент.

Звіт про роботу спеціаліста подає кожен лікар (провізор) відповідному головному медичному спеціалісту Міністерства оборони України.

5. Звіти спеціалістів складаються згідно з вимогами керівних документів Генерального штабу Збройних Сил України та Командування Медичних сил Збройних Сил України.

6. Звітність начальника медичної служби національного контингенту старшому за підпорядкованістю медичному начальнику подається в установленому порядку.

7. Один примірник усіх доповідей та звітів начальника медичної служби національного контингенту зберігається у діловодстві національного контингенту.

8. Бази даних для обліку військовослужбовців, які брали участь у МОПМБ, та динаміки стану їх здоров’я створюються і ведуться в Українській військово-медичній академії.